Перші спроби класифікації рослин і тварин відомі ще за часів античності. Але основоположником дійсно наукової сучасної систематики вважають шведського вченого-натураліста К. Ліннея.
Систематика - це розділ біології, завданням якого є опис і позначення всіх існуючих та вимерлих організмів, а також їх класифікація за різними рангами. Систематику часто поділяють на дві частини: теоретичну - таксономію та практичну - класифікацію.
Часто терміни “систематика”, “класифікація” і “таксономія” вживають як синоніми. Але таксономія розробляє теоретичні основи класифікації організмів, а систематика позначає й описує упорядковані і класифіковані біологічні об’єкти та створює на цій основі їхні системи.
Таким чином: класифікація- це розподіл живих організмів за ознаками подібності в ієрархічній системі.
Таксономія- це розділ систематики, який вивчає систему позначення підпорядкованих груп об’єктів.
Таксономія оперує такими поняттями як “таксономічна категорія” і “таксон”.
Поняття “таксономічна категорія” вживається для позначення підпорядкованих груп рослин і тварин, які відрізняються за ступенем спорідненості. Таксономічні категорії означають не реальні організми, а ранги їх класифікації чи ступені ієрархії.
До основних таксономічних категорій належать: вид, рід, родина, порядок (у рослин) / ряд (у тварин), клас, відділ (у рослин) / тип (у тварин), царство.
Таксономічні категорії різного рангу присвоюють конкретним відокремленим групам споріднених організмів - таксонам (від грецьк. taxis - порядок, розташування).
| Назви | Таксони |
| уніномінальні | царство, відділ / тип, клас, порядок / ряд, родина, коліно / триба, рід |
| біномінальні | Вид |
| триномінальні | підвид (у тварин) |
| складені | підвид (урослин), різновид / варієтет, форма |
Латинські назви таксонів, залежно від кількості слів, поділяються на уніномінальні, біномінальні, триномінальні і складені.