КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Віідомо, що для теплового розрахунку теплообмінного апарата необхідне спільне розв’язання двох рівнянь: рівняння теплового балансу і рівняння теплообміну [5]. У курсовій роботі тепловий розрахунок пароохолодника здійснюється шляхом розв’язання вищезазначених рівнянь за методикою, викладеною в нормативному методі [1, с.77], що зумовлено необхідністю знайомства на більш ранньому етапі навчання з нормативними документами, які використовуються для теплових розрахунків котельних агрегатів.

У зв’язку з тим, що в нормативному методі [1], розробленому у 1973 році і діючому до теперішнього часу в Україні, використовуються одиниці фізичних величин, виражені у кілограм-силі і калорії, тепловий розрахунок пароохолодника потрібно виконувати в цих одиницях, з наступним переводом кінцевих результатів обчислювань в систему одиниць СІ.

2.1. Використовуючи вихідні дані до курсової роботи за допомогою табл. ХХІІІ [1, с.204], необхідно визначити параметри пари і води на лінії насичення при заданому тиску:

t _н.п - температура насиченої пари, ^оС;

u _ж.в - питомий об'єм живильної води, м³/кг;

u _н.п - питомий об'єм насиченої пари, м³/кг;

і_ж.в - ентальпія живильної води, ккал/кг;

і _н.п - ентальпія насиченої пари, ккал/кг;

r - теплота паротворення, ккал/кг.

2.2. Для визначення температур живильної води і пари на виході з пароохолодника необхідно скласти рівняння теплового балансу:

 

(2.1)

 

де і¢_п.п, і^²_п.п - ентальпії пари на вході і виході пароохолодника, ккал/кг;

і^¢_ж.в, і²_ж.в - ентальпії живильної води на вході і виході пароохолодника, ккал/кг;

D – паропродуктивність котла, кг/с;

D_ж.в – витрати живильної води, кг/с.

З рівняння теплового балансу маємо:

(2.2)

де і - теплосприймання пароохолодника, яким необхідно попе-редньо задатися, ккал/кг.

Звичайно і пароохолодників знаходиться в межах 15 ¸ 25 ккал/кг.

Ентальпія живильної води на вході в пароохолодник визначається згідно з тиском Р_ж.в і температурою живильної води t¢_ж.в за допомогою табл. ХХІV [ 1, с.205].

Тиск живильної води Р_ж.в залежить від аеродинамічного опору економайзера і пароперегрівника. У зв’язку з тим, що в завданні задається тиск перегрітої пари Р_п.п, то тиск живильної води Р_ж.в повинен бути збільшений порівняно з тиском перегрітої пари на 10-15 %, тобто

Р_ж.в = (1,1 ¸ 1,15) Р_п.п.

Але через те, що залежність ентальпії живильної води від тиску незначна, у розрахунках замість Р_ж.в можна використовувати значення Р_п.п без великої похибки, тобто можна припустити, що Р_ж.в = Р_п.п.

Після визначення за рівнянням (2.2) ентальпії живильної води на виході з пароохолодника шляхом інтерполяції за табл. ХХІV необхідно знайти температуру живильної води t²_ж.в .

Якщо у завданні до курсової роботи установка пароохолодника передбачена за схемою “в розсічку” (між щаблями пароперегрівника) або за пароперегрівником, то температуру пари на виході з пароперегрівника визначають таким чином:

- за табл. ХХV [ 1, с.209] при заданих значеннях тиску Р_п.п і температури пари на вході в пароохолодник t^¢_п.п знаходять ентальпію і¢_п.п ;

- попередньо прийнявши значення Dі, розраховують ентальпію і^²_п.п за формулою

і^²_п.п = і¢_п.п - Dі; (2.3)

- відповідно до і²_п.п і Р_п.п визначають за вищевказаною таблицею температуру пари t^²_п.п..

Якщо пароохолодник встановлюється на насиченій стороні пароперегрівника (перед ним), то температури пари на вході та виході пароохолодника будуть однаковими і рівними температурі насиченої пари t_н.п.

2.3 Відповідно до завдання необхідно визначити дійсне теплосприймання пароохолодника Dі₁ і порівняти його з прийнятим значенням Dі. Для визначення Dі₁ використовується рівняння

(2.4)

де Q - кількість теплоти, яка передається парою живильній воді в пароохолоднику, ккал/ с.

Визначення Q здійснюється шляхом розв’язання рівняння теплообміну

Q = k H Dt, (2.5)

де k - коефіцієнт теплопередачі, ккал/(м² г ^оС);

Н – поверхня теплообміну, м ²;

D t - температурний напір, ^оС.

Якщо відношення діаметрів трубного пучка d_зов і d_вн менше 1.8, то коефіцієнт теплопередачі можна визначати за формулою, яка застосовується для плоскої стінки [1], тобто

(2.6)

де x = 0.9 – коефіцієнт використання поверхні нагріву;

a₁ - коефіцієнт тепловіддачі при поперечному обтіканні труб парою для горизонтально розташованих пучків, ккал/(м² г ^оС);

d_м - товщина стінки труби, м;

l_м - коефіцієнт теплопровідності матеріалу труби, ккал/(м г ^оС);

a₂ - коефіцієнт тепловіддачі при протіканні живильної води в трубному пучку, ккал/(м² г ^оС);

2.4. Відповідно до методики [1] коефіцієнт тепловіддачі a₁ визначається за формулою

(2.7)

де b - коефіцієнт, що враховує вплив руху пари на тепловіддачу;

l_р - теплопровідність конденсату при температурі насичення t_н.п , ккал/(м г ^оС); визначається за табл.VI [1, стор.172-173];

r - теплота пароутворення при заданому тиску Р_п.п, ккал/кг; визначається за табл.XXIII [1, стор.204];

r_р - щільність конденсату на лінії насичення при Р_п.п, кг/м³; та визначається за формулою: , де - питомий об’єм живільної води, м³/кг, який визначається за табл.XXIII [1, стор.204];

m_р - коефіцієнт динамічної в'язкості конденсату при Р_п.п, кгс с/м²; визначається за табл.V [1, стор.171-172];

dt - перепад температур «пара-стінка», ^оС (задається);

d_зов - зовнішній діаметр труб (додаток 3).

У формулі (2.7) враховується, що на поверхні трубного пучка має місце локальна конденсація водяної пари.

Коефіцієнт тепловіддачі a₁ визначається методом послідовних наближень. З цією метою необхідно спочатку задатися значенням dt, розрахувати коефіцієнт теплопередачі k (2.6) і здійснити перевірку за формулою

(2.8)

де t_ж.в – середня температура живильної води, ^оС, яка знаходиться згідно з формулою

. (2.9)

Якщо прийняте значення dt відрізняється від розрахункового dt₁ більш ніж на 25 %, то задається нове значення dt і здійснюється друге наближення. Орієнтовно значення dt знаходиться в межах 20 - 40 °С.

2.4.1. Для оцінки слушності визначення коефіцієнта тепловіддачі a₁ (2.7) необхідно знайти значення a₁ за допомогою номограми 33 [1, с.274]:

a₁ = b a₀, (2.10)

де a₀ - коефіцієнт тепловіддачі за умови, що пара не рухається, ккал/(м² г ⁰С).

Для визначення коефіцієнта тепловіддачі a₁ (2.10) необхідно знайти швидкість руху пари у пароохолоднику за формулою

(2.11)

де u _н.п - питомий об'єм насиченої пари, м³/кг (визначався раніше);

- площа поперечного перерізу трубного пучка для проходу пари, м²;

, (2.12)

де і задані (додаток 3).

Попередньо прийнявши перепад температур dt, за номограмою 33 [1,стор. 274]знаходиться значення a_о. Потім, визначивши добуток a_о w_п², по лівій частині номограми 33 [1,стор. 274] (тому що рух пари здійснюється зверху вниз), знаходиться коефіцієнт b і розраховується a₁ (2.10)_. Похибка в розрахунках коефіцієнта тепловіддачі a₁ (2.7) і (2.10) звичайно не перебільшує 5 %.

2.5. Коефіцієнт тепловіддачі a₂ при подовжньому обтіканні труб водою визначається за формулою

(2.13)

де Nu - критерій Нуссельта;

l_ж.в - коефіцієнт теплопровідності живильної води, визначений за даними табл. VІ [1, с.172] при заданих тиску Р_п.п і температурі , Вт/(м °С);

d_вн – внутрішній діаметр труби, м, d _вн = d _зов - 2d_м , де d _зов та d_м задані (додаток 3).

2.5.1. Критерій Нуссельта при турбулентному режимі течії води в трубному пучку відповідно до [1, с.41] визначається в такий спосіб:

Nu = 0,023 Re^0,8 Pr^0,4 C_t C_d C_l, (2.14)

де Re - критерій Рейнольдса;

Pr - критерій Прандтля, що визначається за даними табл. VII [1, с.174] при Р_п.п и ;

C_t, C_d, C_l - коефіцієнти:

C_t = 1, тому що в'язкість води слабко залежить від температури;

C_d = 1, тому що в пароохолоднику має місце двосторонній обігрів труб;

C_l = 1, якщо l/d > 50 (в даному випадку ця умова дотримується, але перевірку в курсовій роботі необхідно зробити).

Критерій Рейнольдса визначається за формулою

(2.15)

де w_ж.в - швидкість руху живильної води в трубах, м/с;

n_ж.в - коефіцієнт кінематичної в'язкості живильної води, м²/с.

Швидкість руху живильної води визначається за формулою

(2.16)

де - питомий об'єм води при середній температурі і заданому тиску Р_п.п , м³/кг, що визначається за табл. ХХIII [1, с.204];

- площа живого перетину трубного пучка для проходу живильної води, м²:

, (2.17)

де n - кількість U-образних труб з однієї сторони пароохолодника, n = 17 шт.

Коефіцієнт кінематичної в'язкості живильної води визначається за формулою

(2.18)

де - коефіцієнт динамічної в'язкості води, кгс·с/м², що визначається по середній температурі живильної води при заданому тиску за допомогою табл. V [1, с.171].

2.5.2 Після розрахунку коефіцієнта тепловіддачі a₂ (2.13) необхідно підтвердити його слушність за допомогою номограми 16 [1, с.257]. При користуванні номограмою слід припустити, що d_ек = d_вн. Це дає можливість оцінити порядок величини a₂, тобто переконатися у відсутності помилок у розрахунках.

2.6. Термічний опір теплопровідності стінки труби становить

м²· г·^оС/ккал,

де d_м – товщина стінки труби, м;

l_м – коефіцієнт теплопровідності металу, з якого виготовлена труба, ккал/м²·г·^оС.

2.7. Для визначення коефіцієнта теплопередачі k (2.6) необхідно використовувати розрахункові значення коефіцієнтів тепловіддачі a₁ і a₂, визначені згідно з формулами (2.7) і (2.13).

2.8. Температурний напір визначається за формулою

(2.19)

де і - відповідно більша і менша різниці температур на вході і виході пароохолодника, °С.

(2.20)

(2.21)

Щоб уникнути помилки у визначенні й у курсовій роботі варто навести схему руху теплоносіїв у пароохолоднику з вказівкою їхнього температурного рівня.

Реально у пароохолоднику має місце перехрестний двоходовий рух теплоносіїв, тому для визначення температурного напору використовується формула;

, ^о С, (2.22)

де y - коєфіцієнт перерахунку від протитечійної схеми до більш складної, який можна визначити за допомогою номограми 31 [1, стор. 272] та формул:

; (2.23)

. (2.24)

Однак, згідно з методикою теплового розрахунку пароохолодника [1], температурний напір може бути визначений за формулою (2.19) без врахування коефіцієнта y.

У зв’язку з тим, що пара у процесі її охолодження конденсується на поверхнях трубного пучка, при розрахунку і варто брати замість температур пари на вході і виході пароохолодника температуру насиченої пари t_н.п.

Якщо /<1,7, то для розрахунку температурного напору можна використати формулу

. (2.25)

Варто пам'ятати, що середньоарифметичний температурний напір завжди більше середньологарифмічного, але похибка визначення в цьому випадку не перевищує 3 %.

2.9 Площа поверхні пароохолодника, що бере участь у теплообміні, визначається за формулою

(2.26)

де - середній діаметр труби, м;

- кількість труб у пучку, шт;

- довжина трубного пучка, м.

Для розрахунку поверхні теплообміну необхідно брати середній діаметр труби, тому що коефіцієнти тепловіддачі a₁ і a₂ мають однаковий порядок величин:

. (2.27)

2.10 Після визначення кількості переданої теплоти Q (2.5) і дійсного теплосприймання пароохолодника (2.4) здійснюється оцінка похибки розрахунку . Якщо похибка не перевищує встановленої завданням величини, розрахунок вважається закінченим, якщо перевищує – незакінченним і тоді необхідно прийняти нове значення і розрахунок повторити.

Додаток 1

 

Міністерство освіти і науки України

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ університет

“Харківський політехнічний ІНСТИТУТ”

 

 

Кафедра парогенераторобудування

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему “Тепловий розрахунок пароохолодника котла”

з курсу “Тепломасообмін”

 

Варіант ____________

Група______________

Студент____________

Керівник___________

 

Харків, 200_

 

 

Додаток 2

 

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ університет

“Харківський політехнічний ІНСТИТУТ”

Кафедра парогенераторобудування

 

 

ЗАВДАННЯ

на розробку курсової роботи

з дисципліни “Тепломасообмін”

спеціальності 7.090505 “Котли і реактори”

Тема: “Тепловий розрахунок пароохолодника котла”

Виконавець_____________________________________________

Студент групи ЕМ______

 

Вихідні дані:

	Довжина трубного пучка	l, м
	Паропродуктивність	D, кг/с
	Тиск пари	Pп.п, кгс/см2
	Температура пари на вході в пароохолодник	t¢п.п, °С
	Температура живильної води на вході в пароохолодник	t¢ж.в, °С
	Витрата живильної води	Dж.в, кг/с

 

Додаток 3

 

ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Виконати тепловий перевірочний розрахунок поверхневого пароохолодника котла паропродуктивністю D, кг/с при тиску перегрітої пари Р_п.п, кгс/см², який встановлено в “розсічку” пароперегрівника. Пара охолоджується живильною водою. Температура живильної води на вході у пароохолодник t^¢_ж.в, витрата живильної води D_ж.в , і температура перегрітої пари на вході у пароохолодник t^¢_п.п задаються. При охолодженні пари відбувається часткова її конденсація. Довжина трубного U-образного пучка, який бере участь у теплообміні, l, м, задається.

Переріз для проходження пари через пароохолодник

f = 0,15 м² на 1 погонний метр трубного пучка. Трубний пучок складається із стальних труб із зовнішнім діаметром d_зов = 0,025 м і товщиною стінки d_м = 0,0025 м. Коефіцієнт теплопровідності стінки l_м = 40 ккал/(м г ^оС).

Тепловий розрахунок пароохолодника виконати методом послідовних наближень. Попередньо необхідно задатись значенням теплосприймання пароохолодника Di. Після визначення коефіцієнта теплопередачі k, площі поверхні теплообміну Н і температурного напору Dt необхідно знайти дійсне значення теплосприймання пароохолодника

і порівняти його з прийнятим значенням Di. Якщо розходження становить більше 10 %, то необхідно задатись новим значенням Di і розрахунок повторити.

 

 

Додаток 4

 

 

ЗМІСТ

 

 

Навчальне видання

Програма, методичні вказівки, контрольні завдання та курсова робота за курсом «Тепломасообмін» для студентів спеціальності 7.090505 «Котли та реактори» з усіх форм навчання

 

 

Українською мовою

 

 

Укладачі: ГОНЧАРЕНКО Леонід Васильович

ТЮТЮНИК Лариса Іванівна

 

Відповідальний за випуск О.В.Єфімов

Роботу до друку рекомендував Ю.В.Шульгін

 

 

В авторській редакції

 

 

План 2008р., поз. ХХ/ ХХ

 

Підп. до друку ХХ.ХХ.08. Формат 60х84 1/16. Папір офсет.№2.

Друк – ризографія. Гарнітура Таймс. Ум. друк. арк. Х,Х.

Обл. – вид. арк. Х,Х. Наклад 50 прим. Зам. № . Ціна договірна.

 

__________________________________________________________________

 

Видавничий центр НТУ «ХПІ» 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21

 

Свідоцтво про державну реєстрацію ДК № 116 від 10.07.2000 р.

 

___________________________________________________________________

 

Друкарня НТУ «ХПІ». 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21.