У видавничій практиці віддавна існує практика створювати видання в різноманітних пропорціях ширини й довжини (формат видання). Поступово видавці почали пристосовувати формати своїх видань до тих розмірів аркушів паперу, які поширювалися в інших країнах або групах країн. Таким чином вироблялися варіанти типових (стандартних) розмірів видань, яких слід дотримуватися всім виробникам. Найбільш поширені формати видань стали перебувати у взаємній залежності із стандартними форматами паперу.
Так у Європі формати паперу, що випускаються промисловістю і використовуються в друкарнях, укладаються в так звану А-серію, введену стандартом Міжнародної Організації Стандартизації (ISO). В Німеччині цей стандарт відомий під іншим ім'ям — DIN (Deutsche Industrie-Norm) — Німецький промисловий стандарт. Німецький стандарт DIN постулював ряд форматів, об'єднаних в DIN-Ax-серію.
Всі формати серії представляють собою похідні від основного формату DIN А0, має розміри 1189 мм х 841 мм. Якщо розрізати такий аркуш навпіл впоперек довгої сторони, то вийдуть два аркуша формату DIN А1. Якщо повторити цю операцію, то вийдуть аркуші формату DIN А2 і т. д. Якнайменшим форматом з найбільш поширених є формат поштової картки - формат А6. Найбільш відомі формати DIN А5, А4 і А3.
Формат (DIN) Міліметри Дюйми
А0 841 х 1189 33,1 х 46,8
А1 594 х 841 23,4 х 33,1
А2 420 х 594 16,5 х 23,4
А3 297 х 420 11,7 х 16,5
А4 210 х 297 8,3 х 11,7
А5 148 х 210 5,8 х 8,3
А6 105 х 148 4,1 х 5,8
Для досягнення певного формату видання існують основні способи складання аркушів паперу, призначеного для друку різних видів видавничої продукції:
in folio — аркуш згинається один раз навпіл (виходить чотири сторінки);
in quarto — аркуш згинається двічі (виходить вісім сторінок);
in octavio — аркуш згинається чотири рази (виходить 16 сторінок).
Чинники які впливають на вибір формату:
· обсяг видання;
· вид видання;
· читацька адреса;
· вимоги державного стандарту.