Власні географічні назви

Переважна більшість географічних назв (позначення гір, рік, міст та місцевостей) тяжіє до транслітерації: Mont-Blanc - Монблан; Jung­frau - Юнгфрау, Harz - Гарц тощо, хоча відомі й переклади: Erzgebir­ge - Рудні гори. Португальський мореплавець Бартоломе Діас назвав у 1486 р. мис на півдні Африки мисом Бур, проте король Хуан II перейме-

нував його на мис Доброї Надії (Cabo de Boa Esperanca), що було калько­вано всіма мовами світу (як згодом і інше позначення: Вогняна Земля).

Назви міст переважно транслітеруються (Berlin - Берлін), хоча при цьому може порушитися вимова {Habana - Гавана, де ісп. h - німе). Ці назви можуть інколи не відповідати фонетичним нормам мови-оригі-налу, а зберігати традиційну форму: Mailand - Мілан; Wien - Відень; Leipzig — Лейпциг, а не Лайпцих; Paris - Париж, а не Парі тощо. Назви Київ, Львів, Чернівці мають, наприклад, декілька варіантів, зумовлених історичними обставинами: Kiev/'Kyjiw, Lwiw/Lviv/Lemberg; Czernowitz/ Tscherniwzi. Відомі й інші омонімічні варіанти, також пов'язані певною хронологічною послідовністю: Ньюкестель, Грінвіч (XIX) - Ньюкасл, Грініч (XX ст.). Ряд міст змінили свої назви протягом XX ст.: Аграм на Загреб, Бреслау на Вроцлав, Данциг на Гданськ, Кашау на Кошице, Рагу за па. Дубровник тощо.

Назви країн або мають свої норми перекладу (Russland - Росія; Frankreich - Франція; USA - США), або транскрибуються (Iran - Іран). Відомі й суплетивні відповідники, що суттєво розрізняються як своєю зовнішньою, так і внутрішньою формами: укр. Німеччина, рос. Герма­ния, нім. Deutschland, анг. Germany, фр. Allemagne, ісп. Аіетапіа, фін. Saksa. Подібні суплетиви властиві й для позначення Уельса (фр. Pais-de-GauP) та ін.

Позначення місцевостей (вулиць, будівель), як правило, або пе­рекладають (Champs Elysees: Єлисейські поля), або транслітерують (Unter den Linden: вулиця Унтер ден Лінден), або допускають обидва варіанти (Pont-Neuf: Пон-Неф = Новий Міст). Відтворюючи фонову ін­формацію, перекладачі запроваджують роз'яснюючий елемент: Diese StraЯe fiihrt zum Dцllnsee ~ Ця дорога веде до озера Дельнзее. Для пере­дачі соціокультурних відтінків, властивих певним місцевостям, прина­гідно використовують коментар: Er fuhr nach Schцnbrunn -Він поїхав до цісарського палацу Шенбрунн. До таких значущих місцевостей, на які потрібно зважати при перекладі, належать: американські Wallstreet, Harlem, англійські Throgmorton Street (місцезнаходження біржі) та Fleet Street (центр лондонської преси) тощо.

При художньому перекладі в деяких випадках назви вулиць чи площ (за винятком таких відомих, як Уолл-стріт) доцільно перекласти, щоб,

 

на думку Н. Галь, не блукати серед запозичень, аби побачити певний образ. Це стосується не лише численних нью-йоркських пронумеро­ваних вулиць: П'ята, Сорокова чи Сота, а й назви паризької площі Етуаль - площі Зірки, від якої промінчиками розходяться вулички.

Імена та прізвища,як правило, транскрибують, пристосовуючи до фонетичних норм мови перекладу: Johannes - Йоганн; Sigismund - Си-гізмунд тощо. Тому, на противагу перекладу XVIII-XIX ст., коли пере­кладачі перетворювали Мері в Машеньку, а Жана у Ванюшу, в сучас­ному перекладі іспанські імена Ніколас, Андрее та Анна, французькі Школь, Анрі, Аннет ніколи не стануть українськими Микола, Андрій та Ганна. Деякі імена і транскрибують, якщо це імена простих, "смерт­них" людей {George - Джордж), і транслітерують за латинською тра­дицією, якщо це імена королів (Georg(us) - Георг; Ludovicus, Ludwig -Людовік). Цей список можна продовжити протиставленням - англій­ські королі Яків, Карл, Генріх, Іоанн, Марія, Єлизавета та "смертні" Джекоб, Чарльз, Генрі, Джон, Мері, Елізабет (зі скороченими іменами Джейк, Джеймз, Боб, Бет). Вживаються й інші скорочені імена (англ. Роберт - Боб, Едвард - Нед, Ричард — Дік, Вільям - Білл; нім. Иоган­нес-Ганс, Фрідріх - Фріц, Александер - Алекс). Прізвиська історичних осіб, як правило, перекладають: Charlemagne "Карл Великий"; Ludwig der Deutsche "Людовик Німецький" тощо. У літературі вживаються й перифрастичні імена видатних діячів, відомі перекладачам: Евонський бард (The Bard of Avon: Шекспір), Вернейський старець (Le vieillard de Ferney: Вольтер), Іспанський Гомер (Homero Espanol: Луїс Гонгора). У літературному перекладі імена героїв оригіналу для благозвучності ін­коли змінюють - Генрік Ібсен дозволив німецьким видавцям замінити ім'я героїні "Жінка з моря" - Болетти (Bolette співзвучне з нім. Bulette "фрикаделька") на Бабетту (Babette).

Назви газеттранслітерують і беруть у "гусячі лапки", незважаю­чи на чітку семантику: Frankfurter Allgemeine - газета "Франкфуртер Алгемайне", чим підкреслюється їх зв'язок з певною країною. Зайва інформація при перекладі може опускатися: in der Zeitung "Molod' Uk-rainy " - у "Молоді України".

Інколи на назвах газет "будують" жарти чи каламбури. Хлопчик про­дає з самісінького ранку газети і щоб розважитися, вигукує від нудьги

назву газети щоразу по іншому, міняючи голосні: Paper, pepper, piper (газета, перець, дудар). Оскільки ні дослівний переклад, ні коментар видавалися непереконливими, то в перекладі хлопчик уже вигукував "Ранковий листок", потім блисток, кусток, свисток, а під вечір, коли робота закінчується - "Вечірній хвостик".

Назви різних інституцій(інститутів, заводів, фірм), пам'ятників, конференцій тощо роз'яснюють, додаючи додаткові елементи чи змі­нюючи модель виразу:

Es gibt einen Vertrag mit der Ruhrgas AG - Існує договір з фірмою "Рургаз АГ";

Die Uhrenwerke Ruhla - Годинниковий завод у м. Рула;

Das Herder-Institut - Інститут імені Гердера;

Die Wehrkunde-Tagung - Конференція військово-наукового товари­ства "Веркунде" тощо.

§ 4.2.2. "Промовляючі імена"

У художній літературі, на думку А. В. Суперанської, використову­ють звичайні ("природні") імена та вигадані. "Природні" імена (Тетяна Ларіна, Наташа Ростова), виконуючи свою основну функцію, локалі­зують персонаж у часі та просторі. Імена Манфред, Джордж, Жорж вказують, наприклад, на іноземне походження, Маріка, Івон, Дьордій співвідносять його носія з Буковиною початку XX ст., а Остап, Назар, Григір, Трохим, Тарас - з Центральною Україною. Інші імена Євген, Тамара, Вадим чи Іван, Манолій, Митрофан можуть характеризувати міське чи сільське місце проживання тощо. Вигадані імена (Рахме­тов, Граціанський, Молчалін) не лише вказують на об'єкт, а й інколи характеризують його з іронічної чи сатиричної точки зору: Скалозуб, Собакевич, Пришибеєв тощо. Деякі автори (Д. Фонвізін, М. Некрасов, Салтиков-Щедрін, Чехов, Ільф та Петров та ін.) часто з певною метою створювали такі смислові імена, чим, поєднуюючи властивості мета­фори та порівняння, характеризували своїх героїв.

Оскільки смислові назви виконують не стільки номінативну, як ха­рактеристично-оцінюючу функцію, то підхід до відтворення закладе­них у них інформації має бути докорінно іншим, ніж при відтворенні звичайних імен. Замість транскрипції, яка не може виявити емоційний

 

вплив на рецептора, необхідно виразити закладену в іменах смислову та емоційну інформацію за допомогою перекладу. При перекладі таких імен перекладачеві, однак, доводиться йти на певні компроміси. Якщо значущі імена ключових героїв (як Дон Кіхот "лицарські лати ", Пан-са "пузо, живіт", Гаргантюа, Пантагрюель) перекладати недоречно -вони вже закріпилися у мовній традиції, то імена побічних персонажів створюють додатковий змістовий чи комічний ефект. Це й необхідно врахувати при перекладі. У розділі XXII "Дон Кіхота" жандарми на­зивають каторжника Хінеса де Пасамента зменшувальним Хінесілья де Парапілья, чим того доводять до люті. Справа в тому, що Парапі-лья походить від ісп. para pillar "(народжений) для грабунку", тобто "грабіжник". Н. Любімов блискуче переклав це імя як Хінесільо де Ограбільо. У Рабле з'являється якийсь дюк де Франрепа, тобто герцог Любитель-поїсти-на-чужий-рахунок, якого той же перекладач сміли­во назвав "герцог де Лизоблюд". Деякі розділи в Рабле складаються з перерахунків значущих прізвищ, коментар до яких міг би зайняти ба­гато місця. Це дворяни - сусіди Грангузьє: герцог де Лизоблюд, граф де Пріжіваль, сеньйор де Скупердяй; придворні агресивного короля: обер-шталмейстер Фанфарон, герцог Грабежі, військовий Жру; по­вари: Філе, Фрикасе, Блінкі, Подавай, Подлівай та ін. У сучасних за­хідних памфлетах (як "Закони Паркінсона") все більше популярними стають ті ж "промовисті" імена, за допомогою яких (та ще специфічно­го канцеляриту) підкреслюється пародійність ситуацій. Перекладачам вдалося блискуче відтворити прізвище скарбника Макфейла (McFai!) як містер Макпромах, а підрядників Макнаба та Макгаша як Мактяп та Макляп. Серед дієвих героїв, переосмислені імена яких звучать бу­цімто англійською, з'являються: містери Буйвелл, Напролом, Дуролейн, Столбінг, інженер-консультант Макхап (в оригіналі McFee "гонорар; розм. хабар") тощо.

Розглядаючи слідом за В. С. Виноградовим структуру таких імен, можна відмітити дві основні моделі: чиста основа (конверсійний смис­ловий антропонім) та основа+ономастичний формант, властива змоде-льованим (одно- чи двоосновним смисловим антропонімам). До першої групи належать загальні назви з наголосом на останньому складі (на французький манер), перетворені у власні. Це: іменники: (Буян, Філе, Дуралей; Вітрогон); дієслова в другій особі наказового способу (Жрі,

Подлівай); короткі прикметники та прислівники (Труслив, Космат; Не-спеша) тощо. Друга група, що твориться від слова з комічною оцінкою та великою кількістю сонорних і відповідного наголошеного суфікса, підігнаного під слов'янський стереотип французької мови: м'яке ль (Крокоділь), -о (Кроліко), -є (Свіньє) чи для латини -ус (Пустомеліус). Інший прийом стилізації ґрунтується на апокопі (скороченням у слові одного чи декількох кінцевих звуків): Обжор, Паскуд, Свинин. Багато-основні імена, що належать до цієї групи, мають у своїй основі кон­струкції "іменник+іменник" (Мордобит, Ковбасоріз), "дієслово другої особи + іменник" (Салоріз, Свинейжри, Пшівино) та змішані форми (Дуйвкишку, Пийтабреши). Поєднання цих імен з відповідними титу­лами посилює комічний ефект: герцог Грабежі та герцог де Шваль, сеньйори Лижизад та де Скупердяй і т. д.

Особливе місце в літературному ономастиконі займають книжні імена, що перегукуються з фольклорними чи літературними мотивами, тобто вони містять натяк (алюзію) не стільки на комічний образ, як на певні обставини. Певною мірою саме через асоціації з висловом "бід­ний як церковна миша" створюється своєрідний емоційний тон навко­ло героя Ф. Достоєвського - князя Мишкіна. Відтворення таких імен вимагає особливої обачності - у мові перекладу має бути відповідний вислів з ідентичною оцінкою.

Узагальнюючи вищевикладене, підкреслимо, що смислові, чи "про­мовисті" імена перекладають. Проте чим вища роль персонажа у світо­вій літературі, чим більше його самого та його риси знають читачі, тим доцільнішою стає транскрипція цього імені.

§ 4.2.3. Скорочені слова

Скорочення слів та виразів активно використовують у деяких тек­стах. Більшість з них мають регулярні адеквати, зафіксовані у словни­ках та відповідній літературі. При перекладі скорочень оригіналу для збереження функціонально-стилістичної адекватності перекладного тексту застосовують відповідні українські скорочення: UNO - ООН; AIDS - СНІД; FIDE - ФІДЕ тощо. Якщо ж скорочення не відомі укра­їнському читачеві, то доцільно навести їх повну форму: in BZ-у газеті "Берлінер Цайтунг".

 

" 133

У складі складних слів скорочення звично розділяються дефісом, що необхідно врахувати при перекладі за принципом: слово перед де­фісом знаходиться у родовому відмінку: NATO-Staaten - держави НАТО; F/E-Ausgaben - видатки на НДКР (науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські роботи) тощо.

§4.3.ВПРАВИ

Що об'єднує ці назви? Знайдіть й інші та перекладіть їх українською

1. Paipussee, Plattensee, Ostsee; Schiefergebirge; Siebengebirge; Schwarzwald - Bцhmerwald; Kapverden;

2. Montenegro; Pommern; Sachsen; Nordrhein-Westfallen; Steiermark; Schlesien; Bцhmen; Mдhren; Vorderland; Siebenbьrgen; Niederцsterreich; Kдrnten; Frankreich - Frankenreich; Russland; USA;

3. Mailand; Venedig; Kцlln; Wien; Leipzig; Paris; Lemberg; Krakau; Czernowitz; Brunn; Цlmьtz;

4. Santa Klaus; Krampus; Sankt Nikolaus; Hanswurst; Schmierliese; Ja­cob, Charles, Heinrich, John, William, Maria, Elisabeth (як імена королів та британських громадян); Kasimir; Sigismund; der alte Fritz;

5. Die Waren von Daimler-Benz, Peugeot, Siemens, VW, Bosch, Bayer (Chemie), Thyssen (Stahl, Maschinenbau), MAN = Machinenfabrik Augs­burg - Nьrnberg (Machinenbau); BASF - Badische Anilin- und Sodafabrik; Boeing (USA); Aerospatiele (Frankreich); Royal Dutch-Shell;

 

6. Alpha Jet; Aufklдrungsflugzeug RF-16; Mirage 2000; F-117 A "Stealth"; Abfangflugzeug "Lightning"; MX;

7. "Le Monde", "Time", "Berliner Zeitung", "El Pais", "Der Stern", "Renmin ribao" (China); "Nhan Dan" (Vietnam); DPA (BRD), TASS (UdSSR), APA (Цsterreich), APF (Frankreich).

Перекладіть назви українською мовою, враховуючи й деталі кон­тексту

1. Цsterreich ist eine parlamentarische Demokratie, deren Hauptstadt in Wien liegt. 2. Die Volksvertretung der BRD ist der Deutsche Bundes­tag. 3. Einige der Presseorgane der Schweiz sind: "Berner Zeitung", "Die

Weltwoche", "Neue Zьrcher Zeitung" usw. 4. Die bedeutendsten Erdцlfel­der der USA liegen im sьdlichen California sowie im Golfkьstenraum von Texas. 5. Ein wichtiges Gebiet der Цlproduktion sind die Rockz Mountains. 6. Franz Joseph I. hatte einen Besuch in Hofburg. 7. Der Name von Karl dem GroЯen ist ьberall bekannt.

Обгрунтуйте принципи, за якими перекладалися ці "промовляючі" імена. Встановіть за взірцем, наведеним вище, їх моделі перекладу

Мсьє Крокоділь, Сеіньє, Лизоблюд, граф де Пріжіваль, сеньйор де Скупердяй; обер-шталмейстер Фанфарон, герцог Грабежі, військо­вий Жру; повари: Філе, Фрикасе, Блінкі, Подавай, Подлівай; скарбник McFail: містер Мак промах; підрядники McNub& McHush: Мактяп та Макляп; містери Буйвелл, Напролом, Дуролейн, Столбінг, інженер-кон-сультант Макхап (McFee).

Перекладіть скорочення та їх повні варіанти українською мовою

1. WHO - Weltgesundheitsorganisation; 2. WGB -Weltgewerkschafts­bund; 3. KKW - Kernkraftwerk; 4. PS - Pferdestдrke; 5. StVO - StraЯenver­kehrs-Ordnung; 6. ECOSOC - Wirtschafts- und Sozialrat; 7. UNO-Haupt-quartier; 8. UNESCO-Verfassung; 9. ABC-Waffen; 10. UFO-Beobachtun­gen; 11. AFP-Meldung; 12. DGB-Vorstandsmitglied; 13. KSZE-Schlussak­te; 14. US-Dollar; 15. CD; 16. PC; 17. FDGB, 18. ADN, 19. CDU, 20. Lok-Fьhrer, 21. ЦKO-Laden; 22. HO-Laden, 23. Gewi, 24. TЬV, 25. BVGer (BVG - Berliner Verkehrs-AG), 26. H-Bombe, 27. Ami, 28. Biwa, 29. Fe-wa, 30. Kuli.

§ 4.4. Проблема перекладу слова як змісту: полісемія та омонімія, метафоризація, гра слів

§ 4.4.1. Проблеми перекладу різних процесів: полісемія та омонімія

В основі спілкування як оперування словесною формою лежать се­мантичні процеси зі змістом у певних комунікативних умовах. Вони грунтуються на основних трьох типах зв'язків, що пронизують систему слова. Це - синтагматика (зв'язки, що дозволяють на основі законів

glitters a river that reveals the direction in which great oceans lie; dumm wie ein Ochse - дурний, мов осел);

3) парафраза полягає у відтворенні метафори необразними засоба­ми ПМ {dumm wie ein Ochse =дурень);

4) компенсація полягає в тому, що неметафоричний елемент оригі­налу замінюється метафорою у перекладі (базіка = geschwдtzig wie eine Elster).

На думку Р. ван ден Брока та У. Кьєр, якщо метафора не містить етнонаціонального компоненту, то найлегше перекласти авторські, дещо складніше - конвенційні, і досить складно - лексичні метафо­ри. Підставою для цього є те, що, хоча останні звично мають певні лексикографічні відповідники, внутрішні форми, на яких будується гра слів, можуть не збігатися {проявлятися, тобто "стати явним" та sich ereignen: "постати перед очима"). Дослідження У. Кьєр, проведене на матеріалі 1600 німецько-датських прикладів, переконливо засвідчили, що переклад зберігає лише 2/3 метафор оригіналу, тобто перекладач в третині випадків застосовує парафразу (спосіб 3). Найчастіше при перекладі метафор уживається спосіб 1 (50 %), менше спосіб 2 (18 %) та 4 (від 3 % до 9 %). Уживання метафор при перекладі, за цим же до­слідженням, значною мірою залежить від самого перекладача.

За спостереженням Н. Любімова, при перекладі метафор слід до­тримуватися почуття міри, тобто і не пригладжувати автора, і не при­думувати нового. Перекладаючи латиноамериканського письменника, він на перший погляд виявив сміливий образ на кшталт раннього Мая-ковського, що буквально означав таке: "Сонце виривало відблиски від стекол автомобіля". Лише згодом, неправомірно акцентувавши цю ме­тафору в перекладі, він збагнув, що цей вираз був звичним штампом типу "сонце відсвічувало".