Ноосфера (за В.І. Вернадським) такий стан біосфери, за якого розумна діяльність людини стає визначальним фактором її розвитку.
Ноосфера (за П. Тейяром де Шарденом) – це “мислячий пласт, який розгортається поза біосферою і над нею, „еволюція духу”.
Для побудови ноосфери (за В.І. Вернадським) людство має:
- стати єдиним в економічному та інформаційну відношенні;
- прийти до цілковитої рівності рас і народів;
- подолати усі війни на планеті.
Багато вчених вважають, що концепція ноосфери є утопічною. За розрахунками В. Горшкова, щоб контролювати функціонування і взаємовідносини між організмами усіх видів і екосистем у біосфері, людству потрібно мати інформаційні можливості, які б дорівнювали обсягові потоків інформації всієї планети, що на 20 порядків перевищують можливості людини. Межею стійкості (витривалості) екосфери щодо антропогенних навантажень є 1% чистої первинної глобальної продукції біоти. Відповідно цього “правила 1%”, на стабілізацію умов довкілля буде потрібно понад 99% енергетичних і трудових витрат, на підтримання ж і розвиток цивілізації залишиться лише 1%. За таких умов людство не зможе існувати.