Слова в суспільстві та особливості їх перекладу

Словниковий склад мови як частково відкрита система є об'єднан­ням різнотипних полів, груп та її окремих парадигм. Він містить як власні назви, так і загальні. Незліченому числу загальних назв, що стосуються одиничних об'єктів (позначення людей, топонімів тощо), протистоять у суспільстві відносно обмежені лексичні угрупування загальних назв. Вони розділяються за різними критеріями - співвід-

 

несеністю з різнотипними соціальними групами. Це - лексика профе­сійних груп (терміни та професіоналізми), соціально-територіальних груп (мова Ossi - Wessi), соціальних прошарків, певної статі (чоловічої чи жіночої), вікових груп (молодіжні вислови та мова дошкільнят чи старшого покоління), груп дозвілля (спортивний, дискотечний сленг) та кримінальних груп (арготизми). Зупинимося на них детальніше.

і § 4.7.1. Професійна лексика (професіоналізми, терміни та інтер-націоналізми)

У процесі суспільного виробництва значно посилюється пізнання навколишньої дійсності, що спричиняє до кількісного збільшення зро­зумілих для людини її аспектів та, відповідно, до суттєвого зростання необхідних слів. Значну кількість з них складають терміни та фахові жаргонізми, сформовані спеціалістами в процесі фахової комунікації для своїх професійних занять, кількість яких перевищує загальновжи­вану лексику щонайменше в 5 разів. Термінамивиступають чітко де-фіновані, однозначні та стилістично нейтральні слова та вирази, що вживаються в певній галузі: Quadratwurzel; Diesel. За сферою вживан­ня відрізняють відносно точні природничі {Membran, Synthese), техніч­ні (Schraubenzieher; PC) та нечіткі суспільні терміни (Demokratie, Frei­heit). Фаховими жаргонізмамивиступають експресивно переосмис­лені в комунікації варіанти відомих слів, як наприклад: метонімічний ужиток eine Lunge, ein Magen для позначення шлункової чи легеневої операції в медицині. До них належать і ряд скорочень: OB (ohne Be­fund: без змін), OP-Saal (операційний зал). Завдяки дії мас-медіа термі­нологія (і новостворена, і запозичена) все глибше проникає в загально-побутову мову, про що засвідчує широкий вжиток лексики освіти (Aus­bildung, herausbilden, heranziehen), політики (Lobby, Image), економіки (entWirtschaften; Management), медицини (Herztransplantation, AIDS), електроніки (Software, PC, Taschenrechner), мистецтва (Mosaik) та му­зики (Fuge) у мові художніх творів. Вивчення термінологічних аспектів для практики та теорії перекладу є настійною потребою сьогодення, бо навіть у художньому тексті ці аспекти стають стилістичним засобом, за використанням якого приховуються певні авторські наміри.

йіачму частину термінів складають інтернаціоналізми (комуніка­ційні терміни, спільні для багатьох мов, що стосуються актуальних Пишіть науки й техніки). Відносно часте вживання цих термінів зу­мовлюється не лише намаганням відтворити певні, інколи тимчасово (Ідсутиі у цій мові реалії (der Sputnik у німецькій мові 60-х pp.), але й При і пениям надати фразі більшої милозвучності (Phantasie - Einbild-Ьliyiskraft, Harmonie - Einklang, Musik — Tonkunst), уникнути у вислов­люванні непотрібних асоціацій (Autor замість Dichter "автор, поет"), Чіткіше виразити абстрактні міркування (dominieren замість конкрет­них vorherrschen, Ton angeben), тобто оптимально забезпечити комуні-Кицію нейтральним мовним матеріалом. Проте елементарне зіставлен­ня цих слів за тлумачними словниками показує, що їх обсяги значень для української та німецької мов рідко коли збігаються. За тлумачними словниками слово піонер в українській мові має рідко вживане значен­ня "першопроходець" та "член молодіжної організації комуністичного спрямування", що стало історизмом. У німецькій мові (за зразком ан­глійської) інтернаціоналізм Pionier отримав ще інше значення "мінер, нійськовослужбовець саперних частин". Інший інтернаціоналізм Revo­lution буцімто мав би перекладатися повсюди словом "революція", про­те в термінологічному словосполученні "geologische Revolutionen der Erde" його переклад звучить як "геологічні катаклізми землі".

Серед інтернаціоналізмів виділяється група "несправжніх друзів перекладача" (Falsche Freunde des Ьbersetzers), слів та словосполу­чень, які збігаючись за формою з українськими інтернаціоналізмами, виражають достатньо відмінний зміст. Зразками таких слів можуть послужити: Kultusminister не "міністр культів", а "міністр культури", ein routinierter Ьbersetzer - не "фахівець-рутинер", а "досвідчений пе­рекладач"; німецьке Produktion - не "продукція як сума продуктів", а "процес їх виготовлення". "Несправжні друзі перекладача" (на кшталт Konserven "музичні записи" тощо) стають джерелом багатьох перекла­дацьких ляпсусів, яких можна було б уникнути, якщо своєчасно зирну-ти у "Словник несправжніх друзів перекладача" чи німецький тлумач­ний словник (на зразок WAHRIG, DUDEN), інтуїтивно відчувши певну змістову невідповідність.

Л. Г. Латишев наводив у своїх лекціях анекдотичний випадок із пе­рекладацьких промахів. Головний персонаж фільму часів НДР, якого

 

відрахували з вищого навчально закладу за погане навчання, скаржив­ся своїй коханій на батька: Ich sollte unbedingt Akademiker werden. Alles andere interessierte ihn nicht. Перекладач фільму захоплено переклав: "Батько хотів, щоб я обов'язково став академіком, а решту його не ці­кавило", не врахувавши різниці між Akademiker "людина, що має вищу освіту, закінчивши вуз" та Akademiemitglied "член Академії наук". Че­рез перекладацький ляпсус батько героя перетворився в самовпевнено-го самодура, який поставив синові непосильні та більш ніж нереальні завдання - академіками стають далеко не всі талановиті вчені.

Досвідчена літературний редактор Н. Галь багаторазово заклика­ла викорінювати "словесну алгебру", вплив канцеляризмів, основу яких складають ті ж іноземні запозичення чи їх незграбні кальки: мо­мент, проблема, результат, ситуація, людська істота {human being, mдnnliches Wesen), річ {thing, Ding, chose) тощо. Перекладачеві не слід забувати простої істини: слова, які в європейських мовах існують у по­всякденному вжитку, отримують у нас інший, офіційний відтінок, зву­чать "по-іноземному", неприродно. Тому, якщо це не медичний текст, замість "він відчув глубоку депресію" краще написати "вш зовсім за­непав духом". Не треба господині "вирішувати проблеми, що приготу­вати" - їй треба вирішити, що приготовити. "Ситуація не залишала їй вибору (простіше: у неї не було вибору). Це ж стосується й інших випадків: інтуїція підказувала їй (чуття), симптоми, які її стурбува­ли (ознаки); я не рекомендую з ним зв'язуватися (не раджу); він був компетентний (він знав свою справу); ми знаходимося перед дилемою (перед вибором); його нерви не витримали (у нього не вистачило ви­тримки); це абсурді (дурниця!).