Динаміка популяцій.

Динамічний популяційний процес включає в себе: народжуваність, чисельність, щільність особин в межах популяційного поля (для рослин), смертність, зміну території.

За сприятливих умов популяція успішно виконує найголовніше завдання живого: розмножуючись збільшувати свою чисельність. Одним з головних завдань екології є передбачення змін стану популяцій, розрахунки її чисельності в майбутньому.

Загальний хід зміни чисельності популяції можна визначити рівнянням:

Nt+1=Nt+B-D+J-E, де:

N – чисельність особин;

В – народжуваність;

D – смертність;

J – імміграція;

Е – еміграція;

t – час.

Врівноважений стан популяції, коли чисельність не перевищує ємності середовища (його ресурсної спроможності) називається гомеостазом популяції.

 

 
 

Закон розвитку популяцій: популяційний вибух→колапс→стабілізація

1 – популяційний вибух за сприятливих умов;

2 – колапс – за недостатньої кількості ресурсів;

3 – стабілізація.

 

рис. 2 Зміна чисельності популяції в залежності

від наявності ресурсів

 

Популяційний вибух – це стрімке зростання чисельності популяції (відбувається за сприятливих умов).

Кількісний розвиток популяції контролюється:

- механізмами взаємодії з іншими популяціями – „хижак-жертва”, „хазяїн - паразит”;

- обмеженістю ресурсів конкретних біотопів.

Колапс – це різке зменшення чисельності популяції після надмірного розвитку. Причини колапсу: висока щільність популяції, нестача ресурсів, внаслідок чого включаються процеси саморегуляції: затримка статевого дозрівання, блокування статевої функції, підвищення агресивності, канібалізм, еміграція. Крім того, при високій щільності у популяцій швидко поширюються епідемії.

Періодичні зміни чисельності популяції називаються популяційними хвилями.

 

 
 

Для характеристики динаміки популяції у часі використовують вікові піраміди.

Число особин
1 2 3 4

рис. 3 Вікові піраміди

 

1,2,3 – зростаючі (прогресивні) популяції;

4 – популяція з від’ємним приростом, регресивна (така, що може вимерти).