Планування занять з трудового навчання

Планування занять з трудового навчання.

Планування занять в майстернях включає в себе такі етапи: підготовка вчителя до навчального року, підготовка вчителя до уроку, підготовка вчителя до навчальної теми. Планування навчальної роботи починається з вивчення шкільної програми і пояснювальної записки.

У пояснювальній записці розкривається завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки й оцінки діяльності учнів та інших. У програмі визначено обсяг знань, умінь і навичок яких повинні набути на цих заняттях. У кожному класі навчальний матеріал занотовано в теми і визначено кількість годин на кожну тему. Послідовність вивчення тем, передбачених програмою, вчитель може змінити. Так само може бути змінена кількість годин на вивчення окремих тем. У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об’єктів роботи.

Після вивчення шкільної програми вчитель вибирає вироби, які будуть об’єктами роботи для учнів. Вибір виробів є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя до проведення занять, бо вони повинні бути суспільно корисними за своїм призначенням.

До вибору виробів ставлять такі вимоги: Виготовлення вибору повинно складатись з операцій, передбачених навчальною програмою. Не рекомендується планувати учням виготовлення більше двох однакових виробів, щоб не знищувався інтерес до роботи. Виготовлення виробу повинно бути посильним для учнів щодо точності обробки і запланованої форми часу. Підібравши вироби, можна переходити до складання календарно-тематичного плану.

Календарно-тематичний план складається для того, щоб передбачити, скільки потрібно матеріалів, коли їх слід придбати і яким додатковим устаткуванням та інструментами поповнити майстерні. Залежно від місцевих умов календарно-тематичний план можна складати відразу на навчальний рік, на півріччя або чверть. Якщо школа має постійне і надійне джерело постачання матеріалів, план можна складати на цілий рік, бо є певність, що він буде виконаний. Якщо матеріал надходить з випадкових джерел і не може наперед запланувати матеріали за сортиментом, то план складають на короткій період, але не менше, як на чверть.

Після того коли складений календарно-тематичний план, вчитель здійснює підготовку до навчальної теми. Увесь матеріал навчальної теми вже поділено календарно-тематичному плані годинні заняття так, щоб не було уроків, повністю присвячених виконанню теоретичного матеріалу. Теоретичний матеріал розподіляють при цьому по можливості між окремими уроками так, що він був пов’язаний з практичною роботою учнів і щоб вивчення його займало не більше як 20-25% навчального часу. Головним етапом у підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактично обґрунтований взаємозв’язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань.

Цілком зрозуміло, що знання вчителя повинні бути значно ширші і глибші, ніж ті, яких повинні набути цині. Тому джерелами для підготовки вчителя повинні бути посібники з столярної справи, художньої обробки металу, розраховані на майстрів виробництва.

Учитель повинен бути готовим до відповіді на запитання учнів які виходять за межі навчальної програми, а для цього треба добре знати теоретичні основи професій, елементи яких вивчається на заняттях. Треба також добре володіти відповідними професійними навичками.

Тому до початку занять учителеві рекомендується самостійно виконувати обсяг роботи, що заплановано для учнів. Це дуже важливо з методичної точки зору. Методика підготовки вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою. Учитель переглядає матеріал шкільного підручника і орієнтується на ньому, коли подає повний матеріал. Така орієнтація потрібна з двох причин: 1) у підручнику викладено мінімум матеріалу достатньо для виконання навчальної програми; 2) навчальний матеріал викладено на рівні, що відповідає загальному розвитку учнів і їх знаннях з основ наук. Поряд з цим учитель ознайомлюється з навчальною літературою з суміжних предметів. Щоб зробити трудову діяльність учнів свідомою і використати їхні знання з основ наук у процесі виконання трудових завдань, треба мати уявлення, яких знань і вмінь вони набувають на уроках фізики, хімії, креслення, математики, трудового навчання, та ін. До початку заняття вчителеві рекомендується самому виготовити об’єкт, який він запланував дати учням як трудове завдання.

З методичної точки зору це важливо з кількох причин: 1) підвищується авторитет учителя, коли учні бачать, що він досконало володіє трудовими прийомами і може бути для них особистим прикладом; 2) зразки, виготовлені вчителем, є еталоном для учнів; 3) виконуючи цю роботу, вчитель може чітко уявити собі, які можуть бути в учнів помилки, що дає матеріал для розробки методики заняття. Якість проведення уроку залежить значною мірою від підготовки вчителем організаційних питань.

Кожний учень повинен бути забезпечений комплектом різальних інструментів, а також належної кількістю заготовок.

Треба мати достатню кількість запасних інструментів і заготовок на той випадок, коли будь-якій інструмент вийде з ладу, а заготовка буде зіпсована. Учитель праці повинен передбачати, додаткову роботу для сильних учнів, які виконують завдання раніше від інших. Інструмент заточує на заточувальному верстаті сам учитель; учнів з міркувань безпеки до цієї роботи не допускають.

Дуже важливо до вчителя підготовити технічну документацію. Це насамперед рисунки і технологічні карти. Залежно від складності виробу, від підготовленості учнів вирішується питання про те, яку форму матимуть технологічні карти, які вказівки вони міститимуть. У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а меті уроку розкривають навчальні завдання. Об’єкт роботи зазначають у тих випадках, коли учні виготовляють вироби.

В урочному плані треба перелічити устаткування, інструменти і всі наочні посібники, що використовуватимуться на уроці. Хід уроку визначається типом останнього, розкриває його структуру, послідовність чергування елементів і час, відведений на кожний з них. Отже, результатом планування є перспективне планування (кінцевим результатом якого є календарно-тематичний план), а поточне (результатом якого план конспект). 2.3 Експериментальна перевірка розробленої методики формування системи знань і вмінь з технології обробки металу на верстатах з трудового навчання (профіль “Металообробка”). З метою перевірки методики ми обрали два класи 9-А – в кількості 14 юнаків і 9-Б – в кількості 16 юнаків, які були майже однакові за рівнем розвитку. 9-А клас був контрольний, а 9-Б експериментальний.

На початку педагогічної практики для обох класів ми дали контрольні роботи, в зміст яких входили, як питання теоретичного характеру, так і практичні завдання. Хочеться відмітити, що учні погано справились як з теоретичними питаннями, так із виконанням практичної роботи.

Звідси випливає висновок про те, що діти слабо володіють технічною термінологією, тобто не користуються технічною і додатковою літературою, у них слабо сформована система технічних понять. Про що і свідчать оцінки, наведені у таблиці (на прикладі 9-Б класу) № з/п Прізвище та ім’я Оцінки підсумкова Середня 1. Бурега Анатолій 6 6, 23 2. Бондарчук Олексій 8 3. Гриськов Юрій 4 4. Гонтар Андрій 7 5. Козак Роман 6 6. Кошись Дмитро 5 7. Мацюк Вадим 9 8. Міщинський Олександр 4 9. Потапчук Микола 7 10. Побережнюк Валентин 7 11. Шаповаленко Ігор 5 12. Шевчук Володимир 4 13. Яновський Євген 5 Майже аналогічні результати були отримані й у 9-А класі. Після того як ми проводили заняття по розробленій методиці, вкінці ми знову дали учням контрольну роботу.

Як показали результати її написання, учні 9-Б класу показали значно змістовніші і конкретніші знання по володінню системи технічних понять в порівнянні з учнями контрольного класу, де дана методика не застосовувалась, про що і свідчать оцінки, наведені у таблиці: № з/п Прізвище та ім’я Оцінки підсумкова Середня 1. Бурега Анатолій 7 8,46 2. Бондарчук Олексій 9 3. Гриськов Юрій 6 4. Гонтар Андрій 9 5. Козак Роман 11 6. Кошись Дмитро 6 7. Мацюк Вадим 10 8. Міщинський Олександр 11 9. Потапчук Микола 11 10. Побережнюк Валентин 8 11. Шаповаленко Ігор 6 12. Шевчук Володимир 8 13. Яновський Євген 7 На проведеній контрольній роботі була проведена перевірка виконання таких вмінь: І – вибирати і надійно закріплювати заготовку, ІІ – чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки, ІІІ – правильно встановлювати різці в різцетримач IV перевіряти якість оброблених деталей виробу; V – користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі, Результати нашого експерименту найкраще представити у вигляді діаграм по кожному вмінню. рис.1 На цій діаграмі цифрами від 1 до 12 ми позначили середню оцінку класу пораховану за формулою, де і – порядковий номер учня в списку, n – загальна кількість учнів, а римськими числами від І до V ми позначили порядковий номер вміння: І – вибирати і надійно закріплювати заготовку, ІІ – чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки, ІІІ – правильно встановлювати різці в різцетримач IV перевіряти якість оброблених деталей виробу; V – користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі, З цієї діаграми (рис.1) видно, що більшість (4) вмінь з цієї теми запропонованих програмою в експериментальних класах засвоїлись краще, а одне приблизно однаково, але це виявилось не виробниче, а контролююче вміння. Таким чином можна стверджувати, що запропонована методика формування загально трудових вмінь і навичок і створена на її основі навчальна програма цілком себе виправдовують і дають кращі результати в порівнянні з традиційною методикою.