Третє цвітіння» української поезії (М. Рильський, П. Тичина, А. Малишко, М. Бажан, Л. Первомайський).

 

Пожвавлення літературного руху спричинилося до появи так званого «третього цвітіння» метрів укр. літер-ри: М. Рильського, П. Тичини, А. Малишка, М. Бажана, Л. Первомайського, В. Сосюри. Після десятиріч сумлінної праці на партію вони отримали можливість знову стати просто митцями і писати щиро. У творчій біографії кожного з них 60-ті роки вважаються останнім, яскравим періодом творчості, який утвердив цих письменників в укр. літер-рі як справжніх майстрів слова. На правах старших наставників метри намагалися коригувати творчість молодих у тому напрямку, в якому працювали самі. Молоді, зрозуміло, не хотіли над собою жодного керівництва. Виник тривіальний конфлікт поколінь, який провів чітку межу між шістдесятниками та їхніми попередниками.

Л. Первомайський. В поезію входять нові теми, нові мотиви, і головним із них стає мотив торжества життя в усьому багатстві його прояві. Це розкривається в особливій увазі до прекрасного предметного світу, до природи, у палкому бажанні жити, щоб радіти з усього, що дано в цьому світі людині. Цикл віршів «Зелений дім», «Спомин про блискавку». Оповідання, зібрані в книжках «Материн солодкий хліб», «Замість віршів про кохання» - у них відчутні ті зрушення у свідомості людей і самого поета, що їх викликали відомі події в країні другої половини 50-их – очатку 60-их рр., спричинившись до помітної переоцінки цінностей. Роман «Дикий мед».

А. Малишко. Збірка «Листи на світанні»,«Прозорість»,«Дорога під яворами», «Рута», «Синій літопис», «Серпень душі моєї» - розлоге ширяння просторами рідного краю, землі, розкошування її кольорами, запахами, звуками, триєдністю буття.