Економічні категорії, закони та принципи. Пізнання і використання економічних законів.

Економічна теорія, пізнаючи об'єктивну економічну реальність, відкриває і формулює економічні категорії, закони і принципи.

Економічні категорії — абстрактні, логічні, теоретичні по­няття, які в узагальненому вигляді виражають родові ознаки певних економічних явищ і процесів. Наприклад: товар, власність, ка­пітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила та ін.

Економічні закони відображають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ. Закони вира­жають сутність економічних відносин.

Економічні принципи — теоретичні узагальнення, що міс­тять допущення, усереднення, які відображають певні тенден­ції розвитку економічної системи.

Принципи пов'язані з економічними законами, але на відміну від них обєктивно у природі не існують. Вони спеціально ство­рюються у процесі систематизації економічних знань і виступа­ють у вигляді певних постулатів які можна розглядати як фор­му реалізації, використання економічних законів. Принципи мають менш стійкий і менш обов'язковий характер, ніж закони.

Економічні закони у своїй сукупності створюють систему економічних законів (рис. 1.10), яка включає всезагальні, за­гальні і специфічні закони. Всезагальні закони вважають зако­нами соціально-економічного прогресу, оскільки вони виража­ють фундаментальні основи та послідовність розвитку людсько­го суспільства на всіх етапах.

Специфічні економічні закони, з одного боку, розкривають сутність соціально-економічних відносин у певній економічній системі в процесі її розвитку, з другого, — окремі її сфери.

Економічні закони мають як спільні, так і відмінні риси по­рівняно із законами природи (рис. 1.11).

Форми пізнавання та використання економічних законів. Існують дві основні форми пізнання та використання економіч­них законів: емпірічна коли люди, не знаючи сутності економіч­них законів, використовують їх несвідомо, інтуїтивно у своїй практичній діяльності, та наукова коли люди, пізнавши і роз­кривши сутність економічних законів, використовують їх свідо­мо, а отже, більш ефективно у своїй економічній діяльності.