Безпека праці під час проведення робіт з отрутохімікатами та пестицидами - раздел Образование, ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ОРГАНАХ І ПІДРОЗДІЛАХ МНС УКРАЇНИ 6.7.1 Безпека Праці Під Час Проведення Робіт З Отрутохімікатами Та Пестицидами В...
6.7.1 Безпека праці під час проведення робіт з отрутохімікатами та пестицидами визначається Законом України “Про пестициди і агрохімікати” від 2 березня 1995 року № 86/95-ВР. 6.7.2 Відповідно до статті 1 цього Закону пестициди – це токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб. Агрохімікати – це органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції. Основними принципами державної політики у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, є: пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони навколишнього природного середовища по відношенню до економічного ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів; державна підконтрольність їх ввезення на митну територію України, реєстрації, виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі і застосування; обгрунтованість їх застосування; мінімалізація використання пестицидів за рахунок впровадження біологічного землеробства та інших екологічно безпечних, нехімічних методів захисту рослин; безпечність для здоров'я людини та навколишнього природного середовища під час їх виробництва, випробування і застосування за умови дотримання вимог, встановлених державними стандартами, санітарними нормами, регламентами та іншими нормативними документами; єдність державної політики щодо діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами. 6.7.3 Пестициди і агрохімікати вітчизняного, а також іноземного виробництва, що завозяться для використання на територію України, повинні відповідати таким вимогам: висока біологічна ефективність щодо цільового призначення; безпечність для здоров'я людини та навколишнього природного середовища за умови дотримання регламентів їх застосування; відповідність державним стандартам, санітарним нормам та іншим нормативним документам. 6.7.4 Забороняються ввезення на митну територію України (крім дослідних партій, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень), виробництво (крім виробництва для експорту та виробництва дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань), торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації. 6.7.5 Державні випробування пестицидів і агрохімікатів проводяться у два етапи: польові і виробничі. Метою польових випробувань є встановлення або підтвердження біологічної ефективності нових пестицидів і агрохімікатів порівняно з тими, що застосовуються, розроблення тимчасових регламентів їх застосування та поглиблене вивчення препаративних форм. Сільськогосподарська продукція, отримана в результаті проведення польових випробувань пестицидів і агрохімікатів з новою діючою речовиною, підлягає знищенню з додержанням вимог санітарних правил щодо безпеки для здоров'я людини та охорони навколишнього природного середовища. 6.7.6 Виробничі випробування проводяться з метою підтвердження біологічної ефективності пестицидів і агрохімікатів у різних зонах України, уточнення та обґрунтування регламентів і способів їх застосування, санітарно-гігієнічних і екологічних нормативів, розроблення та модифікації методик визначення залишкових кількостей цих пестицидів і агрохімікатів та їх небезпечних метаболітів. 6.7.7 Пестициди і агрохімікати, що використовуються в Україні, затарюються (упаковуються) і маркуються відповідно до чинного законодавства. 6.7.8 Кожна товарна одиниця повинна супроводжуватися рекомендацією щодо її застосування із зазначенням культур та об'єктів, для оброблення яких призначено пестициди і агрохімікати, способів, норм і кратності використання, термінів вичікування (для пестицидів), заборони та обмеження на застосування, способів і засобів знешкодження пестицидів та агрохімікатів, а також заходів безпеки під час роботи, заходів надання першої медичної допомоги у разі отруєння. 6.7.9 Розфасування пестицидів і агрохімікатів може здійснюватися лише за наявності дозволу його виробника або власника знака для товарів і послуг. 6.7.10 Пестициди і агрохімікати та тара іноземного виробництва, що ввозяться на територію України, повинні супроводжуватися даними про технологію їх знешкодження та утилізацію. 6.7.11 Транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами. 6.7.12 Особи, діяльність яких пов'язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів та торгівлею ними, повинні мати допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами. Порядок одержання такого допуску визначається Кабінетом Міністрів України. 6.7.13 При застосуванні пестицидів і агрохімікатів здійснюється комплекс заходів відповідно до регламентів, встановлених для певної грунтово-кліматичної зони, з урахуванням попереднього агрохімічного обстеження ґрунтів, даних агрохімічного паспорта земельної ділянки (поля) і стану посівів, діагностики мінерального живлення рослин, прогнозу розвитку шкідників і хвороб. 6.7.14 Застосування пестицидів і агрохімікатів на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення здійснюється відповідно до чинного законодавства. 6.7.15 На території, що зазнала радіоактивного забруднення, а також у зонах надзвичайних екологічних ситуацій застосування пестицидів і агрохімікатів обмежується в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
6.8. Безпека праці під час проведення робіт при повенях
6.8.1 Основними причинами повеней є гідрологічні явища: паводки, затяжні дощі та зливи, швидке танення снігу, особливості зимового режиму рік, гідродинамічна взаємодія морів з ріками в дельтах та устях, зсуви і обвали в долинах рік. Повінь - це щорічне, таке, що повторюється в один і той же сезон, відносно тривале збільшення водоносності рік з підвищенням рівня води в них. Паводок - також щорічний, але, як правило, короткочасний підйом води в ріках, викликаний затяжними дощами. Різкий підйом рівня води викликає підвищення швидкості потоку, підвищується небезпека з боку усіх перешкод (природних та штучних),оскільки вони можуть знаходитися під дзеркалом води, змінюються лоції тощо.
6.8.2. До проведення пошукових, аварійно-рятувальних та відновних робіт в умовах повені допускаються особи не молодші 18 років, які:
уміють плавати;
пройшли періодичні медичні огляди;
обов’язкову відповідну атестацію;
застраховані на випадок захворювання, часткової або повної втрати працездатності, загибелі (смерті), спричинених виконанням обов’язків рятувальників, зазначених у контрактах;
пройшли цільовий інструктаж з ведення аварійно-рятувальних робіт в умовах повені, про що зроблено відповідний запис у журналі реєстрації інструктажів.
6.8.3. Усі рятувальники при роботі в районах небезпечних з епідеміологічних захворювань підлягають обов’язковим запобіжним щепленням у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров’я України.
6.8.4. Вантажопідйомність плавзасобу та допустиму кількість людей, яка перевозиться одночасно, необхідно чітко позначати на його корпусі. Перевантажувати плавзасіб забороняється.
6.8.5. Човни, катери та інші плавзасоби, які використовуються під час ведення аварійно-рятувальних робіт, повинні бути зареєстровані у встановленому порядку. Необхідно також до початку сезону можливих повеней провести їх технічний огляд.
6.8.6. Кожний плавзасіб обладнується рятувальними засобами (рятувальні жилети круги, кулі, кінці).
6.8.7. Забороняється проведення будь-яких пошукових, аварійно-рятувальних та відновних робіт в умовах повені, крім тих, що пов’язані з рятуванням життя людей (за умови проведення цільового інструктажу), під час грози, зливи, сильного снігопаду, льодоходу, туману та при швидкості вітру у відкритих місцях більше 10 м/с.
6.8.8. Робота в охоронних зонах об’єктів підвищеної небезпеки (повітряні лінії електропередач, кабельні лінії, нафто- і газопроводи, залізниці тощо) узгоджуються з установами, що їх експлуатують.
6.8.9. Всі роботи слід провадити під час світлої частини доби. Як виняток, можна провадити роботи під час темної частини доби, за умови достатнього і безпечного штучного освітлення.
Вимоги безпеки перед початком роботи 6.8.10.Перед початком проведення аварійно-рятувальних робіт керівник робіт зобов’язаний:
провести інструктаж рятувальників з охорони праці та методів безпечного ведення робіт, відповідно до ситуації, що склалася в цьому районі, до способів виконання робіт і технічних засобів, що застосовуються;
заздалегідь визначити шляхи відходу особового складу у випадку інтенсивного підвищення рівня води;
перевірити справність та укомплектованість плавзасобів, індивідуальних рятувальних засобів, індивідуальних аптечок, що не промокають, та засобів зв’язку і сигналізації;
оцінити обстановку і погодні умови в районі ведення робіт;
визначити, на якому плавзасобі вести роботи, час початку робіт, порядок зв’язку і сигналізації, особливості робіт з урахуванням умов, що склалися, та найнебезпечніші способи ведення робіт;
визначити умови і порядок застосування засобів індивідуального захисту і рятувальних засобів;
чітко і конкретно поставити завдання особовому складу на проведення пошукових, аварійно-рятувальних та відновних робіт;
довести до рятувальників гідрометеорологічний та гідрологічний прогнози.
6.8.11. Для проживання рятувальників у польових умовах необхідно облаштувати тимчасові бази або табори. Місце для табору обирається командиром, або особою, призначеною його наказом. Забороняється розташовувати табір:
біля підніжжя крутих або стрімчастих схилів;
на дні ущелин та сухих русел;
на низьких, що легко затоплюються, та стрімчастих, що легко розмиваються, берегах;
річкових косах, островах;
під крутими незадернованими і такими, що осипаються, схилами з великими деревами;
на пасовищах і вигонах тварин;
на закарстованих і зсувонебезпечних площах;
у межах можливого падіння дерев;
у межах можливого падіння опор та ліній електропередач.
Вимоги безпеки під час виконання роботи 6.8.12. Командир аварійно-рятувального підрозділу зобов’язаний:
організувати облік часу праці особового складу;
при виконанні робіт забезпечити постійний контроль виконання вимог безпеки;
вживати заходи з попередження виникнення небезпечних ситуацій у випадках порушення вимог безпеки рятувальниками або різкої зміни умов ведення робіт;
забезпечувати постійний зв’язок із плавзасобами та спостереження за водним простором;
періодично перевіряти у особового складу стан спецодягу, рятувальних та спеціальних засобів, засобів індивідуального захисту.
6.8.13. Рятувальники зобов’язані:
починати аварійно-рятувальні роботи тільки з дозволу керівника робіт;
точно і беззаперечно виконувати усі вказівки командира;
під час роботи бути уважним, не відвертати увагу, суворо виконувати вимоги охорони праці для даного виду робіт;
під час роботи на воді знаходитися в застебнутому рятувальному жилеті;
користуватися страхувальними пристроями;
у разі отримання завдання на виконання визначеного виду робіт, якщо недостатньо відомі й зрозумілі способи його безпечного виконання, вимагати відповідного додаткового інструктажу;
бути уважним до сигналів та команд, що подаються;
при виконанні робіт на плавзасобах та з використанням гелікоптера – постійно підтримувати зв’язок із командним пунктом (командиром);
не працювати з несправними рятувальними засобами та пристроями.
6.8.14. Рятувальникам забороняється:
входити до зони повені без наказу та відмітки про час входу у командира;
запливати за межі визначеної ділянки робіт;
виконувати роботи без індивідуальних засобів рятування;
запливати на плавзасобах, без явної необхідності рятування людей, на мілководдя та стромовину, а також у місця, що обмежують маневр плавзасобів;
застосовувати не передбаченні способи рятування, крім як для відвернення прямої загрози життю людей;
перевищувати безпечний час знаходження у воді при рятуванні вплав, а також порушувати встановлені нормативи експлуатації рятувальних засобів.
6.8.15. При проведенні робіт при низьких температурах необхідно влаштовувати місця обігрівання.
6.8.16. Якщо швидкість потоку перевищує 1,5 м/с якір повинен кріпитися до плавучого засобу канатом, який в разі необхідності можна швидко перерубати.
6.8.17. Усі роботи повинні виконуватися групами рятувальників у складі не менше двох осіб, один із них призначається старшим, відповідальним за безпечне ведення робіт, розпорядження якого для усіх членів групи є обов’язковими.
6.8.18. Під час роботи на стрімчастих та крутих (більше 30°) схилах необхідно страхуватися запобіжним поясом, який повинен кріпитися до надійної опори, за умови її відсутності слід організувати взаємострахування.
6.8.19. Під час переносу важких предметів граничною є норма – 50 кг. По похилих трапах і сходах допускається підйом вантажу на висоту не більше 3 м по вертикалі. Для підйому і переміщення вантажів вагою понад 50 кг, а також довгомірних вантажів (рейки, балки, швелера тощо) необхідно застосовувати спеціальні механізми й пристосування.
6.8.20. Для евакуації людей з затоплених будівель, споруд, дерев з використанням плавзасобів необхідно:
підійти до споруди (дерева) на малій швидкості проти течії, з безпечної сторони (за умови неможливості підходу до споруди упритул для посадки людей використовувати плотики і канати);
заміряти глибину води на підході та безпосередньо у будови;
переконатися у відсутності підводних перешкод;
надійно закріпити плавзасіб;
закріпити трос для страховки при посадці осіб, яких рятують;
постраждалих піднімати на борт плавзасобу;
роз’яснити врятованим вимоги безпеки і підтримувати серед них дисципліну;
вести пильне спостереження з метою попередження зіткнення із затопленими об’єктами, крижинами, деревами та недопущення пошкодження або перевертання плавзасобу.
6.8.21. Забороняється перевантажувати плавзасіб понад встановлену вантажопідйомність, сідати на борт, ходити та мінятися місцями під час руху. Розміщення врятованих здійснюється у суворій відповідності до вказівок старшого.
6.8.22. Для усунення крижаних заторів, які є причиною виникнення повені, можуть застосовуватися вибухові роботи. Кожне підприємство (організація), що здійснює вибухові роботи, повинне мати дозвіл на право їх проведення, а підприємство, що зберігає вибухові матеріали (далі – ВМ), зобов’язане мати дозвіл органу внутрішніх справ на право їх зберігання на складах, на майданчиках, у сейфах, або в інших сховищах.
6.8.23. До проведення вибухових робіт допускаються особи, які здали екзамени кваліфікаційній комісії та мають “Єдину книжку підривника”. Усі особи, зайняті на вибухових роботах, повинні бути проінструктовані керівником цих робіт про властивості та особливості ВМ, що застосовуються, заходи безпеки при поводженні з ними.
6.8.24. У період проведення вибухових робіт на встановлених проектом або паспортом межах небезпечної зони командиром виставляються на місцевості пости охорони. Охорона організовується так, щоб усі шляхи (дороги, стежки, підходи) знаходилися під постійним наглядом. На земній поверхні кожен пост повинен бути позначений умовним знаком і знаходитися в полі зору суміжних з ним постів. Постові повинні знати та суворо дотримуватися встановлених вимог з охорони небезпечних зон та перепускного режиму.
6.8.25. Під час ведення аварійно-рятувальних робіт за допомогою гелікоптера розроблений конкретний план польоту повинен оформлятися у вигляді польотного завдання командира аварійно-рятувального підрозділу командиру екіпажу за установленою формою.
6.8.26. Від моменту запуску двигунів гелікоптера перед вильотом і до повної зупинки гвинтів після приземлення, включаючи час перебування в проміжних точках, усі особи, які беруть участь у польоті, підпорядковуються командиру повітряного судна, негайно і точно виконують усі його вказівки.
6.8.27. Під час зльоту і посадки :
усі особи, які беруть участь у польоті, повинні знаходитися на відведених місцях, які вони не можуть залишати без вказівок командира повітряного судна;
забороняється відволікати увагу екіпажу питаннями, що не стосуються зльоту (посадки).
Вимоги безпеки після закінчення роботи 6.8.28. Після закінчення роботи необхідно прибрати й скласти в спеціально відведеному місці інструменти, пристосування тощо. Зняти засоби індивідуального захисту та спецодяг.
6.8.29. Відсутність із невідомих причин у місці проживання рятувальника або групи рятувальників повинна розглядатися як надзвичайна подія, що вимагає вжиття термінових заходів для їх розшуку.
6.8.30. Про всі несправності й поломки обладнання і устаткування доповісти командиру підрозділу, або його заступнику.
6.8.31. Рятувальники зобов’язані дотримуватися правил особистої гігієни.
6.8.32. Про недоліки, виявлені підчас ведення аварійно-рятувальних робіт, рятувальник повинен доповісти керівнику робіт.
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 6.8.33. Під аварійною ситуацією під час проведення, аварійно-рятувальних та відновних робіт в умовах повені слід розуміти ситуацію, під час якої виникає реальна загроза життю або здоров’ю особового складу.
6.8.34. Кожен рятувальник, який помітив небезпеку, що загрожує людям, спорудам та майну, зобов’язаний вжити заходів для її усунення та негайно повідомити своєму безпосередньому керівникові. Керівник зобов’язаний вжити заходів для усунення небезпеки; при неможливості усунення небезпеки – припинити роботи, вивести працюючих у безпечне місце і сповістити старшого командира.
6.8.35. Життя й здоров’я постраждалого від травми, під час ведення аварійно-рятувальних робіт в умовах повені, у більшості випадків залежать від уміння надавати першу допомогу, у тому числі самому собі. Задачами першої медичної допомоги при травмах є:
проведення заходів із припинення дії факторів, які є причиною травми;
відновлення порушеного дихання і серцевої діяльності (первинні реанімаційні дії);
зупинення кровотечі;
закриття ран стерильними пов’язками;
усунення болю;
унеможливлення рухомості травмованих ділянок тіла підручними засобами;
надання постраждалому найзручнішого положення (функціональне укладання);
забезпечення якнайшвидшої й дбайливої доставки постраждалого до лікувального закладу.
6.8.36. У важких випадках (артеріальна кровотеча, непритомність, задуха, відсутність дихання та пульсу) першу допомогу слід надавати негайно, але таким чином, щоб поспіх не позначився на її якості.
6.8.37. Командир аварійно-рятувального підрозділу в аварійній ситуації зобов’язаний застосувати усі заходи для негайного надання необхідної медичної допомоги постраждалим, а в разі необхідності – направити їх до медичного закладу.
6.8.38. Дії в умовах несподіваного потрапляння до води:
зробити глибокий вдих і намагатися прийняти вертикальне положення;
у воді поводитися спокійно, не піддаватися паніці, не розтрачувати даремно сили;
необхідно утримуватися на поверхні води і кликати на допомогу;
при перевертанні човна, головне – не розгубитися, човен, що перевернувся, добре тримається на воді, тому слід зберігати спокій і до прибуття допомоги триматися за нього, за можливістю, штовхаючи його до суходолу;
у разі потрапляння під плавзасіб, не можна заплющувати очі і пливти треба у напрямку світла;
при потраплянні до сильної течії варто не боротися з нею, виснажуючи сили, а плисти за течією, періодично відпочиваючи на спині, повільно наближаючись до суходолу;
при потраплянні у вир слід набрати якнайбільше повітря, зануритися у воду і, зробивши сильний ривок убік за течією, спливти на поверхню;
від переохолодження можливим є з’явлення судом, у цьому випадку слід діяти таким чином:
при судомі гомілкового м’яза необхідно, підігнувшись, двома руками обхопити пальці постраждалої ноги та із силою піджати ногу в коліні поперед себе;
при судомі стегна необхідно, підігнувшись, двома руками якнайсильніше прижати п’ятку у напрямку до сідничного м'яза;
при судомі м’язів живота слід енергійно підтягнути до живота коліна.
знаходячись у холодній воді, слід прийняти вільну позу, за можливості зігнути ноги з піднятими колінами, прижати руки до боків і грудної клітини, час від часу виконувати нетривалі рухи, або напружувати поперемінно м’язи ніг, живота, рук та шиї;
заплутавшись у водоростях, не слід робити різких рухів і ривків, інакше петлі з рослин затягнуться ще щільніше.
6.8.39. При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води, при цьому слід пам’ятати, що до потопаючого слід підпливати таким чином, щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До потопаючої людини підпливають ззаду, якщо це не можливо, то потрібно підпірнути під потерпілого, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною. У разі, якщо свідомість, пульс на сонних артеріях, наявні ознаки зупинки дихання відсутні, широкі зіниці, але нема трупних плям, задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу. На обстеження постраждалого, видалення рідини, очищення роту і глотки та підготовку до проведення штучної вентиляції легень і зовнішнього масажу серця є 4-5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.
6.8.40. У разі загального переохолодження необхідно здійснити заходи, які відвертають можливість подальшого переохолодження. Мокрий одяг знімають, а постраждалого загортають у ковдру і дають тепле питво. При виникненні локального переохолодження або відмороження невідкладна допомога полягає у відігріванні уражених холодом ділянок шкіри з метою відновлення кровообігу в цих зонах. Необхідно зігрівати уражені частини тіла у воду, підігріту до температури 30-40° С, на 15-20 хв. Після цього відморожену частину тіла слід висушити й накласти асептичну пов’язку. При неможливості зігрівання теплою водою необхідно застосовувати розтирання уражених ділянок тіла спиртом етиловим або горілкою, запобігаючи механічному ушкодженню та інфікуванню.
6.8.41. Роздягання. Одяг слід знімати, починаючи зі здорового боку тіла. Якщо одяг пристав до рани, то тканину не слід відривати, а варто обрізати навколо рани. За умови сильної кровотечі одяг слід швидко розрізати вздовж та, розвернувши, звільнити місце поранення. При важких травмах гомілки або стопи взуття слід розрізати по шву задника гострим ножем, після чого звільнити в першу чергу п’ятку. При зніманні одягу або взуття з травмованих кінцівок постраждалого їх треба обережно підтримувати.
6.8.42. Обробка рани. Найчастіше поверхневі рани сильно не кровоточать, перша допомога полягає у перев’язці рани. Краї рани змазують настоянкою йоду, слідкуючи, щоби йод не потрапив на неї. Якщо краї рани сильно розійшлися, перед бинтуванням їх треба зблизити (але не до змикання) і в такому положенні зафіксувати 2-3 смужками лейкопластиру. Рану не можна промивати водою, а також спиртом або йодною настоянкою. На рану не можна накладати мазь, а також безпосередньо вату. Якщо з рани виступають будь-які тканини – мозок, кишечник, кістки тощо, їх прикривають стерильною марлею, але ні в якому разі не вправляючи усередину.
6.8.43. Зупинення кровотечі. Венозна та капілярна кровотеча зупиняється пов’язкою, що давить. На ділянку, яка кровоточить, накладають стерильну марлю або частину бинта, поверх неї – складений у декілька разів бинт або марлю, на крайній випадок чисту носову хусточку. Застосовані у такий спосіб вони діють у якості фактора, що давить. При наступному притисненні бинтом до рани вони здавлюють просвіти судин і кровотеча зупиняється. При пораненні кінцівки цьому сприяє також її припідняте положення відносно тіла, після накладання пов’язки. Артеріальна кровотеча зупиняється за допомогою джгута-закрутки, який накладається завжди в зручному місці між серцем та раною (наприклад, на стегно – при пораненні гомілки, на плече – при пораненні передпліччя). Виняток – ніколи не накладається джгут безпосередньо на шию! Також слід пам’ятати, що джгутом можна здавлювати артерію не більше 60 хвилин, якщо цього терміну не вистачає для доставляння потерпілого до лікувального закладу, то через 30 хвилин після накладання, а потім через кожні 30 хвилин джгут розкручують на 5-10 хв., при цьому, притискуючи рану долонею через пов’язку.
6.8.44. При накладанні шини слід фіксувати не лише місце перелому, але й суглоби, які розташовані вище й нижче перелому. Накладати шини слід обережно, не завдаючи додаткових страждань постраждалому. Перед накладанням шин необхідно покласти шар вати або м’яку тканину.
6.9. Безпека праці під час проведення рятувальних робіт при дорожньо-транспортних пригодах
Все темы данного раздела:
Галузь застосування
1.1.1. Правила безпеки праці (частина перша для підрозділів державної пожежної охорони) (далі – Правила) в органах і підрозділах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах зах
Загальні вимоги з охорони праці
1.2.1. Організація роботи щодо забезпечення безпеки праці в підрозділах МНС України здійснюється згідно із Законами України „Про охорону праці” та „Про пожежну безпеку”, відповідними нормативно-пра
Інструктажі з питань охорони праці
1.3.1. Складовою частиною системи управління безпеки праці є інструктажі з питань охорони праці та пожежної безпеки.
1.3.2. Працівники, під час приймання на роботу та періодично повинні пр
Порядок проведення адміністративно-громадського контролю в підрозділах МНС України
1.4.1. Адміністративно-громадський контроль у системі управління охороною праці в підрозділах МНС України є основною формою контролю за виконанням вимог чинного законодавства і норм
Пожежні депо
2.1.1. Пожежні частини, як правило, розміщуються в спеціальних будівлях, які відповідають вимогам чинних будівельних норм та технічним умовам. В окремих випадках для нечисленних пож
Караульне приміщення
2.2.1. Караульне приміщення (приміщення чергової зміни) має бути розміщене поблизу гаража i мати вихід безпосередньо у гараж із розрахунку одні двостулкові двері розміром 1,2 х 2 м
Пост технічного обслуговування пожежних автомобілів
2.4.1. Пост технічного обслуговування пожежних автомобілів має складатися: з майстерні, кабінету або куточка безпеки руху, охорони та безпеки праці, пожежної безпеки, канави для огляду автотехніки,
Пост технічного обслуговування пожежних автомобілів
2.4.1. Пост технічного обслуговування пожежних автомобілів має складатися: з майстерні, кабінету або куточка безпеки руху, охорони та безпеки праці, пожежної безпеки, канави для огляду автотехніки,
Акумуляторна
2.8.1.1. Приміщення для акумуляторних, для живлення засобів зв'язку необхідно розміщувати в безпосередній близькості до пункту зв'язку та обладнувати стелажами. Стіни, перекриття та стелажі покрива
Цех (майстерня, дільниця) для ремонту та обслуговування акумуляторів у загонах (частинах) технічної служби
2.8.2.1. Примiщення цеху (майстерні, дільниці) з ремонту та обслуговування акумуляторів у загонах (частинах) технічної служби має бути завжди зачинене. Електромонтерам-акумуляторникам та особам (кр
Навчальні башти
2.9.1. Навчальні башти установлюються на спеціально обладнаних майданчиках на дворовій території чи добудовуються до будівель пожежних депо. Башти, що добудовані, мають відповідати
База (пост) газодимозахисної служби
2.10.1. База ГДЗС повинна мати:
апаратну (для зберігання та перевірки апаратів захисту органів дихання та зору);
майстерню для ремонту апаратів;
приміщенн
Теплодимокамера
2.11.1. Теплодимокамера обов’язково розміщається у будівлі, яка стоїть окремо (чи добудована до будівлі пожежного депо i з'єднана через тамбур) i має два виходи, що розташовані з рі
Cклади пально-мастильних матеріалів, пiноутворювача i вогнегасного порошку
2.14.1. Улаштування та обладнання складів ПММ, пiноутворювача i вогнегасного порошку та пунктів заправки має відповідати НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні, ПУЭ,
Примiщення актових залів, навчальних класів, спортзалів, кімнат психологічного розвантаження, оздоровчо-вiдновлювальних комплексів
2.15.1. Примiщення актових залів, навчальних класів, спортзалів, кімнат психологічного розвантаження, оздоровчо-вiдновлювальних комплексів (далі - приміщення) мають розміщуватися з
Заходи безпеки праці під час проведення дослідних робіт у хімічних та фізичних лабораторіях
2.17.11. Усі прилади повинні бути забезпечені методиками проведення досліджень та інструкціями з безпеки праці до них.
Дослідні роботи слід виконувати відповідно до стандартів та встановле
Примiщення для зберігання майна та техніки
2.18.1. Для зберігання всіх видів матерiально-технiчних засобів обладнуються самостійні склади i гаражi-стоянки або ізольовані відділення (секцiї-сховища) у складах, гаражах-стоянках майна поточног
Примiщення для приготування та вживання їжі
2.20.1. Примiщення для приготування та вживання їжі обладнуються електричними чи газовими нагрівальними приладами, холодильниками, шафами з дверцятами для зберігання їжi та посуду,
Приміщення з ЕОМ та ПК
2.21.1. У приміщеннях з ЕОМ та ПК слід щоденно проводити вологе прибирання, вони повинні бути обладнані медичними аптечками першої допомоги.
2.21.2. Облаштування робочих місць, обладнання
Загальні положення
3.1.1. Конструктивні рішення автотранспорту (розміщення агрегатів, систем управління, пожежно-технiчного оснащення, бойового розрахунку тощо) мають забезпечувати безпеку особового с
Пожежні автомобілі та мотопомпи
3.2.1. Технiчний стан пожежних автомобілів та мотопомп має відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху i охорони навколишнього середовища, а також правил т
Пожежні автодрабини
3.3.1. Експлуатація пожежних автодрабин - це транспортування, монтаж і демонтаж, введення в експлуатацію, використання за призначенням, технічне обслуговування, ремонт і зберігання.
3.3.2.
Консервація і розконсервація автошасі ЗІЛ провадиться відповідно до вимог консервації і зберігання автотракторної техніки.
3.3.75. При консервації автодрабин необхідно:
заповнити бак гідросистеми робочою рідиною до верхньої позначки щупа;
заправити відповідним мастилом усі вузли і механізми, змащення
Висування і зсування автодрабини
3.3.182. Висування драбини - найвідповідальніший крок.
3.3.183. Керування висуванням і зсуванням здійснюється правою рукояткою пульта керування. Напрями руху рукоятки збіга
Робота з драбиною за допомогою розтяжних вірьовок
3.3.193. При висуванні драбини в умовах швидкості вітру понад 10 м/с повинні застосовуватися розтяжні вірьовки, які в транспортному положенні драбини знаходяться на котушках, встановлених з обох бо
Опускання драбини для приставляння
3.3.197. Опускання драбини для приставлення до опори провадиться на малій швидкості з одночасним спостереженням за наближенням межі безпечності поля руху. Опирати драбину на додатко
Піднімання людей по драбині
3.3.202. Перед підніманням людей по драбині необхідно пересвідчитись, що драбина встановлена згідно з правилами і двигун заглушено. Встановити біля підніжжя четвертого коліна приста
Робота з лафетним стволом
3.3.206. Посередині верхніх двох щаблів додаткового коліна автодрабини АД-21, так само як і на першому коліні всіх типів драбин, з допомогою уступу і чеки з кронштейном кріпиться ла
Зміна місця роботи
3.3.213. Якщо під час роботи автодрабини виникає необхідність переставити тільки вершину драбини до іншого вікна чи на інший поверх будівлі, то перед виконанням відповідних рухів не
Роботи з використанням ручного насоса автодрабини Л-21
3.3.218. При несправності основної гідросистеми драбина в похідне положення приводиться з допомогою ручного насоса. Насос приводиться в дію спеціальною рукояткою, яка зберігається в
Робота автодрабини при низьких температурах повітря
3.3.232. При температурі повітря нижчій за -10° пуск гідронасоса необхідно здійснювати плавними короткочасними звільненнями педалі муфти зчеплення. При стійких обертах двигуна педал
Пожежні автопідйомники
3.4.1. До експлуатації автопідйомників допускаються водії, які пройшли курс початкової підготовки за відповідною програмою і отримали свідоцтво про право роботи на пожежному автопід
Пожежні автомобілі спеціального призначення
3.5.1.Технічний стан пожежних автомобілів спеціального призначення, схема розміщення та вузли кріплення пожежно-технiчного оснащення мають відповідати вимогам Правил технічної експл
Під час діагностування технічного стану пожежних автомобілів
3.7.1.1. Для визначення необхідності обслуговування чи ремонту пожежного автомобіля, агрегату, механізму чи приладу застосовують нормативні значення діагностичних параметрів.
Під час проведення ТО-1, ТО-2, сезонного обслуговування
3.7.2.1. Загальна система заходів з безпеки праці під час ремонту автомобілів має відповідати ГОСТ 12.4.009-83, ГОСТ 26938-95, ГОСТ 12.2.037-78, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.3.002-75.
Під час заступання на чергування, проведення навчань, занять, на пожежі, після роботи на пожежі пожежних автомобілів
3.7.3.1. Пожежний автомобіль перед постановкою на чергування має пройти щоденне технічне обслуговування (далі - ЩТО), яке виконується заступаючим i змінним водіями.
3.7.3.2
Пiд час заправки пально-мастильними матеріалами, вогнегасними речовинами
3.7.4.1. Заправка автомобілів ПММ повинна проводитися тільки за допомогою шлангів від бензоколонок i автобензозаправників. Заправка з каністр, відер та інших ємкостей забороняється. Заправка пожежн
Загальні положення
4.1.1. Пожежне, аварійно-рятувальне обладнання та оснащення, прилади, пристрої, засоби iндивiдуального захисту, що перебувають на озброєнні пожежної охорони, мають забезпечувати без
Підіймальні механізми пожежних рукавів
4.3.1. Механізми пiдйому пожежних рукавів (лебідки) виготовляються, експлуатуються, оглядаються та ремонтуються відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.020-80, НПАОП 0.00 - 1.03 - 02 Правил
Пневмо-, гідроінструмент
4.4.1. Пневмо-, гідроінструмент має відповідати вимогам ГОСТiв i технічних умов пiдприємства-виробника.
4.4.2. Довговічність інструменту i безпека праці з ним забезпечуютьс
Пневмокомпресори
4.5.1. Стаціонарні та пересувні компресорні установки мають експлуатуватися, ремонтуватися та випробовуватись згідно з діючими правилами для посудин, що працюють під тиском. Результ
Електрозахисні засоби
4.6.1. Придатність до роботи захисних ізольованих засобів визначається випробуванням та зовнішнім оглядом.
4.6.2. Випробування електрозахисних засобів проводяться спеціальн
Електрифікований інструмент та прилади для освітлення
4.7.1. Забороняється використовувати електрифікований інструмент та прилади освітлення при:
порушенні цілісності електричної ізоляції проводів, інструменту, приладів;
Пожежний ручний механізований інструмент
4.8.1. Технічне обслуговування та перевірку справності механізованого інструменту, яким укомплектовані пожежні автомобілі, проводять щодня при зміні караулів, після кожного застосування, ремонту, а
Пожежний ручний інструмент та інвентар
4.9.1. Пожежний ручний інструмент та інвентар (ломи, багри, гаки, лопати, сокири, пилки тощо) повинні мати форму та масу, що відповідають ергономічним вимогам i вимогам стандартів та технічних умов
Газорізальні апарати
4.10.1. До роботи з газорізальними апаратами допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку та мають кваліфікаційне посвідчення на право проведення робіт i призначені наказом
Ручні пожежні драбини
4.12.1.1. До ручних пожежних драбин належать висувна триколінна, драбина-штурмівка, драбина-палиця, конструкція яких, розміри і вага повинні відповідати стандартам.
4.12.1.2. Пiд час робот
Випробування ручних пожежних драбин
4.12.1.12. На кожній драбині, що знаходиться в експлуатації повинні бути вказані:
інвентарний номер; дата проведення наступного випробування;
належність.
Написи повинні в
Мотузки пожежні рятувальні
4.12.2.1. Рятувальні мотузки, що перебувають на озброєнні, повинні відповідати вимогам технічної документації заводів-виробників, мати коуші, зберігатися в сумках-чохлах, змотаними у клубок. Один з
Пожежні пояси i пожежні карабіни
4.13.2.1. Перед тим, як заступити на чергування, пожежні пояси та пожежні карабіни підлягають ретельному огляду.
4.13.2.2. Пожежний пояс знiмається з бойового чергування в
Ізолювальні протигази
4.13.3.1. При експлуатації ізолювальних протигазів необхідно керуватися вимогами НПАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
Дихальні апарати на стисненому повітрі
4.13.4.1. До роботи в дихальних апаратах на стисненому повітрі допускаються особи, придатні для служби в пожежній охороні, без додаткового медичного обстеження.
До роботи в апаратах допуск
Засоби малої механізації, що використовуються на складах
4.14.1. Пiднiмати i переносити вантажі вручну дозволяється тільки в разі неможливості механізації процесів. На жінок, що працюють на складах, розповсюджуються граничні норми піднімання та переміщен
Вогнегасники
4.15.1 Вогнегасники повинні відповідати вимогам:
НАПБ Б.01.008-2004 Правила експлуатації вогнегасників;
НПАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що прац
Верхолазне спорядження та страхувальні засоби під час виконання робіт на висоті
4.16.1. До засобів захисту від падіння з висоти відносяться:
пояси запобіжні;
каски;
страхувальні канати;
запобіжні верхолазні пристрої;
уловлювачі з ве
Вимоги до поясів запобіжних
4.16.5. Перед початком роботи та під час застосування повинен контролюватися стан поясів та приладдя згідно з вимогами чинних нормативних документів та технічної документації (керівництв з експлуат
Вимоги до стропів
4.16.13. Стропи (додаток 17) синтетичні в процесі експлуатації підлягають відбраковуванню за ознаками, зазначеними у пункті 4.16.12. цих Правил, а стропи, виготовлені з металевого каната (ланцюга)
Вимоги до карабінів
4.16.15. У процесі експлуатації при щоденному візуальному контролі карабіни підлягають відбраковуванню при наявності дефектів і несправностей, що знижують їхню механічну міцність або які можуть при
Контроль за придатністю до експлуатації верхолазного спорядження та страхувальних засобів для виконання робіт на висоті
4.16.22. Верхолазне спорядження та страхувальні засоби, що знаходяться у експлуатації, повинні проходити періодичні випробування, а також щоденний огляд перед початком роботи. Періодичні випробуван
Загальні вимоги
5.1.1. З метою забезпечення умов безпечної роботи особового складу під час несення служби, гасіння пожеж та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха (далі - аварі
Пiд час несення служби
5.2.1. Пiд час несення служби у внутрішньому наряді особовий склад повинен забезпечити:
справне утримання обладнання, інвентарю та майна, освітлення (аварійне, чергове);
дотриманн
Пiд час несення караульної служби на складах
5.3.1. Організація охорони i оборони об’єктів покладається на керівників підрозділів i виконується постовими, озброєними штатною зброєю.
5.3.2. Постові несуть службу шляхом
Під час збору, виїзду, прямування на пожежу (аварію, стихійне лихо, заняття) i повернення до частини
5.4.1. Збір та виїзд чергових караулів за сигналом тривоги має виконуватись чітко i швидко. Особовому складу забороняється кидати на шляху руху до гаража одяг та інші предмети, зупи
Пiд час проведення розвiдки пожежі
5.5.1. Пiд час проведення розвiдки пожежі група розвiдки зобов'язана:
прямувати один за одним, оцінюючи стан будівельних конструкцій та можливість швидкого розповсюдження в
Під час бойового розгортання
5.6.1. Перед віддаванням команди на бойове розгортання керівник гасіння пожежі зобов'язаний:
вказати безпечні місця установки пожежної техніки; при цьому пожежні автомобілі встановлюють на
Під час рятування людей i саморятування
5.7.1. Під час рятування людей при пожежі (аварії, стихійному лихові) керівник зобов'язаний визначити порядок i способи рятування людей залежно від обставин i стану людей, яким необ
Загальні вимоги
5.8.1. Під час проведення бойових дій у непридатному для дихання середовищі особовий склад пожежної охорони має виконувати роботи в ізолювальних протигазах з дотриманням вимог безпеки.
5.8
Гасіння пожеж при наявності отруйних речовин
5.8.32. Під час виконання робіт з ліквідації пожежі із наявністю хімічнонебезпечних речовин (далі - ХНР) необхідно забезпечити виконання вимог цих Правил, відомчих нормативних документів, вимог охо
Гасіння пожеж при наявності вибухових речовин та посудин під високим тиском
5.8.52. Порядок гасіння пожеж на об’єктах з наявністю вибухових речовин (ВР) заздалегідь має визначатися спеціально розробленою начальником гарнізону (загону) та адміністрацією об'єкта інструкцією
Гасіння пожеж при наявності вибухових речовин та посудин під високим тиском
5.8.52. Порядок гасіння пожеж на об’єктах з наявністю вибухових речовин (ВР) заздалегідь має визначатися спеціально розробленою начальником гарнізону (загону) та адміністрацією об'єкта інструкцією
Гасіння пожеж у підземних спорудах метрополітену
5.8.74. Під час гасіння пожежі в підземних спорудах метрополітену КГП зобов'язаний, незалежно від розміру пожежі i кількості працюючих підрозділів, створити оперативно-координаційний центр (відділ)
Гасіння пожеж у саунах
5.8.80. Під час гасіння пожеж у саунах найбільш небезпечним є можливість вибуху продуктів термічного піролізу деревини обшивки парильних приміщень.
5.8.81. Пожежні автомобілі необхідно вст
Під час розбирання будівельних конструкцій
5.9.1. Організація робіт з розкриття i розбирання будівельних конструкцій має проводитися під безпосереднім керівництвом осіб начальницького складу на підставі визначених КГП чи нач
Під час прокладання, прибирання, обслуговування та ремонту пожежних рукавів
5.10.1. Під час прокладання рукавної лінії з рукавного пожежного автомобіля необхідно контролювати швидкість руху відповідно до інструкцій з експлуатації (як правило, не більше 10 к
Загальні положення
6.1.1. У планах ліквідації аварії, катастрофи і стихійного лиха для кожного потенційно небезпечного об`єкта або території має бути передбачений порядок допуску та видачі дозволу для участі в роботі
Безпека праці для Державної гідрометеорологічної служби
6.2.1. Безпека праці для Державної гідрометеорологічної служби визначається Правилами охорони праці під час гідрометеорологічних спостережень і робіт, затвердженими наказом Міністерства охорони нав
Безпека праці під час проведення робіт у газоаналітичних (аналітичних) лабораторіях
6.4.1. Організація роботи з охорони праці в лабораторії покладається на завідувача газоаналітичної (аналітичної) лабораторії.
6.4.2. До виконання робіт в лабораторії допускаються особи, як
Вимоги безпеки під час виконання роботи
6.4.18. Всі операції, пов’язані із можливим утворенням і виділенням отруйних, їдких, вибухонебезпечних речовин або речовин, які мають запах, виконувати тільки у витяжній шафі при пр
Вимоги безпеки під час роботи з їдкими та отруйними речовинами
6.4.29. Луги, кислоти та інші їдкі і отруйні речовини, які використовуються в лабораторії, необхідно набирати у піпетку тільки за допомогою гумової груші. Неприпустимо засмоктувати їдкі і отруйні р
Вимоги безпеки під час роботи з балонами під тиском
6.4.40. Балони з газом, які встановлюються у приміщеннях лабораторій, повинні знаходитися на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і не менше ніж 5 м від джер
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
6.4.56. У разі появи стороннього шуму, запаху гару, необхідно вимкнути електроживлення загальним рубильником.
6.4.57. У випадку розлиття будь-якого продукту необхідно засип
Заходи безпеки під час спусків і перебування під водою
6.5.13. До водолазних робіт із рятування людей допускаються водолази усіх груп спеціалізації водолазних робіт, які володіють прийомами рятування і методами надання першої медичної д
Заходи безпеки під час надання допомоги потерпілим на льоду
Під час надання допомоги людині, яка зазнала лиха на льоду (провалилася під лід), необхідно дотримуватись таких вимог безпеки:
6.5.22. Без потреби не виходити на лід. Визначитись щодо можл
Під час рятування уплав без застосування плаваючих предметів
6.5.33. Під час проведення рятування без використання плаваючих предметів рятувальник повинен бути готовим у будь-який момент ухилитися від спроб потопаючого вхопитися руками за рятувальника, за ди
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
6.5.38. Порядок надання першої долікарської медичної допомоги у випадку травмування:
усунути вплив на організм шкідливих чинників, які загрожують здоров’ю та життю постражд
Безпека праці під час проведення робіт з демеркуризації
6.6.1. Особовий склад, залучений для проведення демеркуризаційних робіт повинен дотримуватись вимог наступних нормативних документів:
Інструкції з охорони праці при проведенні демеркуризац
Перша медична допомога при отруєнні ртуттю та її сполуками
6.6.9. Допомога потерпілому у разі відсутності лікаря в складі відділення:
потерпілого на ношах віднести на свіже повітря;
зняти одяг ;
промити шлунок вел
Засоби індивідуального захисту органів дихання та зору
6.6.12. Фільтруючі протигази з коробкою марки "Г", "Г-8", "ГФ". Сорбційна ємність коробок забезпечує захист органів дихання та зору при концентрації па
Демеркуризація засобів індивідуального захисту, спеціального одягу та захисних апаратів
6.6.19. Після роботи в умовах забруднення ртуттю, засоби індивідуального захисту рятувальників піддаються спеціальній обробці в спеціально визначених для цього місцях.
6.6.20. Хімічні захи
Безпека праці під час виконання задач з очистки місцевості від вибухових речовин, матеріалів, боєприпасів
6.11.1. Безпеку праці під час виконання задач з очистки місцевості від вибухонебезпечних предметів визначає Інструкція по очищенню місцевості від вибухонебезпечних предметів, введена в дію наказом
Безпека праці під час проведення підривних робіт
6.12.1. Під час проведення підривних робіт необхідно дотримуватися наступних загальних запобіжних заходів:
під час проведення робіт необхідно дотримуватись суворого порядку
Безпека праці під час проведення рятувальних робіт у зонах радіаційного та хімічного забруднення
6.13.1. Під час проведення рятувальних робіт у зонах радіаційного забруднення необхідно керуватися наступними нормативними документами:
“Основні санітарні правила забезпече
Безпека праці під час виконання робіт на висоті в безопорному просторі з використанням верхолазного спорядження
6.14.1. Під час виконання робіт на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів слід керуватися інструкцією з охорони праці, яка затверджена наказом Державного комітету України з нагляд
БЕЗПЕКА ПРАЦI ПІД ЧАС ДОСЛIДЖЕННЯ МІСЦЯ ПОЖЕЖ
8.1. До дослідження місця пожежі допускаються особи, які:
ознайомлені з правилами безпеки праці під час дослідження пожеж;
пройшли інструктаж з безпечних методів р
БЕЗПЕКА ПРАЦI ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ, НАВЧАНЬ, СПОРТИВНИХ ЗАХОДIВ
9.1. Кожному практичному заняттю з тактичної підготовки, відпрацюванню вправ зі спеціальної фізичної підготовки має передувати ретельна підготовка керівника занять до їх проведення.
БЕЗПЕКА ПРАЦI ПIД ЧАС ВИКОНАННЯ МОНТАЖНО – ПРОФІЛАКТИЧНИХ РОБIТ З АНТЕНО-ФIДЕРНИМИ ПРИСТРОЯМИ НА ВИСОТI
10.1. Виконання робіт на висоті проводиться спеціально підготовленими особами, які мають дозвіл на їх здійснення.
10.2. Пiд час робіт, що виконуються на висотах, а також при роботах, що по
БЕЗПЕКА ПРАЦI ПIД ЧАС ВИКОНАННЯ МОНТАЖНО – ПРОФІЛАКТИЧНИХ РОБIТ З АНТЕНО-ФIДЕРНИМИ ПРИСТРОЯМИ НА ВИСОТI
10.1. Виконання робіт на висоті проводиться спеціально підготовленими особами, які мають дозвіл на їх здійснення.
10.2. Пiд час робіт, що виконуються на висотах, а також при роботах, що по
Пiд час розвантаження коліс техніки, що зберігається на складах
13.1.1. Розвантаження коліс i підвіски автотехніки забезпечується за допомогою розвантажувальних підставок, виготовлених згідно з вимогами інструкції з тривалого зберігання техніки.
Пiд час приведення до робочого стану стартерних акумуляторів, що зберігаються на складах
13.3.1. Роботи з приведення до робочого стану стартерних акумуляторів, які зберігаються на складах, виконуються відповідно до інструкції для роботи зі стартерними акумуляторними бат
Пiд час консервації та переконсервацiї техніки, засобів зв’язку, пожежно - технiчного обладнання, що зберігаються на складах
13.4.1. Консервація та переконсервацiя техніки, засобів зв'язку, пожежно-технiчного озброєння та обладнання, що зберігаються на складах має виконуватися згідно з порядком, встановле
Новости и инфо для студентов