Реферат Курсовая Конспект
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ОРГАНАХ І ПІДРОЗДІЛАХ МНС УКРАЇНИ - раздел Образование, Затверджено Наказ Мнс Від 7.05.2007№ 312 ...
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МНС
від 7.05.2007№ 312
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ОРГАНАХ І ПІДРОЗДІЛАХ МНС УКРАЇНИ
(частина перша для підрозділів державної пожежної охорони)
Загальні положення
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦI ДО СЛУЖБОВИХ ПРИМІЩЕНЬ I СПОРУД
Гараж
2.3.1. У приміщенні гаража пожежного депо відстань між пожежними автомобілями, що знаходяться на бойовому чергуванні, має бути такою:
між автомобілями - не менше 2 м;
від крайнього правого (за виїздом) автомобіля до стіни - не менше 2 м;
від крайнього лівого (за виїздом) автомобіля до стіни - не менше 1,5 м;
від автомобіля до межі колони - не менше 1 м;
від автомобіля до передньої чи задньої стіни приміщення:
у гаражах на 1-3 автомобілі - не менше 2 м; - у гаражах на 4 i більше автомобілі - не менше 3 м.
2.3.2. У частинах, де є автомобілі газо-водяного гасіння, пожежні димовисмоктувачi, автодрабини, автопідіймачі та інша техніка великих габаритів, відстань від автомобіля (ззаду та спереду) до частин будівельних конструкцій споруди, що виступають, має бути не менше 1 м i техніка має бути розташована так, щоб не заважати пересуванню особового складу чергового караулу за сигналом тривоги до іншої пожежної техніки.
2.3.3. Підлога в гаражі влаштовується з нахилом у бік воріт, стіни рекомендується фарбувати масляною фарбою або облицьовувати керамічною плиткою. Штучне освітлення має бути трьох видів: основне, чергове та аварійне. Аварійне освітлення повинно мати автономне джерело електроживлення.
2.3.4. Крім загальнообмінної вентиляції, приміщення гаража має бути обладнане газовідводами для видалення назовні відпрацьованих газів від двигунів пожежних автомобілів. Газовiдводи в гаражі виконуються за допомогою схованого прокладання, їх стояки для приєднання гнучких шлангів до газовідвідної труби двигуна не мають виступати за габарити автомобілів. Система газовідведення має бути постійно підключена до системи газовідведення автомобілів i саморозмикатися на початку руху.
2.3.5. Безпечна гранична допустима концентрація (далі-ГДК) оксиду вуглецю (СО) у приміщенні гаража не повинна перевищувати 20 мг/мз. Пiд час перевірки роботи двигунів пожежних автомобілів, вакуумної герметичності насоса та працездатності систем всмоктування води короткочасна ГДК не має перевищувати:
при роботі в атмосфері, що містить оксид вуглецю, тривалістю не більше 1 год. - 50 мг/м3;
при тривалості роботи не більше 30 хв - 100 мг/м3;
при тривалості роботи не більше 15 хв - 200 мг/м3.
Повторні роботи за умов підвищеного складу оксиду вуглецю в повітрі робочої зони можуть проводитися з перервою не менше 2 год. за умови видалення оксиду вуглецю до безпечного рівня.
Для періодичного контролю за концентрацією шкідливих речовин у повітрі приміщення гаража пожежної частини, що утворюються під час перевiрки пожежних автомобілів, слід залучати санітарно-епідеміологічні станції. Контроль проводиться не рідше 1 разу на рік.
2.3.6. Ворота в гаражі пожежного депо мають бути завширшки не менше 4 метрів. В усіх випадках вони повинні бути на 1 метр ширші за ширину пожежних автомобілів, що є на озброєнні. Кожні ворота мають бути обладнані механічними чи автоматичними засувами, обладнані фіксаторами, що попереджають самостійне їх зачинення чи відчинення. Верхня частина воріт має бути засклена не менше ніж на 30 % всієї площі воріт та мати конструкцію, що запобігає травмуванню людей у разі пошкодження скла. У полотнищі перших (від пункту зв'язку) воріт, як правило, обладнуються вхідні двері розміром 0,7х2,0 м. Двері суміжних з гаражем приміщень відчиняються в бік гаража та не повинні мати порога.
2.3.7. Захисний одяг i спорядження кожного пожежника складається окремо на спеціально обладнаних стелажах або тумбочках. Стелажі, що обладнуються дверцятами, повинні мати фіксатори для утримання дверцят у відчиненому стані. Стелажі (тумбочки) з захисним одягом особового складу чергового караулу мають розміщуватись позаду пожежних автомобілів. Дозволяється розміщення їх збоку автомобілів, якщо відстань від стелажа (тумбочки) до автомобіля становить не менше 1,5 м.
2.3.8. У кожному гаражі для виконання оглядів та технічного обслуговування пожежних автомобілів належить мати переносні електролампи напругою не більше 36 В, захищені скляним ковпаком та металевою сіткою.
2.3.9. Канава для огляду повинна мати 2 спуски: один - обладнаний сходами, другий - скобами, закріпленими в стінах канави. Зверху вона закривається решіткою з металевих пофарбованих прутків діаметром не менше 12 мм i з відстанню між поперечними прутками не більше 60 мм. По периметру канава обладнується запобіжною ребордою висотою 0,15 м для попередження наїзду автомобіля на канаву, яка на в’їзді автомобіля має бути округленою. Всередині канава облицьовується керамічною плиткою й обладнується стаціонарним освітленням з напругою не більше 36 В, на її дно вкладаються дерев’яні решітки, в стінах мають бути ніші для інструменту. Перед роботою канава для огляду провітрюється, а після роботи прибирається від пально-мастильних матеріалів, що були пролиті, та ганчір'я.
2.3.10. Габарити стоянки автомобілів позначаються білими смугами завширшки 10 см. У гаражах у зоні стоянки автомобілів під задніми колесами мають передбачатись упори-обмежувачi висотою 0,3 м для запобігання руху автомобіля назад. У разі розміщення позаду автомобіля стелажів чи тумбочок для захисного одягу, упори-обмежувачi встановлюються на відстані не менше 1.5 м від них. Гаражі обладнуються табло погодних умов. На передній стіні біля кожних воріт встановлюються дзеркала для заднього огляду розміром не менше ніж 1,0 х 0,4 м. На воротах або на передній стінці гаража робиться напис про порядок посадки особового складу в разі тривоги.
2.3.11. Забороняється стоянка в гаражі автомобілів, що не передбачені штатами частини.
2.3.12. Забороняється в приміщеннях гаража заряджати акумуляторні батареї, використовувати відкрите полум'я, відпочивати особовому складу, в тому числі в пожежних автомобілях, заправляти автомобілі пально-мастильними матеріалами (далі - ПММ).
2.3.13. Усі роботи в гаражі потрібно проводити при суворому дотриманні чинних норм та правил безпеки праці.
Пункт зв'язку пожежної частини (окремого поста), оперативно-диспетчерська служба. Загальні вимоги
2.5.1. Приміщення пункту зв'язку пожежної частини розташовується праворуч від гаража щодо виїзду. В стіні, суміжній з гаражем, вбудовується вікно розміром не менше 1 х 1 м для видачі путівок на виїзд. Вихід з приміщення пункту зв'язку безпосередньо до гаража не допускається. Забороняється оперативно-диспетчерську службу чи пункт зв’язку частини (далі - ПЗЧ) розміщувати під санвузлами. На пункті зв'язку слід передбачати приміщення для відпочинку диспетчерів (радіотелефоністів), що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.
2.5.2. Об'єм приміщення пункту зв'язку на одного працюючого (диспетчер, радіотелефоніст тощо) має бути не менше 15 м3, а площа - не менше 5 м2. Висота приміщення має бути не менше 3 м.
2.5.3. Пiд час будівництва, ремонту i оздоблення приміщень пунктів зв'язку забороняється застосовувати горючі легкозаймисті матеріали та ті, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.
2.5.4. Приміщення центрів агрегатованої автоматизованої системи зв'язку i оперативного управління (далі - ААСЗОУ) ДПО, центру управлiння силами i засобами (далі - ЦУСЗ), оперативно-диспетчерської служби, пункту зв'язку загону (далі - ПЗЗ), ПЗЧ повинні мати звукопоглинаюче облицювання стін i стелі.
2.5.5. Коридори, проходи, основні й запасні виходи мають бувати у належному стані, нічим не захаращуватись, а в нічний час - освітлюватись.
2.5.6. На пунктах зв'язку слід передбачати наявність як штучного, так i природного освітлення. Освітленість на робочому місці диспетчера має бути не менше 40 лк для люмінесцентних ламп i не менше 100 лк для ламп розжарювання. Допускається створення комбінованого освітлення, при цьому норма освітлення від світильників загального освітлення становить не менше 10 відсотків норми комбінованого освітлення.
У приміщеннях пунктів зв'язку слід передбачити й аварійне освітлення. Воно має забезпечувати освітленість не менше 5 відсотків загальної норми освітлення.
2.5.7. Еквівалентний рівень шуму на робочих місцях диспетчерів не повинен перевищувати 65 дБ (за шкалою А шумоміра). За наявності у приміщенні телеграфного апарата під час його роботи допускається підвищення рівня шуму на 10-15 дБ.
2.5.8. Значення гранично допустимої напруженості електромагнітного поля на робочому місці диспетчера пункту зв'язку в діапазоні частот 50-300 МГц не повинне перевищувати за електричною складовою 5,0 В/м, за магнітною - 0,3 А/м.
2.5.9. Розміщувати апаратуру слід таким чином, щоб виключити можливiсть ураження обслуговуючого персоналу електричним струмом шляхом одночасного дотор-кання до корпусу обладнання i труб водопровідної мережі чи батарей опалення. Для захисту обслуговуючого персоналу від ураження струмом у разі пробивання ізоляції силової апаратури на корпус необхідно виконати захисне заземлення або занулення.
2.5.10. У приміщеннях пунктів зв'язку у легкодоступних місцях необхідно розміщувати вуглекислотні вогнегасники у кількості, визначеній за розмірами приміщень.
2.5.11. На видному місці в приміщеннях оперативно-диспетчерської служби (ПЗЧ) мають бути вивішені інструкції з охорони праці.
Кросове та стативне приміщення
2.6.1. Кросове та стативне приміщення є складовою частиною (оперативно-диспетчерської служби, ПЗЧ). Все електричне обладнання, яке перебуває в приміщенні, має бути змонтоване та заземлене згідно з монтажними вимогами до цього обладнання. На підлозі біля силових щитів та іншої електричної апаратури необхідно мати діелектричні килимки.
Визначення наявності напруги на джерелах живлення, а також в окремих електричних ланцюгах апаратури проводиться тільки за допомогою вимірювальних приладів.
2.6.2. Електромонтажні роботи виконуються тільки при вимкнених джерелах живлення.
Акумуляторна та приміщення для ремонту та обслуговування акумуляторів
Пожежні полігони, вогневі смуги психологічної підготовки та 100-метрові смуги з перешкодами
2.12.1. Психологічна підготовка особового складу на полігонах i вогневих смугах проводиться в умовах, максимально наближених до реальних, що виникають при гасінні пожеж.
2.12.2. До занять на полігоні чи вогневій смузі допускаються особи, які пройшли початкову підготовку у повному обсязі.
2.12.3. Усі види тренувань виконуються особовим складом у захисному одязі i спорядженні (каска пожежника із захисною лицьовою маскою, підшоломником, брезентові рукавиці), а в окремих випадках - у теплозахисному одязі пожежника та ізолювальних протигазах.
2.12.4. Територія вогневої смуги має бути огороджена.
2.12.5. При проведенні занять необхідно враховувати вимоги Рекомендацій з методики проведення занять на вогневій смузі психологічної підготовки пожежників та її обладнання.
2.12.6. Керівник занять перед їх початком зобов'язаний:
проінструктувати особовий склад з питань безпеки праці i про порядок виконання вправ на приладі;
установити єдиний сигнал оповіщення людей про небезпеку;
опитати особовий склад про стан здоров'я;
перевірити справність технологічного обладнання полігону та приладів вогневої смуги.
2.12.7. Керівник занять зобов'язаний не допускати перебування сторонніх осіб на території вогневої смуги.
2.12.8. Для імітації полум'я дозволяється застосовувати нетоксичнi вогненебезпечні рідини. Не допускається розтiкання рідини на шляхах руху особового складу.
2.12.9. Наповнення обладнання та лотків нафтопродуктами дозволяється виконувати тільки після їх охолодження. Розпалювання горючих рідин на технологічному обладнанні полігону необхідно проводити за допомогою дистанційних систем разової чи багаторазової дії, на приладах вогневої смуги - за допомогою спеціальних факелів довжиною не менше 3 м.
2.12.10. Після проведення занять всі прилади та інше обладнання вогневої смуги потрібно очистити від залишків горючих речовин та матеріалів.
2.12.11. Для надання невідкладної допомоги потерпілим на бойових ділянках виставляються пости безпеки, рукавна лінія заповнюється водою під робочим тиском. На посту безпеки встановлюється порошковий вогнегасник.
2.12.12. Заняття проводяться тільки в присутності медичного працівника.
2.12.13. Зони вогню i високої температури особовий склад має долати швидко, не втрачати один одного з поля зору, глибоко не вдихати; замикати групу має командир відділення або ланки.
2.12.14. Вогневі смуги психологічної підготовки, розміщення на них приладів та їх розміри мають відповідати вимогам типової вогневої смуги психологічної підготовки.
2.12.15. Забороняється проведення занять на полігонах i вогневих смугах психологічної підготовки в нічний час.
2.12.16. Майданчик для проведення занять (змагань) на 100-метровій смузі з перешкодами та з інших видів пожежно-прикладного спорту, розміщення на них приладів i їх розміри мають відповідати правилам проведення змагань з пожежно-прикладного спорту. Покриття майданчика може бути будь-яким (грунт, трава, гумобiтум, асфальт). Дерев'яне покриття доріжок не допускається.
Рукавна база
2.13.1. Рукавна база (пост) розміщується на території пожежного депо i повинна мати приміщення для:
технічного обслуговування пожежних рукавів;
складу зберігання i видачі рукавів;
зберігання підсобних матеріалів;
миття i сушіння рукавів;
відпочинку чергового водія автомобіля доставки рукавів;
стоянки автомобіля доставки рукавів.
2.13.2. Приміщення для технічного обслуговування i зберігання пожежних рукавів повинно мати природне та електричне освітлення.
Підготовлені до використання рукави зберігаються на складі на стелажі, у згорнутому вигляді, з'єднувальними головками назовні.
2.13.3. Рукавна база укомплектовується інструментом та пристроями, що відповідають вимогам безпеки праці. Бiля кожного пристрою необхідно мати затверджені інструкції з охорони праці.
Примiщення для репортажного та монтажного обладнання центрів громадських зв’язків та заходи безпеки під час роботи на монтажному обладнанні
2.16.1. Для забезпечення безпечної роботи стаціонарне, репортажне та монтажне обладнання повинно мати постійне заземлення згідно з технічними умовами до нього.
2.16.2. Перед початком роботи необхідно впевнитись у справності апаратури.
2.16.3. Забороняється залишати ввімкнену апаратуру без нагляду.
2.16.4. При використанні та зберіганні репортажного та монтажного обладнання центру необхідно дотримуватись інструкцій заводiв-виробникiв.
2.16.5. Після закінчення роботи потрібно вимкнути всі електричні прилади.
2.16.6. Під час проведення ремонту електрообладнання та паяльних робіт у приміщенні необхідно враховувати вимоги пункту 2.7. цих Правил.
Лабораторні приміщення науково-дослiдних інститутів, випробувальних пожежних лабораторій та вищих навчальних закладів МНС України
2.17.1. До роботи у лабораторіях допускаються особи, які:
можуть працювати у лабораторних приміщеннях за станом здоров'я;
ознайомлені з Правилами технічної експлуатації електричних установок споживачів, Правилами безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, Правилами безпеки в газовому господарстві, Правилами пожежної безпеки в Українi, Основними правилами безпеки праці у хімічних лабораторіях та цими Правилами;
пройшли інструктаж щодо безпечних методів роботи з установками лабораторій, з відповідним записом у журналі.
2.17.2. Головними небезпечними виробничими факторами при проведенні дослідних робіт у лабораторіях є:
небезпека ураження електричним струмом;
небезпека отруєння токсичними продуктами;
небезпека контакту з нагрітими до високих температур елементами обладнання та приладами;
небезпека травмування колючими та ріжучими інструментами, що застосовуються при підготовці зразків, i уламками скла при руйнуванні приладів i обладнання, що досліджуються.
Пiд час виконання дослідних робіт має бути вжито заходів перестороги, щоб уникнути впливу небезпечних факторів.
На робочому місці мають знаходитись тільки необхідні для виконання роботи прилади i обладнання, а також засоби індивідуального захисту.
2.17.3. Робоче місце лаборанта має відповідати вимогам електробезпеки за ГОСТ 12.1.019-79 i санiтарно-гiгiєнiчним вимогам за ГОСТ 12.1.005-88.
2.17.4. Лабораторія має бути забезпечена первинними засобами пожежогасіння: вуглекислотним чи порошковим вогнегасником, ковдрою з негорючого матеріалу (кошмою).
2.17.5. Оператор лабораторії має бути забезпечений такими засобами індивідуального захисту: халат бавовняний, темний костюм бавовняний, захисний фартух, протигаз з набором коробок марок А, КД, БКФ, захисні гумові рукавицi. Забороняється використання засобів захисту, які мають пошкодження або термін використання яких закінчився.
2.17.6. У лабораторії має бути аптечка з медикаментами, необхідними для надання первинної допомоги та інструкціями щодо їх застосування.
Працівники лабораторії мають вміти надавати первинну допомогу при отриманні найбільш імовірних травм i пошкоджень під час проведення дослідних робіт.
2.17.7. Забороняється виконувати в лабораторії будь-які роботи, що не пов’язані безпосередньо з виконанням покладених завдань.
2.17.8. При виникненні пошкоджень обладнання необхідно припинити роботу, вимкнути живлення i вжити заходів щодо їх усунення.
Заходи безпеки праці під час підготовки до роботи
2.17.9. Перед початком роботи в лабораторії перевіряється:
справність i готовність до роботи приладів i установок;
наявність заземлення i надійність з'єднання проводів зовнішнім оглядом i легким посмикуванням;
наявність i справність засобів індивідуального захисту, пожежогасiння, а також комплектність аптечки;
відсутність короткозамкнених з'єднань на зовнішніх струмозйомних клемах обладнання;
розташування ручок регуляторів напруги електроприладів (вони повинні бути у вимкненому положенні).
2.17.10. Забороняється:
одному працівнику розпочинати i проводити роботи в лабораторії з використанням обладнання або реактивів;
розпочинати роботу, не ознайомившись із властивостями речовин i матеріалів, з якими доведеться працювати, а також у тому разі, коли етапи роботи викликають сумнів;
розташовувати поблизу робочого місця частини обладнання, що проводять електричний струм, перебувають під напругою i до яких можливий випадковий дотик.
Заходи безпеки праці під час проведення дослідних робіт у електротехнічній лабораторії
2.17.17. Працюючи у лабораторії, необхідно:
дослідні роботи виконувати згідно зі стандартами та встановленими методиками проведення досліджень;
з'єднання приладів i обладнання, роботи з регулювання i ремонту приладів виконувати при знятих робочих напругах i залишкових зарядах;
перевірити відсутність напруги на ділянці роботи показником напруги заводського виготовлення, справність якого перед застосуванням перевірена згідно з інструкцією;
працювати, стоячи на діелектричному килимку;
застосовувати інструменти з ізольованими ручками (у викрутці, окрім того, має бути ізольовано i стержень), за умови відсутності такого інструменту користуватись діелектричними рукавицями;
знати місцезнаходження рубильника аварійного вимкнення напруги.
Персоналу, який виконує дослідження, забороняється залишати робоче місце до кінця дослідження.
Заходи безпеки праці після закінчення роботи
2.17.18. Пiсля закінчення робіт потрібно:
вимкнути усі прилади з електромережі;
з приладів i обладнання видалити залишки речовин i реактивів;
привести у порядок робоче місце, захисний одяг i засоби індивідуального захисту;
через 20 хв після закінчення досліду вимкнути витяжну вентиляцію.
Караульні приміщення для вахти з охорони складів
2.19.1. Караульне приміщення складається з:
загальної кімнати для особового складу караулу;
кімнати для відпочиваючої зміни караулу;
їдальні з обладнанням для розігрівання їжi;
місця для вмивання, куріння, чищення зброї i взуття;
сушильні;
туалету;
комори для палива.
Караульні приміщення нечисленних караулів можуть не мати їдальні. В такому разі обладнується місце для зберігання посуду, продуктів i для розігрівання їжi.
У кожній кімнаті вивішуються на стіні списки майна та інвентарю, що знаходиться в кімнаті.
2.19.2. Караульні приміщення забезпечуються засобами пожежогасiння згідно з нормами належності.
2.19.3. Перед караульним приміщенням обладнується майданчик для заряджання та розряджання зброї з кулевловлювачем, який у нічний час має освітлюватись.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОПЕРАТИВНОГО АВТОТРАНСПОРТУ
Робота з аварійним приводом автодрабини АД-506 і АД-506В
3.3.224. При несправності основної гідросистеми або силової установки шасі приведення драбини в транспортне положення здійснюється з допомогою аварійного привода.
3.3.225. Для виконання будь-якого руху необхідно установкою пакетного вимикача, розташованого за кабіною водія, в положенні „НАСОС АВАРИЙНЬІЙ" ввімкнути аварійний привід і відповідною рукояткою виконати рух. Під час роботи аварійного приводу тиск у гідросистемі буде не більший за 12 МПа (12 кгс/см²).
3.3.226. Можливі порушення плавності рухів при зсуванні й опусканні колін драбини не є несправністю.
3.3.227. Під час роботи аварійним приводом тумблер увімкнення коробки відбору потужності повинен бути в положенні „ВКЛ", а двигун автомобіля вимкнений.
3.3.228. Увага: аварійний насос працює від додаткових акумуляторів.
Застосування драбини для піднімання вантажів
3.3.229. Для піднімання вантажів четверте коліно має дужку, через яку може бути пропущений вантажний канат чи можуть бути підвішені талі (у комплект зйомного обладнання не входять).
3.3.230. Перед підніманням вантажу опори повинні бути опущені і вперті в грунт. Під час піднімання вантажів коліна драбини повинні перебувати у зсунутому положенні. Забороняється піднімати драбиною вантаж з відтяжкою його вбік, а також вантаж, завалений іншими предметами або примерзлий.
3.3.231. Піднімання і поворот вантажу, що піднімається, провадиться на малих швидкостях і з дотриманням підвищеної обережності.
Пожежні димовисмоктувачi
3.6.1. Заходи безпеки під час експлуатації димовисмоктувачiв мають відповідати вимогам Правил безпеки при експлуатації електроустановок пожежних автомобілів та причепiв (додаток 10).
3.6.2. На корпусах димовисмоктувачiв та вентиляторів з робочими органами, що обертаються, має бути вказаний стрілкою напрям обертання. Робочий орган повинен мати захисну огорожу.
3.6.3. Органи управління димовисмоктувачiв та вентиляторів слід розташовувати в безпечній зоні. Форма та потужність зусилля, що прикладається, мають відповідати діючим нормам.
Заходи безпеки під час проведення технічного обслуговування пожежних автомобілів
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ПОЖЕЖНОГО, АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ, ПРИЛАДІВ, ПРИСТРОЇВ, ЗАСОБIВ IНДИВIДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Силові установки пожежних, аварійно-рятувальних і автомобілів першої допомоги
4.2.1. Заходи безпеки при експлуатації електричних силових установок мають відповідати вимогам Правил безпеки під час експлуатації електроустановок пожежних автомобілів та причепiв (додаток 10).
Рукавні затримки
4.11.1. Рукавна затримка - пристрій для закріплювання на висоті напірної рукавної лінії.
4.11.2. Випробування рукавних затримок на міцність проводиться один раз на рік. Для випробування затримка підвішується гаком на плоску поверхню балки (підвіконня). На застібнуту петлю підвішується вага 200 кг на 5 хв. Пiсля зняття навантаження гак рукавної затримки не повинен мати деформації, а мотузка - розривів та пошкоджень.
Пожежно-рятувальнi пристрої
Засоби індивідуального захисту пожежників
Захисний одяг, спорядження
4.13.1.1. Захисний одяг має забезпечувати безпеку та зручність роботи пожежників за умов високих та низьких температур, а також захисту від впливу води та розчинів. Захисний одяг, предмети теплого одягу (кожушки, куртки, шаровари, валянки, підшоломники тощо), каска, рятувальні пояси та чоботи видаються особовому складу відповідно до їх розміру. Забороняється застосовувати на бойовому чергуванні пожежні каски без енергопоглинальних систем (тулій) та підборідних пасків із застібками, захисний одяг, рукавицi, які мають розриви та інші пошкодження.
4.13.1.2. Усьому особовому складу пожежної охорони видається захисний одяг i спорядження відповідно до норм належності, які мають відповідати зросту та статурі працівника. Захисний одяг закріплюється індивідуально за кожним, забороняється його укорочення та пошкодження.
Пересувні (малогабаритні) електростанції
4.13.5.1. Пересувні (малогабаритні) електростанції повинні відповідати вимогам ПУЭ та НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
Водолазне спорядження
4.13.6.1. Експлуатація, облік, зберігання, ремонт, перевірка водолазного спорядження, безпека праці та бойова робота в ньому здійснюються відповідно до вимог РД 31.84.01-90 Єдині правила безпеки праці на водолазних роботах: Частина 1- Правила водолазної служби, Частина 2 –Медичне забезпечення водолазів та РД 31.70.05-91 Типові інструкції з організації і охорони праці на водолазних роботах.
Вимоги до страхувальних сталевих канатів
4.16.8. Перед початком експлуатації, а також під час експлуатації, але не рідше 1 разу на 6 міс., установлений у робоче положення канат необхідно випробувати статичним навантаженням у середині прольоту вантажем масою 4000 Н (400 кгс), використовуючи для випробування гнучкі канати (капронові або сталеві) або сталевий стрижень.
4.16.9. Канат вважається таким, що витримав випробування, якщо у результаті зовнішнього огляду не виявлено руйнувань або тріщин в його деталях. При цьому експлуатація каната дозволяється у тому випадку, якщо у конструктивних елементах будівель, споруд або інших пристроях, до яких закріплено канат в процесі експлуатації, також не виявлено руйнувань або тріщин.
Вимоги до запобіжних верхолазних пристроїв
4.16.10. Після кожного випадку спрацьовування, а також через кожні 6 місяців у процесі експлуатації повинні проводитися випробування запобіжного верхолазного пристрою за методикою, наведеною в технічних умовах підприємства – виробника.
Вимоги до верхолазного спорядження
4.16.11. Страхувальні, опорні й допоміжні канати при експлуатації повинні проходити періодичні випробування не рідше одного разу за 6 місяців за методикою, викладеною в технічних умовах, паспорті (керівництві, інструкції з експлуатації) підприємства - виробника.
4.16.12. У процесі експлуатації канати підлягають відбраковуванню при наявності дефектів, що знижують їхню механічну міцність:
ушкоджень (розривів) ниток на оплітці;
оплавлених ділянок;
слідів фарб, розчинників, масел, інших агресивних речовин;
місцевого збільшення або зменшення діаметра каната на 10 % і більше від первісного;
після впливу динамічного навантаження, що виникає на канаті, у момент припинення падіння працівника.
Вимоги до пристроїв для спускання по опорному канату
4.16.18. У процесі експлуатації пристрої підлягають відбраковуванню при наявності дефектів і несправностей, що знижують їхню механічну міцність або які можуть призвести до відмови в роботі:
погіршенні показників функціональних характеристик, зазначених у паспорті (керівництві, інструкції з експлуатації) підприємства - виробника;
наявності механічних дефектів (тріщин, деформацій, заломів тощо);
зношуванні складових частин у місцях найбільшого тертя більше, ніж на 10% від площі первісного перетину;
після динамічного навантаження, що виникає на пристрої в результаті падіння працюючого, якщо пристрій використовувався в страхувальному ланцюжку.
4.16.19. Пристрої при експлуатації повинні проходити періодичні випробування не рідше одного разу на 6 місяців за методикою, викладеною в технічних умовах, паспорті (керівництві, інструкції з експлуатації) підприємства - виробника.
Вимоги до пристроїв для підйому по опорному канату
4.16.20. Затискачі повинні не рідше одного разу на 6 місяців проходити періодичні експлуатаційні випробування за методикою, викладеною в технічних умовах, паспорті (керівництві, інструкції з експлуатації) підприємства - виробника.
4.16.21. У процесі експлуатації затискачі підлягають відбраковуванню за критеріями, викладеними у пункті 4.16.18. цих Правил.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦI ПIД ЧАС НЕСЕННЯ СЛУЖБИ, ГАСIННЯ ПОЖЕЖ
Під час гасіння пожеж та перебування в зоні теплової дії
Гасіння пожеж у приміщеннях лікарень
5.8.51. Під час гасіння пожеж у інфекційних відділеннях лікарень необхідно виконувати рекомендації адміністрації об'єкта щодо захисту від можливого зараження. Пiсля ліквідації пожежі весь особовий склад, який безпосередньо брав участь у гасінні, має пройти санітарну обробку і медичний огляд, керуючись вказівками медичного персоналу. Санітарній обробці підлягають також спорядження i пожежно-технічне оснащення.
Гасіння пожеж у холодильниках
5.8.68. Пiд час гасіння пожеж у холодильниках за наявності в приміщеннях (холодильних камерах) задимлення необхідно всі роботи особового складу проводити в ізолювальних протигазах, а за наявності аміачного середовища, крім того, застосовувати захисні костюми згідно з Рекомендаціями із захисту особового складу під час гасіння пожеж, що пов’язані з наявністю аміаку.
Ці Рекомендації необхідно також враховувати в разі ліквідації пожеж (аварій) на інших об'єктах, що пов’язані з наявністю аміаку. При цьому КГП має право приймати рішення щодо проведення робіт з гасіння пожеж та надання допомоги при ліквідації аварійної ситуації після отримання письмового дозволу від посадової особи, якій підпорядкований об'єкт.
5.8.69. КГП має вжити термінових заходів щодо спускання холодоагенту із системи охолодження до дренажного ресивера, виключаючи вихід аміаку до зони роботи пожежних підрозділів для запобігання можливому обмороженню особового складу.
Гасіння пожеж на складах лісоматеріалів
5.8.70. Пiд час гасіння пожежі на лісобіржі чи складі пиломатеріалів необхідно:
слідкувати за поведінкою штабелів лiсо- i пиломатеріалів;
позиції ствольникiв обирати з таким розрахунком, щоб у разі руйнування штабелів ствольники не потрапили до зони завалів;
вживати заходів щодо забезпечення безпечної роботи пожежників, які управляють стаціонарними лафетними стволами з вишок;
забезпечити захист особового складу від впливу теплової радіації (теплозахисні пожежні костюми, водяні завіси, екрани тощо).
Гасіння пожеж на транспорті
5.8.71. При гасінні пожежі рухомого складу на залізничному транспорті, товарних і сортувальних станціях КГП зобов'язаний:
до початку гасіння в місцях проходження контактних електромереж запросити у диспетчера письмове підтвердження про зняття напруги;
з урахуванням особливостей залізничного транспорту призначити осіб, відповідальних за забезпечення безпеки особового складу;
вжити заходів щодо захисту особового складу від отруєння токсичними речовинами.
5.8.72. У разі пожежі рухомого складу на перегонах (на шляху слідування) запросити у відповідних служб залізниці вжиття заходів щодо знеструмлення електромережі і зняття остаточної напруги з контактних проводів.
5.8.73. Пiд час гасіння пожеж на транспорті необхідно враховувати коди екстрених заходів при гасінні пожеж небезпечних вантажів (додаток 13) i знаки безпеки (додаток 14).
БЕЗПЕКА ПРАЦI ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТЕХНОГЕННОГО ТА ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ
Безпека праці для Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби
6.3.1. При роботі на авіаційній техніці особовий склад Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби МНС України зобов’язаний знати і суворо дотримуватись вимог безпеки, які визначені Збірником вимог безпеки при експлуатації та військовому ремонті авіаційної техніки, введеним в дію Технічним розпорядженням № 620 (0303) заступника Головнокомандуючого ВПС Збройних Сил України з озброєння-начальника озброєння від 11.06.2003 року, НПАОП 63.23-1.06-98 Правила безпеки праці при технічному обслуговуванні і поточному ремонті авіаційної техніки, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.05.1998 № 92, настановами з технічного забезпечення, Єдиними регламентами, інструкціями та іншими чинними нормативними документами.
Особовий склад Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби, який зайнятий роботою на авіаційній техніці, перед допуском до самостійного виконання робіт повинен пройти попередній медичний огляд, навчання, перевірку знань з питань охорони праці та інструктажі – вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий.
При навчанні, інструктуванні, допуску особового складу до виконання робіт і при організації робіт необхідно керуватися вимогами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/1051 (НПАОП 0.00-4.12-05), та інших чинних керівних документів.
6.3.3. Перед початком виконання робіт особовий склад повинен бути ознайомлений з характером, умовами виконання робіт і правилами безпеки праці.
Інструктаж проводить начальник, який безпосередньо керує виконанням даних робіт.
Забороняється допуск до роботи особового складу, який не ознайомлений з характером і особливостями робіт, що виконуються, не засвоїв свою індивідуальну задачу і не проінструктований щодо дотримання правил безпеки праці.
Вимоги безпеки перед початком роботи
6.4.14. Перед початком роботи працівник лабораторії зобов’язаний перевірити справність припливно-витяжної вентиляції, справність і наявність засобів індивідуального захисту, одягнути спецодяг.
6.4.15. Працівник зобов’язаний перевірити справність приладів і обладнання та включити припливно-витяжну вентиляцію за 10-15 хвилин до початку роботи.
6.4.16. На робочому місці працівника повинні бути тільки необхідні для виконання конкретної роботи реактиви, прилади та обладнання.
6.4.17. При виявлених несправностях обладнання та засобів захисту необхідно сповістити завідуючого лабораторією та приступати до роботи тільки після усунення виявлених несправностей.
Вимоги безпеки під час роботи зі скляним посудом
6.4.23. Під час збирання скляних приладів і з’єднання окремих частин гумовими трубками необхідно захищати руки рушником.
6.4.24. Працівник лабораторії повинен застосовувати тільки термостійкі склянки і колби при нагріванні в них хімічних речовин на відкритому вогню або безпосередньо на електроплитці. Забороняється різко охолоджувати нагріті посудини, тому що це може призвести до їх руйнування.
6.4.25. Нагрівання рідин проводити у відкритих колбах або в приладах, що мають сполучення з атмосферою.
6.4.26. Переносити посудину з гарячою рідиною слід за допомогою рушника двома руками, однією підтримуючи дно.
6.4.27. При закриванні тонкостінної посудини пробкою слід тримати її за верхню частину шийки, руки при цьому повинні бути захищені рушником.
6.4.28. Забороняється використання скляного посуду, який має тріщини або биті краї.
Вимоги безпеки під час роботи у витяжній шафі
6.4.37. Перед початком роботи необхідно перевірити наявність тяги:
6.4.38. Зачинити всі відділення витяжної шафи створами, крім тієї, де буде проводитися робота, опустити створу нижче рівня обличчя, але не нижче 0,4 м.
6.4.39. В аналітичній лабораторії загальний запас легкозаймистих рідин, що водночас зберігається, не повинен перевищувати добової потреби.
Спільне зберігання реактивів здійснювати тільки відповідно до НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні.
Вимоги безпеки після закінчення роботи
6.4.52. Вимкнути обладнання, газові пальники, електроприлади, закрити газ, воду, вимкнути електроенергію.
6.4.53. Усунути вогненебезпечні речовини у сховище.
6.4.54. Перевірити та привести у порядок своє робоче місце.
6.4.55. Зачинити приміщення лабораторії.
Безпека праці під час проведення рятувальних робіт на водних об‘єктах
Рятувальні роботи на водних об’єктах здійснюються працівниками МНС України, які виконують рятувальні роботи на водних об’єктах з використанням рятувального майна, маломірних плавзасобів і водолазного спорядження.
6.5.2. Рятувальні роботи на водних об’єктах – комплекс заходів, спрямованих на запобігання загибелі і рятування людей на водних об’єктах при виникненні надзвичайних ситуацій, у тому числі під час перевезення людей та вантажів на водоймищах, переправ через водні перешкоди, відпочинку людей на воді, промислової, спортивної та аматорської рибалки влітку і взимку.
6.5.3. До самостійної роботи рятувальником допускаються особи, які:
досягли 18 років і вміють плавати;
пройшли медичний огляд відповідно до встановленого порядку і не мають медичних протипоказань;
пройшли навчання та перевірку знань з тих видів рятувальних робіт, що будуть виконувати, і мають відповідні посвідчення (посвідчення водолаза, книжку рятувальника тощо);
атестовані на здатність до проведення аварійно-рятувальних робіт;
мають посвідчення на право керування маломірними плавзасобами, якщо це входить в їх обов’язки;
пройшли обов’язкове попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці щодо виконання конкретних рятувальних робіт, вступний і первинний інструктажі з охорони праці та навчання з надання долікарняної допомоги потерпілим від нещасних випадків на воді або підготовку за спеціальною програмою.
6.5.4. Під час проведення рятувальних робіт на водних об’єктах можуть мати місце такі основні небезпечні і шкідливі фактори:
зіткнення з плаваючими чи затопленими предметами, плавзасобами;
тілесні ушкодження частинами плавзасобів, що рухаються (особливо небезпечним є гребний гвинт при працюючому двигуні);
непередбачені (несвідомі та інстинктивні) дії потерпілих (потопаючих) на воді (можуть чіплятися за рятувальника мертвою хваткою та тягнути його під воду);
низька температура води, сильні течії;
термічні фактори (сонячне опромінення, пожежі, вибухи при подачі палива в карбюратор двигуна плавзасобу самопливом, перевірці наявності палива в баці з використанням відкритого вогню);
великі хвилі води та висока швидкість повітря при штормовій погоді.
6.5.5. Рятувальник при виконанні рятувальних робіт на водних об’єктах зобов’язаний:
дбати під час надання допомоги людям, які потерпають від лиха на воді, про їх безпеку і здоров’я, а також про особисту безпеку і здоров’я;
знати і виконувати вимоги цих Правил, правил поводження з рятувальним майном;
уміти користуватися індивідуальними та колективними рятувальними засобами і засобами колективного та індивідуального захисту.
6.5.6. Рятувальник, залежно від виду рятувальних робіт (пошук та рятування на поверхні води, під водою), забезпечується засобами індивідуального захисту відповідно до табеля оснащення, затвердженого в установленому порядку.
6.5.7. Під час виконання своїх обов’язків рятувальник зобов’язаний дотримуватись вимог санітарних норм та особистої гігієни.
6.5.8. Особи, винні у порушенні вимог Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
Вимоги безпеки перед початком чергування (роботи)
6.5.9 Перед початком чергування (роботи) рятувальники зобов’язані отримати від попередньої зміни повну інформацію про ті чи інші події, що сталися в їх зоні відповідальності, ознайомитись із записами в оперативному журналі (журналі передачі змін), перевірити наявність (укомплектованість), технічний стан, справність плавзасобів, технічних засобів рятування, рятувального майна, водолазного спорядження, засобів індивідуального захисту, буїв, огородження, знаків та написів небезпеки, аптечок медичної допомоги, засобів зв’язку та сигналізації, візуально вивчити обстановку в зоні відповідальності станції (поста).
Перевірку технічного стану плавзасобів, оснащених двигунами, необхідно проводити при непрацюючому двигуні. Справність двигуна перевіряється при виключеній передачі обертів на гребний гвинт, згідно з інструкцією з експлуатації.
Під час перевірки технічного стану аквалангів необхідно керуватись вказівками, викладеними у технічній документації на них.
При виявленні будь-яких несправностей водолазного спорядження під час робочої перевірки вони повинні бути усунуті до початку водолазних спусків
і про них та заходи щодо їх усунення повинен бути зроблений запис у формулярі на конкретний виріб.
6.5.10. Використання несправних плавзасобів, водолазного спорядження, пошкодженого рятувального майна не допускається. Несправності повинні бути усунені або несправні засоби замінені на справні до початку роботи.
6.5.11. Про всі виявлені недоліки доповісти керівництву з метою їх усунення до початку чергування (роботи) та зробити відповідні записи у журналі передачі змін (журналі чергування).
Вимоги безпеки під час чергування (роботи)
6.5.12 Під час користування плавзасобами рятувальник повинен дотримуватись таких вимог безпеки:
не завантажувати плавзасоби понад визначену вантажопідйомність і пасажиромісткість;
не стояти у човні під час його руху, а також не сидіти на носі, кормі чи бортах човна, звісивши ноги за борт плавзасобу, не розгойдувати човен;
не брати на плавзасоби сторонніх осіб (які не мають прямого відношення до рятувальних робіт), окрім тих, кого рятують чи кому надають медичну допомогу;
не пірнати і не стрибати у воду із борта плавзасобу;
не переходити під час руху із плавзасобу на плавзасіб, із місця на місце у плавзасобі;
не використовувати плавзасоби не за призначенням.
Заходи безпеки під час рятування на воді
6.5.27. При наданні допомоги потерпілому на воді слід пам’ятати, що потопаючий діє несвідомо та інстинктивно. Потопаючий може вчепитися в рятувальника мертвою хваткою й тягнути його під воду, тому, допомагаючи потопаючому, не слід підходити до нього близько спереду. Потрібно швидко оцінити ситуацію і прийняти рішення щодо надання допомоги потерпілому одним із наступних способів (методів) із дотриманням вимог безпеки.
Словесний метод
6.5.28. Якщо людина тримається на воді, але є ознаки того, що вона може потонути (ознаки потопаючого: спроби плисти не призводять до просування вперед, на обличчі з’являється вираз відчаю, людина кличе на допомогу або махає руками, щоб привернути увагу, хвора або уражена людина однією рукою може триматися за уражену частину тіла, намагається приблизитися до човна і хватається за борт човна чи плоту, хаотично махає руками, намагаючись висунутись із води, щоб набрати повітря тощо) необхідно ясно, чітко та коротко сказати потопаючому, що і як він повинен робити, підбадьорити його словами, намагатись заспокоїти, порадивши робити рятувальні рухи (працювати руками і ногами для утримання на плаву).
Метод дистанційної подачі рятувальних засобів і витягнення з води
6.5.29. При подачі потерпілому на воді рятувальних засобів необхідно робити це так, щоб потерпілий міг дотягнутись до рятувального засобу, але не міг дотягнутись до рятувальника. При можливості, до рятувального засобу прив’язати мотузку, пасок чи інший довгий предмет. При відсутності
рятувального засобу потопаючому можна подати мотузку чи інший довгий предмет.
Витягувати потерпілого на берег, на мілину, до плавзасобу, тримаючись за мотузку чи інший предмет, за який він ухопився. Перед витягуванням рятувальник повинен стати так, щоб була надійна опора або триматись за плавзасіб чи береговий нерухомий предмет.
Під час рятування на мілководді
6.5.30.Під час рятування на мілководді і наближення до потерпілого вбрід рятувальник повинен тримати рятувальний засіб так, щоб він був між ним та потерпілим. Потрібно міцно стояти ногами на дні, тримаючись однією рукою за яку-небудь опору (причал, кущ, гілку дерева тощо), та протягнути рятувальний засіб потерпілому. Якщо присутніх багато, можна утворити живий ланцюжок, міцно взявшись за руки.
Під час використання маломірного плавзасобу (човна)
6.5.31.Наблизившись до потопаючого на човні, необхідно з корми або з носа човна подати йому жердину чи інший рятувальний засіб так, щоб при підтягуванні потопаючого човен не перекинувся. Витягувати потопаючого в човен потрібно через ніс або корму. При проведенні рятувальних робіт не стояти на човні на повний зріст.
Під час рятування уплав із застосуванням плаваючих предметів
6.5.32.Наближаючись до потопаючого уплав, слід тримати поперед себе будь-який плаваючий предмет (краще рятувальний круг), щоб потопаючий зміг вхопитися за нього, а не за рятувальника, і подавати рятувальний засіб на витягнутих руках, щоб потопаючий не зміг дотягнутись до рятувальника. Необхідно підтримувати з потерпілим постійний зоровий та голосовий контакт, підбадьорити потерпілого, намагаючись примусити його працювати ногами у той час, коли за допомогою плаваючого предмета рятувальник буде тягнути потерпілого до берега чи до найближчої мілини.
Вимоги безпеки після закінчення роботи
Після закінчення роботи провести обслуговування і поставити на місце стоянки плавзасоби, покласти водолазне спорядження, рятувальне обладнання та майно на місце зберігання, або передати їх іншій зміні.
6.5.35. Провести обслуговування водолазних дихальних апаратів: обмити чистою прісною водою, видалити з них бруд і масляні плями. Особливо ретельно повинні обмиватися апарати після занурення в морську воду.
6.5.36. Вимити руки і обличчя, по можливості прийняти душ.
6.5.37. Про всі події, які сталися у процесі роботи та недоліки, що були виявлені протягом зміни, повідомити свого керівника й зробити відповідні записи в журналі передачі змін (чергування) або у водолазному журналі.
Засоби індивідуального захисту
6.6.11. Під час роботи в умовах забруднення ртуттю та її сполуками, необхідне обов’язкове використання засобів індивідуального захисту органів дихання, зору і шкіри.
Засоби індивідуального захисту шкіри
6.6.16. Для індивідуального захисту шкіри використовуються:
Хімічні захисні костюми типу Л-1, ЗЗК, КІХ-4, пластикатовий захисний одяг.
6.6.17. Спецодяг для захисту від токсичних речовин, костюм для захисту від ядохімікатів і мінеральних добрив (з емблемою ЯТ), гумові рукавиці, гумове взуття, фартух.
6.6.18. Бавовняно-паперові костюми (без карманів), куртки (можливо з накидкою) і протигаз ГП-5 застосовуються під час роботи з газогенеруючими сіркоскладовими (САС).
Безпека праці під час проведення рятувальних робіт при дорожньо-транспортних пригодах визначається Тимчасовим Положенням про службу безпеки дорожнього руху Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженим наказом МНС України від 26.05.2006 №322.
6.10. Безпека праці під час експлуатації посудин, що працюють під тиском
6.10.1. Безпека праці під час експлуатації посудин, що працюють під тиском, визначається НПАОП 0.00-1.07-94 Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 18.10.1994 № 104.
БЕЗПЕКА ПРАЦI ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ВIДЕОЗЙОМОК НА ПОЖЕЖАХ
7.1. До вiдеозйомки можна приступати тільки після узгодження з КГП, який, у свою чергу, зазначає безпечні місця (ділянки) проведення зйомки.
7.2. Оператор при зйомці на пожежі, для забезпечення своєї безпеки, повинен бути з помічником, який має слідкувати за розвитком подій на пожежі та коригувати рух оператора.
7.3. Оператор з помічником не повинні заважати роботі пожежних підрозділів.
7.4. Знiмальнiй групі забороняється перебувати на пожежі без засобів захисту та захисного одягу.
БЕЗПЕКА ПРАЦI ПIД ЧАС РОБОТИ НА СКЛАДАХ, У ГАРАЖ - СТОЯНКАХ
Пiд час підготовки техніки до використання при знятті її зі зберігання
13.2.1. Зняття машин зі зберігання здійснюється водіями (механiками-водiями) за участю екіпажів (бойової обслуги) під керівництвом командирів підрозділів i посадових осіб загонів (частин) технічної служби.
13.2.2. На видимому місці в кабінах машин, що знаходяться на тривалому зберіганні, має бути розміщена карта з переліком i послідовністю виконання робіт при зніманні машин із зберігання. У цій карті наводяться також порядок доставки акумуляторних батарей i схема їх приєднання, доставки запасних частин і приладдя, місця забирання i засоби доставки охолоджувальної рідини, порядок заправки пальним. Перелік цих робіт має враховувати реальні умови зберігання машини i вимоги безпеки праці при виконанні зазначених робіт.
13.2.3. Для доставки до машин води необхідно використовувати водомаслонагрiвачi, постійні чи тимчасово створені водопроводи з водороздавальними кранами та інші регламентовані засоби. У кабіні кожної машини, яка зберігається із незаповненою системою охолодження, повинно бути відро для доставки води.
13.2.4. Заправка паливних баків машин із використанням пальнозаправникiв (автоцистерн) має проводитись зовні гаража-стоянки. Буксирування машин із гаража-стоянки проводиться машинами першого ряду, а також спеціально виділеними тягачами, які мають бути у постійній готовності до використання i, крім того, забезпечувати доставку до машин пального в каністрах, охолоджувальної рідини i акумуляторних батарей.
– Конец работы –
Используемые теги: Правила, безпеки, праці, органах, підрозділах, мнс, України0.089
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ОРГАНАХ І ПІДРОЗДІЛАХ МНС УКРАЇНИ
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов