Кількісні співвідношення між поглинутою та експозиційною дозами

 

Експозиційною дозою характеризується вплив усіх видів квантового випромінювання (рентгенівського, гамма-випромінювання та ін.) на речовину в умовах електронної рівноваги, тобто при такій взаємодії квантового випромінювання з речовиною, коли поглинута енергія випромінювання у певному середовищі дорівнює сумарній кінетичній енергії частинок, які утворені у тому ж об’ємі.

Відомо, що для повітря справедливе відношення

 

D_П = 0,877 D_E,

 

де D_П – величина поглинутої дози, Р;

D_E – величина експозиційної дози, рад,

 

1 рад = 10^–2 Дж/кг = 1,14 Р; 1 Р = 0,877 рад.

 

У будь-якому іншому середовищі (речовині), у тому числі й у біологічній тканині, співвідношення визначається за формулою

 

 

де D_п.р і D_п.п – величини поглинутої дози у речовині та повітрі відповідно, Р;

m_л – лінійні коефіцієнти поглинання гамма-випромінювань в речовині та повітрі відповідно;

r – густина речовини і повітря відповідно;

k – коефіцієнт пропорційності;

D_E – величина експозиційної дози, рад.

М’які тканини тварини і людини еквівалентні повітрю. Це означає, що кількість енергії гамма-випромінювання, що поглинається в 1 г м’якої тканини (вода, кров, м’язи) і в 1 г повітря, практично рівні.

Крім біологічної тканини, до повітряно еквівалентних речовин належать пластмаси.

Таблиця Д.2.1