Int substr (src, dest, num, len);

де

· src — рядок, з якого вибираються символи;

· dest — рядок, у який записуються символи;

· num — номер першого символу в рядку src, з якого починається підрядок (нумерація символів ведеться з 0);

· len —довжина вихідного рядку.

Встановимо такі можливі значення, що буде повертати функція: 1 (завдання параметрів правильне) і 0 (завдання неправильне). Ці значення при звертаннях до функції можна буде інтерпретувати як «істина» або «неправда» ("вірно" або "невірно").

Позначимо через Lsrc довжину рядку src. Тоді можливі такі варіанти при завданні параметрів:

· num+len <= Lsrc — повністю правильне завдання ( випадок 1 );

· num+len > Lsrc; num < Lsrc — правильне завдання, але довжина вихідного рядку буде менша, ніж len (випадок 2 );

· num >= Lsrc — неправильне завдання, вихідний рядок буде порожнім ( випадок 3 );

· num < 0 або len <= 0 — неправильне завдання, вихідний рядок буде порожнім ( випадок 4 ).

 

Функція повинна точно інтерпретувати задані параметри як правильні/неправильні та здійснювати вибір реакції на неправильне завдання параметрів. Можливий також випадок, коли вихідний рядок вийде більшої довжини, чим для нього відведено місця в пам'яті. Однак, оскільки функції невідомий розмір пам'яті, відведений для рядку dest, функція не може розпізнати і обробити цей випадок - так само поводяться і бібліотечні функції мови C [9].

 

З.1.3 Опис логічної структури

Програма складається з одного програмного модуля — файл LAB1.C. До складу модуля входять три функції — main, substr_mas і substr_ptr. Загальних змінних у програмі немає. Макроконстантою N визначена максимальна довжина рядку — 80.

Опис алгоритму функції main()

Функція main є головною функцією програми, вона призначена для введення початкових даних, виклику інших функцій і виводу результатів. У функції визначені такі змінні:

· ss і dd — вхідний і вихідний рядки відповідно;

· n — номер символу, з якого повинен починатися вихідний рядок;

· l - довжина вихідного рядка.

 

Функція запитує і вводить значення вхідного рядку ss, номери символу n та довжини l. Далі функція викликає функцію substr_mas, передаючи їй як параметри уведені значення. Якщо функція substr_mas повертає 1, виводяться на екран вхідний і вихідний рядки, якщо 0 — виводяться повідомлення про помилку і вхідний рядок. Потім вихідний рядок робиться порожнім і те ж саме виконується для функції substr_ptr. Блок-схема алгоритму функції main наведена у додатку К.

 

Опис алгоритму функції substr_mas()

 

Функція substr_mas виконує поставлене завдання методом масивів. Її параметри: — src і dest — вхідний і вихідний рядки відповідно, представлені у вигляді масивів ss[N]та dd[N], які функція отримує з головної програми. Внутрішні змінні i та j використовуються як індекси в масивах.

Функція перевіряє значення параметрів у відповідності з випадком 4, якщо умови цього випадку виявлені, у перший елемент масиву dest записується ознака кінця рядку і функція повертає 0.

Якщо випадок 4 не виявлений, функція переглядає num перших символів вхідного рядку. Якщо при цьому буде знайдена ознака кінця рядку, це - випадок 3, при цьому в перший елемент масиву dest записується ознака кінця рядку й функція повертає 0.

Якщо ознака кінця в перших num символах не знайдена, виконується цикл, у якому індекс вхідного масиву починає мінятися від 1, а індекс вихідного - від 0. У кожній ітерації цього циклу один елемент вхідного масиву пересилається у вихідний. Якщо пересланий елемент є ознакою кінця рядку (випадок 2), то функція негайно закінчується, повертаючи 1. Якщо в циклі не зустрінеться кінець рядку, цикл завершиться після len ітерацій. У цьому випадку в кінець вихідного рядкаузаписується ознака кінця і функція повертає 1. Схема алгоритму функції substr_mas наведена у додатку К.

 

Опис алгоритму функції substr_ ptr ()

Функція substr_ptr виконує поставлене завдання методом вказівників. Її параметри: — src і dest — вхідний і вихідний рядки відповідно, представлені у вигляді вказівників на початки цих рядків.

Функція перевіряє значення параметрів у відповідності з випадком 4, якщо умови цього випадку виявлені, за адресою, що задає dest, записується ознака кінця рядку і функція повертає 0, ці дії виконуються одним оператором.

Якщо випадок 4 не виявлений, функція пропускає num перших символів вхідного рядка. Це зроблено циклом while, умовою виходу з якого є зменшення лічильника num до 0 або поява ознаки кінця вхідного рядка. Важливо чітко представляти порядок операцій, які виконуються в цьому циклі:

o вибирається лічильник num;

o лічильник num зменшується на 1;

o якщо обране значення лічильника було 0 - цикл завершується;

o якщо обране значення було не 0 — вибирається символ, на який указує вказівник src;

o вказівник src збільшується на 1;

o якщо обране значення символу було 0, тобто ознака кінця рядка, цикл завершується, інакше - повторюється.

 

Після виходу із циклу перевіряється значення *src:: якщо воно не 0, це означає, що вихід із циклу відбувся за ознакою нульового значення лічильника num (випадок 3), і за адресою, що задає dest, записується ознака кінця рядку, функція повертає 0.

Якщо ознака кінця не знайдена, виконується цикл, подібний до першого циклу while, але за значенням лічильника len. У кожній ітерації цього циклу символ, на який вказує src переписується за адресою, що задається dest, після чого обидва вказівники збільшуються на 1. Цикл закінчиться, коли буде переписано len символів або зустрінеться ознака кінця рядку. У будь-якому варіанті завершення циклу по поточній адресі, що міститься у вказівнику dest, записується ознака кінця рядку і функція завершується, повертаючи 1.

Лістингифункційsubstr_masтаsubstr_ptrнаведені у додатку Л.

 

З.1.4 Дані для тестування

 

Тестування повинне забезпечити перевірку працездатності функцій для всіх варіантів вхідних даних. Вхідні дані, на яких проводилось тестування, зведені в таблицю З.1

 

Таблиця З.1 - Початкові дані для тестування функцій substr_masтаsubstr_ptr

Варіант	src	num	len	dest
				Пусто
		-1	-1	пусто пусто пусто

 

Результати тестування програми у тому вигляді, в якому вони представлені на екрані після виконання програми наведені на рис. З.1 та З.2

 

a) Num=2 len=2 (випадок 1)

 

б) Num=2 len=6 (випадок 2)

 

Рис. З.1 Результати тестування програми з коректними значеннями початкових даних: а – випадок 1 (num=2, len=2); б – випадок 2 (num=2, len=6)

a) Num=8 len=2 (випадок 3)

б) Num=5 len=-1 (випадок 4)

 

Рис. З.2 Результати тестування програми з некоректними значеннями початкових даних: а – випадок 3 (num=8, len=2); б – випадок 4 (num=5, len=-1)

 

Аналіз результатів проведеного тестування дозволяє зробити висновок, що програма коректно працює при всіх варіантах завдання початкових даних. Обмеження на роботу програми: вхідний та вихідний рядки не повинні перевищувати 80 символів.

Додаток К

Блок-схеми алгоритмів

Рис. К.1 - Блок-схема алгоритму функції main()

Рис. К.2 - Блок-схема алгоритму виділення підрядка з використанням методу індексованих масивів

Додаток Л

 

Лістинг Л.1- Лістинг алгоритму розв’язання задачі з обробки символьних рядків

 

/********************************************************/

/* Файл LAB1.C */

 

/********************************************************/

#include <stdio.h>

#include <clocale>

#include <conio.h>

#define N 80

int substr_mas(char src[N],char dest[N],int num,int len);

int substr_ptr(char *src, char *dest, int num, int len);

 

/* Головна функція програми */

 

void main()

{

char ss[N], dd[N];

int n, l;

setlocale(LC_ALL,"Russian");

printf("Введiть рядок:\n");

gets(ss);

printf("початок=");

scanf("%d",&n);

printf("довжина=");

scanf("%d",&l);

printf("Масиви:\n");

if (substr_mas(ss,dd,n,l))

printf("%s\n%s\n",ss,dd);

else

printf("Помилка! %s\n",dd);

dd[0]='\0';

printf("Адресна арифметика:\n");

if (substr_ptr(ss,dd,n,l))

printf("%s\n%s\n",ss,dd);

else

printf("Помилка! %s\n",dd);

getch();

}

/********************************************************/

/* Функція виділення підрядка (масиви) */

 

/********************************************************/

int substr_mas(char src[N],char dest[N],int num,int len)

{

int i,j;

if ((num<0)||(len<=0)) //перевірка випадку 4

{

dest[0]=0;

return 0;

}

for (i=0; i<=num; i++) //вихід на num-ий символ

if (src[i]=='\0') //перевірка випадку 3

{

dest[0]=0;

return 0;

}

for (i--, j=0; j<len; j++, i++) //перезапис символів

{

dest[j]=src[i];

if (dest[j]=='\0') //перевірка випадку 2

return 1;

}

dest[j]='\0'; //запис ознаки кінця у вихідний рядок

return 1;

}

 

/********************************************************/

/* Функція виділення підрядка (адресна арифметика) */

 

/********************************************************/

int substr_ptr(char *src, char *dest, int num, int len)

{

if ((num<0)||(len<=0)) //перевірка випадку 4

return dest[0]=0;

//вихід на num-ий символ або на кінець рядка

while (num-- && *src++)

if (!*src) //перевірка випадку 3

return dest[0]=0;

while (len-- && *src) //перезапис символів

*dest++=*src++;

*dest=0; //запис ознаки кінця у вихідний рядок

return 1;

}

 

 

Список рекомендованої літератури

 

1. Шилдт, Г. Полный справочник по С [Текст] / Г. Шилдт – М. : Издательский дом “Вильямс”, 2002. - 704 с.

2. Методичні вказівки до виконання курсових робіт з навчальних дисциплін програмувального циклу [Текст] / В.П. Бондаренко, Л.Ф. Волик, В.М. Долгов та ін. – Дніпропетровськ: ДДУ, 1999. – 44 с.

3. Стандарт Дніпропетровського національного університету. Методика виконання випускних, курсових та дипломних проектів (робіт). 2001

4. ДСТУ 3008–95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення [Текст]. — Чинний від 01.01.96. — К.: Держстандарт України, 1995. – 36 с.

5. ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст]. Чинний від 01.07.2007. — К. : Держспоживстандарт України, 2007. - III, 47 с.

6. Дейтел, Х.М Как программировать на С. [Текст] / Х.М. Дейтел, П.Дж. Дейтел.. – М. : БИНОМ-ПРЕСС, 2009. – 912 с.

7. ГОСТ 19.701–90. Единая система программной документации. Схемы алгоритмов, программ, данных и систем. Условные обозначения и правила выполнения [Текст]. — Переизд. Янв., 1990. — М.: Изд-во стандартов, 1989. – 34 с.

8. Керниган, Б. Язык программирования Си. [Текст] / Б.. Керниган, Д. Ритчи – СПб. – Киев: 2006. – 272 с.

9. Шпак, З.Я. Програмування мовою С. [Текст] / З.Я. Шпак - Львів: Оріяна-Нова, 2006. - 412 с.

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП 3

1 ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 4

2 СТРУКТУРА ТА СКЛАД КУРСОВОЇ РОБОТИ 5

3 ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 6

4 ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 9

4.1 Загальні положення 9

4.2 Вимоги до структурних елементів пояснювальної записки 10

4.2.1 Вступна частина 10

4.2.2 Основна частина 11

4.2.3 Заключна частина 13

4.2.4 Представлення блок-схем алгоритмів та

лістингів програм 14

ДОДАТОК А Зразок оформлення титульної сторінки 18

ДОДАТОК Б Форма реферату курсової роботи 19

ДОДАТОК В Форма RESUME 20

ДОДАТОК Д Умовні графічні позначення символів в схемах алгоритмів та програм 21

ДОДАТОК Ж Зразки оформлення бібліографічного опису різних

видів джерел 23

ДОДАТОК З Приклад виконання завдання з обробки

символьних рядків 25

ДОДАТОК К Блок-схеми алгоритмів 31

ДОДАТОК Л Лістинг алгоритму розв’язання задачі з обробки

символьних рядків 33

Список літератури 35