Теоретичні відомості

 

Феромагнетикам властиве явище гістерезісу, яке пов’язане з нелінійною залежністю магнітної індукції В від напруженості магнітного поля Н. Магнітна індукція в середовищі В залежить не тільки від індукції зовнішнього магнітного поля (μ₀ – магнітна стала) у даний момент, а й від того, яке було раніше.

Якщо ненамагнічений феромагнетик розмістити в магнітному полі, індукція якого поступово буде збільшуватися, починаючи від нуля, залежність В від (основна крива намагнічування) виразиться ділянкою 0а на рис. 1. При подальшому підвищенні індукції крива намагнічування залишається практично постійною (насичення) і росте тільки за рахунок збільшення .

Оскільки феромагнетику властиве явище залишкового намагнічування, то при зменшенні індукції В₀ до 0, крива намагнічування не збігається з 0а, а йде по аb (рис.30.1). Величина В = 0b називається залишковим намагнічуванням і є характеристикою феромагнетика.

 

Рис.30.1.

 

Для того щоб знищити залишкове намагнічування, потрібно змінити напрям і значення індукції . Величина = 0с називається коерцитивною силою і також є характеристикою феромагнетика. При подальшому збільшенні магнітної індукції поля знову досягається насичення. Якщо значення індукції зменшити від =0d¢ до нуля, а потім, змінивши напрям, збільшити, здобудемо криву defa. Замкнута крива abcdefa називається петлею гістерезісу. Явище гістерезісу пояснюється доменною структурою феромагнетика.

Якщо намагнічування зразка не доводити до насичення, а потім зменшити індукцію , то, діючи за описаним методом, можна одержати ряд часткових петель гістерезісу.