Згідно Бюджетної класифікації, в ресурсних платежів відносять:
o Плата за землю.
o Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
o Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.
o Збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.
o Платежі за користування надрами.
o Плата за використання інших природних ресурсів.
Плата за землю (земельний податок) стягується на підставі Закону України "Про плату за землю" [36]. Платниками податку виступають фізичні та юридичні особи, яким земля надана у власність або користування. Об'єктом оподаткування є площа земельної ділянки, ставки податку диференціюють залежно від призначення земель (сільськогосподарського або несільськогосподарського призначення). Ставки податку на землі сільськогосподарського призначення диференціюють залежно від напрямів використання (рілля; сінокоси, пасовища; багаторічні насадження) і родючості грунтів (згідно земельного кадастру). Ставки податку на землі несільськогосподарського призначення диференціюють залежно від знаходження земельної ділянки в межах населеного пункту (центр, серединна зона, периферія).
Від сплати земельного податку звільняють фізичних осіб за умови передачі земельних ділянок та земельних паїв в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку. Нарахування земельного податку фізичним особам проводять державні податкові інспекції, юридичні особи зобов'язані самостійно проводити нарахування податку на землю та його сплату. Сума земельного податку може бути віднесена юридичною особою до складу витрат [ЗО, ст. 5, п. 5.2.5]. Сплату земельного податку здійснюють в 2 терміни рівними частинами: до 15 серпня і до 15 листопада, але вона може також бути внесена одноразово за першим строком сплати.
Збір за геологорозвідувальні роботи стягують до бюджету на підставі Кодексу України про надра [5] та Порядку встановлення нормативів відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету [55]. Платниками збору є суб'єкти підприємництва, які видобувають корисні копалини, підземні прісні, мінеральні і термічні води. Норми відрахувань затверджує Мінекономіки України. Об'єктом обчислення відрахувань є вартість видобутої мінеральної сировини або його переробки.
Збір за спеціальне використання природних ресурсів включає:
1) плату за спеціальне користування надрами [3];
2) плату за спеціальне водокористування [1];
3) плату за спеціальне використання лісових ресурсів [8];
4) плату за спеціальне використання радіочастотного ресурсу України [41].
Плата за користування надрами здійснюють суб'єкти підприємництва, які:
1) використовують надра для видобування корисних копалин (вугілля кам'яне, вугілля буре, металеві корисні копалини, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічна, гірничорудна і будівельна сировина, нафта, конденсат, природний газ, мінеральні грязі, мул, термальні та промислові підземні води , мінеральні підземні води, інші прісні підземні води, уранова руда, дорогоцінні, напівкоштовні, виробні камені, облицювальні матеріали);
2) використовують надра у цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин (для будівництва та експлуатації підземних споруд);
3) використовують надра для розміщення відходів.
Об'єктом справляння плати є обсяг погашених у надрах балансових запасів корисних копалин і обсяг видобутих (в залежності від виду копалин). Базові нормативи плати встановлюються постановами Кабінету Міністрів України.
Плата за спеціальне водокористування здійснюють усі суб'єкти підприємництва - водокористувачі. Об'єктом оподаткування є обсяг забраної води; тарифи диференціюють за водогосподарськими мережами залежно від басейну річок і підземними водними джерелами залежно від адміністративної одиниці (області). Плату встановлює постанова Кабінету Міністрів України. Спеціальне водокористування - забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти. Використання води трактують як процес її вилучення для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення.
Плата за спеціальне використання лісових ресурсів здійснюють юридичні та фізичні особи, які заготовляють деревину. Об'єктом плати є обсяг заготовленої деревини в м8. Ставки плати встановлені у вигляді такси плати в грошовому вираженні. Таксі диференційовані по лісотаксовіми поясами; видами основних порід лісу; якістю деревини; сортами деревини; лісозаготівельними розрядами. Ставки плати встановлює постанова Кабінету Міністрів України.
Збір за використання радіочастотного ресурсу платять на підставі Закону України "Про радіочастотний ресурс України" [41], Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України" [54]. Збір за використання радіочастотного ресурсу України сплачують юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням радіоелектронних засобів або радіовипромінювальних пристроїв. Використання радіочастотного ресурсу - це діяльність користувачів радіочастотного ресурсу, пов'язана з випромінюванням електромагнітної енергії в межах радіочастотного спектра. Ставки збору встановлені в залежності від виду радіозв'язку та діапазону радіочастот, у якому здійснюється випромінювання, в грн за 1 МГц смуги радіочастот, визначеної в ліцензії на використання радіочастотного ресурсу України. Радіочастотний ресурс є обмеженим, це виражається в тому, що одній і тій же смугою радіочастот може користуватися тільки один суб'єкт господарювання. Тому виникає необхідність регламентації використання радіочастот допомогою ліцензування. Ліцензія на використання радіочастотного ресурсу України є документом, що засвідчує право ліцензіата використовувати ті чи інші номінали та смуги радіочастот, дозволені ліцензією для використання в тому чи іншому регіоні. Спеціальні користувачі радіочастотного ресурсу, визначені [54], не платять збору за спеціальне використання радіочастотного ресурсу та не отримують ліцензію. Ставки збору за використання радіочастотного ресурсу затверджені постановою Кабінету Міністрів України [57].
Рентні платежі стягують до бюджету на підставі Указу Президента України "Про встановлення рентної плати на нафту і природний газ, що видобувається в Україні" [49]. Ставки рентної плати встановлюють спільним рішенням Міністерство економіки, Міністерство фінансів і Державний комітет України по нафті і газу. Об'єктом оподаткування є обсяг видобутої нафти в тоннах і газу в м3. Платниками податку є нафтогазовидобувні підприємства.
Збір за забруднення навколишнього середовища платять на підставі Закону України "Про охорону навколишнього середовища" [31]. Платниками збору є суб'єкти підприємництва, які здійснюють викиди і скиди забруднюючих речовин у атмосферу, поверхневі, територіальні і внутрішні морські води, підземні горизонти та розміщують відходи у навколишньому середовищі. Розмір плати встановлює Кабінет Міністрів України. Об'єктом нарахування плати є обсяг забруднюючих речовин