НАТУРАЛЬНІ ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ

 

Ця група об'єднує об'єкти неживої і живої природи.

До натуральних об'єктів неживої природи, які вивчаються за програ­мою з природознавства, належать: ґрунти (чорнозем, глинистий, піщаний), корисні копалини (торф, кам'яне вугілля, нафта, граніт, вап­няк, пісок, глина, залізна руда, мідна руда). Вони оформляються в тема­тичні колекції: «Види грунтів», «Горючі корисні копалини», «Руди», «Будівельні корисні копалини». Цих колекцій потрібно стільки, щоб вис­тачило для роботи учнів парами під час засвоєння змісту відповідних тем. Також потрібно мати кілька таких колекцій без підписів. Їх викори­стовують для розпізнавання окремих видів корисних копалин і ґрунтів.

У класі обов'язково повинна бути необхідна кількість окремих зразків названих об'єктів для проведення індивідуальних практичних робіт і дослідів.

Натуральні об'єкти живої природи використовуються у процесі на­вчання як у живому, так і у фіксованому вигляді.

Живі рослини і тварини — це група натуральних об'єктів, які дозво­ляють отримувати учням найбільш повні і конкретні знання про живу природу. Частина їх збирається (у відповідні пори року) на навчально-дослідній ділянці для одноразового використання.

Великі можливості мають кімнатні рослини, якщо вони підібрані відповідно до програми з природознавства. За ними проводяться спосте­реження і виконуються досліди протягом усього навчального року.

До натуральних фіксованих засобів навчання належать: гербарії, ко­лекції, вологі препарати.

Гербарії — це засушені рослини або їх ча­стини, які прикріплені до цупкого паперу. Для кращого зберігання гербарний зразок зверху накривається тонким папером. На ньому обов'язково повинна бути назва рос­лини.

Гербарії можуть бути систематичними і морфологічними.

Систематичний гербарій містить різні види рослин, які об'єднані в одну групу за певною істотною ознакою. Рослини у таких гербаріях по­винні засушуватися з усіма органами. Бажано, щоб на рослині або біля неї знаходились квітка чи суцвіття, плоди і насіння, яке може бути прикріплене у поліетиленовому пакетику.

Для вивчення природознавства у початкових класах обов'язковими є такі систематичні гербарії:

— трав'янисті рослини хвойного лісу («Хвойні ліси»);

— трав'янисті рослини листяного лісу («Листяні ліси»);

— рослини луків («Луки»);

— бур'яни поля («Бур'яни поля»);

— зернові рослини («Зернові рослини»);

— технічні рослини («Технічні рослини»);

— трав'янисті рослини степу («Зона степів»);

— трав'янисті рослини гір («Карпати», «Кримські гори»).

У морфологічному гербарії представлені різні органи рослин, їх ви­дозміни у зв'язку з різними умовами існування, особливості будови і т. ін. Для початкових класів — це частини органів рослин, які самі не можуть бути гербарними зразками. Наприклад, гілочки з листям дерев, кущів різних природних зон.

Під час роботи з гербарним матеріалом необхідно враховувати те, що він дає далеко не повне уявлення про натуральний об'єкт. Якщо рослина представлена повністю, діти можуть визначити її розміри, назвати орга­ни, виявити їх особливості. У той же час уявлення про рослину в цілому буде відносним, оскільки учням важко визначити її колір, деякі особли­вості. Тому доцільно використовувати гербарії у комплексі з іншими засобами наочності, які компенсують зазначені недоліки. Наприклад, образними, аудіовізуальними.

Морфологічний гербарій ніколи не використовується самостійно для формування уявлення про рослину. Він може бути використаний для розширення вже сформованого уявлення, зокрема для виявлення особ­ливостей органів, їх форми, розмірів і т. ін.

Як правило, на всіх етапах уроку гербарій використовується як розда­вальний матеріал. Гербарний аркуш має невеликий розмір, тому під час демонстрації вже із-за другої парти школярі погано розрізняють деталі рослини. Якщо виникає необхідність продемонструвати єдиний екземп­ляр, то учитель повинен пронести поміж рядами або передати на парти, щоб діти роздивилися його зблизька. Такою роботою не можна захоплю­ватися, вона забирає багато часу, якоюсь мірою дезорганізує клас, а користі приносить не так багато. Учні не встигають добре роздивитися об'єкт.

Гербарій виступає основним або додатковим джерелом нової інформації при засвоєнні і, як основа для її актуалізації у процесі закріплення, систематизації і перевірки засвоєних знань і умінь. Він може бути використаний для виконання практичних завдань у процесі застосування засвоєних знань та формування умінь. До таких завдань належать:

— Серед гербарних зразків виберіть трав'янисті рослини степу. Роз­кажіть, які пристосування мають ці рослини до умов життя у степу.

— Серед гербарних зразків виберіть ранньоквітучі рослини. Назвіть їх. Розкажіть, за якими ознаками їх можна розпізнати.

— Розгляньте гербарій. Розділіть рослини на групи. Назвіть їх.

— За гербарними зразками порівняйте між собою такі рослини ... Ви­значте їх подібні ознаки.

— Користуючись гербарним зразком, опишіть зовнішній вигляд рос­лини. Пригадайте, у якій послідовності описується рослина.

Колекції — це зібрання однорідних об'єктів, які мають спільні ознаки. Для колекцій підбираються невеличкі за розмірами об'єкти, але в яких добре розрізняються всі частини. У початкових класах використову­ються колекції: плодів і насіння різних рослин («Дерева, кущі, трави. Розповсюдження плодів і насіння»); шкідливих комах («Комахи»); цикл розвитку білана капустяного («Комахи»).

Колекції застосовуються як роздавальний матеріал з різними дидак­тичними цілями на всіх етапах уроку.

Матеріал для колекцій в основному збирається учнями на уроках-екскурсіях, позаурочних прогулянках, а виготовляється під керівництвом учителя на уроках трудового навчання, на заняттях гуртка юних нату­ралістів і вдома, разом з батьками.

Вологі препарати — це природні об'єкти, які законсервовані у спирті або концентрованому розчині солі. У курсі природознавства застосову­ються вологі препарати циклу розвитку риб, деяких комах, наприклад, бабки, а також окремих органів рослин, великих квіток, плодів і коре­неплодів.

Вологі препарати різних тварин (земноводних, птахів і т. ін.) та опу­дала у початкових класах бажано не використовувати. Це пояснюється природоохоронними цілями навчального предмета, необхідністю вихо­вання гуманного ставлення до всього живого.