Перша книжка«Зав'язь» (1966) – посилення ліризму в малій прозі. Тематичною основою більшості творів збірки були враження й спогади про зруйноване повоєнне село – точні штрихи побуту, чассом малюнки щоденного буття. У творах «Сито, Сито…», «Дивак», «Перед грозою», «Тайна вечеря», «Смерть кавалера» бачимо автобіографічний образ «пасинка війни», за яким проглядалися доля і психологія цілого покоління. Ці хлопчаки наділені гострим зором, недитячою інтуїтивною проникливістю й водночас довірливі й беззахисні.
Важдливі риси стилю Гр. Тютюнника – простота розповіді, розмовні інтонації. Ліризм першої збірки – не лише стильова ознака, а й настроєва домінанта, що зумовлює глибинну поетичність творів, зміст яких увиразнюють пластичні малюнки природи.
Друга збірка «Деревій» (1969) («Облога»). Всі події та явища подаються у сприйманні підлітка Хпритона, який набуває гіркого досвіду в зустрічах з різними людми та обставинами. Самотній, він тужить за домівкою. Безперечний зв'язок повісті з тим, що пережив автор у дитинстві. Спогади героя надають трагедійного відтінку творові не лише своїм змістом, пронизливістю настрою, а й самим фактом їх виникнення – адже то згадує дитина. Улюблені герої Г. Тютюнника – ті люди, що просто живуть – життям високодушним.