ШОК– стан, що гостро розвивається і загрожує життю людини; настає під впливом на організм важкої механічної травми.
Головними факторами, які обумовлюють шок, є: втрата крові, біль, порушення дихання, порушення свідомості, інтоксикація, порушення серцевої діяльності.
Шок легкого ступеня важкості:
– при закритих переломах стегна, стегна і гомілки, неважких переломах таза тощо;
– потерпілий трохи загальмований, але легко вступає у контакт, реагує на біль. Шкіра – бліда, дихання – часте, пульс – 90–100 ударів за хвилину.
Шок середнього ступеня важкості:
– при множинних переломах кісток кінцівок, множинних переломах
ребер, важких переломах кісток таза, інших множинних травмах;
– у постраждалого виражена блідість шкіри, синюшність, пітливість. Зниження рухової активності, загальмованість. Дихання – часте, слабке.
Пульс – 110–120 ударів за хвилину.
Шок важкого ступеня:
– при множинних травмах: ушкодження кістяка, великих м’язових масивів і внутрішніх органів грудної клітини, живота, черепа; численні опіки.
– у потерпілого – глибока загальмованість, байдужість до навколишнього середовища. Шкіра – бліда, синюшна. Кінцівки – холодні. Пульс – частий, слабкий.
Перша медична допомога постраждалому у шоковому стані:
УСУНУТИ ДІЮ ТРАВМУЮЧИХ ФАКТОРІВ! Зупинити зовнішню кровотечу. Забезпечити нерухомість ушкоджених кінцівок та інших постраждалих частин тіла. Якщо необхідно – провадити штучне дихання, непрямий масаж серця. НЕГАЙНА ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ ПОТЕРПІЛИХ!
Таблиця Д.3.4