ІІІ. Прочитайте правила вимови буквосполучень та порівняйте їх вимову з вимовою подібних буквосполучень в інших мовах.

У словах грецького походження зустрічаються сполучення з придиховим h: ch, ph, rh, th. Такі буквосполучення графічно позначали відповідний звук грецької мови, тому кожен з цих диграфів вимовляється як один звук.

Буквосполучення ch вимовляється як українське [x]:

chamomílla [хамомíлля] - ромашка, chenopódium [хенопóдіум] - лобода;

ph вимовляється як українське [ф]: phaséolus [фазéолюс] - квасоля, phléum [флéум] - тимофіївка;

rh вимовляється як українське [р]: rhizóma [різóма] - кореневище, rhizópus [різóпус] - ризопус;

th вимовляється як українське [т]: heliánthus [геліáнтус] - соняшник, anéthum [анéтум] - кріп;

schвимовляється як українське [сх]: schizándra [схізáндра] - лимонник,

schoenopléctus [схеноплéктус] - схеноплект.

У деяких випадках сполучення schє запозиченням не з грецької, а з інших мов. Як правило, воно використовується при транслітерації власних назв та назв, що від них походять, для передачі звуків, не властивих латинській мові: sch - [ш]: schepherdia [шефердія] - шефердія, duschekia [душекія] - душекія, Rumex marschallianus - Щавель Маршаллів;

stsch - [щ]: Stipa syreistschikovii - Ковила Сирейщикова;

schtsch - [щ]: Scilla mischtschenkoana - Проліска Міщенко;

tsch - [ч]: Salvia gontscharovii - Шавлія Гончарова.

Латинізовані власні назви читаються за нормами мови-оригіналу.

Буквосполучення ngu перед голосними вимовляється як [нгв]: sanguisórba [сангвісóрба] - родовик, а перед приголосними як [нгу]: angustifólius [ангустіфóліус] - вузьколистий.

Буквосполучення su перед голосними може вимовлятися як [св] або [су]:

su+ голосний

вимовляється як [св], якщо утворює з наступним голосним один склад: suаvéоlеns [свавéоленс] – запашний consuetúdo [консветýдо] - звичка

вимовляється як [су], якщо не утворює з наступним голосним одного складу: suíllus [суíллюс] – маслюк suís [сýіс] - свині

Буквосполучення ti перед голосними може вимовлятися як [ці] або [ті]: