Попит – форма виразу потреб споживачів, представлених на ринку та забезпечених грошовими засобами; або множина співвідношень цін і відповідної кількості товарів.
Розрізняють індивідуальний та ринковий попит. Індивідуальний попит - це кількість товарів, які конкретний споживач зможе придбати за різними можливими цінами на певному ринку за певний період. Ринковий попит - це сукупний попит усіх покупців на певному ринку за певний період.
На ринок діє закон спадного попиту – якщо ціна будь-якого товару збільшується при незмінності інших умов ринку, то попит зменшується.
Попит динамічний. Він постійно змінюється під впливом багатьох чинників, а саме: економічних — зміни реальних потреб, реальних грошових доходів населення, цін на взаємодоповнюючі (комплементарні) товари, на товари-замінники (субститути); соціальних — рівня загальнолюдської культури, субкультури, традицій і звичаїв, економічної та політичної культури тощо; психографічних — належності до певного суспільного класу, способу життя (смаків і уподобань традиціоналістів, життєлюбів, естетів), типу особистості (запальна, схильна поступати «як усі», авторитарна натура); демографічних — зміни в структурі населення (за статево-віковою ознакою, розміром сім'ї, етапом життєвого циклу сім'ї, родом занять, освітою тощо). Головними серед показників є смаки, або переваги споживачів; кількість споживачів на ринку; грошові доходи споживачів; ціни на взаємопов'язані товари, очікування споживачів щодо майбутніх цін і доходів.
Отже, в реальному економічному житті попит змінюється під впливом не тільки цінових, а й нецінових чинників. Проте покупець цікавиться насамперед ціною товару, який привернув його увагу, порівнюючи свої бажання зі своїми можливостями (доходом). Це означає, що попит на певний продукт залежить від цін на товари (чи послуги) та від частки доходу, виділеної на споживання.