Лікувально-профілактичні заклади і створені на їх базі формування для роботи в умовах НС використовують різноманітне майно. Кількість його визначена нормами постачання, які встановлюються нормативними документами з медичного постачання.
Умовно його можна розділити на три групи: медичне, спеціальне, санітарно-господарське.
Медичне майно – це спеціальні матеріальні засоби, призначені для надання допомоги і лікування уражених, поранених і хворих, а також для здійснення профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.
До медичного майна належать:
· лікарські засоби; кров і кровозамінники;
· перев’язувальні та шовні матеріали;
· медичні інструменти, апарати й прилади;
· аптечне, зуболікарське і зуботехнічне майно та устаткування;
· предмети догляду за хворими;
· дезінфекційна апаратура і техніка;
· засоби для дезінфекції, дератизації, дезактивації;
· лабораторні предмети, устаткування і прилади;
· книги і бланки медичного обліку та звітності.
Спеціальне майно – це майно, що має вузько профільне, цільове призначення, використовується під час роботи в екстремальних ситуаціях.
Для нього належать:
· аптечки індивідуальні (АІ);
· пакети перев’язувальні індивідуальні (ППІ);
· індивідуальні протихімічні пакети (ІПП-8, ІПП-10);
· прилади радіаційної, хімічної, біологічної розвідки, прилади для відбирання проб повітря, води, продовольства тощо;
· засоби зв’язку та оповіщення;
· електроосвітлювальні установки, джерела постійного струму для електроживлення приладів тощо.
Санітарно-господарське майно. У непорушних запасах санітарно-господарське майно зберігається в кількості 25 % від табельної потреби, решту приписують до закладів і формувань служби екстреної медичної допомоги (ЕМД).
До нього належать:
· лікарняні і госпітальні меблі;
· спеціальний одяг і взуття;
· постільна і натільна білизна;
· виробниче і кухонне устаткування;
· інвентар, столовий посуд тощо.