Динаміка популяцій.
Динамічний популяційний процес включає в себе: народжуваність, чисельність, щільність особин в межах популяційного поля (для рослин), смертність, зміну території.
За сприятливих умов популяція успішно виконує найголовніше завдання живого: розмножуючись збільшувати свою чисельність. Одним з головних завдань екології є передбачення змін стану популяцій, розрахунки її чисельності в майбутньому.
Загальний хід зміни чисельності популяції можна визначити рівнянням:
Nt+1=Nt+B-D+J-E, де:
N – чисельність особин;
В – народжуваність;
D – смертність;
J – імміграція;
Е – еміграція;
t – час.
Врівноважений стан популяції, коли чисельність не перевищує ємності середовища (його ресурсної спроможності) називається гомеостазом популяції.
 |
| |
| |
| |
1 – популяційний вибух за сприятливих умов;
2 – колапс – за недостатньої кількості ресурсів;
3 – стабілізація.
рис. 2 Зміна чисельності популяції в залежності
від наявності ресурсів
Популяційний вибух – це стрімке зростання чисельності популяції (відбувається за сприятливих умов).
Кількісний розвиток популяції контролюється:
- механізмами взаємодії з іншими популяціями – „хижак-жертва”, „хазяїн - паразит”;
- обмеженістю ресурсів конкретних біотопів.
Колапс – це різке зменшення чисельності популяції після надмірного розвитку. Причини колапсу: висока щільність популяції, нестача ресурсів, внаслідок чого включаються процеси саморегуляції: затримка статевого дозрівання, блокування статевої функції, підвищення агресивності, канібалізм, еміграція. Крім того, при високій щільності у популяцій швидко поширюються епідемії.
Періодичні зміни чисельності популяції називаються популяційними хвилями.
 |
Для характеристики динаміки популяції у часі використовують вікові піраміди.
|
рис. 3 Вікові піраміди
1,2,3 – зростаючі (прогресивні) популяції;
4 – популяція з від’ємним приростом, регресивна (така, що може вимерти).