ПРОЦЕСУАЛЬНА ТЕОРІЯ МОТИВАЦІЇ

Ця теорія доповнює змістовну теорію мотивації.

Вона включає 3 основні теорії:

- теорія очікування (Віктора Врума);

- теорія справедливості;

- модель Портера-Лоулера.

Теорія очікування заснована на тому, що із зростанням досвіду, професіоналізму та з інших нагод людина чогось очікує, очікує відповідної компенсації – підвищення заробітної плати, отримання вищої посади тощо.

Механізм цієї мотивації може бути представлений у такому вигляді:

                   
 
ВП ® Р
 
х
 
Р ® В
 
х
 
В ® З


М =

 

де: ВП – витрати праці, Р – результат, В – винагорода, З - задоволення

Ігнорування мотивації очікування чревате зниженням активності працівника у роботі і можливою втратою працівника, якщо він звільниться.

Теорія справедливості базується на тому, що працівник часто оцінює свою винагороду не по абсолютній величині, а відносно величини винагороди співробітника або працівників інших підприємств.

Тобто працівник вважає, що його не дооцінюють та не доплачують у порівнянні з іншими працівниками.

Наслідки цього можуть бути такими, як і при ігноруванні мотивації очікування.

Тому рекомендується керівникові діяти так:

1. Роз’яснити працівнику, що він не прав, якщо це дійсно так.

2. Привести у відповідність винагороду, якщо працівник прав.

3. Тримати у таємниці винагороду кожного працівника.

4. Не реагувати, якщо втрата працівника припустима.

Модель Портера-Лоулера - це ситуаційна теорія мотивації, яка об’єднує елементи теорії очікування та теорії справедливості.

Вона включає п’ять змінних величин: витрачені зусилля, сприйняття (очікування), отримані результати, винагороду, ступінь задоволення.

Згідно цієї моделі досягненні результати залежать від прикладених працівником зусиль, його здібностей та характерних особливостей, а також від усвідомлення їм своєї ролі.

Рівень прикладених зусиль буде визначатися цінностями винагороди та ступеню впевненості у тому, що даний рівень зусиль дійсно спричинить за собою відповідний рівень винагороди.

В теорії Портера-Лоулера встановлюються співвідносини між винагородою та результатами, тобто людина задовольняє свої потреби за допомогою винагороди за досягненні результати.

Можна відзначити, що модель Портера-Лоулера дуже схожа і, навіть, базується на механізмі теорії очікування.