Поняття суб’єкта права є ключовим для кожної правової науки, оскільки суб’єкт права ‑ це потенційний суб’єкт правовідносин, який безпосередньо реалізує передбачені законом права та обов’язки. Адміністративне право регулює відносини, які включаються до його предмета, визначає права і обов’язки їх учасників, тобто юридичних і фізичних осіб, які беруть участь у сфері державно-управлінської діяльності. Ось ці учасники і є суб’єктами адміністративного права і, як правило, вони ж стають суб’єктами адміністративних правовідносин. Але не завжди суб’єкти адміністративного права стають суб’єктами конкретних адміністративних правовідносин.
Суб’єкт адміністративного права — це особа, яка за своїми особливостями фактично може бути носієм суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Так, за статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Отже, кожен громадянин є суб’єктом адміністративного права і потенційно може бути суб’єктом адміністративних правовідносин. Кожен громадянин може бути носієм суб’єктивних юридичних прав і обов’язків, він реально здатний брати участь в адміністративних правовідносинах за приписами Конституції України.
Таким чином, суб’єкти адміністративного права — це юридичні і фізичні особи, які мають правосуб’єктність, тобто можуть потенційно бути учасниками адміністративних правовідносин, тоді як суб’єкт адміністративних правовідносин — це реальний учасник даних правовідносин. Так, у нашому випадку, громадянин є безумовним носієм адміністративних прав і обов’язків в силу дії норм Конституції України, тобто є суб’єктом адміністративного права, але, лише ставши на облік як безробітний на біржу праці, він вступає у конкретні адміністративні правовідносини, бо реалізує надані Конституцією України права і обов’язки, стає суб’єктом адміністративних правовідносин і не втрачає при цьому своїх властивостей як суб’єкт адміністративного права.
Варто зауважити, що суб’єкт адміністративного права має ознаки адміністративної правосуб’єктності, що дає можливість йому стати суб’єктом адміністративних правовідносин. Питання адміністративної правосуб’єктності детально розглядалося в попередньому розділі, тому доречно лише зазначити, що в більшості випадків особа, яка є адміністративно дієздатною, одночасно є і адміністративно деліктоздатною, тобто здатною відповідати за невиконання адміністративних зобов’язань і неправомірну реалізацію адміністративних прав. Тому, по суті, адміністративна деліктоздатність є однією зі сторін адміністративної дієздатності.
Для адміністративного права характерною є велика кількість різноманітних суб’єктів, наділених адміністративно-правовим статусом, тому їх доцільно об’єднати у відповідні групи (див. табл. 1).
Таблиця 1