Визначення ОР у димі.

Для визначення ОР у димі необхідно:

– дістати з приладу насос і вставити в нього розкриту ИТ;

– дістати з приладу насадку і закріпивши в ній ПДФ, щільно навернути насадку на різьбу голівки;

– зробити відповідну кількість качків насосом;

– зняти насадку, викинути фільтр і покласти насадку в прилад;

–вийняти з голівки насоса ИТ і провести визначення, керуючись указівками на касетній етикетці.

Визначення ОР на місцевості, техніці, озброєнні.

Визначення виконують спочатку з ИТ з червоним кільцем і крапкою, а потім з ИТ з жовтим кільцем.

Після установки ИТ у насос, прикрутити до нього насадку, попередньо відкинути притискне кільце і надягти на воронку захисний ковпачок. Прикласти насадку до обстежуваної поверхні, щоб воронка покрила ділянку з найбільше різко вираженими ознаками зараження, і прокачати через ИТ повітря, зробивши необхідне число качків.

Для запобігання забруднення насадки насос утримується так, щоб воронка тільки покривала ділянку з найбільше різко вираженими ознаками зараження, але не упиралася в нього. Гайка з притискним кільцем повинна знаходиться у верхній частині основи воронки так, щоб кільце не стикалося з обстежуваною поверхнею.

При дуже низьких температурах обстеження треба проводити також з ИТ із трьома зеленими кільцями з використанням грілки.

Визначення ОР у пробах ґрунту і сипких матеріалів.

Для визначення ОР необхідно:

– відкрити кришку прилада, відсунути засувку і вийняти насос, дістати необхідну – для роботи ИТ, вставити в голівку насоса;

– навернути на насос насадку і надягти на неї воронку, захисний ковпачок, зняти з приладу лопатку і взяти пробу верхнього шару ґрунту /снігу/ чи сипкогого матеріалу в найбільше зараженому місці. Узяту пробу насипати у воронку насадки, наповнивши її до країв;

– накрити воронку із пробою протидимним фільтром і закріпити його; прокачати через ИТ повітря, роблячи насосом необхідне число качків;

відкинути притискне кільце, викинути ПДФ, пробу і ковпачок, а насадку покласти назад у прилад; вийняти з голівки насоса ИТ і провести визначення ОР, керуючись указівками на касетній етикетці

Індикаторна плівка АП-1

АП-1 (аерозольна плівка) призначена для виявлення наявності в повітрі Ор типу

ві-ікс в аерозольному стані в момент осідання його на обмундирування, техніку та інші поверхні.

Індикаторна плівка АП-1 є поліетиленовою підкладкою з нанесеним на один її бік індикаторним шаром (матова поверхня) (рис. 5.).

Рис. 5. Індикаторна плівка АП-1:

1 – еталон забарвлення; 2 – пакет індикаторних плівок; 3 – індикаторна плівка;

4 – липкий шар; 5 – захисний папір-накладка; 6 – індикаторний шар;

7 – смуга з поліетилену.

В підрозділи індикаторна плівка поступає в комплекті, що складається з двох поліетиленових пакетів, що знаходяться в конвертах з світло непроникаючого паперу, в кожному з яких укладено 10 плівок. На конверті наклеєний кольоровий еталон для оцінки кількості і розміру кольорових плям, що з`являються на плівці при впливі аерозолю ОР.

Плівка кріпиться липкою стрічкою, що є на обох кінцях, до поверхні предметів, добре оглянутих особовим складом при виконанні бойового завдання (стальний шолом, обмундирування, вітрове скло автомобіля і т.і.).

Щоб прикріпити індикаторну плівку до поверхні предмета, необхідно: очистити від пилу, бруду, масла, інею, льоду і протерти насухо; розкрити послідовно зовнішній та внутрішній поліетиленові мішки; витягнути плівку з внутрішнього мішка; обережно відділити папір-накладку від липкої частини індикаторної плівки, – при цьому стежити, щоб липкі кінці плівки не торкалися індикаторного шару.

При негативних температурах (нижче мінус 10^о С) комплект індикаторних плівок необхідно зберігати у внутрішній кишені обмундирування.

 

У випадку ненадійного кріплення індикаторних плівок за допомогою липкого шару допускаються способи кріплення за допомогою місцевих засобів: на обмундирування – шпильками, тасьмою, кнопками та ін.

При діях на відкритій місцевості, виявивши на плівках плями синьо-зеленого кольору з щільністю вищевказаних на еталоні, треба негайно подати сигнал оповіщення, доповісти командиру, перевезти засоби індивідуального захисту в “бойове” положення, а потім провести обробку відкритих ділянок шкіри обличчя і рук, використовуючи ІПП.

Плівки підлягають заміні через дві доби після приклеювання і негайно після впливу дощу і рецептури, що дегазує.

Комплект індикаторних плівок видається на відділення (екіпаж). Застосування (наклеювання) індикаторних плівок проводиться за розпорядженням командира підрозділу. Після видачі АП-1 особовому складу пакет з еталоном знаходиться у командира взводу (відділення).

Найбільш доцільними місцями розміщення АП-1 є:

– на людях – на лівому рукаві вище манжети, лівому нагрудному клапані, шоломі

(2-3 шт.);

– на техніці – на капоті перед водієм, вітровому склі, кронштейні дзеркала заднього виду ( 3-4 шт.);

Робоча частина АП-1 при розміщенні повинна бути розміщена під кутом 30 – 60^о відносно поверхні землі. При правильному користуванні індикаторною плівкою, вона надійно дозволить виявити висідання аерозолів ОР за 30 сек влітку і за 80 сек. зимою

Газосигналізатор автоматичний ГСА-12

Газосигналізатор автоматичний ГСА-12 призначений для автоматичного контролю навколишнього повітря з метою виявлення в ньому пари фосфорорганічних ОР.

Прилад може застосовуватися автономно і встановлюватися на хімічних розвідувальних машинах.

Склад газосигналізатора показаний на рис. 6

 

Рис. 6 Склад газосигналізатора ГСА-12:

1 - датчик; 2- блок живлення від акумуляторів на 26 В; 3 - блок живлення від акумуляторів на 12 В; 4 - блок живлення від мережі на 127/220 В; 5 - комплект індикаторних засобів; 6 — комплект ЗІПа; 7-кабелі

 

Електроживлення приладу здійснюється від бортової мережі напругою 12 і 26 В або від мережі перемінного струму 127 і 220 В. У залежності від цього прилад укомплектовується відповідним блоком живлення.

Прилад забезпечує роботу в двох режимах: перший - безперервний з періодом відновлення інформації про наявність пар ФОР2 хв; другий - циклічний з періодом відновлення інформації про наявність пар ФОР 15- хв. Тривалість безперервної роботи приладу без перезарядження індикаторними засобами на першому режимі не менш 8 год., на другому не менш 24 год.

Час підготовки приладу до роботи не більш 20 хв. при температурі вище 10°С і 150 хв. пручи температурі -40°С.

Прилад працездатний при температурі від -40°С до +45°С.

Маса датчика приладу 16 кг, пульта виносної сигналізації - 0,5 кг, комплекту індикаторних засобів - 3 кг, блоку живлення в залежності від типу блоку - від 8 до 15. кг., ЗИПа - 1,5 кг.

Принцип дії приладу заснований на методі порівняння оптичної щільності реактиву наприкінці фотометрирування з еталонним (граничним) значенням. Фотометрируванню піддаються робочі ділянки індикаторної стрічки після прокачування через них аналізованого повітря і змочування розчинами реактивів. При відсутності в аналізованому повітрі пар ФОР фарбування робочої ділянки індикаторної стрічки знебарвлюється з визначеною швидкістю; при наявності пар ФОР знебарвлення відбувається значно повільніше. При оптичній щільності реактиву більше граничного значення відбувається автоматичне включення ланцюгів світлової і звукової сигналізації.

Пристрій приладу. Прилад включає наступні функціональні групи і частини (рис. 7): систему прососу повітря (СПВ), дозатори (Д1 і Д2), стрічкопротягувальний механізм (ЛПМ із приводом дозаторів (ПД), фотоелектричний утворювач (ФЭП), устрій виміру (УИ), програмне пристроїв (ПУ), блок керування світлової сигналізації (УСС), систем; автоматичного регулювання температури (APT), включаючи датчик системи APT (ДАРТ), елементи нагрівання (Е) і охолодження (Б), пульт виносної сигналізації (ПВС), блок питання (БП), систему контролю працездатності приладу (СКП).

Датчикє основною частиною приладу і здійснює наступні функції: просос контрольованого повітря через індикаторну стрічку, фотометрирування змоченого реактивами ділянки індикаторної стрічки, підтримка умов, оптимальних для протікання реакції, дистанційне включення блоку питання, дистанційне включення індикаторних лампочок світлової сигналізації на пульті виносної сигналізації.

 

Рис. 7. Структурна схема газосигналізатора ГСА-12:

 

І — зона прососу повітря через індикаторну стрічку; ІI — зона змочування реактивом № 1; III—зона змочування реактивом № 2 і фотометрирування

 

Пульт виносної сигналізації призначений для дублювання світлової сигналізації датчика на відстані, обумовленій довжиною кабелю. На пульті маються чотири лампочки накалювання з зеленим, синім, жовтим і червоним світлофільтрами.

Блок живлення призначений для забезпечення датчика живлячою напругою. Тип блоку питання залежить від характеристики живлячої мережі.

Комплект індикаторних засобів призначений для забезпечення виявлення пар ФОР у повітряному середовищі ізабезпечує проведення трьох зарядок датчика. Час готування робочих розчинів для зарядки датчика не перевищує 10 хв.

Підготовка приладу до роботивключає наступні операції: включення приладу, установку в датчик флаконів з розчинами, якщо температура повітря нижче +10°С, спорядження датчика індикаторною стрічкою, установки в датчику фільтра, прогрів датчика до робочої температури, промивання і спорядження дозаторів, перевірка працездатності стрічкопротягувального механізму і дозаторів датчика, остаточний прогрів датчика.

Робота приладуздійснюється на обраному режимі. Для цього необхідно перемикач НЕПР. — ЦИКЛ, установити в необхідне положення (НЕПР.— для безперервного, ЦИКЛ.— для циклічного режиму) і натиснути на кнопку ЛПМ, після чого прилад почне працювати в необхідному режимі.

У процесі роботи приладу необхідно спостерігати за пультом виносної сигналізації і світловим табло, розташованим на передній панелі блоку УСС датчика. У нормально працюючому приладі індикаторні лампочки із синім світлофільтром повинні постійно горіти, а лампочки з зеленим світлофільтром — періодично виключатися.

При виявленні приладом пар ФОР починають мигати лампочки з жовтим світлофільтром і включається звукова сигналізація.

Якщо концентрація пар ФОР залишається вище порога спрацьовування приладу, то сигнал НЕБЕЗПЕЧНО обновляється через кожні 2 хв. при роботі приладу в безперервному режимі і через кожні 15—17 хв. при роботі в циклічному режимі.

Якщо в процесі роботи приладу починають мигати лампочки з червоним світлофільтром, це свідчить про закінчення або обрив індикаторної стрічки, а постійне включення цих лампочок— про несправність приладу.

По закінченні роботи прилад виключається, знімаються індикаторна стрічка, фільтр, а також дозатори і влагоуловлюванний бачок, з яких зливаються залишки розчинів, вони промиваються і встановлюються на свої місця.

 

Автоматичний сигналізатор АСП

Автоматичний сигналізатор АСП призначений для безперервного контролю атмосферного повітря з метою виявлення в ньому аерозолів спеціальних домішок при веденні військової неспецифічної біологічної розвідки. Він установлюється на хімічній розвідувальній машині УАЗ-469рхб. Склад сигналізатора показаний на рис. 8.

 

 

Рис. 8. Склад сигналізатора АСП:

1 — датчик; 2 - блок живлення; 3- сполучні кабелі; 4- звуковий сигнал;

5 - комплект індикаторних засобів зимовий; 6 - комплект індикаторних засобів літній;

7 - комплект ЗІПа

Принцип діїсигналізатора заснований на реєстрації світлового потоку, що виникає при реакції обложених спец домішок з індикаторним реактивом.

Працездатність приладу забезпечується при температуру від - 20°С до +40°С. Електроживлення — від бортової мережі автомобіля. Маса датчика не більш 45 кг, блоку живлення — не більш 9 кг.

Час виявлення аерозолів і спецдомішок не більш 2 хв. з моменту їхньої появи.

Хімічна розвідувальна машина

Хімічна розвідувальна машина УАЗ-469рх призначена для ведення радіаційної і хімічної розвідки, а машина УАЗ-469рхб (рис. 9), крім того, неспецифічної біологічної розвідки.

 

 

Рис. 9. Машина УАЗ-469рхб (від позаду зверху при знятому тенті)

Спеціальне устаткування машин змонтоване на автомобілях УАЗ-469 і включає прилади радіаційної іхімічної розвідки, прилад неспецифічної біологічної розвідки АСП (УАЗ-469рхб), комплект пристосувань для добору проб, засобу позначення заражених ділянок, засобу подачі сигналу хімічної тривоги, засобу метеоспостерігання, засобу захисту шкіри, індивідуальний дегазаційний комплект ІДК-1, радіостанцію Р-123М.

Розрахунок машиниУАЗ-469рхб (УАЗ-469рх) у складі командира машини, старшого хіміка-розвідника, хіміка-розвідника і водія може виконувати задачі хімічної спостережливої посади або хімічного розвідувального дозору. При цьому дозор може за 1 годину зробити розвідку 10—15 км маршруту вдень і 5—10 км вночі і тримати радіозв'язок до 20 км.

 

Прилад радіаційної й хімічної розвідки ПРХР

Прилад ПРХР призначений для безперервного контролю, виявлення, сигналізації й керування виконавчими механізмами засобів захисту при потужному гамма-випромінюванні (схема А), при гамма-випромінюванні радіоактивно зараженої місцевості з виміром потужності дози гамма-випромінювання (схема Р) і з появою в повітрі пар отруйних речовин імовірного супротивника (схема ПРО).

Прилад (Рис. 10.) виконаний у вигляді трьох блоків: пульта виміру, блоку детектування й блоку харчування. Крім того, є коробка обігріву й циклотрон із вхідний (обігріву) і вихідний трубками. Маса приладу 23 кг. Харчування здійснюється від бортової мережі постійного струму напругою 26 V.

Схеми А и Р становлять радіаційну частину приладу й включають вимірник потужності дози радіації, схеми сигналізації й видачі команд А и Р. Їхній принцип дії заснований на вимірі іонізаційного струму, що виникає при впливі гамма-випромінювання на детектори, у якості яких у схемі А застосовується іонізаційна камера, а у вимірнику потужності дози й схемі Р - газорозрядні лічильники.

Схема А спрацьовує при ядерному вибуху, коли потужність дози потоку нейтронів і гамма-випромінювання перевищує 4 Р/ год, при цьому на інтегруючому контурі створюється напруга, достатнє для спрацьовування електрометричного каскаду. У результаті виникає електричний струм, що після посилення викликає замикання контактів реле й включення звукової й світлової сигналізації, а також виконавчих механізмів засобів захисту об'єкта. Час спрацьовування не перевищує 0,1с.

 

Рис. 10 Загальний вид приладу ПРХР:

1 - блок живлення; 2- блок детекторування; 3 - циклотрон;

4 - коробка керування обігрівом; 5 - пульт виміру

Схема Р працює аналогічно схемі А, але включення її здійснюється при радіоактивному зараженні місцевості з потужністю дози гамма-випромінювання 0,05 Р/год і вище. Час спрацьовування не більше 10 с.

Вимірювач потужності дози дозволяє вимірювати потужності доз гамма-випромінювання в діапазоні від 0,2 до 150 Р/год, що розбитий на два поддіапазон: перший - від 0,2 до 5 Р/год, другий - від 5 до 150 Р/год. Погрішність вимірів не перевищує ±20%.

Схема Про спрацьовує з появою в повітрі отруйних речовин. Час спрацьовування не перевищує 30 с.

У схемі Про застосовані дві спеціальні іонізаційні камери - вимірювальна й компенсаційна. Через них з навколишнього середовища прокачується повітря, що іонізується під дією альфа-випромінювання радіоактивних джерел, що перебувають у камерах. Якщо у повітрі, що прокачується відсутня отруйна речовина, то опір обох камер приблизно однаково й напруги на камерах також однакові.

При наявності в повітрі, що прокачується отруйної речовини опір вимірювальної камери зростає, що викликає зменшення напруги на компенсаційній камері. Коли воно зменшиться до певної величини, то спрацьовують гранична схема, далі звукова й світлова сигналізація й виконавчі механізми засобів захисту.

 

Висновок:

1. Індикація отруйних речовин (сильнодіючих отрутних речовин) може здійснюватися наступними способами: суб’єктивним (органолептичним), тобто органами відчуття людини та об’єктивним – технічними засобами розвідки та контролю. У зв’язку з високою токсичністю сучасних БТХР та СДОР для їх індикації застосовуються об’єктивні способи, в яких реалізовані хімічний, біохімічний, фізичний, фізико-хімічний методи.

2. Виконання завдань із своєчасного та достовірного виявлення отруйних речовин (сильнодіючих отрутних речовин) у повітрі, на місцевості та при потраплянні на озброєння і техніку, внаслідок застосування хімічної зброї та аварій (руйнувань) хімічно небезпечних об’єктів, здійснюється за допомогою спеціальних засобів, які називають засобами хімічної розвідки.

3. Основними принципами дії (роботи), що реалізовані у засобах та приладах хімічної розвідки та контролю є реагування індикатора (зміна його кольору) при взаємодії з визначеною отруйною речовиною, прокачування повітря, що досліджується, через індикаторну трубку (стрічку) з подальшим спостереженням за зміною їх забарвлення та вимірювання об’ємного заряду іонізаційної камери при потраплянні в неї отруйних речовин.

 

Закінчення

 

В умовах широкого застосування противником ВТЗ у сучасних бойових діях, можливого застосування хімічної зброї, зруйнувань ХНО об’єктів важливого значення набуває чітка організація та здійснення РХБ захисту військ для підвищення їх живучості та діях в умовах РХБ зараження.

Отримання інформації про наявність отруйних речовин та характеристик хімічного зараження стає можливим внаслідок використання технічних засобів, які включають в себе визначену кількість складових елементів. Склад технічних засобів пояснюється ще і тим, що в них реалізовані різні методи визначення (індикації) отруйних речовин.

 

 

Розробив старший викладач кафедри А.Г. ГУТЧЕНКО

 

 

Методична розробка обговорена та схвалена на засіданні кафедри № 802

Протокол № ___ від ___. _____ 2013 року.