2.11.1. Теплодимокамера обов’язково розміщається у будівлі, яка стоїть окремо (чи добудована до будівлі пожежного депо i з'єднана через тамбур) i має два виходи, що розташовані з різних боків будівлі. Обладнується припливно-витяжною вентиляцією (за умови створення безпечних концентрацій диму протягом 2 хв), автоматикою стеження за газодимозахисниками (напругою не вище 36 В), пристроями для імітації факторів пожежі та приміщеннями.
2.11.2. Для задимлення димокамери треба застосовувати димові шашки, відходи деревини (тирсу i стружку), а також інші речовини, які не викликають отруєння i опіків у газодимозахисникiв. Забороняється застосовувати нафтопродукти, горючі плівки i полімерні матеріали.
2.11.3. Перегородки i підлога мають виконуватися із негорючих матерiалiв. У дверних отворах, перегородках та інших конструкціях не повинно бути гостро виступаючих частин (цвяхів, болтів тощо). Двері відчиняються із приміщень назовні.
У примiщенні пульта теплодимокамери повинно бути вікно розміром не менше 1м х1 м для контролю за станом особового складу.
2.11.4. При проведенні занять з газодимозахисниками керівник користується діючою методикою проведення занять з особовим складом ГДЗС пожежної охорони i перед тренуванням у задимленому середовищі зобов'язаний:
опитати особовий склад про стан здоров'я;
визначити вправи, поставити завдання, звернувши особливу увагу на безпеку праці під час виконання вправ;
включити освітлення виходів, перевірити температуру повітря (для димокамери до +400С, для теплокамери до +500С), стан гучномовного зв'язку, сигналізації, витяжної вентиляції;
зняти запори з дверей. Шумові ефекти не мають перевищувати допустимих норм згідно з вимогами ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности та ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.