Амортизація та знос основного капіталу

Оглавление

1. Попит: закон спадного попиту, фактори, що впливають на динаміку попиту. 3

2. Амортизація та знос основного капіталу. 3

3. Безробіття. Проблема повної зайнятості в умовах ринкової економіки. 4

4. Валютна система. Валютні відносини. Етапи розвитку міжнародних валютних систем. 4

5. Безробіття: види та форми. Закон Оукена. 5

6. Валютний ринок та валютний курс. 5

7.Види ринків за різними класифікаційними ознаками. 5

8.Витрати виробництва, дохід і прибуток підприємства. 6

9. Державне регулювання економіки. Методи державного регулювання ринкової економіки: економічні та адміністративні(імперативні);індикативні;прямі та опосередковані. 7

10. Досконала та недосконала конкуренція. 16

11. Дохід, прибуток і рентабельність. 16

12. Доходи населення, їх структура та принципи формування. 17

13. Еволюція концепцій грошей та види грошей на сучасному етапі. 17

14. Економічна система. Види систем на основі способу організації суспільного виробництва. 18

15. Економічна теорія. 19

16. Економічний кругообіг продуктів праці. 20

17. Економічні аспекти глобальних проблем людства та їх вплив на економічний розвиток України. 20

18. Економічні відносини і економічні закони. 21

19.Загальна характеристика ринкового механізму;взаємодія попиту та пропозиції,ринкова рівновага, ціна та обсяг рівноваги. 22

20 питання. Земельна рента її сутність та форми. 24

21 питання. Інфляція:сутність,види,причини,наслідки. Крива Філіпса. 25

22. Інфраструктура ринку товарів і послуг. 29

23. Капітал. Кругообіг капіталу. Основний та оборотний капітал. 29

24.Інфрастуктура фінансового ринку. 30

25.Класифікація конкуренції. 31

26.Конкуренція: сутність, функції та форми прояву. 31

27.Крива виробничих можливостей суспільства. 32

28. Макроекономічна рівновага:взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції 32

29.Методи економічної теорії 33

30. Методи розрахунку ВВП.. 33

31. Місце економічної теорії в системі економічних наук. 34

32. Монополія та її форми. 35

33. Натуральне та товарне господарство: основні риси та відмінності. 35

34. Олігополія: сутність та особливості. 36

35. Основи економічної теорії, її виникнення та розвиток. 39

36. Основні ознаки ринку, переваги та недоліки. 40

37. Постійні та змінні, явні та неявні витрати виробництва. 41

38. Пропозиція: закон зміни пропозиції, фактори, що впливають на пропозицію. 41

39.Ринкова інфраструктура:сутність,суб’єкти і функції 41

40. Ринок праці: сутність, суб’єкти, формування попиту і пропозиції 42

41. Роль та місце держави у ринковій економіці 43

42.Ринок: сутність, об’єкти, суб’єкти, функції 44

43.Собівартість та її калькуляція. 44

44.Структура і форми суспільного виробництва. 44

45. Структура макроекономічних показників розвитку економіки. 45

46.Сутність підприємництва, підприємницький ризик. 45

47.Сутність, властивості та функції грошей. 46

48.Сутність та види підприємництва. Функції підприємця. 47

49. Сутність, форми та системи заробітної плати. 47

50. Суть, структура та види економічних циклів. 48

51. Сучасні системи заробітної плати. 49

52. Типи економічних систем. 50

53. Товар як економічна категорія. 51

54. Фактори виробництва. Їх доходи. 52

55. Фінансова система та фінансова політика держави. 52

56. Фіскальна політика держави. 54

57. Цінні папери: свідоцтва про власність, свідоцтва про кредит. 54

58. Сутність та функції управління. 55

59. Сутність, роль та функції власності в економічному житті суспільства. 56

60. Нац.економіка. Суб’єкти. 74

 

Попит: закон спадного попиту, фактори, що впливають на динаміку попиту.

На ринок діє закон спадного попиту – якщо ціна будь-якого товару збільшується при незмінності інших умов ринку, то попит зменшується. Попит…

Амортизація та знос основного капіталу

придбанням та введенням в експлуатацію основних фондів і нематеріальних активів; самостійним виготовленням основних фондів; проведенням усіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів -поліпшення основних фондів;

Безробіття. Проблема повної зайнятості в умовах ринкової економіки.

Види: - добровільне (волевиявлення людей утриматися від пропозиції праці за неприйнятих для них умов) - вимушене (пов’язане з причинами, що не залежать… зареєстровано у службі зайнятості) - приховане (люди, які не ведуть пошук робочого місця)

Валютна система. Валютні відносини. Етапи розвитку міжнародних валютних систем.

Валютні відносини – сукупність відносин, пов'язаних із функціонуванням валюти в міжнародній торгівлі, економічному і технічному співробітництві,… Міжнародні валютні системи - це сукупність правил і механізмів, що складаються…

Безробіття: види та форми. Закон Оукена.

2) Інституціональне безробіття — є складовою частиною фрикційного безробіття і пов'язане з тим, що іноді надмірні соціальні виплати, запровадження… 3) Структурне безробіття — виникає під впливом структурних диспропорцій на… 4) Циклічне безробіття — виникає внаслідок циклічного спаду виробництва і є результатом зниження сукупного попиту на…

Валютний ринок та валютний курс.

Види ринків за різними класифікаційними ознаками

Ринки поділяються: За рівнем економічних свобод можна виділити вільні (або стихійні) та… Вільним є ринок, на якому стихійна гра його сил не обмежується жодним втручанням держави або інших неекономічних…

Витрати виробництва, дохід і прибуток підприємства.

Економічні витрати — це ті виплати, які підприємство повинне зробити, або ті доходи, які підприємство повинно забезпечити постачальнику ресурсів для… Виходячи з цього визначення категорія витрат виробництва, або економічних… Економісти вважають витратами всі платежі — явні та неявні, — які потрібні для залучення ресурсів до конкретного виду…

Державне регулювання економіки. Методи державного регулювання ринкової економіки: економічні та адміністративні(імперативні);індикативні;прямі та опосередковані.

Державне регулювання економіки — цілеспрямований та активний вплив державних та наддержавних органів управління на функціонування та розвиток цілісної економічної системи (а отже, на її розширене відтворення) шляхом використання економічних законів і вирішення економічних суперечностей за допомогою певної сукупності форм та методів.

 

Сутність державного регулювання економіки комплексно розкривають його основні функції, які є, з одного боку, логічним продовженням функцій держави, їх конкретизацією, а з іншого — зумовлені неспроможністю ринкового механізму саморегулювання та монополістичної планомірності забезпечити стабільний розвиток економічної системи. До таких функцій належать:

 

1) управління розвитком усіх підсистем цілісної економічної системи в процесі їх діалектичної взаємодії (за винятком провідної ланки господарського механізму — державного регулювання економіки). Ця функція здійснюється завдяки впровадженню і вдосконаленню всіх форм економічної політики та форм та методів державного регулювання економіки;

 

2) забезпечення планомірного розвитку економічної системи передусім на основі використання законів планомірного розвитку, одержавлення сучасної економіки у розвинутих країнах. Ця функція може бути реалізована шляхом запровадження довготривалих планів економічного розвитку у формі директивного планування державного сектору економіки, прогнозування та програмування економіки, використання важелів анти циклічного регулювання економіки, здійснення структурної політики тощо;

 

3) забезпечення цілісного еколого-економічного відтворення національної економічної системи через послаблення і поступове подолання економічної кризи, використання різноманітних правових, економічних та адміністративних важелів щодо охорони довкілля;

 

4) забезпечення відносно рівномірного розвитку регіонів країни внаслідок мобілізації і оптимального використання наявних в регіонах матеріальних, трудових, фінансових та інших видів ресурсів шляхом здійснення раціональної економічної політики;

б) перерозподіл національного доходу з метою справедливого розподілу доходів між найбагатшими і найбіднішими верствами населення та їх соціального захисту. Функція реалізується шляхом проведення збалансованої соціальної політики;

 

6) подолання найбільших проявів монополізму та монополістичних тенденцій в економіці через проведення антимонопольної, в тому числі антитрестівської політики;

 

7) створення єдиної нормативної бази для здійснення різних форм економічної політики, передусім фінансово-кредитної, податкової, амортизаційної та ін.

 

У межах національної економічної системи економічне регулювання здійснюють держава і її ланки (центральний уряд, уряди штатів чи земель, регіонів, муніципалітетів); у межах окремих регіонів світового господарства — наднаціональні органи інтеграційних угруповань; у межах світового господарства — міжнародні організації (в тому числі фінансово-кредитні) — ООН, МВФ, наймогутніші країни (так звана "сімка" або "вісімка"). Найвагомішу роль у досягненні рівноваги сучасної економічної системи, її розширеному відтворенні відіграє держава, державне економічне регулювання. Держава і наддержавні органи здійснюють також правове і адміністративне регулювання народного господарства.

 

Оскільки до складу сучасних продуктивних сил належать людина, засоби праці, предмети праці, використовувані людьми сили природи, форми і методи організації виробництва, наука та інформація, то регулювання цієї системи означає регулювання процесу взаємодії всіх елементів і кожного з них зокрема, використання законів цієї підсистеми і подолання її суперечностей. Змістом продуктивних сил є взаємодія людини з природою в процесі праці, тому економічне регулювання цієї системи передбачає забезпечення рівноваги у взаємодії суспільства і природи, недопущення глобальної екологічної кризи (її загострення), формування спроможної забезпечити виживання цивілізації, еколого-економічної системи.

 

Економічне регулювання людини передбачає регулювання діяльності людини-працівника і людини-власника, вплив на розвиток людини як біологічної і соціальної істоти. Таке регулювання у деяких розвинутих країнах здійснюється всіма суб'єктами господарської діяльності й спрямоване на сприяння розвитку усіх сутнісних сил і здібностей людини. Найповніше воно реалізується в одержавленні робочої сили. У слаборозвинутих країнах воно здійснюється лише частково, що засвідчують погані соціальні умови, висока смертність, коротка тривалість життя. Передові країни намагаються подолати важливі проблеми в процесі економічного регулювання: неузгодженість дій між різними суб'єктами регулювання, недостатню участь держави в регулюванні процесу відтворення робочої сили на дрібних і частково — середніх підприємствах, відсутність прав найманих працівників на таких підприємствах у регулюванні процесу праці та ін., наявність мільйонів людей, що живуть поза межею бідності. Подібна ситуація ще більшою мірою характерна і для народного господарства України наприкінці XX — на початку XXI ст.

 

Економічне регулювання техніко-економічних відносин передбачає цілеспрямований вплив держави та наднаціональних органів на розвиток одиничної, особливої й загальної форм суспільного поділу праці в межах окремих країн і світового господарства, використання відповідних законів і розв'язання суперечностей. У межах світового господарства йдеться про вплив наднаціональних органів на розвиток міжнародної спеціалізації, кооперації, комбінування виробництва, його концентрації. Для цього використовують державні замовлення, укладання договорів між державами щодо виготовлення складної техніки та ін.

 

Економічне регулювання продуктивних сил та техніко-економічних відносин у єдності вимагає регулювання технологічного способу виробництва. Основною метою цього регулювання є перехід від технологічного способу виробництва, основаного на ручній праці до технологічного способу виробництва, основаного на машинній і частково автоматизованій праці, а надалі — до такого, яке ґрунтується здебільшого на автоматизованій. Основними важелями економічного регулювання технологічного способу виробництва є вплив податкової, бюджетної, кредитної, амортизаційної, інвестиційної політики тощо на впровадження досягнень НТР у виробництво, на вдосконалення робочої сили та ін.

 

Економічне регулювання відносин економічної власності означає вплив різних суб'єктів регулювання на економічні зв'язки і відносини між класами, соціальними верствами, групами і окремими індивідами з приводу привласнення об'єктів власності (засобів виробництва, робочої сили, інтелектуальної власності, цінних паперів тощо) у всіх сферах суспільного відтворення} Цей процес здійснюється через регулювання таких елементів економічної власності, як тривалість робочого дня, ціни, заробітна плата, прибуток та ін. Важливою ланкою регулювання є вплив за допомогою податкової політики, політики доходів тощо на співвідношення різних типів і форм економічної власності, різноманітних об'єктів у межах окремих типів і форм (наприклад, між прибутком і заробітною платою).

 

Економічне регулювання господарського механізму як один з його елементів частково збігається із самим поняттям "господарський механізм", але економічне регулювання не передбачає адміністративних і правових важелів регулювання економіки (які належать до господарського механізму); його об'єктом є регулювання співвідношення між ринковими важелями саморегулювання економіки, монополістичною планомірністю і державним (а також наддержавним) економічним регулюванням.

 

Основними причинами впровадження економічного регулювання є ускладнення всіх елементів економічної системи, процесу взаємодії людини з природою, розвиток притаманних цим елементам суперечностей.

 

Державне економічне регулювання виникло з появою держави. Проте у докапіталістичних формаціях воно не було планомірним, хоча деякі елементи планомірності були притаманні організації праці рабів в ергастеріях і латифундіях, у феодальних маєтках.

 

Уперше планомірність як особливість економічного регулювання виникає в межах окремих підприємств (на капіталістичній мануфактурі, фабриці), згодом поширюється на монополістичні акціонерні компанії (у тому числі олігополістичні), пізніше охоплює країни, наднаціональні економічні організації (наприклад, у межах ЄС) і стає невід'ємною ознакою державного регулювання. У середині 50-х років XX ст. тенденція до планомірності розвитку капіталістичної економіки переростає у закон планомірного розвитку. В інших регіонах планети економічному регулюванню не притаманний такий ступінь планомірності та пропорційності, у слаборозвинутих країнах воно здійснюється переважно через механізм ринкового саморегулювання в процесі функціонування натурального господарства і лише частково через державне регулювання макроекономічних процесів.

 

У процесі державного економічного регулювання формується економічна роль держави, яка полягає у виконанні нею економічних функцій і залежить від характеру дії економічних законів (насамперед основного економічного закову), від обраної країною основної соціально-економічної мети, типу відтворення, економічного потенціалу та інших факторів.

 

Економічна роль держави — виконувані державою основні економічні функції в їх взаємодії з метою забезпечення процесу функціонування і розвитку економічної системи, забезпечення її розширеного відтворення і передусім відтворення сукупного капіталу.

 

Такі функції держава почала частково виконувати з моменту свого виникнення. З появою класового суспільства після розпаду первіснообщинного ладу у пануючого класу власників виникла потреба у спеціальному органі управління — державі, уособленням якої були армія, чиновницький апарат, суди, тюрми тощо. Найважливішими функціями держави в цей період були збереження та зміцнення існуючого ладу, пануючих форм економічної власності й експлуатація більшості населення, яка здійснювалась переважно через механізм оподаткування. Водночас у країнах Стародавнього світу держава виконувала такі загальні економічні функції, як будівництво іригаційних споруд, прокладання доріг, введення єдиного грошового обігу тощо.

 

За феодального способу виробництва держава сприяла закріпленню селян за великими землевласниками, експлуатувала їх через механізм оподаткування, передавала приватним особам право на землю та експлуатацію залежних селян, призначала керівників корпорацій (в які об'єднувались ремісники і купці), регламентувала діяльність іноземних купців, регулювала ціни на найважливіші продукти (хліб, риба, м'ясо). У Київській Русі держава регламентувала торгівлю, вводила систему мита, організовувала будівництво нових міст.

 

Зі становленням та розвитком капіталізму коло державних економічних функцій розширювалося. Після кризи 1929—1933 рр. держава бере на себе таку глобальну економічну функцію, як розширене відтворення сукупного капіталу (відносин капіталістичної власності), розвиток усієї економічної системи. Державна діяльність охоплює всі сфери суспільного відтворення і виявляється у формі зростаючого одержавлення засобів виробництва (будівництво державних підприємств, спільних з приватним капіталом компаній, фінансування передових наукових галузей тощо), робочої сили (зростання кількості працівників у державному секторі, організація суспільних робіт, зростання соціальних витрат, встановлення мінімуму заробітної плати, розвиток освіти, охорони здоров'я тощо), науки (фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок, підготовка наукових кадрів, будівництво й утримання науково-дослідних центрів тощо) та інших елементів системи продуктивних сил, Важливими економічними функціями держави є послаблення глибини і гостроти економічних криз та циклічного характеру розвитку народного господарства, раціональний перерозподіл національного доходу.

 

Для виконання цих функцій необхідне одержавлення багатьох об'єктів" і значної частки національного доходу. Щоб сучасна економічна система була стабільною, частка держави у ВВП повинна становити від 40 % до 50 % (за Гелбрейтом). Надмірне зниження економічної ролі держави, яке відбувається в Україні з другої половини 90-х років XX ст., порушує цю закономірність і закон одержавлення капіталістичної економіки, що негативно впливає на розвиток народного господарства.

 

Виконання функцій держави забезпечує великий і розгалужений державний апарат економічного регулювання, як правило, це очолені прем'єр-міністром міністерства, які здійснюють загальноекономічне регулювання. У Великобританії прем'єр-міністр керує пов'язаною з участю країни у міжнародних організаціях діяльністю уряду, формує та контролює виконання кредитно-грошової політики, керує роботою із довгострокового планування державних витрат. До складу кабінету міністрів постійно входять міністри фінансів, торгівлі, промисловості, міністр з питань зайнятості та охорони довкілля. В англійському парламенті ініціатором майже всіх законів є уряд, а в парламентській діяльності приблизно третина законів стосується економіки.

 

Найповніше державне регулювання економіки здійснюється у Великобританії у сфері промисловості. Міністерство промисловості здійснює загальний контроль над основними галузями і підтримує відносини з усіма іншими, незалежно від типів і форм власності. Воно надає технічну допомогу промисловості, стимулює профілюючі дослідження, які не беруть на себе недержавні компанії, та їх впровадження у виробництво, здійснює значну частку капіталовкладень у профілюючі галузі промисловості, надає допомогу дрібним та середнім компаніям та ін.

 

Найповніше економічна роль сучасної держави виявляється у проведенні структурної політики, що вимагає модифікації економічних функцій держави, форм і методів державного регулювання. Першочерговими в її економічній діяльності стають проблеми структурної перебудови економіки, вирішення стратегічних науково-технічних завдань, які виникають внаслідок структурних змін між окремими регіонами та галузями народного господарства, а також всередині їх. Регіональні структурні перетворення вимагають використання засобів та важелів регіональної економічної політики, зростання обсягів державних інвестицій, зокрема капіталовкладень, а також стимулювання капіталовкладень з боку приватних підприємств і акціонерних компаній, посилення державного регулювання цін, фінансової допомоги депресивним регіонам та ін.

 

На галузевому рівні держава надає субвенції, дотації, здійснює регулювання цін на окремі товари, посилює митний захист та ін. Розпочалася переорієнтація державних витрат і субсидій галузям і підприємствам на розвиток НДДКР, впровадження передових наукомістких технологій у галузі, що визначають нинішній етап розгортання НТР — електроніку, біотехніку, інформаційні технології та ін.

 

Відповідно до національних пріоритетів засобом такої переорієнтації стали програмно-цільові методи фінансування НДДКР, створення технологічних парків навколо великих наукових центрів — університетів, науково-дослідних інститутів та ін. Структурна перебудова та активна діяльність держави у цій сфері передбачають створення умов для економічного зростання за рахунок інвестицій у фундаментальні та прикладні наукові дослідження, в систему освіти, підготовки та перепідготовки кадрів, економічну та соціальну інфраструктуру, охорону довкілля, активний і цілеспрямований вплив на інвестиційний процес, а також міжгалузевий перерозподіл капіталів. Паралельно ставиться завдання стимулювати конкуренцію, істотно послабити адміністративне регулювання підприємницької діяльності компаній, їх часткове роздержавлення, в тому числі приватизація, послаблення державного контролю за цінами, розширення контрактної форми взаємодії держави з недержавними підприємствами тощо. Важливу роль у здійсненні структурної політики відводиться модифікації антитрестівського законодавства. Воно також повинно сприяти зростанню могутності великих компаній за рахунок злиття і поглинань з метою посилення конкурентоздатної національної економіки.

Державне регулювання структурної перебудови здійснювалося шляхом:

 

1) зниження максимальної ставки оподаткування (у США з 46 до 34 %, у Великобританії — з 50 до 35 %);

 

2) надання інвестиційних податкових знижок на виконання компаніями та науковими інститутами НДДКР та податкових пільг, пов'язаних з прискореним списанням устаткування для цих розробок;

 

3) збільшення державних кредитів при проведенні промислової політики.

 

У багатьох країнах держава розробляла середньо-термінові програми модернізації чорної металургії, вугільної, суднобудівної та ін., паралельно — програми регіонального розвитку, у неперспективних регіонах (де зменшувалась роль старих галузей) стимулювала середньо- та довготермінове кредитування, створюючи фонди капіталовкладень, випускаючи спеціальні державні облігації. Крім того, посилювалось регулювання ринку робочої сили і трудових відносин, стимулювалась підготовка працівників нових професій. Законодавство із надання інформації, організаційної та консультативної допомоги підприємствам удосконалювалося, інноваційна діяльність держави розширювалася тощо. Активізувалась роль держави у вирішенні цих проблем і на наднаціональному рівні.

 

Активну політику структурних реформ здійснює Японія. Так, в 50— 60-ті роки XX ст. були реконструйовані на технічно новій основі старі базові галузі економіки (металургійна, хімічна, транспорт та ін.) й водночас створені такі сучасні галузі, як електронна, нафтохімічна тощо. Держава при цьому безпосередньо регулювала інвестиційні проекти та ціни в державному секторі економіки, стимулювала впровадження нових виробничих потужностей, контролювала асортимент випуску найважливіших товарів, використовувала інші важелі такого регулювання. Це супроводжувалося активною протекціоністською торговою та валютною політикою. Тому темпи економічного зростання впродовж двох десятиліть сягали 10 %. У 80-ті роки держава відмовилася від методів активного державного регулювання економіки, сприяла активізації ринкових важелів. Це стало однією з найважливіших причин істотного зниження темпів економічного зростання (у 80-ті роки вони становили менше 4 %, в 90-ті роки — 2 %). Тоді послабшав контроль держави за зовнішньоекономічною діяльністю держави, зросло безробіття, державний борг перевищив 100 % ВВП та ін. Розвитку негативних процесів сприяла спровокована в умовах активної глобалізації МВФ фінансова криза. Натепер уряд Японії намагається активізувати соціальну та економічну політику, розвивати інформатику, зв'язок, кредитно-фінансову сферу тощо.

Стратегічні орієнтири й конкретні умови соціально-економічного розвитку, пов'язані зі змінами кон'юнктури на ринку, обумовлюють використання цілого арсеналу методів ДРЕ.

 

Методи державного регулювання економіки — це способи впливу держави на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення умов їхнього ефективного функціонування відповідно до напрямків державної економічної політики. Кожен метод ґрунтується на використанні сукуп­ності інструментів (регуляторів, важелів).

 

Методи ДРЕ класифікуються за двома ознаками: за формами впливу та засобами впливу. За формами впливу методи ДРЕ поділяють на дві групи: методи прямого та непрямого впливу. Залежно від засобів впливу виділяють правові, адміністративні, економічні та пропагандистські методи.

 

Прямі та непрямі методи ДРЕ

 

Методи прямого впливу безпосередньо діють на функціонування суб'єктів ринку. Такий безпосередній вплив здійснюється за допомогою інструментів адміністративно-правового характеру, які регламентують діяльність суб'єктів господарювання, та економічних інструментів прямого впливу. Останні спрямовано на регулювання темпів зростання та структури економіки, обсягів виробничого та невиробничого споживання, масштабів діяльності суспільного сектору економіки та ін.

 

Беручи загалом, можна сказати, що основними інструментами прямого державного регулювання є: нормативно-правові акти, макроекономічні плани та цільові комплексні програми, державні замовлення, централізовано встановлені ціни, нормативи, ліцензії, квоти, державні бюджетні витрати, ліміти і т. д.

 

Методи непрямого регулювання — це методи, які регламентують поведінку суб'єктів ринку не прямо, а опосередковано, через створення певного економічного середовища, яке змушує їх діяти в потрібному державі напрямку. Опосередковане регулювання — це вплив на економічні інтереси. Держава втілює в життя свої рішення на підставі мотивації. У даному контексті мотивація — це процес спонукання суб'єктів ринку до діяльності в напрямку державних пріоритетів.

 

До методів непрямого регулювання належать інструменти фіскальної, бюджетної, грошово-кредитної, інвестиційної, амортизаційної, інноваційної та інших напрямків економічної політики, а також методи морального переконування.

 

 

Правове регулювання економіки

 

Правове регулювання — це діяльність держави щодо встановлення обов’язкових для виконання юридичних норм (правил) поведінки суб'єктів права. Необхідний у цьому разі примус забезпечується розвитком громадської свідомості та силою державної влади. Водночас юридичні норми мають бути зрозумілими людям, належно обґрунтованими, системно організованими і придатними для практичної реалізації.

 

Правове регулювання економіки має свій предмет, оскільки пов'язане з юридичним визначенням засобів, інструментів і процедур реалізації державної влади. Предметом правового регулювання економіки є:

 

• відносини між державою (державними органами) і суспільством, громадянами, суб'єктами господарської діяльності;

 

• відносини «всередині» держави, між її органами з приводу розподілу повноважень, визначення їхнього правового статусу;

 

• відносини між суб'єктами господарської діяльності (виробник — посередник, замовник — підрядчик, боржник — кредитор, власник — орендар і т. ін.);

 

• економічні відносини між людьми, залученими в державно-управлінські процеси як з приводу професійного виконання обов'язків державних службовців, так і з причин звернення в державні органи для вирішення будь-яких власних проблем.

 

Стрижнем правового регулювання є розробка та юридичне закріплення норм (правил) поведінки суб'єктів економічних відносин. Традиційно в кожній нормі виокремлюють три основні елементи: гіпотезу, диспозицію й санкцію. Гіпотеза — це такий елемент норми, в якому зазначаються умови, обставини, ситуації у сфері економічних відносин, з настанням яких норма набирає чинності. Диспозиція — частина норми, яка визначає права або обов'язки учасників відносин. Санкція — це та частина норми, яка передбачає заходи адміністративно-правового примусу в разі невиконання обов'язків учасниками економічних відносин.

 

Якість правового регулювання залежить від того, як законодавчі органи формують юридичні норми. Основними вимогами , до різних форм правового регулювання є: своєчасність, стабільність, повнота, внутрішня узгодженість.

 

Основними формами правового регулювання економіки в Україні є: Конституція та закони України; укази й розпорядження Президента України; постанови та інші акти Верховної Ради, постанови й розпорядження Кабінету Міністрів, нормативно-правові акти центральних органів (міністерств, відомств); нормативні акти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Досконала та недосконала конкуренція.

Досконала конкуренція (ринок досконалої (чистої)конкуренції): • Регулюється виключно автоматичним ринковим механізмом без втручання… • Велике число продавців і покупців;

Дохід, прибуток і рентабельність.

Прибуток(чистий дохід) – це частка доходу підприємства що залишається після відшкодування всіх витрат. Залежно від методики оцінки визначають номінальний та реальний прибуток. Номінальний прибуток характеризує фактично отриману величину прибутку.

Доходи населення, їх структура та принципи формування.

 Формування грошових доходів здійснюється за рахунок оплати праці працівників, виплат із соціальних… *Загальні містять усі надходження, і розраховуються до сплати податків і…  Натуральні доходи включають продукцію особистого підсобного господарства, що використовується на особисте…

Еволюція концепцій грошей та види грошей на сучасному етапі.

Раціоналістична — гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для… Еволюційна — гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони… З розвитком форм грошей змінювався механізм визначення носіїв грошових функцій і ролі грошей у цьому механізмі.…

Економічна система. Види систем на основі способу організації суспільного виробництва.

Вона характеризується багатогранністю, усі її елементи перебувають в органічному взаємозв’язку один з одним і не існують поза її межами.… Економічна система включає такі елементи: 1) провідний тип власності на… Слід зауважити, що підхід до системного аналізу економічних процесів, побудований на характері власності, не дозволяє,…

Економічна теорія.

- господарські основи та принципи існування суспільства ; - шляхи ефективного використання ресурсів у виробництві матеріальних благ та… - економічні відносини між господарюючими суб’єктами ;

Економічний кругообіг продуктів праці.

В основі макроекономічного аналізу лежить найпростіша модель кругових потоків (або модель кругообігу продуктів і доходів). В елементарній своїй… Реальний (ресурси-товари) та грошовий (витрати-доходи) потоки відбуваються… Основним висновком із моделі є рівність між сумарною величиною продажів фірм та сумарною величиною доходів…

Економічні аспекти глобальних проблем людства та їх вплив на економічний розвиток України.

Глобальні проблеми поділяють на три сфери дії. Сфера 1. Взаємодія природи й суспільства. До проблем цієї сфери відносяться:а)… Сфера 2. Суспільні взаємовідносини. Найважливіші проблеми цієї групи: а) відносини між державами різних…

Економічні відносини і економічні закони.

Економічні відносини розглядаються наукою у двох аспектах — як результат і як форма виробничої діяльності людей, пов'язаних з виробництвом,… Економічні відносини як результат діяльності людей, спрямованої на… На відміну від виробничих відносин економічні відносини як форма виробничої діяльності людей є одиничними, конкретними…

Загальна характеристика ринкового механізму;взаємодія попиту та пропозиції,ринкова рівновага, ціна та обсяг рівноваги.

Основним механізмом, що дає змогу узгодити дії суб"єктів ринкової економіки, є система цін, або ринковий механізм. Рішення, які ухвалюють… Механізм ринку робить усіх учасників конкурентного процесу матеріально… Ринок виконує функції встановлення зв"язків між виробниками й споживачами продукції, не опосередкованих іншими…

Питання. Земельна рента її сутність та форми.

Питання. Інфляція:сутність,види,причини,наслідки. Крива Філіпса.

Інфляція як економічне явище органічно пов'язана з виникненням і функціонуванням грошей. Сутність цього явища виражається в переповненні каналів… Причини. Виділяють зовнішні і внутрішні причини інфляції. До зовнішніх причин відносяться: 1. Інтернаціоналізація…

Інфраструктура ринку товарів і послуг.

Інфраструктурі ринкових відносин притаманні багатоканальність реалізації продукції і послуг, широкий спектр сервісного обслуговування, розмаїття… Товарна біржа - це регулярно функціонуючий ринок (у формі комерційного… Важливими елементами ринкової інфраструктури є ярмарки та аукціони. Ярмарок - це: регулярний ринок, який…

Капітал. Кругообіг капіталу. Основний та оборотний капітал

Терміном капітал стали називати у період становлення капіталізму гроші, які підприємці вкладали в розвиток свого виробництва з метою отримання… У наш час утвердилися такі терміни, як людський капітал, інтелектуальний… Капітал в економіці — це чинник виробництва у вигляді вартості, здатної приносити прибуток або збиток. Капітал не…

Інфрастуктура фінансового ринку

Склад інфраструктури: -професійні учасники — торговці цінними паперами; -організатори торгівлі — фондові біржі та позабіржові фондові торговельні системи;

Класифікація конкуренції.

- внутрішньогалузева - міжгалузева, виявляється у регулюванні пропорції капіталів між галузями. - міжнародна, переливання товарів і капіталів між державами задля рівноваги.

Конкуренція: сутність, функції та форми прояву.

Залежно від співвідношення між кількістю виробників і кількістю споживачів розрізняють на-ступні форми економічної конкуренції: Велика кількість самостійних виробників деякого однородного товару і маса… Величезна чисельність відокремлених споживачів і мала чисельність виробників, кожен з яких може задовольнити значну…

Крива виробничих можливостей суспільства.

Крива виробничих можливостей указує на комбінацію товарів та послуг, які можуть бути вироблені за умови використання факторів виробництва та повної віддачі. Крива демонструє доступні та недоступні комбінації обсягів виробництва. Кожна з них, яка лежить на кривій або посередині її, досяжна. Інші поєднання, які лежать поза кривою, не можуть бути досягнуті за існуючих технологій та ресурсів.

Фактори виробництва: земля, праця, капітал, підприємницькі здібності, інформація, наука, екологія.

Закон спадної віддачі ресурсів: збільшення частки одного з чинників виробництва за решти незмінних призводить до збільшення обсягу виробництва. Проте з деякого моменту зумовлений цим приріст обсягу виробництва стає все меншим і меншим.

Макроекономічна рівновага:взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції

Макроекономічна рівновага означає рівність сукупного попиту (АD) і сукупної пропозиції (АS). Це зображено графічно на рисунку 22, де РО — рівень… Перетинання кривих АD і АS визначає загальний для всієї економіки Q1… Національний дохід (НД) дорівнюватиме добуткові обсягу виробництва (Q1) на величину загального рівня цін (Р1).

Методи економічної теорії

Локальні методи представляють собою конкретні інструменти, прийоми, засоби з допомогою яких досліджуються ті чи інші сторони і аспекти економічної… Метод наукової абстракції (від лат. "abstractio" - відволікання,… Аналіз економічних явищ передбачає розчленування явища на окремі елементи і дослідження кожного елементу як необхідної…

Методи розрахунку ВВП

1.виробничий метод (метод доданих вартостей); 2. за доходами; 3. за витратами.

Місце економічної теорії в системі економічних наук.

Монополія та її форми.

Першою монополізується сфера обігу. На цій основі виникли найпростіші форми монополістичних об'єднань - картелі та синдикати. Картель - об'єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники… Синдикат - об'єднання декількох підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби…

Натуральне та товарне господарство: основні риси та відмінності.

Для натурального господарства характерні такі риси, що виражають сутність властивих йому господарських відносин. Натуральне господарство-замкнута… Товарне виробництво - такий тип організації господарства, при якому корисні… Товарному господарству притаманні такі основні риси.Це господарство є відкритою системою організаційно-економічних…

Основи економічної теорії, її виникнення та розвиток.

 

Основні ознаки ринку, переваги та недоліки

Говорячи про ознаки ринку, треба сказати, що, по-перше, сучасний ринок є ринком покупців. Такий стан ринку визначає пріоритет покупців по відношенню… Другою обов'язковою ознакою сучасного ринку є його конкурентний характер. Це… Третя ознака сучасного ринку - стабілізація відносин між суб'єктами ринку на основі інтеграції. Сучасний ринок - це…

Постійні та змінні, явні та неявні витрати виробництва.

Поняття витрат в економічній науці базується на загальній ідеї обмеженості ресурсів і можливості їх альтернативного використання, оскільки вибір… Постійними витратами (Fixed Cost - FC) називають такі, величина яких не… Змінними витратами (Variable Cost - VC) називають витрати, величина яких знаходиться в залежності від зміни обсягу…

Пропозиція: закон зміни пропозиції, фактори, що впливають на пропозицію.

  Технологічний прогрес. Застосування нових технологій дає змогу скоротити… Зміна цін на ресурси. Зростання цін на ресурси (за інших незмінних умов) призводить до збільшення витрат виробництва,…

Ринкова інфраструктура:сутність,суб’єкти і функції

Ринкова інфраструктура(в цілому)- сукупність державних та комерційних підприємств,організацій,установ,що забезпечують успішне функціонування всіх… Ринкова інфраструктура складається з: - ринку товарів та послуг;

Ринок праці: сутність, суб’єкти, формування попиту і пропозиції

Елементами ринку праці є: товар, який він пропонує, попит, пропозиція та ціна Елементами ринку праці є попит на робочу силу та її пропозиція. Попит – форма виразу потреб споживачів представлених на ринку та забезпечених грошовими засобами.

Роль та місце держави у ринковій економіці

Регулюючі функції держави в ринковій економіці зведено до трьох основних із них — законодавчої, стабілізуючої, розподільчої. Функції держави в сучасній ринковій економіці: Держава здійснює прогнозування та індикативне планування обсягів виробництва, проводить грошову та фінансову політику,…

Ринок: сутність, об’єкти, суб’єкти, функції

Б) система відносин між попитом і пропозицією; В) сукупність продавців і покупців, які вступають між собою в економічні… Суб’єкти ринку: покупці, продавці, держава

Собівартість та її калькуляція

Собівартість продукції – витрати виробництва у грошовій формі на одиницю продукції.

Розрізняють:

- собівартість одиниці продукції;

- цехову собівартість (витрати цеху на виробництво конкретного продукту);

- виробничу собівартість(включає цехову собівартість ,а також загальнозаводські та інші цільові витрати)

- повна собівартість(виробнича собівартість та збутові,інші поза виробничі витрати)

Калькуляція собівартості – процес обчислення собівартості одиниці продукції робіт чи послуги за елементами витрат.

Структура і форми суспільного виробництва

Виробництво за структурою складається з таких фаз: 1.Виробництво (процес перетворення ресурсів блага,які прямо чи опосередковано… 2.Розподіл(система суспільного визначення кому належатимуть результати виробництва);

Структура макроекономічних показників розвитку економіки

Різні показники, які входять у систему національних рахунків, дозволяють визначати тенденцію економічного розвитку на перспективу. Показників обсягу… Валовий національний продукт - сукупна ринкова вартість усього обсягу… ВНП має один недолік: в ньому закладена тенденція до перебільшення поточного річного виробництва, так як він не…

Сутність підприємництва, підприємницький ризик

Наукова економічна література розглядає підприємництво з різних сторін: як економічну категорію, як метод господарювання, як тип економічного… Як економічна категорія підприємництво виражає відносини між його суб'єктами з… Суть підприємництва як методу господарювання розкривають його основні функції: ресурсна, організаційна та творча.

Сутність, властивості та функції грошей

Сутність грошей виражається в єдності трьох властивостей: • Загальної безпосередній обмінності; • Кристалізації мінової вартості;

Сутність та види підприємництва. Функції підприємця

Сутність підприємництва - дивитись 46 питання !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Або ось коротко Сутність підприємництва зосереджується у вияві ініціативної, новаторської,… Залежно від змісту і спрямованості підприємницької діяльності, об'єкта застосування капіталу та отримання конкретних…

Сутність, форми та системи заробітної плати.

1. Відтворювальна функція полягає у забезпеченні працівників та членів їхніх сімей необхідним життєвим благами для відновлення робочої сили. В ній… 2 . Стимулююча функція заробітної плати полягає у встановленні залежності її… 3. Регулююча, або ресурсно-розміщувальна функція заробітної плати полягає в оптимізації розміщення робочої сили за…

Суть, структура та види економічних циклів.

1) Цикли Кондратьєва, або ж довгохвильові цикли, тривалість яких дорівн. 40-60 років.Їхня головна руш.сила – радикал.зміни в технолог.базі…

Сучасні системи заробітної плати.

Підрядно-преміальна система оплати праці. Сутність її полягає в тому, що загальний заробіток робітника складається з заробітної плати, нарахованої… Відрядна-прогресивна система. Сутність її полягає в тому, що заробітна плата… Непряма відрядна система заробітної плати, використовується для визначення заробітку допоміжних робітників…

Типи економічних систем.

Чистий капіталізм Характерними рисами та особливостями "чистого" капіталізму епохи… 1. Приватна власність на фактори виробництва.

Товар як економічна категорія.

Товар має дві властивості: споживчу вартість і вартість. На це вказує вже великий Аристотель, коли пише про те, що сандалії можна використати… Товар - будь-яка річ, яка бере участь у вільному обміні на інші речі. Продукт… Адам Сміт в аналізі процесу обміну вказував на наявність в будь-якому товарі одночасно двох різних категорій:…

Фактори виробництва. Їх доходи

2.Праця. Всі фізичні та розумові здібності, які застосовуються у виробництві.(доходом є заробітна плата) 3.Капітал. Створені людьми засоби виробництва та грошові нагромадження, що… 4.Підприємницькі здібності. Підприємницькі здібності виявляються у функціях підприємства. Особисте прийняття рішень та…

Фінансова система та фінансова політика держави

Структура фінансової системи: 1. Державні фінанси 2. Фінанси господарчих суб’єктів

Цінні папери: свідоцтва про власність, свідоцтва про кредит.

У Законі України "Про цінні папери та фондовий ринок" (ст. 3) подано таке визначення: "Цінні папери – документи встановленої форми з… Акція(Свідоцтво про власність ) – цінний папір, без встановленого строку… Облігація (Свідоцтво про кредит)– це свідоцтво про надання позики, яке дає право на одержання, як правило, щорічного…

Сутність та функції управління.

Коли йдеться про вивчення систем з погляду управління, першорядного значення набувають взаємні зв’язки між їхніми елементами та підсистемами. Якщо… Для встановлення потрібних аналогій розглянемо найпростішу структурну схему… Нехай ідеться про управління деяким економічним чи технічним об’єктом, здійснюване особою — керівником (директор,…

Сутність, роль та функції власності в економічному житті суспільства.

Варіант

    Власність – не річ, а відносини між людьми з приводу виробництва і відчуження його результатів – матеріальних благ і…

Варіант

Сутність та функції державної власності   Державна власність - є основою економіки України. Навіть після проведення приватизації її питома вага є досить…

Нац.економіка. Суб’єкти.

Національна економіка є продуктом певних історичних процесів і періодів, оскільки становлення її здійснюється досить тривалий час. Для виникнення й розвитку національної економіки необхідні певні умови: - поглиблення суспільного розподілу праці, який стимулює виникнення різних видів діяльності, спеціалізацію…