рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ - раздел Образование,   Кияк Т.р. Науменко А.м. Огуй О.д. ...

 

Кияк Т.Р.

Науменко А.М.

Огуй О.Д.

 

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ

(німецька мова)


УДК811.112.2'25(075)

ББК 81.432.4-7

К46

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів освіти

Рецензенти:

декан факультету німецької мови

Київського національного лінгвістичного університету,

доктор філологічних наук, професор

М. В. Гамзюк;

кандидат філологічних наук, доцент

Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

О. Ф. Кудіна;

завідувач кафедри німецької філології

Львівського національного університету ім. Івана Франка

Б. В. Максимчук

Т. Р. Кияк, О. Д. Огуй, А. М. Науменко

К 46 Теорія та практика перекладу (німецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - Вінниця: Нова книга,

2006. - 592 сISBN 966-8609-14-Х

Даний підручник допомагає навести містки взаєморозуміння між наукою, політикою та культурами різних народів, взаємозбагачуючи їх. Він відзначається всеосяжністю перекладознавчої проблематики і практичністю спрямування - до кожного розділу пропонуються практичні завдання. Приклади з творів німецької літератури, газетних та наукових публікацій і фрагменти повсякденних розмов широко ілюструють як загальні теоретичні постулати, так і служать основою для вправ на закріплення перекладацьких навичок. Цікавими і корисними стануть додатки, наведені наприкінці підручника.

ББК 81.432.4-7

© Т.Р.Кияк,О.Д.Огуй,A.M.Науменко,
2006
ISBN 966-8609-14-Х © Видавництво "Нова книга", 2006


зміст

Вступ.............................................. .................................................. 7

ЧАСТИНА 1. ТЕОРІЯ ПЕРЕКЛАДУ........................................... 9

Розділ 1. Загальні питання перекладу......................................... 9

1.1. Об'єкт і предмет дослідження. Значення перекладу в сучасному суспільстві 9

1.2. Теорія перекладу й споріднені науки..................................... 14

1.3. Національне забарвлення мов оригіналу і перекладу: проблема відповідностей і розбіжностей між ними 20

1.4. Фахові мови............................................................................. 28

1.5. Термінологічні аспекти перекладу-........................................ 37

1.6. Загальні особливості науково-технічного перекладу............ 53

1.7. Можливості та перспективи машинного перекладу.............. 58

Розділ 2. Специфіка оригіналу................................................... 62

2.1. Нарис проблематики............................................................... 62

2.2. Оригінал як текст: типи тексту............................................... 63

2.3. Оригінал як висловлювання: прагматика висловлювання..... 80

2.4. Оригінал як дискурс: стратегії і тактики співрозмовців........ 84

2.5. Оригінал як фрейм: структурні компоненти ситуації........... 89

2.6. Оригінал як інформація: закони П змін під час перекодування 92

2.7. Оригінал як концепція: її зміни та мовленнєве втілення.. ......93

2.8. Оригінал як процес: його інтерпретація................................. 97

2.9. Оригінал як естетичність........................................................ 99

 

2.10.Оригінал як об'єкт перекладу: чинники його неадекватності.... 103

2.11. Контрольні завдання............................................................ 112

ЧАСТИНА 2. ПРАКТИКА МІКРОПЕРЕКЛАДУ...................116

Розділ 3. Фонетичні труднощі перекладу................................ 116

3.1. Орфоепічні аспекти перекладу.............................................. 116

3.2. Практичні аспекти інтонації німецького речення................. 118

3.3. Контрольні вправи.........


Розділ 4. Лексичні труднощі перекладу.................................. 123

4.1. Нарис проблематики............................................................ 123

4.2. Проблема перекладу слова як форми: відтворення власних

назв (звичайних і "промовистих") та їх скорочень............. 127

4.3. Вправи................................................................................... 134

4.4. Проблема перекладу слова як змісту: полісемія та омонімія, метафоризація, гра слів 135

4.5. Вправи....................................................................... :.......... 143

4.6. Проблеми перекладу умов комунікативного вживання:

лексика в просторі, часі та суспільстві. Вправи.................. 146

4.7. Слова в суспільстві та особливості їх перекладу. Вправи..... 165

4.8. Фразеологічні труднощі перекладу. Вправи....................... 176

Розділ 5. Морфологічні труднощі перекладу.......................... 204

5.1. Нарис проблематики............................................................ 204

5.2. Іменники: їх переклад. Вправи............................................ 207

5.3. Займенники: їх переклад. Вправи........................................ 217

5.4. Прийменники: їх переклад. Вправи..................................... 226

5.5. Числівники: їх переклад. Вправи......................................... 232

5.6. Дієслово: загальні характеристики та переклад пасиву.

Вправи................................................................................... 235

5.7. Дійсний спосіб дієслова: вживання та переклад часових

форм. Вправи........................................................................ 239

5.8. Дієслово. Наказовий спосіб: вживання та переклад

форм. Вправи........................................................................ 249

5.9. Дієслово. Умовний спосіб: вживання та переклад часових

форм. Вправи........................................................................ 251

5.10. Дієслово. Інфінітив як безособова форма: вживання

та переклад.......................................................................... 259

5.11. Інфінітиви після дієслів із модальним значенням. Вправи 264

5.12.Модальні дієслова: вживання та переклад. Вправи........... 268

5.13.Віддієслівні дієприкметникові конструкції як безособові форми: вживання та переклад. Вправи 290

5.14.Прийменники: вживання та переклад. Вправи................... 297


 

5.15. Артикль: особливості вживання та переклад з німецької. Вправи 305

5.16. Додаткові тексти та переклад............................................ 314

Розділ 6. Синтаксичні труднощіперекладу............................ 318

6.1. Нарис проблематики: синтаксичний рівень і його одиниця: речення/висловлювання та їхні дефініції для перекладознавства................................................................ 318

6.2. Типи речень/висловлювань................................................... 321

6.3. Загальні принципи перекладу порядку слів у простих та у складних реченнях. Вправи 323

6.4. Загальні принципи перекладу складних речень. Вправи.... 327

6.5. Проблеми перекладу різнотипових підрядних речень. Вправи 333

ЧАСТИНА 3. ПРОБЛЕМИ МАКРОПЕРЕКЛАДУ................377

Розділ 7. Індивідуально-стильові труднощі перекладу......... 377

7.1. Нарис проблематики............................................................. 377

7.2. Індивідуальний стиль і переклад.......................................... 378

7.3. Індивідуальний стиль перекладача і адекватність.............. 381

7.4. Ілюстративний текст............................................................. 382

7.5. Текст для самостійного аналізу........................................... 391

7.6. Вправи до текстів.................................................................. 395

Розділ 8. Функціонально-стильові труднощі перекладу....... 397

8.1. Нарис проблематики............................................................. 397

8.2. Функціональні стилі і переклад............................................ 398

8.3. Науково-технічний стиль. Вправи........................................ 410

8.4. Військовий переклад. Вправи............................................... 424

8.5. Офіційно-діловий стиль. Вправи.......................................... 434

8.6. Публіцистичний стиль. Вправи............................................ 445

8.7. Побутовий стиль. Вправи..................................................... 451

8.8. Художній стиль. Вправи....................................................... 459


 




Розділ 9. Переклад як творчість ..................................... :......... 516

9.1. Моделі перекладу як творчого процесу.............................. 516

9.2. Засоби перекладу для досягнення адекватності.................. 524

9.3. Рівні та одиниці перекладу................................................... 529

9.4. Способи та прийоми перекладу........................................... 537

9.5. Еквівалентність та розуміння перекладу як творчого

процесу.................................................................................. 550

9.6. Контрольні запитання та завдання.............. ^........................ 553

Додатки:

№ 1. Українсько-німецький вокабюлярій до підручника........... 559

№ 2. Словник перекладацьких термінів..................................... 564

№ 3. Типові скорочення у фаховій німецькій літературі........... 568

№ 4. Нормативна транслітераційна таблиця для відтворення

українських власних назв................................................... 575

№ 5. Головні математичні символи............................................ 579

Рекомендована література.......................................................... 581


ВСТУП

Становлення українського перекладу - необхідна ланка в утверджен­ні освіти, науки та красного письменства, без яких немислима сьогод­нішня Україна.

На глибоке переконання И. В. Гете, переклад - "один з найбільш важливих і найбільш суттєвих засобів спілкування між людьми ". Навіть важко уявити собі, скільки інформації, цілих пластів чужомовної куль­тури, духовного багатства втрачала б світова цивілізація у випадку від­сутності перекладу як явища. За умов глобалізації даних процесів роль цього виду інтелектуальної діяльності ще більше зростає, що зумовлено явищами міжнародного інтегрування та кооперування ринкових еконо­мік, термінологічного "вибуху", нагромадження фахових мов, активіза­ції міжнародного туризму, гармонізації освітніх стандартів тощо.

В Україні на зламі XIX й XX ст. під стяги перекладацтва ставали най­кращі сили: перекладали поспіль усі письменники - від Куліша, Франка і до модерністів, більшість українських учених та громадських діячів. В Радянській Україні найкращі перекладацькі сили оживили національну мову та чуття причетності до світового культурного розвою, за що їх і переслідували разом з письменниками-дисидентами.

Не став винятком і новий злам сторіч. Ледве чи хтось сьогодні не ба­чить у перекладацтві його велетенського оновлювального заряду, однак мало хто достеменно усвідомлює його силу впливу, способи й обсяг дії. Наявні теоретичні розвідки та посібники з питань перекладознавства досі не стали предметом ані фахової, ані громадської дискусії.

За останні роки в Україні різко зросла питома вага іноземних мов. В той час мізерна кількість недержавних видавництв та видавничих про­грам, які певною мірою зорієнтовані на вкрай необхідну сучасну укра­їнську перекладну наукову літературу, не можуть успішно розгорнутися через брак добрих перекладачів. На думку багатьох фахівців, лиховіс­ною нормою стали переклади недосконалі, що тільки тиражують пере­кладацьке недбальство, залягаючи мертвим книжковим баластом, дис­кредитують і зарубіжного автора, і українського видавця. Отже, маємо на сьогодні чимало різних фахівців, котрі здатні читати іноземними мовами, але обмаль тих, які можуть справді якісно перекладати фахову


 




літературу. Маємо чимало здібних неофітів у цій галузі, але обмаль тих, хто захоче в ній залишитися, наосліп здобуваючи майстерність.

Пропонований підручник не становить за мету заповнити всі пере-кладознавчі проблеми, дати відповіді на всі теоретичні та практичні виклики сучасної науки трансляції. В процесі його написання авто­ри дійшли одностайного висновку про необхідність заснування цілої "Бібліотеки перекладача німецької мови" й активізували вже працю у цьому напрямі в рамках Української спілки германістів вищої школи. Опубліковано посібник з художнього перекладу, монографія з питань термінотворення, подано до друку посібник з військового перекладу, готуються посібники з науково-технічного перекладу, фахових мов, орфоепічних засад перекладацької риторики тощо. Таким чином, вже через кілька років український загал перекладачів буде озброєний до­статньою кількістю дидактичного матеріалу, теоретичною базою та практичними зразками німецько-українського та українсько-німецького перекладу, який би цілком відповідав сучасним вимогам як усного, так і письмового його варіантів.

Звісно, цей підручник як перша ластівка в німецько-українському пе-рекладознавстві не позбавлений ґанджів. Але з розумінням просимо по­ставитися, наприклад, до дублювання деяких тез. Певні розділи зумовили своєю концептуальною сутністю необхідність окремих повторів матеріа­лу, що зробило виклад стрункішим, аргументованішим, зрозумілішим.

Автори підручника будуть щиро вдячні за всі висловлені побажання та зауваження для його наступної доповненої редакції й просять надсилати їх за адресою: м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 14, кафедра теорії і прак­тики перекладу з німецької мови, проф. Кияку Тарасові Романовичу.


ЧАСТИНА І ТЕОРІЯ ПЕРЕКЛАДУ

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПЕРЕКЛАДУ

До числа професій, які виникли ще на початку зародження людської цивілізації, слід віднести так конче потрібний, але водночас порівняно маловідомий… XX століття називали ще й віком репродукування, оскільки на часі було…  

Теорія перекладу й споріднені науки

Уже у зв'язку з багатогранністю та багатоаспектністю процесу пере­кладу стає зрозумілим той факт, що наука про переклад тісно пов'язана з багатьма як лінгвістичними, так і нелінгвістичними дисциплінами. Розглянемо деякі важливіші зв'язки.

А) Теорія перекладу та фонологія

Власне фонологічні проблеми не відіграють першорядної ролі для перекладу, оскільки об'єктом перекладу є не окремі звуки, а тексти, ви­словлювання, зміст. Разом з тим для усного перекладу суттєве значення має звукова сфера функціональних текстів (наприклад, творів драматур­гії, лібрето, літургічних творів, промов, поетичних творів, рекламних текстів тощо). Саме правильна передача звукових чи інтонаційних об­разів може забезпечити бажаний вплив інформації, яка перекладаєть­ся. Зрештою, нерідко завданням письмового перекладача є передача на письмі імпліцитно закодованої звукової інформації у вихідній мові, щоб відтворити в мові перекладу необхідний ефект. Не слід забувати також про те, що голос, вимова та слух (у т.ч. і музичний) належать до найважливіших риторичних інструментів професійного перекладача. У процесі навчання практики перекладу треба особливу увагу звертати на формування чіткої вимови, впевненого голосу, красивих і правильних інтонаційних рисунків (тут і тембр голосу, висота тону, пауза, темп мов-


лення, сила й висота тону, наголоси в реченні тощо), на чому ми окремо зупинимося нижче. При цьому на передній план виступає не адекватна передача фонетичних особливостей мови, якою перекладають, а нама­гання через власні артикуляційні можливості передати, з одного боку, настрій мовця і змістові характеристики його інформації та, водночас, з іншого боку, вдало екстраполювати ці властивості на ґрунт мови пере­кладу, використовуючи багатство останньої.

Б) Теорія перекладу і синтаксис

Переклад - це, насамперед, міжтекстовий, інтерлінгвальний, інтер-культурний процес, оскільки між вихідним текстом та текстом пере­кладу існують культурно, історично, ментально обумовлені варіації. На практиці доводиться враховувати певні правила першочергового застосування видів текстів чи його функцій. Ці правила прийнято на­зивати правилами преференції. Саме вони зумовлюють необхідність контрастивного описування та застосування своєрідностей вихідної мови та мови перекладу. До таких преференцій можна віднести, на­приклад, порядок слів у реченні, насамперед, місця найважливішого слова у висловлюванні. В німецькій мові інформативно найбільш на­вантажене слово частіше розташоване наприкінці речення, що не є обов'язковим явищем для української мови. З цих міркувань особливої уваги заслуговує переклад складнопідрядних речень. Значні труднощі для перекладача з німецької мови українською мовою складає переклад складних багаточленних іменників або поширених атрибутивних кон­струкцій, які формують номінальну фразу й не притаманні українській мові. Для німецької мови, навпаки, це преференція (наприклад, варіант "dieses Grundverstдndnis der im Gesetz begrьndeten und durch das Gesetz begrenzten Freiheit" слід вважати правильнішим, аніж його розгорнення у вигляді підрядного речення, як це мало б місце в українській мові, на кшталт "dieses Grundverstдndnis der Freiheit, die im Gesetz begrьndet und durch das Gesetz begrenzt ist". Не слід забувати також нинішню тен­денцію, надто для усного перекладу, до спрощення речень, уникнення складних конструкцій, речень-періодів, які утруднюють як процес пере­кладу, так і його сприйняття.


 




В) теорія перекладу і стилістика

Як відомо, головною метою стилістики є виявлення взаємин між мо­вою та мовленнєвою ситуацією, що досліджується також і прагматикою. З позиції теорії перекладу важливо, що стилістика пропонує специфічні моделі, які описують ситуативні фактори, які впливають на мову. До та­ких факторів відносять географічне походження мови чи діалекту; со­ціальний прошарок, який може в українській мові породжувати соціо-лект - з його особливостями вживання, що загалом нехарактерно для німецької мови, й тому ускладнює українсько-німецький переклад; час чи епоху походження інформації, які надають їй особливої специфіки, в т.ч. й архаїки; характер мовного висловлювання (монологічний чи діа­логічний); рівень близькості й довіри між суб'єктом та об'єктом вислов­лювання (наприклад, неприпустимо для офіційно-діалогового стилю українське звертання "дорогий пане" передавати німецькою мовою як "Lieber Herr"); сфера вживання (тут маються на увазі професійні мови, мови установ, науки, публіцистики, журналістики, навіть мови окремих періодичних видань на кшталт відомої в Німеччині "Spiegel-Deutsch").

Подібні проблеми, як уже зазначалося, перехрещуються із колом інтересів прагматики. Остання намагається виявити та запропонувати викладачеві методику чи можливості перекладу, який би максимально наближено відображав спрямованість оригіналу. З цього боку можна ви­ділити окремо зв'язок теорії перекладу з лінгвістикою тексту, молодим У і перспективним напрямом мовознавства. Не буде помилковим також розгляд науки про переклад як науки про текст, адже тут панують ті ж лінгвістичні методи та підходи, а текст розглядається як функціональ­на єдність. Працю над текстом з точки зору практики перекладу можна членувати на три фази: 1) фаза аналізу, тобто сприйняття та розуміння тексту; 2) фаза синтезу, тобто формування тексту перекладу; 3) фаза оці­нювання відповідності перекладу до вихідного тексту. В усякому разі, той, хто перекладає текст, повинен його спочатку зрозуміти.

Г) теорія перекладу й семантика

Уже навіть перекладачі-початківці помічають, що лексичні системи двох мов у багатьох випадках не збігаються. На це є причини історично-


го, культурного, географічного, демографічного і подібного характеру. Це особливо відчувається на рівні побутової лексики. Відомо, напри­клад, що, завдяки своєму способові життя чи кліматичним умовам, ара­би розрізняють близько 40 видів коней, як ескімоси близько 30 назв льо­ду. Такі відповідності/невідповідності на міжмовному рівні є об'єктом дослідження структурної семантики, що водночас так важливо з позиції теорії та практики перекладу. Фахівець-перекладач повинен володіти попередніми знаннями, аби, наприклад, українське слово "їдальня " не перекладати, незалежно від контексту, будь-яким відповідником із ряду "EЯzimmer", "Speisehalle", "Mensa" і т. д. На окрему увагу заслугову­ють міжмовні омоніми, об які часто "спіткаються" перекладачі (не мож­на буквально перекладати "die Inteligenz" українським "інтелігенція", коли в німецькій мові це слово означає "інтелект"). Подібні невідпо­відності у сфері фахової лексики поступово нівелюються завдяки між­народній професійній комунікації або завдяки цілеспрямованій нормалі-заторській діяльності у сфері термінології.

Саме контекст спроможний допомогти перекладачеві виявити ті рам­кові конструкції, семантичні "згустки" (т. зв. фрейми), яких бракує в окре­мо взятому реченні. В нашому прикладі таким фреймом може виступити вказівка в контексті на місце розташування цієї їдальні. Подібні особли­вості досліджує власне фреймова семантика, яка водночас пов'язана з теорією мовленнєвих актів. За допомогою цієї теорії виявляється намір мовця (т. зв. ілокуція), який не випливає із самої форми висловлювання (наприклад, фраза "Ich habe Hunger" може мати на меті не лише кон­статацію стану, але й побажання, пропозицію сісти чи піти куди-небудь поїсти). В німецькій мові ілокуцію часто ідентифікують чи уточнюють модальні частки (наприклад, mal, doch, jaі т. п.), на що має звертати ува­гу перекладач. Останній повинен детально володіти ілокутивними осо­бливостями різних форм ввічливого звертання в обох мовах. Подібними особливостями мовленнєвих актів володіє і професійна лексика. Так, наприклад, у німецьких технічних інструкціях можуть вживатися в за­лежності від специфіки та контексту конструкції з інфінітивом, пасивом, імперативом, ist zu або модальне дієслово mьssen, тоді як у приписах та

вказівках установ, як правило, вживаМ1Ш8 шХвш^тщЩ^ЩШШАШ.

вул.Огієнка, 81

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ^

БІБЛІОТЕКА


Слід зауважити, що зв'язок теорії перекладу з семантикою відзна­чається далеко ширшим колом питань, крім тут наведених, про що мова йтиме далі.

д) теорія перекладу й термінознавство

Порівняно недавно на стику кількох наук - лінгвістики, логіки та від­повідних науково-технічних спеціальностей - виникла наука "терміно­знавство". Чи не найважливішим завданням даної дисципліни є турбота про те, аби процес утворення та вживання термінологічних наймену­вань зробити більш керованим, сприяти регіоналізації професійного спілкування, взаєморозумінню спеціалістів. Отже, не треба особливо заглиблюватися, аби зрозуміти, що завдання термінознаства та науково-технічного перекладу спільні. Це також важливо з огляду на те, що кіль­кість термінологічних одиниць у розвинутих мовах бурхливо зростає і в багато разів перевищує кількість загальновживаних слів. Зростає потре­ба і в науково-технічному перекладі, про що свідчить хоча б той факт, що кількість науково-технічних перекладів у західноєвропейських краї­нах становить близько 2/3 від загальної кількості перекладів. Додаткові труднощі складає й розмаїття фахових мов, як і нерідко вимушений по­діл лексики на наукову та технічну, оскільки останнє дійсно демонструє у тексті різне мовне навантаження. Таким чином, праця термінолога підпорядковується потребам науково-технічного перекладу. Одним із завдань термінознавства вважається термінологічне планування та нор­мування з метою забезпечення взаєморозуміння між фахівцями різних країн. Окремо можна виділити блок питань, пов'язаних із виявленням та фіксацією в традиційному чи електронному вигляді термінологічних одиниць, тобто термінографію, або, як ще її модно називають, термі­нологічним менеджментом, який може дати як кінцевий результат від­повідні термінологічні бази даних, без яких не в змозі обійтися жоден перекладач науково-технічної інформації як на усному, так і на письмо­вому рівнях.

Є) теорія перекладу й семіотика

Семіотика - наука про знаки та знакові системи. За Ф. де Соссюром, можна розрізняти в знаковій ситуації присутність трьох чинників: сиг-


«іфікант (означаюче, суб'єкт), сигніфікат (означуване, об'єкт, денотат) та поняття про нього.

У цьому зв'язку відомим є семантичний трикутник зв'язків між ними:


означення / \ відображення

Поняття

Сигніфікент *--------------------------- \ сигніфікат

Вказування

Рис. 2. Схема семантичного трикутника

Знаком найвищого рівня можна вважати текст, оскільки в ньому є всі три наведені чинники. Текст містить знаки нижчого рівня (речення, окремі лексичні одиниці). Усі вони разом складають систему кодів тек­сту. Завдання перекладача полягає в його правильному та цілеспрямо­ваному кодуванні й переведенні в систему адекватних кодів іншої мови. Виходячи з особливостей процесу перекладу, Р. Якобсон слушно роз­різняє три види системи кодів :

1) інтралінгвальний переклад (інтерпретація мовного знаку за допо­могою інших знаків тієї ж мови);

2) штерлінгвальний (інтерпретація мовного знаку за допомогою ін­шої мови);

3) інтерсеміотичний переклад, або трансмутація (інтерпретація мов­них знаків з допомогою немовних систем).

Вже з наведеного можна зробити висновок про незаперечний зв'язок теорії перекладу із семіотикою, про їх взаємовплив та збагачення.

Є) теорія перекладу та інформатика

  комп'ютерна лінгвістика, яка водночас зробила процедуру перекладу… ж) теорія перекладу і психологія та психолінгвістика

Нічна пісня мандрівника

На всі вершини

Ліг супокій.

Вітрець не лине

В імлі нічній.

Замовк пташиний грай.


 




Не чути шуму бору.

Ти теж спочинеш скоро -

Лиш зачекай.

Хорошим можна вважати й варіант Ю. Шкробинця:

Нічна пісня мандрівника

Вже лежить: Подих між вітками Чуєш в кожну мить. Птаство задрімало. В гущі суєти. Зачекай ще мало, То заснеш… Пропонуємо читачеві зіставити останні два варіанти перекладу, звер­таючи увагу на передачу ритміки й духу оригіналу та…

А) Загальні особливості фахових мов

Дослідження фахових мов (інакше: "спеціальні мови", "технолек-ти") має об'єктом особливості мови певної галузі науки. При цьому фахова мова до певної міри протиставляється загальновживаній мові, хоча словниковий запас першої бере початок саме із другої. Але якраз проблеми, пов'язані зі специфічною лексикою фахових мов, породили необхідність виділення окремої науки - термінознавства. В той час, як наука про фахові мови має на меті дослідження власне мови певної сфе­ри науки і техніки, предметом дослідження термінознавства є не мова як така, а саме термін як єдність поняття і назви. Таким чином, термі-нознавство включає і понятійну сферу певної фахової галузі.

На перших порах дослідження фахових мов стосувалося виключно професійної лексики. Лише недавно воно виокремилося у власну гілку лінгвістики, хоча залишається дуже тісно пов'язаним із термінознав-ством. Фаховою мовою можна називати сукупність усіх мовних засо­бів, які застосовуються у професійно замкнутій сфері комунікації з ме­тою забезпечення порозуміння між людьми, які працюють у цій сфері. До цієї дефініції варто додати ще й той факт, що функціонування даної мови забезпечується винятково чітко встановленою термінологією.

Фахові мови зрідка термінуються в німецькій мові як "Arbeitsspra­che", "Berufssprache", "Gruppensprahe", "Handwerkersprache", "Sekun-dдvsprache", "Sondersprache", "Standessprache", "Fachsprache". Осо­бливість фахових мов полягає у наявності спеціального, орієнтованого на потреби певного фаху набору лексичних одиниць, що мають плавні й гнучкі зв'язки із загальновживаною лексикою, яка теж присутня у фа­ховій мові. З іншого боку, остання відрізняється специфічною частотою вживання певних граматичних, синтаксичних, стилістичних засобів. Усю лексику фахового тексту можна поділити на 4 види:

1) терміни даної галузі, які мають власну дефініцію (див. ближче матеріал про термінологію);

2) міжгалузеві загальнонаукові термінологічні одиниці (в т. ч. тер­міни суміжних наук) - наприклад, поширені терміни філософії, політології, математики, філології і т. п.;


 

3) напівтерміни або професіоналізми, до яких можна віднести і номенклатури, щоправда, професіоналізми, як правило, можуть тлумачитися на противагу номенклатурним одиницям (пор. про­фесіоналізм "BeiЯzange"таномен "Opel-Vectra";

4) професійні жаргонізми, які не претендують на точність та одно­значність, мають великий рівень образності та емоційно забарв­лене значення (напр. "Hexe " - "підйомник матеріалів на будо­ві", "SchieЯbude"-"ударний інструмент джазової капели").

Динаміка фахових мов часто віддаляє їх від вихідної бази загально­літературної мови та може призвести до виникнення непорозумінь між фахівцем та нефахівцем, творить штучну атмосферу елітарності.

Фахові тексти мають свою специфіку побудови. її формують, напри­клад, такі ознаки:

1) дієслово витрачає своє часове співвідношення і вживається зде­більшого в теперішньому часі;

2) дієслово вживається часто в пасивній формі;

3) дієслово як вид слова відіграє відносно меншу роль;

4) іменник відіграє важливу роль;

5) однина вживається частіше, ніж множина;

6) прикметник вживається відносно часто.

Окремі фахові мови користуються специфічними мовними засо­бами, які, у свою чергу, можуть мати місце і в інших фахових мовах. Кілька субмов можуть формувати більші класи з їх спільними ознаками. Так, серед фахових мов можна розрізняти мови соціальних наук і мови технічних галузей, які мають не лише специфічні терміносистеми, але й різну організацію тексту, мовну структуру. У цьому зв'язку можна за­пропонувати ієрархічну систему фахових мов та їх класів у межах за­гальнонаціональної мови. Зрозуміло, не лише субмова права, але й інші субмови поділяються так само на підвиди (фахові мови): Див. рис. 3.

За рівнем абстрактності фахові мови можна умовно поділити на кілька видів:

1) найвищий ступінь абстрактності (штучні символи, формули - ба­зові теоретичні науки);

2) дуже високий ступінь абстрактності (експериментальні науки - комунікація між науковцями, технарями);


 




       
   
 
 

Субмова права

Фахова мова цивільного права

3) високий ступінь абстрактності (мови з дуже великою долею фа­хової термінології і чітко обумовленим синтаксисом - прикладні науки);

4) низький ступінь абстрактності (мови з досить значною долею фа­хової термінології та відносно незв'язаним синтаксисом - сфера матеріального виробництва;

5) дуже низький рівень абстрактності (мови з незначною кількістю фахових термінів та незв'язаним синтаксисом; сфера споживан­ня, торгівля).

СУБКЛАС Природничі науки
Субклас

Субклас


Субмова філософії

Субмова мовознавчих дисциплін

Субмови


Фахова мова кримінального

Фахова мова

Рис. 3. Схематична структура фахових моє

Соціальні науки


До точних наук з високим ступенем абстрактності слід віднести при­родничі й технічні науки, оскільки вони зосереджені на універсальних законах, на емпірично доведених засадах, соціальні ж науки, навпаки, мають герменевтичне спрямування, оскільки їх метою є інтерпретація людського буття. В технічних дисциплінах особливості та ознаки від­повідного предмета мають бути описані бездоганно, їх мови описують конкретні об'єкти чи феномени, які можна відчути чи виміряти. Мовам соціальних наук належить описова функція, суть понять встановлюєть­ся інтерпретативно.

Лінгвісти (насамперед Б. Гавранек) розрізняють у процесах комуні­кації чотири функціональні стилі залежно від диференційованих соці­альних потреб:

1) загальний комунікативний стиль (розмовна мова у побуті, в усно­му мовленні);

2) професійний практичний стиль (офіційне спілкування, ділова мова);

3) науково-теоретичний стиль (мова науки);

4) естетичний стиль (мова літератури, поезія).

Фахові мови в цій класифікації представлені двома видами стилів -професійно-практичним та науково-теоретичним. Визначення фахових мов включає в себе кілька семантичних фрагментів, насамперед:

а) засіб оптимального розуміння між фахівцями в окремій профе­
сійній сфері;

б) наявність специфічної фахової лексики та окремих норм відбору,
застосування та частоти загальновживаних лексичних і граматич­
них засобів;

в) актуалізація у фахових текстах, які, крім прошарку професійної
лексики містять, загальномовні сегменти, отже, фахова мова не
може мати статус відокремленого від загальнонаціональної мови
суб'єкта;

г) приналежність до фахових текстів професійного мовлення, у той
час як до загальномовних елементів як частини системи мови на­
лежать літературна мова, розмовна мова або діалект.

Виходячи з такого дефінування, лінгвісти нараховують сьогодні близько 300 фахових мов. їх безоглядне застосування слід обмежувати


 


ЗО



рамками вузької спеціальності, оскільки їх повне запровадження у сфе­рі суспільного спілкування призводить до т. зв. "комунікативних бар'є­рів", викликає непорозуміння і може спекулятивно використовуватися з метою певної зверхності, елітарності. Мабуть, недаремно близько по­ловини громадян {опитування проводилося в Німеччині) вважають, що юристи ще більше заплутують справу, аніж вона є такою насправді. З цього приводу цікавий випадок наводить Г. Флюк, пародійно ілюстру­ючи "перенесення" мови відомої казки про Червону Шапочку на мову юриспруденції із застосуванням лексики карного кодексу:

Im Kinderanfall unserer Stadtgemeinde ist eine hierorts wohnhafte, noch unbeschulte Minderjдhrige aktenkundig, welche durch ihre ьbliche Kopfbe-kleidnng gewohnheitsrechtlich Rotkдppchen genannt zu werden pflegt. Der Mutter besagter R. wurde seitens deren Mutter ein Schreiben zugestellt, in welcher dieselbe Mitteilung ihrer Krankheit und Pflegebedьrftigkeit machte, worauf die Mutter derR. dieser die Auflage machte, der Gross mutter eine Sen­dung von Nahnmgs- und Genassmitteln zu Genesungszwecken zuzustellen.

Da wolfseits Verknappungen auf dem Ernдhrungssektor vorherrschend waren, fasste er den Beschluss, bei der Grossmutter der R. unter Vorlage falscher Papiere vorsprachig zu werden. Weil dieselbe wegen Augenleidens krank geschrieben war, gelang dem in Fressvorbereitung befindlichen Un­tier die desfallsige Tдuschungsabsicht, worauf es unter Verschlingen der Bettlдgerigen einen strafbaren Mundraub zur Durchfьhrung brachte.

Таким чином, фахові тексти розрізняються на текстовому й терміноло­гічному рівнях. Наочним прикладом у цьому зв 'язку може бути зіставлен­ня юридичних, економічних та технічних текстів. В юридичних текстах постає питання: "Чи інституції, реалії у вихідній мові та мові перекла­ду можна порівнювати і якою мірою (наприклад, міжмовні омоніми на кшталт "Pension" та "пенсія", які мають різні значення, і подібних при­кладів юриспруденція знає чимало)?". В економічних текстах спостеріга­ється певне міжнародне "вирівнювання" термінології, що є насамперед результатом впливу американської економіки, хоча й у цій галузі має місце амбіційний спротив окремих поширених мов, які намагаються запрова­джувати власні термінологічні одиниці (наприклад, замість англійського "реконверсія" в німецькій мові вживається "Umstellung"). Зовсім інша ситуація з технічними текстами. Тут на чільному місці проступає вимога міжнародної стандартизації принаймні в рамках однієї терміносистеми. Ці


та подібні особливості фахових текстів повинні неодмінно враховуватися в перекладацькій діяльності.

Б) Аспекти редагування науково-технічних текстів

Окрім описаних вище деяких аспектів термінознавчої діяльності, існує багато інших її функціональних особливостей. Усі вони разом взяті визначають останній етап будь-якого науково-технічного пере­кладу - процес його редагування. Весь технологічний процес редагу­вання містить кілька видів робіт:

1) аналітичне порівняння перекладу з текстом оригіналу;

2) перевірку повноти та адекватності перекладу й оригіналу;

3) перевірку використання науково-технічної термінології, пра­вильності й одинаковості застосування термінів, їх відповідності стандартам;

4) перевірку написання фізичних величин та їх одиниць, умовних позначень, скорочень, символів;

5) редагування стилю викладу;

6) перевірку правильності розшифрування абревіатур;

7) контроль використання транскрипції та транслітерації;

8) перевірку орфографії та пунктуації;

9) перевірку правильності написання різних найменувань (фірм, компаній, організацій, машин, приладів, виробів, матеріалів, по­сад, географічних назв);

10) внесення поправок;

11) усунення ненормованих варіантів терміна зі сфери протиріччя;

12) корекція всього тексту.

До процесу редагування перекладу часто залучаються спеціалісти відповідної галузі, які теж можуть внести поправки в передачу смислу тексту оригіналу. У цьому випадку відбувається обмін інформацією, корисною як для спеціаліста, так і перекладача, який сприяє підвищен­ню їх кваліфікації.

Своїми особливостями відзначається редагування термінологічних словників, тезаурусів, енциклопедій. У зв'язку з цим можуть виникну­ти наступні проблеми:


 




к 1) вибір принципу упорядкування словника;

2) підбір та оцінка внутрі- і міжмовних еквівалентів та варіантів лексичних одиниць;

3) вибір типу і способу побудови словникової статті;

4) вибір типу і способу побудови дефініцій;

5) розробка довідникового апарата словника (позначки, посилання, текстові й графічні ілюстрації);

6) вибір способу подання матеріалу словника (текстовий, картковий, класифікаційний).

Відбір і спосіб фіксації термінів визначається також функцією слов­ника. Від неї залежить і побудова дефініцій термінів. Так, словник, орі­єнтований лише на узуального споживача, має алфавітне розташування термінологічних одиниць, науковий словник визначеної термосистеми може бути систематизований за певними підтемами: лексичне значення в навчальному словникові має вид популярного й короткого тлумачен­ня, в науковому ж тлумачному словнику - розгорнутого визначення, що передає головні змістовні особливості поняття, яке термінується.

Загальний процес редагування завершує всю роботу термінознавця в плані лінгвістичного опрацювання науково-технічного тексту з ура­хуванням призначення і функціонально-стилістичних особливостей останнього.

В) Поняття анотування та реферування текстів

У зв'язку з інформаційним бумом, коли загальна кількість інформації подвоюється через кожні S-10 років, виникає проблема її опрацювання. Тут маємо чергове протиріччя: з одного боку, вчений зобов'язаний сте­жити за новими досягненнями у своїй спеціальності, з іншого, - він не в змозі віднайти й засвоїти інформацію необхідного об'єму. Та йому не обов'язково знайомитися з усією літературою, де можлива присутність для вченого інформаційних "шумів", надлишкових чи відомих знань.

У науково-технічній літературі зазвичай розрізняють три типи інфор­мації: 1) фактографічну - інформація про факти, явища, процеси, події; 2) логіко-теоретичну - повідомлення про методи отримання фактогра­фічної інформації, висновків із фактів, посилання на джерело інформа-


ції; 3) оціночну - вираження авторського ставлення до повідомлення. Зрозуміло, що найважливішою інформацією з точки зору оброблення тексту є фактографічна інформація, яка виражається переважно спеці­альними одиницями підмови науки.

Розрізняють два види компресії тексту - анотування та реферування. Анотування - це максимально коротка характеристика матеріалу. Про­нести необхідний відбір літературних джерел допоможуть користува­чеві їхні відповідні реферати, тобто короткі викладення наукової праці, книги, статті, які передають головні ідеї, напрям наукового пошуку. Та­кий реферат може бути складений перекладачем, спеціалістом, інфор­маційним працівником.

На практиці розрізняють кілька видів анотування та реферування, причому реферат може включати в себе як попередній коментар усі етапи продукування анотації. Поетапний алгоритм має такий вигляд: 1) предметна рубрика (в т. ч. визначення відповідної галузі); 2) назва геми; 3) вихідні дані джерела; 4) стисла характеристика матеріалу; 5) критична оцінка першоджерела; 6) стислий виклад змісту; 7) висно­вки автора; 8) коментар референта. Зауважимо, що анотування включає в себе перші п'ять етапів, у той час як етапи 6-8 є прерогативою процесу реферування, яке, повторимося, може включати й перші п'ять етапів.

З ростом кількості джерел росте й число створювачів рефератів. Тому виникає необхідність розробки методики автоматичного реферу­вання. При цьому всі методи опираються на віднайдення ключових слів, у функції яких у науково-технічних текстах виступають термінологічні одиниці. При цьому терміни слугують основою формального аналізу семантики тексту.

Прикладом методики спрощеного аналізу слугує алгоритм компре­сії інформації тексту. Під компресією тексту мається на увазі один із можливих варіантів його квазіреферування, тобто складання реферату на основі відбору й комбінування готових фрагментів тексту. Автома­тизація процесу реферування є надзвичайно великою науковою й прак­тичною потребою не стільки задля досягнення своєї мети (отримання реферату), скільки завдяки розробці методології автоматичного визна­чення найсуттєвішого, цінного в науково-технічній інформації.


 




Виділення таких факторів є не що інше, як оцінка фактів, певною мірою оцінка ефективності того чи іншого наукового дослідження.

Визначальною гіпотезою підходу до проблеми квазіреферування є припущення, що найважливіша фраза тексту має найбільше число лек­сичних зв'язків з іншими фразами даного тексту. Під лексичним зв'яз­ком мається на увазі присутність однакових компонентів (основ) тексту, який розглядається. Для отримання точніших результатів доцільно вра­ховувати також функціональну вагу слова, яку можна визначити з до­помогою дерева семантичних зв'язків речення, де враховується ступінь "віддаленості" слова від вершини дерева всього речення.

Далі формується матриця лексичної суміжності, де фіксуються всі загальні елементи масиву в лінійній послідовності. Окрім того, мож­на побудувати таку матрицю виходів, де фіксуються циклічні шляхи з метою виявлення структури абзаців. З допомогою такої методики мож­на перевірити стилістичну правильність побудови абзаців. У більшос­ті випадків у кінці абзацу є речення, що містить найменшу кількість лексичних одиниць, і навпаки, абзац вводиться переважно лінгвістично найбільш вагомими фразами. Таким чином, у квазіреферат потраплять найважливіші фрази абзацу.

У сфері автоматичних сфер управління такі роботи спрощують про­цеси фіксації даних, покращують збереження інформації, прискорюють пошук і групування необхідних відомостей, упорядковують документо­обіг завдяки вилученню з обігу проміжних та нерелевантних даних.

Автоматичне квазіреферування є також одним із перших кроків до автоматичної оцінки науково-технічної інформації, до автоматичного створення високоефективних фактографічних систем.

Усезростаючий інформаційний обмін передбачає не лише збільшен­ня науково-технічних публікацій, у тому числі й перекладів, а й підви­щення їх якості. І хоча в даний час видається багато словників, довід-никової літератури й посібників з перекладу, вони не завжди надають достатню допомогу перекладачеві в подоланні всіх труднощів, оскільки торкаються лише окремих випадків, конкретних питань, не вникаючи в проблему оформлення всього тексту перекладу.


Термінологічні аспекти перекладу

А) Термінознавство як наука

Науково-технічна термінологія - широкий та інтенсивний розвину­тий шар лексики, що активно взаємодіє з іншими шарами словникового запасу мови, в першу чергу із загальновживаною лексикою. Тому ви­вчення закономірностей утворення термінологічної лексики, її структу­ри й семантики є одне з важливих завдань сучасної лінгвістики, в т.ч. й [гсрекладознавства.

Усе це сприяло тому, що в надрах сучасної лінгвістики зародилася нова дисципліна - термінознавство, яка поступово уточнює свої само­стійні функції на стикові декількох наук - лінгвістики, логіки й відповід­них науково-технічних спеціальностей. Але не варто робити поспішні висновки про те, що термінознавство претендує на виокремлене місце в системі наукового світосприймання, оскільки, впливаючи певною мі­рою на вказані науки, воно повністю залежить від їх завдань, проблем, статусу. Найзагальніша мета термінознавства - турбота про те, щоб про­цес утворення і вживання термінологічних найменувань зробити більш керованим, сприяти раціоналізації професійного спілкування, взаємо­розуміння спеціалістів. До завдань термінознавства як науки належить не тільки дослідження словникового запасу окремих галузей науки, не лише розробка правил утворення імен та понять, але, перш за все, роз­криття й дослідження мовних фактів, які зустрічаються в професійній діяльності. Тому варто визнати, що термінознавство є частиною при­кладного мовознавства, розташовуючись на стикові між мовознавством і природознавством.

Кажучи про термінологію, лінгвісти зазвичай розрізняють: а) на­уку про терміни (в даному випадку популярним стає термін "терміно­знавство "; б) спеціальну лексику у складі всіх слів окремої мови (як от: "німецька термінологія", "термінологія української мови" тощо); в) спеціальну лексику, яка обслуговує окрему галузь науки чи техніки (наприклад, "термінологія обчислювальної техніки", "лінгвістична термінологія"). Така багатозначність не в останню чергу зумовлена тим, що для кожної термінологічної одиниці визначена точка коорди­нат як в мові в цілому, так і в підмові зокрема. Термін є невід'ємним


 



37 -


елементом системи, якщо під системою розуміти сукупність елементів цілого, між яким існує обов'язковий і невід'ємний зв'язок. Сукупність зв'язків всередині такого цілого зумовлює його структуру.

Сучасна мова науки і техніки висуває до термінів кілька вимог. Най­важливіші з них:

1) термін має відповідати правилам та нормам відповідної мови;

2) термін має бути систематичним;

3) для терміна характерна дефінітивність, тобто кожен термін спів-ставляється з чітким окремим визначенням, яке орієнтує на від­повідне поняття;

4) терміну властива відносна незалежність від контексту;

5) термін повинен бути точним;

6) термін має бути коротким, хоча дана вимога часто вступає в про­тиріччя з вимогами точності, тобто повноти терміна;

7) термін має прагнути до однозначності. Тут варто зробити одне суттєве уточнення: такої однозначності варто добиватися в ме­жах однієї терміносистеми, тому що на рівні декількох підмов полісемія термінів - явище доволі розповсюджене;

8) для термінології характерна синонімічність, що заважає взаємо­розумінню;

9) терміни експресивно нейтральні, хоча правильніше говорити не про експресивність терміна чи виразу, а швидше про інтенсив­ність деяких семантичних складників. Причинами такої інтен­сивності можуть слугувати прагнення підкреслити елітарність того, хто говорить, або ж спроба приховати свої наміри (напри­клад, "чорна діра", "чорна скринька", "котячезолото", "сліпа долина" тощо);

10) термін повинен бути милозвучним (тобто вимоги евфонії); тому не слід заохочувати створення термінів, утворених із діалектиз­мів і просторікувань на кшталт "лизуха", "задохлик", "ситня".

Разом з тим терміни не є ізольованими, незалежними, "відбірними" одиницями загальновживаного мовлення, що володіють якостями, лише їм притаманними, а складають повноцінну частину загального складу мовлення, де властивості слів проступають більш визначено, регламентовано, відповідаючи вимогам професійного спілкування і


взаєморозуміння. Отже, можна говорити про переважний характер властивостей терміна порівняно із загальновживаним словом, а не про повну відсутність тієї чи іншої особливості в межах розрізнюваних сфер мови; можна стверджувати про бажані якості термінологічної одиниці, але не можна вважати її неповноцінною чи непотрібною лише тому, що в неї відсутня ця якість, хоча даний термін давно застосову­ється користувачами.

Для словотвірної архітектоніки термінологічних одиниць характер­ні в цілому ті ж принципи, що й для загальновживаних одиниць. Можна запропонувати наступну класифікацію словотвірних типів термінів.

1. Терміни - кореневі слова:

а) власна непохідна лексика ("ніс ");

б) запозичена непохідна лексика ("атом ").

2. Похідна лексика:

а) терміни, утворені шляхом суфіксації ("жабка ");

б) терміни, утворені шляхом префіксації ("'в/дбш ").

3. Терміни -складні слова ("бетонозамішувач ").

4. Терміни-словосполучення ("обчислювальнамашина "). Варто за­уважити, що багато лінгвістів не визнає наявність в мові поліос-новних термінів, називаючи їх концептуальними об'єднаннями. Така точка зору має перевірятися вимогами до терміна, наведе­ними вище: якщо всі вимоги збережені, тоді немає причини від­мовляти терміну в його термінологічності, незалежно від його лексичної довжини.

5. Терміни-абревіатури ("РОЦ.- регіональний обчислювальний центр").

6. Буквенні умовні позначення ("гамма-промені").

7. Символи (знаки) - наприклад, математичні, хімічні, астрономіч­ні та інші.

8. Номенклатура.

Правильним є розмежування професіоналізмів і термінів, які разом складають поняття спеціальної підмови. Розташовуючись поряд один з одним, терміни, однак, мають більш упорядкований і нормалізова­ний характер, тоді як професіоналізми є напівофіційними лексичними одиницями, які застосовуються вузьким колом спеціалістів, причому винятково в розмовній мові.


 




До номенклатурних одиниць належать назви різних типів устатку­вання, машин, марок виробів тощо. Номен виступає як відносно віль­ний "ярлик" предмета, конвенційно "прикріплений" представниками відповідної галузі знання, що не претендує на розкриття чи хоча б част­кове відображення в його формі лексичного значення.

В епоху широкого розвитку терміносистем серед першочергових за­вдань постає проблема нормалізації, оскільки мова науки й техніки, як і будь-який інструмент пізнання, має бути точною і повністю служити поставленим цілям.

Не треба, однак, забувати, що в мові науки і техніки ми маємо справу із більш стабільним, інформаційно насиченішим шаром лексики - тер­мінологічними одиницями, норма яких хоча й узгоджується з нормами загальновживаної мови, має свої суттєві особливості.

При цьому ми повністю усвідомлюємо, що результати лінгвістичної нормалізації повинні мати не більш, аніж рекомендований характер, лінгвіст не може стверджувати про правильність/неправильність бу­дови терміна, а швидше за все про її (будову) перспективність/непер-спективність, цілеспрямованість/нецілеспрямованість. Останнє слово залишається за спеціалістом у відповідній галузі науки й техніки, саме він може стверджувати, чи відображають негативні сторони плану ви­раження терміна гносеологічні задатки останнього, чи вони зумовлені іманентними властивостями терміносистеми в цілому.

Лінгвістику й мовну практику здавна цікавить проблема "іноземних" слів, що виростає інколи до рівня соціальної. Найбільш суперечливим та складним у цьому відношенні є розмежування запозичень та влас­них слів. Набутий досвід дає можливість запропонувати перекладачам у цьому зв'язку кілька порад:

1. Не варто шукати іноземне слово, якщо в рідній мові вже функціо­нує звична і вмотивована лексична одиниця з тим же значенням.

2. Якщо синонім, утворений на базі ресурсів рідної мови, збігається за вмотивованістю й кількістю лексичних складників з інтернаці­оналізмом, то вживання першого більш доцільне через розуміння й органічне засвоєння внутрішньої форми рідного слова.

3. Термінологічні лакуни (прогалини) бажано заповнювати наявни­ми інтернаціоналізмами.


4. У випадку неоднакової вмотивованості термінів-синонімів пере­вагу слід віддавати більш вмотивованим термінам.

Зауважимо, що під вмотивованістю тут розуміємо лексикосеман-тичну відповідність між внутрішньою формою (буквальним значен­ням) термінологічної одиниці та її лексичним значенням (дефініцією, тлумаченням).

Б) Аспекти термінографії

Термінографією зазвичай називається теоретична й практична робо­та зі створення термінологічних словників. Такі словники бувають най­різноманітніших типів, починаючи від вокабулярію інтернаціональних терміносистем і закінчуючи багатотомними енциклопедичними словни­ками, які охоплюють різні галузі науки й техніки. Велику роль у профе­сійній практиці відіграють перекладні словники - дво- і багатомовні.

Одномовні поділяються на енциклопедичні словники й довідники та на філологічні словники. Серед дво- і більше мовних словників ви­діляють: 1) індивідуальні словники (словники лексики авторів або тво­рів); 2) словники чужомовних слів; 3) етимологічні словники; 4) тлу­мачні словники.

Найпоширенішим двомовним словником є двомовний (прямий і зворотний), який забезпечує переклад спеціальної літератури. Голо­вним питанням при створенні подібного словника є питання про на­явну в ньому лексику. При цьому може виникнути низка труднощів. Наприклад, при перекладі лексичних одиниць часто спостерігається розбіжність значень. Значення німецького слова "Nadel" ширше, аніж значення українського слова "голка"; навпаки, в українській мові ди­ференціюються кольори "синій" і "голубий ", тоді як у німецькій для обох кольорів вживається лише одне слово "blau". Часто спостеріга­ється розбіжність зовнішніх чи внутрішніх форм. Це все потребує гли­боких знаць та досвіду перекладача.

На укладача термінологічного словника в процесі роботи очікують великі труднощі. Відсутність досвіду автора, нерозуміння мети і за­вдань словника, поспішність у роботі можуть породити певні недоліки даного словника, найважливішими з яких є:


 




• г. а) включення до словника випадкових одиниць, вузьких професіо-

налізмів, що не є термінами; * б) нагромадження в словнику різних завдань, функцій; < в) перенасичення (чи, навпаки, ігнорування) додатковими інформа­ційними характеристиками термінів;

г) відсутність чіткої позиції автора щодо меж термінологічності
одиниці, в результаті чого до словника можуть потрапити термі­
нологічні описи, що мають вид дефініцій;

д) суб'єктивність чи ненауковість визначень в тлумачних словниках
і їх неузгодженість з дефініціями інших словників;

є) недостатня сучасність словника, перенасичення застарілими да­ними.

Зрозуміло, список подібних недоліків може бути продовжений. Та вже й цих характеристик достатньо, щоб уявити собі всю складність та особливу важливість робіт, пов'язаних із створенням термінологічних словників будь-якого типу.

Представники української лексикографічної школи укладають слов­ники, шукаючи розумний компроміс між надмірною космополітизаці-ею, характерною для російських однокомпонентних термінів, з одного боку, та надмірним пуризмом німецької мови.

Серед головних засад побудови українських однокомпонентних та багатокомпонентних термінів найважливіша полягає в необхідності позбутися "полону" російського посередництва, аби механічно не по­вторювати помилок, характерних для російських термінів. Це викликає необхідність урахування етимології іншомовних слів, що уможливить уникнути побудови зовнішньої форми іншомовних терміноелементів через посередництво третіх мов, головним чином англійської чи росій­ської. Відновлення слова в його первинній формі дозволить зберегти семантичний ряд однокореневих терміноелементів, уникаючи, таким чином, етимологічної паронімії, та не допустити спотворення греко-латинських коренів шляхом їхнього перелицювання на англійський чи французький лад. Виняток ми робили тільки для добре засвоєних термінів (дистриб 'ютер, ф 'ючерсна угода та деякі інші), які широко вживаються в галузі ринкової економіки.


Знання галузевими фахівцями етимології іншомовних терміно­елементів дозволить краще зрозуміти їхню мотивацію та уникнути, таким чином, їх неправильного вживання.

Зараз власне українські принципи стандартизації ще остаточно не розроблені, тому ми вважаємо, що укладання подібних словників сприятиме цьому процесові. Подібні завдання ставлять, зокрема, два словника з нашої серії термінологічних словників - російсько-україн­сько-англійський словник економічних термінів та чотиримовний тлу­мачний словник термінів ринкової економіки, підготовлені за сприяння Державного комітету України з питань науки та технологій, а також Харківського лексикографічного товариства. Ці словники розрахова­ні насамперед на фахівців - економістів, бухгалтерів, бізнесменів, але вони можуть також бути корисні викладачам та студентам економічних спеціальностей вузів.

Українські терміни в обох словниках розташовані як за алфавітним, так і за гніздовим принципом, що полегшить та прискорить пошук по­трібного слова, бо гніздовий принцип часто буває дуже суб'єктивним, адже при цьому кожне слово може виявитись ключовим. Кожен термін має свій порядковий номер, що дає змогу пропонувати алфавітні по­кажчики відповідних російських, англійських та німецьких термінів, а також українських термінів за чисто алфавітним принципом. Тим са­мим ці словники можна використовувати як тлумачні та перекладні на будь-яку із запропонованих мов, а також як економічні розмовники.

За основу відбору й формування українських термінів ми брали фактор поширеності терміна в інших мовах та показник його вмотивованості.

У галузі правопису ми також намагалися відновити історичну спра­ведливість та повернути літеру ґ на її законне місце, вживаючи її по­слідовно на місці літери д у європейських мовах, включаючи слова грецького походження. З іншого боку, ми не копіювали російське х на місці європейського Hh і тому пропонували писати й вимовляти гедж, голдинґ, гайринґ, ноу-хау.

Користуючись можливістю врахування досвіду інших національних термінологій, аби уникнути їх похибок, ми сформували свої принципи побудови українських терміносистем, спираючись, по-перше, на до­свід провідних мов світу, по-друге, на позитивні сторони радянської


термінологічної школи, по-третє, на досвід українського термінотво­рення в Україні та за її межами.

В) Методичні рекомендації щодо термінологічного планування в Україні

Виходячи з позитивного досвіду термінотворення як у розвинених країнах, так і в країнах третього світу, а також позитивного досвіду радянської термінологічної школи та позитивного досвіду термінотво­рення в Україні, з одного боку, а з іншого - виходячи з міркувань про­відних світових авторитетів у галузі термінологічного планування та спираючись на міжнародні документи, що торкаються питань терміно­логічного планування, можна викласти загальні засади термінологіч­ного планування в Україні.

Насамперед, необхідно врахувати як позитивний, так і негативний досвід інших мов. При цьому слід брати до уваги як зовнішню форму нових термінів, так і їх мотивацію. Якщо, наприклад, відповідний тер­мін у багатьох європейських мовах виглядає однаково - бажано, щоб інтернаціональний елемент зберігся також і в українській мові.

Щодо загальних засад термінотворення, можна сформулювати такі основні принципи відбору зовнішньої та внутрішньої форми нових термінів:

1. Терміни - кореневі слова слід передавати залежно від того, до якої лексики мови оригіналу вони належать - одвічної чи запо­зиченої. В першому випадку подібні терміни можна перекладати буквально, як, наприклад, англ. mouse — укр. миша (як комп'ю­терний прилад), причому тут не слід лякатися полісемії, бо ця полісемія носитиме інтернаціональний характер, що зближува­тиме її в такому разі з калькою, а калька, як відомо, також несе в собі інтернаціональний елемент. Якщо даний термін побудовано на основі запозичених елементів, і, тим паче, якщо він не вмо­тивований у мові, з якої іде переклад, - то слід звернутися до його етимології. Передавати його в такому випадку слід у тому вигляді, в якому він з'явився у мові-продуценті (особливо це сто­сується елементів греко-латинського походження). І, звичайно, слід дивитися на те, який він має вигляд в інших мовах.


 

2. Похідні терміни, утворені за допомогою афіксів з деривативним значенням, передавати бажано залежно від етимології (тобто, якщо даний термін складається з греко-латинських елементів -бажано їх зберегти). Перекладати такі терміни під кальку вдаєть­ся не завжди, тому, швидше, їх слід перекладати описово.

3. Терміни, утворені при допомозі складання основ, також можна перекладати під кальку, але це іноді призводить до виникнення за­надто громіздких термінів-монстрів. У такому випадку більш вда­лими способами будуть переклади словосполученням або збере­ження первинного вигляду (знов-таки з урахуванням етимології).

4. Терміни-словосполучення однозначно треба перекладати під

кальку.

5. Терміни-абревіатури також треба перекладати та створювати влас­
ні абревіатури. Лише у випадку, коли та чи інша абревіатура вигля­
датиме однаково в багатьох мовах, - в українській її також треба
зберігати та передавати за допомогою зворотної транслітерації.

Крім того, до нових термінів, незалежно від їхньої будови, повинні ставитись такі ж самі вимоги, що й до будь-яких вже існуючих термі­нів, тобто слід дотримуватися принципу евфонії тощо.

Звичайно, вищеназвані принципи лише приблизні, і все залежить від конкретної ситуації, від конкретного терміна. Але головною метою розробки подібних принципів є, по-перше, запобігання виникненню невдалих термінів-монстрів, а по-друге, слід виробити певний баланс між власними та запозиченими елементами, щоб, з одного боку, укра­їнська термінологія не засмічувалась незасвоєними та малозасвоєними іншомовними запозиченнями, якщо в даній ситуації цілком можливо вживати власну лексику, а з іншого, - щоб вона не ізолювалася штучно від світового співтовариства, в чому й полягає проблема співвідношен­ня інтернаціонального та національного.

Тому не слід впадати в крайнощі. З одного боку, можна захоплю­ватись пуризмом чесько-ісландського взірця, і з іншого - механічним перенесенням іноземних елементів на вітчизняний ґрунт, як це було за часів Петра І. Тут необхідно встановити рівновагу.

Іноземні елементи треба переносити лише тоді, коли у мові-реципі-єнті неможливо передати коротко та чітко відповідний термін засобами


 




рідної мови. В крайньому разі, як компроміс, можна запровадити дублет­ні варіанти для деяких термінів, коли б "чужий", іншомовний варіант міг би вживатись у науковій літературі, а "свій" - у науково-популярній.

Необхідно також враховувати й етимологію даного іноземного тер-міноелемента, щоб не передавати, наприклад, слова греко-латинського походження на англійський чи французький манер, спотворюючи їх таким чином, як це, зокрема, вийшло зі словом distributor, яке в нас виглядає як дистриб'ютор лише тому, що його було запозичено саме через англійську мову. Це лише просте запозичення з англійської, яке не має нічого спільного з інтернаціоналізмами, до того ж, порушуєть­ся семантичний зв'язок з однокореневими словами, в даному випадку - зі словами "дистрибуція ", "дистрибутивний " тощо. При таких роз­біжностях ці слова багатьма носіями української мови через незнання етимології вже не сприйматимуться як однокореневі. Подібні розри­ви спостерігаються також у словах "лайнер " та "комбайн ", які вже не сприймаються як однокореневі до слів, відповідно, "лінія", "лінійний" та "комбінація", "комбінувати".

Таким чином, якщо термін претендує бути інтернаціональним, - він повинен бути у своєму первісному вигляді без будь-яких іншомовних фонетичних забарвлень, які при запозиченні автоматично стають пере­крученнями. Особливо це стосується греко-латинських елементів.

У термінотворчій роботі слід робити так, щоб будь-яке запозичен­ня було інтернаціоналізмом, інакше це може спричинити виникнення "фальшивих друзів перекладача", що не є бажаним у термінології, бо це може призвести до різного роду плутаний та непорозумінь. Інтер­національні терміни в різних мовах повинні бути однаковими як за зо­внішнім виглядом, так і за значенням.

Спочатку необхідно сформулювати загальні принципи створення нових термінів та чергування запозичених (інтернаціональних) термі-ноелементів з національними (пуризмом).

З точки зору науково-технічного перекладу виникає запитання: на­скільки бажаними є терміни-інтернаціоналізми порівняно з власними термінами? Відповідь не може бути однозначною. При цьому не мож­на виставляти на перший план як почуття національної гідності, так і якоїсь економічної вигоди. Мовний механізм спроможний до саморе-


гуляції. Про це свідчить, наприклад, той факт, що в період становлен­ня науки помітною стає тенденція до використання загальноприйня­тої інтернаціональної термінології. Динаміка мовних процесів з часом призводить до витіснення чужих для рідної мови систем утворень та замінює їх хоч і довшими термінологічними сполученнями з ресурсів рідної мови, проте з "прозорішою" внутрішньою формою.

Обидва явища, як відомо, мають як свої плюси, так і мінуси. На­самперед, запозичення та інтернаціоналізми сприяють взаєморозумін­ню між народами, полегшують через наявність спільного лексичного, зокрема, термінологічного фонду роботу з науковою літературою, на­писаною іншими мовами. З іншого боку, безглузде зловживання запо­зиченнями засмічує мову "зарозумілими" іншомовними словами, які не сприймаються більшістю носіїв даної мови, що робить наукову літе­ратуру занадто важкою для сприйняття навіть фахівців, а наукова лек­сика перетворюється у своєрідне арґо, зрозуміле лише вузькому колу посвячених. І, навпаки, пуризм відіграє позитивну роль у тому аспекті, що він робить терміни більш зрозумілими, а головне - вмотивовани­ми, з прозорою внутрішньою будовою, що значно полегшує сприйнят­тя фахової літератури носіями тієї чи іншої мови. Іншою позитивною рисою пуризму є те, що він не дає можливості засмічувати лексику рідної мови занадто великою кількістю малозрозумілих іншомовних слів. Проте зловживання пуризмом робить важкою для сприйняття як іноземну фахову літературу для носіїв відповідної мови, так і націо­нальну - для іноземців.

г) Термінологічні паралелі та проблеми "фальшивих друзів перекладача"

Як відомо, під мовними паралелями припускають присутність спіль­них елементів (зокрема, лексичних) у двох не обов'язково споріднених мовах. Такі мовні паралелі можуть бути випадковими та закономірни­ми. Випадкові лексичні паралелі можуть бути викликані випадковим співзвуччям слів з двох не обов'язково споріднених мов типу англ. та перс, bad, або лат. habere та нім. haben (хоча слова з обох мов збігають­ся у значенні, хоча етимологія в них різна); або англ. tip та укр. тип (випадкова співзвучність при повній відсутності спільності у значен-


 




ні). Закономірні лексичні паралелі спричинені свідомим запозиченням лексичних елементів однією мовою з іншої.

Лексичні паралелі можуть бути спричинені й ознаками територі­альної спільності, коли в межах певного ареалу (територіального, ре­лігійного, культурно-історичного тощо) існує більш-менш спільний лексичний фонд. У європейських мовах є так званий пан-європейський елемент, що полягає в наявності у більшості європейських мов спіль­них лексичних елементів. Багато європейських мов, і не лише євро­пейських, мають значну низку запозичень, які є результатом міжнарод­них контактів з іншими політичними, культурними та економічними ареалами. Це спричинило появу мовних анклавів зі спільними надна­ціональними елементами: а) спорідненість індоєвропейських мов, що відбивається на зовнішній схожості багатьох лексичних елементів у різних європейських мовах; б) взаємні запозичення або запозичення з третіх мов; в) спільні запозичення з неєвропейських мов; г) мовні уго­ди наднаціональних установ (церква, офіційні організації) ; ґ) мовна стандартизація у міжнародних мовах науки і техніки; д) обмін інфор­мацією через міжнародні агенції новин. У свою чергу, ідентичну лекси­ку (мовні паралелі) можна розділити на три категорії залежно від сфер ужитку: 1. Загальновживані слова (типу банан, телефон). 2. Так звані утилітарні слова, які можна розцінити як основні лексеми важливих концептуальних та спеціалізованих галузей; ці слова статистично не є дуже важливими, але вони необхідні для позначення того чи іншого по­няття в різних суміжних галузях (такі слова, як фіорд, сервіс /у тенісі/ тощо). Фахові мови, у свою чергу, підрозділяються на три підкатегорії: наукова мова, професійні діалекти та мова торгівлі (споживчої сфери).

Мовні паралелі можуть виникати на рівні науково-технічної термі­нології у зв'язку з тим, що при створенні нових термінів досить часто запозичується елемент іншомовного походження. Е. Ф. Скороходько визначив чотири види відповідностей лексичних паралелей у націо­нальних терміносистемах:

1. Іноземний термін та термін рідної мови є абсолютними еквівален­тами (англ. airplane — укр. аероплан; англ. biology -укр. біологія),

2. Термін рідної мови є відносним еквівалентом іноземного (англ. bulldos er - бульдозер з неповоротнимвідвалом).


 

3. Термін рідної мови є частковим еквівалентом іноземного.

4. Термін рідної мови є частковим відносним еквівалентом (термі­ни двох мов висловлюють поняття, що перетинаються).

Ідеальні інтернаціональні форми мають абсолютно тотожні значен­ня в різних мовах. Такі форми можуть бути зрозумілі безпосередньо особам, що не володіють іноземними мовами. Проте на практиці такі ідеальні форми інтернаціоналізмів зустрічаються вкрай рідко. При пря­мому запозиченні будь-якого терміноелемента носії різних мов-реци-пієнтів звертають увагу на семантичні ознаки форми, яку вони засво­юють. Це призводить до семантичної невідповідності в різних мовах однакових лексичних одиниць. Лексичні паралелі можуть мати абсо­лютно однакову внутрішню форму лише при прямому запозиченні тер­міна з тієї мови, для якої ця лексична одиниця теж є словом іншомов­ного походження, запозиченим з третьої мови. В усіх інших випадках семантична невідповідність більшою чи меншою мірою обов'язково має прояв. Виникають так звані "фальшиві (хибні) друзі перекладача" ("ложные друзья переводчика", misleading words). Особливу небезпеку вони складають при технічному перекладі, вводячи перекладача чи про­сто читача в оману помилковими асоціаціями з певними термінами рід­ної мови, схожими за зовнішнім виглядом, але відмінними за змістом.

Специфічну групу становлять "фальшиві друзі перекладача" у спо­ріднених мовах: укр. гора - болт, гора (ліс); укр. неділя - рос. неделя; англ. also {також:) - нім. also (отже); англ. gift (подарунок, дар) - нім. Gift (отрута); ісп. рото (флакон) - рум. рот (дерево). До прямих за­позичень такі "фальшиві друзі перекладача" ніякого відношення не ма­ють. Вони можуть бути спричинені різними напрямками семантичного розвитку в різних споріднених мовах однієї й тієї ж лексичної одиниці, наприклад, шляхом переосмислення.

Інша річ - "фальшиві друзі перекладача", які виникають саме при , прямому запозиченні іншомовних елементів. Особливо небезпечно, коли вони зустрічаються в науковій термінології. Наявність різного роду семантичних невідповідностей можна пояснити тим, що міжна­родний термін, засвоєний носіями тієї чи іншої мови, потрапляє під вплив національної культури, додаючи до вихідної сукупності значень нові значення. А це, у свою чергу, означає, що дуже часто такі запо-


 




зичення призводять до розбіжностей у значеннях одного й того ж еле­мента в різних мовах, бо, за словами Ю. С. Маслова, після запозичення іншомовні елементи набувають нового, вже не інтернаціонального зна­чення, а інколи навіть втрачають спільне значення.

Причина виникнення семантичних розбіжностей у лексичних пара­лелях криється ще й у тому, що при запозиченні одного й того ж терміна різними мовами враховуються, як правило, різні семантичні відтінки. Бо будь-яка мова розвивається у своїх власних специфічних умовах, запозичуючи певну кількість інтернаціональних терміноелементів для задоволення певних потреб у номінації того чи іншого поняття. Тому не може здаватися дивним той факт, що будь-який інтернаціональний елемент (переважно греко-латинського походження), який у мові-дже-релі вже має кілька значень, тією чи іншою мовою запозичується да­леко не в усіх значеннях, а лише у певних, які при порівнянні можуть або збігатися частково, або зовсім не збігатися. Схожість форм при роз­біжностях у значенні не може давати підстав називати такі лексичні паралелі справжніми інтернаціоналізмами.

Е. Ф. Скороходько називає основні причини виникнення "фальши­вих друзів перекладача". Такими причинами випадкової схожості зо­внішньої форми (при різній внутрішній формі) можуть бути: 1) вико­ристання однакових слів у різних мовах при утворенні термінів шляхом переносу назви; 2) асоціації первинного значення зі схожими ознаками різних об'єктів термінування; 3) надання переваги в різних мовах різ­ним сторонам змістової структури міжнародних термінів. Труднощі для перекладу таких термінів полягають у тому, що перекладач, знаючи про наявність подібного лексичного елемента в рідній мові, помилково вва­жає його змістовим еквівалентом іноземного терміна, особливо якщо ці терміни мають щось спільне у значенні. Е. Ф. Скороходько називав часткові інтернаціоналізми відносними еквівалентами, розуміючи під ними терміни, що висловлюють поняття, родове відносно поняття, яке висловлюється перекладеним терміном. "Фальшиві друзі перекладача" з числа міжнародних термінів Е. Ф. Скороходько розділив на групи за­лежно від їхнього походження:

1. Терміни, що набули у різних мовах різного значення через зміни значення при запозиченні (напр., boiler).


■'■■■■ 2. Терміни' - "фальшиві друзі перекладача", які змінили значення значно пізніше, вже у мові-реципієнті, бо будь-який запозичений іншомовний термін з часом не сприймається як чужий елемент ■ і в подальшому підпорядковується всім законам розвитку лек-* сики даної мови, змінюючи значення подібно до корінних слів, /г і, таким чином, порушується змістова відповідність між даною парою термінів. 3. "Фальшиві друзі перекладача" що виникли через те, що те чи інше слово зазнало змін значення у мові-продуценті, в той час як у мові-реципієнті дане слово зберегло попереднє значення. Інколи при запозиченні термін набуває вужчого значення, інколи -навпаки, ширшого. Інколи значення переноситься на інший об'єкт за певними суміжними ознаками. Серед причин виникнення "фальшивих друзів перекладача" Д. С. Лотте визначив такі:

1. Надання слову технічної визначеності, повної чи тільки у поєд­нанні з іншими елементами.

2. Звуження значення, тобто перенесення терміна з родового по­няття на видове.

3. Розширення значення.

4. Зміщення значення (за аналогією).

5. Перенос терміна за зовнішньою аналогією.

Зміна значення частіше за все носить еволюційний характер. Такі зміни значення, за словами Д. С. Лотте, бувають кількох видів:

1) Поступова зміна значення терміна відповідно до поступової змі­ни самого значення.

2) Різка (стрибкова) зміна значення терміна у певний період, зумов­лена різкою зміною поняття, генетично пов'язаного в тій чи ін­шій мірі зі старим.

3) Поява в терміна нових значень шляхом його переносу на інше поняття, за аналогією чи системністю.

4) Розрив між значенням слова, що вживається як самостійний тер­мін та як елемент, що входить до складового терміна або термі-на-словосполучення.

Розбіжності між значеннями терміна запозиченого та терміна-про-тотипа можуть мати місце також у момент запозичення. Найчастіше це


 




буває через свідомий вибір якогось одного значення, або навіть (хоча це трапляється вкрай рідко) навмисна зміна.

За наявністю або відсутністю хоча б одного спільного значення "фальшиві друзі перекладача" поділяються на часткові інтернаціона-лізми та псевдоінтернаціоналізми. В. В. Акуленко стверджував, що ін­тернаціоналізм не обов'язково означає ідеально досконалий еквівалент, і навіть частково "фальшиві друзі перекладача" в цілому можуть зали­шатися інтернаціоналізмами. При цьому "фальшиві друзі перекладача", які в різних мовах мають щось спільне у значенні (різними є лише від­тінки цього значення), суттєво відрізняються від псевдоінтернаціоналіз-мів, тобто міжмовних омонімів, які не мають у змісті нічого спільного, а є лише окремим випадком "фальшивих друзів перекладача".

Виходячи з цього, можна дійти висновку, що переважна більшість інтернаціоналізмів є частковими інтернаціоналізмами, а повні інтерна-ціоналізми - це також окремий випадок часткових інтернаціоналізмів.

Звичайно, ступінь розбіжності між значеннями тих чи інших лек­сичних паралелей не однаковий. Тому всі лексичні паралелі, не пов'я­зані з мовною спорідненістю, можна розділити на дві категорії - інтер-націоналізми та псевдоінтернаціоналізми. Інтернаціоналізми, у свою чергу, теж можна розділити на дві групи - повні та часткові.

Таким чином, з'являються три види лексичних паралелей: 1) повні інтернаціоналізми, тобто слова, що повністю збігаються в усіх значен­нях в обох мовах; 2) часткові інтернаціоналізми, тобто слова, значення котрих збігаються лише частково, і 3) псевдоінтернаціоналізми, зна­чення яких у цих двох мовах не збігаються взагалі.

Таким чином, "фальшиві друзі перекладача" поєднують у собі як часткові інтернаціоналізми, так і псевдоінтернаціоналізми.

Протягом останніх десятиліть помітнішою стає тенденція до збли­ження значень міжнародних термінів та поступового подолання семан­тичних розбіжностей. Звичайно, цей процес буде довготривалим, до того ж, остаточно позбутися "фальшивих друзів перекладача" немож­ливо, але щодо побудови та стандартизації нових термінів зробити це цілком реально. Часто це підкріплюється відповідними міжнародни­ми документами. Так, Міжнародна Організація Стандартів (ISO) роз­робила спеціальний документ - International Unification of Concepts


and Terms (ISO/R 860-1968/E/). У ньому, зокрема, говориться, що для успіху в кооперації, контактах та обміні термінологічною інформацією технічні терміни повинні мати однакове значення в усіх мовах, де вони використовуються.

§ 1.6. Загальні особливості науково-технічного перекладу

Значення науково-технічного перекладу невпинно зростає навіть з огляду на економічні вигоди. В літературі часто наводиться як приклад опублікована доповідь Радянської Академії Наук про застосування ал­гебри для обчислення електронних реле та певних електричних кіл. Ця праця (за твердженням фахівців чи не найвагоміше досягнення в цій галузі з 1938 року) через брак фахових перекладачів була перекладе­на лише в 1955 році з російської англійською мовою. За підрахунками американських вчених, вчасний переклад доповіді у 1950 році зеконо­мив би на витрати на їхні дослідження близько 40 мільйонів доларів.

Мовознавці переконані також у тому, що переклад фахових текстів так само трудомісткий, як і літературний переклад. До того ж поверх­нева уява про те, що у процесі науково-технічного перекладу досить лише субституції (заміни) професійної термінології із застосуванням граматичного мінімуму, цілком хибна.

З іншого боку, слід погодитися з думкою, що у процесі літератур­ного перекладу творча діяльність проступає значно дієвіше, ніж при перекладі з фахової мови. Вся річ у тому, що на передньому плані в літературному перекладі перебувають особливості витвору мистецтва, єдність образного мислення та мистецького мовлення у вихідній мові, в той час як фаховий переклад має на меті точну передачу інформації. Але й тут важко обійтися без специфічних труднощів. Ось класичний приклад: німецькому слову "Technik" співставлені аж три значення в англійській мові: 1) technology (прикладна наука); 2) engineering (тех­ніка фахової галузі); 3) technique (окремий метод). Зауважимо, що по­дібна диференціація поступово переходить і до української мови.

Як доводить практика, фахівець зі знанням мов, наприклад, україн­ський фізик з глибокими знаннями німецької мови, спроможний зроби-


 




ти більш професійний переклад, аніж германіст без додаткових знань з фізики. Проте такий ідеальний випадок (отримання подвійної освіти), як правило, рідкісний і тому з практичних та економічних міркувань на перший план виступає знання іноземної мови.

У залежності від цілеспрямованості перекладу розрізняють його три аспекти:

1) науковий напрямок, пов'язаний із теорією перекладу, підвищен­ням якості перекладу й кваліфікації перекладача;

2) прагматичний напрямок, орієнтований на вдосконалення прак­тичної інформаційної діяльності і перекладацького сервісу;

3) кібернетичний аспект, направлений на розробку систем машин­ного перекладу, створення профільних словників з використан­ням ЕВМ тощо. Якщо говорити лише про термінологічний ас­пект науково-технічного перекладу, то з цієї точки зору найваж­ливішим є науковий напрям.

Головні труднощі перекладу пов'язані не з перекладом окремих тер­мінів, зафіксованих у термінологічному словнику, а з передачею пра­вильного змісту кожної фрази, якому не завжди відповідає дослівний переклад. Для цього необхідне деяке знання предмета, про який іде мова. Варто погодитися з тим, що умовою правильного перекладу, тоб­то вибору потрібного слова із числа тих, які слугують передачею термі­ну оригіналу в різних його значеннях, є правильне розуміння того, про що в контексті йдеться, тобто знання явищ дійсності і їх назв. Перекла-дачеві-неспеціалісту може допомогти його філологічна освіта, знання асоціативних зв'язків термінологічних морфем, афіксальні особливос­ті термінів. У будь-якому випадку через різке збільшення попиту на переклад його якість вимагає особливої професійності.

У практиці науково-технічного перекладу вирізняють наступні ме­тоди досягнення адекватності:

1) конкретизація (напр., замість "Stahl" - "стальні листи","Holz" - "дерев'яні бруси");

2) генералізація (напр., замість "Elektromobil" - "транспортний засіб");

3) смисловий розвиток (напр., "100 Jahre Zugverkehr" - "історія становлення і розвитку залізничного сполучення");


 

4) антономічний переклад (напр., "Der Gelehrte machte vor keinen Hindernissen halt" - "вчений долав усі перепони");

5) синтаксичні трансформації (напр., "Die getroffenen MaЯnahmen erlauben die Einrichtung im Labor eines groЯen Gerдtes " - "...до­зволяють розташувати...");

6) перерозподіл змісту, тобто неспівпадання як у плані лексики, так і в плані граматики (напр. "Die Schwerverletzten wurden aus den Wraks mit Brechwerkzeugen geholt" - "...були визволені з поніве­чених кузовів завдяки злому спеціальними інструментами").

Працівники в області інформації підрахували, що на пошук інфор­мації витрачається 20 % робочого часу, в тому числі затрати часу на виявлення значення того чи іншого терміна, оскільки пошук потрібно­го терміна в середньому складає 15 хв. в день. Вважаємо, що не буде помилковим твердження про те, що кількість часу, затраченого на з'ясу­вання значення терміна було б дещо меншим, якщо б сама його форма підказувала споживачеві його лексичне значення, незалежно від профе­сійного рівня працівника. Звідси випливають принаймні два висновки:

1) перекладач повинен хоча б частково орієнтуватися в тематиці
текстів, які перекладаються, що набувається також із досвідом
його роботи;

2) у тексті перекладу потрібно уникати хибно орієнтуючих термі-
" нів, якщо в даній термосистемі є їх синоніми з більш мотивова­
ною внутрішньою формою.

Специфіка науково-технічного перекладу зводиться до специфіки передачі мовних та стилістичних особливостей, притаманних тим чи іншим жанрам науково-технічної літератури. Більшість лінгвістів ха­рактеризують цей вид перекладу як особливий вид діяльності, який визначається у першу чергу своїми функціональними, а не стилістич­ними чи жанровими особливостями. Більше того, крім професійних функцій, цільових установок існують два абсолютно різні види пере­кладу - усний і письмовий, кожний з яких може бути поділений на під­типи (до прикладу усний переклад буває синхронним чи перекладом із листа). У цьому відношенні лінгвісти розрізняють такі види робіт:

1) письмовий переклад науково-технічної літератури й документів з іноземних мов українською;


 




2) письмовий переклад науково-технічної літератури й документів з української мови основними західноєвропейськими мовами;

3) усні переклади з "листа" для спеціалістів;

4) усний переклад на перемовинах, у роботі комісій, у наукових за­лах;

5) усний переклад на конференціях, семінарах, симпозіумах.
Якість та обсяг перекладу можуть залежати від запиту споживачів,

серед яких виділяють інженерно-конструкторський персонал, науко­вих співробітників, керівників підприємств, експертів, інформаційних працівників. У залежності від їхніх вимог переклад може бути деталь­ним, адекватним, з особливим натиском на термінологічні одиниці чи фрагментарним, неповним, із точним перекладом лише найбільш важ­ливих для споживача місць. При цьому повний переклад в цілому від­повідає текстові оригіналу, а адекватний науково-технічний переклад повинен точно передавати зміст оригіналу, мати загальноприйняту в мові перекладу термінологію і відповідати нормам науково-технічної літератури, з якої здійснюється переклад.

Наведемо кілька традиційних рекомендацій перекладу, які стосу­ються термінологічних аспектів перекладу:

1) у перекладі повинні використовуватися терміни, затверджені відповідними державними стандартами;

2) перекладач повинен враховувати, до якої області науки й техніки відноситься термін, що перекладається, особливо іноземний;

3) якщо в тексті оригіналу трапляється термін, не зафіксований у науково-технічних словниках, то перекладач має сам підібрати перекладний еквівалент, використовуючи довідкову літературу, або ж проконсультуватися у спеціаліста; в крайньому разі термін можна перекласти описовим шляхом;

4) у тексті перекладу потрібно уникати синонімічного використан­ня термінологічних одиниць; усі терміни, символи, скорочення мають бути уніфіковані;

5) якщо в тексті оригіналу знайдена смислова помилка, пов'язана з написанням терміну, перекладач зобов'язаний дати відповідний до оригіналу переклад, а у виносці вказати на помилку й навести правильний варіант;


 

6) чужі для мови перекладу терміни повинні залишатися у перекла­ді і записуватися у дужках;

7) назви латиною не перекладаються і залишаються в первісному вигляді;

8) не допускається довільне скорочення термінів;

9) номенклатури залишаються в оригіналі;

10) одиниці фізичних величин, спеціальні знаки мають відповідати технічним стандартам.

Особливої уваги при перекладі заслуговують питання термінологіч­ної орфографії. Не варто забувати, що більшість термінів на сьогодні зберігають двоякий спосіб написання (наприклад, "авто " й "ауто ", "жиро " й "невро "). Перекладачеві слід враховувати ступінь викорис-товуваності того чи іншого варіанта в конкретній терміносфері на да­ному етапі, що повинно бути зафіксовано найновішими словниками.

Іноземні прізвища, географічні назви, назви фірм, закладів, органі­зацій не перекладаються, а транслюються відповідно до норм мови-реципієнта. Роботу перекладача в даному напрямку полегшує той факт, що термінологічна орфографія більше піддається процесові кодифіка­ції, краще нормалізована, аніж орфографія загальновживаної мови, і тому засвоюється легше і на довший період.

Кажучи про переклади термінів, не слід забувати, що різні види пе­рекладу потребують неоднакового підходу до передачі семантики термі­нологічної одиниці. Варто враховувати відоме ділення одиниць науково-технічного тексту на вузькоспеціальну лексику, периферійну терміно­логію, загальнонаукову термінолексику й загальновживані слова. Будь-який вид науково-технічного перекладу потребує правильної передачі термінів, пов'язаних з основним предметом викладання; вторинні (пе­риферійні) терміни, вагомі в суміжних галузях, повинні перекладатися максимально точно для адекватних перекладів; для ознайомлювальних перекладів, де пред'явлена вимога передачі головних ідей оригіналу, точна передача периферійної термінології є факультативною.

У своїй роботі перекладач чи спеціаліст можуть виявити зовсім нову термінологічну одиницю, не зафіксовану у словниках. Після більш-менш вдалого перекладу (про окремі принципи такого перекла­ду йшлося вище) його автор фіксує термін на окремій картці із вказу-


 




ванням джерела, в якому даний термін знайдений. Така робота принесе користь іншим перекладачам науково-технічної літератури.

§ 1.7. Можливості та перспективи машинного перекладу (МП)

Історично першим варіантом МП слід вважати "прямий переклад", при спробі безпосередньо перекладати лексичні одиниці без допоміж­них чи проміжних кроків. Зрозуміло, цей вид перекладу себе не ви­правдав, не кажучи вже про повну неможливість перекладу художньо­го тексту. Другий етап МП приніс його новий "непрямий переклад", який має два різновиди. Перший метод "інтерлінгва" передбачає на-працювання своєрідних мовних універсалій, характерних для всіх чи більшості мов. Даний метод теж далекий від досконалого, оскільки не­можливо об'єктивно виявити притаманні всім мовам інтерлінгвальні компоненти, як це намагався зробити відомий американський лінгвіст Чомський (Хомський) своєю генеративною трансформаційною грама­тикою. Наближеним до істини, хоча й не менш складним, є так званий "трансферний метод" непрямого перекладу, коли подібні закономірнос­ті встановлюються на рівні двох мов, отже, попередньо напрацьована база даних орієнтується на безпосередній переклад. Такі "модулі" мо­жуть себе непогано проявити у процесі науково-технічного перекладу.

Метою машинного перекладу, як і будь-якого перекладу, є переда­вання змісту, що передбачає моделювання діяльності мозку як знаряд­дя мислення. Звідси бере свій початок проблема штучного інтелекту. Завданнями штучного інтелекту є, з одного боку, залучення машини до виконання окремих розумових операцій, з іншого боку, - встановлення в результаті машинного моделювання певних функцій інтелектуальної діяльності людини, принципів, що лежать в основі його інтелекту.

Багато систем автоматизованого інтелекту приєднують до порів­няльної перекладної системи тлумачення тексту як системи моделю­вання змісту тексту. Вони містять також словник для довідок редактора перекладу. В такий спосіб системи автоматизованого перекладу з'єд­нуються з моделювальними та експертними системами. Основною ме­тою машинного перекладу є аналіз і синтез тексту природньою мовою, тобто завдання лінгвістичної трансляції.


Як метод трансляції використовується метод контекстного фрагмент тування. Сам лінгвістичний транслятор є трирівневою системою: лінг­вістичний процесор, що включає аналізатор і синтезатор, лінгвістична модель, що включає знання про граматику й семантику, та асоційовані процедури, що здійснюють взаємозв'язок декларативної й процедурної частини лінгвістичного транслятора. Така структура транслятора об­рана з урахуванням можливостей його настроювання на різні природні мови, різні системи класифікації лінгвістичних кореляцій тощо.

На сьогоднішній день у світі існує безліч систем автоматизованого перекладу. Найвідомішими з них є японські та американські проекти. Певна робота в цьому напрямі здійснюється і в Україні. Далеко за її межамивідомідосягненнякиївськогоінститутукібернетикиім. В. Глуш-кова. Нині тут розроблено концепцію інтегрального словника, на основі якої створюється автоматизована система формування інтегральних словників. У Харкові в Національному технічному університеті "Хар­ківський політехнічний інститут" створено систему ПАРС (перекладна англо-російська та російсько-англійська система) з її модифікаціями для російсько-німецького та німецько-російського, російсько-україн­ського та українсько-російського перекладу. Систему ПАРС оснащено комплексом термінологічних комп'ютерних словників за багатьма галу­зями діяльності людини. У процесі російсько-українського та україн­ського перекладу система вирізняється такими особливостями:

1) одночасне використання чотирьох словників з визначенням їх пріоритетів;

2) переклад як усього тексту в цілому, так і його фрагменту, визна­ченого користувачем;

3) позначення багатозначних слів у тексті перекладу зірочками, що надає можливість обрати з пропонованих системою найбільш адекватний перекладний еквівалент;

4) визначення слів, не знайдених у словниках системи;

■ 5) введення нових слів та словосполучень безпосередньо з тексту словника. Інші методи МП концептуально поєднані зі зазначеними, уточню­ючи їх завдяки набутому практичному досвідові перекладу, через ста­тистичні оцінки, використовуючи різні етапи проміжного редагування


 




перекладу людиною. З різних систем МП нині відомою можна вважати систему SYSTRAN, яка долучається до роботи Єврокомісії. Отже, кіль­кість мовних пар для перекладу заздалегідь відома. Система працює у трьох фазах - аналіз, трансфер та синтез. Попередньо напрацьовується база даних, яка включає в себе - а) словоформу вихідної мови; б) мор­фологічну інформацію про флексії; в) граматичну інформацію (рід, від­мінок, число, стан, час і т.п.); г) графічні коди; ґ) синтаксичні коди; д) се­мантичні коди. Пройшовши згадані три фази, на виході можна отримати більш-менш пристойний переклад науково-технічного тексту. Система SYSTRAN вже виправдала себе значною мірою при перекладі еконо­мічних текстів, надто на рівні французько-німецького перекладу.

В основі концепції МП лежить гіпотеза про те, що природна мова є інвентаризованим та регламентованим математичним кодом, який можна організувати машинним шляхом. Нині стало вже очевидним, що машинний та нейрофізіологічний процеси обробітку даних прин­ципово відрізняються, оскільки здатність пізнання, глибина уявлення та інтелект - це привілей лише людини, не кажучи про те, що кожен індивідуум продукує через внутрішні процеси власну суб'єктивну дійсність. Слушно зауважує лінгвіст Маріо Вандрушка: "Якби наші мови були б, як це досі вважають мовознавці, систематичними кода­ми, математично організованими інформаційними системами, то ми сьогодні мали б цілком автоматичну перекладацьку машину. Але саме в наші дні блискучі нові можливості комп 'ютерної лінгвістики та її нездоланні межі доводять кожному, що наші так звані природні мови зовсім інакше сформовані".

Хоча історія машинного перекладу сягає ще 30-х років XX ст., але й сьогодні він мало поширений на практиці в індустрії, економіці, управлінні. Головною причиною неефективного МП є той факт, що комп'ютер неспроможний "зрозуміти" текст. У людському сенсі розу­міння мовних виразів проявляється на трьох інтегрованих рівнях ана­лізу - синтаксичному, лексичному та прагматичному. Якщо комп'ютер певним чином ще спроможний справитися з синтаксичними конструк­ціями, то цього аж ніяк не скажеш про семантичні особливості виразу. Вихід один: навчити комп'ютер "симулювати" працю перекладача, на­магаючись відтворити всі його кроки, починаючи з набутого досвіду.


З іншого боку, нелегко доводиться фахівцеві з комп'ютерної лінг­вістики, що орієнтований на МП, оскільки він повинен достатньо во­лодіти знаннями з багатьох дисциплін: а) інформатики; б) знання від­повідних мов плюс спроможність їх аналізу; в) навичок перекладу з достатнім опануванням теорії перекладу; г) знання науково-технічної термінології та певні фахові знання відповідної сфери перекладу.

Умовно можна виділити чотири ієрархічні види МП:

1) переклад слово в слово, про що згадувалося вище;

2) переклад людини за машинної підтримки;

3) переклад машинний за підтримки людиною;

4) цілком автоматизований переклад (без участі людини).

Отже, практика вже відкинула перший вид. Такий переклад можли­вий хіба що для простих структур речення (наприклад, "Der Schьler liest ein Buch" - "Учень читає книжку"). Але вже найменше усклад­нення структури призводить до перших непорозумінь ("Der Schьler hat ein Buch gelesen" - "Учень перечитає книжку"). З іншого боку, навіть віддалені горизонти не обіцяють нам цілком автоматизованого перекладу (на це є чимало надскладних причин: різнорідність синтак­сичних структур, неспроможність машини "впізнати" синтагматичні одиниці речення, багатозначність слів, як і їх інші семантичні характе­ристики тощо). Отже, перекладачі можуть спати спокійно - комп'ютер їх не витіснить із ринку праці і вони, матимуть другий і третій види МП, коли машина й людина взаємно доповнюватимуть один одного. Машина буде виконувати рутинну роботу й забезпечуватиме швидкість перекладу, а людина, отримавши повну автоматизовану базу даних від­повідної лексики з конкретного науково-технічного боку, забезпечить максимальну якість цього перекладу. Але як би там не було, про авто­матизований машинний переклад не доводиться навіть мріяти. І в цьо­му нічого поганого немає, як і немає меж людської досконалості.


 




РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ОРИГІНАЛУ

Нарис проблематики

Хоча назва цього розділу зовнішньо стосується лише оригіналу, внутрішньо вона, зрозуміло, має на увазі водночас і переклад, бо у під­ручнику йдеться ж про перекладознавство, а для нього оригінал має значення не сам по собі, а лише у порівнянні з перекладом. Щоправда, безпосередній специфіці останнього присвячено інший розділ, але й тут важливо постійно пам'ятати про переклад і, перш за все, про те, що ця лексема має в українській мові два значення: "процес" (тобто перекладацька діяльність) і "результат" (тобто її наслідок). Оскільки переклад у першому розумінні є змістовою й формальною переробкою оригіналу, остільки треба спочатку визначити сутність оригіналу як джерела перекладацької праці, котра з цього боку повинна оцінюва­тись як когнітивна й вербальна дія перекладача. У іншому розумінні переклад є матеріалізованим результатом вказаної дії і характеризуєть­ся швидше не як наслідок словесної роботи перекладача (бо це і так зрозуміло і тому не зовсім вагомо для перекладознавства), а як відпо­відність оригіналу.

Кажучи принципово, така відповідність може бути тільки подвій­ною: "відповідає" - "не відповідає". Але традиційно практика і теорія перекладу виділяють ще і третій рівень - т. зв. своєрідну "золоту сере­дину": "відповідає частково". У термінах перекладознавства ці три рів­ні визначаються як "адекватний" ("відповідає"), "вільний" ("не відпо­відає"), "дослівний" ("відповідає частково"). При цьому можна забути зараз про принципову другорядність цілого легіону синонімів до трьох названих термінів: "еквівалентний", "повноцінний" тощо для адекват­ного перекладу, "прикрашаючий", "авторизований" і т. ін. для вільно­го, "буквальний", "підрядковий" тощо, для дослівного. Але пам'ятати треба про те, що практика перекладу давно вже зафіксувала як неза­перечний факт: у залежності від того, як перекладач сприймає статус (прагматику) оригіналу, суттєво змінюється кількісний (та й якісний) бік трьох вище названих рівнів: переклад (при одному й тому ж рів-


ні адекватності, вільності, дослівності) може бути словниковим або текстовим, частковим або повним, комунікативним (прагматичним), фреймовим (ситуативним), інформативним (констатуючим), концеп­туальним (аналітичним), а також функціональним, дискурсним, рецеп­тивним, інтерпретаційним тощо.

Отже, якість перекладу (взагалі, а не конкретного) залежить не тіль­ки - та й не стільки - від здібностей оптимального професійного пере­кладача, а й від об'єктивної зрозумілості оригіналу, від його спромож­ності надавати вказаному типу перекладача, незалежні від останнього, підстави своєї перекладності. Саме про оригінал як перекладацьку ка­тегорію і йдеться у наступних підрозділах та параграфах під особли­вим кутом зору: текст як джерело перекладацьких дій.

§ 2.2. Оригінал як текст: типи тексту

§ 2.2.1. Акцентування категорії"текст''''

Під термінами "оригінал" та "переклад" розуміють словесне втілен­ня думки, а під перекладацькою діяльністю - перенесення сенсу такого оформлення з однієї мови до іншої. Але у галузі перекладознавства, яка зветься "загальний переклад", існує, на жаль, інше, занадто широке тлумачення вказаних термінів як будь-якої (не обов'язково мовної) ре­алізації будь-якого змісту. Так, у 1966 році всесвітньо відомий філолог Р. Якобсон, заявивши, що однією лінгвістикою переклад не охопиш, за­пропонував розмежовувати дві, на його погляд, природні сутності по­няття "переклад": "лінгвістичну" (а тут-два різновиди: "інтралінгвіс-тичний", тобто переклад зі стародавнього варіанта мови на її сучасне втілення, і "інтерлінгвістичний", тобто переклад з однієї національної мови іншою) та "інтерсеміотичну" (тобто переклад як перетворення однієї форми думки в іншу; наприклад, роман, новелу, драму і т. ін. у балет тощо). Такий панорамний підхід Р. Якобсона до ледве визріваю­чої тоді всесвітньої теорії перекладознавства був тим більш цікавим, що за два роки до нього два не менш науково вагомих радянських вче­них І. І. Ревзін та В. Ю. Розенцвейг надрукували монографію під бага-тозначущою назвою "Основи загального та машинного перекладу",


 




в якій весь "загальний" переклад звели цілком аргументовано лише до словесного. Ще цікавішою стає думка Р. Якобсона, знаючи той факт, що через два роки після нього провідний радянський перекладозна-вець А. В. Фьодоров теж видав книжку "Основи загальної теорії пе­рекладу",де знову, як і його щойно названі попередники, справедливо розтлумачив увесь "загальний" переклад як лінгвістичний, хоча за 10 років до цього, у 1958 році, у попередньому другому виданні вказаної монографії справедливо відзначав, що "лінгвістичним шляхом немож­на витлумачити всі факти у галузі перекладу", маючи тоді на увазі не майбутню думку Р. Якобсона про семіотичне розширення перекла-дознавства, а лише залучення до нього літературознавчих чинників. У 1973 році А. Д. Швейцар вже включав до перекладознавства, крім мо­вознавства й літературознавства, психологію та етнографію, хоч і про­довжував вважати, що загальні проблеми перекладу повинна вивчати лише лінгвістика.

Та поступово пропозиція Р. Якобсона набирала мощі і сьогодні вва­жається вже усталеною. Так, український перекладознавець В. Д. Рад-чук, некритично використовуючи лексему "переклад'" з усіма її похід­ними, стверджує, що "сам Шевченко (...) переклав (підкреслено мною -Н. А. М.) серію своїх малюнків "Сліпий " однойменною поемою, яку піз­ніше назвав "Невольник" і яку М. Кропивницький витлумачив (тобто "переклав" - Н. А. М.) мовою драми". А декількома рядками раніше: "За комедією Б. Шоу "Пігмаліон " поставлений не лише мюзикл "Моя прекрасна леді", де професор Хігінс так само вчить квіткарку Елі-зу Дулітл вишуканій вимові (...), але й фільм-балет "Галатея", де з фонетиста він стає хореографом, який, танцюючи, навчає її граці­озній пластиці. Вуличній говірці кокні, що нею послуговувалася Еліза, прийшов на зміну незграбний танок. Завдяки таким функціональним відповідникам (?! Зверни, читачу, увагу на те, що кокні і танок стали у В. Д. Радчука перекладацькими відповідниками слову - Н. А. М.) твір зберіг (?! - Н. А. М.) у мові балету художню структуру й ідею ".

При всій евристичній вагомості і навіть семіотичній значущості про­позицій Р. Якобсона та В. Д. Радчука не можна не помітити їх науково-перекладацької хибності. Важко повірити в те, що обидва поважні вче­ні не знають геніальної праці німецького просвітителя Г. Е. Лессінга "Лаокоон, або Про межі живопису й поезії-"(1766), після якої аксіо-


мою став постулат щодо суттєвих розбіжностей між видами мистецтва через їх формальні особливості. Отже, один і той же сюжет у різних оформленнях (науковому, белетристичному, скульптурному, музично­му тощо) не може бути варіативним "перекладом", бо є (у кращому випадку) лише творчим наслідуванням. Інакше доведеться погодитись і з такою безглуздою точкою зору, що драма Б. Шоу "Пігмаліон" є "сце­нічним" перекладом новелістичного фрагмента з роману римського прозаїка Овідія "Метаморфози". Більш того: треба буде проголосити головну нісенітницю так званого "загального" перекладознавства, що всі сюжети щодо вічних світових персонажів від Прометея через Каїна та Агасфера до Дон Жуана і т. ін. є у будь-якому оформленні переклада­ми. Проти такого непомірного розширення меж перекладу виступають два головних його - як і будь-якої іншої науки - чинника: об'єкт та метод дослідження.

Отже, підсумовуючи вище сказане, треба дійти головного методоло­гічного і методичного висновку: у нашому підручнику ми будемо ро­зуміти під перекладом лишесловесну дію, тобто переробку тексту.

І тому виникає потреба у з'ясуванні наступної проблеми, що таке текст (лат. textus - "тканина", "павутиння").

§ 2.2.2. Сутність поняття ітерміна "текст"

У будь-якій науці, а тим більше у побуті є багато понять, зрозумілих всім людям зі здоровим глуздом, і тому використовуються всіма одна­ково точно, але зміст яких визначити конкретно не може ніхто, лише частково. Що таке, наприклад, дружба, кохання, сім'я, щастя, навіть наука, мистецтво тощо? Належать подібні поняття до однозначних чи полісемантичних, повинні вони бути гомогенними чи синтетичними, про це дискутували завжди: наприклад, про "науку" та "мистецтво" (у хронологічній черзі за останні більше ніж 200 років), поет Ф. Шіллер, філософ Г. Спенсер, літературознавець Б. фон Візе, перекладознавець-лінгвіст В. Д. Радчук, наполягаючи на першому рішенні, другому або третьому, а згоди так і не доходили. Тому сьогодні до таких ще не визна­чених поетичних понять належить і текст. Як літературознавче явище він вивчався вже за часи античного Аристотеля, але його активне ви­вчення як лінгвістичного і навіть семіотичного феномена розпочалось


 




лише у 1970-ті роки. Розвідки Р. О. Будагова та О. І. Москальскоїв Ра­дянському Союзі, П. Гартманнав Німеччині, М. А. К. Холлідея в Англії та інших започаткували нову філологічну науку - лінгвістику тексту і спровокували справжню лавину текстоцентрових досліджень. Так, лише за часи існування України як незалежної держави в ній щороку захищалось близько 100 дисертацій з філології, серед яких нараховува­лось 65 % - 70 % з реальних проблем тексту (останні - з абстрактних категорій мови). Отже, майже 1000 наукових праць (!), а сутність по­няття "текст" залишається і сьогодні науково не витлумаченою.

І не тільки в Україні.

Дійсно, якщо взяти декілька дитячих кубиків і на кожній їх поверхні написати одну лексему в словниковій формі, а потім кинути їх додо­лу, то випаде якась сума слів. Постає питання: чи буде вона текстом? Не треба поспішати з відповіддю, шановний читачу, бо морфологічні зв'язки, які вагомі для однієї мови (наприклад, української), можуть не відігравати майже ніякої або значної ролі в іншій (наприклад, в англій­ській). Отже, домовимось, що у нашому філологічному експерименті випало (з урахуванням морфології відповідної мови): "wir - trinken -Milch - in - [der] - schwarz[en] - Frьhe" у німецькій, "о - сум - ос[е]н[і]

- осанна - осанна" в українській, "потому - зима - что - каблук -оставляет] - след[ы]" в російській. Тут, мабуть, кожний погодиться, що маємо текст (речення). А якби випало інакше: "Milch - der - schwar­zen-Frьhe - trinken - wir", "осені - о - осанна - сум - осанна", "потому

- следы - что - каблук - оставляет - зима"? Дехто буде стверджува­ти, що випав текст, а інші - що нісенітниця. А тепер третій варіант: "schwarze Milch der Frьhe wir trinken", "осанна осені о сум осанна ", "потому что каблук оставляет следы зима." Тут вже важко не по­годитися з думкою, що тексту не випало, хоча три останні речення є рядками з віршів всесвітньо відомих поетів XX ст.: австрійця П. Де­лана, українки Л. Костенко, росіянина Й. Бродського. Трохи пізніше ми обов'язково повернемось до процитованих сполучень, щоб пом'якши­ти наш закид їх талановитим авторам у створенні не тексту, а набору слів. Але лише щоб пом'якшити, а не зняти зовсім, так що попередній висновок про відсутність там традиційного змісту залишається поки що відносно справедливим.


Отже, одиницею тексту не може бути лексема, і тому немає сенсу перекладати насамперед її, бо не всякий набір слів є текстом. Не може бути з тієї ж причини одиницею тексту морфема або фонема, як і, з ін­шого боку, синтагма чи навіть речення. Взагалі лінгвістичним шляхом чи структурним цієї проблеми не вирішити, бо на них сьогодні панує чисто формальний принцип, згідно з яким може бути сполученням, синтагмою, реченням, а отже, і текстом випадковий збіг не лише слів, а навіть і складів та літер, наприклад: "Чарари! Чурари! Чурель! Чарель! Чареса и чуреса. И чурайся и чаруйся" (В. Хлєбніков), "...сердце моё зубр арбр урбр хлрпр крпр трпр" (О. I. Введенський), "Дыр бул щил убещур скум вы со бу рл эз" (О. Кручених), опус німця Тіма Ульріх-са, в якому літеру "є" розташовано у квадраті 625 разів, хоч і в різних положеннях (і більше нічого!) і т. ін. Про те, що сучасні дослідники вважають такі опуси за текст, свідчить занадто висока оцінка останньої інсталяції українцем Б. В. Сторохою: "Вірш (?! - Н. А. М.) демонструє ризоматичне розгортання простору, рух фрактальної кривої, взаємо­дію магнітних полів, парадигму обертальних рухів чи просто насолоду артикуляцією, яка коріниться у персональному досвіді автора". І зно­ву, як і у випадку з рядками П. Целана, Л. Костенко, И. Бродського, ми можемо дійти висновку, що безглуздя панує і тут, але є у процитованих опусах ще щось таке, що дозволить нам повернутися до них, хоч і зо­всім на іншому рівні.

То що ж таке текст? Широко відоме визначення тексту, яке запропо­нував ще 20 років тому корифей радянської лінгвістики І. Р. Гальпєрін і на яке активно опираються сучасні лінгвісти, не може задовольнити вдумливого філолога, бо є багатослівним, непрозорим, занадто звуже­ним, навіть помилковим і може відноситися (та й то лише частково) до таких же багатослівних, непрозорих, занадто звужених, навіть по­милкових, але претендуючих на істину в останній інстанції, релігій­них текстів, на зразок іудейської Тори, християнського Нового Запові­ту, мусульманського Корану і т. ін., які, швидше за все, і вплинули на гальперінське тлумачення тексту. Ось воно: [Текст - це] "витвір мов-леннєвотворчого процесу, який є завершеним, об 'єктивованим у формі письмового документа, літературно обробленим відповідно до типу цього документа, витвір, який складається з назви (заголовка) і низки основних одиниць, об 'єднаних різними типами лексичних, граматич-


 



Ні


них, логічних, стилістичних зв 'язкіе, і має певну цілеспрямованість та прагматичну настанову"Неважко побачити, що через брак у цьому визначенні посилання на середовище, що оточує нас і нашу мову, воно легко може бути віднесено і до тих опусів, які було розглянуто вище і було названо не текстом, а безглуздою сумою слів. Більш того: воно є занадто звуженим, бо викреслює із поняття "текст" усне мовлення взагалі і фольклор зокрема, а також будь-яку писемну пам'ятку, якщо вона фрагментарна і не має заголовка.

Зовсім протилежну позицію займає всесвітньо відомий французь­кий структураліст Р. Барт, розширяючи межі цього поняття через змі­шування двох різних категорій (аналізу як об'єктивного сприйняття та рецепції як сприйняття суб'єктивного): для нього головний зміст тек­сту (у термінології Р. Барта - "культурний код тексту") полягає не у самому тексті, а в "описуванні тексту до вже існуючих текстів." Ана­логічної позиції, але майже безмірно розширеної так, що вона змішує (навіть підмінює) дві різні думки ("ідея, яка поки що лише витає, від­чувається у повітрі" та "ідея, яку вже реалізовано у вербальному тек­сті"), дотримується і не менш славнозвісний французький мислитель К. Леві-Стросс: "...джерела тексту існують не лише до тексту, але й після нього." А провідна російська представниця сучасної когнітивної лінгвістики О. С. Кубрякова вважає разом з О. В. Олександровою, що поняття "текст" взагалі не можна визначити: "Чим глибше рівень ро­зуміння тексту, тим більше кількості різних напрямів у його інтерпре­тації він відкриває. (...) уявлення про текст (...) і не повинні бути вичер­паними жорсткими дефініціями, вони не укладаються у межі суворих категорій."'Так впевнено і також не безперечно відстоював колись аме­риканський батько генеративної граматики Н. Хомський твердження, що "мова не є точно визначеним поняттям лінгвістичної науки."

Українські філологи Л. А. Мурач та Н. А. Полежаева взагалі відмов­ляють тексту у власному змісті і розглядають його лише як наслідок відносин між текстами, хоча залишається незрозумілим, як може без­змістовність мати відношення до іншої беззмістовності і при цьому по­роджувати сутність: "Сутність тексту полягає не у тексті як такому, а в його міжтекстовому характері"Чи не через таке витискування соціального і об'єктивного змісту з поняття "текст" та наповнення його волюнтаризмом реципієнта відомий російський структураліст


10. М. Лотман помилково стверджував, що "тексти для більшості є незрозумілими і підлягають витлумаченню," "бо художній ефект в цілому виникає із зіставлень тексту та складного компоненту жит­тєвих і ідейно-естетичних уявлень." Чи не через це вже цитований англієць М. А. К. Холлідей стверджував у 1976 році, що під текстом треба розуміти одиницю мови під час її використання, а через 10 років Ч. Філлмор підтримав цю думку, заявивши, що термін текст "викорис­товується для визначення будь-якого цілісного продукту мовної спро- ■ можності людини." Але ж безглуздий набір таких одиниць є також ви­користанням та цілісним продуктом мовної спроможності людини, та чи буде він текстом? Як справедливо вказує М. К. Бісімалієва, "в цьому випадку ми будемо мати справу вже не з текстом, а з набором або послідовністю часто не пов 'язаних за змістом, але граматично пра­вильних речень." Але німець Е. Оккель і через 22 роки після М. А. К. Холлідея впевнений, що будь-яка сума мовних одиниць створює текст: "Текстом є для мене будь-яке зібрання речень, слів або складів, яке по­ділено на члени і оформлено, завершено і логічно скріплено." Отже, по­няття і термін "текст" за останні десятиріччя, особливо після появи терміна "дискурс", про який мова піде далі, стали розмитими настіль­ки, що у Німеччині змогла навіть з'явитися монографія про танок як "текст руху."

Але, як сказано на початку цього параграфа, текстє для здорового глузду звичайним і зрозумілим поняттям і, отже, нісенітниця,яку продемонстровано прикладами, наведеними вище, текстом бути не може. Іздоровий глузд має рацію, бо на рівні підсвідомості людина відчуває, що мові притаманно багато інших і більш важливих функцій, крім традиційного спілкування. В іншому разі поширений український анекдот про буцімто комунікативність був би зразковим символом сут­ності (точніше: пустки) будь-якої мови: "Куме, ти по рибу? - Ні, я по рибу. —А я вважав, що ти по рибу".

Отже, одиницею тексту є на рівні змісту думка, а на рівні форми -висловлювання, яке може втілюватися в одну лексему (наприклад, "причинна" як назва поеми Т. Шевченка або "gefunden" як назва поезії Й. В. Гете), в поширене речення (наприклад, фразеологізм "хібаревуть воли, як ясла повні? " як назва роману П. Мирного або "kleiner Mann -was nun?" як назва роману Г. Фаллади) чи навіть у цілий епізод (на-


 




приклад, фрагмент "Ідуть дощі..." з повісті М. Коцюбинського "Fata morgana" або фінальний монолог Галілея "In meinen freien Stunden..." у п'єсі Б. Брехта "Життя Галілея").

Ми будемо вважати за текст лише такий набір слів і граматичних категорій, в якому є логічно оформлена думка про наше середовище.

Лише тепер є сенс повернутися до прикладів щодо нісенітниць О. Кручених, П. Целана, Л. Костенко та ін. Чи є у процитованих з їхніх виробів рядках…

Типи тексту

з основних функцій мови: науковий (панує функція пізнання), діловий (функція інформативна), публіцистичний (вплив), художній (естетична), побутовий… Функціонально-стильовий підхід, запропонований нами для пере-кладознавчої… § 2.2.4. Класифікація тексту з перекладознавчого боку

Структура висловлювання

тей між цими категоріями, а за умови розгляду їх як перекладацьких синонімів. Це, однак, зовсім не означає, що прагматика висловлювання є простою… У змістовній структурі прагматики висловлювання треба перш за все акцентувати… Для перекладача є практичний сенс розмежовувати також стилісти­ку мови і стилістику висловлювання. Перша не викликає…

Стратегії і тактики співрозмовників дискурсу

ними (у автора: об'єктивно донести до адресата свій задум; у сприй­маючого: об'єктивно оцінити намір мовця), шляхи їх реалізації будуть… Щоб не вдаватися до детальної характеристики понять "страте­гія" і… На ці об'єктивні чинники розбіжностей між стратегією і тактикою адресанта і адресата накладається ще і філософська…

Оригінал як основа концептуального перекладу

  на знайти дуже вдалі переклади деталей оригіналу. Стверджувати так можливо,… Але саме збереження концепції не встановлюється у багатьох до­слідженнях, у яких часто-густо лише констатується, чи…

Оригінал як процес: його інтерпретація

Традиційно вважається, що текст народжується у процесі вербаль­ного втілення задуму автора, але для сприймаючого він є тільки на­слідком процесу, що… У попередніх параграфах вже вказувалось, що, на погляд філософів, будь-яке…  

Оригінал як естетичність

§ 2.9.1. Сутність поняття і терміна '•'•естетичність''' Упідрозділі про оригінал як текст вказувалось на те, що, оскільки мові…  

Оригінал як об'єкт перекладу: чинники його (не)адекватності

У перекладознавстві давно вже існує письмово не зафіксований по­стулат, що переклад як наслідок діяльності перекладача завжди відпо­відає… Що ж саме повинен мати оригінал, аби відбувся його адекватний переклад? У всесвітньо відомій і не менш вагомій поемі Гете "Фауст"є зміс­товно дуже цікава, а для перекладознавства…

Оригінал як джерело неадекватності

Сучасні українські перекладачі-практики вважають, що досягти адекватності перекладу майже неможливо, хоч і сподіваються на щось подібне, яке просто повинно існувати. Так, П. В. Рихло зауважує:… Про об'єктивну неминучість втрат суттєвих якостей оригіналу при їх перекладі свідчать і теоретичні положення…

Контрольні завдання

Примітка: відповіді обґрунтовуйте матеріалом підручника, пого­джуючись або дискутуючи з ним.

Контрольні запитання

1.1. Встановіть загальне та відмінне у поняттях "текст", "вислов­лювання", "дискурс", "фрейм",… 1.2. Схарактеризуйте сутність категорії "процес" у межах… ■ 1.3. Визначте семантичний об'єм поняття "художність" і вкажіть, охоплює він усі типи тексту чи лише…

РОЗДІЛ 3. ФОНЕТИЧНІ ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ

Орфоепічні аспекти перекладу

Стосовно практичної фонетики німецької мови перекладач повинен насамперед засвоїти особливості звуків, які відрізняються від україн­ських, до… Не вдаючись до деталей (це має бути метою окремого практичного курсу) наведемо…

А. Загальні особливості звуків

  2) На початку слова або основи слова голосний звук вимовляється з твердим… 3) Довгі голосні не дифтонізуються.

Б. Специфічні німецькі звуки для українського усного перекладача

1. Голосні: закритий -а-; закритий та відкритий -є-; закритий -о; відкри­тий, закритий та нескладовий -і-; умлаути, запозичені носові голосні.

2. Приголосні: р, t, k b, d, g в кінці слова; 1; язичкове, тертєве та вока-лізоване г; Ich - Laut; h; сполучення ng.

Правильна вимова зазначених звуків свідчить про рівень кваліфіка­ції перекладача і її слід вважати обов'язковою для усного перекладу.


 




Решта голосних та приголосних зовсім або майже не відрізняються від українських.

В. Наголос у складних словах

г. Поняття фонетичного слова Вагомим чинником між комплексом звуків та інтонацією виступає фонетичне слово,… § 3.2. Практичні аспекти інтонації німецького речення

Г. Поняття фонетичного слова

Вагомим чинником між комплексом звуків та інтонацією виступає фонетичне слово, яке рідко збігається з лексичною одиницею і вимов­ляється як єдина фонетична субстанція з одним наголосом. Отже, кіль­кість фонетичних слів у реченні дорівнює кількості наголосів у ньому; на практиці слід обов'язково реалізувати дану закономірність: як пра­вило, не наголошуються у німецькому реченні прийменники, артиклі сполучники, заперечення (крім "nein"), модальні та допоміжні дієсло­ва, більшість займенників. Останні вимовляються з наступним наголо­шеним словом як єдиний і окремий фонетичний імпульс, який лежить в основі ритміки мовлення. Слід також зазначити, що завше наголошу­ються іменники, прикметники, вагомі дієслова, вагомі числівники, які виступають як основа фонетичного слова, формуючи смислову струк­туру речення.

Практичні аспекти інтонації німецького речення

лише одного слова "здравствуйте" аж 25 інтонаційних варіантів). Проте перекладачеві слід мати на увазі й застосовувати на практиці головні… I. У вигляді атомарної інтонаційної структури речення виступає про­ сте… Ich "lese.

Meeresstille

Tiefe Stille herrscht im Wasser, Ohne Regung ruht das Meer, Und bekьmmert sieht der Schiffer Glatte Flдche ringsumher. Keine Luft von keiner Seite, Todesstille fьrchterlich... In der Ungeheuern Weite Reget keine Welle sich...

Cophtisches Lied

Geh! Gehorche meinem Winken!

Nutze deine jungen Tage,

Lerne zeitig klьger sein!

Auf des Glьckes grosser Waage .

Steht die Zunge selten ein:

Du musst steigen oder sinken,

Du musst herrschen und gewinnen

Oder dienen und verlieren,

Leiden oder triumphieren,

Amboss oder Hammer sein.


РОЗДІЛ 4. ЛЕКСИЧНІ ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ

Нарис проблематики

Слово та його дефініція для перекладознавства

Саме номінативну функцію найповніше репрезентує лексичний рі­вень мови, сформований завдяки відображенню позамовної дійсності в структурах головного… Основною одиницею словникового складу, яка представляє лексич­ний рівень мови,…  

Власні географічні назви

нував його на мис Доброї Надії (Cabo de Boa Esperanca), що було калько­вано всіма мовами світу (як згодом і інше позначення: Вогняна Земля). Назви міст переважно транслітеруються (Berlin - Берлін), хоча при цьому може… Назви країн або мають свої норми перекладу (Russland - Росія; Frankreich - Франція; USA - США), або транскрибуються…

Проблеми перекладу гри слів, чи каламбурів

чи змінити свою думку на щось). Однак якщо ще на початку XX ст. до­мінувала примітка "Неперекладна гра слів", в якій перекладач… Механізм гри слів вивчали ряд дослідників (А. А. Щербина, І. Р. Галь-исрін, Р.… Для подальшого аналізу перекладацької практики розглянемо це на прикладі жарту, довільно взятого зі збірки анекдотів:…

Проблеми перекладу гри слів, чи каламбурів

чи змінити свою думку на щось). Однак якщо ще на початку XX ст. до­мінувала примітка "Неперекладна гра слів", в якій перекладач… Механізм гри слів вивчали ряд дослідників (А. А. Щербина, І. Р Галь-перін, Р… Для подальшого аналізу перекладацької практики розглянемо це на прикладі жарту, довільно взятого зі збірки анекдотів:…

ВПРАВИ

Прокоментувавши, перекладіть ці невизначені речення

1. Die Wьrdedes Menschen ist unantastbar;

2. Das verlangte von ihm das Rechtder persцnlichen Ehre;

3. Die Ladungwar leicht zu verstehen;

4. Ich halte diese Personfьr einen bescheidenenMenschen;

5. Der Traumdes Studenten war wirklich gut;

6. Das Tцtender Lцwen war fьrchterlich;

7. Ist der Tag schon zu Ende?Woran ist es zu sehen?

8. Er hat immer Schweinzu Hause — davon ist jeder im Bild;

 

9. Voltair gab seinen Geist auf aber der Geistdes Humanismus blieb erhalten;

10. An der Ladentьr hдngt das Schild: Komme gleichwieder!

11. Unser groЯerSohn ist jetzt zu Hause.

12. Chicken is ready to eat;

13. Die Liebe der Eltern ist unertrдglich;

14. Der Bodenimpfstoff besteht aus Wasser Luftstickstoff bindenden Bakterien;

Перекладіть ці жарти, що ґрунтуються на полісемії

2. Die Mutter erzдhlt Klein Evchen ein Mдrchen: "Die junge Kцnigs­tochter hatte im Burgverlies ihren Schatz vergraben... " Fragt Klein Evchen: "Wieso ? Lebendig? " 3. Vergnьgt kommt der Hotelgast morgens die Treppe herunter. Der Portier hдlt ihn an:

Визначте різні типи омонімів та перекладіть їх

1.Lдufer, Hцrer, Trager, Bohrer, Walzer, Spitzer, Fьller, Schцpfer, Aus­geber, Zдhler, Messer, Sдumer, Lцscher, Vorleger, Laster, Schauer, Frachter, Kipper;

2. Ball, Ente, Flьgel, Fuchs, FuЯ, Gesicht, Hahn, Korn, Schimmel, Schloss, Wagen;

3. Druck (Hдnde-, Maschinen-); Schдlchen, Grausamkeit; Fцhn - Fцn;

4. Was isster? - wo ister? Eine Lerchesitzt auf einer Lдrche;Der
v Weisespielt dem Waiseneine Weise;Eine Banksteht vor der Bank,

auf der das Geld zu ьberliefern ist;

5. Der Militдr - das Militдr; Der Moment - das Moment; Der Morgen-
Der Morgen - Das Morgen; Der Muff- Der Muff; Der Otter - Die
Otter; Der Pony - Das/Der Pony; Der Positiv - Das Positiv.

Перекладіть ці омоніми українською

Der Muff (PL -e) - die Muffe (PL-ел); Der Typ (Pl.-ew) - Die Type (PL -ri); Der Akt (PL -e) - die Akte (Pl.-rc); Das Deck (Pl.-e) - Die Decke (PL -n); Das Etikett (PL e) - Die Etikette (PL en); Der Laden (PL.: дden) - das Laden (o.Pl.) - die Lade (Pl.w); Der Leisten (PL en) - die Leiste (PL n); Die Mark (o.Pl.) - die Marke (PL n); Der Rabatt (Pl.-e) - die Rabatte (PL -n); Das Rohr (PL e)- die Rцhre (PL n); Der Spalt (PL e) - die Spalte (Pl.-w); Der Spross (PL


Sprosse) - die Sprosse (PL n); Der Streifen (PL en) - die Streife (PL n); Das Tablett (PL e) - die Tablette (PL n); Der Typ (PL e/n) - die Type (PL n).

Наскільки можна перекласти гру слів, що ґрунтується на омо­німії?

3. Wenn wir uns auf andere verlassen, dann sind wir oft verlassen. (J. Gцssel) 4. Wohl ihm, der viel Freunde zдhlt; weh ihm, wenn er auf sie zдhlt. (J.… ; 5. Auch (Ton)konserven sind nicht vor Schimmel geschьtzt (Heyse, Ge­hirntestate)

Спробуйте перекласти ці жарти, що ґрунтуються на омонімії!

1. Ein Mдdchen im Reisebьro: "Bitte, einen Reisefьhrer!" - "Broschiert oder gebunden?" - "Nein - mцglichst blond!" ("Junge Welt")

2. Richter: "Angeklagter, also zehn Hьhner haben Sie gestohlen. Hat die Stalltьr offengestanden oder war sie geschlosen?" Angeklagter: "Offen gestanden - geschlossen"

3. "Was macht denn Ihr Heini jetzt?" fragt Frau Puttinckoch ihre Nach­barin.


 




- ' "Der arbeitet doch schon lange an einer Bank."

"Na, hцren Sie mal, kriegt er die denn gar nicht fertig?"

Проаналізуйте способи перекладу фрагмента "Аліси в країні чудес" Л. Керола з англійської на німецьку мову. Запропонуйте власний переклад

Dt. 1: "Was ich hinter mir habe, ist sehr lang und traurig", sagte die Maus, wandte sich zu Alice herum und seufzte. "Allerdings, du… Dt.2: "Ach", seufzte das Mдuslein, "ihr macht euch ja aus… Dt.3. "Mein Lebensbericht ist lang und hat ein trauriges Ende", begann die Maus seufzend. Alice war gerade…

Проблеми перекладу умов комунікативного вживання: лексика в просторі, часі та суспільстві

інших мовах, тим більше при словниках, які не перевищують 500 тис. слів, зупинимося на типових класифікаціях словникових груп, які до­поможуть… § 4.6.1. Слова в просторі (реалії, діалектизми): особливості їх… § 4.6.1.1. Безеквівалентна лексика та реалії і способи її перекладу

Діалектизми та способи їх перекладу

  рана робить різке зауваження літературною німецькою: "Dort ist Ihr Platz… Прочитавши подібні твори, читач оригіналу сприймає їх художньо-ес­тетичну цінність, відчуває силу літературного…

Визначте територіальну приналежність цих слів, перекладіть їх просторіччям української мови

Дtti - Vater; Brunnen - Born; Bube - Knabe; Buddel - Flasche; Dirndl -Gцre - Kind, Mдdchen; Brett - Bord, Dackel - Teckel; Flagge - Banner; GeiЯ - Ziege; Jause - Vespermahlzeit; Kiepe - Tragkorb; Kate - Hьtte; Kan-ker - Spinne; Knabe - Knappe; Krug - Gasthaus; Knцdel - Kloss; Lade -Truhe; Lefze - Lippe; Mangel - Wдscherolle; Maut - Zoll; Metzger - Flei­scher; Mus - Brei; Padde - Frosch; Pelle - Schale; Pott - Topf; Rabe - Rap­pe; Ranft - Rand; Ross - Pferd; Rechen - Harke; Schreiner - Tischler; Sta­del - Scheune; Stiege - Treppe; Samstag - Sonnabend; Teich - Deich;

feist - fett, klamm - feucht, feuchtkalt; lьttje - klein; rank —schlank; schlaff- schlapp; mang - zwischen; kneifen - kneipen; paddeln -patschen, rudern; schrapen - kratzen; snaken - schwatzen; trecken —ziehen; bar­men -jammern; gucken—sehen; kick mal - sieh mal - guck mal; sauber -schmuck, hьbsch; schaffen - malochern - arbeiten; schmecken - riechen; tauchen - ducken.

Оцініть соціальну функцію регіонального мовлення в "Будденб-роках" Т. Манна і перекладіть літературною німецькою та україн­ською мовами

de Ordnung." "Die heilige Ordnung!" unterbrach Herr Gцsch ihn zischend. "De Ordnung, segg ick!" beschloss Konsul… ' Знаючи особливості вживання нижньонімецького діалекту, спро­буйте перекласти… Einmal fanden drei Handwerksburschen, ein Hamburger, ein Bremer und ein Hannoveraner; zusapmen^ine Tabakpfeife. Der…

Неологізми

Переклад неологізмів (особливо першої групи) не викликає великих проблем. Вони перекладаються з загальними правилами: чи за допо­могою… Як правило, оказіональне слово отримує при перекладі образну внутрішню форму,… формою (на зразок деамбілюємо, ексгаустний, люстральний) чи росій­ською основою та латинськими формантами (на зразок:…

Архаїзми та історизми

кольчуга, меч, шляхтич, фільварк, городовий; німецькі Feud; Weg-und Brьckenzoll; Geleitgeld; Statthalter; Landgraf; Vogt; Pedell; Knecht:… Проблеми перекладу творів попередніх часів, які внаслідок часової дистанції… а) соціальну дійсність віддаленої від нас епохи, що відображається в творі такою, якою вона була (ідеї, мораль,…

ВПРАВИ

Як відтворити наведені історизми? Перекладіть текст українською мовою

  В. Nicht nur der Vasall war vom Lehnsherrn abhдngig, sondern auch der… ?| ;?Як можна перекласти наведені нижче німецькі архаїчні варіанти?

Перекладіть ці тексти сучасною німецькою та українською мо­вами, стилізуйте українські переклади під мову XVII та XVIII ст.

cepta und Badeordnung vorschreiben sollten. Dieselbe begaben sich mit mir und befanden, dass Herzbrudern vergeben worden; und... das Gift... ihm in… B. In einer der besten Stдdte, so in der franzцsischen Provinz Touraine…

Визначте шляхи творення нових слів та спробуйте перекласти речення з ними українською мовою.

fьr einen gewissen, wohlgepolsterten, dicken Millionarrn undseine dicke Millionдrrin(H. Heine); kein sьЯes Philantrцpfchen.(H. Heine); Rothschild behandelte mich ganz ... ganz familьonдr(H.Heine); mit einem Tropfen Garibaldrian(E. Weinert); durch den Anblick jenes Geld-Elends(H. Heine); ein dummklugesGesicht (H. Heine)(zit. nach Dewkin 1971).

Слова в суспільстві та особливості їх перекладу

  несеністю з різнотипними соціальними групами. Це - лексика профе­сійних груп… і § 4.7.1. Професійна лексика (професіоналізми, терміни та інтер-націоналізми)

Лексика певних соціальних прошарків

Суттєву проблему складають німецька мова ФРН та НДР, що вна­слідок різних соціально-політичних умов (1945-1990), мають не лише специфічні реалії, а… Ряд лінгвістів визначають специфіку мови "гастарбайтерів", для якої…

Лексика певної статі

  ngestellte чи Hilfe). Такі особливості доводиться ігнорувати особливо у… § 4.7.4. Вікова лексика

Соціальна лексика

  туальної суспільної мети. Поза сумнівом, відтворювати такі загальні слова… Модні слівця (Modewцrter)як узагальнююче-експресивні слова та вирази, вживані модними прошарками населення {prima;…

ВПРАВИ

Знайдіть шлях відтворення цих колоквілізмів (розмовних слів та виразів) українською мовою

1. Vati, Pappi, Mutti, Mammi, Pulli (Pullover), Woffi,Uschi (Ursula), Pepi (Joseph), Reni (Renate), Spezi (vertrauter Freund), Schatzi, Frцsi (Ze­itschrift "Frцhlich sein und singen"), Sozi, Nazi, Ami, Specki (Schwein), Sani (Sanitдter), Schiri (Schiedsrichter), Imi (Immigrant); Opa, Oma, Ohm, Bus, Omni, Prд, Uni, Audimax,Wiwi, Gewi, Polцk, Manus.

2. Angstmeier, Heulliese, Zimperliese, Liederjan, Transuse, Wurstma­xe, Zeitungsfritze, Blumenfritze; Hцllenangst, Hцllendurst, Hцllentempo, Heidengeld, Heidenwetter, HeidenspaЯ, Bombenerfolg, piekfein, piekno­bel, pieksauber, kreuzalt, kreuzdumm, kreuzfidel, kreuzwar, ьberhaupt erst mit dieser Trotzerei anzufangen, (id.).

3. hoch lebe die Arbeit, so hoch, dass niemand mehr drankommt; der
Student geht solange zur Mensa, bis er bricht; es gibt viel zu tun, warten
wir's ab; ich glaub, mich knutscht'n Haifisch; "Lernen? Nochma in de Schu­
le jehn? Knif, "Kommt nicht in Frage", fьr sowat bin ich schon zu alt."
(H. Fallada).


Охарактеризуйте неологізми молодіжної мови та спробуйте їх відтворити українською мовою

Еу/ ei! Okay, boah; du Looser! Zunsel 'hдssliches Mдdchen, Haus­drache'; Zumpel 'schimpf, eine starke Weibsperson'; Geblubber, Gepklдt-sdier 'dummes Gerede'; Naffel 'Nabel; Langeweile'; Macho, Radikalo, Geck/ Gecko, Domo 'Doppelmoralist'; Mьlloge (jmd., der im Haushalt Abfдlle trennt), Durchblickloge 'kluge Person'; Assi 'Assistent; Asozialer'; I )epri 'Deppresive'; Knacki (zu verknacken 'Hдftling'), Konfusi, Korrupti; Vidcot (Video und Idiot); Chaot 'spontane / unordentliche Person'; Snobiety 'snobgesellschaft; Geldadel'; Flaps 'Bemerkung/ Scherz';

alken 'Alkohol trinken'; (ab)greifen 'stehlen'; schцppeln, Schoppen 'ein­kaufen gehen; Alkohol trinken'; tцrnen (to turn); klaufen (klauen beim Kau­len); opern ('dummes Zeug reden', zu: quatsch keine Opern!);

abgenervt 'fertig mit den Nerven'; abgewrackt; abgezopft 'alt'; abgetцrnt; beleuchtet 'klug'; bemoost 'alt; reich'; beschickert 'betrunken; verrьckt'; krokofantцs 'hervorragend';gorillamдЯig, frustmдЯig; trendy/ trendig; rapi-tlo, optimalo, trivial/ trivialo, egalo; intellell (zu intellektuell); overzack.

У яких фахових областях вживають ці німецькі полісеманти?

Bereich, Besatz, Block, Flьgel, Antrieb, Lager, Rolle, Behдlter, Mantel, Stand, Stamm, Wurzel.

Зіставте значення "несправжніх друзів перекладача". Продо­вжіть цей список

Abonent — абонент; Akademiker академік; Antiquariat — антиква­ріат; Apartament - апартамент; deponieren - депонувати; Deputat -депутат; Disziplin — дисципліна; Element — елемент; elementar — еле­ментарний; Epigraph — епіграф; Etappe етап; Exekution — екзекуція; Exursion екскурсія; Experte — експерт; Gazette — газета; Galante­rie - галантерея; Galerie - галерея; Garnitur гарнітура; Gastronom — гастроном; General - генерал; Grazie - грація; Grunt - ґрунт; Hals­tuch галстук; Horn — горн; Hospital — госпіталь; human — гуманний; Idee ідея; Illusionist ілюзіоніст; Illustrator — ілюстратор; Institut —


інститут; Instruktor — інструктор; Intelligent — інтелігент; Internat — інтернат; intim — інтимний; Fabrikat — фабрикат; fabrizieren — фабри­кувати; Fassade - фасад; fatal - фатальний; Film - фільм; final - фі­нальний; Form форма; Format — формат; Fraktur — фрактура; Front — фронт; Funktion - функція.

Визначивши фахові жаргонізми, спробуйте їх оптимально від­творити при перекладі наступних жартів

1. Gefreiter Schmoll steht mit dem Sport auf dem KriegsfuЯ. Tдglich hat
er andere Gebrechen. Das geht solange, bis er zum Arzt geschickt wird.
Nach seinen Beschwerden befragt, sagt Schmoll zaghaft: "Das Herz!". Der
Arzt kann aber nichts feststellen. Sicherheitshalber lдsst er in der Poliklinik
noch ein EKG (Elektrokardiogramm) machen. Bei der Wiedervorstellung
wird Schmoll der Befund mitgeteilt: "Alles OB! (ohne Befund) ", ohne es zu
entziffern.

Tage spдter begegnet der Doktor dem Gefreiten und fragt ihn lдchelnd: "Na, was macht das Herz? ". — "Die Schmerzen sind weg, Herr Doktor, nur das verdammte OB habe ich noch. " (nach Mironow 1970, 36)

2. Leutnant: "Warum haben Sie nicht ein einziges mal die Scheibe ge­
troffen?"

Soldat: "Ich hatte mich entschlossen, sie gefangen zu nehmen!"

3. "Nun, Herr Soldat, haben Sie Ihren Lauf auch richtig entцlt? " "Ja­
wohl, Herr Unteroffizier ".

"Ich sehe aber doch etwas!" "Was aber, Herr Unteroffizier? " "Eine Dienstverrichtung auЯer der Reihe!" (nach Mironow 1970, 5).

Перекладіть українською мовою фрагменти фахових текстів

А. Danton widerlegt mit keinem Wort die politische Anschauung Robe-spierres. Er weicht im Gegenteil einer politischen Auseinandersetzung aus, er hat kein einziges Agument gegegn den politischen Vorwurf... Danton lei­tet das Gesprдch auf eine Diskussion ьber die Prinzipien der Moral hinьber und erficht hier als Materialist einen leichten Sieg ьber die Rousseauschen

174 . ' ■ .


Moralprinzipien Robespierres (Jahncke 1979, 150, zit. nach Muttersprache

2002, 4, 400).

B. Der Begriffeines Systems hдngt mit dem Begriff der Struktur zusam­men. Man kann es als ein hierarchisiertes Gefьge von spezielle Funktionen erfьllenden und strukturierten Invarianteneinheiten definieren. Die Struktur ist als Konkretisierung des Systems an einer Gruppe von Einheiten und zu­gleich auch als ein Relationsnetz derselben aufzufassen. Diese beiden Reali­tдten beeinflussen sich untereinander. Die Begriffe Zentrum und Peripherie sind vom Standpunkt der lexikalischen Semantik aus Antonyme. Auch die Peripherie gehцrt aber noch zum System.man muЯ sich nur die Frage nach der Grenze einerseits zwischen Peripherie und Nicht-System stellen. In der Sprache, nicht nur im Wortschatz, gibt es nдmlich immer auch Erscheinun­gen, die nicht voll systemhaft oder ьberhaupt nicht systemhaft sind. Das hдngt mit der Tatsache zusammen, daЯ Sprachklassen nicht geschlossen, sondern mehr oder weniger offen sind. So werden z. B. im lexikologischen System geschlossene Klassen durch Antonyme, d. h. Wortpaare mit kontrд­rer Begriffsbedeutung, die binдre Gegensдtze verkцrpern, offene Klassen durch synonymische Gruppen reprдsentiert. Was aber die Mitgliedanzahl betrifft, stellen auch die Antonyme eine offene Klasse dar, дhnlich wie jede andere Wortklasse. Die Offenheit, die gerade im lexikologischen System ihren Hцhepunkt erreicht, folgt daraus, daЯ sich die Sprache der Realitдt be­mдchtigt, daЯ sich der Wortachatz von Tag zu Tag erweitert. In der Sprache existieren aber nicht nur binдre Oppositionen. Gerade das lexikologische System ist in dieser Hinsicht komplizierter als andere Systeme. Zwischen den beiden Extremen entwickelt sich eine Ubergangssphдre, in der sich ge­wisse Zentral-und Peripherieerscheinungen kreuzen. Man kann z. B. solche Ьbergangsfдlle und Abstufungen an den Synonymen beobachten oder auch an dem HaЯ, in dem gewisse morphologische Kategorien verschiedene Be­deutungen von polysemischen Wцrtern charakterisieren u. a. (gekьrzt aus: J. Filipec, Probleme des Sprachzentrums...).

4. Diamat, Sputnik, Lunik, monden, jarowisieren, BESM; Jugendbriga-diere, Hobby, Job, Camping, Fan, Comics, Boss, Story, Crack, Crew, Team, Teamwork, topfit, allround, Be-bop, Programmgesteuerte Werkzeugmaschi­nen, Teenager, Gag, Chip, Trend.


§4.8. Фразеологічні труднощі перекладу. Вправи

Словосполучення та фразеологізми: нарис проблематики

Слова в процесі комунікації, поєднуючись із іншими словами, утво­рюють словосполучення, які стають складовими речення. Ці слово­сполучення, які служать своєрідними "блоками перекладу", досить різнотипні за своєю структурою (див. іменникові, прикметникові, чис­лівникові, дієслівні, прислівникові словосполучення тощо), за типами зв'язку (предикативний та прислівниковий: керування, прилягання і т. д.). їх створення ґрунтується не лише на законах граматики та намі­рах мовців, а й на принципах сполучуваності, що не заперечують мож­ливості їх утворення за законами формальної логіки (див. "засмажити сніжки"). Більшість сполучень вільні, тобто вони можуть утворюватися в мовленні без особливих перешкод: красива жінка, дівчина, дитина, річ, прикраса і т. д.; читати книжку, конспект, газету, журнал, до­машнє завдання, думки тощо. Проте багато словосполучень не виникає спонтанно в мовленні, а, як доводять психолінгвістичні експерименти, існує в мові готовими словесними блоками: біла ворона; жити на ши­року ногу тощо. Ці складні для перекладу словосполучення, що досить різноманітні за своїми структурами, називають стійкими, або фразео­логічними (до грец. phrasa "висловлювання"), або фразеологізмами.

Фразеологізми з властивою їм метафоричністю представлені у функціональних стилях по-різному. Вони, як правило, з'являються в художній літературі для вираження соціальних та національних рис персонажів. Дещо менше фразеологізми функціонують у публіцистиці та есеїстиці і досить незначно (за винятком фахових фразеологізмів) у мало експресивному науково-технічному стилі.

Фразеологізми як стійкі словосполучення характеризуються ціліс­ним значенням, яке за своїм характером ідіоматично переосмислене та переважно метафорично-образне. Цей образ, лінгвістичним вира­женням якого є термін внутрішня форма фразеологізму (лексико-се-мантичний зміст вільного словосполучення, на основі метафоризації якого він виник), "стирається" за роки свого вжитку й тому зберіга­ється по-різному. Внаслідок цього фразеологізм має різні ступені вмо-


тивованості: від очевидного до нульового. Так, образ зберігся в ціло­му у фразеологізмах типу товкти воду в ступі, leeres Stroh dreschen "даремно втрачати час", кіт наплакав "дуже мало", рукою подати, ein Katzensprung von hier "дуже близько", в інших він губить свою моти­вацію - дати гарбуза = einen Korb geben "відмовити комусь", врізати дуба "померти", а в третіх, що переважно ґрунтуються на архаїзмах, він повністю "стерся" та зник і без додаткового культурно-історичного чи етимологічного аналізу не сприймається: бити байдики, досл. від­колювати дрібні скалки, тобто "ледарювати, марнувати час" тощо.

Після піонерської праці Ш. Баллі ("Французька стилістика", І вид. -1909), а пізніше В. В. Виноградова та ін., фразеологізми стали пред­метом різнобічних досліджень. У результаті цього визначилися їх такі основні ознаки:

1)семантична цілісність або семантична нерозкладність - значення сприймається як єдине ціле (В. В. Виноградов, В. Л. Архангель­ський, В. П. Жуков, О. І. Молотков, М. М. Шанський, Л. А. Була-ховський, М. А. Жовтобрюх);

2) метафоричність нового цілісного значення, що виникло після втрати первісних реалій (Б. О.Ларін, О. М. Бабкін, О. В. Кунін, В. П. Жуков);

3) певний образ, що має різні ступені вмотивованості внутріш­ньої форми фразеологізму та експресивності (В. С. Виноградов, Р. П. Зорівчак та ін.);

4) надслівна подвійно наголошена нарізнооформленість (В. П. Жу­ков, М. М. Шанський, О. І. Молотков, С. Г. Гаврін, Л. Г. Скрипник, P. M. Попов), тобто наявність не менше двох повнозначних слів;

5) відтворюваність сполучень, які, за психолінгвістичними екс­периментами, зберігаються в нашій пам'яті як готові одиниці

- мови (В. В. Виноградов, В. Л. Архангельський, В. П. Жуков, М. М. Шанський, С. Г. Гаврін, Л. Г. Скрипник, Л. І. Ройзензон, Ф. П. Медведев, В. М. Телія, P. M. Попов);

6) відносна стійкість структурного складу чи цілісність (М. М. Шан­
ський, О. В. Кунін, О. М. Бабкін; В. М. Мокієнко) з визначеною
послідовністю та взаємозалежністю компонентів у синхронії
(В. Л. Архангельський);


 




7) неможливість дослівного перекладу іншими мовами (Л. А. Була-- ховський, О. О. Реформатський).

На цій основі можна запропонувати таке визначення фразеологізму чи фразеологічної одиниці (ФО): Фразеологізм- це відносно стійка, соціально зумовлена лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю сло­восполучення чи речення, яка, маючи в основі, можливо, вже й стерто­го образу цілісне переосмислене значення, автоматично відтворюється мовцями як готова до використання одиниця мови. Таке визначення, на нашу думку, відображаючи функціональність та динамізм ФО, на­близить дослідника й перекладача до синергії та голістичної цілісності цього явища.

Класифікація фразеологізмів і переклад: нарис проблематики

Для кращого розуміння суті та функцій цих сталих словосполучень дослідники намагалися охопити їх у різних класифікаціях. Як відомо, суть класифікації(лат. "розряд, клас" + "роблю") складає розподіл певного типу предметів чи явищ на взаємопов'язані класи (розряди) відповідно до тих чи інших найсуттєвіших ознак, які притаманні оди-ницям-компонентам певного класу і які водночас відрізняють їх від інших класів. Кожен клас займає в такій системі певне місце, що є по­стійним, і його одиниці кваліфікуються за однією чи кількома диферен-ційними ознаками.

У результаті багаторічних досліджень виник ряд класифікацій, які ха­рактеризують фразеологізми на основі різних ознак. До них належать:

1) семантична класифікація, в основу якої покладено принцип не­розкладності семантики: фразеологічні єдності, зрощення та сполучення (В. В. Виноградов, В. П. Жуков, М. М. Шанський: фразеологічні вирази, І. В. Абрамець, Б. О. Ларін);

2) граматична (В. Л. Архангельський, Ф. А. Краснов, О. І. Молот­ков), за якою виділяють іменні, дієслівні, ад'єктивні, адвербіаль­ні та вигукові фразеологізми;

3) структурна (М. Т. Тагієв), за якою фразеологізми мають одно-, два- чи трипозиційне оточення;


 

4) функціональна (Л. А. Щукіна; Н. Burger): комунікативні та номі­нативні фразеологізми;

5) стилістична (О. С. Ахманова, В. В. Виноградов, С. Г. Гаврін, М. М. Шанський, Л. А. Булаховський): міжстильові, розмовно-побутові, книжкові фразеологізми; архаїзми та історизми тощо;

6) перекладознавча класифікація фразеологізмів із погляду шляхів переосмислення їх компонентів (Р. П. Зорівчак): ФО, що вини­кли через тропізацію (метафори, гіперболи, метонімію); ФО з вільних сполук; ФО через лексичне послаблення їх компонентів; ФО, породжені позамовними чинниками тощо.

Як свідчить аналіз, наведені класифікації або мають різні логічні основи, або не охоплюють усієї різноманітності, або є занадто загаль­ними, включаючи надлишкові феномени. Тому запропонуємо виро­блений нами на основі структурно-семантичної класифікації І. І.Чер-нишової авторський варіант класифікації фразеологічних одиниць, в який синтезуємо на логічній основі компоненти інших класифікацій. За цією класифікацією, фразеологічні одиниці поділяються на номіна­тивні фразеологічні єдності (що повністю семантично переосмислені), номінативні фразеологічні сполучення (з одним переосмисленим ком­понентом) та комунікативні фразеологічні висловлювання, які склада­ють завершене речення.

Сукупність їх ознак суттєво відрізняє фразеологізми від слів чи вільних словосполучень, що спонукає деяких учених говорити про фразеологічний рівень мови як мовної діяльності та про фразеологіз­ми як одиницю перекладу. Такі міркування викликають спочатку певні сумніви - на нашу думку, мовні рівні охоплюють свої одиниці за ти­пом їх поєднання та функціонування. Ці міркування підтверджують і ті обставини, що фонеми на фонетичному рівні функціонують на осно­ві їх зчеплення в перцептивному потоці, морфеми на морфологічному рівні - на основі їх поєднання у слові, слова на лексичному рівні - на основі їх поєднання в синтагмах, синтагми (словосполучення) на син­таксичному рівні - на основі їх поєднання в реченнях, речення на тек­стовому рівні - на основі їх поєднання в тексті. Проте фразеологізми, що за своєю формою складають синтагму (словосполучення) синтак­сичного рівня, виражають значення із лексичного рівня та можуть


 




утворювати речення текстового рівня (прислів'я, приказки), тобто вони належать щонайменше до трьох рівнів. У такий спосіб стандартні мов­ні рівні можна зобразити у вигляді горизонтальних площин, а фразео­логічний - як об'єднуючий вертикальний чи проміжний рівень. Саме це є свідченням синергетичної організації мовної системи, взаємопро­никнення елементів якої сприяє її саморозвитку.

Що стосується перекладу, то Л. С. Бархударов, не розглядаючи фразеологізми, вважав переклад можливим лише на рівні фонем (для писемної мови - графем), морфем, слів, словосполучень, речень, тек­сту, які він позначав терміном "одиниці перекладу". Якщо вільні сло­восполучення перекладаються на рівні слів (тобто лексичному рівні), то фразеологізми виступають особливими випадками перекладу на рівні слова (переклад ідіом), словосполучення та речення, тобто вони стосуються трьох основних рівнів мови, і в перекладі утворюють про­міжний рівень перекладу - фразеологічний. Вияв у перекладі цього синергетичного рівня зовсім не однозначний. Р. П. Зорівчак недарма відзначала, що "під час перекладу інколи вирішальна роль належить не формальній заміні елементів оригіналу - ФО на ФО, а відтворенню денотативного змісту, експресивно-емоційної тональності першотво­ру та інших естетичних функцій, що їх виконує фразеологізм в автор­ському задумі" (див. посилання вище). Це дозволяє стверджувати, що фразеологізм (як одиниця проміжного, вертикального рівня) також є одиницею перекладу, що перекладається як єдине ціле (з урахуванням актуалізованих у тексті оригіналу внутрішньої форми та змісту, емо­ційно-експресивних та конотативно-стилістичних нашарувань) неза­лежно від опори на наявні/ відсутні еквіваленти в мові перекладу.

Зважаючи на ці міркування, розглянемо основні типи та види фра­зеологізмів для визначення специфіки їх перекладу для передачі зміс­ту, образу, емоцій, функції та стилю інформації, властивих оригіналь­ному тексту.

Класифікація фразеологічних єдностей та їх переклад

рактеризуються семантичною трансформацією всіх компонентів, уна­слідок чого в мовленні реалізується їх сукупний узагальнено-цілісний смисл. До них… Зупинимося детальніше на їх характеристиці та перекладі: 1.1а:Як відомо, ідіома (Idiom, до грец. "своєрідність") - це стійка образно переосмислена словосполука, що…

Tertium comparationis порівняння фразеол. значення.

stumm sein wie ein Grab' бути дуже мовчазним' Завдяки різним порівнянням основне значення може отримати без­ліч відтінків:… Значна частина порівнянь, однак, у різних мовах не збігається, що пояснюється відмінними стійкими метафорами: в ^™ь™™^…

Визначте кліше серед наведених фразеологізмів та перекла­діть їх українською мовою

1. zum Ausdruck bringen; Beistand, Hilfe leisten; Vorbereitungen, MaЯnahmen treffen; Sport treiben; Kritik ьben; zum Vorschein, zum SchluЯ kommen; in Bewegung, in Kraft setzen; in Erfьllung gehen; in Gang kom­men; seine Blьte erreichen;

2. Menschen guten Willens, цffentliche Meinung, "abendlдndische Kul­tur", konstruktive Vorschlдge; der kalte Krieg; langanhaltender, stьrmischer


Beifall; ein blinder Passagier; schwarze Johannisbeere, elektromagnetische Schwingungen; der Stille Ozean, die Vereinigten Staaten von Amerika; der zusammengesetzte Satz, statische Mechanik; kuhwarme Milch, eine leichte Fliege; Liebe auf den ersten Blick; Der Wolf im Schafspelz; Vom Regen in die Traufe; rollendes Material; der reine Niemand;aus dem Stegreif; silberne Hochzeit;

Знайдіть українські відповідники для німецьких парних сло­восполучень

an allen Ecken und Kanten; Art und Weise; Auge um Auge, Zahn um Zahn; in Bausch und Bogen, auf Biegen und Brechen, unter Dach und Fach, auЯer Rand…   ^З.Інайдіть українські відповідники німецьким компаративним фразеологізмам

Який тип емоцій (обурення, згоду, визнання, виклик тощо) вира­жають ці вислови? Знайдіть українські відповідники цим приказкам

(2) Nun schlдgt 's aber dreizehn! () Nach mir die Sintflut! () (3) In der Tat! () Ach du grьne Neune ! () (4) Mach mich nicht verrьckt! ()

Знайдіть оптимальні варіанти для перекладу цих прислів'їв

1. Morgen! Morgen! Nur nicht heute, sagen alle faulen Leute; 2. Klap­pern macht auch Mist. 3. Vorsicht ist besser als Nachsicht; 4. MьЯiggang ist aller Laster Anfang. 5. Kinder und Narren sagen die Wahrheit. 6. Mor­genstund hat Gold im Mund. 7. Was sich liebt, das neckt sich. 8. Wie man in den Wald hineinruft, so schallt es heraus. 9. Der Gast ist wie ein Fisch, bleibt nicht lange frisch. 10. Wie die Alten sungen, so zwitschern auch die Jungen.ll. Was ein Hдckchen werden will, krьmmt sich beizeiten. 12. Mot­tenfressen die Kleider und Sorgen das Herz. 13. Steter Tropfen hцhlt den Stein; 14. Ein Mann, ein Wort.

Які еквіваленти до цих "крилатих висловів" Ви знаете?

Die Achillesferse; das Prokrustbett; einen gordischen Knoten kosen; eine Sisyphusarbeit; das Damoklesschwert; mit drakonischen MaЯnahmen; mit


Argusaugen; Hiobsbotschaft, Ikarusflug, Kainsmal, Sisyphusarbeit, Tanta­lusqualen; drakonische Strenge, homerisches Gelдchter, lukullisches Mahl, panischer Schrecken, platonische Liebe; mit herkulischem Kцrperbau.

4. Перекладіть українською мовою цю бувальщину, що ґрунту-
гі'ься на подібному "крилатому виразі"

(nach Buscha 1976, 240) Jahrelang hatte Bertolt Brecht gegen den Krieg geschrieben und wurde deswegen aus einem Vaterland vertrieben. Doch ei­nes Tages entdeckte ein Philologe, dass der 16-jдhrige Brecht am Anfang des ersten Weltkrieges kriegerische Verse verfasst hatte. Als man Brecht die Entdeckung des Philologen vorhielt, meinte er: "Auch ich habe meine Achillesverse".

Перекладіть ці "крилаті вислови" чи знайдіть їм відповідни­ ки українською мовою

2. "Die Uhr schlдgt keinem Glьcklichen" (F.Schiller) 3. "Kein Mensch muss mьssen " (G. Lessing) 4. "Dieser war der erste Streich, doch der zweite folgt sogleich " (W. Buschj;

Г


 




РОЗДІЛ 5. МОРФОЛОГІЧНІ ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ

Нарис проблематики

Як відомо, граматика(грец. grammatike) - це розділ мовознавства, який містить учення про форми словозміни, особливості будови слів, словосполучень та речень. На противагу синтаксису, спрямованому на вивчення речення, предметом морфології(грец. "форма + вчення") ви­ступає саме граматична, чи морфологічна структура слова, що містить морфеми (неподільні значущі частини слова: корінь, афікси, флексії). На морфологічній структурі слів ґрунтуються й інші складові морфо­логії: утворені на їх основі частини мови з властивими їм способами словотвору; форми словозміни та способи вираження граматичного значення тощо. На основі морфологічних характеристик за допомогою певних морфем (флексій) забезпечується утворення та функціонування одиниці синтаксису - речення. Певна самодостатність морфологічних категорій та ієрархічна підпорядкованість морфем у межах мови (мор­феми, що складаються з одиниць нижчого рівня - фонем, спрямовані на побудову одиниці вищого рівня - слова) дозволяє говорити про мор­фологічний рівень мовияк мовної діяльності.

Основні морфологічні категорії граматики (рід, число, відмінок, відміна; тип дієслова, що знаходять своє вираження в певних афіксах та флексіях тощо) служать для оформлення певного, змісту при тво­ренні оригінального тексту. Як правило, їх не перекладають, оскільки в цьому немає особливої потреби - граматичні категорії різнотипних мов не завжди збігаються, а їх відтворення (наприклад, Maskulinum лише через чоловічий рід) рідко коли несе змістову інформацію, хоча в деяких випадках саме ця категорія може бути визначальною - як же перекласти укр. калина (символ жіночності та України) в українських піснях німецькою мовою? Поряд з тим, осмислений переклад тексту буде неможливим без урахування взаємовідношень граматичних кате­горій - поєднання слів, а звідти й вираження думок у тексті відбуваєть­ся за правилами граматики. У деяких випадках морфолого-словотвірні


показники, стаючи визначальними для розуміння самого змісту оригі­нального тексту (ОТ), виступають одиницею перекладу. Так, напри­клад, за допомогою словотвірного суфікса -er утворюється німецький віддієслівний іменник, що виражає агента дії. При перекладі україн­ською мовою подібний іменник, як правило, відтворюється через дієс­лово: Ich bin aber kein guter Schwimmer: я не вмію, однак, добре плава­ти, тобто перекладається особливом чином, відмінним від загального. У такий спосіб подібні елементи морфолого-словотвірної парадигми творять окремий морфологічний рівень перекладу.

Загалом, між текстами, написаними українською та німецькою мова­ми, саме на морфологічному рівні особливо чітко спостерігаються сут­тєві міжмовні відмінності, в основі яких лежать різні мовні картини сві­ту, особливості граматичної будови мови, певні мовні норми та традиції тощо. До граматичних особливостей, які впливають на переклад через т. зв. морфологічно-категорійні трансформації, належать, у першу чергу:

(а) розбіжності в будові мови як наборі певних граматичних катего­
рій та форм: у німецькій мові функціонують, наприклад, невідомі
для української мови артиклі, що як категорія означеності/нео­
значеності сигналізують про особливості розподілу нової/відомої

j інформації;

(б) різний обсяг змісту подібних конструкцій (родовий відмінок у ні­
мецькій мові передається не лише генетивом чи von, а й різними
конструкціями, що мають специфічне - регіональне чи соціальне
функціональне навантаження: dem Vater seine Tochter);

(в) відмінні функціональні характеристики (різні форми однини та
множини: die Schere - ножиці; різнотипні омоніми);

(г) відмінне частотне навантаження активного та пасивного стану,
дійсного та умовного способів, інфінітивних конструкцій, специ­
фіка вираження тощо;

, (д) різнотипність вираження "формального" підмета та додатка, не­можливих у структурі українського речення {man, es); викорис­тання лексичних засобів для вираження граматичних категорій, коли при використанні німецького плюсквамперфекта в україн­ській з'являються "раніше, перед цим, до того" і т. п.;

. (є) відмінна сполучуваність слів тощо.


 




Ці обставини, що потрібно врахувати для адекватного відтворення змісту, спонукають до проведення переважно морфологічних транс­формацій, за якими відбувається зміна категорійних характеристик слова чи словосполучення в перекладеному тексті. Морфологічно-категорійні трансформаціїпереважно проявляють себе в синтагма­тичних змінах тексту - у перестановці (пермутації) слів чи категорії, заміні категорії, запровадженні нового слова чи вилученні слів та в їх комплексній взаємодії. Перестановка як морфолого-категорійна трансформація призводить до зміни порядку слів у словосполученні: die deutsche Botschaft - німецьке посольство чи посольство Німеччини. Перестановки нерідко супроводжуються іншою морфолого-категорій-ною трансформацією - заміною, внаслідок якої змінюються категорій­ні ознаки словоформ (замість множини з'являються, наприклад, форми однини: Kernwaffen - атомна зброя) чи частин мови (див. приклад з deutsche Botschaft) і т. п. Унаслідок запровадження чи вилучення сло­ва змінюється кількість слів, словоформ або членів речення (наприклад zum Ausdruck bringen — виразити). Комплексна трансформаціявклю­чає дві або більше простих морфологічних трансформацій. Прикладом можуть бути морфолого-категорійні заміни, які для компенсації при ан­тонімічному перекладі супроводжуються чи запровадженням нових, чи вилученням старих слів: Er ist keinguter Schwimmer - він погано плаває.

Розглядаючи приклади (особливо комплексних трансформацій), не можна непогодитися з В. І. Карабаном у тому, що розділ складних ви­падків перекладу на граматичні та лексичні явища досить умовний, бо в кожній мові граматичне тісно пов'язане з лексичним, і спосіб пере­дачі в перекладі граматичних форм і конструкцій нерідко залежить від їх лексичного наповнення. Поза сумнівом, одне й те ж граматико-мор-фологічне явище можна перекладати різними способами, якщо врахо­вувати його конкретне лексичне вираження. Однак існують загальні закономірні відповідники граматичних форм і конструкцій оригіналу та перекладу, опис яких видається необхідним для репрезентації цього матеріалу студентам.

Спосіб подачі його, зважаючи на наявний досвід попередніх авто­рів, можна вибрати чи традиційно граматичний - за частинами мови, чи функціональний - за функціями, які ті частини мови виконують у


реченнях (група підмета, присудка, додатка тощо). Обидва підходи не позбавлені певних недоліків. Так, суто функціональний підхід (за час­тинами речення), що спонукає до повторення опису (іменник як під­мет, додаток чи частина іменного присудка), стає плеонастичним, що є, однак, необхідним для розуміння синтаксичного рівня мови. Суто граматико-морфологічний підхід (за частинами мови: основними та допоміжними) позбавляє аналізовані категорії життя, яким вони (за­вдяки своїм морфологічним характеристикам) живуть у реченні. Тому оптимальним видається поєднання цих двох підходів у морфолого-функціональному, аналізуючи окремо "навколоіменну" групу підмета (іменник, займенник, числівник, прикметник) та "навколодієслівну" групу присудка (дієслово, прислівник) і гранично-допоміжних частин речення (прийменник, артикль). Більшу частину сполучників розгля­немо в наступному розділі - синтаксичному.

§ 5.2.Іменники: їх переклад

Іменник опосередковано пов'язує мовну співвіднесеність зі світом понятійних явищ. Як частина мови, іменник характеризується пред­метністю (семантична ознака), яка виражається з допомогою категорій роду, числа та відмінка (морфологічна ознака), і вживається в реченні як підмет чи додаток (синтаксична ознака). Унаслідок цього він відзна­чається певними складнощами перекладу в лексичному, лексико-гра­матичному та граматичному відношеннях.

§ 5.2.1. Особливі форми однини та множини

Мовний простір хоч і споріднених, але й генеалогічно неблизьких мов, як правило, збігається неповною мірою. Різномовні відхилення стосуються не лише змісту "мовної картини світу" (МКС), але й правил їх граматичного оформлення. Подібні відхилення охоплюють: різно­мовні розбіжності форм однини та множини, різнотипні множини омо­німів та різнотипне оформлення відмінків.

Стандартні випадки таких відхилень, з побутовою частиною яких більшість перекладачів ознайомлені, якщо не з помешкання, то ще зі шкільної лави {Brille, Schere, Hose (Fem. Sg.) "окуляри, ножиці, штани"


 




чи Pocken; Blattern, Masern (PI.) "віспа, кір" тощо), можуть бути суттєво розширені іншими, термінологічними за своєю суттю, як, наприклад:

Форми множини переклад одниною:

Kernwaffen ядерна зброя

Ausrьstungen гонка озброєнь

Informationen інформація

Erfahrungen sammeln накопичити досвід;

Reallцhne реальна зарплата

Importe und Exporte імпорт та експорт тощо;

Форми однини переклад множиною

Tor, das Brandenburger Tor ворота, Бранденбурзькі ворота

(das) Steinobst кісточкові фрукти

(die) Prдsidentenwahl президентські вибори

(das) Potsdamer Abkommen Потсдамські угоди

(das) Entwicklungstempo темпи розвитку

Schwarz / WeiЯ чорні та білі (як шахові фігури)

тощо.

Особливі випадки лексичної омонімії

прикрашує, але проблеми не вирішує. Іншим виходом є коментар гри слів, побудованих на прислів'ї. Проте цей підхід займає занадто багато часу та… Загалом при перекладі омонімів (як і при перекладі фразеологізмів)… § 5.2.3. Особливі випадки перекладу синонімів та "пустих слів"

Вивчіть омоніми напам'ять! Знайдіть приклади на їх вико­ристання

  <-- Der Balg Das/Der Balg die Bдlge die Bдlge (знята шкіра) тварини; неслух, бешкетник …

Знайдіть правильну форму (Worte - Wцrter) та перекладіть українською мовою. Складіть подібні завдання

1. Lernt zwцlf ... auswendig! 2. Sie sang so undeutlich, dass man von den ... des Liedes nur einzelne ... verstehen konnte. 3. Zдhlen Sie die ... in diesem Telegramm. 4. Die Haupt... einer Rede brauchen keine Haupt... zu sein; 5. Vertrauen Sie seinen ... nicht? 6. Der ... sind genug gewechselt, lasst mich auch endlich Taten sehen! (Goethe, "Faust").

Виберіть оптимальний синонім та перекладіть речення з Grund oder Ursache?

1. ... und Wirkung kцnnen nicht voneinander getrennt werden.

2. Ich sehe kein..., an den Worten meines Freundes zu zweifeln.

3. Er muЯ schwerwiegende ... haben, wenn er nicht mitkommt.

4. D...des Todes ist noch nicht genau geklдrt.

5. Der Verteidiger sah d...eigentlich...fьr die Tat des Angeklagten in seiner Erziehung.

6. Das Gericht lieЯ sich von den Gegen ... des Staatsanwalts ьberzeugen.

7. Auf... seines Berichts wurden die hygienischen Verhдltnisse in der Fabrik ьberprьft.

8. Ein bestandenes Examen ist immer ein...zum Feiern.

9. Statt mit "Kein....... !" auf mein "Danke!" zu antworten, hat er hat

mich ohne jed...angeschrien.

10. Kriege kann man nur wirksam bekдmpfen, wenn man ihre ... kennt.

Lage oder Zustand?

: 1. Nach der Operation hat sich d...des Kranken schnell gebessert.

2. Der Kranke wurde von der Krankenschwester in ein ... bequemere ... gebracht.

3. Ich traf meinen Freund in ein... starker Nervositдt.

4. Ich bin leider nicht in d..., ihm zu helfen.


 

5. Das Haus ist in ein ... sehr vernachlдssigt /

6. Meine Wohnung hat ein ... ruhig...direkt am Park. i

7. Die Erklдrung der Regierung hat d ... politisch...entspannt; j

8. Ich mцchte meinen Wagen verkaufen, er ist noch in gut...

Linie, Reihe oder Zeile?

2. Der technische Zeichner zieht die ... mit einer besonderen Feder. 3. In der Mathematik unterscheidet man arithmetische und geometrische 4. Wenn ich kein Blatt unlerlege, kann ich keine geraden ... schreiben.

Ort, Platz oder Stelle?

1. Der Zuschauerraum war bis auf d ... letzt...besetzt. 2. Der Angestellte hat den Antrag an d ... zustдndig... im Ministerium weitergeleitet. 3. In der jubelnden Menschenmenge kam der Wagen des Ministerprдsidenten kaum


 




von d... 4. Die Firma hat ihm ein ... gutbezahl t... als Konstrukteur angebo­ten. 5. Wenn man sich nicht gegenseitig versteht und vertraut, kann man nicht erfolgreich zusammenarbeiten. 6. Wenn Sie mich heute abend besu­chen, werden wir die Frage besprechen.

Ding, Sache oder Angelegenheit?

1. Das ist ja ein...! 2. Dieser Laden hat preiswerte ...; 3. Mischen Sie sich in meine ... nicht ein! 4. Wir werden mit Ihnen gemeinsame ... haben; 5. Mir gefдllt es nicht, wenn er nicht bei der ... ist und seine krummen ... macht. 6. Er kam in einer dienstlichen Angelegenheit zu ihm; 7. Das Haus ist ein tolles...; 8. Das geht keinen anderen ein - das ist meine ...; 9. Ich muss eine ... klдren; 10. Der Angeklagte muss zu ein (...) ... vernommen werden; 11. Wir wollen die... gleich erledigen.

Перекладіть мікротексти українською мовою

1. Lesebuchgeschichten(nach Borchert)

a) Alle Leute haben eine Nдhmaschine, ein Radio, einen Eisschrank
und ein Telefon.
Was machen wir nun? fragte der Fabrikbesitzer.
Bomben, sagte der Erfinder
Krieg, sagte der General.

Wenn es denn gar nicht anders geht, sagte der Fabrikbesitzer.(W. Borchert)

b) Als die Friedenskonferenz zu Endewar, gingen die Ministerdurch
die Stadt.Da kamen sie an einer SchieЯbudevorbei. Mal schieЯen,
der Herr?riefen die Mдdchen mit den roten Lippen.Da nahmen
die Ministeralle ein Gewehrund schцssen auf kleine Mдnneraus
Pappe. Mitten im SchieЯen kam eine alte Frauund nahm ihnen die
Gewehre
weg. Als einer der Ministeres wiederhaben wollte, gab sie
ihm eine Ohrfeige. Eswar eine Mutter.(W. Borcherf)

Der Esel und der Wolf

"Wahrhaftig, du dauerst mich", versetzte der Wolf. "Und ich finde mich in meinem Gewissenverbunden, dich von diesen Schmerzenzu… Kaum war das Wortgesagt, so ward der Eselzerrissen. (G. E. Lessing) 3. Ein Schwank

Займенники (Pronomen): їх переклад

Загальні спостереження

Німецькі займенники (Pronomina) поділяються за сферою вживання на: а) особові, які заміщують особу (ich, du, er, sie es, wir, Ihr, sie, Sie); б) присвійні (mein, dein, sein, ihr, unser, euer, ihr, Ihr);

Присвійні займенники

Будь-якому присвійному займенникові німецького речення в пере­кладі відповідає "свій", якщо "володарем" "предмета" є слово, що ви­ступає в реченні як підмет: Ich bleibe nach wie vor mein Sekretдr - Я, як і раніше, залишаюся своїм секретарем; Sie liest ihr Buch -Вона читає свою книжку.

Особові займенники

При перекладі на німецьку мову важливо відрізняти форми займен­ників присвійних, які відносяться до іменника, та особових: Sie nimmt sein Buch und ihn selbst — Вона бере з собою його та його книжку.

Запитальні займенники

Суміжними є вживання wer та was. Уживаючи wer, зазвичай питають про ім'я людини {Wer sind Sie? Як Вас звуть?), a was - про: а) її про- фесію {Was sind Sie von Beruf? Хто Ви за професією?), б) дію, що вона виконує… Wer fehlt heute? Viktor. Was fehlt ihm? Er hat Zahnschmerzen - Хто сьогодні відсутній? Що в нього болить? Зуби.

Зворотний займенник

Німецькому зворотному займеннику sich в українській мові звично відповідає частка -ся, яка на противагу німецькій формі не змінюється за особами: Ich wasche michmit kaltem Wasser. Wдschst du dichaber mit warmem Wasser? Я вмиваюся холодною водою. А ти що - вмиваєшся теплою?

При перекладі зворотних дієслів німецькою мовою для першої та другої особи однини необхідно чітко розрізняти спрямування дії за до­помогою запитань: кого? чи кому?

Я вдягаюся — Я вдягаю... кого? себе (ich ziehe michan). ■:•'•■


Я дивлюся фільм, а ти дивишся? —я дивлюся (ich sehe mirden Film an), а ти також дивишся ... кому? Собі (Siehst du ihn auch diran?).

Безособові займенники

§ 5.3.9. Неозначено-особовий займенник З'являючись у неозначено-особових реченнях, займенник man по­значає… - пасивний стан (Zur Zeit diskutiert man die Wege der Zusammenar­beit: Зараз дискутуються шляхи співробітництва);

Перекладіть українською

Перекладіть текст, вставивши пропущені присвійні та вказівні займенники

А. Mein Freund Robert gehцrt zu den Menschen, deren Selbstsicherheit und Energie gleichsam anstecken. Das ist nicht nur ... Eindruck. Ofthabe


ich es auch von anderen gehцrt, wenn sie ьber Robert sprachen. Er ist krдftig und hochgewachsen, ... hellbraunen Augen sind voll Lebensfreude. Spricht er, ... Kopf mit der hohen Stirn und dem dichten, graumelierten Haar etwas schrдg gestellt, als ьberlege er jedes ... Worte, so hat man das Gefьhl: ... Wort kannst du vertrauen; ihn kann nichts unterkriegen. (Nach J. Petersen) Б. 1. Hier sind zwei Fragen zu unterscheiden: dieFrage der Form und diedes Inhalts. 2. In diesem Satz ist der Gebrauch des Aktivs sowie derdes Passivs mцglich. 3. Der Meister ist mit der Arbeit seines Lehrlings zu­friedener als mit derseines Gehilfen. 4. Die Studenten arbeiten sowohl im Lesesaal des Instituts, als auch im der Stadtbibliothek.

Перекладіть текст, враховуючи різнотипні вживання займенника

B. 1. Die Schwierigkeiten wachsen, je nдher mandem Ziele kommt. (/. Goethe) 2. Das Betragen ist ein Spiegel, in welchem jedersein Bild zeigt. (/.…

Перекладіть анекдоти на вживання різнотипних займенників

Einst war Chopin von einem sehr reichen Schuhfabrikanten zu Gaste geladen. Nach dem Essen folgte die ьbliche Bitte an den Kьnstler, den Gдs­ten und…   222,

Б. Die gebьhrende Antwort

Перекладіть німецькою

тобі. 13. Викладач повторює своє запитання, а вона дає на нього свою відповідь. 14. Вона відповідає на всі запитання свого викладача. 15. Я вітаюся…

Перекладіть гумореску, відповідно вживаючи особові та зво­ротні займенники

Ich lag auf meiner Couch mit einem Buch in der Hand und hatte es nu'r schцn bequem gemacht. Da klingelte das Telephon. Eine Dame war es, die mir… "Hallo, bist du es?" "Jawohl, ich bin es", antwortete ich. (Tatsдchlich bin ich es auch.)

Використання прикметників в атрибутивній позиції

Хоча при зіставленні перекладів та оригіналів виявляється значний паралелізм у вживанні прислівників та прикметників, при перекладі речень з… irr зміна позиції іменників при відтворенні словосполучень… - використання складних прикметників при відтворенні словоспо­ лучень "прикметник+ складний іменник": der…

Ступені порівняння

Що стосується перекладу, то типовою помилкою у процесі пере­кладу буває викликане впливом російської мови вживання слів "більш, найбільш"… Ступені порівняння посилюються словами-інтенсифікаторами viel, noch, immer,…  

ВПРАВИ

Знайдіть відповідники цим прикметниковим конструкціям, при потребі користуючись довідниковою літературою

1. Allgemeines Zoll- und Handelsabkommen (GATT);

2. Allgemeine Konfцderation der Arbeit (GGT);


 

3. Das Auswдrtige Amt

4. Der Deutsche Gewerkschaftsbund (DGB);

5. Die Deutsche Bundesbahn (DB);

6. Europдische Gemeinschaft (EG); Europдische Union (EU);

7. Freie Demokratische Partei (FDP);

8. Internationale Atomenergie-Agentur (IAEA);

9. Der Internationale Wдhrungsfonds (IWF);

 

10. Die Interparlamentarische Union (IPU);

11. Nationale Luft- und Raumfahrtbehцrde (NASA);

12. Nordischer Rat;

13. Oberster Bundesgerichtshof (USA);

14. Organisation der erdцlexportierenden Lдnder (OPEK);

15. Die Цsterreichische Volkspartei (ЦVP);

Перекладіть вирази, зважаючи на попередні рекомендації

1. Hauptrichtung gemeinsamer Aktionen.

2. Nuklearwaffenfreie Zonen - Konzeption und Wirklichkeit;

3. Hцhere Mieten - unakzeptabel;

4. Weitere Handelsabkommen sind wьnschenswert;

5. Unser Weg ist eine bessere Nutzung der Reserven;

6. Gibt es einen noch kьrzeren Weg? Nein, das wдre der kьrzeste;

7. Ich zeige dir einen viel besseren Platz;

8. Das Land produziert mehr landwirtschaftliche Erzeugnisse als Indus­triewaren; '

9. Weitere Einzelheiten werden bekannt;

 

10. Die jьngsten Initiativen sind Thema des Tages;

11. Unser Weg ist eine bessere Nutzung der meisten Reserven;

12. Das ist das scheereichste Gebiet des Landes;

Розширте ці речення прикметниками в однині та перекладіть їх

Взірець: Sein Benehmen bereitete uns Дrger, (groЯ): Sein Benehmen bereitete uns (einen) groЯen Дrger.

1. In der Nacht herrscht hier immer Stille,(tief) 2. Er verdient Lob. (auf­richtig) 3. Vielleicht ist es Bescheidenheit?(falsch) 4. Auf allen Gesichtern zeigte sich Bestьrzung,(groЯ) 5. Das ist doch Lьge! (gemein) 6. Dieser


 




Kollege genieЯt bei uns Autoritдt (groЯ).7. Die Kinder hatten zu ihrem Lehrer Vertrauen.8. Die Arbeit bereitet ihm Vergnьgen.9. Seine Krank­heit hat mir Kummergemacht.

Використайте ці речення в множині та перекладіть їх

1. Du hast immer eine gute Idee. 2. Die Mutter gibt der Tochter wegen ih­res schlechten Benehmens einen Verweis. 3. Mach mir bitte keinen Vorwurf. 4. Sie дuЯert einen richtigen Gedanken. 5 Wie entsteht eine neue Theorie? 6. In dieser Erzдhlung wird ein starker Charakter geschildert. 7. Sie besitzt eine gute Eigenschaft. 8. Ich kenne seine Schwдche. 9. Sie versteht es im­mer, ein interessantes Gesprдch zu fьhren. 10. Um eine Fremdsprache gut zu beherrschen, muЯ man systematisch und viel arbeiten. II. Nicht immer soll man auf eine alte Tradition verzichten. Der Kranke und der Gesundehaben ungleiche Stunde. Wer das Kleinenicht ehrt, ist des GroЯennicht wert.

Перекладіть жарти українською мовою

1. "Das ist wohl hier ein sehr feines Restaurant?" fragte der neue Gast
den Kellner.

"Das feinste in der Stadt!" war die Antwort, "Wenn Sie ein frisches Ei bestellen, mein Herr, dann bekommen Sie das frischeste Ei des ganzen Landes. Und wenn Sie eine heiЯe Suppe wьnschen, dann ist es die heiЯeste des Landes."

"Ja, ich glaube, dass Sie recht haben - ich bestellte ein kleines Schnit­zel..."

2. Frau Petermann kommt in eine Tierhandlung: "Ich hдtte gern einen
sooo groЯen und sooo langen Hund, wissen Sie, der aussieht wie ein
Windhund, aber einen kьrzeren Schwanz, einen dickeren Kopf, einen
breiteren Rьcken und viel kьrzere Beine hat. Haben Sie so etwas?"
"Leider nein", antwortet der Verkдufer, "aber wenn Sie eine Skizze
hinterlassen, kцnnen wir ihn vielleicht anfertigen."

Перекладіть текст, що ґрунтується на прикметниках Romeo und Julia im kleinen Kaffeehaus

angenehme Ьberraschung. Der Kellner setzte eine Dame an meinen Tisch Ich schaute sie mir mit Neugier an. Sie war etwa Ende dreiЯig, mit einem… An der gegenьberliegenden Seite der kleinen Tanzflдche bemerkte ich einen… "Ich bin Ihnen schon des цfteren in der Stadt begegnet", fuhr der Mann fort, "aber ich wuЯte nicht, wie…

Перекладіть речення українською мовою

sich beim Handel ein Rьckgang von 1,8 %. 5. Parallel dazu ging der Welt­stahlverbrauch noch krдftiger (um 3,6 %) zurьck. 6. Von 1982 bis 1987 ist…

Перекладіть речення німецькою мовою та перевірте їх, вико­риставши типові зразки

§ 5.6.Дієслово: загальні характеристики тапереклад пасиву J § 5.6.1. Загальніхарактеристики Дієслово - це частина мови, що позначає дію чи стан як процес (се­мантична ознака), виражає в реченні предикацію,…

Дієслівний стан: використання та переклад

Пасивні конструкції, використання яких звичне для німецької мови, охоплюють більшість перехідних дієслів (за винятком haben, besitzen, kriegen,… а) зрідка безособовим дієсловом (на -ся): Hier wird abgelegt: Тут роздягаються… б) переважно неозначено-особовою формою дієслова в активному стані (через -ють) у науково-технічному тексті: Die…

Перефразуйте речення та перекладіть їх українською мовою

1.Werden alle Fragen richtig beantwortet? 2. Was wurde als Hauslektь­re empfohlen? 3. Wie wird Ihr Name geschrieben? 4. Das Wort "nehmen" wird mit "h" geschrieben? 5. Um wieviel Uhr wird die Zeitung gebracht? 6. Der Unterricht ist wieder von den Studenten versдumt worden. 7. Von wem war sie angerufen worden? 8. Wo werden hier Vorlesungen gehalten? 9. Warum wurde dein Sohn in der Schule nicht abgefragt? 10. Die Brammen warden nach Bochum gebracht und dort ausgewalzt. 11. Zu dieser Zeit wer­den alle Seiten der Ausbildung allseitig vervollkommnet. 12. Diese Aufgabe soll rechtzeitig abgeliefert werden. 13. ",Ich flog nur mal eben am Monde vorbei, Da wurd' ich von groЯen Kometenbedroht, Mir trдumte, ich war ein Raumschiffpilot." (H. Salomon)

Перекладіть тексти українською мовою

1. Mit dem Ausdruck die "Achillesferse" wirdeine Schwдche, eine verwundbare Stelle bezeichnet.Der Ausdruck ist der griechischen Sage von… 2. Jahrelang hatte Brecht Verse gegen den Krieg geschrieben. Er warda­fьr aus… 3. Перекладіть речення німецькою мовою«<

ВПРАВИ

Знайдіть оптимальну часову форму (Imperfekt, Perfekt oder Plusquamperfekt) та перекладіть текст Die Bremer Stadtmusikanten

"Nun, was keuchst du so, Packan?" (fragen) der Esel. "Ach", (sagen) der Hund, "weil ich alt (werden), (wollen) mein Herr…   2. Утворіть форми дієслова в претериті та перекладіть речення

Перекладіть анекдоти українською мовою, зважаючи на вжи­вання часових форм

Menzel warfeinen flьchtigen Blick auf das Bild und drьckte dann dem jungen Kьnstler die Hand: "Es ist Ihnen gelungen, mein Freund, nie in… 2. "Das ist wohl hier ein sehr feines Restaurant?" fragte der neue… den Kellner.

Прочитайте, знайдіть дієслівні омоніми, спробуйте їх пере­класти, відтворюючи гру слів

A.1. Inden letzten dreiЯig Jahren sind in unserem Land viele neue Wer­
te (geschaffen/geschafft) worden. 2. Die Bodenreform (schuf/schaffte) die
Voraussetzungen fьr die Entwicklung der Landwirtschaft. 3. In Deutschland
(schuf/schaflle) Heinrich Heine sein Hauptwerk "Deutschland. Ein Winter­
mдrchen". 4. Seine Mutter (schuf/schaffte) den ganzen Tag in der Kьche.
5. Ich habe heute vormittag nicht so viel (geschaffen/geschafft), wie ich
wollte. 6. Der Dozent ist damit zufrieden, was im Seminar (geschaffen/ge­
schafft) wurde.

B. Was man nicht verwechseln soll

  dass "erschrecken"zweierlei Bedeutung haben kann: entweder zielend… Mein Sprachgewissen hat mich immer wieder gedrдngt, Belehrungen zu geben. An einem verregneten Sonntagvormittag kam…

Перекладіть вправу, враховуючи модальні відтінки часового оживання

Er wird jetzt wohl zu Hause sitzen. Auf Einladung der Regierang traf in Kyjiw eine deutsche Delegation ein. Ich werde doch hinfahren. Nach den Prьfungen bin ich sehr mьde, aber in ein Paar Tagen habe ich mich erholt. Ich komme bald. Morgen beginnt das neue Jahr. Die Regierung fьhrte die Reform durch, die sie versprochen hatte. Wo heiЯt Alibi? Hast du beschlos­sen, uns Hilfe zu leisten?

Перекладіть тексти, враховуючи модальні відтінки часового ііживання

Mark Twain und sein Verleger.

Der Verleger Carlton hatteMark Twain das erste Manuskript zurьck­geschickt.Zwanzig Jahre spдter war Mark Twain weltberьhmt. Da traf er Carlton wieder. Der sprach ihn an: "Mein lieber Twain! Es gibt einen Men­schen, der noch berьhmter ist als Sie, und der bin ich. Ich bin keine bedeu­tende Persцnlichkeit, und dennoch hat eine meiner Handlungen mir Weltruf verschafft. Ich habe Ihnen Ihre Arbeiten zurьckgeschickt, und heute gelte ich fьr den grцЯten Esel des Jahrhunderts!"

Menzel und ein junger Maler

Ein junger Kьnstler legte dem bekannten Maler Adolf Menzel ein Bild zur Beurteilung vor: "Ich habe mich bemьht, alles Schreckliche des Drei­Яigjдhrigen Krieges zum Ausdruck zu bringen, und ich lege deshalb den grцЯten Wert auf das Urteil des unvergleichlichen Historienmalers."

Menzel warf einen flьchtigen Blick auf das Bild und drьckte dann dem jungen Kьnstler die Hand: "Es ist Ihnen gelungen, mein Freund, nie in mei­nem Leben habe ich ein schrecklicheres Bild gesehen."

Der Wert des Lebens

Einige Passanten, die sich inzwischen angesammelt hatten, waren ьber die Undankbarkeit des Reichen empцrt und wollten ihn wieder in den FluЯ …   werfen, doch da mischte sich Burns ein. "Lassen Sie ihn", meinte der Dich­ter, "er wird wohl selbst am…

In der Kьrze liegt die Wьrze

Er brauchte nicht lange zu suchen, denn in der Stadt war gerade ein Un­glьck geschehen.Mit groЯer Sorgfalt schrieb er seinen Bericht und ver­suchte… Als der Chef den fertigen Artikel las, bekam er einen Wutanfall und brьll­te:… Traurig setzte sich dieser hin und schrieb den Artikel um. Aus dreiЯig Zeilen wurden fьnfzehn. Stolz auf seine…

Kerze und Kьchenschabe

Ineinem alten Leuchter brannte eine Kerze. Sie brannte und brannte, wurde immer kleiner, bis sie schlieЯlich erlosch.

Da kam aus einem Spalt eine Kьchenschabe hervorgekrochen und wand­te sich an den Leuchter mit den Worten:

"Wie kurzlebig ist doch solch eine Kerze! Wie leicht verbrennt Sie! Ihr Leben hat wahrhaftig nicht lange gewдhrt."

"Sie hat nur kurz gelebt, doch dafьr hell gebrannt. Und vielen hat sie Licht und Freude gespendet", wandte der Leuchter ein. Die Kьchenschabe


dachte ьber seine Worte nach, sagte aber nichts darauf und verkroch sich wieder in ihren Spalt. Man hatte inzwischen eine neue Kerze in den Leuch-lur gestellt und angezьndet Und eben das liebte die Kьchenschabe nicht.

Перекладіть німецькою мовою

В. Прораб випробовує стінку новобудови: "А тепер я розмовлятиму зовсім тихо. Іване, Іване, ти мене чуєш?" - Іван (з іншого боку стіни):… §5.8. Дієслово. Наказовий спосіб: вживання та переклад форм Категорія способу є граматичною категорією дієслова, яка виражає відношення названої дієсловом дії до дійсності з…

Перекладіть українською мовою

1. Lass das! Schreiben wir einen Artikel? Fahre mit uns! Setzen Sie sich bitte hierher! Lernt das! Stellt eine Frage an den Lektor! Bringe mir dein dein Wцrterbuch! Greifen Sie zu! Lass ihn grьЯen! Fragt den Lektor da­nach! Beantworte meine Frage schneller! Kommen Sie ans Telefon! Warum hilfst du ihm nicht? Hilf ihm! Nimm bitte hier Platz! Sprich aber nicht mit jedem Hinz und Kunz! Waschen Sie sich hier! Setzt euch auf den Stuhl! Bleiben wir hier! Habe Glьck, und die ganze Welt ist dein Freund! LaЯ die Henne gackern, wenn sie nur jeden Tag legt! Erst wдg's, dann wag's, erst denk's, dann sag's.

Перекладіть німецькою мовою

Виключіть телевізор! Зателефонуй мені ввечорі! Сядь тут і будь уваж­на! Зайди до мене після обіду! Дай мені руку! Розмовляйте більше ні­мецькою!… § 5.9. Дієслово. Умовний спосіб: вживання та переклад часових форм § 5.9.1. Загальні характеристики

Презенс кон'юнктиву в значенні реальної можливості

а) Прописта рекомендаціїзвичайно перекладають через інфініти­ви, "слід" та "нехай": Man beachte folgendes: Зверніть увагу / слід звернути увагу на наступне. Er bleibe hier: Хай він тут залишиться. Йому слід /вартотут залишитися;

Претеритальні форми кон'юнктиву в ірреальних реченнях

А) Prдteritum Konjunktiv, Konditionalis I, Plusquamperfekt Konjunktiv, Konditionalis II (вживання якого стає застарілим) засвідчують ірреаль­ну дію… a) Оптативні речення: Ich kдme (wьrde kommen, wдre gekommen, wьrde gekommen… b) Речення-побажання: Wenn ich Zeit hдtte (gehabt hдtte)! Hдtte ich Zeit! Якби у мене був час! Якби я мала трохи…

І Інфінітив часто з'являється в інфінітивних зворотахum...zu+Inf Шн того, щоб); (an)statt... zu+Inf. (замість того, щоб); ohne... zu+Inf. (не дієприслівник), знання яких належить до шкільного мінімуму. Останній Інфінітивний зворот з Part. І перекладається дієприслівником теперіш-Ньоїх)часу, а з Part. II - дієприслівником минулого часу: Er kehrt nach Hause zurьck, ohne die Prьfungen abzulegen (abgelegt zu haben)= Він по-мертаеться додому, не складаючи іспитів (не склавши іспитів).

ВПРАВИ

Перекладіть речення українською, визначивши при цьому їх специфіку для перекладу інфінітивів.

  zendrang. (H. Heine). 17. Die Delegation muss heute empfangen werden, 18. Du… 2. Утворіть до наступних дієслів Infinitiv II Aktiv:

Інфінітиви після дієслів із модальним значенням: scheinen, glauben, verstehen, pflegen, suchen, haben, sein etc.

  Дієслово Тип інфініт. Приклад Переклад Scheinen+zu Infinitiv І Aktiv Infinitiv II Aktiv …   Dieses Buch ist heute zu lesen Цю книжку можна сьогодні прочитати |

Mцgen - wollen

Wollen, як правило, з'являється в спонукальних звертаннях: Wollen wir mitarbeiten! Wollen wir gehen! Wollen wir lesen! Переклад звичайно… Mцgen (у формі претериту кон'юнктиву) вживається для висловлен­ня прямого… Mцchten Sie sich bitte auf diesen Stuhl setzen? Якщо Вам не важко, пересядьте, будь ласка, на цей стілець;

Модальні дієслова з інфінітивом II

Sollen і mьssen розрізняють припущення, що ґрунтуються на влас­них та чужих словах. Sollen, як правило, перекладають через "кажуть,… Dieser Film muss sehr interessant gewesen sein: Я думаю, що цей фільм був… Dieser Film soll sehr interessant gewesen sein: Кажуть, що цей фільм був цікавим.

Wollen+Inf.

Wollenwir + Inf.

Wir wollen weiter...Inf.: mцgen(Prдs.Ind.)+Inf.

Mцgen (Imperativ)+Inf.!


Німецький приклад

Er musste lachen. Er muss das gemacht haben; er mьsste frьher angeru­fen worden sein Die Experimente sollen erfolgreich verlaufen

Mцgen (Prдs.Kon.)+Inf.

mцgen+Inf.II Aktiv

kцnnen+ Inf.Akt. (Inf. Pass.)

kцnnen+ Inf.Akt. (Inf. Pass.)

kцnnen+ Inf.IIAkt.

dьrfen+Inf Akt.(Inf. Pass.)

dьrfen+nicht +Inf.Akt. (Inf.Pass.)

dьrfen(Imp.Konj.)+ Inf. Akt.

Dьrfen (Imp.Konj.) + Inf.

IIAkt._______________

Lassen+InfAkt.

Lassen+InfAkt. !

Lassen+sich + Inf.Akt.

Lassen+sich + Inf.Akt.


Mцgen als Beispiel fьr gute Leitfдhigkeit Kup­fer und Blei dienen

Er mag das gemacht

haben______________

Aluminium kann wert­volle Werkstoffe wie... ersetzen.

In diesem Fall kann auch ein EinfluЯ anderer Fak-toren vorhanden sein Er kцnnte das gemacht

haben______________

Daraus darf man den Schluss ziehen, dass...

Daher darf der Unter­schied der Spannung bei Spartransformatoren 25 % nicht ьbersteigen Eine hцhere Temperatur bei der Bearbeitung dьrf­te die Eigenschaften des

Metalls verbessern____

Es dьrfte schon gelдutet

haben______________

Die Zeichnungen lassen einige Fehler in der Kon­struktion erkennen Lassen Sie uns die Zeichnungen betrachten Dieses Metall lдsst sich

leicht schmelzen______

Das Uran 235 lдsst sich fьr die Gewinnung von Atomenergie verwenden


Нехайяк приклад (ві­зьмемоза приклад) до­брої електропровідності

мідь та алюміній_____

Може бути,він це ро-

бив_________________

Алюміній можезаміни­ти такі цінні матеріали, як...

У цьому випадку, ймо­вірно,спостерігається вплив магнітних хвиль Він, мабуть,це зробив.

Звідси можназробити висновок (є всі підста­видо висновку) Ось тому різниця на­пруг у трансформаторів не повиннаперевищу-

вати 25 %___________

Вища температура при обробці, ймовірно,по­кращить якість металу

Здається, пролунав

дзвінок_____________

Креслення дають змогувиявити деякі помилки в конструкції Поглянемона крес-

лення______________

Цей метал легко пла-

виться_____________

Уран 235 можнавико­ристовувати для отри-мання атомної енергії



§ 5.12.4. ЗАВДАННЯ

1. Перефразуйте та перекладіть ці речення, врахувавши при цьому семантику модальних дієслів (із інфінітивами І та II):

A) 1. Diesen Gedanken mцchte ich besonders unterstreichen. 2. Teilen Sie ihnen mit, sie mцgen sich an die Werkleitung wenden. 3. Um wieviel Uhr Sie auch in Potsdam eintreffen mцgen, rufen Sie mich an! 4. Das mag vor zwei Jahren geschehen sein. 5. Von wem mag diese Arbeit geleitet wor­den sein? 6. Wie entschieden er auch dagegen protestieren mag, wir mьssen uns treffen und alles noch einmal besprechen. 7. Sie mцgen an dieser Aus­sprache teilgenommen haben. 8. Sie mцgen das Geld als Prдmie erhalten haben. 9. Ich sehe mein Wцrterbuch nicht. Wo mag es sein? 10. Es mag sein, daЯ diesmal die Mannschaft noch hцhere Leistungen zeigen wird. 11. Er sagte, man mцge an ihn Fragen stellen. 12. Er hat uns nicht kommen sehen und mag nicht wissen, daЯ wir da sind. 13. Dieser Betrieb mag ein Territo­rium von etwa 3 000 m2 umfassen. 14. In diesem Betrieb mцgen etwa 2500 Arbeiter beschдftigt sein.

B) 1. Seine Ausfьhrungen dьrften etwas zu lang sein. 2. Man dьrfte sie schon morgen erwarten. 3. Sie dьrften nicht recht haben. 4. Sie dьrften seine Behauptung nicht ganz richtig verstanden haben. 5. Sie dьrften wohl wissen, daЯ er jetzt an einem neuen Problem arbeitet. 6. Diese Frage dьrfte damals anders behandelt worden sein. 7. Das dьrfte anders begrьndet worden sein. 8. Die Nachricht dьrfte falsch sein. 9. Sein Artikel dьrfte bei der Entwick­lung der neuen Methode eine ziemlich groЯe Rolle gespielt haben. 10. Darf ich Ihnen etwas raten? 11. Das darf nie geschehen! 12. Dьrfte ich auch mei­ne Meinung dazu sagen? 13. Ihr Kollege dьrfte recht haben. 14. Darf ich Ihren Fьller benutzen? 15. Morgen dьrfte es Regen geben. 16. Das dьrfte ein Fehler sein. 17. Dьrfte ich Sie bitten, das Herrn Neumann zu ьbergeben? 18. Die erste These dьrfte meiner Meinung nach etwas anders lauten.

C) 1. Die moderne Technik muЯ fьr den Fortschritt der Gesellschaft aus­genutzt werden. 2. Er muЯte sehr viel und energisch arbeiten, wollte er mit seiner Forschungsarbeit in so kurzer Zeit fertig werden. 3. Das Zeltlager muЯ hier irgendwo in der Nдhe gewesen sein, denn man sieht noch ьberall FuЯspuren. 4. Das Zeltlager muЯ hier irgendwo in der Nдhe sein, denn man sieht ьberall FuЯspuren. 5. Diese Meldung muЯ von groЯer Bedeutung sein, denn sie ist heute von allen Tages- und Abendzeitungen verцffentlicht wor-


den. 6. In unserem Betrieb mьssen die Grandlagen fьr die Produktion neuer Erzeugnisse geschaffen werden.

D) 1. Sollte die Sitzung morgen nicht stattfinden, teilen Sie es mir bitte so­
fort mit. 2. Der Professor sagte den Studenten, sie sollten auch fremdsprachi­
ge Literatur fьr ihre Referate benutzen. 3. Soll ich den Text lesen? 4. Es soll
dieses Jahr einen strengen Winter geben. 5. Er soll sechs Sprachen sprechen.

6. Sollten Sie von ihm eine Nachricht erhalten, teilen Sie es mir bitte mit.

7. Der Student soll zum Dekan dringend kommen! 8. Sollte das so wichtig sein, wьrde er es selbst machen. 9. Alle Teilnehmer der Expedition sollen gerettet worden sein. Sie sollen hier vor einiger Zeit gesehen worden sein.

E) 1. Er muЯte sehr viel und energisch gearbeitet haben, wenn er mit
seiner Forschungsarbeit in so kurzer Zeit fertig werden konnte. 2. Sie mьs­
sen einen wichtigen Auftrag erhalten und Moskau verlassen haben. 3. Die
Ausfьhrungen des Redners mьssen sehr interessant gewesen sein, denn vie­
le wollten zu diesen Fragen ihre Meinung sagen. 4. Er soll heute Post aus
seiner Heimatstadt bekommen haben. 5. Er soll sich mit diesem deutschen
Kollegen in Berlin bekanntgemacht haben. 6. Peter und Karl sollen ihren
Urlaub an der Ostsee verbracht haben. 7. Die auslдndischen Gдste sollen
schon abgereist sein. 8. Sie sollen erst vor kurzem hier eingetroffen sein.
9. Gestern frьh soll sie von der Reise zurьckgekehrt sein. 10. Es soll ein
neues Buch ьber dieses Problem erschienen sein. 11. In dem Roman soll der
Verfasser ein historisches Motiv behandeln. 12. Es wird in den Zeitungen
gemeldet, in dieser Stadt soll ein neues Atomforschungszentrum errichtet
worden sein. 13. Er soll einen wichtigen Auftrag erhalten und Moskau ver­
lassen haben. 14. Nach den Berichten unserer Zeitungen soll im Bezirk N.
der Bau eines neuen chemischen Kombinats angefangen worden sein.

F) 1. Sie wollen die Universitдt vor drei verlassen haben. 2. Er will mich
als erster begrьЯt haben. 3. Sie will alles mit ihren eigenen Augen gesehen
haben. 4. Sie will gestern den ganzen Tag zu Hause geblieben sein. 5. Er will
diese Sache genau untersucht haben. 6. Sie wollen in der Stadt vor einigen
Stunden eingetroffen sein. 7. Werner will unseren Professor nicht gekannt
haben. 8. Er kann der Einladung seiner Kollegen gefolgt sein. 9. Sie kann
recht gehabt haben. 10. Dieses Ereignis mag eine groЯe Rolle in seinem
Leben gespielt haben. 11. Das kann notwendig gewesen sein. 12. Er konnte
den Brief mit jemand anders geschickt haben. 13. Dieses Material mag in


 




der Beilage verцffentlicht worden sein. 14. Diese Frage kann von der Lei­tung schon gelцst worden sein. 15. Sie kцnnen recht haben, aber es ist jetzt nichts zu machen. 16. Man kann es anders geplant haben. 17. Von wem mag diese Theorie entwickelt worden sein? 18. Er mochte 3 Jahre alt gewesen sein, als unsere Familie Wien verlassen hat. 19. Das mag vor drei Jahren geschehen sein.

2. Перекладіть науково-технічні речення українською мовою, зважаючи на вживання різних модальних дієслів:

Kцnnen

■' 1. Das Eisen kann mit fast allen Sдuren lцsliche Salze im Boden bilden.

2. Schneidarbeiten kцnnen an allen Metallen vorgenommen werden.

3. Gegen diese Ьberlegung konnte kein Einwand erhoben werden.

4. Man kann durch den elektrischen Strom Bewegung, Wдrme, Kдlte, Licht und Schall erzeugen.

•' 5. Es kann nicht die Aufgabe sein, hier alle Einzelheiten darzustellen.

■ 6. Es kцnnte gezeigt werden, dass auЯer den Alkalien auch die Erdalka­lien lumineszierende Polysulfide bilden.

" -' 7. Erst die Gesamtheit der Untersuchungsverfahren kann ein vollstдndi­ges Bild aller Umwandlungsvorgдnge im Werkstoff abgeben. 8. Wie wir spдter sehen werden, kann Kernenergie auf zweierlei Weise gewonnen werden, durch Kernaufbau und durch Kernspaltung. ' 9. Wir kцnnen ein einzelnes Lichtquant mit unserem Auge nicht erkennen

'?' und daher erscheint uns die Lichtemission als etwas Kontinuierliches. 10. Kцnnen wir erwarten, dass dieser Erwartungswert mit wachsendem gegen einen konstanten Wert strebt?

ї 11. Volumenдnderungen kцnnen durch Temperaturдnderungen, durch Druckдnderungen und durch chemische Umsetzungen bei der Ver­brennung bedingt sein.

;' 12. Es kцnnen sдmtliche metallische Werkstoffe mit einer Dehnung von mindestens 8% und einer Festigkeit bis zu 90 kg/mm2 gerollt werden.

f> 13. Die Hartmetalle haben den Diamant bisher nicht verdrдngen kцnnen; besonders bei der Bearbeitung von Metallen und ihren Legierungen findet er Anwendung.


 

14. Ьber die Bewдhrung der Werkzeuge kцnnen z. Z. noch keine Aussa­gen gemacht werden.

15. Eine genaue Untersuchung der Spannungsabhдngigkeit wird darьber Auskunft geben kцnnen.

16. Man kann weder aus Schweremessungen noch aus geodдtischen Me­ssungen in einem begrenzten Gebiet die Abplattung der Gesamterde berechnen.

17. Insgesamt kann wohl angenommen werden, dass die Produktion elektrotechnischer Erzeugnisse in diesem Jahr auf dem erreichten verhдltnismдЯig hohen Niveau wird gellalten werden kцnnen.

18. Um das Verhalten der Werkstoffe bei diesen Temperaturen zahlenmд­Яig erfassen zu kцnnen, war man bestrebt, Prьfverfahren zu finden, die gestatten, in nicht allzulanger Zeit die erforderlichen Versuchser­gebnisse zu gewinnen.

19. Mit richtig angewandten Mitteln der Bodenbearbeitung wird man nicht nur die allgemeinen Wachstumsbedingungen, sondern vielleicht auch die Kohlensдureerzeugung verbessern kцnnen, um auf diese Weise nach allen Richtungen hin dem jungen Nachwuchs im Walde zu helfen.

20. In diesem Falle mьssen die Ergebnisse fьr die Biegefestigkeit und die Durchbiegung mit denen des Normalversuches verglichen werd­en kцnnen.

Dьrfen

1.Es braucht N keine groЯe Zahl zu sein, darf es aber sein.

2. Die Probe darf nach vollkommener Streckung keine Anrisse und kei­nen Bruch aufweisen.

3. Der Lack darf nicht durch Alterung sprцde und rissig werden.

4. Bei diesem Versuch darf in der Schiene weder ein Bruch noch ein RiЯ auftreten.

5. Alle Sicherheitsvorrichtungen dьrfen aber den SchweiЯer nicht zur Nachlдssigkeit fьhren.

6. Die Messungen durften nur im Beharrungszustande vorgenommen werden, eine Forderung, die praktisch schwer zu erfьllen war.

7. Die Mцglichkeit einer erneuten Gasabgabe aus lдngst erschцpften Blдserspalten darf niemals unbeachtet bleiben.


8. Es war ein hochsiedendes, dickes цl, welches eine Mischung von ve­rschiedenen Stoffen sein dьrfte.

9. Auf Grand zahlreicher Untersuchungen darf man als sicher annehm­en, dass eine gьnstige Schmierwirkung vor allem durch die Fettsдuren erreicht wird.

 

10. Es dьrfte sich aber doch empfehlen, die Bodenproben mцglichst bald nach der Probeentnahme auf Reaktion zu untersuchen.

11. Die Schemata haben demnach eine Genauigkeit, die fьr praktische Zwecke genьgen dьrfte.

12. Nicht unerwдhnt bleiben darf die umfangreiche Tдtigkeit der Wasse­rwirtschaftsverwaltung auf dem Gebiete der Meliorationen.

13. Der oben angefьhrte Einwand gegen das Bauen mit Stahlbetonfertig­teilen dьrfte heute nicht mehr stichhaltig sein.

14. Bei der Warmverformung ist jedoch zu beachten, dass der Schmelzp­unkt des Cd mit 310° С nicht ьberschritten werden darf.

15. Das Hervorheben des Baustoffes "Stahl" fьr die vorgenannten Verw­endungsgebiete dьrfte schon allein aus der Eigenschaft der Dehnbar­keit des Stahles zu erklдren sein.

16. Die vorstehenden Ausfьllrangen dьrften zur Genьge erkennen lass­en, dass sich die beiderseitigen maЯgebenden Gesichtspunkte durch­aus miteinander vereinigen lassen.

17. Andererseits dьrfen wir nicht verkennen, dass die Verhдltnisse dadu­rch etwas kompliziert werden.

18. Obige leichte Formel darf allerdings nicht den Eindruck entstehen lassen, dass die Ermittlung von E ohne weiteres auf einfache Weise mцglich ist.

19. Doch dьrfte von vornherein die Mцglichkeit nicht von der Hand zu wei­sen sein, dass solche Werkstoffe nach einer besonderen thermischen Be­handlung fьr den gedachten Zweck sich als durchaus geeignet erwiesen.

2.3. Mьssen

1. Der SchweiЯfachmann muЯ weitreichende Werkstoffkenntnisse be-. sitzen.

2. Im einzelnen musste man auf spezielle Berichte verweisen.


3. Jedem Projekt muЯ eine klare Aufgabenstellung zugrunde gelegt

werden. ■4.. Wieviel Normalkubikmeter Druckluft mьssen stьndlich durch die

Dьse geschickt werden?

5. Fьr welchen Fцrderdruck mьЯte der Ventilator bemessen werden?

6. Es mьssen neue Anwendungsgebiete fьr das feuerverzinkte Blech ge­sucht werden.

7. Die Federn verlieren mit der Zeit an Spannkraft und das Manometer zeigt nicht mehr richtig an. Es muЯ dann nachgeeicht werden.

8. Bei Tдlern muЯ der kartierende Geologe immer nach der Ursache der Talbildung forschen und im besonderen sich die Frage beantworten, ob ein einfaches Erosionstal oder ob ein tektonisches Tal vorliegt.

9. Bei der spektrochemischen Untersuchung einer Probe muЯ diese selbst als Licht quelle wirken, ihre Atome mьssen also durch Zufuhr von Energie zur Lichtemission angeregt werden.

 

10. In Gegenden mit sehr hartem Wasser wird man zur Kesselspeisung Wasserent hдrtungsanlagen einbauen mьssen.

11. Die Elektrizitдt hat nur den einen Nachteil, dass sie nicht speicherfд­hig ist, sondern erzeugt werden muЯ, wenn der Bedarf da ist.

12. In einem besonderen Kapitel werden wir uns spдter noch einmal mit der Hцhe der Gesamtleistung pro Einzelfeld beschдftigen mьssen.

13. Man muЯ ersehen kцnnen, ob die Schichten geneigt sind oder hori­zontal lagern.

14. Keramische Farbe muЯ mehr als 1000 °С Hitze ausgesetzt werden kцnnen, ohne sich zu verдndern.

15. Es sind also zukьnftig nicht nur sehr kostspielige Abteufverfahren erforderlich, sondern man wird vor allem auf einen besonders stand­festen wasserdichten Schachtausbau bedacht sein mьssen.

16. Es ist immerhin mцglich, durch Betrachtung mit dem Auge grobe Ober­flдchenfehler zu entdecken und die so herausgefundenen Werkstoffe nicht erst anderen Untersuchungsverfahren unterwerfen zu mьssen.

Sollen

1. Im folgenden soll nur von der Spannungsuntersuchung die Rede sein.

2. In der Metallographie soll meistens das Mikrogefьge beobachtet werden.


 




3. Die Getriebelehre soll im kalten Maschinenbau dieselbe Bedeutung erhalten wie die Thermodynamik im warmen Maschinenbau.

4. Nachfolgend sollen die verschiedenen Arten der цrtlichen Beheizung kurz erlдutert werden.

5. Der vorliegende Teil des Leitfadens umfaЯt die Dampfturbinen, Kon­densat ions- und Rьckkьhlanlagen, wдhrend sich weitere Teilbдnde mit den Dampfkesseln befassen sollen.

6. Auf diesem Gebiet sollte sich der Architekt stets vom Fachingenieur beraten lassen.

7. Man hat ein Verfahren entwickelt, nach dem es mцglich sein soll, die Kosten fьr die Erzeugung von Titan um 8% zu verringern.

8. Es soll an dieser Stelle ein kurzer Ьberblick ьber Eigenschaften und Anwendbarkeit der Rцntgenstrahlen gegeben werden.

9. Es sollen hier nur einige der fьhrenden Werke herausgegriffen und in ihrer Eigenart und Bedeutung kurz skizziert werden.

 

10. Es sollen im folgenden einige allgemeine Gleichungen angegeben und im Prinzip hergeleitet werden, deren Gehalt fьr die Praxis der Radiumtherapie von wesentlicher Bedeutung ist.

11. Im folgenden soll von einer der Mцglichkeiten, die Wirtschaftlichkeit und konstruktive Wirksamkeit von Stahlbeton-Fertigteilkonstruktio-nen zu erhцhen, die Rede sein.

12. Automatenlegierungen sollen fьr spanabhebende Bearbeitung auf schnellaufenden Automaten bei bestimmten Zusammensetzungen mцglichst unter Beibehaltung normaler Festigkeitseigenschaften be­sonders geeignet sein.

13. Bei der Niederdruckdampfheizung sollte der Betrieb nie zu hoch ge­wдhlt werden, wenn nicht die Anlage selbst dazu zwingt.

14. Der gleiche Autor entwickelte einen verbesserten Elektrolyten, der die erwдhnten Nachteile nicht aufweisen soll.

15. Bei einem guten Dauerbrandofen soll eine Brenndauer von 10-18 Stunden leicht erreicht werden kцnnen.

16. Nach Oswald sollen sich bei sehr reinem Silber nach starker Verfor­mung schon bei Raumtemperatur innerhalb weniger Tage Anzeichen fьr eine Rekristallisation zeigen. *


 

17. Wenn einmal die Geschichte der Galvanotechnik geschrieben werden sollte, wird sich zeigen, dass ihre Entwicklung seit den dreiЯiger Jah­ren wesentlich gefцrdert wurde.

18. Soll die Liefermenge des Jaeger-Kreiskolbengeblдses verringert oder innerhalb der zulдssigen Grenzen erhцht werden, so ist die Drehzahl entsprechend zu дndern.

19. Sollte dabei etwas Cadmium in Lцsung gehen, so schlдgt es sich in dieser Zeit wieder auf die Netzelektrode nieder.

20. Soll die Dauerstandfestigkeit eines Werkstoffes bestimmt werden, so kommt es darauf an, die Dehnung eines hoch erhitzten Probestabes in Abhдngigkeit von der Zeit aufzunehmen.

21. Sollten sich die MaЯe wirklich in untragbaren Grenzen дndern,was ja immer wieder nachkontrolliert werden kann, so ermцglicht die Volu­menzunahme eine Nacharbeitung.

22. Sollten die Druckflдchen der Maschine nicht genau parallel sein oder eine der Druckflдchen seitliches Spiel besitzen, so wьrde sich die Probe ohne die Reibungskrдfte seitlich verschieben.

23. In der Massenfertigung sollte der Einsatz von Werkzeugstahlbohrern nur dann erfolgen, wenn keine Schnellarbeitsstahlbohrer in der ver­langten Abmessung verfьgbar sind.

Wollen

1. Dieser Leitfaden will vor allem den jungen Bergmann zu den Grund­lagen seines Berufes fьhren.

2. Nachdem wir das Wichtigste von der Elektronenhьlle eines Atoms kennengelernt haben, wollen wir uns mit dem Atomkern beschдftigen.

3. Bei dieser Bauart wollten ihre Konstrukteure die hohe Flammentempe­ratur durch die Verkleidung der Wдnde des Schmelzraumes erzielen.

4. Man wollte den grundsдtzlichen Nachteil solcher Filter beheben und kam zu der in Bild 2 wiedergegebenen Lцsung.

5. Dies wдre also eine Forderung an die Observablen, die wir spдter makroskopische Observablen nennen wollen.

6. Wir wollen zunдchst an Hand einiger Versuche noch ein paar Erfah­rungen erwerben, die zum Einmaleins des Rundfunkmechanikers ge­hцren.



7. Wollen wir nun zurьckkehren, den Strahlungseffekt der genannten Gewebe bei einer Verminderung der Dosisleistung zu betrachten.

8. Im folgenden wollen wir unser Augenmerk auf die Radioaktivitдt richten und uns vorwiegend mit Kernumwandlungen beschдftigen, bei welchen instabile (radioaktive) Elemente entstehen.

9. Will man die Ursachen fьr unterschiedliche MeЯergebnisse bei gleichartigen Prьfstьcken ergrьnden, ist es wichtig zu wissen, ob es sich hierbei um eine wirkliche Ungleichheit in den Prьfstьcken han­delt, oder ob diese Unterschiede auf Prьffehler zurьckzufьhren sind.

 

10. Da der FlieЯgrenze groЯe technische Bedeutung zukommt, will man auch bei Werkstoffen, die im Schaubild keine ausgebildete Streck­grenze zeigen, eine entsprechende Grenzspannung fьr das Einsetzen starker bildsamer Verformungen festlegen.

11. Will man nun gleichzeitig den kritischen Durchmesser des Stahles ermitteln, so muЯ als Bezugshдrte die kritische Hдrte bekannt sein.

12. Wollte man dagegen, wie das hдufig geschieht, mit einer gemessenen Temperatur die Elektronendichte bestimmen, so wьrde das Ergebnis entsprechend ungenau.

13. Es wollen sich nur tьchtige Fachleute melden, die ьber reiche Erfah­rungen in der GieЯereitechnik verfьgen.

14. Das Buch wьrde seine Aufgabe, den mit geringen Vorkenntnissen auf die Hochschule kommenden Anfдnger grьndlich zu unterweisen, nicht erfьllen kцnnen,wenn es sich darauf beschrдnken wollte, ge­naue Anweisungen zur Durchfьhrung der Versuche zu bringen.

2.6. Mцgen

1. Wir mцchten das Hauptergebnis unserer Untersuchungen noch ein­mal kurz so zusammenfassen.

2. Es genьgt uns nicht zu wissen, wieviel Protonen und Neutronen im Kern sind. Wir mцchten vielmehr auch ihre Anordnung kennen.

3. Die Konstruktion mцge hier der Kьrze halber ohne Beweis angege­ben werden.

4. Hier mцge noch ein eigenartiges Nebenergebnis unserer Rechnungen erwдhnt sein.


 

5. Es mцge sich um eineMessung einer Observablen A handeln.

6. Einige Beispiele mцgen die Wirtschaftlichkeit der "spanlosen For­mung" unter Beweis stellen. -

7. Eruptivgesteine, mцgen sie saurer oder basischer Natur sein, sind am hдufigsten durch hohe Magnetisierbarkeit ausgezeichnet.

8. Als weiterer Beweis mag noch das in der Abb. 14 wiedergegebene Diagramm dienen.

9. Es mag von Interesse sein, die ausscheidungsbedingte Volumenдnde­rimg, zu berechnen.

 

10. Es mag betont werden, dass bei diesen Relativmessungen die Elek­tronendichte nicht mehr im Spiel ist.

11. Wer diese Forderungen erfьllen kann und sich einiges zutraut, mag also unbeirrt an die Arbeit gehen.

12. Alles zerstreute oder diffuse Licht ist in seiner Stдrke neben dem Son­nenlicht nicht so gering, wie es auf den ersten Blick erscheinen mag.

13. Wie auch die Beanspruchung sein mag, stets wird der Hцchstbetrag an Spannungeri auf der AuЯenflдche der betreffenden Werkstьcke auftreten.

14. Aber mag man auch derartige Bewegungserscheinungen einwandfrei festgestellt haben, es ist doch keineswegs klar, ob das Bitumen stets aus anderen Gesteinen zugewandert ist.

2.7. Lassen

1. Die ersten Sucharbeiten lassen annehmen, dass die verschiedenen FlцЯe miteinander verbunden sind.

2. Der hohe Schmelzpunkt des Titans lдЯt auf gute Temperatureigen­schaften schlieЯen.

3. Abbildung 47 lдЯt den Aufbau des Gleichrichters erkennen.

4. Man lдЯt das Gas durch enge Rцhren oder Kapillaren strцmen.

5. LдЯt man schnelle Elektronen (Kathodenstrahlen) durch Folien hin­durchgehen, so werden sie gestreut.

6. Man muЯ die zu filtrierende Lцsung vor dem Filtrieren nicht (ab­schrecken) abkьhlen lassen.

7. Zur vollstдndigen Abkьhlung des Bariumsulfats lasst man die Fдl­lung etwa 12 h oder ьber Nacht stehen.


 




8. Physikalische Erwдgungen lassen nur diese Gleichung als brauchbar erscheinen.

9. Alle diese Erscheinungen lassen Zweifel an der bisher gьltigen Auf­fassung aufkommen.

 

10. Lassen Sie mich im AnschluЯ daran einige Worte zum Stand der Vor­richtung sagen.

11. LдЯt man auf WeiЯblech diese Sдure einwirken, so kommt die Gas­entwicklung nach Ablцsung des Zinns eindeutig zum Stillstand, und auch bei Einwirkungszeiten bis zu 15 min beobachtet man keine er­neute Gasentwicklung mehr.

12. LдЯt man natьrliches Licht auf eine Kalkspatplatte fallen, dann sind die beiden austretenden Lichtbьndel nicht interferenzfдhig.

13. LдЯt man die Achse des Prьffeldes mit der Hauptachse des Lichtfel­des zusammenfallen, so tritt eine Anziehung oder eine AbstoЯung der zwei Felder ein.

14. Diese Betrachtungen seien vorausgeschickt, um die Wahl der Ver­gleichsversuche nicht willkьrlich erscheinen zu lassen.

15. Wellen oberhalb der zweiten kritischen Drehzahl laufen zu lassen, ist nach Versuchen von Eck nicht empfehlenswert.

 

16. Diese Annahmen, welche niemals wirklich realisiert werden und nur selten im Experiment angenдhert werden kцnnen, sollen nun fallen gelassen werden.

17. Aus einer Kapillare wird eine Flьssigkeit in eine andere tropfen ge­lassen, deren eine eine gelцste Substanz enthдlt, die auf ihren Ober­gang untersucht werden soll.

18. AuЯerdem lassen noch unverцffentlichte, dem Verfasser bekannt gewordene Erprobungen vermuten, dass diese Unsyrnmetrie eine­schlechtere Baustoffausnutzung bringt.

19. Die eingangs gezeigten Schliffbilder lassen daher mehr nichtmetalli­sche Einschlьsse erkennen, als normalerweise in technischen Nickel­schmelzen vorkommen sollen.

20. Durch eine zielbewuЯte Fьhrung des Verbrennungsvorganges, in dem man die Kohle zuerst vergasen und dann verbrennen lдЯt, kann man die Stellen цrtlichen Oberdruckes und Unterdruckes absichtlich er­zeugen.


21. Dass man sich trotz einer Reihe von grцЯtenteils unbegrьndeten Vor­
urteilen allmдhlich ьber die Bedeutung metallischen Titans fьr die
Technik klarzumachen beginnt, lassen die stдndig steigenden Pro­
duktionsziffern erkennen.

22. Die Experimente lassen die hцchst selten in Erscheinung tretenden
: Wirkungen einer Variation der Variablen nдher beleuchten und stu­
dieren und durch eine richtige Zusammenfassung dieser Wirkungen
die tiefer liegenden Ursachen erkennen, welche den Erscheinungen
zugrunde liegen.

Modalverb + Infinitiv II

B) 1. Die lebhafte Umkristallisation, die in diesen Gesteinen zu beob­achten ist, lдsst vermuten, wie sie frьher ausgesehen haben mцgen. 2. Das…   Anthrazit verwandelt haben. 7. Wenn die als Inkohlung bezeichnete geoche-mische Reibung der Kohle so verlaufen sein…

Означення з zu + Partizip І.

Ця конструкція (часто розширена різнотипними вставками мов поширене означення) має пасивне значення. Вона зазвичай передає обов'язковість (рідше можливість) якоїсь дії та відтворюється підряд­ним означальним реченням (з модальними словами слід, необхідно),

наприклад:

Alle zu lцsenden Aufgaben und Probleme sind weitgehend physikalischer

oder chemischer Natur. = Всі завдання та проблеми, які слід розе 'язати,

мають фізичну та хімічну природу.


 


292.



ВПРАВИ

1. Перекладіть партиципіальні конструкції, працюючи в парах:

I. der gelцschte Waldbrand; 2. die gestiegenen Lцhne
3. das erschrockene Mдdchen; 4. das versenkte U-Boot
5. das verschwendete Geld; 6. die ertrдnkte Katze

7. die erloschene Zigarre; 8. das erschreckte Kind

9. die gesteigerte Produktion; 10. der gesunkene Tanker

II. der ertrunkene Nichtschwimmer; 12. die verschwundene Brieftasche

2. 1. Die abgereiste Delegation - die abreisende Delegation; 2. die ent­standenen Schwierigkeiten - die entstehenden Schwierigkeiten; 3. die ein­getroffenen Gдste - die eintreffenden Gдste; 4. die eingestiegenen Fahr­gдste- die einsteigenden Fahrgдste; 5. die zurьckgekehrten Freunde - die zurьckkehrenden Freunde.

3. 1. Er schreibt von den zurьckgekehrten Freunden. 2. Warum spricht er von entstandenen Schwierigkeiten? 3. Wir sahen die eingestiegenen Fahrgдs­te. 4. Er wird die entstehenden Schwierigkeiten leicht ьberwinden kцnnen. 5. Die eingetroffenen Gдste wurden hezlich empfangen. 6. Er blickte auf die zurьckkehrenden Freunde. 7. Alle bis heute bestehenden Schwierigkeiten wurde heute erfolgreich ьberwunden. 8. Kein von ihnen unternommener Ausflug machte ihnen SpaЯ. 9. Er wurde in einem in der Nдhe liegenden Hotel untergebracht. 10. Dieses Buch wird im kommenden Jahr erscheinen, was steigendes Interesse von allen Bьcherlieferanten erweckt.

4. 1. Die im Jahre 1409 gegrьndete Leipziger Universitдt gehцrt (wie die Heidelberger Universitдt) zu den дltesten Universitдten der Welt. 2. Das uns am meisten interessierende Gebiet der Wissenschaft ist Philologie. 3. Dieses vom berьhmten Schriftsteller geschriebene Buch beeindrьckte alle.

 

4. Alle gefassten Beschlьsse mьssen von den Betroffenen erfьllt werden.

5. Alle Studenten besuchen den vor kurzem an dieser Fakultдt erцffneten Lesesaal. 6. Die seit langem vergessene Idee, auf diesem Platz ein Denkmal aufzubauen, wurde jetzt zum Gesprдchsthema. 7. Die Teilnehmer des am 3.Juni erцffneten Schriftellerkongresses wurden heute von Gдsten aus ande­ren deutschsprachigen Lдndern begrьЯt. 8. Der vom Studenten Petrenko ge­schriebene und fьr unsere Studentenzeitung ins Deutsche ьbersetzte Artikel scheint recht interessant zu sein.


 

5. 1. Die zu wiederholende Lektion ist schwer. 2. Das ist ein zu empfeh­lender Artikel. 3. Die Zahl der zu prьfenden Arbeiten steigt mit jedem Tag. -I, Die zu besprechenden Probleme sind fьr uns von groЯer Bedeutung. 5. Die /и kritisierenden Mдngel sind leicht zu korrigieren. 6. Eine in zwei Stunden /u schreibende Arbeit scheint viel leichter zu sein, als geplant. 7. In dem •лі Ьbersetzenden Artikel sind viele unbekannte Wцrter zu finden. 8. Die zu besichtigenden Exponate sind im Saal 2 zu finden. 9. Die Zahl der in diesen lagen zu prьfenden Arbeiten wird immer grцЯer. 10. Ich zweifle daran, dass CK ein leicht zu erklдrender Prozess ist. 11. Alle zu lцsenden Aufgaben und Probleme sind weitgehend physikalischer oder chemischer Natur. 12. Die zu erwartende Umstellung auf den neuen Werkstoff ist unter folgenden Gesichts­punkten zu sehen. 13. Dazu bedarf das aus Fig.5 zu entnehmende Spektrum noch einiger Korrekturen. 14. Dieser einfach zu handhabende Notverschliss hat sich gut bewдhrt und wird bei neuen Anlagen verwendet.

6. Von Gedanken ьberstьrzt saЯ er am Tisch. In Gedanken versunken ging er an mir vorbei. Uns auf diese Ideen stьtzend werden wir uns fьr die Zukunft einsetzen.

2. Перекладіть ці типи означень, використовуючи науково-тех­нічну лексику:

A)1. Zusammenhдngend ergibt sich folgendes. 2. AbschlieЯend ist noch einmal auf diese Frage zurьckzukommen. 3. Die fьr Kupfer gebrдuchlichen Дtzmittel wirken fast alle oxydierend. 4. Ausgehend von dem Verhalten der Rohre beim Biegen, behandelt der Verfasser das Warm- und Kaltbiegen der Rohre mit und ohne Faltbildung. 5. An feuchter Luft liegend, oxydiert der schwarze Porphyr sich schneller als roter Phosphor. 6. Von der Auffassung ausgehend, daЯ exotherme Vorgдnge zum Austritt von Exoelektronen fьh­ren, untersuchte der Gelehrte auch die Kristallisation. 7. Einige zum Teil rein mathematische Arbeiten zusammenfassend, werden Postulate fьr eine Theorie der physikalischen Aussagen mit eindeutiger normierter a priori Wahrscheinlichkeit angegeben. 8. Die Doppelbrechung ist grundsдtzlich zweiachsig, und zwar steht die Ebene der optischen Achsen senkrecht auf der Flдche, den Kreuzungswinkel halbierend.

B) 1. Es lassen sich unendlich viele Meridiane gezogen denken. 2. Die Anwendung der Arbeitsgleichung ist als bekannt bewuЯt auЯer Betracht ge-


 




blieben. 3. Diese Erscheinungen haben, vom gieЯtechnischen Standpunkt betrachtet, in mehr als einer Hinsicht ihre Bedeutung. 4. Der elektrische Lichtbogen besteht, vereinfacht dargestellt, aus glьhenden Gasen, die dem Stromdurchgang einen so groЯen Widerstand leisten, dass eine auЯeror­dentliche Temperatursteigerang stattfindet. 5. Zum Schneiden von 10 mm dicken Blechen braucht man fьr 1 mm Schnittlдnge etwa 125 1 Sauerstoff, bezogen auf die Atmosphдre. 6. Das in den Kern eingedrungene Neutron kann - unter relativ geringem Energieverlust - den Kern wieder verlassen, der schwach angeregt, nur wenig Nukleonen abgibt. 7. Das Eigengewicht der Brьcke, ausgenommen das Gewicht der Gehwegplatten, wird von der Stahlkonstruktion getragen.

C) 1. Der den oberen Teil des Feuerraumes einnehmende Abkьhlungs­raum bildet die Fortsetzung des Schmelzraumes. 2. Die mit dem mensch­lichen Auge sichtbaren Lichtstrahlen sind, wie aus der Physik bekannt ist, als elektromagnetische Schwingungen zu betrachten. 3. Die vielseitigen Be­triebsbedingungen und Ausfьhrungsmцglichkeiten haben zu einer betrдcht­lichen Anzahl verschiedener Hebezeuge und Fцrdermittel gefьhrt, die in den fьr Bergbau gebrдuchlichsten Ausfьhrungen behandelt werden sollen. 4. Die dabei benutzte kleine Gerдt ist in Abb.l. dargestellt. 5. Die auf eine Flц-cheneinheit (z.B. 1 cm2) bezogene innere Kraft heiЯt Spannung. 6. Unter den verschiedensten, fьr diese Zwecke geprьften Chemikalien erwies sich Дther am geeignetsten. 7. Eine versuchsmдЯig aufgenommene Erstarrungskurve fьr diese Legierung ist in der Abb.2 wiedergegeben. 8. Die in den ьblichen Schmelzfeuerungen erreichbare Temperatur der Flamme von 1700 Grad С ist in den meisten Fдllen ganz befriedigend. 9. Zu dieser Gruppe gehцrt aber auch die auf die Normaltemperatur T=14 bezogene m-Grappe der glatten Rцhre. 10. Als See bezeichnet man eine allseitig geschlossene, in einer Vertiefung des Bodens befindliche, mit dem Meer nicht in unmittelbarer Verbindung stehende stagnierende Wassermasse. 11. Stahlformguss ist nach einer beson­deren Technik in Formen gegossener Stahl. 12. Alles ьber die Substitutionen Gesagte bleibt auch dann richtig. 13. Alles fьr den Stahlbeton Wesentliche wird hier ausfьhrlich behandelt. 14. Eine das von physikalischen Messungen her gewohnte MaЯ etwas ьberschreitende Streuung der Messergebnisse kann mit solchen Grьnden erklдrt werden. 15. Betrдgt der fьr die dabei in Betracht kommende Scheibe ermittelte Durchmesser selbst einen geringen Wert, so liegt es nahe, diesen Fall als einen bedeutenden zu betrachten.


§ 5.14. Прийменники: вживання та переклад

Загальна характеристика

При перекладі речень, що містять прийменники, важливо розмежу­вати вільне вживання прийменників від тих випадків, що визначаються керуванням… Він у Києві /поблизу Києва : er lebt in / bei Kyjiw. § 5.14.2. Переклад українських прийменників переміщення

Переклад парних прийменників із німецької мови

Bisзвично перекладають як "до". Проте в перекладі німецькою до­водиться враховувати певні часові та просторові відтінки, які виража­ють… a) biszu Akk. (межі обсягу): Hier verdient man biszu 10 000 DM -Тут заробляють… b) bis an/ vor/ hinter/ inAkk. (bis wohin? Куди? До якого місця?); Ich begleite dich bis andie Tьr / bis hinter das…

А

1. Ich kenne den Maler nur dem Namen—.

; 2. Die Premiere war—den letzten Platz ausverkauft;

3. - Trдnen erzдhlte sie - dem Unglьck.

4. Alle Flugzeuginsassen waren — der Stelle tot.

; 4. Er wurde Ehrenmitglied der Akademie — Lebenszeit.

5. Meine Frau hat____ mein Wissen einen Pelzmantel gekauft.

6. Ich schreibe Dir diese Zeilen — groЯer Eile

7. Er war - dem Unfall — keinen Fall schuld, aber sie war_Wut - den Totalschaden sich.

8. — so einem Krach kann man sein eigenes Wort nicht verstehen!

9. MuЯ denn der Fernseher den ganzen Tag — laufen?

 

10. - Himmel kann man eine Sonnenfinsternis beobachten.

11. Ein Porsche erreicht eine Geschwindigkeit — zu 260 km/h. 12 - Jahr_— Jahr nimmt der Verkehr zu.

 

13. - meiner Zeit gab es noch keine Verkehrsprobleme.

14. Nach der Kautionszahlung wurde er — dem Untersuchungsgefдngnis entlassen und befand sich wieder— freiem FuЯ.

15. — Weihnachten verreise ich diesmal, um dem Rummel zu entgehen.

16. —_21. Jahrhundert wird der Flugverkehr weiter zunehmen.

17. —__Beginn der Sommerferien rollt eine Blechlawine nach Sьden.

18. — unserem Hochzeitstag fahren wir nach Venedig.

19. — der Frьhe noch - Sonnenaufgang begannen wir den Gipfelauf­stieg.

20. — der Nacht sind alle Katzen grau.

21. — Neujahrstag - Jahr 2003 werde ich erst mal ausschlafen.

22. — nдchsten Jahrzehnt wird die Gentechnologie gewaltige Fortschrit­te machen.


 




, В: unter oder zwischen?

1. Sprich mit ihm mal ... vier Augen! -

2. Der Dozent ist... vierzig und fьnfundvierzig.

3. ... den beiden Brьdern ist kein groЯer Altersunterschied.
, 4. Was ich dir gesagt habe, bleibt... uns!

5. Ich habe versucht, ... den streitenden Nachbarn zu vermitteln.

6. Es ist zum Bruch ... den beiden Freunden gekommen.

7. Er ist sehr verschlossen und geht nicht gern ... Mensche

2. Використайте відповідні прийменники, що керують родовим відмінком (abseits, angesichts, anlдЯlich, anstelle, aufgrund, hinsicht­lich, infolge, innerhalb, jenseits, kraft, mangels, mittels, oberhalb, samt, trotz, um ... willen, ungeachtet, zugunsten) та перекладіть речення українською мовою:

1. — ihrer Kenntnisse in Textverarbeitung erhielt sie die Stelle als
Sekretдrin.

2. Er hielt eine Rede — des 100. Todestages des Dichters.
- 3. — der Sturmwarnung segelte er weiter.

4. Die Band spielte — der Unterstьtzung AIDS-kranker Kinder.

- 5. — eines technischen Defekts wurde der Reaktor nicht abgeschaltet.

6. Er hat — eines Jahres vier ZusammenstцЯe verursacht.

7. Sie wird_— gesicherter Schuldbeweise freigesprochen.

8. Er kann seine Entscheidung - seines Amtesdurchsetzen.

9. — des Tals spricht man einen ganz anderen Dialekt.

 

10. Er konnte den Tresor — eines Nachschlьssels цffnen.

11. Sie ьbernachtete — ihrer Kinder, einem Hund und einer Katze im Hotel. _

12. Ich mache am liebsten — der lauten Touristenzentren Urlaub.

13. Frьher duellierte man sich_—seiner Ehre._________ .

14. — des herannahenden Todes machte sie ihr Testament.

15. Ein Vormund trifft — der Eltern wichtige Entscheidungen fьr das Kind.

16. Die Ozonbelastung der Luft steigt bei Sonnenschein_— derAbgasbe-lastung durch den Autoverkehr.

17. — der Atmosphдre ist kaum mehr Sauerstoff vorhanden.

18. Er kann_— seiner gestiegenen Leistungen doch noch versetzt werden.


3. Використайте складний прийменниковий комплекс (bis oder his zu + Artikel) та перекладіть речення українською мовою:

1. Der Zug fдhrt nur ... Berlin. 2. Wie weil ist es ... dorthin. 3. ... Grenze sind es nur vier Kilometer, 4. Ich habe ihn ... StraЯenecke begleitet. 5. Ich habe das Buch von vorn ... hinten durchgelesen. 6. Warum hast du das Buch nicht... Ende gelesen? 7. Ich muЯ meine Diplomarbeit... 15. dieses Monats abgeben. 8. Sonnabends ist das Geschдft nur ... II Uhr geцffnet. 9. Jugendli­che ... 16 Jahre haben keinen Zutritt! 10. Das Geschдft ist von 12 ... 20 Uhr geschlossen. 11. Ich werde ihn zu Ostern fьr 2 ... 3 Tage besuchen. 12. Ich wartete ... letzten Minute. 13. ... spдtabends habe ich auf ihn gewartet. 14. Thomas Mann hat... 1933 in Deutschland gelebt. 15. ... Jahre 1918 war Deutschland eine Monarchie.

4. Використайте складний прийменниковий комплекс та пере­кладіть речення українською мовою:

Am 23. August fand in Westerstedt ein Volksfest statt. Schon vom frь­hen Morgen — waren alle Zufahrtsstrassen — Zentrum gesperrt; die Autos

konnten nur noch--- Rathausplatz fahren;_da beherrschten die FuЯgдnger

und die Schausteller die Stadt. Wo sich — kurzem die Autos durch die Stra­Яen geschoben hatten, da drдngten sich jetzt die Schaulustigen.

Am aufgeregtesten waren die Kinder. Sie saЯen in der Schule vor ihren
Bьchern, und es fiel ihnen schwer, - SchulschluЯ zu warten, denn der Lдrm
vom Festplatz drang--- ihre Klassenzimmer hinein und begleitete sie spд­
ter auch noch - Haus, wo sie hastig ein paar Bissen herunterschlangen, um

sich dann----- Abend in dem Tumult zu vergnьgen. _— da — waren alle

Hдuser leer und - still, denn einige wenige, die entweder zu klein oder krank waren, blieb kein Kind zu Hause.

Am interessantesten waren die Schaubuden; sie waren meistens — den letzten Platz ausverkauft, und die Stimmen der Ausrufer klangen weit ьber den Markt, — die umliegenden StraЯen hinein. Auch die Karussels waren faszinierend; — die Nacht hinein waren sie besetzt, und das nicht nur von

Kindern! Leider waren die Preise--- einem Jahr - anderen immer weiter

gestiegen: 5. - Euro kostete eine Fahrt mit den neuesten Wunderwerken der Technik. Die meisten Kinder konnten sich eine so teure Fahrt hцchstens ein­mal leisten, — diejenigen, denen die GroЯeltern heimlich noch ein biЯchen


 




Taschengeld zugesteckt hatten. Am schцnsten war der Platz abends; zu Be­ginn der Dдmmerung wurden nдmlich alle bunten Lichter angezьndet, und dann konnte man — Riesenrad — herunterschauen auf eine farbenprдchtige leuchtende Welt, die wie verzaubert wirkte. Am liebsten wдren alle Besu­cher gleich dageblieben — nдchsten Morgen.

5. Перекладіть німецькою мовою наступні речення. Використай­те при цьому прийменники з родовим відмінком{abseits, angesichts, anlдЯlich, anstelle, aufgrund, hinsichtlich, infolge, innerhalb, jenseits, kraft, mangels, mittels, oberhalb, samt, trotz, um... willen, ungeachtet, zugunsten):

1. На основісвоїх знань (завдяки)в редагуванні текстів (Textvera­rbeitung) вона отримала місце секретарки.

2. Він виступив з промовою з нагодисотої річниці з дня народжен­ня поета.

3. Незважаючи на(всупереч) штормове попередження, він і далі поплив під парусом.

4. Група грала на користьпідтримки дітей, хворих на СНІД.

5. Незважаючи натехнічний дефект, реактор не відключили.

6. Він був причиною чотирьох зіткнень протягомроку.

7. її виправдали черезвідсутність / за відсутністюточних доказів вини.

8. Він зміг проштовхнути своє рішення в силу / завдякисвоїй по­саді.

9. З того бокудолини розмовляють на зовсім іншому діалекті.

 

10. Він зміг відкрити сейф за допомогоювідмички.

11. Вона переночувала разом іздітьми в готелі.

12. Я найкраще провів би відпустку обабіч/ в стороні від шумних туристичних центрів.

13. Раніше проводили дуелі зарадичесті, а тепер крадуть заради ба­гатства.

14. З огляду насмерть / перед лицемсмерті, що наближалася, вона написала свій заповіт.

15. Опікун приймає замістьбатьків найважливіші рішення для ди­тини.

16. Озонове наповнення повітря посилюється при сонячному світлі внаслідокзагазованості, спричиненої автомобільним рухом.


] 7. Надверхніми шарами атмосфери ледве залишається кисень. 18. Зважаючи на / з оглядуна успіхи, що зросли, його можуть пере­вести в наступний клас.

Артикль: особливості вживання та переклад з німецької

У німецькій мові спостерігається ряд явищ, які невластиві україн­ській. До них, у першу чергу, належить артикль,що характеризує кате­горію… § 5.15.2. Відсутність артикля Відсутність артикляхарактеризує неспіввідносність предмета або явища, які з'являються поза ситуацією чи контекстом. Що…

Вживання неозначеного артикля

Якщо означений артикль вказує на загальне (у т. ч. й загальновідо­ме) поняття, то неозначений артикль підкреслює, що для характерис­тики цього… нШІЇ, яку доцільно компенсувати запровадженням уточнюючого слова: п hat zu… 1) перша згадка неозначеного артикля, як правило, неперекладна: Dieses groЯe Gebдude ist ein Theater: Ця величезна…

Вживання означеного артикля

  а) клас предметів (Der Wolf ist Raubtier: вовк належить до хижаків); б) одиничні власні географічні назви жіночого та чоловічого роду: назви країн, рік, озер, морів, океанів, гір (der…

Артикль та особливості повідомлюваної інформації

Ein Mann und eine Frau kamen herein. Sie tranken einen Punsch an der Bar: У бар зайшли чоловік та жінка. Вони випили по кухлю пуншу біля стійки. Ein Gast kam verspдtet herein, wurde wieder erkannt und vergnьgt begrьЯt:… Es kam ein Mдdchen mit einem roten Hьtchen herein: Зайшла дівчинка у червоному капелюшку;

ВПРАВИ

1. Охарактеризуйте вживання артикля та перекладіть ці речення:

А. 1. Kleider machen Leute. 2. (Die) Liebe ist ein edles Gefьhl. 3. Berg und Tal kommen nicht zusammen wohl aber die Menschen. 4. Sparsam­keit ist eine Tugend, Wдhrend Geiz ein Laster ist. 5. Hier ist Freude, hier ist Lust, Wie ich nie empfunden!/ Hier muЯ eine Menschenbrust Ganz und gar gesunden! (E. Mцrike). 6. Dort, wo unter der Belegschaft das politische Interesse vorherrschte, wurde jeden Morgen alles Wichtige und Interessante aus dem "Hamburger Echo", der sozialdemokratischen Tageszeitung, und dem "General-Anzeiger" vorgelesen, und hinterher politische Schriften. Das grцЯte Interesse erregten Reichstags- und Bьrgerschaftsberichte, Re­den, Informationen und dergleichen mehr. Auf Stuben mit weniger starkem politischen Interesse wurde nach der Zeitungslektьre zumeist unterhalten­de schцngeistige Literatur bevorzugt. (W. Bredel) 7. Herrschte auf so einer Stube guter kollegialer Geist, war es ein angenehmes Arbeiten. (W. Bredel).


 




8. Was willst du, alles ist doch in bester Ordnung. (W. Bredel). 9. In ruhi­gen Augenblicken sah Hardekopf zu seinem Nachbarn hinьber ... sobald es jedoch in einem der Betten aufschrie, begann auch seine Wunde zu schmer­zen, Erinnerungen kamen, und mit der Ruhe war es vorbei... (W. Bredel) 10. Er spьrte ein Wьrgen im Hals. Unnennbare Angst wдlzte sich ьber ihn... (W. Bredel). 11. MьЯiggang ist aller Laster Anfang. 12. (Das) Wasser be­steht aus Wasserstoff und Sauerstoff. 13. Die Produktion von Baumwolle und Zuckerrьben entwickelt sich schnell. 14. Sie trag einen Pullover aus roter Wolle. 15. Das ist (eine) sehr feine Wolle. 16. Im Nebel ruhet noch die Welt, Noch trдumen Wald und Wiesen; Bald siehst du, wenn der Schleier fдllt, Den blauen Himmel unverstellt, Herbstkrдftig die gedдmpfte Welt In warmem Golde flieЯen. (E. Mцrike)

B. Kein Wunder

2. Вставте артикль та закінчення й перекладіть речення: 1.Kьrzlich ist ... letzt... Band der neuen Goethe-Ausgabe erschienen. 2. Das… 2. 1. Die Studenten unternahmen Exkursionen nach ... (traditionsreich) Weimar in ... Thьringen, ... (idyllisch)…

Вставте необхідні артиклі та перекладіть ці тексти

... Franzose ritt auf... Brьcke zu, die so schmal war, dass sich .. . zwei Reitende kaum darauf ausweichen konnten. Von ... ander.. Seite ritt… B. Der Barbierjunge von Segringen (/. P Hebel) Man muЯ ... Gott nicht versuchen, aber auch ... Menschen nicht. - In ... vorig ... Herbst kam in ... Wirtshaus von…

Der Neuling

Nach dem Mittagessen machten sich die beiden Herren auf den Weg. Als sie das Lokal betraten, taten sie es mit den friedlichen Gesichtern harmloser…   davon. Es vergingen kaum zwei Minuten, da erschien der Kellner mitdem ■ Kaffee. Fuchs nippte an seiner Tasse.…

V § 6.4. Загальні принципи перекладу складних речень

Важко не погодитися з досвідченим редактором Н. Галь про те, що непросто відтворити стиль та манеру кожного автора. Мопассан незрів­нянно…   марка до довжелезних півсторінкових речень-періодів у Т. Манна (пор. речення з 1568 слів у О. Забужко). Читачеві…

Umweltkommission

bilden. Ihr Treffen bot Gelegenheit zu einer offenen, ernsten Diskussion nicht nur ьber die allgemeinen Probleme im Zusammenhang mit der… § 6.5. Проблеми перекладу ринотипових підрядних речень § 6.5.1. Підметові речення (Subjektsдtze), особливості структури та їх перекладу

ВПРАВИ

Перекладіть підметові речення (Subjektsдtze):

1. Bernd war es unangenehm, dass er ganz und gar vergessen hatte, da­nach zu fragen. (H. Bocksberge r) 2. Nun freute es ihn, dass Wolfgang die Arbeit endlich zu Ende gebracht hatte und sie ihm ganz auЯerordentlich gelungen zu sein schien. (B. Kell er mann) 3. Vor allem war es mir klar, dass ich mein Schicksal vollkommen in der Hand hatte. (A. Schnitzler) 4. Es war das erstemal, dass er vor einer grцЯeren und distinguierten Versamm­lung sprach. (B. Kell er mann) 5. Es war lange her, dass ich mit jemand so zusammen gewesen war. (E. M. Rernarque) 6. Ihn quдlte nдmlich, dass er nicht den Mut gehabt hatte, sich August Be: bei anzuvertrauen. (W. Bredel) 7. Dass ich Ihnen dies alles anvertraue, geschieht nur aus ... kameradschaft­lichem Mitgefьhl. (H. Mann) 8. ... dann sagte sie in aufrichtigem Ton; "Es kann ьbrigens sein, dass Ethel wirklich ein gutes Herz hat, ich glaube es sogar." (B. Kellermann) 9. Es kommt vor, dass sie vor ihrem Spiegel ste­henbleibt ... und in ihrem Gesicht die Zьge heraussucht..., die sich denen Mamas дhnlich herauszubilden scheinen. (H. Mann) 10. Aber dass du dich fьr Bilder interessierst, ist mir neu. (A. Schnitzler) 11. Dass Sie so was sa­gen, das ist mir der beste Beweis, dass wir den richtigen Mann fьr die rich­tige Sache haben, (A. Seghers) 12. ... ob sie bei dem Betrieb auf der StraЯe pьnktlich sein kцnnen, ist sehr die Frage. (B. Uhse) 13. Es ist eine Tatsache, dass gerade die dьnnarmigsten Mдnner am liebsten Ringkampf- und Ath­leten-Veranstaltungen besuchen. (S. Sommer) 14. Das Merkwьrdige war,


dass ihre Blicke ihn nicht auf der anderen Seite der StraЯe gesucht hatten! (B. Kellermann)

2. Перекладіть підметові речення (Subjektsдtze) в науково-тех­нічній мові:

1. Es ist kein Zufall, dass die Elektrizitдt diese hervorragende Stellung im gesamten wirtschaftlichen Leben einnimmt.

2. Es ist bekannt, dass die Werkstoffe bei Zugbeanspruchungen ein an­deres Festigkeitsverhalten zeigen als bei Schlagbeanspruchung.

3. Es hat sich herausgestellt, dass die Wдrmeabgabe der Konvektoren am besten ist, wenn dieselben verzinkt werden.

; 4. Es wдre zu prьfen, welcher der beiden Prozesse den grцЯeren Wдrmeaufwand erfordert.

5. Wie sehr die Dehnbarkeit von der Orientierung der Kristalle abhдngt, ist aus der folgenden Bildreihe zu sehen.

6. Von grober Nachlдssigkeit zeugt es, wenn sich am Metall des SchweiЯbrenners etwas Grьnspan ansetzt.

7. Es lieЯ sich schwer beurteilen, ob das Metall dieses GefдЯes von der in ihm enthaltenen Sдure angegriffen wird.

8. Es ist nicht einzusehen, warum eine auch noch so oft sich wiederhol­ende elastische Formдnderung zum Bruch fuhren sollte.

9. Es scheint aber erneut bewiesen, dass nur die Di- und Trisulfide fьr den Leuchtvorgang verantwortlich sein kцnnen.

,; 10. Es hat sich erwiesen, dass sich die wohltuende Wirkung eines Jungw­aldes bereits im sechsten oder siebenten Jahr bemerkbar macht.

11. In welchem AusmaЯe diese geringen Mengen Salpetersдure bei der Verwitterung mitwirken, ist noch nicht hinreichend geklдrt.

12. Bei der Zerspannung weicher und zдher Werkstoffe kommt es oft vor, dass sich Elementarteilchen des bearbeiteten Werkstoffes auf der We­rkzeugschneide festsetzen.

13. Ist die Form der Biegestдbe nicht vorgeschrieben, so ist es gleichgьltig, ob man Stдbe mit rundem oder quadratischem Querschnitt verwendet.

14. Daraus ist ersichtlich, dass, wie bei den anderen statischen Verfahren, auch beim Torsionsversuch die Elastizitдtsgrenze festzustellen ist.

15. Das, was in den anderen Naturwissenschaften unmittelbar gegeben ist, - die Feststellung der Ereignisfolge und ihres Ablaufes - ist in der Geologie gerade Objekt des Studiums.


16. Es mag also dahingestellt bleiben, ob es heute noch lohnt, eingehend Gasgeneratoren fьr Kraftfahrzeuge zu behandeln.

17.Dass die Bodenluft schon infolge der spezifischen Schwere der Kohlensдure, sodann auch infolge Atmung der Wurzeln und der Kle­inlebewesen des Bodens einen hцheren Gehalt an diesem Gase haben muss, ergibt sich von selbst.

18. Fьr die Druckluftantriebe unter Tage ist es kennzeichnend, dass sie du­rch natьrlichen VerschleiЯ in verhaltniesmassig kurzer Zeit, z. B. nach etwa 2000 Betriebsstunden, ihren Luftverbrauch wesentlich erhцhen.

Предикативні речення (Prдdikatsдtze), особливості струк­тури та їх перекладу

Der grцЯte Nachteil ist es, dass dieses Problem noch nicht analysiert worden ist: Найбільшим недоліком є те, що проблему до цього часу ще не… Ці типово іноземні конструкції перекладають різноманітними спо­собами, причому… Er ist es (es ist er), der uns dabei geholfen hat: Саме він нам допоміг.

ВПРАВИ

1. Знайдіть серед цих речень присудкові таперекладіть їх:

1.Die Arbeit war immer die gleiche, und die Menschen blieben auch, was sie gewesen waren. (H. Fallada) 2. Sie ist das, was man wohl eine Dame zu nennen pflegt: sehr selbstbewuЯt, sehr sicher, sehr ... elegant ge-


kleidet. (F. Erpenbeck) 3. Die Schutzvorrichtungen sind eben nicht so, wie sie sein sollten. (L. Frank) 4. Was mancher fьr das Wichtigste hдlt, das ist dem anderen ein Ausflug. (A. Seghers) 5. Alle seine Krдfte nahmen ab; was sich in ihm verstдrkte, war allein die Ьberzeugung, dass dies alles nicht lange wдhren kцnne... (Th. Mann) 6. Er ist nicht so, wie er als Student war. (L. Frank) 7. Seine Stimme, wie stets, war leise und so, als ob sie um Ent­schuldigung bдte... (L. Feuchtwanger) 8. Wie ich diese Nacht zubrachte, ist mir immer unbekannt geblieben. (H. Mann) 9. Der schlimmste Taube ist der, der nichts hцren will. (L. Feuchtwanger) 10. Die Wahrheit war die, dass die Arbeit von Tag zu Tag mehr anschwoll... (B. Kellermann) 11. Der Wille des alten Bauern war es, dass Konrad unter Androhung des Enterbens Her­mine heiraten sollte. (K. Tьrke) 12. Das Ergebnis der Diskussion war, dass-sich die dreiЯig Finanzmagnaten bereit erklдrten, ein Syndikat zu grьnden ... (B. Kellermann) 13. Die arme Mama ist oft krank, so dass Contessina sie nicht sehen kann, heute aber ist es ein gutes Zeichen, dass sie schon aus der Loggia der Gartenseite grьЯt. (H. Mann)

2. Перекладіть присудкові речення (Prдdikativsдtze) в науково-технічній мові:

1. Russische Forscher waren es, welche uns die Kenntnis der Bodenty­pen und deren zonale Verbreitung ьbermittelten.

2. Die Kl einlebeweit ist es, welche die abgestorbenen Reste des Bo­dens zersetzt und umwandelt, abbaut und in mineralische Stoffe zurьckwandelt.

3. Ein Nachteil der aus keramischen Isolierstoffen hergestellten Teile ist, dass sie gegen Schlag-, Biege-, und Zugbeanspruchungen im All­gemeinen weniger fest sind als solche aus Kunstharz.

\ 4. Eine andere ьberraschende Entdeckung, die bei der Untersuchung ei­niger Gemische aus Metallen und Karbiden gemacht wurde, ist die, dass sie eine erstaunliche Wдrmeleitfдhigkeit besitzen, wenn man sie lange Zeit, in einzelnen Fдllen 100 Tage, einer Temperatur von 1200 °С aussetzt. 5. Die Frage ist, wie man bei mehrstufigen Getrieben die Stufenzahl wдhlt und die Ьbersetzung auf die einzelnen Stufen so aufteilt, dass fьr gegebene Leistung, Drehzahl, Mindestzдhnezahl und Werkstoffe das kleinste Trдgheitsmoment erreicht wird.


 




4.5.3. Додаткові речення (Objektsдtze), особливості структури та їх перекладу

Підрядні додаткові речення звично виконують функцію прямого чи непрямого додатка до присудка головного речення. Вони приєднують­ся до головного речення сполучниками dass, ob (укр. що, чи); віднос­ними займенниками wer, was, der, die, das, welche (укр. хто, що, який/ яка/ яке) у відповідному відмінкові; відносними чи займенниковими прислівниками wo, wie, woran, wodurch, womit (укр. де, як, чим і т. д.) тощо. Слід, однак, зазначити, що сполучник dass після відповідних ді­єслів бажання, спонукання тощо перекладається як щоб: Ich wьnsche, das alles gut ist: Я бажаю, щоб усе було добре.

При перекладах додаткових речень українською мовою в головно­му реченні факультативно вживають корелят те упевних відмінкових формах:

Versuche haben festgestellt, dass die Verbrennung bei vermehrter Lu­ftzufuhr viel rascher vor sich geht: Експерименти показали те, що при збільшеному доступі повітря горіння відбувається значно швидше.

Цей корелят, однак, звично відсутній після українських неперехід­них дієслів: Er dachte daran,dass es zu machen ist: Він подумав, що це слід зробити.

ВПРАВИ

1. Розрізніть підрядні додаткові від підметових та перекладіть їх:

1. Um der Beobachtung durch die Mutter zu entgehen, hatte sie es schlieЯlich durchgesetzt, dass man sie allein in den Harz fahren lieЯ. (B. Uh-se) 2. Nie wьrde er es lernen, so schien ihm, dass es auch eine bequemere Art gab, sich der Schuhe zu entledigen, dass man sich dazu hinsetzen und die Schuhe in aller Ruhe ausziehen konnte, ohne jedesmal schwankend ums Gleichgewicht ringen zu mьssen. (B. Uhse) 3. Entscheidend war, dass man der alte blieb auch unter fremdem Namen, dass man als der alte auch in den fremden Kleidern zurьckkehrte in die Heimat, die es einem so schwer machte, sie zu lieben... (B. Uhse) 4.... und es widerfuhr ihr zum erstenmal, dass sie eine Art Eifersucht empfand, weil er sich nicht an sie gewandt hatte, sondern an diese Mдnner, die ihr fremd waren... (B. Uhse) 5. Sie trat ins Zimmer zurьck und lieЯ es geschehen, dass er das Fenster schloЯ. (B. Uhse)


6. Als es ihr klar wurde, dass man an gebrochenem Herzen nicht stirbt, auch wenn man nicht mehr recht zu leben vermag, hatte sie zwanzig Schlaftab­letten in einem Wasserglas aufgelцst und die milchig-bittere Flьssigkeit auf einen Zug ausgetrunken. (B. Uhse) Da fiel ihm ein, dass am Morgen ein Bett in einem der wenigen Einzelzimmer frei geworden war. (B. Uhse)

Перекладіть додаткові {Objektsдtze) в науково-технічній мові!

2. Wir wollen noch kurz erцrtern, welche Bedeutung das gefundene Va­riable Vі hat. -> 3. Man stellt sich vor, dass jedes Nukleon im Kern, дhnlich wie jedes… 4. Beim Arbeiten mit solchen Wellen stellte man fest, dass bei bestimm­ten Frequenzen Anregung der Molekьle…

ВПРАВИ

Перекладіть означальні (Attributsдtze) в науково-технічній мові: Attributsдtze І

2. Wichtig ist die Rolle, die der Boden als Nдhrstoffquelle fьr die Pfla­nzenwelt spielt. 3. Das einzige Gas, das von Aluminium und seinen Legierungen in ech­ter…  

Attributsдtze II

2. Die Stelle, von der das Erdbeben ausgeht, nennt man den Erdbeben­herd oder das Zentrum. 3. Die Geschwindigkeit, mit der sich die Erdbebenwellen fortpflanzen, ist… 4. Die SchweiЯzeichnung, nach der der Betrieb arbeitet, entsteht im Konstruktionsbьro.

Attributsдtze III

2. Das Gerдt, dessen Wirkungsweise an Hand einer Schemazeichnung beschrieben wird, lдsst sich leicht seihst hauen. 3. Der Antrieb des Pfluges erfolgte durch einen Benzinmotor, dessen effektive… 4. Schwierig war die Entwicklung geeigneter Elektroden, deren Zusam­mensetzung im allgemeinen dem Baustoff zu…

Attributsдtze IV

2. Die Druckwerte, zu deren Messung ein Sicherheitsventil dient, kцn­nen durch Zufuhr genьgender elektrischer Leistung bis auf 700 bzw. 1000 atm… 3. Das Prinzip der Versuchseinrichtung bestand darin, dass das Lцsungs­mittel…  

Підрядні обставинні речення часу (Temporalsдtze), особли­вості структури та перекладу

Вони запроваджуються відповідними сполучниками часу, вживання та відтворення яких належать до базових знань німецької мови. Це в першу чергу… A) Серед пари сполучників зі значенням "коли" als означає одно­… Б) Одноразовість/ багаторазовість дії підкреслює інша пара: Sobald er eintritt, wird er von den Schьlern begrьЯt: Як…

Підрядні обставинні речення місця (Lokalsдtze), особливо­сті структури та перекладу

Er arbeitet dort, wo sein Vater frьher gearbeitet hat: Він працює там, де раніше працював його батько. Der Wald setzt sich, wo ьberhaupt seine klimatischen Vorbedingungen gegeben… § 6.5.7. ВПРАВИ

Підрядні обставинні речення причини (Kausalsдtze), осо­бливості структури та перекладу

Складнопідрядні речення з підрядними причиновими - це такі кон­струкції, в яких підрядна частина вказує на причину дії головного ре­чення і відповідає на запитання чому, з якої причини? Вони поєднують­ся з головною частиною за допомогою стандартних сполучників weil, da та застаріле лютерівське darum dass (укр. бо, бо ж, тому що, тим що, що в що, через те що, оскільки).

Правила вживання цих сполучників належать до навчального міні­муму: сполучник da з'являється тоді, коли підрядне речення передує головному (у зворотному випадку домінує weil): Da Blei sehr weich ist,


I


so entsteht leicht Verformung (Die Verformung entsteht leicht, weil Blei sehr weich ist): Оскільки свинець дуже м'який, то він легко змінює форму.

Проте якщо висловлюється загальновідома істина, сполучник da може запроваджувати речення після головного: WeiЯes Roheisen wird technisch nicht verwendet, da es zu hart ist: Залізо-сирець не використо­вують з технічною метою, бо воно занадто тверде.

Ці сполучники може замінити сурядний сполучник denn (з прямим порядком слів та перекладом через сполучник бо): Die Verformung ent­steht leicht, denn Blei ist weich: бо свинець м 'який.

Слід зазначити, що в сучасній українській мові відбувається процес інтенсивного залучення повнозначних слів, які в науковому й офіцій­но-діловому мовленні разом із сполучником творять стандартизовані сполучні вирази типу завдяки тому, що; в зв 'язку з тим, що; з тієї причини, що; з того приводу, що. Саме ці сполучні вирази доцільно ви­користовувати при перекладі відповідних текстів.

ВПРАВИ

1. Перекладіть причинові (Kausalsдtze) в науково-технічній мові

2. WeiЯes Roheisen wird technisch nicht verwendet, da es zu hart und sprцde ist. —

3. Da Blei sehr weich ist, so entsteht schon beim Schleifen sehr leicht Verformung.

4. Fьr den Chemiker sind Isotope gleicht Elemente, fьr den Kernphysi­ker verschiedene Kцrper, da sich ihre Kerne sehr wesentlich untersc­heiden.

5. Zur Unterscheidung der Einzelteile ist eine einheitliche Namengebung zu empfehlen, schon deshalb, weil bei Erцrterungen MiЯverstдndnisse vermieden werden.

6. Da die Getriebelehre eine ausgesprochene Maschinenwissenschaft ist, so nimmt natьrlich der Begriff der Maschine die wichtigste Stelle darin ein.

7. Weil Rцntgenstrahlen photographische Schichten belichten, werden sich Fehler auch auf dem Rцntgenfilm, der hinter dem zu prьfenden Werkstoff angeordnet ist, abzeichnen. ;


 

8. Da im Verbrennungsmotor viele Teile aufeinander gleiten, die Rei­bung verursachen und dadurch einen groЯen Teil der Motorleistung verbrauchen, mьssen diese Teile geschmiert werden.

9. Unter den Kranen ist der Drehkran die дlteste Ausfьhrung, weil das Fortbewegen der Lasten durch die drehende Bewegung eines Ausle­gers am einfachsten auszufьhren war.

10. Dem VerschleiЯproblem kommt in dep modernen Technik eine sehr groЯe Bedeutung zu, denn nur zu oft werden Maschinenteile, Vorric­htungen und MeЯwerkzeuge unbrauchbar, weil an irgend einer Stelle der VerschleiЯ zu groЯ ist.

11. Praktische Versuche mit dieser vorgeschlagenen Abдnderung der Ofenform lassen sich schon deswegen empfehlen, weil, wenigstens nach Ansicht des Verfassers, theoretische und praktische Bedenken nicht entstehen.

12. Wenn frьher verlangt wurde, dass eine Pumpenheizung bis zu einer gewissen AuЯentemperatur als Schwerkraftanlage arbeiten soll, so ist dies abwegig und schon darum nicht zu rechtfertigen, weil beide An­lagen verschiedene Betriebsbedingungen erfordern.

Підрядні обставинні речення мети (Finalsдtze) особливості структури та перекладу

На противагу інфінітивній конструкції um (statt) +zu Inf, яка вжива­ється лише при тотожних підметах, підрядні речення мети з'являються лише в… Sie begann zu weinen, damit sie ihr Geheimnis nicht erraten konnten: Вона…  

Підрядні обставинні речення наслідку (Konsekutivlsдtze), особливості структури та перекладу

Generator und Motor sind in einem Gehдus so zusammengebaut, dass mir ein umlaufendes Teil vorhanden ist: Генератори і мотор змонтовані а одному… Заперечні підрядні наслідкові речення, що показують дії, які не від­булися,… Der Text ist zu schwer, als dass wir ihn ьbersetzen kцnnten /als dass wir ihn hдtten ьbersetzen kцnnen: Текст занадто…

ВПРАВИ

1. Перекладіть речення наслідку в науково-технічній мові:

1. Schnellstahl ist im gehдrteten Zustand sehr sprцde, so dass nichtange-lassene Werkzeuge zu Bruch gehen.

2. Man arbeitet beim elekrolytischen Glдnzen so, dass man die Teile nц­tigenfalls mechanisch vorpoliert, sorgfдltig entfettet, spьlt und hier­nach meist vollstдndig trocknet.

Die verschiedenen Teile des Gusses mьssen so beschaffen sein, dass sie in ihrer Wirksamkeit dem Gesetz der Schwere folgen.

Richtig durchgestaltete Gleitlager sind so hoch belastbar, dass eher die Wellen zu Bruch gehen, als dass die Lager versagen.

Die Werkzeuge sind beim Schleifen so gegen die Schleifscheibe zu hal­ten, dass diese gegen die Schneidkante lдuft.


 




Dieser Bruchvorgang verlдuft viel zu schnell, als dass man ihn unmittel­bar beobachten kцnnte.

Man drehe das Sauerstoffventil nur soweit auf, dass es mit einem einzi­gen Griff geschlossen werden kann.

Die Herstellung der Drahtseile erfolgt in der Weise, dass eine Anzahl von Drдhten mit 0,4-2 mm Dmr. Zu einer Litze geschlagen werden.

Beim Guss von unten steigt, in dem MaЯe wie der Formhohlraum gefьllt wird, der Flьssigkeitsspiegel an.

Die einzelnen Brucharten und das damit zusammenhдngende Verhal­ten der Werkstoffe prьfte man frьher an eingekerbten Stдben, die in den Schraubstock eingespannt und derart beansprucht wurden, dass der Kerb sich wдhrend der Deformation цffnete.

Die nun folgende Darstellung der Eruptivgesteine des Harzes gibt eine so ausfьhrliche Beschreibung der vorkommenden Tiefen-, Gang- und Er­guЯgesteine, dass sich auch der petrographisch weniger Geьbte gut zu­rechtfinden kann.

Die allgemeine Bewegung solcher Systeme ist eben zu kompliziert, als dass man die Hoffnung haben kцnnte, einen einigermaЯen anschaulichen Oberblick ьber ihre Mцglichkeiten zu erlangen.

Methoden, das Wдrmdeitungsvermцgen des Bodens zu bestimmen, sind fьr gewachsene Bцden nicht so ausgebaut, als dass sie hier besprochen wer­den kцnnten.

In einem Betonwerkwurden Betonplatten in den Abmessungen 50 cm t-80 cm bei 7 cm Dicke aus Kiessand einer solchen Kornzusammensetzung und mit sol­chem Zementteil hergestellt, dass Wasserundichtigkeit zu erwarten war.

Підрядні обставинні речення способу дії (Modalsдtze), особливості структури та перекладу

жають неповністю адекватні їм сполучники wobei "причому", indem, (ohne) dass з корелятом dadurch в головному реченні (dadurch, dass). Адвербіальні речення способу дії, що запроваджуються сполучни­ками indem,… а) Er hilft mir, indemer mir meine Fehler erklдrt = Він допомагає мені, роз'яснюючи мені мої помилки (дослівно: тим,…

ВПРАВИ

1. Розрізніть речення з модальним та часовим вжитком indem,
indes
та перекладіть їх:

1."Wo ist Herr Schmied denn?" fragte die dicke Frau, indem sie das Zimmer цffnete. (F. Dьrrenmatt) 2. ... und indem er mit dem Kopf gegen Lloyds Loge deutete, fьgte er flьsternd und ehrerbietig neugierig hinzu: "Gibt es etwas Neues, Herr Hobby?" (B .Kellermann) 3. Er stand auf, um sein Glas an das seines Vaters klingen zu lassen, indem er ihm herzlich in die Augen blickte. (Th. Mann) 4. Herr Grьnlich von seiner Seite verneigte sich mit Bedacht, indem seine Mundwinkel sich ein wenig abwдrts zogen. (Th. Mann) 5. Sie schwiegen, indes das Meer ruhig und schwerfдllig zu ih­nen heraufrauschte. (Th. Mann) 6. Schneidereit beendete den Streit, indem er sagte: "Dann besprechen wir erst mal den zweiten Teil." (D. Noll) 7. Ich will nicht vorgreifen, indem ich erzдhle, was ich bei meinem nдchtlichen Aktenstudium fand. (F. ЕфепЬеск) 8. Er wandte ihnen, indem er den Hut lьftete, sein Gesicht zu und verzog es zu einer indiskret lдchelnden Grimas­se. (B. Kellermann) 9. Indem er es sorgfдltig vermied, an Einzelheiten zu denken, stellte er fest, dass es ihm bisher auf Neulohe immer recht gut ge­gangen war... (H. Fallada) 10. Indes nun... die Kinder Verstecken spielten,... besprachen sich die Freunde vertraulich ьber ihre Zustдnde. (J. W. Goethe)

2. Перекладіть модальні {Modalsдtze) в науково-технічній мові:

1.Indem wir n = о setzen, erhalten wir die Werte der Tabelle 4.

2. Man vereinigt Metalle, indem man sie an den StoЯstellen teigig oder flьssig macht.

3. Man bestimmt diese Art der Aziditдt im Laboratorium indem man den Boden mit Natriumazetat behandelt.

4. Der Spannungskorrosionswiderstand wurde zahlenmдЯig festgehalt­en, indem die Zeiten bis zum Brach bei gegebenen Spannungen bes­timmt wurden.


 

5. Die Entropieдnderung ist zu finden, indem man versucht, die Systeme durch umkehrbare Kreisprozesse in denselben Endzustand gelangen zu lassen.

6. Die Probe darauf, ob unsere Deutung jener Struktur brauchbar ist, wollen wir an der Fig. 16 machen, indem wir die zeitliche Abfolge der Entwicklungsstadien abzulesen versuchen.

7. Der von den Sickerwдssern absorbierte Luftsauerstoff wirkt oxydier­end, indem er sauerstoffarme Verbindungen (Oxydule) des Untergru­ndes in Sauerstoff reichere (Oxyde) unter Zutritt von Wasser auch in Hydroxyde verwandelt.

8. Die entstandene Gasmenge wurde abgelesen, indem das MeЯrohr so­weit gehoben wurde, dass Niveau-Gleichheit innerhalb und auЯerhalb des Rohres bestand.

9. Die Hдrtezahl der Nockenwelle von 1,60 m betrдgt etwa 4 Minut­en fьr alle Nocken- und Lagerstellen, wobei insbesondere bei langen Nockenwellen ein Verziehen weitgehend vermieden wird.

 

10. Es wird auf diese Art mit einer Klappe geregelt, ohne dass der Venti­lator zu schnell lдuft und unnцtige Energie verschwendet wird.

11. Leichtmetall spielt im V^ackungswesen eine entscheidende Rolle, ohne dass diese Tatsache dem Konsumenten so augenfдllig ist, wie z. B. bei Papier oder Glas.

12. An Stelle der Druckfestigkeit bestimmt man hier die Spannung, bei der Risse im Werkstoff auftreten, ohne dass dadurch die Tragfдhigkeit der Probe beeintrдchtigt wird.

13. Durch die Einfьhrung der kritischen Schnittgeschwindigkeit sind de­mnach auch sehr steile Kurven zu deuten, ohne dass man zu hohen Werten von "n" Zuflucht nehmen muss.

§ 6.5.13. Підрядні обставинні речення умови (Konditionalsдtze), особливості структури та перекладу (див. 2.3.)

Складнопідрядні речення з підрядними умовними - це такі складні речення, в яких підрядні речення виступають показником реальної чи ірреальної умови, за якої відбувається чи могла відбутися дія, позначу-вана головною частиною. Підрядні умовні відповідають на запитання


 




за якої умови? і приєднуються до головної частини за допомогою під­рядних сполучників wenn, falls (укр. якщо, якщо б; коли, коли б; як, як же; аби, раз; за умови того, що); sofern (укр. як тільки; остільки). У розмовній мові сполучники часто відсутні.

Зупинимося лише на популярних реченнях реальної умови, оскіль­ки речення ірреальної детально розглядалися в розділі 2.

1) Цей тип речення (як зі сполучником, так і без) перекладається
звичним складнопідрядним:

Wenn Sie mich heute abend besuchen, werden wir die Frage besprech­en: Якщо Ви мене відвідаєте сьогодні увечері, то ми обговоримо Ваше питання.

Man muss Lehren daraus ziehen, will man nicht in den alten Fehler ver­fallen = Треба взяти з цього урок, якщо не хочеш повторити давнього промаху.

2) Поряд з тим можлива заміна підрядного речення прийменнико­
вою групою:

Nur wenn eine Zollerklдrung ausgefьllt ist, darf man die Grenze pas­sieren = Кордон можна перетнути тільки за умови заповнення митної декларації.

3) Можливою трансформацією є використання дієприкметниково­
го звороту:

Wenn wir von Euroschwankungen sprechen, meinen wir folgendes = Ве­дучи мову про коливання євро, ми маємо на увазі наступне...

4) Рідше вживаються українські безсполучникові речення, звичні
для просторіччя чи розмовної мови:

Wenn es oft regnet, gibt es eine reiche Ernte = Йтимуть дощі, будуть і врожаї.

§ 6.5.14. ВПРАВИ

1. Перекладіть українською мовою:

1. Holt brauchte wirklich Geld, wenn er fort wollte. (D. Noll) 2. ... wenn man Schiffe bauen will, braucht man Stahl. (D. Noll) 3. Fragten die Arbeits­kollegen nach seinen Kriegserlebnissen, so gab er kurze, abweisende Ant­worten. (W. Bredel) 4. Wenn sie gewusst hдtten, wer seine Mutter ist, wьrden


sie anders reden. (B. Balazs) 5. Frieda Brenten wдre weniger unruhig gewe­sen, hдtte sie die Kinder nicht bei sich gehabt. (W. Bredel) 6. Er irrte, wenn er befьrchtete, die Kollegen wьrden ьber ihn herfallen. (W. Bredel) 7. Wenn es jetzt nicht so finster wдre, dann sдhe Andreas Mьnch, dass dieses klei­ne Denkmal verschwunden ist; man hat es eingeschmolzen. (W. Steinberg) 8. Sah man aus dem Mдdchenzelt, lag vor dem Blicik die Hцhe, auf der "das Kulturhaus und die Schule stehen. (W. Bredel) 9. Er musste durch die Stel­lungen gehen, wenn er sein gestohlenes Gut wiederfinden wollte. (B. Uhse) 10. An jenem Morgen stand vor dem Toreingang ... eine Gruppe Menschen. Daran wдre nichts Ungewцhnliches gewesen, wenn nicht alle so regungslos gestanden hдtten, (W. Bredel) 11. Wдrst du heute abend nicht rechtzeitig gekommen, Viktor, ich hдtte mich zu Tode geдngstigt". (W. Bredel) 12. Er fand, dass Audi eitel sei, sich stets in den Vordergrand schob, rechthaberisch zu werden begann und zдnkisch, wenn ihm widersprochen wurde, mimo­senhaft empfindlich, wenn er ins Unrecht gesetzt worden war... (W. Bredel) 13. Frieda Brentens Ehe wдre gewiЯ eine glьcklichere gewesen, wenn sie ... in ihrem Wesen mehr dem Vater und weniger der Mutter nachgeraten wдre. (W. Bredel) 14. Wдre er nicht so erfьllt und noch so erregt von dem gewesen, was er zu Hause erlebt hatte, hдtte er ihr verдndertes und unsicheres Verhal­ten gewiЯ bemerkt. (W. Bredel). 15. Wenn man sich nicht gegenseitig versteht und vertraut, kann man nicht erfolgreich zusammenarbeiten.

2. Перекладіть умовні (Konditionalsдtze) в науково-технічній мові:

1. Das Beizen mit Phosphorsдure wirkt sich besonders gьnstig aus, wenn anschlieЯend eine Oberflдchenbehandlung durch Lakieren erfolgt.

2. Anders sehen die Verhдltnisse aus, wenn mehrere SchweiЯstellen von einer Stromquelle gespeist werden.

3. Eine Legierung besitzt eine gute GieЯbarkeit, wenn sie eine Form in allen Teilen einwandfrei ausfьllt und keine Hohlrдume, Spannungen und Risse auftreten.

4. Das Turbinengeblдse und alle anderen Arten von Kreiselgeblдsen er­fordern verдnderliche Drehzahlen, wenn sie sich wechselnden Be­triebsverhдltnissen anpassen sollen.

5. Der Lichtbogen entsieht, wenn zwei unter Spannung befindliche Elektroden kurz miteinander in Berьhrung gebracht und dann wieder voneinander abgezogen werden.


 



і



6. Wenn der Wдrmefachmann sich bemьht, Heizanlagen in jeder Weise wirtschaftlich auszubilden, so muss der Architekt ihn hierbei unbe­dingt unterstьtzen.

7. Bei den Kernreaktionen kцnnen die Endkerne anstatt im Grandzu­stand in angeregten Zustдnden entstehen, falls die zur Verfьgung ste­hende Energie ausreicht.

8. Man wird Luftfilter anbringen mьssen, falls die in das Gehдuse einge­bauten Teile gegen Staub sehr empfindlich sind oder wenn es durch Nie­derschlag von Staub leicht zu elektrisdien Stцrungen kommen kann.

9. Man erhдlt jedoch mit vielen Alkaloiden eine messbare Fдrbung, wenn man mit Phosphormolybdдnsдure fдllt, das ьberschьssige Fдl­lungsmittel auswдscht und die zurьckbleibenden Alkaloid-Phosphor-molybdate mit einem Reduktionsmittel behandelt.

 

10. Diese beiden Umrechnungsarten sind jedoch m. E. unumgдnglich notwendig, wenn magmatische Gesteine leicht ьbersichtlich mitein­ander verglichen werden sollen.

11. Wenn nun die Gesteine der Erdrinde in weiten Gebieten der Erde die Beschaffenheit der aus ihnen hervorgegangenen Bцden und somit auch den Grad deren natьrlichen Fruchtbarkeit beeinflussen, so ist auch die groЯe Bedeutung der Geologie und insbesondere der Ge­steinskunde fьr die Bodenkunde erwiesen.

12. Fдllt der Strahl schief auf die Rhomboederflдche, so erfolgt eine Zer­legung in zwei Strahlen.

13. Geht ein flьssiges Metall in den festen Zustand ьber, so dehnt es sich infolge der Bildung von Kristallen plцtzlich aus.

14. Kann nach dem Polieren sofort geдtzt werden, so entfдllt die Zwi­schentrocknung.

15. Liegt der Wolframgehalt oberhalb 20%, so ist der Stahl in der Regel nicht mehr schneidbar.

16. Glьht man Bariumsulfid mit Schwefel bei 350°C, so erhдlt man eben­falls reines Polysulfid.

17. Beansprucht man z. B. einen zylindrischen Stab auf Zug, so erfдhrt er eine Lдngenzunahme.

18. Fьhrt man mit einem Probestab den Torsionsversuch durch, so stellt man am Anfang eine rasche Zunahme des Drehmomentes fest.


 

19. Soll die Laufkatze hдufiger und in grцЯeren Entfernungen bewegt werden, so erhдlt sie ein besonderes Fahrwerk.

20. Sind alle diese Voraussetzungen erfьllt, dann wird das Verhalten die­ser GrцЯe durch die Gleichung (19) bestimmt.

21. Werden nun metallische Werkstoffe mit dem Lichtbogen in Berьh­rung gebracht, so werden sie so stark erhitzt, dass sie schlieЯlich zu­sammenschmelzen.

22. Wird ein fester, flьssiger oder gasfцrmiger Stoff durch die Strahlun­gen der radioaktiven Elemente getroffen, so sendet dieser Stoff selbst auch Strahlen aus.

23. Fehlt der obersten Schicht unserer Erdrinde die Fдhigkeit, eine wenn auch nur kьmmerliche Vegetation zu tragen, dann ist sie totes Ge­stein, aber kein Boden.

24. FlieЯt ein Strom durch die Windungen der Primдrspule, so wird der Stahlrahmen, auf dem die Spule sitzt, zum Magneten, von dem Kraft­linien durch den Eisenkцrper strцmen.

25. Dividiert man diese Hцchstlast durch den ursprьnglichen Querschnitt des Probestabes, erhдlt man die Zugfestigkeit des betreffenden Werk­stoffes.

26. Setzt man das Reflexionsvermцgen von poliertem Silber=100. so er­geben sich bei weiЯem Silber und 45° Auftreffwinkel folgende Ver­gleichswerte.

27. Setzt man die Kristalle der Einwirkung von Wasserdampf aus, so werden sie zunдchst дuЯerlich, bei lдngerer Dauer ins Kristallinnere fortschreitend, bei—ISO0 С ffuoreszenzfдhig.

28. Setzt man die Dichte der Fettsдure als bekannt voraus, so lдsst sich aus dem Querschnitt und der Zahl der aufgebrachten Molekьle deren Lдnge berechnen.

29. Berьcksichtigt man den Energieverlust, den ein schnelles Elektron durch Ausstrahlung erleidet, so erhдlt man die gestrichelte Kurve.

30. Handelt es sich um Salze aus schwacher Base mit starker Sдure oder starker Base mit schwacher Sдure, so tritt neben der Dissoziation noch die hydrolytische Spaltung ein.

31. Hat sich der Aufbau der Molekьle zu einer bestimmten Kristallform infolge beschrдnkten Raumes nicht vollenden kцnnen, so nennt man



- "ь\ ein solches Mineral kristallinisch (z. B. Quarz im Granit, Kalkspat im Marmor). 32. Es wьrde ьber die Zielsetzung des vorliegenden Artikels weit hin­ausgehen, wollte man auch nur eine annдhernd vollstдndige Liste der , technisch wichtigen Anwendungsmцglichkeiten fьr Titan zu geben versuchen.

3. Перекладіть ірреальні умовні речення українською мовою:

1. Diederich stemmte das Knie gegen die Tischplatte, dass sie anfing, sich zu heben. Er dachte: "O Gott, о Gott, hдtte ich nur das nicht getan!" (H. Mann) 2. Wenn Sie verstьnden, Vater, in welchem Dilemma ich mich befinde, (Th. Mann) 3. Hдtte ich seinen Selbstvorwьrfen nur mit mehr Ьberzeugung begegnen kцnnen. (Th. Mann) 4. Ach, hдtte er sich gegen etwas Handgreifliches ." zur Wehr setzen dьrfen. (Th. Mann) 5. "Mцchte ihn doch", dachte er, "die Erde verschlingen..." (Th. Mann) 6. О wдren wir weiter, о war ich zu Hause. (J. W. Goethe) 7. Mein Vaterland ist die Schweiz und mein Name Gustav von der Ried. Ach, hдtt ich es niemals verlassen und gegen dies unselige Eiland vertauscht. (H. Kleist) 8. О dass sie ewig grьnen bliebe/Die schцne Zeit der jungen Liebe. (F. Schiller) 9. Ach, dass die inne­re Schцpfungskraft/Durch meinen Sinn erschцlle!/Dass eine Bildung voller Saft/Aus meinen Fingern quцlle! (J. W. Goethe)

Підрядні обставинні речення порівняння (Vergleichsдtze), особливості структури та перекладу

При цьому слід враховувати, що такі порівняльні речення зі спо­лучниками "als ob", "als wenn" ("начебто; буцімто"),… Одночасність дії підрядного речення з головним виражають презенс та претерит… Передування дії припадає на перфект та плюсквамперфект кон'юнк­тива, що при перекладі підкреслюється…

ВПРАВИ

Перекладіть рестриктивні (Restriktivsдtze) в науково-техніч­ній мові!

2. Die Formen des Stьckes sollen an sich nur so weit behandelt werden, als es im Zusammenhang unerlдssig ist. 3. Alle RationalisierangsmaЯnahmen und besonders der Einsatz von Maschinen… 4. Ьber konstruktive Einzelheiten, Wirkungsgrade und Versuchsergeb­nisse, soweit solche ьberhaupt schon vorliegen,…

Підрядні обставинні речення концесії (Konzessivsдtze), особливості структури та перекладу

І. 1) Реальні концесивні {допустові) речення, виражаючи певну допустовість, вводяться різнотипними підрядними сполучниками {ob­wohl, obgleich,… Obwohl die Zahl der Arbeitskrдfte in der Landwirtschaft zurьckging, stieg die… У деяких випадках стандартні допустові речення з obwohl при пере­кладах українською замінюють звичними для…

ВПРАВИ

1. Утворіть підрядні концесивні речення двох типів, вживаючи як obwohl, obgleich, obschon, так і trotzdem. Перекладіть ці речення:

Muster: Es hat heute geregnet, wir haben aber den Ausflug unternom­men. - Obwohl es heute geregnet hat, haben wir den Ausflug unternommen.

1. Ich bin kein Fachmann auf diesem Gebiet, ich konnte aber den Aus­fьhrungen des Redners folgen. 2. Ich habe den Satz einigemal gelesen, ich bin aber nicht imstande, ihn ins Ukrainische zu ьbersetzen. 3. Wir haben die Vortragsthesen im voraus bekommen, es war uns aber nicht leicht, den Ausfьhrungen des Redners zu folgen. 4. Sie braucht Erholung, sie muss aber unbedingt ihre Arbeit im Laboratorium zu Ende fuhren. 5. Der Betrieb hatte groЯe Schwierigkeiten bei der Produktion von Fernsehapparaten, er hat aber den Plan doch erfьllt. 6. Diese zwei Wissenschaftler arbeiten an demselben Problem, sie wenden aber in ihrer Forschungsarbeit verschiede­ne Methoden an.

2. Перекладіть реальні концесивні речення:

1. Es regnete, trotzdem erreichte das Flugzeug zur rechten Zeit den Flug­hafen. 2. Trotzdem es regnete, erreichte das. Flugzeug den Flughafen zur rechten Zeit. 3. Trotzdem ich, einigemal das Gedicht gelesen habe, konnte ich seinen Inhalt nicht verstehen. 4. Ich habe das Gedicht einigemal gelesen, trotzdem konnte ich seinen Inhalt nicht verstehen. 5. Trotzdem dem die Be­dingungen des Wettkampfes hart waren, glaubte jeder der Teilnehmer siegen zu kцnnen. 6. Zwei FuЯballspielerl mussten das Feld verlassen, trotzdem hoffte ihre Mannschaftt siegen zu kцnnen.


 




3. Перекладіть відносні концесивні речення з "wenn ... auch":

1. Wenn das Buch auch vor kurzem erschienen ist, so ist es doch ver­kauft. 2. Wenn der Film auch interessant war, haben mir manche Stellen gar nicht gefallen. 3. Wenn sie sich auch vorige Woche nicht wohl fьhlte, ver­sдumte sie den Unterricht nicht. 4. Wenn dieser Artikel auch nicht so schwer ist, glaube ich doch nicht, ihn ьbersetzen zu kцnnen. 5. Wenn die Betriebe auch nach einem einheitlichen Plan arbeiteten, waren ihre Mцglichkeiten zur Verbesserang der Produktion verschieden. 6. Wenn die Hauptfragen zum Thema auch im Seminar behandelt wurden, blieben einige, meiner Meinung nach, wichtige Probleme ungelцst.

4. Розмежуйте речення концесивні через obgleich, а умовні через
falls. Зробіть їх переклад:

1. Wenn dieser Zeitungsartikel auch schwer war, wurde er von manchen Studenten sehr gut ьbersetzt. 2. Wenn dieser Zeitungsartikel schwer sein wird, wird er von manchen Studenten nicht ьbersetzt werden. 3. Wenn ich nicht so viel zu tun haben werde, werde ich dich anrufen. 4. Wenn ich auch viel zu tun haben werde, werde ich dich anrufen kцnnen. 5. Wenn der Artikel auch einige Mдngel hat, kann er fьr Ihre Diplomarbeit empfohlen werden. 6. Wenn der Artikel solche Mдngel hat, kann er fьr Ihre Diplomarbeit nicht empfohlen werden. 7. Ich werde mit dir erst dann einverstanden sein, wenn du deine These begrьndet hast. 8. Wenn man die Werke dieses Verfassers auch hoch einschдtzt, so kann ich Ihnen doch seine letzten Erzдhlungen nicht empfehlen.

6. Перекладіть відносні концесивні речення з auch у підрядному:

1. Wenn Sie die Werke dieses Schriftstellers auch nicht gern lesen, wer­den Sie seinen letzten Roman dennoch interessant finden. 2. Es ist charak­teristisch fьr ihn, dass, wo immer er sich auch befand, die Bibliotheken ihn besonders interessierten. 3. Wohin du in deinem Leben auch kommen magst, nie wirst du die Stдtte vergessen, wo du geboren bist.

1. Wohin man ihn auch schickte, ьberall erfьllte er glдnzend seinen Auf­trag. 2. Wen er auch darum bat, niemand konnte ihm Hilfe leisten. 3. Welche Werke von Remarque Sie auch lesen, alle werden Ihnen gefallen. 4. In wel­che Stдdte er auch kam, ьberall besichtigte er die Denkmдler und Sehens-


Wьrdigkeiten. 5. Wie schwierig die Aufgabe auch war, wir konnten sie zur rechten Zeit lцsen. 6. Was dieses Buch auch kostet, ich kaufe es. 7. Wie groЯ die Schwierigkeiten auch sind, wir werden sie beseitigen kцnnen. 8. Wohin die Vertreter def SPD-Delegation in Kyjiw auch kamen, ьberall wurden sie herzlich empfangen. 9. Welche Fremdsprache er auch lernte, immer machte er sich gleichzeitig mit der Geschichte des Landes bekannt.

1. Перекладіть розмовні концесивні речення з So. Переробіть ці речення на інші сполучники:

1. So kompliziert diese Prьfung auch ist, ich werde sie bestehen. 2. So alt und krank er auch war, er hatte alles selbst tun wollen. 3. So bekannt Sie mir auch schienen, ich konnte mich nicht erinnern, wo wir uns getroffen hatten. 4. So wenig er sich fьr Musik interessierte, dieses Konzert hat auf ihn dennoch einen tiefen Eindruck gemacht 5. So unwichtig die Meldung am Anfang auch schien, so half sie die Ereignisse besser zu verstehen. 6. So weit und schwierig der Weg auch ist, wir gehen ins Gebirge, um dort einige Tage zu zelten.

8. Перекладіть концесивні речення з"mцgen":

1. Was auch geschehen mag, ich werde mein Wort halten. 2. Was du auch behaupten magst, niemand glaubt dir mehr. 3. Wen ich danach auch fragen mochte, niemand konnte sich erinnern, wann das geschehen war. 4. Wer der Leser auch sein mag, er findet in der Universitдtsbiibliothek immer eine seinen Interessen und Kenntnissen entsprechende Fachliteratur. 5. So inte­ressant die These auch sein mag, sie scheint nicht genau den Gedanken des Referats wiederzugeben. 6. Sie besuchten Museen, Ausstellungen und ande­re Kulturstдtten, in welche Stadt sie auch immer kommen mochten. 7. Das sind ernste Fehler, so unbedeutend sie auch scheinen mцgen.

9. Перекладіть безсполучникові концесивні речення. Зверніть
увагу на порядок слів! Переробіть їх
у сполучникові:

А)1. Ist es auch dunkel, wir werden das Ziel doch erreichen. 2. Ist der Auftrag noch so kompliziert, wir sind doch imstande, ihn zu erfьllen. 3. Sei­en die Schwierigkeiten noch so groЯ, wir werden sie beseitigen. 4. Lцsen wir heute auch diese Frage, wir sind nicht imstande, alle Mдngel der Arbeit zu


 




beseitigen. 5. Hatte er an der Konferenz auch selbst nicht teilnehmen kцnnen, so hatte er doch dem Prдsidium der Konferenz sein Referat geschickt. 6. Las­sen sich die Mдngel dieser Theorie vorlдufig auch nicht genau feststellen, so, ist es klar, dass sie wissenschaftlich nicht genug begrьndet ist

B) 1. Ist die Aufgabe auch schwierig, sie lдsst sich doch lцsen. 2. Ist es mцglich, dieses Problem genauer darzulegen? 3. Ist es mцglich, dann legen Sie in Ihrem Artikel dieses Problem genauer dar. 4. Findet heute der Wett­kampf auch statt, ich bin doch imstande, noch etwas im Lesesaal arbeiten. 5. Findet der Wettkampf heute statt, so bin ich nicht imstande, noch im Le­sesaal zu arbeiten. 6. Findet heute vielleicht der Wettkampf nicht statt, weil es so stark regnet? 7. Wendet er sich an den Direktor des Instituts, so kann ihm vielleicht helfen. 8. Wandte er sich auch an den Direktor des Instituts, der Direktor konnte ihm doch nicht helfen.

C) 1. Der Auftrag mag noch so schwierig sein, wir werden ihn erfьllen. 2. Mag er noch so eine verantwortliche Arbeit leiten, er nimmt doch ak­tiv am цffentlichen Leben teil. 3. Mochten wir bei der Aussprache mit den deutschen Studenten auch nicht alles genau verstanden haben, wir konnten doch ihren Ausfuhrungen folgen. 4. Hдtte er an diesem Problem noch so viel gearbeitet, ohne Hilfe seiner Kollegen wьrde er es nicht gelцst haben. 5. Jedes von der Kyjewer Expedition gefundene Material, mag es auch noch so unbedeutend sein, hilft den Wissenschaftlern, die Geschichte dieser alten Stadt zu verstehen.

10. Перекладіть ці концесивні речення, враховуючи вживання кон'юнктиву:

1. Ich hдtte seinen Ausfьhrungen folgen kцnnen, auch wenn er noch so kompliziert gesprochen hдtte. 2. Wenn Sie frьher angefangen hдtten, am Vor­trag zu arbeiten, wдren Sie jetzt mit den Thesen fertig. 3. Wenn wir auch gewuЯt hдtten, dass der Vortrag um 7 Uhr beginnt, wдren wir doch nicht gekommen. 4. Wenn die Schwierigkeiten auch noch so groЯ gewesen wдren, wir wьrden sie doch beseitigt haben. 5. Hдtte ich die Einladung zur wissen­schaftlichen Konferenz auch frьher bekommen, ich wьrde doch nicht nach Riga fahren. 6. Hдtten Sie mir auch frьher von dieser Veranstaltung mitge­teilt, ich hдtte an der Aussprache doch nicht teilnehmen kцnnen. 7. Obwohl er bei mir hдtte wohnen kцnnen, fuhr er ins Hotel. 8. Obwohl ich ihn bat, er mцge auf mich warten, war er nach der Versammlung nirgends zu finden.


Перекладіть допустові (Konzessivsдtze) в науково-технічній

Obwohl eine groЯe Anzahl von Anwendungsmцglichkeiten fьr derar­tige Metallschichten angedeutet werden, fehlen nдhere Angaben ьber ihre Brauchbarkeit.

Obgleich das Verfahren erst kьrzlich entwickelt wurde, konnten mit ihm schon einige sehr gute Ergebnisse erzielt werden. Obschon in allen Patenten die Legierungen als bearbeitbar angegeben werden, fehlen zahlenmдЯige Angaben.

Diesen Berechnungen liegt die Annahme zugrunde, dass die Span­nungen sich bei Belastung gleichmдЯig ьber den ganzen Querschnitt verteilen, obzwar allgemein bekannt ist, dass das nicht zutrifft. Trotzdem es sich bei den zur Verfьgung stehenden Maschinen um ganz moderne handelte, war die Drehzahlstufung noch zu grob, um groЯe Schnittgeschwindigkeitssprьnge zu verhindern. In allen Fдllen einer notwendigen Entwдsserung im Walde sind offe­ne Grдben angezeigt, troztdem durch sie die Holzausbringung stark behindert wird.

Wenngleich moderne Motoren mit Startvergaser und Beschleuniger­pumpe versehen sind, so gibt es doch noch andere Faktoren, die das Anspringen erschweren.

Wenn auch auf unserem Erdteil etwa zu Beginn unserer Zeitrechnung das Eisen schon verhьttet wurde, so geschah dies jedoch in kleinen Mengen und in sehr kleinen, dazu angelegten Цfen. Wenn die Bodenkunde sich auch zu einer selbstдndigen Wissenschaft entwickelte, so bildet die Geologie doch das Fundament, auf dem allein sie sich aufbauen konnte.

Auch wenn mehrere Scheiben auf der Welle sitzen, kann der EinfluЯ Je einer Scheibe untersucht werden.

Selbst wenn im spдteren zeitlichen Verlauf Maxima und Minima auf­treten, zeigt die Entladung im Anfang noch nicht den Verlauf, der einer gedдmpften Schwingung entspricht.

Wie auch die Beanspruchung sein mag, stets wird der Hцchstbetrag an Spannungen auf der AuЯenflдche der betreffenden Werkstьcke auftreten.


 




13. Die Gleichartigkeit der Entstehung der Kohlenfelder bedingt es, dass alle Kohlengebiete, welches geologische Alter sie auch immer be­sitzen mцgen, in bezug auf den Bau und die Ausdehnung der Koh­lenflцze und die Beschaffenheit der begleitenden Gesteine vielfach gemeinsame Grundzьge auf weisen.

14. So einfach und klar sich der Verkohlungsvorgang in seinen Grund­zьgen darstellt, so erheben sich doch bedeutende Schwierigkeiten, wenn man versucht, in den Chemismus der Verkohlung noch nдher einzudringen.

15. So gut brauchbar jedoch die hydraulische Antriebskraft fьr die Durch­fьhrung einzelner, цrtlich beschrдnkter Regelvorgдnge ist. so sehr wach­sen die Schwierigkeiten, wenn es sich um eine so vielgestaltige Aufgabe handelt, wie es die Reglung einer ganzen Kesselanlage darstellt.

 

16. So verschiedenartig die Gleitentladungen schlieЯlich in ihren spдte­ren Stadien aussehen kцnnen, sie zeigen doch immer noch mehr oder weniger klar den Aufbau aus Leuchtfдden, die sдmtlich die hier auf­gewiesenen Eigenschaften besitzen.

17. Besitzt das Eisenhydroxyd auch eine gewisse Stabilitдt, so kann es unter bestimmten Verwitterungsvorgдngen doch lцslich und beweg­lich werden, oft in dem AusmaЯe, dass eine annдhernde oder sogar vollstдndige Enteisenung eintreten kann.

18. Mцgen auch einzelne Teile dieser Arbeiten durch neuere Forschun­gen abgeдndert oder ergдnzt worden sein, so geben sie dennoch einen treffenden allgemeinen Ьberblick ьber die geologischen Verhдltnisse an NW-Flanke des Sattels.


ЧАСТИНА 3. ПРОБЛЕМИ МАКРОПЕРЕКЛАДУ

РОЗДІЛ 7. ІНДИВІДУАЛЬНО-СТИЛЬОВІ ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ

Нарис проблематики

Мікро- та макропереклад

  Ці три чинники (тип висловлювання, задум автора, доробки пере­кладача) і…

Індивідуальний стиль і переклад

У теоретичній частині підручника вказувалось на те, що лінгвости-льова категорія "ідіолект" має у галузі перекладу два значення:… її можна лише на значному текстовому матеріалі. Та й на ньому ак­тивніше буде… § 7.2.2. Сутність поняття і терміна "ідіолект"

Статевий аспект індивідуального стилю

§ 7.3. Індивідуальний стиль перекладача і адекватність ь § 7.3.1. Сутність поняття і терміна "індивідуальний стиль… У попередньому параграфі було розглянуто перекладацьку специ­фіку поняття індивідуального стилю. Все, що висловлене в…

Змістовна структура індивідуального стилю перекладача

Як сказано вище - перекладач, як і кожна людина, має власний ідіолект. Але на цей, так званий, "ідіолект мовця" (прийоми і засоби вербального оформлення думки) накладається додатково "ідіолект пе­рекладача" (тобто професійні прийоми і засоби вирішення суто пере­кладацької проблеми, які, повторюючись у практичній діяльності кон­кретного перекладача, стають його "візитною карткою"). Тим самим ідіолект перекладача за своєю змістовною структурою складніший, ніж ідіолект автора оригіналу: згадаймо, що в адресанта ця структура двокомпонентна (типологія лінгвістичних одиниць і типологія їх коно­тативного вживання), тоді як у перекладача - трьохкомпонентна (до­дається ще типологія професіоналізму). На жаль, цей аспект змістов­ної багатошаровості структури перекладацького сприйняття оригіналу


 




(створення тексту перекладу), яка відрізняє його від звичайного творця висловлювання, не завжди враховується дослідниками.

§ 7.4. Ілюстративний текст

Щоб не тільки відчути дух індивідуального стилю перекладача, а, перш за все, зрозуміти й сформулювати основні принципи останнього, треба побачити його у конкретних проявах. Обсяг підручника не до­зволяє кількісно значного цитування, тому використаємо комплексний підхід і обмежимось декількома найяскравішими прикладами. Комп­лексність проявить себе у тому, що для аналізу буде вибрано стиль 5-ти різномовних перекладачів, а набільша цінність у тому, що оригіналом буде світовий шедевр, а його мовними перетворювачами - найзначні-ші письменники й перекладачі. Отже, першоджерелом слугує поема Гете "Фауст" (1773-1831), а її іншомовними інтерпретаторами ви­ступають українці Іван Франко (1882, перший український переклад, щоправда, лише першої частини) та Микола Лукаш (1955, перший і останній повний український переклад), росіяни Микола Холодков-ський (1878, перший повний російський переклад) та Борис Пастернак (1953, останній повний російський переклад), білорус Василь Сьомуха (1976, перший і останній повний білоруський переклад). Між першим та останнім з п'яти вказаних перекладів пролягло сто років.

Для порівняння було вибрано найефектніший епізод: два рядки з монологу Фауста про його велику жагу до знань, бо, аналізуючи ге-тевський твір, перекладач не може не дійти висновку, що все художнє буття Фауста як ідея і як сюжет обмежено принципом пізнання світу, сформульованому ним самим в афористичному вислові "На початку була дія". Вже з перших рядків першої частини поеми Фауст жадаюче прагне істини, при цьому не досягнення особистої або навіть загально­людської мети, а пізнання суті Буття взагалі:

Wofass ich dich, unendliche Natur?

Euch Brьste, wo? Шг Quellen alles Lebens?

Так запитує Фауст у сцені "Ніч. Кабінет Фауста", коли розглядає знак Макрокосмосу. Відповідь на це запитання є, за словами Л. Фей-


хтвангера, "тяжкий шлях пізнання" Фаустом сенсу життя і складає ідею та водночас сюжет гетевського шедевру. Ось чому варто зіставити саме ці два ключові для концепції першотвору рядки поеми. Вже в їх першому реченні Гете показує жадобу пізнання у свого героя, а в друго­му та третьому прямо говорить про те, що ця жадоба може бути угамо­вана лише після осягнення всього життя {"alles Lebens"). І хоча зміст першого речення логічно суперечливий, бо поєднує у своїх межах як рівноправності кінцеву мить пізнання ("fass") та його нескінченний об'єкт ("unendlich"), Гете не абсолютизує цього протиріччя, як будуть робити його східнослов'янські інтерпретатори; більше того, він навіть не наголошує на ньому, а залишає його мовби непоміченим, викорис­товуючи тричі питальний займенник "wo?" (двічі безпосередньо - "Wo fass ich dich?", "Euch Brьste, wo?", - а втретє імпліцитно в останньо­му реченні: "[Wo fass ich Euch,] Ihr Quellen alles Lebens?"). І цей за­йменник свідчить: Фауст не має ніякого сумніву щодо можливості та необхідності пізнання, він не тільки розуміє, що повинен досліджувати ^Quellen alles Lebens"), а й упевнений у можливості збагнути безкрай­ню та нескінченну природу, хоча ще не відає, де знайти знаряддя для такого збагнення. Цей аспект поглядів Фауста концептуально вагомий через те, що відповіді на два запитання "Де шукати сенс життя?" та "У чому він полягає?" є задумом гетевської поеми, а також через те, що аналізовані перекладачі не завжди його зберігали.

Нижче наведені переклади цього двовірша, але не за національним принципом, як раніше, а в їх хронологічній черзі, щоб унаочнити зді­бності кожного творця і можливий вплив попереднього на наступного, бо у мистецтві перекладу ще більше, ніж у будь-якому іншому, вагомий чинник часу: талантом вважається той, хто краще зробив першим, а ре­місником буде перекладач, який прийшов хронологічно другим, навіть якщо він все винайшов самостійно.

М. Холодковський (1878):

Мне не обнять природы необъятной! И где же вы, сосцы природы?

Уже перший рядок у Холодковського вбиває у Фауста жадобу піз­нання не лише за своїм прямим змістом, а й за своєю синтаксичною структурою (замість питального речення оригіналу перекладач пропо-


 




нує окличне, яке підсилює сумніви російського героя щодо можливості осягнення життя). Крім того, на ці сумніви працює і лексична тавтоло­гія "не обнять — необъятной". До речі: дієслово "обнять" використав задовго до Холодковського перший російський перекладач гетевського '"Фауста" Е. І. Губер (1838), і всі наступні російські інтерпретатори аж до Вейнберга (1902) вживали його. Зростання цих сумнівів у Фауста Холодковського зумовлює і сполучник "м ", який починає другий рядок і виступає скоріше у ролі модальної частки. Щоправда, словосполучення "сосцы природы", теж знайдене Губером, можливо, означає імпліцитно те саме, що у Гете закладено до слів "Quellen alles Lebens" та "Euch Brьste", але за його допомогою перекладач наголошує на самому проце­сі пізнання, а не на об'єкті останнього, як це має місце в оригіналі: хіба ж не зрозуміло, що у "сосцах природы" можна знайти лише "молоко пізнання", але не сенс Буття, до якого прагне гетевський Фауст?! Не менш суперечливим є і переклад І. Франка (1882):

Но де ж тебе, природо, можуняти?

Де грудь твоя, предвічна мати,

Котрою твори всі кормиш живії? Зберігаючи своєму Фаустові жадобу до знань (щоправда, без контек­стуально антонімічного протиставлення "fass -<■ unendlich", яке у Гете підсилює цю жадобу), Франко, як і Холодковський, наголошує не на суті пізнання, а всього лише на його процесі, маючи на увазі й органічну природу ("твори всі живії"), тоді як у Гете йдетьтся про все Буття. Зовнішньо інакше переклав цей двовірш Б. Пастернак (1953):

Природа, вновь я в стороне

Перед твоим священным лоном!

О, как мне руки протянуть

К тебе, как пасть к тебе на грудь.

Прильнуть к твоим ключам бездонным! Неважко зрозуміти, що Пастернак, як і Холодковський, переносить акцент з об'єкта пізнання на сам процес сприйняття світу. При цьо­му виявляється, що головною перешкодою для його Фауста є те, як він зможе осягнути природу (саме цей питальний займенник "как?" двічі використовує перекладач), а це означає підкреслення здібностей суб'єкта сприйняття, тоді як для Фауста оригіналу значно важливішим


є запитання "wo?", пов'язане вже з можливостями об'єкта пізнання. Як наслідок цієї суттєвої зміни у пастернаківському перекладі констату­ється той факт, що російський Фауст вже знає істину, але, на жаль, ще не може її осягнути, тоді як у Гете він її ще навіть не знайшов.

Більшість логічних помилок своїх попередників повторює і М. Лу-каш(1955):

Природо безконечна! Де ж, коли, ж Знайду ту грудь, що нею світ ти поїш?

Лукаш звужує широкий та глибинний зміст оригиналу до двошаро­вого символу природи і вченого як зв'язку матері й немовляти, з одного боку, і як статевих відношень жінки та чоловіка, з другого; звужує до символу, який з'являється вже у Губера й активно розробляється чет­вертим російським перекладачем О. Стругавщиковим (1856).

Неможливо не бачити, що всі ці перекладацькі доповнення, уточ­нення, розширення та коментарі призвели до двох змістових відхилень від оригіналу. По-перше, Гете занадто виважено вживає лексику в за­лежності від прагматики дії персонажу і через це суворо розмежовую­чи лексику безпосередньої любовної гри та лексику наукового пізнан­ня як удаваної гри в кохання. Так, наприклад, в аналізованому двовірші він застосовує дієслово "fassen", в епізоді з Господом - "erfassen", у діалозі з Духом Землі - "begreifen"; а у сцені з Гретхен, коли омолодже­ний Фауст вперше бачить її, вжите зовсім інше дієслово - "haben". Не можна недооцінювати цього обережного, точного та змістового добору слів у Гете: активність, цілеспрямованість семантики дієслів пізнан­ня буття та пасивність, невиразність, безособовість значення дієсло­ва для любовної гри з Гретхен. І в цьому лексичному протиставленні перекладачу треба вбачати паросток майбутнього переходу Фауста з "малого світу" інтимних почуттів до "великого світу" загальнолюд­ських цілей. Саме ці контекстуальні нюанси лексичного добору не зміг зберегти жоден перекладач: "обнять" - "постигаешь" - "овла­деть" у Холодковського; "протянутьруки" — "познаёшь" — "обнять" у Пастернака; "уняти" - "піймаєш" - "дістану" у Франка; "знайду ту грудь" - "збагнеш" - "володіть" у Лукаша; "схаплю" - "спознав" - "авалодаю" у Сьомухи. По-друге, монолог Фауста у Гете побудовано


 




так, що він, хоч і дозволяє можливість фізіологічного тлумачення, ви­совує на передній план зовсім інший аспект: "Natur", "Brьste", "Quellen alles Lebens" - все це в оригіналі виступає контекстуально синоніміч­ним і свідчить про те, що у Фауста-Гете не існує природи, яка мала б "груди", "джерела всього життя" тощо, а є лише цілісне Буття, яке Фауст називає то "природою", то "грудьми", то "джерелами всього життя". Якби в поемі все було так, як у аналізованих перекладачів, то гетевський Фауст, осягаючи "груди" або опановуючи "джерела всього життя", пізнавав би лише частину природи, тоді як він прямує не до часткової, а до повної істини, тому що оцінює себе одним з богів і через це бажає сприйняти й зрозуміти всю, як він каже, "unendliche Natur?". Мотив богорівності, богоборства теж має в оригіналі концептуальний сенс і перекладач повинен враховувати його саме під час мовного пере­творення аналізованого двовірша.

Усі перекладачі, крім В. Сьомухи, зробили однакову за сюжетом ло­гічну, а за концепцією філософську помилку, бо "Brьste" та "Quellen alles Lebens" сприйняли і переклали як компоненти природи, зруйну­вавши тим самим мотив богорівності. Губер першим (1838) розчлену­вав гетевську природу, надавши їй "сосцы" і позначивши їх ще як "ключ жизни". В різних варіаціях ("сосцы" та "ключ жизни" як цілісність або як різні компоненти природи) цей образ Губера використовують майже всі наступні перекладачі: Струговщиков, Холодковський, Фет, Трунін, Голованов, Вейнберг, Брюсов, Пастернак та ін. Тільки Павлов (1889) спробував гетевські лексеми "Natur" та "Quellen alles Lebens" (слово "Brьste" він не переклав) передати як синонімічні означення одного й того ж цілого; за ним рушив Соколовський (1902), який, щоправ­да, переклав як синоніми не слова "Natur" та "Quellen alles Lebens", а "Brьste" та "Quellen alles Lebens". Цим же шляхом пішов ще один пере­кладач - українець Улезко. Власне кажучи, інші українські перекладачі породили ту ж ситуацію, що і російські: Франко повторює помилку Гу­бера, тому що він також розчленовує природу на декілька компонентів і, більше того, забуває перекласти "Quellen alles Lebens", що збіднює гетевський образ природи. Лукаш варіює Франка, Загул не перекладає "Brьste", а Улезко запозичує у Соколовського. Білорус Сьомуха збері­гає лише слово'Wafer".


Мабуть саме тому, що зображення пізнання як фізіологічного акту породжує безліч непереборних труднощів, В. Сьомуха (1976) взагалі відмовився від його збереження:

Дзе ж я схаплю цябе, бяскощая натура? Дзе ж я знайду цябе, жыцця крьтіца?

Оскільки він відкинув "Brьste" та (частково) "Quellen alles Lebens", остільки його переклад став менш змістовним, але він вельми точно передав жадобу знання у Фауста. Щоправда, він додав до його моно­логу словосполучення "жыцця крьтіца", двозначно: з одного боку, що може повністю відповідати гетевському "Quellen alles Lebens", хоч і стоїть в однині, а з іншого боку, через свій другий компонент "крьті­ца", який у вузькому розумінні означає "колодязь", або "водяне джере­ло", воно може бути сприйнятим як "жива вода" і завести читача у без­межне поле асоціацій зі слов'янськими казками, де мотив "живої води" зустрічається часто, і через це викривити зміст оригіналу. Вважаємо: тут перекладачеві треба було б згадати, що у німецькому фольклорі швидше за все панує мотив, так би мовити, "мертвої води", яка покри­ває тіло героя непробивним панцирем (наприклад, кров дракона для тіла Зігфрида з "Пісні про Нібелунгів"). Сказане означає, що Сьомуха наголошує лише на фаустівській жадобі до життя, а не до знань. А пер­ше зовсім не притаманно гетевському персонажеві на початку трагедії: він іде навіть на самогубство задля пізнання нового.

Легко тепер зрозуміти, що саме наступні ключові моменти гетев-ського двовірша стали для перекладачів каменем спотикання: дієслово "fass" у значенні "пізнання природи як плотська любовна гра з нею", оксюморон "fass-unendlich", перерахування "Natur-Brьste-Quellen alles Lebens" у значенні "безліч назв природи при її обов'язковій цілісності". Про останнє було сказано вище, зараз - про перші два. Так, вже Губер вжив синонім "обнять" для гетевського "fass", і започаткувавши стійку тенденцію зображати у цьому епізоді пізнання природи як перш за все любовну гру. Струговщиков (1856) взагалі відмовився від гетевського дієслова, але мотив кохання з природою все одно залишив і навіть під­силив його у порівнянні з оригіналом через накопичення слів з інтим­ної сфери. Фет (1882), власне великий поет, не став зберігати ані "fass", ані мотив любовної гри, від чого ще до нього частково відмовився вже


 




Холодковський. Наступні російські перекладачі (Павлов, 1889; Голова­нов, 1889; Соколовский, 1902 т. ін.) повернулися знову до губерівсько-го варіанта. Звичайно, були спроби (після Франка) перекласти це ді­єслово інакше, з допомогою різних синонімів зі значенням "розуміти", але всі вони ще більше віддаляли переклад від оригіналу: "уловить" у Вейнберга (1902), "объять" у Брюсова (1928) і т. ін. Другий напрям у перетворенні гетевського дієслова не міг себе реалізувати через те, що його прихильники занадто наполягали на мотиві гри немовляти з ма­теринськими грудьми (Губер, Голованов та ін.) або чоловіка з жінкою (Стругавщиков, Пастернак та ін.). Та й багато хто з них приховував цей любовний мотив за достатньо глибокими любовними нюансами, що його вже важко було читачеві сприйняти (Холодковський, Фет, Трунін, Павлов, Соколовський, Вейнберг, Брюсов та ін.).

Українські перекладачі, спираючись на російських колег, йшли сво­їм шляхом. Так, Франко зобразив пізнання природи як плотську гру немовляти з материнськими грудьми і для точності, як і Губер, вжив слово "мати", яке відсутнє у Гете. Він зробив те, на що до нього жоден з перекладачів не насмілювався зробити: спробував замінити гетевське "fass" синонімом із значенням "розуміти". Та, на жаль, він знайшов в українській мові занадто важку діалектну лексему "уняти", так що на­ступні співвітчизники його не підтримали і шукали інші варіанти: Загул (1919) запропонував важке дієслово "збагнути", а Улезко (1926) повер­тається, як і його російський посередник Вейнберг (1902), до прямого значення німецького "fass" і перекладає його українським "взяти", що у контексті перекладу, як пізніше і у Сьомухи, звучить злегка комічно. Можливо, саме через це останній український перекладач "Фауста" Лукаш (1955) відмовляється взагалі від будь-якого перевтілення гетев­ського дієслова. Мотив гри немовляти з материнськими грудьми зобра­зили Франко, Улезко та Лукаш, мотив плотської любовної гри чоловіка і жінки не з'явився у жодного українського перекладача.

Білоруський перекладач Сьомуха (1976) відмовився від мотиву лю­бові і зваріював пропозицію Вейнберга - Улезка.

Гетевський епітет "unendlich" перед іменником "Natur" став другою нездоланною перешкодою для всіх східнослов'янських перекладачів: Губер відмовився від нього, Стругавщиков переклав, але з допомогою


дещо іншого синоніма "беспредельная", та ще й без гетевського проти­ставлення дієслову "fass", Фет відмовився перекладати обидві частини цього протиставлення, Холодковський вперше запропонував варіант збереження вказаного оксюморону, але у банальній (ремінісценція з Козьми Пруткова) тавтологічній формі "не обнятъ-необъятное", що знизило цінність гетевського афоризму. Покращити цю банальність зміг Трунин (1882), який, використавши знахідку Стругавщикова, не реалізовану тим до кінця , вдало переклав "обнять-без предела", і його варіант прийняла більшість послідовників (Соколовський, Вейн­берг, Брюсов та ін.). Але російське словосполучення "без предела" та його похідний прикметник "беспредельная", який після Стругавщи­кова - Труніна теж інколи вживали перекладачі (Стругавщиков - син, Вейнберг, Загул та ін.) має не лише просторове значення безмежності, що вдало пасує до змісту німецького оригіналу, а й ще один, психоло­гічний сенс нестриманості, яка аналізованому епізоду у першоджерелі зовсім не притаманна. І тому Павлов (1889) повертаєтся до варіанту Холодковського "обнятъ-необъятное", а Голованов (1889) та Пастер­нак (1953) відмовляються взагалі перекладати це протиставлення. Де­які перекладачі все ж віднайшли слово-синонім трунінському "без пре­дела", яке не мало психологічного відтінку нестриманості, і було, крім того, адекватним німецькому оригіналу: "бесконечная" (Соколовский, 1902; Брюсов, 1928 та ін.). Але вони цьому дивовижному еквіваленту додали однобічне і навіть помилкове губерівське "обнять", тому їхні переклади звучать банально.

Українські перекладачі повторили помилки своїх російських попе­редників: Франко зробив, як Губер, Загул зваріював Труніна, Улезко та Лукаш взяли повністю або частково переклад Соколовського. Біло­руський перекладач Сьомуха теж повторив варіант Соколовського.

Екскурс в історію східнослов'янських перекладів "Фауста" Гете потрібен був, щоб показати об'єктивні чинники перекладацьких труд­нощів, бо на перший погляд здається, що аналізований двовірш з ні­мецької поеми може з успіхом перекласти будь-яка людина із середніми знаннями мови оригіналу, не кажучи вже про перекладача-професіона-ла. Отже, розглянемо детальніше конкретні чинники їх перекладацької неадекватності. Холодковський використовує окличне речення замість питального в оригіналі ("Мне не обнять природы необъятной!" у Хо-


 




лодковського та " Wo fass ich dich, unendliche Natur?" у Гете). Зрозуміло, чому він так робить: гетевське питальне речення двозначне - безпо­середньо (експліцитно) воно висловлює запитання, а контекстуально (імпліцитно) приховує невпевненість. Цей другий аспект і передає Хо-лодковський, втілюючи його у двозначну, як і в Гете, форму: (експлі­цитно - невпевненість, а імпліцитно - риторичне запитання про те, де знайти відповідь. Але така двозмістовність Холодковського не відпо­відає двозначності оригіналу, оскільки провокує у читача різні лінійні, тобто часові уявлення: у Гете - спочатку пряме запитання про можли­вості пізнання і лише потім контекстуальна думка щодо невпевненості у пізнанні, а у Холодковського - спочатку невпевненість. Через таку різну черговість думок в оригіналі та перекладі і виникають різні пси­хологічні і філософські концепції Фауста-персонажу. Франко йде зо­всім іншим шляхом: передає запитання запитанням, та все ж не уникає суттєвих розбіжностей, бо німецьке словосполучення "Natur fassen" ускладнене питальним займенником "wo?", не може бути дослівно (що, на перший погляд, здається еквівалентним!) перекладено східно­слов'янськими мовами, бо після такого прямого перекладу воно буде сприйматись за змістом як грубий або вельми обмежений вислів ("де я візьму тебе?" або "де я схоплю тебе?").Так, до речі, зробив Сьомуха, і його переклад звучить комічно ("Дзе ж я схаплю цябе, бяскониая на­тура?"), як і у його двох попередників: росіянина Вейнберга (1902) та українця Улезка (1926). Саме тому Франко не шукає еквіваленту до німецького дієслова "fassen", а вживає його двозначний контекстуаль­ний синонім "уняти", котрий не зовсім відповідає семантиці оригіналу. І другий український перекладач Лукаш з тієї ж об'єктивної причини відмовився від збереження цього ключового словосполучення, що не збагатило його інтерпретацію. Аналогічний крок робить і Пастернак, тільки він занадто фантазує на тему пізнання як любовної гри, тому гетевський двовірш перетворюється у нього на п'ятивірш. Але не цей кількісний аспект тут найцікавіший, а синтаксична структура думки: якщо Гете вживає три питальних речення як перелічення, в якому два останніх виступають як неповні до першого присудка "fass", що обста­винам місця в оригіналі надає неймовірну експресивність, а його заго­ловному персонажу помітне хвилювання пошуку; якщо Холодковський для збереження експресії та схвильованності використовує вже окличне


речення із запереченням, зменшуючи тим самим експресивність та за­мінюючи хвилювання пошуку на схвильованість сумнівом, то Пастер­нак знаходить серед резервів російської мови інші засоби вираження вказаних особливостей мовлення: перелічення дієслів, пов'язаних між собою наростанням якості, тобто градацією. Однак як наслідок нанизу-ваня трьох дієслів ("руки протянуть" - "пасть на грудь" - "прильнуть к ключам"), синонімічних гетевському "fass", у Пастернака на передній план висовується баготослів'я, а не гетевська лапідарність.

Проведений порівняльний аналіз оригіналу і перекладів дає змогу дійти потрібного висновку, що у породженні розбіжностей між пер­шим та другими, з одного боку, і між самими перекладами, з іншо­го, значну роль відіграють індивідуальні пристрасті перекладачів. Так, Франко українізує Гете, навіть діалектизує на західноукраїнський кшталт, хоча за семантикою ним вживаних лінгвальних одиниць кри­ється завжди холодний розум загальнолюдського аналітика; Лукаш теж трішки українізує і спрощує переклад, але не суб'єктивно, як Франко, а лише через те, що добирає для своїх думок найточніші, на його погляд, слова, в яких панує словникове значення і національна забарвленість; Холодковський, який вважався значним вченим, "батьком" не лише російської, а й світової паразитології, тяжіє до сухої, точної, науково-термінологічної стильової манери; Пастернак, тонкий поет і прозаїк, на творчість якого активно вплинуло просторічне мовлення маси, що у Європі 1920-30-х вийшла на політичну арену, робить свій переклад то занадто поетичним (відштовхуючись від сленгу маси), то забагато буденним (спускаючись до мовленнєвих потреб читача з маси); Сьому­ха відбирає з оригіналу лише те, що вважає суттєвим, і втілює його на власний смак, без урахування нюансів оригіналу.

§7.5. Тексти для самостійного аналізу

Оригінал

J. W. von Goethe,Faust-1 (1808) Geschrieben steht: "Im Anfang war das Wort!" Hier stock ich schon! Wer hilft mir weiter fort?


 



X



Ich kann das Wortso hoch unmцglich schдtzen,

Ich muss es anders ьbersetzen,

Wenn ich vom Geiste recht erleuchtet bin.

Geschrieben steht: "Im Anfang war der Sinn.

Bedenke wohl die erste Zeile,

Dass deine Feder sich nicht ьbereile!

Ist es der Sinn,der alles wirkt und schaft?

Es sollte stehn: "Im Anfang war die Kraft!

Doch auch indem ich dieses niederschreibe,

Schon warnt mich was, dass ich dabei nicht bleibe

Mir hilft der Geist! auf einmal sehe ich Rat

Und schreibe getrost: "Im Anfang war die Tat!"

Українські переклади

Написано стоїть: ' Вначалі було слово!' Вже ось і запинка! Яков тут йти дорогое? Таж: словогоді так високо класти.

Російські переклади

Да, в переводе текст я должен изменить. Я напишу, что Разум был в начале. Но слишком, кажется, опять я стал спешить * И мысли занеслись и в… Б. Л. Пастернак,Фауст (1953) 'В начале было Слово'. С первых строк Загадка.…

Білоруський переклад

В. Сьомуха,Фауст (1976) Напісана: 'Было спочатку Слова!' Ці так? Ці ясна? Ці не памылкова? Лічу, для Слова гонару зашмат,-Перекладу я лепш на іншьі лад,


Натхнёны згадкою магічнай. #

'Была спочатку Думка!'-Так лагічней. Але без спеху толькі, з першых фраз Каб я у бяссэнсщы не уграз, — Бо хіба ж Думкашто-небудзь тварыла? Скажу ясней: 'Была спачатку Сіла!' Пішу, а сэрца кроіиь пачуццё, Што не, не Сілайтворыцца быццё. Чакай,-мо Воля, Розум, Дзеянне,Парыу? Так, 'Дзеяннем сусвет начаты быу!'

Вправи до текстів

б) Порівняйте концепцію оригіналу і перекладів, її вербальне вті­ лення та специфіку так званого "поетичного синтаксису": звуко­ пис,… в) Зіставте наведені переклади між собою і встановіть, де криються… г) Зверніть увагу на хронологічну відстань між перекладами, щоб з'ясувати, що впливає на розбіжності у перекладі:…

РОЗДІЛ 8. ФУНКЦЮНАЛЬНО-СТИЛЬОВІ ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ

§ 8.1.1. Соціально-професійне субмовлення та переклад У теоретичній частині підручника вказувалось на те, що перекла­дацькі труднощі…  

Функціональні стилі і переклад

Соціолінгвістична гілка, яка плодоносить мовною варіативністю, давно вже показала її дослідникам, що будь-яка на перший погляд єди­на національна… § 8.2.2. Функції тексту (мови) Філософи, а слідом за ними і лінгвісти вже давно встановили, що мова має багато завдань, які розташовуються (за…

Специфіка перекладу висловлювань з різних субмовлень

сультацій з фахівцями, або ж придбання відповідних словників. Дещо іншою виглядає ситуація у галузі публіцистичного функціонального стилю. Якщо нові… У наступних параграфах детальніше розбираються мікрорівневі (ілюстративні) та…

Типи функціонально-стильового перекладу

  маніста швидше, ніж вони встигнуть перевчитися. Тому ефективним залишається… Не зовсім подібна ситуація у галузі публіцистичного функціональ­ного стилю. Якщо нові терміни у стилях науки, техніки,…

Семантичні шари класичного та новітнього тексту

  нальний, конкретний, тобто виникаючий тільки через випадкове сусід­ство з… Без урахування цієї тришарової семантики слова і тексту (прототек-стна, контекстна, підтекстна) не буде зрозумілою…

Практичні орієнтири науково-технічного перекладу

Чимало проблем постає перед перекладачем, який намагається до­сягнути відповідного рівня адекватності перекладу, для чого пропону- ється ряд методів: 1) конкретизація (замість "Holz " -"дерев… Німецька мова науково-технічних текстів відзначається наявністю складних розгорнутих речень з інфінітивними зворотами,…

Ілюстративний текст

< § 8.3.2.2. Текст для самостійного опрацювання: FORSCHUNG IM INTERNET (Prof. Albert Endres, Institut fьr Infor­matik der Technischen Universitдt Mьnchen). Forschung…

Вправи до тексту

  All б) лексеми "Gelehrter", "Wissenschaftler" та "Erforscher" є синонімами чи антонімами до…

УЧАСТЬ НІМЕЧЧИНИ В МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ ТА БЛОКАХ. СИСТЕМА КОЛЕКТИВНОЇ ОБОРОНИ

Lernen Sie den Wortschatz zum Text

Gipfeltreffen, n humanitдre Hilfsaktionen pl integrierte Kommandostruktur pl Kampfhandlungen pl________

Lesen und ьbersetzen Sie die Texte

DEUTSCHLANDUND DIE NATO

die Nordatlantische Allianz, als fьhrende Kraft fьr schцpferische und innovative Sicherheitspolitik im Interesse von

Die OSZE

Vergangenheit, die OSZE unterstьtzen. " Bundeskanzler Gerhard Schrцder Am 3. Juli 1973 trafen in Helsinki 35 Aussenminister aus Ost und West­darunter auch die der Bundesrepublik Deutschland…

Entziffern Sie und ьbersetzen Sie folgende Abkьrzungen ins Ukrainische

OSZE; UNO; KRK; NATO; USA; DDR; UN

Ьbersetzen Sie folgende Begriffe und Wortverbindungen aus dem Deutschen ins Ukrainische vom Gehцr

dem Bьndnis beitreten; der Nordatlantikvertrag; fьr den Einsatz assig-nieren; Anpassung von Aufgaben; Krisenbewдltigung; unwahrscheinlich; schrittweise verringern; der Umfang der Streitkrдfte; Krisenreaktionskrдfte; zur Verfьgung stehen; humanitдre Hilfsaktionen; militдrische Fьhrungs­strukturen; Chefs des Stabes; Oberbefehlshaber; im Wechsel mit...; zusam-


mentreffen; auf der Tagesordnung stehen; die Verabschiedung der Charta; der rasche Entwicklungsprozess; Ziele und Grundsдtze der OSZE; unter seiner Autoritдt; verpflichten; auf der Grundlage eines UN-Mandats tдtig werden; friedliche Streitbeilegung; Kampfhandlungen; zu den Waffen grei­fen; der moralische Druck; Meinungsverschiedenheiten

Ьbersetzen Sie folgende Begriffe und Wortverbindungen ins Deutsche

Підпорядковувати; підпорядковуватись; сили реагування у кризових ситуаціях; заходи з забезпечення миру; чотиризірковий генерал; Стра­тегічне командування; зустріч на найвищому рівні; Хартія ООН; за­безпечення миру з застосуванням збройних сил; мирне врегулювання конфліктів; третейське судочинство; вдаватися до застосування зброї; займати посаду; укладати договори; набувати більшого значення; бра­ти до уваги; чинити політичний тиск на ...; порушувати принципи.

Ьbersetzen Sie in hohem Tempo

Einsatzverband; командувач об'єднаних збройних сил; Stдrke; сили реагування у кризових ситуаціях; humanitдre Hilfsaktionen; заходи з за­безпечення миру; integrierte Kommandostruktur; начальник штабу; Re­gionalkommando Nord; зустріч на найвищому рівні; Charta der Vereinten Nationen; заходи примусу; UN-Mandat; перемовини; unbewaffnet; від­мовитись; in Ansprach nehmen; Ісландія; fьhrende Kraft; Нідерланди; ehemalige Mitglieder; Греція; konzipieren; головне завдання; schrittweise; im Rahmen; союзники; Partner; займати посаду; Landstreitkrдfte; міністр закордонних справ; Umweltschutz; низка конференцій; feste Strukturen; принципи; im Sinne; проведення; berichten; роззброєння; indirekt; най­потужніша зброя; frьhzeitig handeln; принципи ОБСЄ; den politischen Druck auf Regierangen ausьben.

Ьbersetzen Sie den Text aus dem Ukrainischen ins Deutsche vom

Gehцr

Штаб-квартира НАТО

  ради. Тут розташовані постійні представники, національні делегації,… У Штаб-квартирі НАТО працюють близько 3150 осіб, з них близь­ко 1400 осіб - члени національних делегацій та…

Ьbersetzen Sie den Text aus dem Deutschen ins Ukrainische vom Blatt

Der Euro-Atlantische Partnerschaftsrat

In dem Grundlagendokument des Euro-Atlantischen Kooperationsrats bekrдftigen die Mitgliedsstaaten die gemeinsamen Werte und Ziele, die dem… kдmprang von internationalen Terrorismus bis hin zu Verteidigungsplanung und…

Ьbersetzen Sie beiderseitig

Ьbersetzen Sie den Text schriftlich.

Der transatlantische Sicherheitsverbund, den das Bьndnis verkцr­pert, und die Prдsenz der Vereinigten Staaten in Europa werden auch im 21.…   garantiert werden. Dafьr ist ein breit angelegter, kooperativer Ansatz der Sicherheitspolitik erforderlich, der…

Офіційно-діловий стиль

Ілюстративний текст

§ 8.5.2. Текст для самостійного опрацювання: Das kleinste bundesland (Friedrich Frьhmann, Prдsident der deut­schen…  

Вправи до тексту

а) термін "Volksabstimmung" є синонімом чи антонімом до терміна "Willenskundgebung"; "Bevцlkerung" до "die… б) лексеми "Administration", "Regie", "Leitung"… в) одно- чи багатозначно у тексті "Das kleinste Bundesland" слово "Land" у "das…

В. Перекладацькі завдання.

б) За тих же умов напишіть його реферативний переклад. в) Перекладіть українською наступні речення, запозичені, хоч і трохи… - Die Bodenflдche des Saarlandes, des kleinsten Bundeslandes in Deutschland, betrдgt ca. 2500 qkm.

Публіцистичний стиль

Ілюстративний текст

  еався боксер півсередньої ваги Шмідлі, спіймавши улюбленця публіки Майера на…

Текст для самостійного опрацювання

Вправи до тексту

б) лексеми "Fortifikation", "Bollwerk", "Hort" "Zitadelle", "Stьtze" та "Festung" є… в) в якому семантичному зв'язку знаходяться слова "Gewinn" та… г) як найкраще перекласти у тексті "Wahlanalyse und Ursachenfor­ schung" наступні терміни та слова:

Побутовий стиль

"- Guten Tag! Sie sind wohl fremd hier? - Guten Tag! Ein herrliches Wetter heute". Всі лексеми наведеного діалогу є зрозумілими на… § 8.7.2. Текст для самостійного опрацювання EINEREISE

Вправи до тексту

- "Prьfung"-випробування"? "іспит"? "сесія"?; - "Ferienheim"- "будиноквідпочинку"?…  

В. Перекладацькі завдання.

а) Використовуючи виправлену за текстом "EINE REISE" схему з
пункту "Б", зробіть усний анотований переклад тексту.

б) За тих же умов напишіть його реферативний переклад.

в) Перекладіть текст "EINE REISE" з листа на плівку, дайте її іншому
студенту для прослухання та письмової рецензії з детальним реда­
гуванням та професійною оцінкою.

г) Перекладіть текст "EINE REISE" письмово.

д) Порівняйте власний переклад з наведеним нижче перекладача-про- ,
фесіонала. Зіставте їх з оригіналом:

ПОДОРОЖ

Еріх: Так, відпочити нам усім не завадило б. Насамперед змінити оточення. Та куди податися? Може, порадиш що-небудь? Адрєас: А що якби поїхати машиною? В минулому році я отримав права водія. Я… Еріх: Ти правиш машиною? Не сміши мене! Можливо, у тебе й ма­шина є?

Вступні міркування

із прошарків художнього змісту) і спробувати донести його до іншо­мовного реципієнта. Як наслідок цієї хибної гіпотези - множинність переспівів і… Проілюструємо сказане не одним, а декількома прикладами, бо, як вже…

Специфіка художнього тексту

Справжнє художнє висловлювання, навіть якщо в ньому немає або майже немає лексем зі словниковою багатозначністю (тропів, фразе­ологізмів тощо),… відалося про майже три десятки українських та російських переспівів гетевської… Вказані перекладацькі труднощі виникають скоріш за все не через (точніше: не стільки через) складність самого процесу…

Принципи перекладознавчого аналізу художнього тексту

ними, ведучими до глухого кута методами: літературознавчим (бачимо лише екстралінгвістичний образ у слові, забуваючи при цьому про саме слово як… Тому зовсім не випадково активізується в останні роки, зокрема в германістиці,… Звісно, що для літературознавства перше місце в аналізі відведено так званим екстралінгвістичним чинникам: світогляду…

Є. Дроб'язко. Знайда

Ішов по лісу Я навмання, Чогось шукати Й не думав я. Враз бачу квітку В тіні густій. Горять зірками Очиці їй. Хотів зірвати, Та чую враз: "Невже загинуть Надходить час?" її я вирив З корінням всім І взяв для саду До себе в дім. У тихім місці Вона росте, Тендітна квітка, І знов цвіте.


 


І




І


Влучно й адекватно перекладач передав інтонацію, ритм, розмір, рими, лексичні особливості ("So fьr mich hin" - "навмання", "Wie Sterne leuch­tend" - "горять зірками" і т. ін.) тощо. Та трохи, на перший погляд, не­сподівано з'являється в Є. Дроб'язка "густа" тінь лісу, "тендітність" Квітки тощо. Але теорія інтерпретаційних ресурсів тексту не тільки легко роз'яснює такі відхилення від оригіналу, а навіть потребує їх: і дійсно - якщо Квітка знаходиться "im Walde" та ще "Im Schatten", то хіба не логічно припустити, що ця тінь "густа", а сама Квітка "тендіт-на"1\ Щоправда, будь-який пересічний ботанік розповів би досвідче­ному професійному перекладачу Є. Дроб'язку, що в лісі взагалі (Гете ж не вказав, в якому лісі гуляє його розповідач!) є і негуста тінь, а квітки зустрічаються далеко не "тендітні". Але на все це хибна гіпотеза ін­терпретаційних ресурсів тексту, на превеликий жаль, уваги не звертає і тому об'єктивної відповіді не дає. Якщо ж проаналізувати цей пере­клад як явище макрорівня, то не можна не бачити, що Я і Ліс як єдиний Космос та його компонент на початку оригіналу замінені перекладачем місцями вже у першому рядку, і це зруйновує філософську основу пер­шоджерела. Більше того: активність Квітки змальована зразу у другій строфі ^горять зірками очиці їй") без усякого переходу від синтаксич­ної та логічної пасивності Квітки у першій строфі оригіналу через її синтаксичну пасивність, але логічну активність у другій до одночасної синтаксичної й логічної дії у третій. До речі: цю активність додатково акцентує у перекладі і прислівник часу "враз". Все це призводить до того, що у перекладі поступово народжується зовсім інший стосовно Гете сюжет: краса Квітки ("горять", "зірками", "очиці") не може не пробудити сентиментальності у серці чутливого розповідача і він не зриває її, щоб милуватися лише під час своєї прогулянки, а викопує й пересаджує у власний садок, щоб милуватися постійно. Тому Квітка у Є. Дроб'язка промовляє не виразний за красою думки оформленням монолог Квітки Гете, спрямований на універсальний об'єктивний ро­зум, пануючий навіть над егоцентричним і жорстоким адресатом ("Soll ich zum Welken // Gebrochen sein?"), а солодкаве міщанське прохання жертви, спроможне хіба що розчулювати і без того м'які почуття тон­косльозого реципієнта ("Невже загинуть // Надходить час?"). Саме тому Розповідач у Є. Дроб'язка Квітку "взяв для саду //до себе в дім",


тоді як у Гете він несеїї досаду не обов'язково при своємудомі, але обов'язково при домі приємноїатмосфери ("Zum Garten trugich 's //Am hьbschen Haus"). Через це не зовсім логічно зрозумілим постає словес­не протиставлення дій Розповідача стосовно до Квітки: "Хотів зірва­ти" та "її я вирив": все одно йдеться про привласнення того, що тобі не належить, тоді як у Гете розповідається про стратегії руйнування та співіснування (Ich wollt'es brechen... Ich grub's... trug's...).

Позитивно яскравою є ситуація з мікрорівнем і в російському пере­кладі І. Міримського "Нашел".

Бродил я лесом...

В глуши его

Найти не чаял

Я ничего.
:■•■"■■;' Смотрю, цветочек

В тени ветвей,

Всех глаз прекрасней,
•■■■'■■ Всех звезд светлей.

Простер я руку,
,;--. Но молвил он: ■ ■

"Ужель погибнуть

Я осужден?"

Я взял с корнями

Питомца рос
•°": И в сад прохладный

'"■'•' К себе отнес.

В тени местечко

Ему отвел.

Цветет он снова,

Как прежде цвел. І дійсно: фонетичні й структурні особливості збережено, актив­ність Квітки починається, як і в оригіналі (на відміну від українського переспіву), лише з третьої строфи, хоч і без потрібного експліцитно ви­словленого логіко-синтаксичного переходу, про який вже йшлося. Що­правда, монолог Квітки І. Міримського, як і у Є. Дроб'язка, справляє враження більше на емоції Розповідача, ніж на розум реципієнта вірша


 




("Ужель погибнуть //Я осужден?"), та й забарвленість лексики пере­кладу ("чаял", "простер", "молвил", "осужден", "питомца рос") пере­творює побутовість і, отже, універсальність, вічність ситуації оригіна­лу на піднесену пафосність і, отже, випадковість ситуації перекладу. Про безліч логічних невідповідностей перекладу І. Міримського годі вже й казати: "в глуши его" (а не в нетрях лісу?!), "питомецрос" (чому перекладач вирішив, що гетевська Квітка вигодувана росою, а не стри­маною вологою чи, навпаки, посушливою атмосферою середовища? Це ж тільки фахівець-ботанік, яким, до речі, був Гете, може сказати, який рівень вологи панує під тінню окремого дерева) тощо. На макро-рівні перекладу суттєві розбіжності починаються вже з першого слова вірша І. Міримського, бо російське "бродить" має два значення: "йти навмання" або "йти, щось шукаючи". Тому наступне "В глуши его // Найти не чаял //Я ничего" автоматично актуалізує другу семантику: "В нетрях лісу я не сподівався знайти нічого цікавого, а от на узліссі..." На вказаний пошук чогось незвичайного працює і наступна лексема "Смо­трю" з її значенням очікуваної несподіваності, і кінцева ціль зустрічі з Квіткою: "Ксебе отнес", і багато іншого. Філософсько-етичного від­криття гетевського Розповідача у І. Міримського, як і в Є. Дроб'язка, не відбулось.

Ілюстративний текст

Ich weiЯ nicht, was soll es bedeuten, Sie kдmmt es mit goldenem Kamme, DaЯ ich so traurig bin; Ein Mдrchen aus alten Zeiten, Das kommt… Und singt ein Lied dabei; Das hat eine wundersame, Gewaltige Melodei. Den… Dort oben wunderbar, Am Ende Schiffer und Kahn;

Ілюстративний текст 3: Р. Celan, Todesfuge

(1) Schwarze Milch der Frьhe wir trinken sie abends (2) wir trinken sie mittags und morgens wir trinken sie nachts… (3) wir trinken und trinken r

LJ


(20) wir trinken dich mittags und morgens wir trinken dich abends "

(21) wir trinken und trinken

(22) ein Mann wohnt im Haus dein goldenes Haar Margarete

(23) dein aschenes Haar Sulamith er spielt mit den Schlangen

(24) Er ruft spielt sьЯer den Tod der Tod ist ein Meister aus Deutschland

(25) er ruft streicht dunkler die Geigen dann steigt ihr als Rauch in die Luft

(26) dann habt ihr ein Grab in den Wolken da liegt man nicht eng

(27) Schwarze Milch der Frьhe wir trinken dich nachts

(28) wir trinken dich mittags der Tod ist ein Meister aus Deutschland

(29) wir trinken dich abends und morgens wir trinken und trinken

(30) der Tod ist ein Meister aus Deutschland sein Auge ist blau

(31) er triff dich mit bleierner Kugel er triff dich genau

(32) ein Mann wohnt im Haus dein goldenes Haar Margarete

(33) er hetzt seine Rьden auf uns er schenkt uns ein Grab in der Luft

(34) er spielt mit den Schlangen und trдumet der Tod ist ein Meister aus Deutschland

(35) dein goldenes Haar Margarete

(36) dein aschenes Haar Sulamith

Для порівняння вибиремо переклад твору П. Целана українцем П. В. Рихлом (його хронологічно останній варіант, бо попередні інколи значно відрізняються від нього):

(1) Чорне дійво світання ми п 'ємо його вечорами

(2) ми п 'ємо його вдень і зрання ми п 'ємо його уночі

(3) ми п 'ємо і п 'ємо

(4) ми копаєм могилу в повітрі там лежати нетісно

(5) В цім домі живе чоловік він змій приручає він пише

(6) він пише в Німеччину смерком твоя золотиста коса Маргарито

(7) він пише отак і виходить надвір і виблискують зорі він посвис­том псів своїх кличе

(8) він свистить і скликає євреїв своїх і велить їм копати могилу в землі

(9) він наказує нам грайте хутко до танцю

 

(10) Чорне дійво світання ми п 'ємо тебе уночі

(11) ми п 'ємо тебе зрання і вдень ми п 'ємо тебе вечорами


 

(12) ми п'ємо і п'ємо -■■■,-. ■■-■-.:

(13) В цім домі живе чоловік він змій приручає він пише

(14) він пише в Німеччину смерком твоя золотиста коса Маргарито

(15) Твоя попеляста коса Суламіт ми копаєм могилу в повітрі там лежати нетісно

(16) Він гукає ви перші копайте-но глибше ви другі співайте і грайте

(17) він вийма з кобури залізяку він розмахує нею очі його голубі

(18) глибше вганяйте лопати ви перші ви другі продовжуйте грати до танцю

 

(19) Чорне дійво світання ми п'ємо тебе уночі

(20) ми п 'ємо тебе вдень і зрання ми п 'ємо тебе вечорами

(21) ми п 'ємо і п 'ємо

(22) в цім домі живе чоловік твоя золотиста коса Маргарито

(23) Твоя попеляста коса Суламіт він змій приручає

(24) Він гукає смерть потребує ніжнішої гри смерть це з Німеччини майстер

(25) він гукає жагливіш водіте смичками тоді ви полинете димом в

повітря

(26) тоді ви могилу дістанете в хмарах там лежати нетісно

(27) Чорне дійво світання ми п 'ємо тебе уночі

(28) ми п 'ємо тебе вдень смерть це з Німеччини майстер

(29) ми п 'ємо тебе вечорами і зрання ми п 'ємо і п 'ємо

(30) смерть це з Німеччини майстер очі його голубі

(31) він поцілить свинцевою кулею прямо в серце тобі

(32) в цім домі живе чоловік твоя золотиста коса Маргарито

(33) він спускає на нас своїх псів він дає нам могилу в повітрі

(34) він змій приручає і марить смерть це з Німеччини майстер

(35) твоя золотиста коса Маргарито

(36) твоя попеляста коса Суламіт

Щодо її музичності зауважу, що вона трохи штучна, бо визначає не стільки фонетичний бік тексту (цебто не стільки звукопис у ньо­му, який, безумовно, у вірші є), скільки кількісну розтягнутість ряд­ків і змістовну неприродність повторів: назвавши свій витвір "фугою", автор змушений був і будувати його за законами музики, а не лірики (мотив, лейтмотив, їх варіювання тощо). Через це лексична тавтологія



повинна була час від часу з'являтися у вірші і вступати при цьому у несподівані для читача і самого автора змістовні зв'язки, зрозуміти які не завжди можливо. Тому музичність вірша трохи штучна, бо повтори тут менше "звучать" (на що, мабуть, сподівався автор і що потребує звукопис як поетичне явище), а більше "значать" (на що автор, най­імовірніше, зовсім не розраховував, коли брати до уваги всі семантичні шари його трохи настирливих повторів).

З музичністю вірша, навіть з його ледь штучною настирливістю П. В. Рихло в цілому впорався, якщо мати на увазі не кожний конкрет­ний рядок, а вірш як цілокупність.

З іншого боку, назвавши свій витвір ''фугою смерті", Целан вимуше­ний був використовувати лексеми та їх сполучення, які або мають цю семантику вже в загально національному словнику, або породжують її лише в тексті, або, на думку поета, натякають на неї через імпліцитні конотації своїх текстових зв'язків. Тому у вірші багато слів із семою "смерть" за їх денотативним, прямим значенням ("Grab, Schlangen, Tod, er trifft dich mit bleierner Kugel, auflietzen, er schenkt uns ein Grab in der Luft" тощо) та конотативним ^schaufeln, Margarete, Rьden, Juden, spielt, greift nach dem Eisen, dann steigt ihr als Rauch in die Luft, seine Au­gen sind blau" тощо). Але не менше слів у вірші, які можуть сприймати­ся за їх значенням як синонімічні до лексеми "смерть", та ніхто (тобто автор) і ніщо (тобто текст) не гарантує, що таке дешифрування їх зміс­ту буде правильним: наприклад, "schwarze Milch der Frьhe" (дослівно: "чорне молоко рані"),"dein aschenes Haar Sulamith" ("твоє попілове волосся, Суламіфь")та ін. Отже, в лексиці вірша П. Целана не можна не встановити чотири групи слів та сполучень з різними рівнями про­зорості (зашифрованості) семантики: денотативна (загальноконвен-ціональна), конотативна (оказіональна для даного тексту), підтекстна поверхова (авторська, суб'єктивно асоціативна, але така, що дозволяє хиткий вибір одного, магістрального, тлумачення з декількох можли­вих), підтекстна глибинна (авторська, суб'єктивно асоціативна настіль­ки, що не дозволяє жодного тлумачення з безлічі можливих). Перший шар лексики (денотативний) складностей для іпостасі дослідника в особистості перекладача не створює, хоча загальний принцип штуч­ності, пишномовності письма у постмодерністів взагалі і у П. Целана


зокрема залишає для нього і тут деяке своє шумовиння: "mit bleierner Kugel" {"свинцевою кулею", а якщо б було "мідною", "залізною" тощо? П. В. Рихло переклав точно: "свинцевою кулею"), "er schenkt uns ein Grab in der Luft" ("він дарує нам могилу в повітрі", а якби було "дає", "пропонує" тощо? До речі: П. В. Рихло переклав як "дає" втративши сарказм інтонації саме через відсутність у його варіанті контекстуаль­ної урочистості семантики оригіналу) і т. ін. Трохи більше зашифро­ваним, але відносно легким для розгадування є другий, конотативний шар лексики у П. Целана (як наочний аргумент далі наводяться слова із семою "смерть", головною для вірша): "schaufeln" - у контексті всього твору, а зовсім не з першої своєї появи, це слово можна сприйняти як натяк на гітлерівські концтабори, де в'язнів примушували самим копати могилу для себе; "Margarete" - можливий натяк на гетевську Гретхен, "вбиту" жорстокосердям Фауста; "Rьden" - алюзія з нацистських часів, коли есесівці цькували в'язнів концтаборів собаками; "spielҐ - алюзія з тих же часів, коли одних в'язнів примушували грати на музичних інструментах під час катування інших; "er greift nach dem Eisen" - ре­мінісценція з популярної у Третьому Рейху п'єси "Шлагетер" (1933) нацистського письменника Г. Йоста, в якій головний персонаж висло­вив думку, що стала ідеологічною тезою Геббельса та його пропаганди: "Коли я чую слово культура, я жадаю натиснути на курок мого брау­нінга"; "dann steigt ihr als Rauch in die Luft" - алюзія з гітлерівської доби, коли в'язнів "перетворювали" в крематоріях на дим; "seine Augen sind blau" - ремінісценція з Ніцше щодо його характеристики надлюдини як "білявої бестії" з блакитними очима і водночас алюзія з гітлерівського періоду, коли справжнім арійцем, який мав право й обов'язок цькувати, вбивати та "перетворювати на дим" усіх неарійців, могла бути тільки ця білява бестія з блакитними очима.

З цим лексичним шаром перекладач теж успішно впорався, хіба що з недоліком в одному змістовно значному місці: ремінісценція з п'єси соціал-націоналістичного драматурга і з улюбленого вислову Геббельса пов'язана зі словом "greift" ("хапається"), яке свідчить (у першотворі) про атакуючий характер гітлерівського тоталітаризму, тому переклад його П. В. Рихлом як "вийма" не тільки суттєво пом'якшує ситуацію, а й утруднює шлях українського читача до вказаної ремінісценції.


 




Ще більш герметичним виступає третій, підтекстно поверховий шар лексики у вірші П. Целана, бо дозволяє дослідникові-перекладачеві ви­брати одне з багатьох тлумачень його семантичного поля, але не дає для цього вибору об'єктивних (тобто текстових) аргументів. Так, сло­восполучення "dein aschenes Haar Sulamith" лише через фонові знання дослідника може бути сприйнято як опис смерті, але таке тлумачення повністю бездоказове. За бажанням дослідника можна побачити в лек­семі "Sulamith" (іудейське жіноче ім'я, вжите у Старому Заповіті для означення коханої Соломона) натяк на євреїв у нацистській Німеччині, у "Haar" - на волосся замордованих в'язнів гітлерівських концтаборів, котре, як широко відомо, спеціально накопичувалося там для наступ­них промислово-виробничих потреб Рейху, у "aschenes" - на попіл з нацистських крематоріїв тощо. Але вдумливий дослідник-перекладач не може при цьому не відмітити, що П. Целан створює для свого нео­значеного виразу прикметник "aschen" ("попеловий") від іменника "Asche" ("попіл"),але точно встановити його зміст неможливо, бо сему "фарба як попіл" має німецька лексема "aschblond\ а сему "перетво­рення на попіл" - лексема "aschig", хоча звичайно неологізм П. Целана за своєю семантикою ближчий до другого прикметника, ніж до першо­го. Отже, лише власні асоціації та творчі рішення читача можуть пере­творити целанівське словосполучення "dein aschenes Haar Sulamith" на художню алюзію з трагічної історії євреїв у фашистському Третьому Рейху, до складу якого входила й Австрія, один з багатьох прихистків великострадного поета-мігранта П. Целана.

До речі: П. В. Рихло два слова з цього сполучення "aschenes" та "Haar" переклав лексемами з асоціативно для українського читача меншими та іншими можливостями, ніж надає оригінал для читача ні-мецькомовного: "твоя попеляста коса Суламіт". Неважко зрозуміти, що лексема "коса" через своє семантичне укорінення в українському фольклорі навіє читачеві, найімовірніше, асоціації з дівчиною-красу-нею, що розчісує або заплітає свою косу, чекаючи на свого судженого, а слово "попелястий" через свою пряму словотвірну семантику збудить спогади про подібність волосся до кольору попелу, а не про перетво­рення волосся на попіл, як це, мабуть, має місце у відповідній лексемі оригіналу. Отже, вже третій лексичний шар "Фуги смерті" виявився для перекладача міцним горішком, який він зміг розкусити лише частково.


V

Отже, зрозуміти на лексичному рівні целанівський текст можна лише не набагато більше, ніж пропонує семантика його назви: фуга смерті в'язнів у Третьому Рейху. Запитується: навіщо ж було використовувати 369 слів (а саме стільки лексем у "Фузі"), коли одне слово назви вірша (в оригіналі стоїть одна складна лексема) розкриває повніше зміст (точ­ніше: відсутність змісту) твору, ніж його майже чотири сотні лексичних складових?! Можлива бездоказова відповідь другої іпостасі переклада­ча - творця-поета: "Складна думка не може бути втілена у просту за семантикою лексику". Аргументована самим текстом вірша відповідь лінгвопоетика, до якої не може не приєднатися третя іпостась перекла­дача - критик: "Коли сказати нічого, а заявити громаді про себе хочеть­ся, використовують якомога більше незрозумілих за значенням слів".

Постмодерністський принцип герметичної ребусності целанів-ського вірша найбільш повно втілює себе на рівні граматики (перш за все - синтаксису). Колись Л. М. Толстой, наполягаючи на вагомості саме синтаксису у художньому тексті, стверджував, що стиль - це єди­на форма фрази, у котру вміщує себе дана думка. І тоді виходить, що на рівні творіння, за народною мудрістю, пава (себто форма) виступає такою, яким є сам Сава (тобто зміст), а на рівні аналізу твору синтаксис форми зумовлює зміст думки. А "зарозумілість" синтаксису П. Целана (нелогічність повторів однорідних членів речення та відсутність роз­ділових знаків, через що не встановиш не тільки, де закінчується одна синтагма і починається інша, а й те, в ролі якого члена речення ви­користане те чи інше слово та словосполучення) призводить до того, що завдяки запланованим автором можливостям різного, але, на його помилкову думку, цілеспрямованого тлумачення читачем синтаксичної форми виникає незаплановане протилежне розмаїття думок перекла-дача-дослідника щодо її змісту. Так, повтор обставини часу у перших двох рядках вірша ("wir trinken sie abends, mittags, morgens, nachts")і дослівне чотирикратне повторення цього повтору впродовж вірша (але у трохи зміненій послідовності, хоча тричі все без тієї ж часової логіч­ності і лише один раз - за природним хронологічним ланцюжком: тоб­то не "ранок-опівдні-вечір-ніч", а як Целану забажається) свідчать про те, що перелік найменувань складових доби у будь-якій послідовності і його лексичне оформлення повинні означати лише одне - "завжди".


 




Але ж про завжди говорить у Целана також речення "wir trinken und trinken", яке стоїть поруч означених обставин часу і теж повторюється чотирикратно. Так навіщо ж 8 пишнохмовних речень з 87-ма блідими ребусними лексемами замість однієї яскравої і точної "завжди"?! Ко­ментар, як кажуть у таких випадках дипломати, є зайвим.

Лексичне збереження повторів цих двох сполучень (обставин часу і тавтологічного речення) не могло бути утрудненням для перекладача-творця у психологічній особистості П. В. Рихла, бо українська мова має відповідні часові еквіваленти, але в скрутний стан він не міг не попасти через ритміко-інтонаційне і морфологічне навантаження спо­лучень у П. Целана: талановито знайдені перекладачем лексичні відпо­відності є, на жаль, еквівалентами лише семантичними, але не фоне­тичними і не морфологічними, що для мелодики, та й концепції "Фуги" має неабияке значення. Так, німецькі обставини часу "abends", "mitta­gs", "morgens", "nachts" є лексемами двоскладовими (крім останньої) з наголосом на першому складі, тоді як українські знахідки П. В. Рихла ("вечорами", "вдень", "зрання", "уночі") є лексемами різноскладовими (одна з них навіть чотирьохскладова, а друга має три склади) і з різ­ними наголосами. Якщо розташувати один під другим вказані чотири повтори П. Целана і П. В. Рихла, а поруч показати їхні фонетичні бази, то щойно сказане отримає свою наочну аргументацію:

1. wir trinken sie mittags und morgens wir trinken sie nachts ми п'ємо його вдень і зрання ми п'ємо його уночі

2. wir trinken dich morgens und mittags wir trinken dich abends ми п'ємо тебе зрання і вдень ми п'ємо тебе вечорами

3. wir trinken dich mittags und morgens wir trinken dich abends ми п'ємо тебе вдень і зрання ми п'ємо тебе вечорами

4. wir trinken dich abends und morgens wir trinken und trinken ми п 'ємо тебе вечорами і зрання ми п 'ємо і п 'ємо

Якщо порахувати склади і наголоси, то можна побачити, що фоне­тична схема кожного оригіналового рядка нараховує 15 складів (тільки перший рядок - 14, але це суттєвих змін не породжує) з обов'язковою цезурою після дев'ятого складу. У кожному піввірші склади утворю­ють правильну трискладову стопу з наголосом на середньому складі, тобто П. Целан використав класичний амфібрахій, традиційності якого


не заважає навіть опущення - лише раз! - в другому піввірші першого рядка останнього ненаголошеного складу: багатотисячолітня практика європейської лірики це собі завжди дозволяла. Зовсім інші інтонаційні засади має переклад П. В. Рихла: перший рядок нараховує 17 складів, три останні - по 18; цезура робиться у перших трьох рядках, як і в оригіналі, після дев'ятого складу, у четвертому - після 12-ого; різні на­голоси у словах не дозволяють створитися нормативним стопам і тому у кожному піввірші часто різні трьохскладові стопи (тобто з різним розташуванням наголошеного складу) заступають склади двоскладові і навпаки. Отже, в перекладі не повторюється ритм не тільки рядка, але й піввірша та стопи, що робить мелодику перекладу принципово іншою, ніж в оригіналі, і до того ж не фуговою. Не забудьмо, що П. Це­лан писав свою поезію саме в ритмі музичної фуги.

Констатуючи у "Фузі" П. Целана ущільнення думки за рахунок алю-зій, ремінісценцій та полісемії, не можна погодитися з твердженням П. В, Рихла, висловленим ще у 1993-ому році і частково повтореним у 1998-ому, що П. Целан змальовує тут "пам'ять і забуття, жорсто­кість і гуманізм, варварство і милосердя, звіра і людину." Ні, не зма­льовує П. Целан, а лише натякає, і натяк цей настільки неоднозначний, так суб'єктивно зашифрований, що розтлумачити його сутність прин­ципово неможливо і, отже, принципово неможливо побачити у вірші велич форми й змісту, про яку твердить його перекладач.

Текст 1 для самостійного опрацювання

J. W. Goethe. Wandrers Nachtslied (пропонуєься зіставити для ана­лізу переклади та переспіви вірша, наведені вище):

Ьber allen Gipfeln

1st Ruh,

In allen Wipfeln

Spьrest du ~ , .. .,

Kaum einen Hauch; . Die Vцgelein schweigen im Walde.

Warte nur, baide

Ruhest du auch............. ,. .,.,-,


 




§ 8.8.9. Текст 2для самостійного опрацювання Н. Heine. "Ein Fichtenbaum..."

Ein Fichtenbaum steht einsam Im Norden auf kahler Hцh. Ihn schldfert: mit weiЯer Decke Umhьllen ihn Eis und Schnee. Er trдumt von einer Palme, Die, fern im Morgenland, Einsam und schweigend trauert Aufbrennender Felsenwand.

А. Коментар до тексту.

ну трагедію людства і зробити це впродовж 8 рядків вельми скупими лінгвальними (але не художніми!) засобами - це, безперечно, поетич­ний подвиг,… Б. Текстиперекладів Українські переклади:

А. КОМЕНТАР ДО ТЕКСТУ

як це зробив, наприклад, академік О. І. Білецький, що такого гнівно­го і безкомпромісного протесту проти експлуатації людини людиною не знав жоден з… Запитується: чи мають прихильники такого суто іманентного, ес­тетичного…  

Ж


дацької еквівалентності, особливо ситуативної (див. надписи Fragile! "Обережно, скло!").

В. Семантична,чи змістова модель (Е. Кошмідер; Е. Найда; Л. С. Бар­хударов; Я. В. Рецкер; А. В. Федоров; А. К. Жолковський та I. А. Мель­чук; та ін.), що ґрунтується на компонентному аналізі (И. Кац; М. Бір-віш та ін.), проявляються у двох основних концепціях. За цією модел­лю переклад зводиться до аналізу плану предметно-логічного та єкс-пресивно-стилістичного змісту (концепція 1) чи, враховуючи здобутки трансформаційного підходу, до аналізу глибинних смислів як змісто­вих категорій генеративної семантики(концепція 2). Внаслідок цього визначаються елементарні смислові, стилістичні та ін. характеристи­ки, чи семи змісту, яким при синтезі перекладного тексту знаходять відповідники у мові перекладу. Іншими словами, ця модель полягає у визначенні всіх змістових елементів оригіналу та заміні їх при пере­кладі. Чим більше збігів елементарних смислів у мовах оригіналу, тим адекватнішим є переклад (та навпаки).

Пов'язані із семантичною і психолінгвістична(О. О. Залевська,
І. Є. Клюканов, Ю. Г. Кузьмін) та нейролінгвістична(О. Р. Лурія) мо­
делі. За допомогою цих моделей формується "внутрішня програма май­
бутнього повідомлення" та проектується нейронна взаємодія структур
головного мозку, яка при перекладанні може спостерігатися за допо­
могою приладів (томографів, СПЕТ). Поряд з тим, ці моделі, що мають
значні перспективи, перебувають лише на початку свого наукового ста­
новлення. Ми до цього часу не знаємо, як відбувається "розгортання"
та "згортання" таких повідомлень, які елементи змісту зберігаються у
внутрішній програмі і як вибирається один із можливих шляхів реалі­
зації такої програми в тексті перекладу. .

Загалом семантична модель, забезпечуючи розуміння механізму трансформацій, ґрунтується, за зауваженням В. Н. Комісарова, на до­сить суб'єктивному розподілі всіх мовних засобів за змістовими кате­горіями. У різних мовах ці категорії не завжди збігаються (розчинна кава - instant coffee). Проблематичним за цією моделлю є відтворення багатоплановості слова та значення, його численних асоціацій. Поза увагою залишається й мета комунікації, що відіграє вирішальну роль при відборі засобів перекладу.


Г. Комунікативнамодель (О. Каде; А. Найберт; В. Віллс; Л. К. Ла-тишев та В. І. Провоторов). За цією моделлю, прагматичні основи до­слідження якої заклала Лейпцізька школа (О. Каде, А. Нойберт), процес перекладу розглядається як акт двомовної комунікації, що ґрунтується на обміні закодованою інформацією через певні інформаційні (письмо­ві чи усні) канали зв'язку між "передавачем" та "отримувачем". Про­блема перекладу зводиться до проблеми зміни кодів. У такий спосіб відправник кодує повідомлення та відправляє його відповідним кана­лом (письмовим чи усним); перекладач, що здійснює перекодування з вихідної мови оригіналу (ВМ) на код мови перекладу (ПМ), виступає загалом з'єднувальним ланцюжком між "передавачем" повідомлення та його "отримувачем".

Як бачимо, в комунікативній моделі враховуються відношення між знаками (синтактика), між знаком та денотатом (семантика) та між ко-муніканїами (прагматика), що складають інваріантну основу вислов­лювання. Проте кодові відношення можуть ґрунтуватися лише на по­вному ізоморфізмі між структурами ВМ та ПМ, тобто їх структурні елементи мають повністю накладатися, що невластиве для природних мов. Семантичний та трансформаційний аспекти повідомлення також залишаються поза аналізом.

Д. Інформативнамодель (В. С. Виноградов, Р. Миньяр-Белоручев та ін.). За цією моделлю текст та його основна одиниця - слово - є но­сіями різноманітної інформації, яку рецептор (перекладач) має сприй­няти та осмислити в повному обсязі, тобто з усіма її смисловими, сти­лістичними, ситуативними, естетичними та іншими фоновими особли­востями. На противагу моделям Б та В, в основі яких лежить відтво­рення глибинних структур та компонентів, основою перекодування є відтворення змісту думки, тобто інформації. Тому, на думку прихиль­ників цієї концепції, процес перекладу ґрунтується на інтелектуальних характеристиках відправника (автора) та отримувача (перекладача), своєрідності культур та бачення світу, властивого двом мовним спіль­нотам, а також на ситуативних та комунікативних умовах породження вихідного тексту. За Р. Міняр-Бєлоручевим, слова, що декодуються, не­суть певну інформацію, відтворити інваріант якої (а не перетворити структуру) - головне завдання перекладача. Прибічники цієї моделі ре-


І


комендують навіть запроваджувати коефіцієнт інформативності, який показуватиме її небажані втрати.

Таке розуміння усуває проблеми багатопланового змістового напо­внення (у т. ч. і асоціацій) при перекладі, що суттєво покращує семан­тичну модель, не заперечує комунікативного призначення інформації, проте залишає поза увагою перекладознавців сам трансформаційний механізм перекладу.

Е. Голістична концепція. Як бачимо, зазначені вище моделі розкри­вають лише окремі сторони функціонування лінгвістичного механізму перекладу і мають обмежену пояснювальну силу. Тому певну спробу поєднати ці моделі зробили Ю. Найда (теорія динамічної та згодом функціональної еквівалентності) і В. Н. Комісаров (теорія рівнів екві­валентності). За міркуваннями російського перекладознавця, відношен­ня еквівалентності (відповідності) встановлюються між аналогічними рівнями текстів оригіналу та перекладу (від рівня знаків до рівня цілей комунікації). Запропоновані рівні мають, однак, різні логічні основи, які не поєднуються в єдиній моделі, що позбавило запропоновану мо­дель бажаної всезагальності.

У дослідженнях низки перекладознавців (Р. Зорівчак, А. Науменко та ін.) спостерігається бажання всебічно охопити предмет вивчення і тому останнім часом чимало лінгвістів (у т. ч. О. Огуй та ін.) виступа­ють за впровадження цілісного підходу, за яким ОТ має сприйматися як цілісність, а не сума елементів. Процес перекладу спрямовується на досягнення цієї цілісності. Певні початки цьому поклала теорія дина­мічної еквівалентності Е. Найди, за якою переклад має дорівнювати оригіналові, а не бути його точною копією, та згодом теорія рівнів ек­вівалентності (В. Н. Комісаров). Р. П. Зорівчак ще в 1983 р. відзначила, що оригінальний текст має сприйматися як ціле. До нього потрібно, па її думку, підходити до тексту як до одиниці, а не як до суми окре­мих елементів, що механічно поєднуються. Кожний елемент має дво­сторонню функцію, призначену автором: комунікативну та естетичну. У мегаобразі, макрообразі й кожному мікрообразі твору реалізується така ж функція елементів та структур. Тому метою перекладача стає не копіювання елементів та структур оригіналу, а відтворення ефекту їх функцій у мові, на яку здійснюється переклад. Перекладач має "зло-


вити" ефект текстових функцій, інформацій, взаємодії різнорівневих систем та різнотипних структур у ПТ, розкрити його герменевтичнє спрямування. В такому розумінні голістичний переклад співвідносить­ся з динамічною еквівалентністю Ю. Найди, згідно з якою має зберег­тися функціональність тексту.

Голістична модель має ґрунтуватися на перевагах попередніх мо­делей. Як відомо, денотативна модель указує на необхідність опису ідентичних ситуацій у мові перекладу, тобто вона стосується відтво­рення ситуацій у межах композиції. Семантична модель передає від­повідні змістові категорії (чи як змістові компоненти, чи як семи) на певних горизонтальних рівнях (фонеми, морфеми, слова, речення, тек­сту). Трансформаційна модель, що демонструє механізм міжмовних перетворень, відтворює інваріантні, переважно синтаксичні структури оригіналу засобами перекладу. Інформаційна модель має допомогти, оцінивши ситуацію, відтворити різнобічну інформацію (від семеми та семи до алюзії й асоціацій), закладену в значенні. Саме комунікативна модель пояснює прагматику застосування мовних засобів з герменев-тичних позицій. Недоліком попередніх описів було лише горизонтальне трактування їх категорій. Динаміку ж забезпечують саме вертикальні міжрівневі зв'язки, які пронизують горизонтальні мовні рівні (фоно- та морфосемантичний, фразеологічний тощо). Свідченням цьому є те, що значення слова в каламбурі обігрується на декількох площинах - голов­ного, похідного та асоціативного значення (типу Йшли троє - дощ та два студенти. Один йшов у плащі, а другий — в університет).

На цій основі визначаємо цілісну модель перекладу. Переклад - це відтворення форми твору (композиційних ситуацій ОТ) через адек­ватну передачу основної інформації (як інваріантної, так і необхідної фонової) та її герменевтичних функцій (які виражаються через стиль твору) за допомогою адекватного перетворення мовних структур та значень (смислів) на відповідних (між-)мовних рівнях засобами іншої мови. У такий спосіб переклад як процес виступає специфічною фор­мою міжмовної взаємодії, складною мовно-текстовою інтеракційною операцією, що значною мірою проявляється як інформаційний процес кодування та декодування герменевтичних функцій, спрямований на синхронізацію різнорівневих відношень двох мов у ПТ для досягнення комунікації між епохами, культурами та цивілізаціями.


 




У такий спосіб переклад як творчий процес дозволяє наблизитися до оригіналу, що й здійснюється на певних рівнях (у т. ч. і проміж­них міжрівнях) за допомогою належних засобів, способів та прийомів. Тому в подальшому зупинимося саме на рівнях перекладу, його засо­бах та способах (прийомах), щоб адекватно оцінити повноцінність пе­рекладу. Саме ці аспекти оптимально характеризують переклад як на­слідок творчої діяльності.

§9.2. Засоби перекладу для досягнення адекватності

Фердинанд де Соссюр, як відомо, вважав свого часу, що завдання лінгвістики полягає в її саморозмежуванні та самовизначенні. Тому для перекладознавчих пошуків велику роль відіграє визначення вихід­них категорій та встановлення їх меж. Враховуючи те, що перекладо-знавство (як і лінгвістика тексту) є інтегральним курсом, що поєднує набуті нами знання в галузях теоретичної фонетики, граматики, лекси­кології, країнознавства, необхідність чітко визначити основні категорії перекладу як складної операції, так і його результату значно зростає. Однак, всупереч цьому, в сучасних перекладознавчих студіях відсутнє не лише однозначне розуміння вихідних категорій, але й, щонайменше, бажання інтегрувати категорії (того, що перекладається і за допомогою чого це здійснюється) у виваженій перекладознавчій системі. Більше того, в підручниках та дослідницьких джерелах знаходимо лише деякі фрагментарні або ж часткові розуміння вихідних понять чи їх абсолют­но відмінні дефініції.

Суттєвий різнобій стосується, зокрема, таких важливих категорій як шляхи та засоби перекладу. Тому у теоретичних джерелах досить часто трапляється синонімія вказаних термінів. Внаслідок такої тер­мінологічної плутанини виникають помилки тицу "pars pro toto", що в подальшому ускладнює перекладознавчий аналіз оригінальних та пе­рекладених текстів (тобто текстів із мови оригіналу та перекладу).

Загалом, за образним порівнянням Ю. Найди, переклад можна по­рівняти із своєрідною позикою, коли доводиться віддавати 200 доларів не тими самими грошима, які бралися, а вертати гроші (монети та бан-

524 .-.-і- .


кноти) на ту ж саму суму. В якості розмінної валюти виступають засоби перекладу.

Засоби перекладу (ЗП) - лексика та типові конструкції, що служать для оптимального відображення змісту, стильових характеристик та за­гального фону при відтворенні оригіналу, розподіляються на дві великі групи: лексикографічні засоби (формальні відповідники) та авторські засоби (функціональні відповідники). Лексикографічні засоби, грун­туючись на словникових тлумаченнях, охоплюють дві підгрупи: екві­валенти (одиничні відповідники) та варіанти (множинні регулярні від­повідники). Термін "еквівалент" (лат. aequivalens, -tis "рівноцінний", тобто однаковий за величиною) позначає "постійний, або регулярний та однозначний відповідник" між одиницями мови оригіналу й пере­кладу, тому для позначення ширшого кола цих співвідношень доцільні­ше користуватися терміном "відповідник". Еквівалентами є однозначні словникові тлумачення, звичні для власних назв (Ukraine; Deutschland; Roosevelt; Adenauer; Friedrich etc.) та специфічних термінів {Kapitalis­mus; Senator).

Регулярними відповідниками, на думку перекладознавців, є:

1) одиничні та варіантні відповідники на рівні фонем, морфем, слів, одиничних словосполучень та речень, зафіксованих у двомовних, за­гальних та спеціальних словниках. Прикладом можуть послужити: ден­тальне та альвеолярне d, характерні для вимови турка й німця, морфе­ми haft # lieh; слово Tagung "1. з'їзд, конференція; 2. засідання (з'їзду), сесія";словосполучення das auswдrtige Amt "Міністерство зовнішніх справ": речення in der Kьrze liegt die Wьrze "Чим коротше, тим краще";

2) Не зафіксовані у цих словниках відповідники, форми яких, од­нак, виводяться на основі складних та похідних слів чи вивченої спе­ціальної літератури. За прикладом А. Ф. Архипова, відповідником для відсутнього в сучасних словниках скорочення CAD /CAM є, за мате­ріалами спеціальної періодики, скорочення САПР/ АСУТП - Система автоматизованого проектування/ Автоматизована система управління технологічними процесами.

3) Не зафіксовані двомовними (чи синонімічними) словниками
мовні синоніми, які за набором смислових ознак відповідають законо­
мірним відповідникам. Ці синоніми виявляються на основі активно-


го словника рідної мови самого перекладача (Tagung "нарада"; in der Kьrze liegt die Wьrze "Короткість - сестра таланту").

Лексичні варіанти можуть стосуватися й вибору (залежно від кон­тексту чи навіть тексту) словникових відповідників, які належать до певних синонімічних рядів чи ЛСГ. Тому при перекладі з української німецькою (і навпаки) необхідно вибирати ті варіанти, що є оптималь­ними до загального контексту. Взяти, можна, наприклад, зі столу (vom Tisch nehmen), зовсім іншим буде переклад "взяти у крамниці" (besor­gen) чи в бібліотеці (ausleihen).

Граматичні відповідники (однотипні й різнотипні) також бувають регулярними, якщо вони в українській мові максимально наближають­ся до значень відповідних форм та конструкцій німецької мови. Одно­типні відповідники мають аналогічні значення та форми для МО та МП (я маю це зробити - ich habe das zu machen), а різнотипні не збігаються за формою та функцією (це можна зробити - das ist zu machen). Важ­ливо вирізнити серед однотипних відповідників їх важливий вид - гра­матичні відповідники, які, будучи єдино можливими для МО та МП, мають суттєві розходження за формою при максимальній близькості значень. Враховуючи їх сингулярність, ці відповідники можна кваліфі­кувати як псевдотрансформації (Neue Informationen: Р1.= нова інфор­мація: одн. Ich hцre mein Herz schlagen = я чую, як б'ється моє серце). Отже, псевдотрансформаціями виступають слова та конструкції пе­рекладу, для яких за будь-якого контексту відсутній інший спосіб ви­раження відповідних значень.

Проте звертання лише до лексикографічних тлумачень не дозволяє здійснити адекватний переклад. Більше того, умови контексту (чи са­мого тексту) можуть спонукати перекладача відмовитися від викорис­тання формального відповідника. Такі обставини спонукають перекла­дачів вдатися до авторських засобів.

Авторські засоби використовують, як правило, у тих випадках, де лексикографічні джерела перестають бути достатньо ефективними -переклад стосується тих предметів, які відсутні у мові перекладу (на­приклад, писанки в німецькій мові) чи відомих їй лише як результат прямого запозичення (комп'ютер, ром, пейджер). У цьому випадку автор застосовує як авторські засоби: а) безеквівалентну лексику та їх


частковості: реалії (локальні або темпоральні екзотизми), що за своєю суттю є прямими запозиченнями, б) їх смислові кальки; в) дескрипти-

ви та г) трансформації.

Безеквівалентна лексика включає в себе реалії, тимчасово чи ви­падково безеквівалентні терміни та структурні екзотизми. Реалії(за тер­мінологією Р. П. Зорівчак) чи локальніта темпоральні екзотизми(за

термінологією О. І. Карпенка) - це слова, що відображають реалії життя інших народів - англомовного (Уолл-стріт, авеню, бос) чи українського (гетьман, тлумач, пернач) світу. Близькою до них є група запозичень, які можна було б, враховуючи їх престижно-нормативний характер, по­значити як культурнінормативи. Вони стосуються нових соціальних, технологічних чи менеджерських досягнень. Зразками таких запози­чень, якими насичені всі засоби інформації (преса, радіо, телебачення тощо) є прямі запозичення слів: "ноу-хау" (Know-how), пейджер (pag­er), дефолт (default), імпічмент (impeachment: "процедура висловлення недовіри президенту чи іншій верховній владі"). На рекламних щитах можна виявити англомовні покручі українськими літерами на кшталт "Юніком ЛТД Інтернет сервіс провайдер". Це дало привід Ю. Шевельо-ву свого часу зазначити: "Дай Боже, щоб всі знали англійську мову, але не дай Боже, щоб вона стала другою "общепринятою". Така характерис­тика англійської мови стосується і її впливів на сучасну німецьку мову, молодіжна лексика якої складає складну суміш німецьких однокорене-вих слів (geil) та подібних англійських запозичень (sexi).

Дескриптиви(описові слова та словосполучення) перекладачі, як правило, використовують для заміщення екзотизмів. У такий спосіб писанка перекладається як нім. das bemalte Ei чи англ. Easter Egg (екзо­тизм: Pisanka); паска як Osterfladen чи Easter Bread (екзотизм: Paska); вареники як Teigtaschen (екзотизм: Wareniki), голубці як cabbage rolls (екзотизм: Holubets) тощо. У такий спосіб дескриптив наближає іншо­мовного читача до зовнішньої форми іншомовного світу.

На противагу дескриптивам, які описово передають характеристики перекладного поняття (терміна), не зачіпаючи його внутрішньої фор­ми, калькиґрунтуються на дослівному перекладі словосполучень чи складних слів. У найвідоміших кальках завдяки гарному мовному чут­тю кращі перекладачі, враховуючи актуальність перекладного поняття,


зуміли досягти оптимального поєднання рідномовних засобів та іншо­мовного змісту. "Сині панчохи" як зневажливо-насмішкувате позначен­ня відлюдкуватих та дивакуватих незаміжніх жінок були запозичені (як і в російській синие чулки та німецькій Blaustrumpf) із англійської (blue stockings). Саме сині панчохи (за взірцем студентів Кембриджа та ін­ших вищих учбових закладів Великої Британії, яким доводилося часто відволікатися від світських забав заради наукових занять) носили інте-лектуалки - члени гуртка навколо англійської письменниці Мері Уортлі Монтегю (1689-1762). Образне "полювання на відьом" (нім. Hexenjagd) як переслідування інакомислячих, потрапивши у мову преси, було за­позичене перекладними газетами та згодом засвоєне лексикографічни­ми джерелами. Інша метафора, що стосувалася еміграції спеціалістів: рос. утечка мозгов (до англ. brain-drain) має в своїй основі актуальне явище сьогодення. Це спонукало талановитого, проте, на жаль, невідо­мого перекладача відмовитися від обігового дескриптива ("еміграція спеціалістів") та максимально наближено передати її внутрішню фор­му, образно-зрозумілу для іншомовного читача. Хорошим взірцем по­дібних кальок буде й кліше "людина доброї волі" (англ. man of goodwill, нім. Mensch des guten Willens).

Ці три групи авторських засобів, як правило, вже вийшли за межі із індивідуальних досягнень перекладача і стали груповим надбанням, тобто відносно часто використовуються в друкованих, електронних та усних редакціях "масс-медіа".

Однак при перекладі, крім проблем із відтворенням стилістич­них фігур, спостерігається різнобій "мовних картин світу" для різних (особливо генеалогічно віддалених) мов. Внаслідок цього виникають: міжмовні відмінності у нормах сполучуваності (weltweite Protestwelle; das erfordert eine hohe Materialцkonomie), в словотвірних моделях (die Besten unseres Volkes; das schafft ein Mehr an Vertrauen); в оформленні однорідних членів речення (Das zeigen die Ergebnisse in und nach Belg­rad); окрім того з'являються смислові лакуни (die Deutsche Staatsoper, Unter den Linden) чи надлишковість (in der Zeitung "Frankfurter Allge­meiner"), ускладнені різнобарвним лексичним фоном, що затрудняють адекватне сприйняття тексту.

Тому перекладачу доводиться здебільшого вирішувати проблеми адекватного відтворення оригіналу власними, індивідуальними засо-


бами. Заповнення подібних смислових прогалин чи невідповідностей часто культурного характеру виключає використання суто формальних відповідників. Замість них перекладач застосовує функціональні від­повідники, які можуть призвести до трансформацій тексту, що ґрунту­ються не стільки на глибинному (Н. Хомський), як на номінативному і комунікативному синтаксисі. Саме трансформації (як формальні, сти­льові та змістові перетворення одиниць та структури вихідного тек­сту ОТ в одиниці ПТ) при наближенні до норм мови ПТ дозволяють зберегти адекватними структури ОТ. Зупинимося детальніше на цьому провідному функціональному засобові перекладу, його основних ти­пах та рівнях їх прояву.

§ 9.3.Рівні та одиниці перекладу

Визначення одиниці перекладу сягає широкого діапазону, почи­наючи зі слова, речення чи висловлювання аж до тексту чи культури загалом. Подібний підхід не можна використати, оскільки текст (чи культурне оточення), як засвідчує елементарна перекладацька практи­ка, відіграє певну роль, але не є вирішальним фактором при перекладі. Одиницею перекладувиступає найменша смислова мовна одиниця вихідного тексту, яка має відповідники у перекладному тексті. Така одиниця може мати складну структуру, тобто включає в себе "непере­кладні" для мови перекладу структурні частини, які можуть зберігати в мові оригіналу власні, відносно самостійні значення. Прикладом цього може слугувати популярне нині слово скейт-бордінг, складові якого мають значення "кататися", "дошка" та формотворчий суфікс -ing, що вказує на процес.

Одиниці перекладу визначаються його рівнем, що залежить від мов­них рівнів. За структурною концепцією, мовні рівні- це підсистеми за­гальної системи мови (як мовної діяльності), кожна з яких відзначається певною сукупністю відносно однорідних одиниць мови. Ці підсистеми керовані відповідною структурою - набором правил, що регулюють ви­користання мовних одиниць та категорій. Проте проблема мовних рів­нів, їх кількості та належних їм одиниць, залишається відкритою - до-


слідники виділяють від 3 до 5 рівнів мови (стандартні: фонетичний, лексичний, граматичний: морфологічний, синтаксичний і текстовий). Мовним рівням, на думку багатьох дослідників, мають відповідати рів­ні перекладу, які оптимально спостерігаються на трансформаціях.

Ґрунтуючись на своєму розумінні одиниці перекладу, Л. С. Бархуда­ров виділяє рівні перекладу: фонем/ графем, морфем, слів, словесних груп, речень, текстів. А. Д. Швейцер, ґрунтуючись на класифікації мо­делей мовного синтезу В. Г. Гака, пропонує загалом розрізняти три рів­ні: граматичні трансформації, лексико-семантичне парафразування та ситуативні перетворення. Подібне неузгодження стосується і зарубіж­ного перекладознавства. Так, Р. Штольце співвідносить трансформації із тематикою, лексико-семантикою, прагматикою та стилістикою, які, поза сумнівом, накладають свій відбиток на зміни у ПТ. На противагу дослідникам, які говорять про чотири рівні мови перекладу(фоне­тичний, морфологічний, лексичний, синтаксичний), за вивченим нами матеріалом, основні перетворення (та сформовані ними відповідники) можна оптимальніше простежити на п'яти основних рівнях мови (як мовної діяльності): до- та комунікативних фонетичному, морфологіч­ному, лексичному, синтаксичному і текстовому (з одиницями: фонема/' графема, морфема, лексема, речення та текст).

На найнижчому - вихідному фонетичномурівні відповідності на рівні фонем спостерігаються при відтворенні реалій та інших запо­зичень - англійське прізвище Smith транслітерується при відтворенні українською як Сміт, при чому фонема-спірант & замінюється україн­ським змичним приголосним т. Певні фонетично-імітаційні транс­формації (перетворення) проявляються в звукоімітації та звукосимво-лізмі (звідти й назва рівня: фонетико-символічний). Звуконаслідування (ЗН, з грец. onomatepea), складає собою звукову імітацію реальних явищ шляхом спеціального підбору звуків, їх алітерацій чи асонансів. Вона відбувається специфічно у кожній мові, залежно від її фонемного складу. Так, для німецькомовного слухача пес гавкає не українським: "Гав-гав!", а: bellt ("гавкає"): Wau-waul Український півень кукурікає: "Ку-ку-рі-ку!" (на противагу німецькому, який krдht ("кукурікає"): Кі-ckerickь (пор. англ. Cock-a-doodle-do\), а кішки нявкають "М'яу\" (Die Katzen miauen). Подібні звуконаслідування стосуються й звуків штуч-


ного походження: Der Motor schlurfte ganz tief und verhalten (Remarque): Мотор заторохтів глухо й спокійно. Da kam ein Geglitzer von Geigen... (Remarque): Потім глухо забриніли скрипки...

Фонетико-символічні (звукосимволічні) трансформації ґрунтуються на тому, що внаслідок взаємодії різних видів відчуттів (моторних, акус­тичних, зорових) між звучанням і значенням слова виникає специфічна асоціація. Внаслідок цього зв'язку в українській мові початковий "х" характеризує негативну оцінку; дрижачий "р" - поняття "швидкий", а "і" - поняття "маленький". Символісти - француз А. Рембо (сонет "Голосні") та росіянин В. Хлєбніков знаходили до звуків кольорові від­повідники тощо. Подібні характеристики бажано відтворювати при пе­рекладі для збереження загальної тональності твору.

Звукосимволічні та звукоімітаційні властивості фонемного складу іншої мови найчастіше доводиться враховувати перекладачам віршо­вого тексту, оскільки загальний тон і настрій подібного перекладу має бути співзвучним оригіналові. За допомогою повторення приголосних "з, ж, д, щ" в ОТ М. Рильського виникає можливість "почути" шум дощу, швидкість і дзвінкість його падіння, що має відчути та передати перекладач. В ідеальному випадкові явища природи не мають кальку­ватися, а тонко і точно, з пахощами, з переливами кольорів, із складною звуковою тональністю переходити в рядки. Прикладом поєднання цих властивостей може послужити поліфонічна балада Й. В. Гете "Віль­шаний цар" ("Erlkцnig"), де, за допомогою не лише чоловічих рим, а й звукоімітацій та звукосимволізму передається стрімкий біг коня й ша­лений запал схвильованого батька: Wer reitet so spдt durch Nacht und Wind?/ Es ist der Vater mit seinem Kind. /Er hat den Knaben wohl in dem Arm, /ErfaЯt ihn sicher, er hдlt ihn warm...

Одиниці фонетичного рівня організовані на вищому рівні - мор­фологічномурівні мови. Саме організація морфем дозволяє за відо­мою формулою морфологічних форм до надуманих слів: Глокая куздра штеко бодланула бокра и куздрячит бокренка (Л. В. Щерба) сприй­няти читачеві певний смисл речення {якась, ймовірно, більша твари­на жіночої статі виконала різку, перервну дію щодо іншої тварини чоловічої статі та виконує серію дій щодо її дитятка), що засвідчує суттєвість морфологічного рівня для розуміння тексту. На цьому рів-


 




ні, що відповідає новому рівню перекладу, чітко спостерігаються ста­тичні та динамічні відповідності на рівні морфем: Tisch-e - стол-и. Морфолого-категорійні трансформації,на нашу думку, стосуються змін при відтворенні як словотвірних афіксів, так і суто морфологічних категорій. Підвид словотвірних трансформацій проявляється не лише при перекладній взаємозаміні різнотипних суфіксів, що відзначають­ся додатковими відтінками значень (spazieren: шпацирувати; annulie­ren: анулювати), а й у використанні для перекладу іншої частини мови (Das Kind zu erziehen ist nicht leicht: Виховання дитини/ виховувати ди­тину - нелегка справа). Саме ця обставина засвідчує морфологічний характер цього типу трансформацій. Як відомо, за допомогою слово­твірного суфікса -er утворюється німецький віддієслівний іменник, що виражає агента дії. При перекладі українською мовою подібний імен­ник, як правило, відтворюється через дієслово: Er ist ein Kettenraucher: Він палить мов паротяг; Ich bin aber kein guter Schwimmer: я не вмію, однак, добре плавати тощо. Аналогічною є конструкція з - mann: Er ist ein Strandmann: йому подобається засмагати на сота. Саме в цих випадках доводиться говорити про морфему як одиницю перекладу. Вираз, утворений з морфем за популярною моделлю (*Winter+mann), може бути реінтерпретований після появи у відповідному контексті як "людина, якій подобається зима".

Стандартні морфологічні транформації знаходять своє вираження в заміні частин мови вихідної одиниці. Прикладами цього може бути перекладна взаємозаміна іменника та дієслова: скоро буде сніг (нім. es wird bald schneien); прикметника та прислівника: його важко поранили (нім. er wurde schwerverwundet); прикметника та іменника: на півдні України (нім. im ukrainischen Sьden); іменника та дієслова: курити за­боронено! (нім. Rauchen verboten) тощо. Популярними в німецькій ста­ють вирази, утворені цим шляхом від іменників: Es weihnachtet schon! (до: Weihnachten): Незабаром Різдво!

Подібні трансформації, як правило, не пов'язані зі змінами змісту. Проте вони приводять до модифікації мовних одиниць, які дають змогу наблизитися до мовної норми рідної мови. Завдяки цьому прикметни­кова та іменникова конструкції в наступних прикладах може трансфор­муватися в дієслівний присудок:


Frдulein Mьller bekam rote Bдckchenund blitzende Augen(Remarq­ue): Щічки фройляйн Мюллер порожевіли,очі заблищали.

Im ganzen Haus ist Krach (Anne Frank): Всі в домі пересварилися.Дослівно останній вислів із "Щоденника"А. Франка можна було б перекласти з повним збереженням лексико-граматичного паралелізму: У всьому домі сварка. Такий переклад звучав би українською непри­родно та й не передав би інформації, коли відбулася ця сварка, чи хтось продовжує ще сваритися. Тому структуру висловлювання було доціль­но перебудувати. Всезагальність сварки переноситься зі слів "цілий дім" (im ganzen Haus) на підмет (Всі), а значення іменника "сварка" (Krach) перейшло до дієслова "пересваритися"; лише денотативне зна­чення "дім" (Haus) не змінило свою категорійно-морфологічну оболон­ку. Подібні взаємозаміни спостерігаються як при перекладі афоризмів, так і ділової прози:

Die wenigsten Krokodilstrдnen fallen in den Nil (Heyse,): Найменшекрокодилячих сліз проливається саме в Ніл (Гайзе).

Es wurde die beiderseitige Ьberzeugung zum Ausdruck gebracht:Обидві сторонивисловили впевненість.

Лексичний рівеньохоплює парадигматичні комплекси організова­них за певними принципами слів повсякденної мови (синоніми, антоні­ми; ЛСГ та поля), а також слів та словосполучень із певних ідеолектів, діалектів чи терміносистем, синтагматичні особливості їх поєднання (валентність, сполучуваність, контекст; семантичну вибірковість) та епідигматичні характеристики цих слів, що виникають на перехре­щенні парадигматики з епідигматикою (відповідна організація семем у семантичній системі полісемічних слів; пучки обов'язкових та потен­ційних сем). Саме цей рівень зачіпають лексико-семантичні транс­формації,які за допомогою аналізу відповідного семантичного поля допомагають вибрати оптимальний варіант - значеннєві ізотопи для перекладу значення полісемічного слова. У такий спосіб слово може виступити одиницею перекладу.

Подібні пошуки, як правило, зумовлені неадекватністю лексичних засобів різних мов, певною неспіввідносністю їх "мовних картин сві­ту". Саме при лексико-семантичних трансформаціях найчастіше за­стосовують певні спеціальні прийоми для їх оптимального здійснення:


 




конкретизацію/ генералізацію (гіперо-гіпонімічна модель); логічний розвиток поняття та антонімічний переклад; запровадження нового / опускання вжитого слова тощо.

...er war plцtzlich still und sah ihn, ьber den gekrьmmten und vors Ge­sicht gehaltenen Arm hinweg, voll scheuer Hingabe (H. Mahh): ...він враз затих, і все ще закриваючись ліктем (відсутній українській мові еквіва­лент gekrьmmt передається описовою конструкцією), поглянув на ньо­го з боязливою відданістю.

Переклад відбувається на основі ситуативно-семантичних транс­формацій, при яких змінюється сам вибір складових, тобто ситуація зображується за допомогою інших ознак:

Kьrzlich erzдhlte Frau von Daan allerhand Lustiges von ihren versch­iedenen Flirts (A. Franke): Недавно пані фон Даан розповідала веселі історії про своїх залицяльників в молодості.

Vor dem Hause lag auЯerdem ein alter Friedhof der schon seit langem stillgelegt war (Remarque): До того ж перед нашим будинком знаходи­лося старе кладовище, на якому вже давно нікого не ховали.

Vor dem Eingang stand eine Laterne (Remarque): Під'їзд освічувавліхтар (при описі ситуації перекладач вдало відобразив типову німець­ку реалію - нефункціонуючі ліхтарі для Німеччини радше виняток, аніж правило).

Унаслідок мовної синергії лексичні одиниці тісно пов'язані з інши­ми рівнями. Завдяки наголосу на різних (у т. ч. звично ненаголошених) словах виникають нестандартні міжмовні фонетико-лексичні відпо­відники (*'er 'wird 'heute kommen: *саме він обов'язково прийде сьо­годні ж). Подібним чином можуть утворюватися лексико-граматичні відповідники (Gib mir Brot/ das Brot! Дай мені хліб/ цю буханку хліба!) та лексико-граматичні відповідники: Die Delegation warim Flughafen feierlich empfangen worden:Перед цим делегаїїію урочисто зустріли в аеропорту.

Специфічною є взаємодія: слово - слово. Як відомо, стабільні поєд­нання декількох слів творять словосполучення, які можуть виступати одиницею перекладу. До цих словосполучень, крім вільних, належать:

а) термінологічні синтагми (Schneller Brьter - fast-breeder reactor:

б) швидкий реактор), в) фразеологічні вирази (ins Gras beiЯen - to kick


the bucket: врізати дуба), г) типові формули (es liegt mir am Herzen: у мене лежить на серці), д) стереотипні формулювання (in Erkenntnis der Bedeutung: усвідомлюючи значення) тощо. Саме на цьому проміжному рівні (особливо в), який становить, ймовірно, фразеологічний рівень мови з фразеологізмами як одиницями (див. розділ 3), часто доводить­ся вирішувати проблеми цілісно-ситуативної трансформації:

Immerhinfiel mir ein Stein vom LIerzen : Все-таки у мене відлягло від серця (= у мене впав камінь з душі; мені полегшало тощо);

Miep hat eine Woche frei (A. Frank): Min взяла на тиждень відпустку. На фразеологічному рівні грунтуються популярні нині оголошення інтернетівського банку first-e: wenn ihre Bank bei Zinsen nur bis 3 zдhlen kann - wie war 's mit 53. Оголошення обігрує конкретну відсоткову став­ку (3 %) та фразеологізм "не вміти рахувати до трьох: бути недалеким", закидаючи таку недалекість (всього 3 %) конкуруючим банкам, і про­понує п'ять відсотків.

Синтаксичнийрівень складають речення як завершені предика­тивні висловлювання, побудовані автором за певними принципами (економії / плеоназму; вербалізації / номіналізації) при специфічному вживанні часово-станових форм тощо. Саме речення (висловлювання) стають одиницею аналізу (але не перекладу4) в процесі відтворення тексту, на фоні якого проявляють себе різні одиниці перекладу (фо­неми, морфеми, слова тощо). За принципами організації тексту деякі специфічно організовані речення, що передають нормуюче вислов­лювання, можуть виступати одиницями перекладу. Це, в першу чергу, стосується нормативних виразів (Тут не курять: Rauchen verboten: по smoking), ситуативних формул (Обережно, скло: fragile!) та прислів'їв, які перекладають за допомогою цілісно-ситуативних трансформацій. Наприклад, вираз: Хто рано встає, тому Бог дає, звично відтворю­ють у певному контексті за допомогою неідентичного в дослівному розумінні: Morgenstunde hat Gold im Munde. Як бачимо, у відповідних реченнях оригіналу та перекладу спостерігається відсутність слів, що співвідносяться одне з одним, хоча за своїм смислом вони залишають­ся повноцінними відповідниками.

Хоча речення не завжди виступає одиницею перекладу, проте воно може зазнати суттєвих змін. Синтаксико-реченнєві трансформації,


 




які полягають у зміні синтаксичної структури висловлювання, зачіпа­ють саме речення, "підганяючи" синтаксис ПТ до норм мови перекла­ду. Прикладом цього може слугувати те, що в українському перекладі німецького тексту нерідко відбуваються заміщення гіпотаксису та пе­реклад простих вставних речень перекладають підрядними, звичними для україномовного мовця.

Er sitzt fest im Sattel, heiЯt es.Und kein Mensch fragt nach dem armen Pferd (Heyse, S.53): Як мовиться,він твердо сидить в сідлі. І ніхто не спитає про бідну коняку / і нікому немає діла до бідної коняки.

Звично в українській мові уникають типових для німецької мови підрядних речень часу, які досвідчені перекладачі розбивають на два простих:

Wдhrend Diederich noch erschьttert schwieg, klingelte es, und Herr von Barnim sagte (HM Untertan): Приголомшений Д. мовчав. У цю хвилинупролунав дзвінок, і фон Барнім пояснив...

Іншим зразком синтактико-реченнєвих трансформацій є переклад німецьких концесивних речень, які при відтворенні українською замі­нюють звичними для україномовного читача означальними:

Er dachte oft an diesen Mann, obwohler ihn nie gesehen hat: Він часто думав про людину, якувін ще не бачив.

Текстовийрівень включає тематику тексту, його типи, їх статус та структури, що ґрунтуються на когезії та стилі. Саме стиль як текст -організуючий фактор визначає вибір мовних засобів та, на нашу думку, показує прагматичну спрямованість автора, його суб'єктивне бачення та тлумачення світу. Текстово-стилістичні трансформаціїстосують­ся відтворення самого тексту загалом, його культурно-специфічних конотацій, образних метафор, ілокутивних ідентифікаторів, супрасег-ментального поділу, текстової динаміки та ритмічної організації. Поді­бні трансформації, враховуючи особливості мови ПТ, ґрунтуються на заміні вихідного відрізку тексту із одним стилістичним забарвленням на новий відрізок з іншим (часто в сусідніх реченнях). Взірцем такого перетворення є: Der "Flak-Panzer І" wurde drei Wochen lang von der Truppe auf Herz und Nierengeprьft ("Soldat und Technik"): "Тяжкобро-ньована самохідна зенітно-артилерійська установка І протягом трьох тижнів ґрунтовноперевірялася в ході військових випробувань". Як ба-


чимо, розмовний вираз auf Herz und Nieren, властивий німецькому тех­нічному стилю, в перекладі замінено нейтральним ґрунтовно, оскільки в українських науково-технічних текстах вживається стилістично не-маркована лексика.

Підсумовуючи висловлене вище, можна стверджувати, що індиві­дуальні засоби перекладу оптимально проявляють себе саме в транс­формаціях тексту. Трансформації реалізовуються в ПТ за допомогою відповідних способів (особливих прийомів щодо визначення необхід­них мовних засобів), які допомагають зберегти риси авторського стилю при адекватному відтворенні змісту ПТ. Поряд з тим зазначимо, що проблема рівнів та одиниць перекладу теоретично та методично надалі залишається відкритою. Із чотирьох взаємозв'язаних ієрархічно рівнів еквівалентності, виділених В. Н. Комісаровим (рівні мовних знаків; висловлювань; структури повідомлення, опису ситуацій; цілей комуні­кації), дослідженими є лише одиниці для рівня знаків та частково ви­словлювань. Пошуки одиниць (та способів трансформацій) для інших рівнів продовжуються.

§ 9.4.Способи та прийоми перекладу

Побіжне ознайомлення з основними категоріями герменевтично спрямованого перекладознавства засвідчує їх логіко-філологічний ха­рактер, який дещо відстає від парадигми розвитку понятійного апарата всієї лінгвістики. Внаслідок цього прагматично-структуральні аспекти, які могли б забезпечити науковість розгляду перекладознавчих катего­рій, розуміння їх механізмів та практичність їх застосування (в межах сучасних лінгвістичних теорій), на жаль, і до цього часу залишилися невисвітленими. Це значною мірою стосується досліджень такої важ­ливої категорії, як прийоми чи способи перекладу, переважна більшість яких, за невеликим винятком, не вийшла за межі загальнофілологічної таксономії. Отже, завданням підрозділу є класифікаційний розгляд ка­тегорій перекладу та способів перекладу в системі загальнолінгвістич-них координат на основі пост-структурної голістичної концепції. Саме такий підхід забезпечить глибше розуміння герменевтичної сутності міжмовних текстових перетворень.


Як відомо, в процесі перекладу текст зазнає як міжмовних замін (псев-дотрансформацій за допомогою формальних та функціональних відповід­ників), так і певних перекладацьких змін (трансформацій). Ці трансфор­мації та псевдотрансформації, простежуючись на різних рівнях мовної діяльності (фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному та текстовому), передають відповідними іншомовними засобами.

За традиційним підходом, модифікованим нашим терміном "спосіб"5, трансформації реалізуються в ПТ за допомогою відповідних способів (особливих прийомів щодо визначення мовних засобів, необхідних для адекватного перекладу), які допомагають зберегти риси авторського стилю при відповідному відтворенні змісту ПТ. Ці способи, за біль­шістю класифікацій, охоплюють: 1) транслітерацію та транскрипцію, калькування та добір варіантів, необхідних для еквівалентних псевдо-замін; 2) конкретизацію та узагальнення; 3) логічний розвиток понять; 4) компенсацію; 5) антонімічний переклад; 6) запровадження нових слів чи опускання старих понять; 7) цілісно-ситуативне перетворення (заміну). Більшість способів перекладу (такі як 2, 3, 5, 6) спрямовані на лексико-семантичні трансформації. Лише еквівалентна, цілісно-си­туативна заміна, компенсація та частково запровадження нового слова можуть стосуватися практично всіх рівнів мови як мовної діяльності. Використання цих способів покликане забезпечити в певному контек­сті максимальне співвіднесення мовних картин світу ОТ та ПТ, тобто більший ступінь адекватності. Саме так вдається наблизити норми спо­лучуваності, ідіоматизувати переклад, уникнути чужомовних реченнє-вих та словотвірних моделей тощо.

ПТ виступає як синтагматичне ланцюжкове поєднання мовних еле­ментів, які можуть компресуватися, декомпресуватися та переміщу­ватися (особливо при компенсації). Отже, синтагматичні особливості описуються термінами "компресія, декомпресія; компенсація". У ПТ проявляються й міжмовно-еквівалентні (калькування, транскрипція, транслітерація) та парадигматичні відношення чергування через добір функціональних відповідників (синонімічний варіант), антонімічний переклад та гіперо-гіпономічну конкретизацію/ генералізацію. Пере­хрещення синта- та парадигматичних властивостей характеризує епі-дигматичні особливості перекладу, такі як логічний розвиток понять,


що призводить до різнотипних семантичних зсувів: денотативних, конотативних, зрощення та розщеплення значень. Використання цих способів допомагає перекладачам до мінімуму зменшити розходження між ОТ та ПТ, зберігаючи картину світу двох мов. Лише так вдається досягти герменевтичної мети перекладу - по змозі, показати паралель­ну "мовну картину світу" іншомовців, у всій повноті її зв'язків.

Розглянемо детальніше зазначені способи, а також визначимо осо­бливості їх реалізації на структурному рівні.

1. Міжмовно-еквівалентні способи транскрипції та трансліте­рації характерні для творення еквівалентів. Транскрипція і транслі­терація - це способи перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом відтворення її форми за допомогою літер перекладної мови. При тран­скрипції відтворюється приблизна звукова форма іншомовного слова {skateboarding, cleptocracy скейтбордінг, юіептократія), а при тран­слітерації, звичній для відтворення назв - їх графічна форма (Camp­bell, Dorset — Кемпбелл, Дорсет). Цей спосіб характерний для формаль­них відповідників (еквівалентів), якими виступають саме культурні та етнонаціональні запозичення (Reissfeder - рейсфедер; computer, Kom­puter - комп'ютер; grape-fruit - грейпфрут). Інколи перекладачі зло­вживають такими запозиченнями і, відтворюючи етнонаціональну специфіку, транслітерують без потреби німецькі слова: Гей, кельнер! (Kellner), хоча вони могли б обійтися словом офіціант. Перевагами цих способів є максимальне наближення до мови оригіналу, внаслідок чого перекладач уникає можливості зробити смислову помилку. Про­те такий підхід не розкриває достатньою мірою значення, приблизно зрозуміле з контексту.

Міжмовно-еквівалентні способи калькування та добір закономір­них відповідників спрямовані на досягнення закономірних функці­ональних відповідників. Калькування - це переклад лексичної оди­ниці оригіналу шляхом заміни її складових частин - морфем чи слів (якщо це стійке словосполучення) їх лексичними відповідниками в мові перекладу. Отже, калькування допомагає створити нову одиницю, яка до деталей копіює структуру вихідної лексичної одиниці: superpo­wer - Supermacht - наддержава; Wolkenkratzer - хмарочос; mass cultu­re - Masskultur - масова культура тощо. У ряді випадків калькування


 




супроводжується зміною порядку калькованих елементів: land-based missile: ракета наземного базування. Інколи калькування поєднується з транскрипцією (чи транслітерацією): miniskirt: міні-юбка. Калькуван­ня допомагає здійснити оптимальний добір функціональних відповід­ників, проте не завжди пояснює суть явища (Freistoss зовсім не вільний, а штрафний удар).

Закономірні відповідникивідзначаються парадигматичним ха­рактером заміни, тобто фонемі, морфемі, слову, словосполученню та реченню чи висловлюванню мови оригіналу відповідають аналогічні та цілком еквівалентні одиниці, єдино можливі для мови перекладу. Ці відповідники, що виступають псевдотрансформаціями, належать (на противагу наступним способам) до єдино можливих варіантів і можуть спостерігатися на основних мовних рівнях: менше на фонетичному (Wau-waul "Гав-гав!"), певною мірою на морфологічному (spazieren: шпацирувати; annulieren: анулювати), суттєво - на лексичному та ін­коли - на синтаксичному рівнях.

Добір функціональних лексичних відповідників, що розглядався в 3.3, включає: а) варіантні відповідники на рівні слів, словосполучень та речень, що зафіксовані у словнику (Frieden т. "мир"; den Frieden abschlieЯen "укладати мир"; популярне: Willst du den Frieden, bereite den Krieg (lat. si vis pacem, para bellum) "хочеш миру, готуйся до війни"); б) відповідники, які не фіксуються в загальних та спеціальних словни­ках, проте виводяться на основі похідних чи із певної ситуації (neue PC im CIP-Pool "нові комп'ютери в комп'ютерному центрі"); в) незафіксо-вані двомовними словниками міжмовні синоніми, що своїми семами можуть майже не відрізнятися від закономірних відповідників (Frieden т. "перемир'я"; Kooperation "кооперація та співробітництво"; den Frieden brechen "порушити мир") тощо. Останній тип лексичних відпо­відників часто призводить до часткової зміни словесного наповнення: Immerhinfiel mir ein Stein vom Herzen: Все ж у мене відлягло від серця (=в мене впав камінь з душі).

Граматичні відповідники вважаються регулярними, якщо вони мак­симально можливо наближаються до значення / смислу відповідних форм та конструкцій перекладної мови. Вони можуть бути морфоло­гічними, коли замінюється якась граматична категорія (Pl-Sg.: neue


Informationen "нова інформація"; news "новина"), чи синтаксичними. Кардинальні заміни (псевдотрансформації) синтаксичної конструкції стають необхідними, коли аналогічні конструкції (типу Accusativo cum infinitive "vs. gerund) відсутні в мові перекладу. Тому вони, як правило, з'являються значно рідше, ніж лексичні:

Ich hцrte meine Wirtin in der Kьche Kaffee mahlen: Я чув, як господи­ня перемелює на кухні каву (Bцll).

Як бачимо, еквівалентна заміна, що загалом складає парадигматич­ну підстановку іншомовного засобу, може стосуватися заміщення мов­ної одиниці/ конструкції, рівноцінної іншою, (чи одного символічного образу іншим). У такому випадку переклад зводиться до простої (пере­важно лексичної) підстановки, внаслідок якої може змінитися україн­ська пунктуація:

Enttдuschung: Schnee auf der Seele (Heyse): Розчарування - сніг на

душі;

Ein frischgebackenes Ehepaar: Es dampft noch (Heyse): свіжоспечена

(сімейна) пара - ще парує...

У близькоспоріднених мовах спостерігаються рідкісні випадки як синтаксичної (Что с воза впало, то пропало — іцо з воза впало, те про­пало), так і текстової еквівалентності:

Ах, озера вечірній блюз, Ах, озера вечерний блюз,

На сто віків помолоділа. на сто веков помолодела.

Який божественний союз Какой божественный

Води і музики, і тіла. союз

Л. Скирда Воды и музики, и тела.

2. Парадигматичний спосіб антонімічного перекладу:Сутність антонімічного перекладу полягає в заміні того чи іншого поняття на про­тилежне йому за принципом протиставлення (контрадикторності). Вна­слідок цього стверджувальне речення замінюється заперечним, тобто підбирається антонім із запереченням до вихідного поняття, і навпаки:

Sie ist nicht mehr am Leben "Вона померла" (вона більше не живе, тобто померла - спостерігається заперечення смислового іменного присудка, яке перекладається стверджувальною формою).


 




Die wissenschaftlich-technische Revolution machtevor keinem Wissen­schaftszweig halt = НТП охопивбуквально всі галузі науки (той самий принцип, проте заперечення виражене kein);

Gewerkschafts- und Friedensbewegungwollte den Krieg verhindernund eine offeneAggression stoppen "Профспілковий та антивоєннийрух хоті­ли не допуститивійни та зупинити цю неприховануагресію" (стверджу­вальним формам оригіналу протистоять заперечні форми перекладу);

Eine solche SchluЯfolgerung ist nicht unbegrьndet"Для такого висно­вку є достатніпідстави" (тобто спостерігається зняття двох заперечень за допомогою стверджувального синоніма).

Змістовно близькою до антонімічного перекладу є конверсивна за­міна- заміна певного відношення елементів описаної ситуації на про­тилежне, що відбувається з допомогою використання слів-конверсивів, зміни порядку слів та синтаксичної функції слів у реченні:

Gold ist teurerals Silber "Срібло дешевше від золота" (де "дешевше" є конверсивом до слова "дорожче", підсилене порядком слів);

Wirstehen vor der gleichen Aufgabe"Перед намипостає те ж саме завдання"(де підмет стає додатком, а додаток - підметом).

3. Парадигматичний спосіб генералізації(гіперонімічне перейме­нування, за Р. П. Зорівчак) полягає в тому, що дещо специфічне, кон­кретне чи видове в перекладі подається узагальнено, тобто за допомо­гою родового поняття; конкретне, специфічне при цьому опускається, тобто вузьке поняття про реалію замінюється ширшим. Застосовуючи цей прийом, перекладач уникає необхідності робити примітки (особли­во при другорядних деталях), що засвідчують наступні приклади:

а) "Was wьrden Sie beim Maslowski-Gedдchtnisrennen tippen? "fragte
er mit gierigem Respekt"
(Remarque): "А на кого Ви рекомендуєте за­
кластися на наступних скачках?" (для уникнення зайвого коментаря
випущено ім'я відомого жокея) - спитав він шанобливо та жадібно.

б) Aus einem offenen Fenster gegenьber quakte ein Gramophon den Ho-
henfriedberger Marsch
(Remarque): Із відкритого вікна навпроти доно­
силося грамофонне квакання військового маршу.

Як бачимо, прізвище композитора військових маршів опущене, оскільки воно ускладнило б сприйняття оригіналу українським чита­чем, проте пропонується узагальнююче слово військовий.


До типових зразків генералізації доцільно віднести як регулярні від­повідники {Hand - рука; FuЯ - нога), так і заміну частин словосполу­чення, що виражають певне поняття, його збірною назвою {junge Men­schen, Mдdchen und Jungen "молодь"), чи займенником або прислівни­ком: Leipzig. In Leipzig findet der traditionelle Jahrmarkt statt. "Лейпціг. Тут відбувається традиційний ярмарок". Крім того, в художніх творах українською мовою не прийнято з пунктуальною точністю вказувати на зріст та вагу персонажів, якщо це не пов'язано зі спортом: a young man of 6 feet 2 inches "молода людина високого росту". Як бачимо, за принципом дії цей спосіб грунтується на парадигматичному чергуван­ні змістовно відповідних елементів.

Інший парадигматичний спосіб - спосіб конкретизаціїзводиться до заміни лексичної одиниці (слова чи словосполучення) із ширшим лексичним значенням в ОТ на вужче у ПТ. У результаті застосування цього прийому використовуються логічні гіперонімо-гіпонімічні від­ношення включення: одиниця ОТ виражає родове поняття, або гіперо-нім {меблі), а створювана відповідність ПТ - належне до нього видове поняття, або підклас {стіл, стілець), тобто знову спостерігаються чер­гування при заповненні певної парадигматичної позиції. Конкретизація завжди супроводжується диференціацією понять/значень співвідносно з нейтральним родовим:

Entschuldigt vielmals Freunde, ich kenne viele farbenprдchtige Theori­en, aber nur eine graue Praxis (Heyse): Тисячу вибачень, друзі! Я знаю багато барвистих теорій, але лише одну сіру практику (Гейзе);

Merke dir eins, Knabe: Nie, nie, nie kann man sich lдcherlich bei einer Frau machen, wenn man etwas ihretwegen tut. Selbst beim albernsten Thea­ter nicht (Remarque): Запам'ятай, хлопче: ніколи в світі не пошиєшся в дурні перед жінкою, якщо робиш будь-що заради неї. Навіть коли б грав найбанальнішу комедію.

Ich war mьde an diesem Montagsmorgen, es lagen noch sechs Anrufe vom Sonntag vor (H. Bцll): У той понеділок зранку я почував себе втом­леним - мене ще чекало шість викликів з понеділка.

Das ganze ist doch Schwindel. Ein wunderbarer Schwindel von Mama Natur (Remarque) Кохання - це омана. Чудесна омана матері-приро-ди... Перекладачі М. Дятленко та А. Плюто використовують конкре-


 




тизацію, логічно розвиваючи зміст попередніх висловлювань Робі Ло-кампа та Густава.

Різновидами конкретизації, ймовірно, можна вважати переклади слів з широкою семантикою (gehen - kommen; sagen, lassen) та заміну загального (родового) поняття його складовими (Werktдtige "робітники та службовці"; Gaststдtten "ресторани та кав'ярні") чи займенника кон­кретним словом (solche Tagungen "подібні наради"; Die Lebensbedin­gungen auf dem Lande gleichen sich denen der Stadt an "умови життя на селі зближуються з міськими умовами"). До конкретизації належить і елімінація національно-культурної специфіки, коли при перекладі без-еквівалентної лексики етнокультурна специфіка опускається. Напри­клад, при перекладі іноземною мовою поняття стахановець передають як передовий робітник, а "Прощання слов'янки" як військовий марш.

Проміжне місце між конкретизацією та генералізацією займає змі­щення- заміна одного видового поняття іншим у межах спільного ро­дового поняття (Das Netz der Gesundheitseinrichtungen wird immer dich­ter "Мережа медичних закладів розширюється").

4. Синтагматичний спосіб перечленування.Цей спосіб, що об'єд­нує різнотипні феномени, характеризується спільними для них змінами в лінійній площині тексту - розширенням чи зменшенням його обсягу та, частково, переділом змісту. На лексичному рівні він проявляється як запровадження новогочи опускання вжитого слова.Цей прийом достатньо розповсюджений при перекладі для наближення до норм рід­ної мови. В основі цього явища лежать "фонові" чи типові знання носія мови, які дозволяють йому говорити з певними недомовками, що без зу­силь сприймають носії його мовної культури:

Sie ging hinaus, weil das Telefon klingelte ... [Bцll]: Вона вийшла, бо в холі задзвонив телефон.

The new American Secretary of States has proposed a world conference on food supplies: Новий держсекретар США запропонував скликати всесвітню конференцію щодо харчового забезпечення.

Цей спосіб властивий для перекладу німецького "канцеляриту" та науково-технічної мови: Zusammenarbeit in Wissenschaft und Technik "співробітництво в галузі науки та техніки"; Wir nehmen neue Aufgaben in Angriff '"ми приступаємо до розв'язання нових завдань".


Поряд із тим, можуть з'являтися плеоназми (надлишкові слова), що передають інформацію, не властиву мові перекладу чи надлишкову. До такої інформації належать вказівки на напрямок та місце дії, властиві ні­мецьким дієсловам: (ich nahm ein Buch vom Tisch heraus:я витяг зі столу книжку). Перекладачеві доводиться відкидати плеонастичний префікс her та aus, оскільки їх плеонастичне значення виражає префікс ви. Над­лишкові слова (а інколи й частини речення) опускають, враховуючи сту­пінь їх необхідності: So I paid my check and all. Then I left the bar and went out where the telephones were: Я розрахувався і пішов до автоматів.

Опускання деяких лексичних елементів, не властивих нормам укра­їнської мови, спостерігається при перекладі суспільно-політичних та науково-технічних текстів:

Neue Technikund Verfahren der Erzeugung und Weiterleitung der Ene­rgie "нова технологія виробництва та передачі енергії".

На проміжному лексико-синтаксичному підрівні із запровадженням нового слова чи опусканням пов'язані лексичне згортання та розгортан­ня. Лексично-синтаксичне розгортаннягрунтується на використанні замість слова цілого словосполучення з цим значенням: Darьber streitetman immer noch heftig "З цього приводу ведутьсягострі суперечки";die Pflege der Kultur "бережливе відношеннядо культури" тощо. Лекси-ко-синтаксичне згортанняполягає у використанні замість словоспо­лучення якогось конкретного слова, що не призводить до суттєвої зміни значення: Der Titel des Referats heiЯt "Доповідь має назву..."; Ihr Ansp­ruch kommt im folgenden Dokument zum Ausdruck "їх претензії вираже­ні в наступному документі". Як запровадження/ опускання слова, так і згортання/розгортання призводять до компресії/ декомпресії тексту, що, виражаючи змістово-стильові потреби, має синтагматичне вираження.

Синтагматичний спосіб перечленування проявляє себе й суто на морфологічному та синтаксичному рівнях як: членування, об'єднання речень та морфолого-категорійні заміни6. При морфолого-категорій-них замінах,які часто бувають наслідком логічного розвитку понять чи компенсації, граматична одиниця оригіналу може перетворитися в одиницю ПТ з іншим граматичним значенням. Ці граматичні перетво­рення можуть стосуватися як форм однини/множини (він збирає досвід (одн.) - нім. Erfahrungen (PL), так і частини мови, коли може змінити-


 




ся і тип речення: er ist kein guter Schwimmer "він погано плаває". Цей спосіб особливо властивий для комічної характеристики дій "непро-фесіоналів" (Er ist ein richtiger Strandmann "він любить засмагати"). Ін­коли так перекладають прикметники, утворені від географічних назв: Australian prosperity "процвітання Австралії"; the American Government "уряд США".

При об'єднанні реченьсинтаксична структура двох оригінальних речень при перекладі об'єднується, а при членуванніодне речення, відповідно, розбивається на два та більше: Es war schon lange her. Es scheint mehr als ein Jahrhundert "Це було давно - здавалося, пройшли сотні років". Подібні зміни можуть, у свою чергу, призвести до пере­будовиїх структури, що засвідчує взаємопов'язаність морфолого-син-таксичних категорій: Die Katastrophe ermordete 20 Personen "У резуль­таті катастрофи загинули 20 осіб".

5. Синтагматичний спосіб компенсаціїполягає в заміні стилістич­них засобів оригіналу іншими рівноцінними стилістичними засобами в перекладному тексті чи в компенсуванні стилістичних засобів, опуще­них в одному місці, рівноцінними стилістичними засобами в іншому. Виділимо у прикладі експресивні елементи напівжирнимшрифтом, а нейтральні — напівжирним курсивом:

Dieses Dokument ist bis heutegьltige Richtschnur:"Цей документ і донинізберігає своє основоположне значення";

Стилістична компенсація часто стає зрозумілою лише на рівні ціло­го тексту:

Wie kommt es, sagte ich, daЯ sie Muller heiЯen und nicht Mьller.

Ach, sagte sie. Das ist eine dumme Geschichte, ьber die ich mich schon oft geдrgert habe ".

"Wieso", sagte ich.

"Mein GroЯvater hieЯ noch Mьller, aber er hatte viel Geld und sein Name war ihm zu ordinдr, und er gab wahnsinnigviel Geld dafьr, um die beiden Pьnktchenaufunserem auszumerzen.Ich bin wьtend auf ihn" (Bцll, Das Brot, S.231).

"Як сталося, що Ваше прізвище Муллер, а не Мюллер, - сказав я. "Ах, - відповіла вона, - це дурна історія, яка мене так дратує. - "Чому?" - запитав я.


"Мого дідуся ще звали Мюллером. Він був багатим, а його прізвище здавалося йому занадто звичним і він заплатив страшеннігроші / силу-силенну грошей, щоб переробити "ю" в "у". Я на нього дуже гніваюся". У зазначеному прикладі стилістично забарвлений прикметник wa­hnsinnig ("шалений") перенесений з характеристики особистості на предмет. Подібна компенсація властива й іншому прикладу - інтерпре­тації прізвищ "Муллер та Мюлер".

Як правило, компенсація часто з'являється при деметафоризації, властивій іншому прийому, - логічному розвитку поняття: фройдів-ське Sie litt an TorschluЯpanik у гумористично переосмисленій ситуа­ції довелося відтворити як: "Вона панічно боялася старості та смерті". Образна емфатична метафора ("побоювання, що закриють ворота"), яка виражала певну характеристику об'єкта, замінена при перекладі вказівкою на самий об'єкт ("смерть"). Стилістична компенсація відбу­вається за рахунок запровадження нового слова панічно, яке частково компенсує наведену вище метафору.

Зі стилістичною компенсацією пов'язані й стилістичні нейтраліза­ція та спеціалізація. Стилістична нейтралізація- мотивоване зняття експресивного, емоційно-оцінного, образного відтінку, звичне при пе­рекладі українською мовою німецьких науково-технічних текстів, як правило, експресивних: Die neuen Methoden gewinnenimmer mehr an Boden"Нові методи набувають все більшого розповсюдження".Сти­лістична спеціалізація- мотивоване використання експресивного, емоційно-оцінного, образного слова замість стилістично нейтрально­го: Wie begegnetman Hunger und Not in den дrmsten Lдndern? "Як по­класти крайголоду та злидням у найбідніших країнах?".

6. Епідигматичний прийом смислового розвитку поняття.Ціліс­не переосмислення значення / поняття реалізується у світлі формаль­но-логічної категорії перехрещування: частина обсягу одного поняття переходить до обсягу іншого та навпаки. Завдяки цьому зміст лексич­ної одиниці (поняття) нібито розкривається, даючи конкретнішу інфор­мацію, ніж в оригіналі. Внаслідок смислового розвитку предмет замі­нюється його ознакою, ознака - предметом чи процесом, процес - його причиною, причина - наслідком, знаряддя - виконавцем тощо. Сюди ж належить і спосіб, коли активний стан чергується із пасивним. При ло-


 




гічному розвиткупоняття побічні елементи стають головним, тобто натяк може передатися прямо. Такий спосіб особливо властивий деме-тафоризації.

Розглянемо ці типи на прикладі перекладів.

Заміна предмета на його ознаку: Das nennt die Welt Schwein! hцrte ich plцtzlich Gustav schmettern. "Herrschaften, das ist schon mehr als Schwein, das ist eine Riesenmuttersaumit zwanzig Ferkeln" (Remarque): "Ось це називається поталанило!" - почувся громовий голос Густава. - Панове, це більше ніж везіння, це фантастичне везіння(кращі варіанти: це про­сто казка; це чудо із чудес!)

Заміна ознаки на предмет: Gustav erzдhlte mir, dass er bald heira­ten wolle. Es sei was Kleinesunterwegs, da helfe alles nichts (Remarque): Густав сказав, що скоро збирається одружитися. Його наречена (кон­кретизація за рахунок запровадження нового поняття для зняття на­тяку) чекає на дитину,і тут вже нічим не зарадиш...

Wenn sich die Lьge eingenistet hat, brьtet sie gewiЯ keine Wahrheiten aus (Heyse, S. 11): Там, де брехня за квочку, правда не вилупиться.

Місцезнаходження замінює обставини: An der Bahre des Humors steht grinsend sein Totschlдger: der blцde Witz (Heyse): На смертному одрі гумору стоїть, тішачись, його вбивця: безглуздий жарт.

Наслідок може замінити причину: Ich erschreckte mich nicht. Ein Stein hat mir weh getan; diese Schuhe taugen nicht fьr das Land (H. Mann): Зовсім я не злякався. Просто наступив на гострий камінчик. Ці череви­ки не для сільських доріг.

Продукти діяльності замінюються суб'єктами діяльності: In sozio­logischen Arbeiten findet das eine andere Darstellung "Соціологи дають цьому зовсім іншу інтерпретацію".

7. Парафрастичний переклад- це такий спосіб перекладу, при якому лексична одиниця ОТ замінюється (чи доповнюється) словоспо­лученням, яке дає відносно повне визначення його значення засобами мови перекладу. Як правило, цей спосіб, що відзначається певною гро­міздкістю та багатослівністю, використовують для передачі значення безеквівалентного слова оригіналу: це його професія, яку він засвоїв у процесі короткочасного навчання за місцем роботи {Anlerneberuf). Цей спосіб часто використовують разом з транскрипцією: "У руці він


тримав писанку": In seiner Hand hielt er eine Pisanka, ein bemaltes Ei; Er diente in der Reichswehr: він служив у рейхсвері (Reichswehr), армії Веймарської республіки. Інколи замість описової парафрази використо­вують наближений переклад, коли замість реалії перекладач застосовує близьку, але не ідентичну їй реалію мови перекладу: Sankt Nikolaus -Дід Мороз, Hanswurst - Петрушка тощо. Перевагами цього способу є ясність, здатність розкрити суть явища. Недоліком є або багатослів­ність, або перекладна неточність, що витікають із суті явища.

8. Епідигматичне цілісно-ситуативне перетворення- заміна об­разу, докорінна зміна способу, яким описується ситуація, в основі якого лежать декілька важкорозрізнюваних трансформацій. Цей тип особли­во характерний для перекладу фразеологізмів {er drischt leeres Stroh "він переливає з пустого в порожнє"; це трапиться, коли рак на горі свисне = на Миколи та ніколи), коли заміна зовнішньо нерівноцінна, але функціонально адекватна. Такий підхід властивий і для перекла­ду образної, метафоричної мови: Diese Firma steht gegenwдrtig auf der Kippe "Ця фірма знаходиться на грані краху (букв, "стоїть на ребрі"). Подібну адекватну заміну (правда, уже на рівні образу) використав Ф. І. Тютчев, коли, перекладаючи вірш про сосну та пальму, замінив сосну на кедр і зберіг необхідне для алегорії (про двох закоханих, яким не судилося зустрітися) протиставлення чоловічого та жіночого родів. У деяких випадках, коли відсутній необхідний вираз чи немає прямої потреби, може спостерігатися деідіоматизація(вживання нейтрально­го виразу замість метафори чи ідіоми): Ich habe die Nase voll Ihren Ver­sprechungen: я ситий по горло Вашими обіцянками - я більше не вірю Вашим обіцянкам.

Як бачимо, механізм перетворень ґрунтується не на синтагматиці, як вважають деякі дослідники, а на епідигматиці - саме на об'ємно-про­сторовому образі того, що відтворюють. Як правило, для відтворення вистачає міжмовних парадигматичних засобів (синонімічні чи анто­німічні варіанти; конкретизації, генералізації тощо), що, при потребі, може призвести до синтагматичної (де)компресії. Проте відсутність необхідного цілісного образу в перекладній "мовній картині світу" чи невідповідність мовним нормам спонукають до використання епідиг-матичних засобів (логічного розвитку понять на основі метафори чи


 




метонімії, ситуативно-цілісних перетворень) тощо. Саме використання останніх способів перетворення призводить до максимальних перекла­дацьких трансформацій ПТ, його компресії чи декомпресії.

У результаті цього аналізу постає змінене розуміння перекладу. Враховуючи різні моделі перекладу, які співвідносяться з концепція­ми мови (денотативна з філологічною, семантична - з інформаційною тощо), використання різнотипних засобів, переклад виступає певною формою міжмовної взаємодії при відтворенні специфічно організованої в тексті "картини світу" (як національно-мовної концептуалізації дій­сності) однієї мови засобами іншої. Ця взаємодія зводиться до складної мовно-текстової інтеракційно-трансформаційної операції7, спрямова­ної на стильово-інформаційне кодування та декодування паралельних структур, тобто на епідигматичну, парадигматичну та синтагматичну синхронізацію різнорівневих відношень двох мов у ПТ. Як трансфор­моване відтворення специфічним чином структурованого ОТ (з його художніми засобами, що визначають жанровий характер твору, та тим­часовими зв'язками фонових знань) перекладений текст передає лише основну частину оригіналу, максимально наближену до оригінальної картини світу, бо при міжмовних трансформаціях частина інформації (переважно фонової) губиться. Це посилює актуальність проблеми ек­вівалентності.

§ 9.5. Еквівалентність та розуміння перекладу як творчого процесу

Проблеми повноцінності перекладу, який коливався від вільного відтворення змісту (А. та Ф. Шлегелі) до дослівного (Шлайєрмахер), постали вже давно. Від дискусій про те, що переклад "неможливий" або "повністю можливий", учені перейшли до розуміння відносності цього творчого процесу. Близькість перекладу до оригіналу залежна від багатьох факторів: від майстерності перекладача, від особливостей мов оригіналу та перекладу, від характеру перекладних текстів та способу перекладу тощо. Ступінь відтворення перекладного тексту визначали, як правило, низкою термінів: застарілими "точність" (Genauigkeit), "ві­рність" (Treue), "тотожність" (повна ідентичність), популярними "ек-


вівалентність" (equivalency, Дquivalenz), "адекватність" (adequacy) та синонімічним останньому "повноцінність".

Найпопулярнішим є термін "еквівалентність" (див. теорія динаміч­ної та функціональної еквівалентності Ю. Найди), який неправомірно, всупереч вихідному значенню (постійний та однозначний), позначає всі типи відповідностей. Інший популярний термін ґрунтується на понятті "адекватний" (від лат. adaequatus "прирівняний"), що означає "рівний, відповідний". Розрізняють відмінні типи відповідності, які будуються на різних моделях.

За ситуативною моделлю еквівалентність перекладу проявляється у тотожному відтворенні ситуацій, що, однак, не означає збереження їх герменевтичного змісту. За семантичною моделлю, відповідності меха­ністично простежуються на основі тотожності значень (семантики) оди­ниць мов оригіналу та перекладу на різних рівнях (фонем, морфем, слів, словосполучень, речень, тексту). За інформаційною моделлю еквівалент­ність розуміється як збереження відносної рівності змістової, смислової, семантичної, стилістичної та функціонально-комунікативної інформації, що міститься в оригіналі та перекладі. Іншими словами, еквівалентність оригіналу та перекладу ґрунтується на різнорівневому розумінні тексту (його ситуацій, підтексту та зазначених вище типів інформації), щоправ­да, без урахування його комунікативного спрямування.

За комунікативно-функціональною моделлю функціонально-змісто­ва еквівалентність ґрунтується на тотожному комунікативному ефек­ті, який виявляє текст оригіналу та перекладу (за рахунок відтворення цілей, ситуації, смислових елементів та синтаксичних структур). Це означає, що перекладач, підганяючи текст під сприйняття читача, не має вносити елементи власного сприйняття. Враховуючи різницю осо-бистісних, культурних та соціальних причин, загалом можна погоди­тися з В. С. Виноградовим в тому, що визначальним за такою моделлю стає не сам текст, а його комунікативна функція та умови реалізації. У такому випадку спостерігатиметься розмивання внутрішнього зміс­ту, інформаційної суті самого тексту, а об'єкт перекладу буде замінений реакцією тих, хто цей текст сприймає. Спроба поєднати різноманітні моделі проявляється в голістичному підході, який лише розробляється. Як бачимо, кожна модель вносить певні елементи до розуміння по­няття еквівалентності/ адекватності. Адекватний переклад повинен


 




відповідати загальноприйнятій нормі перекладу, тобто кожна літера­турна епоха виробляє, а через деякий час переглядає свої критерії адек­ватності/ неадекватності. Цю думку уточнює молода перекладознавець О. Дзера, яка, згідно з теорією полісистеми, відзначає, що важливою є не тільки відповідність перекладу оригіналові, а й функціонування перекладеного тексту в умовах культури-сприймача та співвідношен­ня з цілим комплексом її оригінальних і перекладних творів. Тому Р. П. Зорівчак слушно зводить проблему адекватної перекладності до її вивчення на обмеженому числі жанрів перекладу. Саме у певних жан­рах, відповідних текстах за врахування індивідуальних властивостей стилю можна і слід розцінювати необхідність перекладу тих чи інших деталей, особливо коли вони підпорядковані авторському стилю, тоб­то розглядати діалектику окремого та цілого. У спеціальних текстах, де соціально-історичний та мовний колорит відіграє незначну роль, вимагається максимальна точність перекладу, уникання замін. Пере­клад художніх текстів (особливо містерій типу "Аліси в країні чудес" Л. Керолла) вимагає відходу від буквальності та вільного відтворення деталей: "промовляючих імен", гри слів тощо (на фоні загальнолітера­турного контексту).

Тому, враховуючи вищезазначене, оптимальним для розуміння ці­лісного відтворення перекладу видається термін "повноцінність". Повноцінністьперекладу, на доповнену нами думку В. Л. Федорова, означає вичерпну інформативно-комунікативну передачу смислового змісту оригіналу (зміст) через повноцінний функціонально-стилістич­ний відповідник йому (форма) для виконання герменевтичного призна­чення тексту в контексті відповідного історико-літературного проце­су (функція). Іншими словами, повноцінність перекладу полягає не в механічному відтворенні всієї сукупності елементів, а в передачі спе­цифічного для оригіналу співвідношення змісту, форми та інтенцій як єдиного цілого. Детально точна передача окремих елементів не означа­тиме повноцінної передачі цілого, якщо не буде відтворено його герме-невтичний зміст за рахунок надсистемної синергії та емерджентності, що відповідатимуть показникам оригіналу.

Результати цього аналітико-оглядового розділу можна використати для перекладознавчого аналізу студентами за алгоритмом: засоби (лск-


сикографічні/ авторські) - рівні трансформації (5) - прийоми компен­сації - ступінь досягнення адекватності. Взірець такого аналізу пропо­нується нижче в 2.6.

Контрольні запитання та завдання

А) Теоретичні запитання

1. Що таке мовна картина світу"? Як вона співвідноситься з пере­кладом?

2. Запропонуйте основні визначення перекладу! Які моделі пере­кладу лежать у їх основі? Поясніть принципи функціонування цих моделей.

3. Що таке лексикографічні/ авторські засоби? Продемонструйте на їх основі рівень відповідностей та розбіжностей.

4. Запропонуйте визначення трансформації та псевдотрансформа-ції. На яких рівнях мови як мовної діяльності вони проявляють­ся? Як вони проявляються? Які рівні трансформацій Вам відомі?

5. Що таке способи (прийоми) відтворення? Які їх застосування? Ви­значте принципи їх поділу. Перелічіть склад основних категорій.

' 6. Як рівні перекладу співвідносяться зі способами відтворення?

7. Яке визначення одиниці перекладу оптимальне? Обґрунтуйте свої міркування.

8. Що таке еквівалентність та адекватність перекладу? Знайдіть принципи їх розмежування.

Б) Практичні завдання

Трансформації та прийоми: зразок аналізу

1. Lenz brach in ein Gelдchter ans. "2. Aber Baby! 3. Das Ganze ist doch Schwindel. 4. Ein wunderbarer Schwindel von Mama Natur. 5. Schau dir…   schцner, als er nachher ist. 8. Es wдre ja scheuЯlich, wenn Liebe was mit Wahrheit zu tun hдtte. 9. Gott sei Dank,…

Трансформації та прийоми: приклади та завдання

■V § 9.6.2.1. Прочитайте, зіставляючи наступні абзаци, та зробіть
5 подібний аналіз

., Ich richtete mich auf: "Du meinst, ohne etwas Schwindel geht's ьber­haupt nicht? "

K "Ьberhaupt nicht, Kindchen. " v "Kann man sich aber doch verflucht lдcherlich dadurch machen. " "

Lenz grinste: "Merke dir eins, Knabe: nie, nie, nie kann man sich lдcherlich bei einer Frau machen, wenn man etwas ihretwegen tut. Selbst beim albernsten Theater nicht. Mach, was du willst, steh Kopf, rede den dьmmsten Quatsch, prahle wie ein Pfau, singe vor ihrem Fenster, nur eins tu nicht; sei nicht sachlich! Nicht vernьnftig!"

Я підвівся.

- Так ти гадаєш, що без деякої омани цього взагалі не буває?

- Не буває, дитинко.

- Але ж через це можна здорово в дурні пошитися...


 



555;


І


Ленц усміхнувся.

Запамятай, хлопче: ніколи в світі не пошиєшся в дурні перед жінкою, якщо робиш будь-що заради неї. Навіть коли б грав найбанальнішу комедію! Роби, що хочеш — ходи на голові, плети дурниці, пишайся, як павич, співай їй серенади, тільки одного не роби: не будь діловим, не будь розсудливим!

§ 9.6.2.2. Прочитайте німецький публіцистичний текст та зі­ставте його з українським перекладом. Виявіть трансформації та способи їх здійснення, знайдіть перекладацькі помилки та завер­шіть переклад:

Grundlinien deutscher Geschichte bis 1945

Heute sieht man die Dinge nicht mehr so einfach. Die Entstehung des deutschen Volkes war ein ProzeЯ, der Jahrhunderte dauerte. Das Wort… Die deutsche Westgrenze wurde verhдltnismдЯig frьh fixiert und blieb auch… gedehnt. Diese Bewegung kam erst in der Mitte des 14. Jahrhunderts zum Stillstand. Die damals erreichte Volksgrenze…

Нарис історії Німеччини до 1945 року

Ще в минулому столітті вважалося, що точно відома дата по­чатку німецької історії- 9рік нашої ери. Того року Арміній, князь ні­мецького племені хрусків, завдав поразки трьом римським легіонам в Тевтобурзькому лісі. Арміній, про якого детальніше нічого не відомо, вважався першим німецьким національним героєм. У1838-1875роках біля міста Детмольд йому був споруджений величезний пам 'ятник.

Сьогодні на такі речі вже дивляться не так просто. Виникнення ні­мецького народу - це процес, який тривав багато століть. Слово "ні­мецький " з 'явилось, очевидно, у VII cm. і спочатку означало лише мову, якою розмовляли у східній частині імперії франків. Цю імперію, яка до­сягла своєї найбільшої могутності під час правління Карла Великого, заселяли народності, що говорили частково германськими, а частково романськими діалектами. Після смерті Карла (814 рік) вона швидко роз­палася. Під час поділу спадщини виникла Східна і Західна імперії, при­чому політичний кордон співпадав приблизно з мовним кордоном між німецькою та французькою мовами. Поступово у населення Східної ім­перії почало розвиватися відчуття єдності. Позначення "німецький " із мови перейшло на носіїв і врешті на регіон проживання "Німеччина".

§ 9.6.2.3.Порівняйте особливості перекладу художнього та публіцистичного тексту

Встановіть особливості перекладу віршового тексту

Landschaft

Es steht gekrьmmt ein Birkenstamm: Gekrьmmte weiЯe Kreide. Drei Wolken links. Ein Bergeskamm. Und Heide, Heide, Heide.

Dann Wald auf einem Fцhrenwald. WeiЯeBirken. Wieder Fцhren.


 




Hoch oben Raben. Ob sie bald Die Sterne kommen hцren?

Ein Teich, verdunkelt...Hдuser? Licht? Kam nicht ein Dorf vorьber? Wer hier wohl trцstend Trдume spricht? Und Fцhren wieder. Trьber...

Zwei Mьhlen noch, ein Spiel dem Wind; Mit langen Armen beide. Ob hier die Winde Schlummer sind? — Und Nacht. Und endlos: Heide... )

Пейзаж

Берізка схилена. Убір Біліш, ніж біла хустка. Три хмарки зліва. Пасмо гір І пустка, пустка, пустка.

Знов ліс. Берези і сосни тут царство неозоре. Над лісом круки. Це вони склювали ясні зорі?

Темніє став. Невже нема тут ні села, ні хати? Чи хтось тут мрію обійма, щоб смуток цей здолати?

Два вітряки, і кожне з крил тремтить, немов пелюстка. Вітри тут вибилися з сил. Лиш ніч кругом — і пустка. Переклад: Петро Рихло


ДОДАТКИ ■»"•"••!' ї;" :'-

Же 1. Українсько-німецький вокабулярій до підручника

1. автор (відправник, адресант інформації у перекладі) - Adressant, m, -en, -en; Autor, m, -s, -en; Produzent, m, -en, -en; Sender, m, -s, -; Zeic­hengeber, m, -s, -.

2. адаптація - Adaptation, f,-,-en.

3. адекватна заміна - adдquater Ersatz, -es, - е.

4. адекватність - Adдquatheit, f,-,-en.

5. адекватний переклад - adдquate Ьbersetzung, f, -, -en.

6. адресант (автор, відправник інформації у перекладі) - див. "автор".

7. адресат (одержувач, читач, слухач інформації у перекладі) - Adress­at, m, -en, -en; Empfдnger, m, -s, -; Rezipient, m, -en, -en.

8. аналіз тексту - Textanalyse, f, -, -en.

9. анотування - Annotierung, f, -, -en.

10. антонімічний переклад - antonymische Translation (Ьbersetzung),

f, -, -en.

11. аутентичність (перекладу і оригіналу) - Identitдt, f, -.

12. безеквівалентна лексика - Дquivalentloser Wortschatz, m, - es, -e.

13. буквальний (дослівний) переклад - buchstдbliche (wцrtliche, wortwцrtliche, formgetreue) Ьbersetzung, f, -, -en; Wort-fьr-Wort-Wie­dergabe, f, -, -n; Interliniarьbersetzung, f, -, -en.

14. вид перекладу - Ьbersetzungs(Translations)typ, m, -(e)s, -en.

15. вихідна мова - Ausgangssprache, f, -, -en.

16. відповідність (перекладу оригіналу) - Entsprechung, f, -, -en.

17. відповідність "один до одного" - Eins-zu-Eins-Entsprechung, f, -, -en,

18. відповідник (закономірний) - das regulдre Дquivalent, n, -(e)s, -e.

19. відправник (інформації у перекладі, автор, адресант) - див. "автор".

20. вільний переклад - paraphrasierende (freie) Ьbersetzung, f, -, -en; Pa­raphrase, f,-,-n.

 

21. вірний переклад - treue Ьbersetzung, f,-,-en.

22. власні імена - Eigennamen PI.

23. внутрішня форма слова - innere Wortform, f,-,-en.

24. генералізація - Generalisierung, f,-,-en.


25. гіпо-гіперонімічний переклад - hypo-hyperonymische Ьbersetzung, f., -, -en.

26. гра слів - Wortspiel, n, -s, -е.

27. декодування - Dekodierung, f., -.

28. дослівний (буквальний) переклад - див. "буквальний".

29. еквівалент (точна відповідність) - Дquivalent, n, -(e)s, -e.

30. еквівалентність тексту - Textдquivalenz, f, -.

31. епідигматичний - epidigmatisch.

32. етап аналізу (оригіналу перекладачем)-Analysephase, f,-, n.

33. етап перекладу (оригіналу перекладачем) - Transferphase, f, -, -n.

34. етап синтезу (зіставлення перекладачем перекладу з оригіналом для остаточного шліфування) - Synthesephase, f, -, -n.

35. завершений переклад - vollendete Ьbersetzung, f, -, -en.

36. збагачення перекладу - Bereicherung (f, -, -en) der Ьbersetzung (f, -, -en).

37. збереження у перекладі національного забарвлення - eine gewisse Farbe der Fremdheit.

38. зворотний переклад - Rьckьbersetzung, f, -, -en.

39. зміна кодів (при перекладі) - Kodierungswechsel, m, -s, -.

40. змістовий переклад - sinngetreue Ьbersetzung, f, -, -cn.

41. інваріант перекладу - Ьbersetzungsinvariante, f. -, -n.

42. інтерпретація -Ausdeutung, Interpretation, - f., -.

43. іншомовний текст - anderssprachiger Text, m, -es, -e.

44. інформація - Information, f, -, -en.

45. калька - Caique, f, -en; Lehnьbersetzung, f, -, -en.

46. калькування - Lehnьbersetzung, f, -, -en.

47. клішований вислів - Standardformel, f, -, -n.

48. (за)кодування - Enkodierung, f., -.

49. компенсація - Kompensierung, f, -, -en.

50. машинний переклад - Maschinenьbersetzung, f, -, -cn.

51. методика перекладу - Ьbersetzungsmethodik, f, -, -cn.

52. мова оригіналу - Ausgangssprache, f, -, -n.

53. мова перекладу - Zielsprache, f, -, -n.

54. мова-посередник - Vermittlungssprache, f, -, -n.

55. мовець - Sprecher, m, -s, -

56. мовна картина світу - sprachliches Weltbild, Sprachbild, n, -es, -er.


 

57. модель перекладу (денотатна, ситуативна, семантична, трансфор­маційна, комунікативна, голістична) - Ьbersetzungsmodell, n, -s, -e (das denotative, situative, semantische, transformationelle, kommuni­kative, ganzheitliche M.).

58. модуляція-Modulation, f,-,-en.

59. неперекладність - Unьbersetzbarkeit, f, -.

60. "несправжні друзі перекладача" (див. хибні) - falsche Freunde des Ьbersetzers

61. обробка (оригіналу) - Bearbeitung, f, -, en.

62. одержувач (адресат, читач, слухач інформації при перекладі) - див. "адресат".

63. одиниця перекладу - Ьbersetzungseinheit, f, -,- en.

64. оригінал - Original, n, -s, -e; Ausgangstext, m, -es, -e; Textvorlage, f, -, -n.

65. основне поняття перекладознавства - translatorischer Grundbegriff, m, -(e)s, -e.

66. осучаснений переклад - modernisierende Ьbersetzung, f, -, -en.

67. осучаснення перекладу - Aktualisierung (f, -, -en), Modernisierung (f, -, -en) der Ьbersetzung, f, -, -en.

68. отримувач - Rezipient, m, -en, -en; Empfдnger, m, -s, -.

69. парадигматичний - paradigmatisch.

70. переклад (як процес) - Dolmetschen (усний), n, -s; Ьbersetzen (пись­мовий), n, -s; Ьbertragen (будь-який), n, -s; Translieren (будь-який), n, -s; Translation (будь-який), f, -; Transferieren (будь-який), n, -s; Transfer (будь-який), m, -s, -s.

71. переклад (як результат) -Dolmetschung (усний), f, -, -en; Ьbersetzung (письмовий), f, -, -en; Ьbertragung (будь-який), f, -, -en; Translat (будь-який), n, -(e)s, -e; Transfer (будь-який), m, -s, -s; Zieltext (будь-який), m, -es, -e.

72. переклад аналогом -Anknьpfung an Bekanntes, referentielle Ьberset­zung.

73. перекладати німецькою - verdeutschen, verdeutschte, verdeutscht.

74. перекладач - Dolmetscher (усний), m, -s, -; Konferenzdolmetscher (з кабіни конференції), m, -s, -; Synchrondolmetscher (синхронний), m, -s, -; Simultandolmetscher (синхронний), m, -s, -; Gesprдchsdolmetscher (бесіди з двох мов по черзі), m, -s, -; Konsekutivdolmetscher (по-


 




слідовний), m, -s, -; Ьbersetzer (письмовий), m, -s, -; Nachdichte (поезії), m, -s, -; Sprachmittler (будь-який), m, -s, -; Translator (будь який), m, -s, -en.

75. перекладацька компетенція - translatorische Kompetenz, f, -en.

76. перекладацьке завдання - Ьbersetzungsauftrag, m, -(e)s, -e.

77. переклад документів - Urkundeьbersetzung, f, -, -en.

78. переклад з листа (синхронний переклад) - Stegreifdolmetschei (-ьbersetzen), n, -s; Vom-Blatt-Ьbersetzen, -s, -.

79. переклад з коментарем - erlдuternde Ergдnzung, f, -, -en; explikative Ьbersetzung, f, -, -en.

80. переклад іноземною мовою - Hinьbersetzung (Theme), f, -, -en.

81. переклад іноземною мовою - Herьbersetzung (Version), f, -, -en.

82. перекладність - Ьbersetzbarkeit, f, -.

83. переклад художньої літератури - die Ьbersetzung schцner Literatur, literarische Ьbersetzung, f, -, -en.

84. перекладознавство - Ьbersetzungswissenschaft; Translatorik, f., -, -en.

85. перечленування - Neugliederung, f., -, -en.

86. перифраза - Peraphrase, f, -, -en.

87. підрядник - interliniare (wortwцrtliche, zwischenzeilige) Ьbersetzung (Version, f, -, -en), f, -, -en; Schlьssel, m, -s, -.

88. плавний переклад - flьssige Ьbersetzung, f, -, -en.

89. повноцінний переклад - див. "завершений".

90. послідовний переклад - Konsekutivdolmetschen, n, -s; konsequentes Dolmetschen.

91. прагматична спрямованість тексту перекладу - Zweck (m, -s, -e) des Ьbersetzungstextes.

92. практика перекладу - Praxis (f, -) der Ьbersetzung, f, -.

93. прийом (спосіб) перекладу - Ьbersetzungsverfahren, n, -s, -.

94. прикрашаючий переклад - poetische (schцne, verfeinerte, verschц­nende, verschцnernde) Ьbersetzung, f, -, -en.

95. прикрашення перекладу-див. "збагачення".

96. процедура перекладу - Ьbersetzungsprozess, m, -es, -е.

97. професійна мова - Fachsprache, f, -, -en.

98. професійний рівень перекладача - Ьbersetzungskompetenz, f, -, -en.

99. процес перекладу - ЬbersetzungsprozeЯ (m, -sses, -sse), Ьbersetzen, n, -s.

100. результат перекладу - Translat, m, -s,; Zieltext, m, -es, -e.


 

101. реферування - Referierang, f, -, -en. '. ' ••"

102. реалія - Realia, f, -, -en.

103. рівень перекладу - Ьbersetzungsebene, f, , -, -n.

104. рівноцінна заміна - Дquivalent, n, -es, -e.

105. рівноцінність (перекладу та оригіналу) - Дquivalenz, f, -, -en; Gleichwertigkeit (des Translats und des Originals), f, -.

106. розвиток понять - Begriffsenrfaltung, f., -, -en.

107. сваволя перекладача - Interpretationsfreiheit, f, -, -en.

108. синтагматичний - syntagmatisch.

109. синхронний переклад - Simultandolmetschen, Synchrondolmetsch­en, Stegreifdolmetschen, n, -s.

ПО. слово-паразит (у перекладі) - Floskel, f, -, -n.

111. слухач - Empfдnger, m,-s,-; Hцrer, m,-s,-.

112. смисл - Sinn, m,-es,-e.

113. спеціальний переклад - Fachьbersetzung, f, -, -en.

114. термін - Fachwort, n,-es,-er.

115. термінознавство - Fachwortkunde, f,-, en.

116. типи тексту - Textsorte, f, -, n.

117. типологія текстів - Texttypologie, f, -, n.

118. точна відповідність (перекладу оригіналу) - див. "рівноцінність".

119. точний переклад - adдquate (genaue, treue, vollendete) Ьbersetzung, f, -, -en.

120. транскрипція - Transcribierang, f., -, -en.

121. трансляція - Translation, f,-,-en.

122. транслітерація - Transliteration, f., -, -en.

123. трансформація - Transformation, f,-,-en.

124. уподібнення - denotative Substitution, f., -, - en.

125. формальний переклад - formgetreue Ьbersetzung, f, -, -en.

126. функціональний переклад - funktionale Ьbersetzung, f, -, -en.

127. хибні друзі перекладача-falsche Freunde des Ьbersetzers.

128. художній переклад - див. "переклад художньої літератури".

129. шлях перекладацьких компенсацій - Kompensationsstrategie, f, -, -n.


 




№ 2. Словник перекладацьких термінів

1. автор (відправник, адресант інформації у перекладі) - Adressant, m, -en, -en; Autor, m, -s, -en; Produzent, m, -en, -en; Sender, m, -s* -; Zei­chengeber, m, -s, -.

2. адаптація - Adaptation, f, -, -en.

3. адекватна заміна - adдquater Ersatz, -es, -е.

4. адекватність - Adдquatheit, f,-,-en.

5. адекватний переклад - adдquate Ьbersetzung, f, -, -en.

6. адресант (автор, відправник інформації у перекладі) - див. "автор".

7. адресат (одержувач, читач, слухач інформації у перекладі) - Adres­sat, m, -en, -en; Empfдnger, m, -s, -; Rezipient, m, -en, -en.

8. антонімічний переклад - antonymische Translation (Ьbersetzung), f, -, -en.

 

9. аутентичність (перекладу і оригіналу) - Identitдt, f, -.

10. буквальний (дослівний) переклад - buchstдbliche (wцrtliche, wort­wцrtliche, formgetreue) Ьbersetzung, f, -, -en; Wort-fьr-Wort-Wieder­gabe, f, -, -n; Interliniarьbersetzung, f, -, -en.

11. вид перекладу - Ьbersetzungs(Translations)typ, m, -(e)s, -en.

12. відповідність (перекладу оригіналу) - Entsprechung, f, -, -en.

13. відправник (інформації у перекладі, автор, адресант) - див. "автор".

14. вільний переклад - paraphrasierende (freie) Ьbersetzung, f, -, -en; Pa­raphrase, f, -, -n.

15. вірний переклад - treue Ьbersetzung, f, -, -en.

16. дослівний (буквальний) переклад - див. "буквальний".

17. еквівалент (точна відповідність) - Дquivalent, n,-(e)s,-e.

18. еквівалентність тексту - Textдquivalenz, f, -.

19. етап аналізу (оригіналу перекладачем) - Analysephase, f, -, n.

20. етап перекладу (оригіналу перекладачем) - Transferphase, f, -, -n.

21. етап синтезу (зіставлення перекладачем перекладу з оригіналом для остаточного шліфування) - Synthesephase, f -, -n.

22. завершений переклад - vollendete Ьbersetzung, f -, -en.

23. збагачення перекладу - Bereicherung (f, -, -en) der Ьbersetzung (f, -, -en).

24. збереження у перекладі національного забарвлення - eine gewisse Farbe der Fremdheit.

25. зворотний переклад -Rьckьbersetzung, f, -, -en.


 

26. зміна кодів (при перекладі) - Kodierungswechsel, m, -s, -.

27. змістовий переклад - sinngetreue Ьbersetzung, f, -, -en.

28. інваріант перекладу - Ьbersetzungsinvariante, f, -, -n.

29. іншомовний текст - anderssprachiger Text, m, -es, -e.

30. клішований вислів - Standardformel, f, -, -n.

31. машинний переклад - maschinelle Ьbersetzung, f, -, -en.

32. мова оригіналу - Ausgangssprache, f, -, -n.

33. мова перекладу - Zielsprache, f, -, -n.

34. неперекладність - Unьbersetzbarkeit, f, -.

35. обробка (оригіналу) - Bearbeitung, f, -, en.

36. одержувач (адресат, читач, слухач інформаціїї при перекладі) - див. "адресат".

37. оригінал - Original, n, -s, -є; Ausgangstext, m, -es, -є; Textvorlage, f, -, -п.

38. основне поняття перекладознавства - translatorischer Grundbegriff, m, -(e)s, -е.

39. осучаснений переклад - modernisierende Ьbersetzung, f, -, -en.

40. осучаснення перекладу - Aktualisierung (f, -, -en), Modernisierung (f, -, -en) der Ьbersetzung, f, -, -en.

41. переклад (як процес) - Dolmetschen (усний), n, -s; Ьbersetzen (пись­мовий), n, -s; Ьbertragen (будь-який), n, -s; Translieren (будь-який), n, -s; Translation (будь-який), f, -; Transferieren (будь-який), n, -s; Transfer (будь-який), m, -s, -s.

42. переклад (як результат) - Dolmetschung (усний), f, -, -en; Ьbersetzung (письмовий), f, -, -en; Ьbertragung (будь-який), f, -, -en; Translat (будь-який), n, -(e)s, -e; Transfer (будь-який), m, -s, -s; Zieltext (будь-який), m, -es, -e.

43. переклад аналогом - Anknьpfung an Bekanntes, referentielle Ьberset­zung.

 

44. перекладати німецькою - verdeutschen, verdeutschte, verdeutscht.

45. перекладач - Dolmetscher (усний), m, -s, -; Konferenzdolmetscher (з кабіни конференції), m, -s, -; Synchrondolmetscher (синхронний), m, -s, -; Simultandolmetscher (синхронний), m, -s, -; Gesprдchsdolmet­scher (бесіди з двох мов по черзі), m, -s, -; Konsekutivdolmetscher (послідовний), m, -s, -; Ьbersetzer (письмовий), m, -s, -; Nachdichter (поезії), m, -s, -; Sprachmittler (будь-який), m, -s, -; Translator (будь-який), m, -s, -en.


 




46. перекладацьке завдання - Ubersetzungsauftrag, m,-(e)s,-е.

47. переклад документів - Urkundeьbersetzung, f, -, -en.

48. переклад з листа (синхронний переклад) - Stegreifdolmetschen (-ьbersetzen), n, -s.

49. переклад з коментарем - erlдuternde Ergдnzung, f, -, -en; explikative Ьbersetzung, f, -, -en.

50. перекладність - Ьbersetzbarkeit, f, -.

51. переклад художньої літератури - die Ьbersetzung schцner Literatur, literarische Ьbersetzung, f, -, -en.

52. підрядник - interliniare (wortwцrtliche, zwischenzeilige) Ьbersetzung (Version, f, -, -en), f, -, -en; Schlьssel, m, -s, -.

53. плавний переклад - flьssige Ьbersetzung, f, -, -en.

54. повноцінний переклад - див. "завершений".

55. послідовний переклад - Konsekutivdolmetschen, n, -s; konsequentes Dolmetschen.

56. прагматична спрямованість тексту перекладу,— Zweck (m, -s, -e) des Ьbersetzungstextes.

57. практика перекладу - Praxis (f, -) der Ьbersetzung, f, -. ;.;.

58. прийом перекладу - Ьbersetzungsverfahren, n, -s, -.

59. прикрашаючий переклад - poetische (schцne, verfeinerte, verschц­nende, verschцnernde) Ьbersetzung, f, -, -en.

60. прикрашення перекладу - див. "збагачення". ~ :

61. професійний рівень перекладача - Ьbersetzungskompetenz, f, -, -en.

62. процес перекладу - ЬbersetzungsprozeЯ (m, -sses, -sse), Ьbersetzen, n, -s.

63. рівноцінна заміна - Дquivalent, n, -es, -e.

64. рівноцінність (перекладу та оригіналу) - Дquivalenz, £ -, -en; Gleich­wertigkeit (des Translats und des Originals), f, -.

65. сваволя перекладача - Interpretationsfreiheit, f, -, -en.

66. синхронний переклад - Simultandolmetschen, Synchrondolmetschen, Stegreifdolmetschen, n, -s.

67. слово-паразит (у перекладі) - Floskel, f, -, -n.

68. типи тексту - Textsorte, f, -, n.

69. точна відповідність (перекладу оригіналу) - див. "рівноцінність".


 

70. точний переклад - adдquate (genaue, treue, vollendete) Ьbersetzung, f, -, -en.

71. формальний переклад - formgetreue Ьbersetzung, f, -, -en.

72. функціональний переклад - funktionale Ьbersetzung, f, -, -en.

73. хибні друзі перекладача - falsche Freunde des Ьbersetzers.

74. художній переклад - див. "переклад художньої літератури".

75. шлях перекладацьких компенсацій - Kompensationsstrategie, f, -, -n.

' 5


 




M 3. Типові скорочення у фаховій німецькій літературі

Аа

аAtomgewicht - атомна вага А Ampere - ампер

ABAusfuhrungsbestimmungen - техничні умови; технічна специфі­кація; правила виконання д. D. дuЯerer Durchmesser - зовнішній діаметр Ah Amperestunde - ампер-година Ah. Anhдnger - причеп AkkuAkkumulator - акумулятор AI. Anlasser - пусковий пристрій, стартер ag. Bull.-kochendes Wasser - вода, що кипить a.u.s.verhandelt wie oben - діяти, як мовлено вище д. W. дuЯere Weite - зовнішній розмір

Bb

b, В 1) Beschleunigung - прискорення; 2) Breite - ширина

В. А. Betriebsanweisung - інструкція з обслуговування; інструкція з

експлуатації Bm.Bauvnuster - будівельний зразок В. Ь. а. Breite ьber alles - максимальна ширина bzw.Beziehungsweise - або, тобто, відповідно

Сс

сGeschwindigkeit - швидкість

С Zentrum - центр

°С Grad Celsius - (стільки-то градусів Цельсія)

ca.cirka - біля, приблизно

calKalorie - калорія

cbmKubikmeter - кубічний метр

cemKubikzentimeter - кубічний сантиметр

edmKubikdezimeter - кубічний дециметр


cmZentimeter - сантиметр > ! ■

cm/sekZentimetersekunde - сантиметр за секунду

d; dmDurchmesser - діаметр

D; DM Dieselmotor - дизельний двигун

DaAuЯendurchmesser - зовнішній діаметр

D. А. Dienstanweisung - інструкція, керівництво

DL Druckluft - стиснуте повітря

dmDezimeter - дециметр

Drp.Druckpunkt - центр тиску

Ds.Drehstrom - трифазний струм

Ее

Е Element - елемент; Energie - енергія; Erstarrungspunkt - пункт

застигання EM Elektromotor - електродвигун; Elektromagnet - електромагніт emoeinmotorig - одномоторний emwelektromagnetische Welle - електромагнітна хвиля

Ff

f Frequenz - частота

F Fusionspunkt - пункт плавлення;

Flдche - площа

FAFernantrieb - привід на відстань, дистанційне управління

FI Fernleitung - лінія електропередачі

fl. flьssig - рідина

FI. Flдche - площина, поверхня

Fu Funk- радіо

Gg

g Gramm - грам

G elektrischer Leitwert - електропровідність; Gewicht - вага, Ge­wichtsschwer punkt - центр ваги системи; Schubmodul - модуль зсуву, модуль ковзності


 




Ge Gehдuse - корпус; GuЯeisen - ливарний чавун

GG GrauguЯ - сірий чавун

GM Gebrauchsmuster - зразок, модель

gpr geprьft - перевірено

Gs Gleichstrom - постійний струм

Gu Gummi - гума

Hh

hHцhe - висота; Stunde - година

H Hдrte - жорсткість; твердість; magnetische Feldstдrke - напруга

магнітного поля - . у

Н. D. Hochdruck - високий тиск
HS Hochspannung - висока напруга ;>!/;

HzHertz-герц
HzlHeizleitung - теплова мережа :

І. D. im Durchschnitt - в середньому

і. G. im Gange - в дії, в динаміці

і. Т. im Trockenzustand - в сухому стані

і. W. innere Weite - внутрішній діаметр ;

Кк

к Kilo - кілограм Кар Kapazitдt - ємкість kbmKubikmeter - кубічний метр

KF Korrosionsfestigkeit - корозійна стійкість; Kraftfahrzeug - авто­мобіль kg Kilogramm - кілограм kmKilometer — кілометр

km/sekKilometer/Sekunde - кілометр в секунду km/st; km/hKilometer/Stunde - кілометр в годину KradKraftrad - мотоцикл


KrwKraftwagen - автомашина — ч чи А

KS Kьhlstдrke - ступінь охолодження :>--у і \

kWKilowatt - кіловат

KWKraftwerk - електростанція; Kurzwelle - коротка хвиля і KWhKilowattstunde - кіловат-годин

LI

I. Lдnge - довжина; Liter - літр . * •
L Leitung - лінія

Lg Legierung - сплав; Lцsung - розчин ■. ''•

LKWLastkraftwagen - вантажний автомобіль

II. leicht lцslich - легкорозчинний
LM Leichtmetall - легкий метал
LWLangwellen - довгі хвилі

Mm

mMasse - маса; Meter - метр

M Mitte - середина; Modell - модель, зразок; Molekulargewicht -'мо­лекулярна вага max.Maximum - максимум, межа mg Milligramm - міліграм minMinute - хвилина mmMillimeter - міліметр m/sek; m/sMeter/Sekunde - метрів за секунду M t. Motor - двигун MW Mittelwelle - середня хвиля, хвиля середнього діапазону

Nn

N Leistung - продуктивність, потужність

Norm- норма, стандарт, зразок

ND Niederdruck - низький тиск

NF Normalformat - стандартний розмір

n. Gr. (in) natьrlicher GrцЯe - у справжній розмір


 




Nirosta nichtrostender Stahl - сталь, що нержавіє N. P. Normalpackung - звичайний пакунок; Nullpunkt - пункт замер­зання n. zul. nicht zulдssig - неприпустимий

Оо

О Oberflдche - поверхня

Ol. Oleum - олія (мінеральнна)

Рр

р Druck - тиск

pa. prima - першокласний, вищої якості

РЕ PaЯeinheit - одиниця допуску

PKWPersonenkraftwagen - легковий автомобіль

pmPermanentmagnet - постійний магніт

PSPferdestдrke - кінська сила (к.с.)

Qq

Q Qualitдt - якість

Quantitдt - кількість; Querkraft - поперечна сила

Qu Quelle - джерело; Querschnitt - поперечний переріз, профіль

qra Quadratmeter - квадратний метр

qmmQuadratmillimeter - квадратний милімстр

Rr

rRadius - радіус

R elektriscner Widerstand - електричний опір; Laufrad - працююче

колесо Re Regler - регулятор Rg RotguЯ - мідний сплав rep. bed.reparaturbedьrftig - підлягає ремонту RH Hochspannungsteil - сторона високої напруги rd.Rund - приблизно


Ss

S; SekSekunde - секунда

s. Spaltbreite - величина шпари

Sa. Sammler - акумулятор

Schk., SkSchaltkasten - коробка швидкостей; разподільна коробка

Sd.Siedpunkt - точка кипіння

Sd.Sonder- - особливий, спеціальний

SE elektrische SchweiЯung - електрозварювання

SG spezifisches Gewicht - долева вага

SmpSchmelzpunkt - пункт плавлення

SSsynthetischer Schmierstoff- синтетичне мастило

Tt

t. Teilung - тиск (шкали); Tonne - тонна; Zeit - час T; t. absolute Temperatur - абсолютна температура; Dreh-krafi - мо­мент обертання; Takt - такт TfTelefon - телефон Trgf.Tragfдhigkeit - вантажопідйомність, допускаєме навантаження

Uu

U elektrische Spannung - электрична напруга (у вольтах); innere En­ergie - внутрішня енергія u.a. und andere - т. п., й інші; unter anderen - в том числі, серед тих u. д. und дhnliche(s) - та аналогічні, та подібні ugf.ungefдhr - приблизно, близько, біля UKWUltrakurzwelle - ультракоротка хвиля Ьl Ьberwachungslampe - контрольна лампа U/min, U/MinUmdrehungen in der Minute - оберти за хвилину USUltraschall - ультразвук

Vv

v Geschwindigkeit - швидкість V Volt - вольт; Volumen - обсяг


 



§73


verb,verbessert - покращений

Verf. Verfahren - метод обрабітку

vgl.vergleich(e) - порівняй

vkverkьrzt - скорочений, вкорочений

Vk Verteilerkasten - комутатор; разподільна коробка

Ww

w Windungszahl - число витків

W Wechselstrom - змінний струм; Weite - ширина; Watt - ват

wf. wasserfrei - безводний

WkzgWerkzeug - інструмент

W.M. Winkelmesser - транспортир, кутомір

Zz

Zg Zug - тяга

Zk Zьndkerze - запальна свічка

ZI Zahl - число

Zz Zylinderzahl - число циліндрів


Ms 4. Нормативна транслітераційна таблиця для відтворення українських власнихназв

Додаток до рішення № 9 Української комісіїз питань правничої термінології, протокол2 від 19 квітня 1996 р.

 

 

 

А В с D Е
Укр. літери Лат. літери Примітки Приклади застосування
А А   Алушта - Alushta
Б В   Борщагівка -Borschahivka
В V   Вишгород - Vyshhorod
Г H,gh Н-у більшості випадків Гадяч - Hadiach
gh - при відтворенні сполуки Згорани - Zghorany
Г G   Ґалаґан - Galagan
д D   Дон - Don
Е Е   Рівне - Rivne
Є Ye, ie Ye-на початку слова Єнакієве - Yenakiieve
іе - в інших позиціях Гаєвич - Haievych
Ж Zh   Житомир - Zhytomyr
  Закарпаття - Zakarpattia
и Y   Медвин - Medvyn


 

 

 

І { ....',:   Іршава - Irshva
І Yi, і Yi-на початку слова їжакевич - Yizhakevych
і - в інших позиціях Кадіївка - Kadiivra
и Y,i Y-на початку слова Иосипівка - Yosypivka
і - в інших позиціях Стрий - Stryi
К К   Київ - Kyiv
л L   Лебедин - Lebedyn
м м   Миколаїв - Mykolaiv
н N   Ніжин - Nizhyn
  Одеса - Odesa
п Р   Полтава - Poltava
р R   Ромни - Romny
с S   Суми - Sumy
т т   Тетерів - Teteriv
У и   Ужгород - Uzhhorod
ф F   Фастів - Fastiv
X Kh   Харків - Kharkiv
ц Ts   Біла Церква - Віїа Tserkva
ч Ch   Чернівці - Chernivtsi
ПІ Sh   Шостка - Shostka
ЗО щ Sch   Гоща - Hoscha
ь   (див. коментар) Русь - Rus; Львів - L'viv

 

 

 

32. ю Yu, iu Yu-на початку слова Юрій - Uyrii
iu - в інших позиціях Крюківка - Kriurivka
33. я Ya, ia Ya-на початку слова Яготин - Yahotyn
іа - в інших позиціях Ічня - Ichnia
  ' (апостроф)   (ДИВ. коментар) Знам'янка - Znamianka

Правила відтворення українських власних назв

2. Відтворення українських власних назв засобами англійської мови - відбувається шляхом транслітерації (політерного перезапису за до­ помогою… 3. Вимоги цих правил не обов'язкові для запису українських імен іно­ земних… Коментар до транслітераційної таблиці: у певних сферах відтворення українських власних назв допускається спрощений…

I


84^Овчинников В. А. Поэзия Г. Гейне в оценке и переводах М. Л. Михайло-"" ва // Ученные записки МГПИ: Зарубежная литература. - 1969. - № 324.

85. Огуй О. Д. Актуальні проблеми німєцько-українського перекладу. -Чернівці: Рута, 2004. - 256 с.

86. Огуй О. Д., Івасюк О. Я. Лінгвістика та перекладознавство: Мов­ні концепції та способи (прийоми) перекладу // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 165-166: Германська філологія. -Чернівці: Рута, 2003. - С 145-157.


Для нотаток


– Конец работы –

Используемые теги: теорія, практика, перекладу0.066

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

Теорія та практика колективного виховання А,С,Макаренка
Це пов’язано з тим, що ці науки є фундаментальними у вивченні взаємодії між індивідами. Теми міжособових стосунків, взаємин колективу тощо,… Тут іде подання головних ознак колективу, стадій його розвитку, а також уся… Кожна людина бере свій початок від сім’ї. Тут відбувається її перше становлення, як особистості, пізнання і засвоєння…

Характеристика бази практики. Історична довідка та коротка характеристика бази практики. Схема управління підприємством
Вступ... Характеристика бази практики... Історична довідка та коротка характеристика бази практики...

РАБОЧАЯ ПРОГРАММА ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ ПРАКТИКИ «Стажировка» (квалификационная практика) Специальность 060108 «Фармация»
РАБОЧАЯ ПРОГРАММА... ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ ПРАКТИКИ Стажировка квалификационная практика...

СБОРНИК ПРОГРАММ ПРАКТИК 2.3. ФОРМЫ, МЕСТО И ВРЕМЯ ПРОВЕДЕНИЯ ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ ПРАКТИКИ
Министерство образования и науки Российской Федерации Рубцовский индустриальный институт филиал ФГБОУ ВПО Алтайский государственный технический... О П Осадчая Е В Дирша... СБОРНИК ПРОГРАММ ПРАКТИК...

Экономическая практика и практика менеджмента по Октябрьскому сельскому округу Красноармейского района
Руководитель экономической и практики менеджмента доцент кафедры государственного и муниципального управления Авджян Георгий Дмитриевич График… В ходе прохождения практики мною были изучены следующие вопросы проблема… В ходе изучения вышеуказанных проблем было выявлено следующее 1. Изучен механизм управления предпринимательской…

Федералістська модель ЄС: теорія і практика. (укр)
Конфедераця як форма союзу держав, що збергають суверентет практично в повному обсяз, порвняно рдко зустрчалася в стор. Конфедерацями були… Одн з них була Сенегамбя, що обднала в 1982 р. дв держави - Гамбю Сенегал - у… Така ж доля чекала в 1961 р. на Обднану Арабську Республку - конфедерацю, створену гиптом Сирю в 1958 р. Досвд стор…

Практика применения норм ГК и ТК РФ в практике расследования несчастных случаев
Охрана труда - система обеспечения безопасности жизни и здоровья работников в процессе трудовой деятельности, включающая правовые,… Основным методом охраны труда является использование техники… Улучшение условий труда дает и экономические результаты: уменьшение потерь, связанных с травматизмом, профессиональной…

Отчет по методической практике по географии Руководитель практики
Ленинградский государственный университет имени А С Пушкина... Кафедра географии и естествознания...

ПРОГРАМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ «Навчальна практика в школі»
БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Нститут психолого педагогічної освіти та мистецтв...

З дисципліни Економічна теорія Економіка з дисципліни Економічна теорія Економіка КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ... ХАРКІВСЬКИЙ КОМП ЮТЕРНО ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ... НТУ ХПІ...

0.042
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам
  • Переклад суспільно-політичних реалій (на основі перекладу статей з газети Нью-Йорк Таймс) В наш час, час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став, можливо,… Причиною останнього є і те, що реалії – слова, які найбільш яскраво… В даній курсовій роботі переклад реалій розглядається на прикладі перекладу статей з газети “Нью Йорк Таймс”. Автор…
  • М.Т. Рильський як теоретик та практик художнього перекладу Радість творчої праці, глибокий патріотизм, що поєднує палку любов до Батьківщини з живим відчуттям дружби народів, інтернаціональної єдності… А проте це новий етап у розвитку української мови i взагалi в розвитку… Після того, як спала хвиля перекладів-переспівів, що ставили собі завдання «українізувати» іншомовного автора…
  • технологическая практика В приложении: Свидетельство об образовании юр.лица №1 Св-во о постановке на налоговый учет №2 Доверенность №3 Устав №4 Договор на учреждение ООО №4… Приложение №6. Моими функциональными обязанностями являются: 1. Финансы. 1.… Критерии эффективности работы в направлении эффективного товарообеспечения: обеспечение планового уровня наценки через…
  • Отчёт по практике в службе судебных приставов Необходимость в объективных знаниях системы принудительного исполнения правовых норм связана с тем, что судебное решение, которое не может быть… Руководителем моей практики являлся заместитель начальника Пятигорского… Перед началом практики со мной был проведен вводный инструктаж, в котором разъяснили понятие службы судебных…
  • Отчет по практике в Анапском таможенном посту Изучение этих положений велось на основе: – Правил пожарной безопасности в Российской Федерации (ППБ 01-03), утвержденных Приказом МЧС России от 18… Прибыв в Анапский т/п, передо мной появились две первоначальные задачи: 1.… Выбор темы оказался весьма проблематичным.Во-первых, в связи с указаниями моего руководителя по практике от Академии,…