Модернізація – це перехід від доіндустриального до індустріального, або капіталістичного суспільства, що здійснюється шляхом комплексних реформ, розтягнутих у часі. Вона має на увазі кардинальну зміну соціальних інститутів і способу життя людей, що охоплює всі сфери суспільства. Суть модернізації зв'язують із поширенням по усьому світі цінностей і досягнень індустріального суспільства – раціоналізму, ощадливості, урбанізації, індустріалізації.
Розрізняють два види модернізації:
1. Органічна модернізація є моментом власного розвитку країни й підготовлена всім ходом попередньої еволюції. Наприклад, перехід Англії від феодалізму до капіталізму в результаті промислової революції 18 в. Така модернізація починається не з економіки, а з культури й зміни суспільної свідомості. Капіталізм виникає як природний наслідок змін в укладі життя, традиціях, світогляді й орієнтаціях людей.
2. Неорганічна модернізація являє собою відповідь на зовнішній виклик з боку більше розвинених країн. Вона являє собою спосіб “ розвитку, що доганяє ”, що вживається урядом з метою перебороти історичну відсталість і уникнути іноземної залежності. Росія, яка у тому числі й внаслідок татаро-монгольської навали була відкинута у своєму розвитку на кілька сторіч назад, неодноразово намагалася наздогнати передові країни. Петровські реформи, сталінська модернізація 30-х років, перебудова 80-х і наступні економічні реформи переслідували саме цю мету.
Неорганічна модернізація припускає, що країна доганяє більш передові країни й запозичає у них передові технології. Модернізація відбувається шляхом закупівлі закордонного обладнання й патентів, запозичення чужої технології, запрошенням фахівців, навчанням за кордоном, інвестиціями. Відповідні зміни відбуваються в соціальній і політичній сферах: різко змінюється система керування, уводяться нові владні структури, конституція країни перебудовується під закордонні аналоги.
Неорганічна модернізація починається не з культури, а з економіки й політики. Органічна модернізація йде “знизу”, а неорганічна “зверху ”. Принципи “модерніті” не встигають охопити переважну більшість населенья, тому не одержують міцної соціальної підтримки. Вони опановують лише розумами найбільш підготовленої частини суспільства. Саме такий вид модернізації присутній в пострадянських суспільствах.
У. Ростоу оптимістично дивиться на перспективи модернізації традиційних суспільств. Він упевнений, що раціональні фрагменти (комунікації, товарообмін, ріст знань, універсалізація відносин), поступово закріплюючись, створять більш-менш органічну модернізовану соціальну систему. Японії треба було 20 років на те, щоб наздогнати й перегнати США, звідки вона запозичила технологію й фінанси. За короткий строк неорганічна модернізація змінилася органічної.
Американський соціолог М. Леві в концепції «осучаснення навздогін» або «запізнілої модернізації» звертає увагу на те, що патріархальні суспільства, спокушаючись досягненнями індустріальних, заносять у свій актив їхні елементи. Вторгнення готових індустріальних («модернізованих») моделей підриває структуру патріархального суспільства, однак не перетворює його в індустріальне. «Осучаснення» не відбувається одночасно у всіх секторах громадського життя. Технологічні нововведення при відсутності раціональної культури трудових відносин і парламентської демократії виявляються марними, викликають напругу й хаос. Окремі соціальні інститути, виступаючи як сучасні, «індустріальні», у дійсності продовжують функціонувати як традиційні. Виникає ефект «квазі»: квазіпарламент, квазіпартия, квазіринок. Ірраціональність, парадоксальність, спонтанність, на думку Г. Алмонда, стають характерними рисами суспільства, що формується при зіткненні західної (раціональної) і місцевої (традиційної) культур. Всі ці аспекти важливі при аналізі трансформаційних процесів в Україні. Варто також ураховувати й те, що:
· «запізніла модернізація» може поставити суспільство в зовнішню залежність;
· модернізація може бути успішної тільки при значному збільшенні чисельності середнього класу, його високої соціальної мобільності;
· успіх модернізації залежить від організаційних зусиль центральної влади, її вміння локалізувати, блокувати соціальні конфлікти.
· успішна модернізація вимагає широкої соціальної підтримки, мобілізації соціального потенціалу, здатності спрогнозувати вигоди від неї, авторитету лідера.
Завдання 1.
У таблиці поміщені ключові поняття і їхні визначення. Встановить, якому поняттю ліворуч відповідає наведене праворуч визначення, указавши потрібний номер.
| Поняття | № | Визначення |
| Суспільство | 1. Штучний політичний інститут, покликаний управляти соціальними взаємодіями; політична організація суспільства, що припускає певний тип влади й наявність апарата керування. | |
| Держава | 2. Спрощення соціальної структури, відкіт назад у розвитку соціального об'єкта. | |
| Країна | 3. Поступові, повільні, плавні, кількісні перетворення соціальних об'єктів | |
| Соціальні зміни | 4. Стійка система соціальних зв'язків і відносин між індивідами й соціальними групами, що регулюється законом, звичаями, соціальними інститутами. | |
| Інноваційні зміни | 5. Перехід від доіндустриального до індустріального, або капіталістичного суспільства, що здійснюється шляхом комплексних реформ, розтягнутих у часі. | |
| Соціальний прогрес | 6. Зміни соціальних систем, соціальної стратифікації, соціальних спільнот, соціальних процесів, інститутів, організацій, їхніх взаємодій. | |
| Соціальний регрес | 7. Швидкі стрибкоподібні зміни соціального устрою. | |
| Соціальна еволюція | 8. Територія, що має певні кордони й користується державний суверенітет. | |
| Соціальна революція | 9. Ускладнення форм соціального життя, рух суспільства вперед. | |
| Модернізація | 10. Соціальні зміни, спрямовані на створення нових форм соціального життя. |
Завдання 2.
Відповідайте «так» або «ні» на поставлені питання.
| № | Питання | Відповідь | |
| Так | Ні | ||
| 1. | Сучасне українське суспільство є аграрним? | ||
| 2. | Поява мобільних телефонів – приклад соціальних змін? | ||
| 3. | Соціальні зміни й соціальний розвиток – це слова синоніми? | ||
| 4. | Суспільству як соціальній системі властива така якість як саморозвиток? | ||
| 5. | Теорія К. Маркса розвивалася в руслі соціального революціонізму? | ||
| 6. | Циклічні теорії заперечують можливість нескінченного прогресивного розвитку суспільства? | ||
| 7. | Функцію адаптації в суспільстві виконує політика? | ||
| 8. | У постіндустріальному суспільстві найбільш впливовою групою є вчені? | ||
| 9. | Українське суспільство переживає органічну модернізацію? | ||
| 10. | Основна сфера діяльності для постіндустріального суспільства – це сільське господарство? |
Завдання 3.