ЛАТИНСЬКІ СКОРОЧЕННЯ В СУЧАСНИХ МОВАХ

Латинська мова в її народному трансформованому варіанті - так звана народна латина - стала основою для утворення романських мов. До них належить італійська мова, що виникла на території Апеннінського півострова, французька та окситанська мова, що розвинулися в колишній Галлії, іспанська, каталанська та португальська - на Піренейському півострові, ретороманська - на території римської колонії Реція (в частині нинішньої Швейцарії і в північно-східній Італії), румунський - на території римської провінції Дакія (зараз Румунія), молдавська мова і деякі інші, з яких слід особливо відзначити сардинську мову, як найближчу до класичної латини з усіх сучасних романських мов. При спільності походження романських мов між ними з часом виникли значні відмінності. Це пояснюється тим, що латинська мова проникала на завойовані території протягом кількох століть. За цей час сама латина видозмінювалася і вступала в складну взаємодію з місцевими племінними мовами та діалектами. Не зважаючи на відмінності, всі романські мови зберігають у своїй лексиці, а також меншою мірою в морфології латинські риси.

Латина була мовою науки та університетського викладання і основним предметом у школі, мовою юриспруденції, міжнародною мовою медицини. Звідси широке проникнення латинської лексики в новоєвропейські мови, насамперед як джерела наукової, богословської, юридичної і загалом абстрактної термінології.

У наші дні латинська мова - це своєрідний будівельний матеріал, з якого творяться нові терміни. Адже жодна наука не може обійтися без знання основ термінології, яка формується на базі латинської мови.

Слова, вирази та висловлювання латинського походження досі використовуються у різних сферах нашої життєдіяльності. Наприклад, такі скорочення:

NB! (Nota bene!) – Занотуй добре, зверни увагу!

e.g. (exempli gratia) - наприклад; circa – приблизно;

post scriptum (PS) – після написаного, приписка;

a.m. – (ante meridiem) – до полудня; p.m. – (post meridiem) - по обіді;

Латинські абревіатури, найбільш уживані у технічній літературі:

ad fin (ad finem) – наприкінці;

ad inf (ad infinitum) – до безкінечності;

ad int (ad interim) – тим часом;

adv (ad valorem) – згідно з вартістю, за вартістю;

advs (adversus) – проти, напроти;

a. h. l (ad hunc locum) – у тому місці, на цьому місці;

a. i (ab initio) – з початку;

a. i (ad interim) – тим часом, тимчасово виконуючий обов’язки (т. в. о);

ap (apud) – згідно чого-сь;

b m (brevi manum) – негайно, зараз же;

cap., cap (capitulum) – частина, розділ;

cet par (ceteris paribus) – за іншими рівними умовами;

cf.; cf; cfr (confer) – порівняй, дивись (див);

corr (corrigenda) – список друкарських помилок;

dt (dedit) – сплачено(таким-то);

et alii (e.a.) – та інші [автори];

et cetera (etc.) – і так далі (і т.д.); і таке інше;

ex off. (ex officio) – за посадою, за обов’язками;

fv; f. v (folio verso) – на звороті;

ibidem (ib., ibid.); hoc loco (h.l.) – там же (в тому місці); тут (в цьому місці);

 

 

i. e. (id est) – тобто;

ign (ignotus) – незнайомий;

in lim. (in limine) – с початку;

in m. (in medio) – у середині;

int. Al. ( inter alia) – між іншим;

i. q. (idem quod) – так саме як;

i. q. e. d. (id quod erat demonstrandum) – що й треба було довести;

m. c. (mensis currentis) – поточного місяця;

m. s. c. (mandatum sine clausula) – необмежені повноваження;

n. b. (nota bene) – примітки, зверни увагу;

n. l. (non licet) – неприпустимо, не личить;

n. l. (non liquet) – неясно;

Pa (prima) – вищого ґатунку;

Pa (pro analysi) –вищої очистки. Вищого ґатунку;

Pa ( pro anno) – у рік, щороку;

p. ae; p. aeq. (partes aequales pabune) – рівні частки;

p. c. (per centum) – відсоток;

p. m. (pro mille) – проміле;

pp. (perge, perge) – й тому подібне, й так далі;

p. p. (per procurationeme) – за дорученням, за повноваженням;

p. r. n. (pro re nata) – згідно обставин;

proc. (processus) – процес;

pro&con (pro et contra) – за і проти;

p. r. t. (pro rata temporis) – після закінчення терміну;

p. t. (pro tempore) – вчасно, у термін;

p. u. (per ultima) – в кінці ( місяця , року);

q. e. (quod est) – що є, що означає;

QEF; q. e. f. ( quod erat faciendum) – що й треба було зробити;

QEI; q. e. i. ( quod erat inteniendum)– що й треба було знайти;

r. r. (reservatis reservandis) – з усіма застереженнями;

sc. (scilicet) – тобто, а саме;

sec (salvo errore calculi) – виключаючи помилки у підрахунках;

sec. art (secundum artem) – згідно правил;

sec. reg (secundum regulam) – згідно правил;

S. Q. (status quo) – статус-кво;

ss. (semis) – половина;

s. s. s. (stratum super stratum) – шар на шарі;

st (stet) – залишити як було;

s. t. (sine tempore) – точно у визначений термін;

s. v. v. (sit venia verbo) – з дозволення сказати;

tabula (tab.); tabulae – таблиця; таблиці;

u. i. (ut infra) – як вказано нижче;

verte (v.) – перегорнути [сторінку]; див. на звороті;

vide infra (v.i.); vide supra (v.s.) - дивись нижче; дивись вище;

vg; w. g. (verbi gratia) – наприклад.