Показники | Умовні позначення | Варіанти каналів розподілу | |
Необхідна кількість каналів розподілу по варіантам | |||
Планова ефективність роботи 1 каналу, тис.т. : | |||
для 1-го року роботи | |||
для 2-го року роботи | |||
для 3-го року роботи | |||
Обсяги реалізованої продукції, тис.т.: | |||
для 1-го року роботи | |||
для 2-го року роботи | |||
для 3-го року роботи | |||
Доходи за всіма каналами розподілу, тис.грн. | Д | ||
Податок на додану вартість, тис.грн. | ПДВ | ||
Фонд оплати праці, в залежності від отриманого доходу, тис.грн. | |||
Сумарний фонд оплати праці, тис.грн. | |||
Нарахування на фонд оплати праці, тис.грн. | |||
Загальні затрати на роботу каналу розподілу, тис.грн. | С (В) | ||
Прибуток підприємства, тис.грн. | П | ||
Податок на прибуток, тис.грн. | |||
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, тис.грн. | |||
Рентабельність каналу розподілу, % |
На підставі даних розрахунків зробити висновок, щодо доцільності вибору такого каналу розподілу за рентабельністю і вказати чисельність каналів збуту.
5.2. Визначення потреби в товарах, точки замовлення і порядок оформлення замовлення
5.2.1.1. Визначення потреби в товарах
Для ефективної організації процесів товаропостачання оптовим підприємством роздрібної торговельної мережі потрібно забезпечити неперервну циркуляцію товарної маси в обсягах та структурі, які б відповідали обсягам, структурі та ритму реалізації товарів у підприємствах роздрібної торгівлі. Однією з основних умов розв'язання цього завдання є правильне визначення потреби в товарах для завезення у відповідному плановому періоді.
Обсяги потреби в товарах окремих груп чи товарних підгруп на наступний плановий період визначаються за формулою балансового зв'язку на підставі даних про запаси товарів і обсяги їх реалізації:
, (5.29)
де Н — план надходження товарів;
Р — план (прогноз) реалізації товарів;
Зк — очікувані запаси на кінець прогнозного періоду;
Зп — очікувані запаси на початок прогнозного періоду;
Вт — очікуване вибуття товарів у зв'язку з природними втратами, переоцінками товарів, їх сезонним розпродажем та іншими причинами.
Найбільш поширеним методом визначення мінімальної частоти доставки товарів є встановлення інтервалу завезення за методом подвоєної різниці між середнім і незнижуваним запасом товарів.
, (5.30)
де Ізав — інтервал завезення, дн;
Зс — середній запас товарів, дн;
3н — незнижуваний (мінімальний) запас товарів, дн;
К— коефіцієнт комплектності партії завезення товарів
В подальшому розмір партії завезення товарів визначають на основі розрахованого інтервалу завезення і обсягів одноденної реалізації:
, (5.31)
де Ро/д — розмір одноденної реалізації товарів торговельним підприємством, грн;
3п — запаси товарів за нормативом, тис. грн; Зф — запаси товарів фактичні, тис. грн.
Оптимальний розмір партії завезення товарів за умови необхідності забезпечення стійкості асортименту товарів, запланованих розмірів товарних запасів і мінімізації поточних витрат, пов'язаних із завезенням Сзаг та зберіганням товарів Сзб:
, (5.32)
де С зав – витрати із завезення товарів, грн.;
С зб - витрати із зберігання товарів, грн.;
При цьому витрати із завезення товарів можна визначити як добуток транспортних витрат на завезення однієї партії товарів і кількості партій, що завозяться в підприємство торгівлі:
, (5.33)
де Q опт – оптимальний розмір партії поставки, який забезпечує найменший розмір витрат;
- витрати на завезення однієї партії товарів;
Н надх – обсяги надходження товарів у торговельне підприємство з планом.
А витрати зі зберігання товарів обчислюються як добуток питомих річних витрат на зберігання однієї одиниці запасів товарів і кількості товарів, які, зберігаються у підприємстві:
, (5.34)
де - питомі річні витрати на зберігання однієї одиниці запасів товарів.
У такому разі загальні витрати із завезення та зберігання товарів розраховуватимуться за формулою, а оптимальний розмір партії завезення товарів за критерієм мінімуму загальних витрат — за формулою:
, (5.35)
, (5.36)
Кількість партій завезення товарів протягом планового періоду (наприклад року):
, (5.37)
та інтервал завезення товарів:
, (5.38)
де Дн — кількість днів у плановому періоді.
5.2.2.2. Визначення точки замовлення та складання графіків завезення товарів
Одним з важливих питань, які виникають під час проектування системи товаропостачання роздрібної торговельної мережі, є визначення моменту, в який потрібно поповнювати наявні запаси товарів, щоб не допустити перебоїв у торгівлі. При визначенні розміру точки замовлення слід врахувати те, що все різноманіття систем управління запасами можна звести до трьох основних типів:
— система з фіксованим розміром замовлення Робота цієї система полягає в тому, що розмір замовлення є постійною величиною (визначеною за формулою Вілсона), а повторне замовлення подається при зменшенні наявних запасів до визначеного критичного значення точки замовлення. В такій системі момент подання замовлення (точка замовлення) визначається за формулою:
, (5.39)
а середній розмір запасів складає:
, (5.40)
Робота за цією системою пов'язана з необхідністю ведення щоденного обліку запасів по кожному товару. Водночас для магазинів більш зручною і традиційно використовуваною є система інтервальної перевірки запасів (у кінці робочого тижня, під час перезміни бригад тощо). При цьому розрахунок точки замовлення можна проводити за видозміненою формулою:
, (5.41)
де і— інтервал між перевірками запасів.
— система з постійним рівнем запасу (з фіксованим інтервалом замовлення) характеризується тим, що в ній через певні визначені інтервали часу проводиться перевірка стану запасів, і якщо після попередньої перевірки частину товарів було реалізовано, то подається замовлення на поповнення запасу, розмір якого Q відповідає різниці між максимальним запасом М, до якого здійснюється поповнення запасів, та фактичним розміром запасу в момент перевірки Jф.
, (5.42)
Максимальний розмір запасу в цій системі визначається за формулою:
, (5.43)
а середній розмір запасу — за формулою:
, (5.44)
Для визначення розміру замовлення Q застосовується одне із двох правил:
, (5.45)
, (5.46)
де q – раніше замовлена кількість товарів, од.
— система з фіксованим розміром замовлення і нижньою межею розміру запасу (так званої Ss — система, або система двох бункерів) — це система з постійним розміром замовлення, у якій встановлено нижню межу рівня запасу (пороговий запас). Фактично ця система є поєднанням системи з фіксованим розміром замовлення і системи з постійним рівнем замовлення. При цій системі встановлюється максимальний рівень запасу М і проводиться розрахунок точки замовлення. Для розрахунку цих параметрів використовуються формули:
, (5.47)
, (5.48)
В курсовій роботі студентам необхідно обрати ту систему замовлення товарів, яка відповідає досліджуваному підприємству. Далі в роботі надається приклад оформлення замовлення та графіки на завезення товарів (рис. 2.7, 2.8) та графік відбирання і завезення товарів з бази «N» у магазин «M» (рис. 2.9).
Рис. 2.7. Форма заявки на завезення товарів у магазин
Рис. 2.8. Зразок графіка завезення товарів
Графік відбирання і завезення товарів з.... бази у магазини ....
№з/п | Дні відбирання | Дні завезення | Назва покупців-одержувачів |
1. Непродовольчі товари | |||
понеділок | середа | Магазини .... споживчого товариства Магазини .... коопоб'єднання №.. | |
вівторок | четвер | Магазини ... споживчого товариства Коопунівермаг | |
2. Продовольчі товари | |||
№з/п | Дні завезення | Назва покупців-одержувачів | |
четвер | Магазини.... споживчого товариства | ||
понеділок | Склад ...споживчого товариства |
Рис. 2.9. Зразок графіків відбирання і завезення товарів
Зробити короткий висновок загалом по розділу.
ДОДАТКИ
Додаток А
ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОГО АРКУША
КУРСОВОЇ РОБОТИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ
Курсова робота з навчальної дисципліни:
«ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ»
на тему:
_______________________________________________________
Виконав: студент групи ЕП-11
економічного факультету О.О. Охріменко
Керівник: канд. екон. наук, доцент О.В. Кедрук
ХАРКІВ – 20____
Додаток А 1
Завідувачу кафедри
____________________________
(назва кафедри)
_____________________________
(прізвище, ініціали)
Студент(а/ки)________________
(прізвище, ім’я та по-батькові)
_____________________________
(факультету, курсу, групи, форми навчання)