Положення

Пряма в просторі безмежна. Обмежена частина прямої називається відрізком.

При ортогональному проектуванні на площину пряма, не перпендикулярна до площини проекцій, проектується в пряму.

Оскільки положення прямої у просторі повністю визначається двома точками, то для визначення проекцій прямої досить визначити проекції будь-яких двох точок, які належать цій прямій.

Провівши через точки А і В (рис. 2.1) перпендикуляри до площин

проекцій П1 і П2, знайдемо проекції точок А і В: А(A1, А2), B(B1, B2).

Відрізок А1В1 - горизонтальна проекція відрізка АВ, а відрізок А2В2 - його фронтальна проекція.

       
   
 
 

 

 


Рис. 2.1 Рис. 2.2

 

Третю площину проекцій розглядають тільки як додаткову площину, тому що положення точки у просторі однозначно визначається двома її проекціями. Таким чином, дві проекції прямої повністю визначають її положення у просторі.

Для перетворення просторового макета у плоске комплексне креслення площину проекцій П1 необхідно повернути навколо осі Х12 на кут 900 за годинниковою стрілкою і провести перпендикуляри до осі Х12 з проекцій точок А і В - А1А2; B1B2 (вертикальні лінії зв'язку) (рис. 2.2).

Відрізок АВ займає довільне (загальне) положення по відношенню до площин проекцій П1, П2, П3 (тобто кути нахилу відрізка АВ до П1, П2, П3 довільні, але відмінні від 0 і 900) (рис. 2.3). Така пряма називається прямою загального положення. На комплексному кресленні проекції прямої загального положення складають з осями проекцій також довільні кути. Координати будь-якої точки прямої загального положення - мінливі величини: немає таких двох точок, для яких хоча б одна координата була однаковою.

 
 

Пряму на комплексному кресленні можна задати не тільки проекціями її відрізка, але і проекціями деякої довільної частини прямої, не позначаючи кінцевих точок цієї частини (рис. 2.4).