Реферат Курсовая Конспект
Цивільний захист - раздел Образование, Міністерство Охорони Здоров’Я України Національний Фармацевтичний Ун...
|
Міністерство охорони здоров’я України
Національний фармацевтичний Університет
В.П. Черних, О.І. Зайцев, В.І. Вельма, М.М. Бойко
ЗМІСТ
Умовні скорочення. | ||
Вступ. | ||
Тема 1. | Загальні положення. Класифікація надзвичайних ситуацій. Основні заходи у сфері цивільного захисту. | |
Тема 2. | Характеристика вогнищ ураження при стихійних лихах. | |
Тема 3. | Характеристика вогнищ ураження при радіаційних інцидентах. | |
Тема 4. | Характеристика вогнищ ураження при хімічних інцидентах. | |
Тема 5. | Характеристика вогнищ ураження при біологічних інцидентах. | |
Тема 6. | Характеристика вогнищ ураження при пожежовибухонебезпечних інцидентах. | |
Тема 7. | Принципи організації медичної допомоги постраждалим у вогнищах ураження. Деякі питання медичного постачання формувань та установ, які призначені для медико-санітарного забезпечення населення при надзвичайних ситуація. | |
Додатки | ||
Список використаної літератури |
ВСТУП
Метою вивчення дисципліни є формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.
Вивчення дисципліни передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування надзвичайних ситуацій (НС), побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.
Загальнокультурні компетенції охоплюють:
· вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ;
· знання методів та інструментарію моніторингу НС, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;
· здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень.
Тема 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ОСНОВНІ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ.
Учбова мета:вивчити загальні положення, ознайомитися з класифікацію надзвичайних ситуацій, знати основні заходи у сфері цивільного захисту.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Мета цивільного захисту
Цивільний захист здійснюється з метою:
· реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;
· подолання наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі наслідків надзвичайних ситуацій на територіях іноземних держав відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
ОСНОВНІ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Основні заходи у сфері цивільного захисту
З метою ефективної реалізації завдань цивільного захисту, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди об’єктам, матеріальним і культурним цінностям та довкіллю в разі виникнення надзвичайних ситуацій організації незалежно від форми власності та добровільні рятувальні формування здійснюють:
· оповіщення та інформування;
· спостереження і лабораторний контроль;
· укриття у захисних спорудах;
· евакуацію;
· інженерний захист;
· медичний захист, психологічний захист;
· біологічний, екологічний, радіаційний та хімічний захист.
Оповіщення та інформування
Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
· оперативне доведення до відома населення інформації про виникнення або можливу загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі через загальнодержавну, територіальні і локальні автоматизовані системи централізованого оповіщення;
· завчасне створення та організаційно-технічне поєднання постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення із спеціальними системами спостереження і контролю в зонах можливого ураження;
· централізоване використання мереж зв’язку, радіомовлення, телебачення та інших технічних засобів передачі інформації незалежно від форми власності та підпорядкування в разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Спостереження і лабораторний контроль
Спостереження і лабораторний контроль включають:
· створення і підтримання в постійній готовності загальнодержавної та територіальних мереж спостереження і лабораторного контролю;
· організацію збирання, опрацювання та передачі інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами та інфекційними мікроорганізмами.
Психологічний захист
Запобігання або зменшення ступеня негативного психологічного впливу на населення та своєчасне надання ефективної психологічної допомоги забезпечуються шляхом здійснення таких заходів:
· планування діяльності та використання існуючих сил і засобів підрозділів психологічного забезпечення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;
· своєчасне застосування психопрофілактичних методів;
· виявлення за допомогою психологічних та соціологічних методів чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги;
· використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативного впливу на населення.
Біологічний захист
Захист від біологічного зараження включає:
· виявлення осередку біологічного зараження;
· прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження;
· використання колективних та індивідуальних засобів захисту;
· введення режимів карантину та обсервації;
· знезаражування осередку біологічного зараження;
· здійснення заходів екстреної та специфічної профілактики;
· дотримання протиепідемічного режиму суб’єктами господарювання, лікувальними закладами і населенням.
Екологічний захист
Екологічний захист включає здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на:
· захист родовищ (газових, нафтових, вугільних, торфових) від пожеж, затоплень і обвалів;
· ліквідацію лісових пожеж та буреломів, сніголамів, вітровалів, техногенного впливу на лісові насадження, а також їх наслідків.
Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій
Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій включає:
· здійснення заходів з виявлення і проведення оцінки таких ситуацій;
· організацію і надання допомоги населенню;
· розроблення типових рекомендацій щодо дій в умовах виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;
· проведення спеціальних аварійно-рятувальних робіт.
Тема 7. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ У ВОГНИЩАХ УРАЖЕННЯ. ДЕЯКІ ПИТАННЯ МЕДИЧНОГО ПОСТАЧАННЯ ФОРМУВАНЬ ТА УСТАНОВ, ЯКІ ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ МЕДИКО-САНІТАРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ.
Учбова мета:ознайомитися з основними принципами організації медичної допомоги постраждалим у вогнищах ураження, знати загальні питання медичного постачання формувань та установ, які призначені для медико-санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях, вміти прогнозувати втрати серед пострадалих.
Організація медичної допомоги постраждалим у вогнищах ураження визначається в основному масштабом та величиною санітарних втрат. При ураженнях незначної кількості людей на незначній території місцеві органи охорони здоров’я можуть справитися самостійно за допомогою місцевих лікувальних закладів, без залучення додаткових сил та засобів. Однак у випадку масових санітарних втрат при стихійних лихах чи техногенних катастроф значного масштабу виникає необхідність в залученні додаткових або спеціальних сил та засобів для ліквідації наслідків [19, 26, 35].
Організація медичної допомоги при масових ураженнях включає в себе наступні задачі:
1. медична розвідка вогнищ ураження;
2. пошук та рятування постраждалих;
3. сортування постраждалих;
4. евакуація постраждалих;
5. надання медичної допомоги та лікування.
Медична розвідка вогнищ ураження -це оперативне визначення кількості населення на ураженій території, рельєфу території, наявності та стану автошляхів і джерел води, а також знання виду засобів та кількості медичних сил які є в наявності. Вона здійснюється з метою розрахунку імовірних санітарних та безповоротних втрат серед населення у вогнищах ураження, планування оптимального розташування сил та засобів медичної допомоги, раціональної організації роботи тощо.
Пошук та рятування постраждалих - це комплекс дій, які направлені на пошук та рятування уражених людей з під завалів або охоплених пожежею, загазованих, затоплених будинків та споруд тощо та їх доставку до частин медичної служби. Як правило ці функції здійснюють пожежні команди, міліція, військові частини та санітарний персонал. Пошук та рятування постраждалих у перші години після катастроф дозволяє значно скоротити кількість загиблих серед ураженого населення.
Сортування постраждалих - це одна з першочергових задач медичної служби, при цьому визначається об’єм та вид медичної допомоги ураженим, можливість та черговість їх транспортування з урахуванням наступних етапів надання допомоги. Від швидкого та правильного рішення цієї важливої та вкрай важкої задачі залежать результати лікування постраждалих.
Евакуація постраждалих - це комплекс дій по виносу або вивозу постраждалих з ураженої території та їх доставки до медичних пунктів й спеціалізованих медичних закладів для надання у необхідній мірі медичної допомоги і лікування. Для евакуації уражених використовують різні санітарно-транспортні засоби (автомобілі, потяги, вертольоти, само льоти тощо).
Евакуацію (транспортування) можна поділити на два види. Невідкладну евакуацію першої черги, коли стан постраждалих дуже важкий і при ненаданні їм медичної допомоги у найближчий час вони можуть загинути. Відстрочена евакуація другої черги, коли стан постраждалих дозволяє зачекати на медичну.
Медична допомога та лікування - це система послідовних медичних заходів та маніпуляцій, направлених на збереження життя уражених.
На даний час служба медицини катастроф виділяє такі види медичної допомоги:
1. перша медична допомога;
2. долікарська медична допомога;
3. перша лікарська допомога;
4. кваліфікована медична допомога;
5. спеціалізована медична допомога.
Перші три види медичної допомоги належать до догоспітальних, оскільки надаються безпосередньо в осередку ураження або поблизу нього, а два наступних видів відносяться до госпітальних і надаються за межами осередку ураження в спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах, куди евакуюються потерпілі.
Перша медична допомога - це комплекс найпростіших медичних заходів, які вживаються на місці ураження або поблизу нього постраждалими в порядку само- та взаємодопомоги та особовим складом аварійно-рятувальних формувань, санітарних постів й санітарних дружин з використанням табельних або підручних медичних засобів. До заходів першої медичної допомоги відносяться тимчасова зупинка кровотеч, накладання первинних пов’язок при пораненнях та опіках, іммобілізація кінцівок при переломах, усунення асфіксії, уведення знеболюючих препаратів, антидотів, антибіотиків, протиблювотних засобів, надання заходів екстреної реанімації, дегазацію заражених ділянок шкіри тощо. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги до 30 хв з моменту ураження.
Долікарська медична допомога - це комплекс простих медичних маніпуляцій, що надається медичним персоналом (медичними сестрами, фельдшерами, фармацевтами, провізорами). При цьому роблять перебинтовування раніше накладених пов’язок, заміну саморобних джгутів та шин та стандартні, додаткове уведення знеболюючих, серцево-судинних, стимулюючих та інших лікарських засобів, додаткову дегазацію відкритих ділянок тіла та одягу, зігрівання потерпілих тощо. Оптимальний термін надання долікарської медичної допомоги до 2-х годин після отримання ушкодження.
Перша лікарська допомога - це комплекс простих лікувально-профілактичних заходів, які здійснюються лікарями медико-санітарних частин об’єктів, лікувально-профілактичних закладів розташованих безпосередньо на території ураження або поблизу неї та лікарями швидкої медичної допомоги на всьому шляху евакуації. Ці заходи дозволяють усунути або послабити наслідки ураження та підготовити потерпілих до евакуації (транспортна ампутація, накладання затискачів, інтубація трахеї, пункції, переливання крові та ін фузійних розчинів, катетеризація, введення спеціальних препаратів, накладання шин тощо). Оптимальний термін надання першої лікарської допомоги складає до 6 годин з моменту одержання травми.
Кваліфікована медична допомога – це комплекс хірургічних і терапевтичних заходів, що здійснюються хірургами, терапевтами, і надається в районних, центральних районних, міських, обласних лікарнях, в окремих медичних центрах, у пересувних закладах медичної служби. Заходи цього виду допомоги за терміновістю їх виконання поділяють на дві групи: невідкладні (остаточне припинення кровотечі, комплексна терапія крововтрати, хірургічні маніпуляції ушивання ран, лапаратомія, декомпресійна терапія черепа тощо) та відстрочені (ампутація кінцівок, некротомія опіків, скріплення щелеп при їх переломах тощо). Оптимальні терміни надання кваліфікованої хірургічної допомоги складає до 12 годин з моменту отримання травми, терапевтичної до 8 годин після появи перших ознак інтоксикації.
Спеціалізована медична допомога і лікування - це вичерпний вид медичної допомоги, надається висококваліфікованими лікарями-фахівцями в спеціалізованих лікувальних закладах, що мають спеціальне лікувально-діагностичне обладнання. Спеціалізована медична допомога повинна бути надана протягом трьох діб з моменту ушкодження.
Основна робота з ліквідації медичних наслідків в осередку ураження на першому етапі медичної евакуації лягає на загони першої медичної допомоги.
Для виконання цього завдання загони першої медичної допомоги розгортають такі підрозділи: сортувально-евакуаційне, операційно-перев’язувальне, госпітальне відділення, відділення часткової санітарної обробки та дезактивації одягу і взуття, господарське і лабораторне відділення, аптеку.
Слід зазначити, що значна частина потерпілих у НС гине від несвоєчасного надання їм першої медичної і першої лікарської допомоги.
Так наприклад, якщо медична допомога важко потерпілим при землетрусах була надана через 1-ну годину, то гине близько 30 %, через 3-ри години близько 60 %, а через 6-ть годин близько 90 % від загальної кількості важко постраждалих.
За даними джерела [35], відсоток загиблих серед важкопоранених людей при ненаданні їм своєчасної медичної допомоги можна розрахувати за емпіричною формулою:
де ψвп – імовірний відсоток загиблих серед важкопоранених людей, %;
N – кількість загиблих людей серед важкопоранених, чол;
N0 – загальна кількість важкопоранених людей, чол;
ψmax – умовно максимальна частка загиблих, 1,03±0,03.
k – константа, яка дорівнює 0,32±0,03 годин-1;
t – час впродовж якого ненадається медична допомога, годин.
Відсоток загиблих людей із середнім ступенем поранення при ненаданні їм своєчасної медичної допомоги можна розрахувати за емпіричною формулою:
де ψсп – імовірний відсоток загиблих людей із середнім ступенем поранення, %;
N – кількість загиблих людей, чол;
N0 – загальна кількість людей із середніми ступенем пораненнями, чол;
ψmax – умовно максимальна частка загиблих, 0,93±0,09.
k – константа, яка дорівнює 0,15±0,05 годин-1;
t – час впродовж якого ненадається медична допомога, годин.
Органи управління і заклади медичного постачання, їх завдання.
Медичне постачання – це комплекс заходів, які здійснюються медичною службою, спрямованих на своєчасне, оперативне, безперервне та повне забезпечення медичним майном лікувально-профілактичних закладів, формувань служб екстреної медичної допомоги і населення під час ліквідації медичних наслідків аварій, катастроф і стихійних лих [19].
Організацію і керівництво медичним постачанням лікувально-профілактичних закладів, а також створених на їх базі формувань з надання екстреної медичної допомоги населенню, що постраждало у НС, здійснюють органи управління.
До органів управління медичним постачанням належать виробничі об’єднання «Фармація», відділення «Медтехніка», фармацевтичні управління, створені в обласних центрах, а також органи управління фармацевтичних структур і формувань недержавної форми власності.
У містах обласного підпорядкування, міських і сільських районах функції медичного постачання виконують міські районні аптеки та центральні районні аптеки, а управління покладено на завідувачів міськими (районними) аптеками.
У лікувально-профілактичних закладах і формуваннях екстреної медичної допомоги управління медичним постачанням покладено на керівників аптек, а у формуваннях, де за штатом керівник аптеки не передбачений – посадова особа, призначена наказом керівника установи. У розпорядженні цих органів є бази, склади, аптеки, аптечні кіоски, магазини, заклади й організації медичного постачання.
До основних завдань органів управління відносяться:
· закупівля, заготівля, збереження й поновлення запасів майна, необхідного для оснащення медичних закладів і формувань охорони здоров’я, та своєчасне його поповнення;
· планування, організація і здійснення заходів щодо захисту медичного майна від дії шкідливих чинників навколишнього середовища;
· прогнозування, вивчення обстановки, планування постачання лікувально-профілактичних закладів і створення на їх базі формувань екстреної медичної допомоги (санітарних дружин, бригад, загонів) медичним, санітарно-господарським та спеціальним майном тощо;
· керівництво медичним постачанням лікувально-профілактичних закладів, формувань, населення в ході ліквідації медичних наслідків аварій, катастроф або стихійних лих.
Призначення й медико-тактична характеристика комплектів медичного майна.
Комплект Б-1 – перев’язувальні засоби стерильні;
Комплект Б-2 – шини;
Комплект Б-3 – перев’язувальні засоби нестерильні;
Комплект Б-4 – перев’язувальні засоби для обпечених стерильні;
Комплект БГ – бинти гіпсові;
Комплект ПП-1 – лікарські засоби для лікування поранених та обпечених;
Комплект ПП-2 – лікарські засоби для поранених і обпечених (госпітальний);
Комплект АНТ – антибіотики;
Комплект ПРО – лікарські засоби для лікування уражених іонізуючим випромінюванням;
Комплект ОР – лікарські засоби для лікування уражених отруйними речовинами.
Питання до теми 7. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ У ВОГНИЩАХ УРАЖЕННЯ. ДЕЯКІ ПИТАННЯ МЕДИЧНОГО ПОСТАЧАННЯ ФОРМУВАНЬ ТА УСТАНОВ, ЯКІ ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ МЕДИКО-САНІТАРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ.
1. Чим визначається організація медичної допомоги постраждалим у вогнищах ураження. Які основні задачі повинна вирішувати організація медичної допомоги при масових ураженнях людей? Знайти, яка кількість людей загине серед важко травмованих після землетрусу через 6, 12, 24 години, ненадання їм медичної допомоги? А також скільки загине людей із середнім ступенем важкості через 6, 12, 24, 48, 72 години, ненадання їм медичної допомоги? Дано: місто із 0,1 млн. жителів; прийняти, що все місто має ступінь пошкодження будівель – повну (санітарні втрати див.табл.); відсоток важких травматичних пошкоджень серед санітарних втрат – 70 %; відсоток середніх травматичних пошкоджень серед санітарних втрат – 30%. Наведіть висновок з отриманих даних.
2. Що таке медична розвідка вогнищ ураження? Знайти, яка кількість людей загине серед постраждалих у населеному пункті від його катастрофічного затоплення внаслідок руйнування дамби після 6, 12, 24 годин, ненадання їм медичної допомоги. Дано: кількість населення 50 тис. людей; населений пункт знаходиться у першій зоні затоплення; прорив греблі відбувся вночі; кількість із постраждалих із середнім ступенем ураження прийняти санітарним втратам (санітарні втрати див.табл).
3. Що таке пошук, рятування та сортування постраждалих? Знайти, яка кількість людей загине серед постраждалих із тяжким та середнім ступенем ураження на території хімічно небезпечного об’єкту при аварії із викидом СДОР після 1, 2, 3 годин ненадання їм медичної допомоги? Кількість санітарних втрат прийняти 30 % від кількості працівників на ХНО (1 тис. чол.). Кількість уражених із важким ступенем прийняти 25 %, із середнім 15 % від загальної кількості санітарних втрат.
4. Що таке евакуація постраждалих, її види, яку роль вона відіграє у медицині катастроф? Знайти, який відсоток людей загине серед постраждалих із тяжким та середнім ступенем ураження при пожежі після 1, 2, 4 та 8 годин ненадання їм медичної допомоги? Якщо під час пожежі на об’єкті тяжкі опіки отримало 10 %, а опіки середньої інтенсивності отримало 30 % від загальної кількості людей на об’єкті.
5. Назвіть основні види медичної допомоги. Які з них надаються у догоспітальний період, а які у госпітальний? Розрахуйте відсоток людей, який загине у зоні сильних руйнувань після наземного вибуху 10 кт ядерної бомби у центрі 2 млн. міста під час терористичного акту. Додаткові дані: площа сильних руйнувань – 2,08 км²; кількість санітарних втрат до 15 %, серед них важких до 50 %, середніх до 40 %; густину населення див. у додатку; медичну допомогу почнуть надавати після 24 годин.
6. Дайте коротку характеристику першій медичній допомозі (визначення, коли надається, ким надається, характерні маніпуляції та оптимальний термін надання). Розрахуйте приблизну кількість людей, які виживуть у завалах 500 тис. міста, після землетрусу, а також необхідну кількість комплектів для першої медичної допомоги. Якщо відомо, що 50 % будівель міста отримало повні руйнування, 40 % сильні, 10 % середні; структура санітарних втрат наступна: важких – 30 %, середніх 40% (кількість сан.втрат див. табл.); землетрус стався вночі 3.00; медичну допомогу постраждалим почали надавати після 12 годин.
7. Дайте коротку характеристику долікарської медичної допомоги (визначення, коли надається, ким надається, характерні маніпуляції та оптимальний термін надання). Розрахуйте приблизну кількість людей, які виживуть у 100 тис. міста, після миттєвого затоплення від прориву греблі, а також необхідну кількість комплектів для першої медичної допомоги. Якщо відомо, що структура санітарних втрат наступна: важких – 30 %, середніх 40% (кількість сан.втрат див. табл.); затоплення сталося вночі 2.00; медичну допомогу постраждалим почали надавати після 8 годин.
8. Дайте коротку характеристику першій лікарській допомозі (визначення, коли надається, ким надається, характерні маніпуляції та оптимальний термін надання). Знайти, приблизну кількість людей, які виживуть серед постраждалих із тяжким та середнім ступенем ураження на території хімічно небезпечного об’єкту при аварії із викидом СДОР, а також вид та необхідну кількість комплектів медичного майна? Кількість санітарних втрат прийняти 30 % від кількості працівників на ХНО (2 тис. чол.). Кількість уражених із важким ступенем прийняти 40 %, із середнім 50 % від загальної кількості санітарних втрат; час ненадання їм медичної допомоги - 3 години.
9. Дайте коротку характеристику кваліфікованій медичній допомозі (визначення, коли надається, ким надається, характерні маніпуляції та оптимальний термін надання). Знайти, приблизну кількість людей, які виживуть серед постраждалих із тяжким та середнім ступенем ураження при аварії на поїзді із пожежею, а також вид та необхідну кількість комплектів медичного майна? Кількість санітарних втрат прийняти 60 % від кількості пасажирів на поїзді (650 чол.). Кількість уражених із важким ступенем прийняти 40 %, із середнім 50 % від загальної кількості санітарних втрат; час ненадання їм медичної допомоги - 3 години.
10. Дайте коротку характеристику спеціалізованій медичній допомозі (визначення, коли надається, ким надається, характерні маніпуляції та оптимальний термін надання). Знайти, приблизну кількість людей, які виживуть серед постраждалих із тяжким та середнім ступенем ураження при пожежі на поїзді, а також вид та необхідну кількість комплектів медичного майна? Кількість обпечених прийняти 60 %, кількість травмованих прийняти 40 % від кількості пасажирів на поїзді (650 чол.). Кількість уражених із важким ступенем прийняти 40 %, із середнім 50 % від загальної кількості санітарних втрат; час ненадання їм медичної допомоги - 3 години.
11. Дайте коротку характеристику медичному постачанню (визначення, органи управління, основні завдання). Розрахуйте кількість людей, яким знадобиться медична допомога у зоні сильних руйнувань, а також вид та кількість медичних комплектів після наземного вибуху 10 кт ядерної бомби у центрі 4 млн. міста під час терористичного акту. Додаткові дані: площа середніх руйнувань – 2,9 км²; кількість санітарних втрат до 30 %, серед них важких механічних травм до 40 %, середніх механічних до 30 %, з опіками середньої важкості 30 %; постраждалих від радіації прийняти 100 % від сан.втрат; густину населення див. у додатку; медичну допомогу почнуть надавати після 12 годин.
12. Дайте коротку характеристику медичному майну (визначення та перелік). Розрахуйте кількість людей, яким знадобиться медична допомога у зонах радіоактивного забруднення, а також вид та кількість медичних комплектів після наземного вибуху 10 кт ядерної бомби у центрі 3 млн. міста під час терористичного акту. Додаткові дані: довжина сліду радіоактивного забруднення – 43 км; ширина сліду – 5,3 км; вид сліду радіоактивного забруднення прийняти за еліптичний; відсоток населення, що отримало радіаційні травми різних ступенів важкості прийняти 30 %, від населення яке знаходиться на забрудненій території; площу радіоактивного забруднення міста прийняти 50 % від загальної площі забруднення; густину населення у межах міста прийняти 15 тис. чол/км², а за межами міста – 500 чол/км².
13. Дайте коротку характеристику спеціальному майну (визначення та перелік). Розрахуйте кількість людей, яким знадобиться медична допомога під час терористичного акту у гіпермаркеті із використанням хімічної зброї, а також вид та кількість комплектів медичного майна. Дані для розрахунків: площа гіпермаркету – 0,074 км²; густину населення див. у додатку; кількість постраждалих прийняти 50 % від загальної кількості людей у гіпермаркеті з них з важких – 15 %, середніх – 25 %, легких – 25 %; час початку надання медичної допомоги 3 години.
14. Дайте коротку характеристику санітарно-господарському майну (визначення та перелік). Розрахуйте кількість людей, яким знадобиться медична допомога під час пожежі у гіпермаркеті, а також вид та кількість комплектів медичного майна. Дані для розрахунків: площа гіпермаркету – 0,055 км²; густину населення див. у додатку; кількість постраждалих від механічних чинників прийняти 10 % від загальної кількості людей у гіпермаркеті, кількість постраждалих від полум’я 15 %, кількість постраждалих від отруйних газів 20 %.
15. Що таке табель оснащення, що він включає в себе? Розрахуйте приблизну кількість людей, які виживуть під час повного руйнування багатоповерхівки, а також вид та кількість комплектів медичного майна. Дані: кількість людей у будинку 1 тис.; відсоток санітарних втрат див. у таблиці; серед них 70 % з важкими механічними травмами та 30 % з середніми. Час початку надання медичної допомоги 6 годин.
16. Назвіть основні види медичної допомоги. Розрахуйте приблизну кількість людей, які виживуть під час вибуху на ринку міста, а також вид та кількість комплектів медичного майна. Дані: вибухівка ТНТ – 10 кг; вид вибуху - наземний; густину населення див. у додатку; час ненадання медичної допомоги - 1 година.
ДОДАТКИ
– Конец работы –
Используемые теги: ЦИВІЛЬНИЙ, Захист0.062
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Цивільний захист
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов