Товар - це продукт праці, який задовольняє будь-яку потребу людини й призначений для обміну шляхом купівлі-продажу. Товар, як і все сутнє у цьому світі, має матеріальний характер, але може виступати і як річ, і як послуга.
Товар має дві властивості: споживчу вартість і вартість. На це вказує вже великий Аристотель, коли пише про те, що сандалії можна використати двояко: їх можна взути і користуватись ними, а можна їх обміняти на іншу річ. Ці властивості товару існують як дві протилежні, але нерозривні його сторони.
Товар - будь-яка річ, яка бере участь у вільному обміні на інші речі. Продукт праці, здатний задовольнити людську потребу і спеціально вироблений для обміну. Предмети, вироблені для особистого споживання, в економічному сенсі товарами не є.
Адам Сміт в аналізі процесу обміну вказував на наявність в будь-якому товарі одночасно двох різних категорій: «споживчої вартості» (цінність, корисність для споживача) і «обмінної вартості» (вартість, щось, що дозволяє обмінювати різні товари в певних пропорціях один до одного і при цьому кожна зі сторін вважає такий обмін справедливим).
Марксизм так само розглядає товар як єдність споживної й обмінної вартості. Товар тут:
1.«Зовнішній предмет, річ, яка, завдяки її властивостям, задовольняє будь-які людські потреби» ;
2.річ, обмінюється на іншу річ;
тобто, як продукт праці, зроблений для продажу . У цьому ракурсі Карл Маркс виділяв дві властивості товару:
•споживчу вартість, як здатність товару задовольняти потребу у використанні його корисних властивостей (і тим самим забезпечити попит);
•вартість, як втілення суспільно-необхідних для виробництва товару витрат робочого часу.
У нормальних, ідеальних умовах товари продаються «за вартістю», тобто у відповідності з грошовим відображенням трудовитрат, пов'язаних з виробництвом товару.
Марксистська політична економія строго розмежовує категорії ціни та вартості товару:
•вартість товару є еквівалент суспільно-необхідних витрат праці на його виробництво;
•ціна товару є грошове вираження вартості.
При цьому на реальному ринку ціна як сума, фактично сплачується за товар, відхиляється від вартості в силу різних причин.
За загальним правилом, ціна так чи інакше перевищує виробничі витрати. Це забезпечує виробнику можливість як простого відтворення, так і розширеного.
Якщо виробник змушений продавати товар, не покриваючи своїх витрат на виробництво - це розглядається як ознака економічної кризи, деградації. Виробник, систематично не покриває своїх витрат, «проїдає» свій капітал і рано чи пізно перестає існувати як капіталіст, як виробник - настає банкрутство.
Монополія (обмеженість пропозиції товару) - важлива, але не єдина причина завищення товарних цін. У цьому ж напрямку діють: цінові змови і інші прийоми монополістичного ціноутворення, стихійна й організована спекуляція, фактори національної і міжнародної кон'юнктури, вплив реклами, маркетингові маніпуляції (брендинг, спекуляція на почутті страху за здоров'я, на прагненні здаватися представниками привілейованих класів) і т. п.
Прагнення продавця до завищення цін над вартістю багато хто вважає передумовою інфляції.