Теорія модернізації.

Модернізація – це перехід від доіндустриального до індустріального, або капіталістичного суспільства, що здійснюється шляхом комплексних реформ, розтягнутих у часі. Вона має на увазі кардинальну зміну соціальних інститутів і способу життя людей, що охоплює всі сфери суспільства. Суть модернізації зв'язують із поширенням по усьому світі цінностей і досягнень індустріального суспільства – раціоналізму, ощадливості, урбанізації, індустріалізації.

Розрізняють два види модернізації:

1. Органічна модернізація є моментом власного розвитку країни й підготовлена всім ходом попередньої еволюції. Наприклад, перехід Англії від феодалізму до капіталізму в результаті промислової революції 18 в. Така модернізація починається не з економіки, а з культури й зміни суспільної свідомості. Капіталізм виникає як природний наслідок змін в укладі життя, традиціях, світогляді й орієнтаціях людей.

2. Неорганічна модернізація являє собою відповідь на зовнішній виклик з боку більше розвинених країн. Вона являє собою спосіб “ розвитку, що доганяє ”, що вживається урядом з метою перебороти історичну відсталість і уникнути іноземної залежності. Росія, яка у тому числі й внаслідок татаро-монгольської навали була відкинута у своєму розвитку на кілька сторіч назад, неодноразово намагалася наздогнати передові країни. Петровські реформи, сталінська модернізація 30-х років, перебудова 80-х і наступні економічні реформи переслідували саме цю мету.

Неорганічна модернізація припускає, що країна доганяє більш передові країни й запозичає у них передові технології. Модернізація відбувається шляхом закупівлі закордонного обладнання й патентів, запозичення чужої технології, запрошенням фахівців, навчанням за кордоном, інвестиціями. Відповідні зміни відбуваються в соціальній і політичній сферах: різко змінюється система керування, уводяться нові владні структури, конституція країни перебудовується під закордонні аналоги.

Неорганічна модернізація починається не з культури, а з економіки й політики. Органічна модернізація йде “знизу”, а неорганічна “зверху ”. Принципи “модерніті” не встигають охопити переважну більшість населенья, тому не одержують міцної соціальної підтримки. Вони опановують лише розумами найбільш підготовленої частини суспільства. Саме такий вид модернізації присутній в пострадянських суспільствах.

У. Ростоу оптимістично дивиться на перспективи модернізації традиційних суспільств. Він упевнений, що раціональні фрагменти (комунікації, товарообмін, ріст знань, універсалізація відносин), поступово закріплюючись, створять більш-менш органічну модернізовану соціальну систему. Японії треба було 20 років на те, щоб наздогнати й перегнати США, звідки вона запозичила технологію й фінанси. За короткий строк неорганічна модернізація змінилася органічної.

Американський соціолог М. Леві в концепції «осучаснення навздогін» або «запізнілої модернізації» звертає увагу на те, що патріархальні суспільства, спокушаючись досягненнями індустріальних, заносять у свій актив їхні елементи. Вторгнення готових індустріальних («модернізованих») моделей підриває структуру патріархального суспільства, однак не перетворює його в індустріальне. «Осучаснення» не відбувається одночасно у всіх секторах громадського життя. Технологічні нововведення при відсутності раціональної культури трудових відносин і парламентської демократії виявляються марними, викликають напругу й хаос. Окремі соціальні інститути, виступаючи як сучасні, «індустріальні», у дійсності продовжують функціонувати як традиційні. Виникає ефект «квазі»: квазіпарламент, квазіпартия, квазіринок. Ірраціональність, парадоксальність, спонтанність, на думку Г. Алмонда, стають характерними рисами суспільства, що формується при зіткненні західної (раціональної) і місцевої (традиційної) культур. Всі ці аспекти важливі при аналізі трансформаційних процесів в Україні. Варто також ураховувати й те, що:

· «запізніла модернізація» може поставити суспільство в зовнішню залежність;

· модернізація може бути успішної тільки при значному збільшенні чисельності середнього класу, його високої соціальної мобільності;

· успіх модернізації залежить від організаційних зусиль центральної влади, її вміння локалізувати, блокувати соціальні конфлікти.

· успішна модернізація вимагає широкої соціальної підтримки, мобілізації соціального потенціалу, здатності спрогнозувати вигоди від неї, авторитету лідера.

Завдання 1.

У таблиці поміщені ключові поняття і їхні визначення. Встановить, якому поняттю ліворуч відповідає наведене праворуч визначення, указавши потрібний номер.

Поняття Визначення
Суспільство   1. Штучний політичний інститут, покликаний управляти соціальними взаємодіями; політична організація суспільства, що припускає певний тип влади й наявність апарата керування.
Держава   2. Спрощення соціальної структури, відкіт назад у розвитку соціального об'єкта.
Країна   3. Поступові, повільні, плавні, кількісні перетворення соціальних об'єктів
Соціальні зміни   4. Стійка система соціальних зв'язків і відносин між індивідами й соціальними групами, що регулюється законом, звичаями, соціальними інститутами.
Інноваційні зміни   5. Перехід від доіндустриального до індустріального, або капіталістичного суспільства, що здійснюється шляхом комплексних реформ, розтягнутих у часі.
Соціальний прогрес   6. Зміни соціальних систем, соціальної стратифікації, соціальних спільнот, соціальних процесів, інститутів, організацій, їхніх взаємодій.
Соціальний регрес   7. Швидкі стрибкоподібні зміни соціального устрою.
Соціальна еволюція   8. Територія, що має певні кордони й користується державний суверенітет.
Соціальна революція   9. Ускладнення форм соціального життя, рух суспільства вперед.
Модернізація   10. Соціальні зміни, спрямовані на створення нових форм соціального життя.

Завдання 2.

Відповідайте «так» або «ні» на поставлені питання.

Питання Відповідь
Так Ні
1. Сучасне українське суспільство є аграрним?    
2. Поява мобільних телефонів – приклад соціальних змін?    
3. Соціальні зміни й соціальний розвиток – це слова синоніми?    
4. Суспільству як соціальній системі властива така якість як саморозвиток?    
5. Теорія К. Маркса розвивалася в руслі соціального революціонізму?    
6. Циклічні теорії заперечують можливість нескінченного прогресивного розвитку суспільства?    
7. Функцію адаптації в суспільстві виконує політика?    
8. У постіндустріальному суспільстві найбільш впливовою групою є вчені?    
9. Українське суспільство переживає органічну модернізацію?    
10. Основна сфера діяльності для постіндустріального суспільства – це сільське господарство?    

Завдання 3.