У процесі навчання природознавства опосередковане сприймання предметів і явищ природи забезпечують образотворчі засоби наочності. Вони найпоширеніші і доступніші серед інших.
Образотворчі засоби поділяються на об'ємні і плоскі. До об'ємних належать муляжі.
Муляжі — це точна копія натурального об'єкта, в якій відображаються не тільки основні (колір, форма, розміри), але й другорядні, незначні, зовнішні ознаки. На уроках природознавства використовуються муляжі плодів, коренеплодів, зокрема, овочів, фруктів, технічних рослин.
Вони виготовляються фабричним способом із парафіну і пластмаси. Самостійно вчитель може їх зробити із пап'є-маше.
Муляжі використовуються як джерело знань, засіб ілюстрації, основа для згадування і запам'ятовування, матеріал для виконання практичних завдань на різних етапах уроку. Вони також поєднуються з гербарними зразками, малюнками з метою своєї деталізації та уточнення, створення у дітей просторового уявлення про окремі частини об'єкта чи об'єкт у цілому. Наприклад, на уроці за темою «Овочеві рослини» (3(2) клас) муляжі використовуються для актуалізації знань про види овочів і для конкретизації понять: «однорічні рослини», «дворічні рослини»; для формування уміння розрізняти плоди однорічних і дворічних рослин.
До плоских образотворчих засобів наочності належать: навчальні картини, таблиці, фотографії.
У процесі навчання природознавства застосовуються сюжетні картини, які спеціально створені до окремих тем, та репродукції художніх полотен. Особливість картин, яка сприяє їх використанню, полягає в тому, що на передньому плані чітко, концентровано зображаються основні ознаки предметів і явищ. Це дозволяє дітям легко відрізняти основне від другорядного, істотне від неістотного. Важливою перевагою картин є їхня велика інформативність. Вона досягається через художнє зображення об'єктів, відсутність на них незначних деталей, які відволікають увагу дітей. Перелічені якості цього виду засобів наочності дозволяють на відносно тривалий час зосередити увагу дітей на характерних ознаках об'єктів, які вивчаються на уроці. Крім того, навчальні картини є своєрідними художніми творами і мають емоційний вплив. Позитивні емоції підсилюють гостроту сприймання, яскравість і чіткість образів та уявлень, які створюються у свідомості школярів.
Учитель повинен навчити дітей працювати з картиною: описувати об'єкти, які на ній зображені, відповідно до поставлених цілей; порівнювати їх між собою та з власними спостереженнями; встановлювати зв'язки між об'єктами, складати тематичну розповідь за картиною.
Картини використовуються демонстраційно на всіх етапах уроку для розв'язання різних дидактичних задач. Робота за ними поєднується з роботою за гербарними зразками, колекціями, фрагментарними малюнками, які розширюють, конкретизують, уточнюють знання дітей. (Наприклад, за гербарними зразками знайдіть ранньоквітучі рослини степу, які ви розглянули на картині, порівняйте їх між собою. Чим вони відрізняються?)
Картина дає змогу створити просторове уявлення про об'єкти та їхнє місце у природі, побачити зовнішні взаємозв'язки між елементами природи. Наприклад, розглядаючи тварин степу (картина «Степ»), діти описують зовнішній вигляд тварин, вказують на величину і приходять до висновку, що більшість із них невеликі, мають жовто-коричневий колір. Вони порівнюють їх із тваринами мішаного лісу. Виникає запитання: «Чому у степу більшість тварин невеликі за розмірами і мають жовто-коричневий колір?» Учитель керує встановленням залежності між умовами існування і зовнішнім виглядом тварин. Він пропонує ще раз роздивитися рослини, які ростуть у степу, звернути увагу на колір, висоту і поміркувати, чи змогли б сховатися серед таких рослин великі тварини? Чи змогли б вони знайти собі достатню кількість корму, збудувати житло?
Навчальні таблиці про цілісні об'єкти природи або їх частини подається у певній логічній послідовності з допомогою фрагментарних малюнків, текстів, цифрової інформації.
Навчальні таблиці класифікуються за різними ознаками.
За формою передачі інформації вони бувають: художньо оформлені, цифрові, графічні, текстові і комбіновані. На останніх поєднується цифровий, текстовий або графічний матеріали з сюжетними чи фрагментарними малюнками.
За змістом і дидактичною метою вони поділяються на: порівняльні, інструктивні, запитальні, контрольні, довідкові.
Зміст таблиць показує їхнє головне призначення у процесі навчання. Одні з них використовуються для здобуття нових знань, інші — як джерело додаткової інформації для уточнення, розширення засвоєних знань, як основа встановлення зв'язків і залежностей, як матеріал для організації практичних робіт, виконання вправ.
Серед таблиць виділяються ті, які використовуються постійно і епізодично, за необхідністю. До першої групи належать інструктивні та довідкові таблиці. Наприклад, «Ознаки зернових рослин», «Властивості горючих корисних копалин», «План опису рослини (птаха, звіра)», а також таблиці з алгоритмами загальнонавчальних дій, інструкціями до виконання практичних робіт, дослідів, спостережень і т. ін. Іншу — складають художні або комбіновані таблиці до окремих тем навчального змісту. Зокрема, «Зимуючі птахи», «Перелітні птахи», «Листяні дерева», «Органи травлення людини», «Скелет людини» і т. ін.
Комплекти таблиць з природознавства друкуються фабричним способом, але багато з них, особливо текстових, цифрових, комбінованих, виготовляються вчителем, батьками.
За методикою таблиці повинні відповідати таким вимогам:
— демонстраційні таблиці повинні мати відповідні розміри;
— об'єкти, зображені на них, повинні бути достатньої величини, щоб діти усього класу змогли їх детально розглянути, прочитати;
— таблиці повинні представляти монографічні зображення, тобто бажано, щоб на них був зображений один об'єкт або однорідні об'єкти, які пов'язані між собою певними зв'язками;
— малюнки, тексти, цифровий матеріал слід розміщувати в певній системі, дидактичній послідовності, щоб школярі легко могли його «прочитати»;
— навчальні таблиці не заміняють натуральні об'єкти, а доповнюють їх і використовуються як основа актуалізації уявлень, сформованих під час спостережень за природою.
Навчальні таблиці використовуються на всіх етапах уроку. З їх допомогою розв'язуються різні дидактичні задачі та підзадачі.
Так, на етапі засвоєння вони можуть компенсувати відсутні з різних причин (великі за розміром або невідповідні умовам існування) натуральні об'єкти. Але навіть якщо урок забезпечений останніми, то художньо виконані таблиці доповнюють, уточнюють уявлення дітей про реальний об'єкт і відіграють допоміжну роль. Вони важливі у процесі осмислення суті поняття, встановлення залежностей і певних закономірностей. При цьому зображені на них предмети, явища, записана інформація (словесна, цифрова) порівнюються, зіставляються, класифікуються за певними критеріями.
Без цього виду наочності не може бути проведена різнобічна перевірка засвоєних знань та умінь. Учні вчаться будувати послідовну розповідь за таблицею, використовувати її як основу для актуалізації необхідних знань. За допомогою вчителя вони користуються матеріалом таблиць, оволодівають умінням ілюструвати свої відповіді, доводити судження і робити висновки.
Як і інші засоби наочності, таблиці не повинні демонструватися перед уроком, якщо цього не потребує педагогічна ситуація.
Таблиці є не тільки статичними, але й динамічними. Динамічні необхідні там, де вивчаються певні явища, процеси, що мають свої стадії, етапи, які взаємопов'язані і взаємозумовлені. Для усвідомлення певної послідовності їх протікання найефективнішими є саме ці засоби наочності.
Динамічні таблиці бувають двох видів:
а) всі елементи складаються на магнітній дошці;
б) незмінні елементи явища або процесу зображуються на таблиці статично, а змінні — на картках.
Цей засіб дозволяє учням спостерігати й сприймати об'єкт поелементно, в динаміці. Він також економний у часі, ним можна легко регулювати темп діяльності школярів.
Використання динамічних таблиць є доцільним як під час засвоєння, так і під час закріплення та перевірки. З їхньою допомогою вчитель створює варіативні ситуації для застосування знань та умінь.
Динамічні таблиці можуть бути виготовлені для таких тем: «Умови життя рослин», «Кругообіг води в природі», «Цикл розвитку однорічних (дворічних) овочевих культур», «Цикл розвитку білана капустяного» та інших.
Наведемо конкретний приклад динамічної таблиці «Розвиток метелика» (3(2) клас), всі елементи якої змінні, і можливі завдання до нього.
1) Розкажіть про цикл розвитку білана капустяного (таблиця з підписами).
2) Змінюється вид метелика. Розповідаючи про цикл розвитку інших метеликів, діти прийдуть до узагальнення, що не тільки білан капустяний, а всі метелики мають такі стадії розвитку.
3) На таблиці всі елементи циклу розвитку, але без підписів. Учні повинні назвати стадії розвитку метелика.
4) На таблиці всі підписи. Діти повинні відшукати на картках відповідні стадії розвитку й поставити над підписами.
5) На таблиці зображені метелик і стрілки, інші елементи й підписи повинні поставити діти.
6) На таблиці тільки стрілки, а елементи й підписи циклу розвитку повинні поставити учні і т. ін.
Крім демонстраційних, виготовляються невеликі за розміром таблиці, які є роздавальним матеріалом, і діти з ними працюють індивідуально.
Роздавальні таблиці-картки виконують різні функції, тому різні за змістом. Це можуть бути картки-інструкції для виконання основних видів пізнавальної діяльності з природознавства, картки-завдання для контролю і перевірки засвоєних знань та умінь на різних етапах уроку. Ці засоби дають можливість диференціювати завдання, здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня.
У продажу є такі набори карток: «Альбом роздавальних карток з природознавства для 2 класу», «Альбом роздавальних карток з природознавства для 3 класу». Однак їх недостатньо, щоб забезпечити всі школи, тому вчителі виготовляють картки самостійно для кожної теми.
Крім таблиць, на уроках природознавства використовуються листівки, фотографії, малюнки.