Мотивація як процес спонукання працівників до трудової діяльності у деяких джерелах розглядається як метод впливу на працівників або управління.
Метод управління – це спосіб спонукання працівників до діяльності з метою досягнення цілей.
Набір методів управління випливає з сукупності розглянутих мотивацій праці. Управління буде ефективним, якщо методи впливу на працівників у максимальному ступені узгоджуються з мотивацію до праці даного працівника або даної групи працівників.
Класифікація методів управління
За характером впливу
За характером впливу розрізняють три групи методів управління: економічні, соціально-психологічні, організаційно-розпорядницькі.
Економічні методи управління призначені забезпечити стимулювання ефективної діяльності підприємства в цілому, його підрозділів та окремих працівників.
Економічні методи – це система економічних важелів та стимулів.
Для підприємства – це система оподаткування та пільг: податки на прибуток, ПДВ, інші податки та платежі, відрахування на обов’язкове державне соціальне страхування, кредитування, бюджетне фінансування, дотації, система пільг тощо.
В залежності від величини податків, відрахувань та платежів підприємство може стимульоване на відкриту та високоефективну діяльність або, навпаки, пригнічуватися, або знаходитися у стані стагнації. Якщо підприємство пригнічується податками, воно змушене частково здійснювати “тіньову” діяльність для того, щоб вижити.
Економічні методи для працівника – це система оплати праці і оподаткування доходів.
Соціальні методи управління пов’язані із створенням сприятливих умов праці, побуту, відпочинку. Це система соціального добробуту: поліпшення житлових умов, медичне страхування, здешевлення харчування, допомога дитячим дошкільним закладам, утримання спортивних баз, баз відпочинку, гуртожитків тощо, створення сприятливих умов праці, організація культурно-оздоровчих та святкових заходів, виїздів на природу, організація екскурсій тощо.
Психологічні методи управління призначені забезпечити сприятливий морально-психологічний клімат у колективі.
Це забезпечується за допомогою:
- підбору робочого місці працівнику у відповідності до його психологічної конституції;
- регулювання конфліктів та попередження і згладжування стресів;
- гуманізації праці (освітлення, чистоти у приміщенні, температури на робочому місці, вібрації, шуму, забрудненості повітря, інтер’єру, кольору навколишнього середовища, випромінювання тощо);
- чіткої організації виробництва;
- чіткого розподілу обов’язків;
- відзнаки та шанування ефективної та добросовісної роботи;
- нормальних людських відносин;
- тощо.
Організаційні методи призначені забезпечити раціональну організацію праці.
До них відноситься:
- створення чіткої організаційної структури виробництва та управління:
- організаційне і правове регламентування діяльності колективів та окремих працівників за допомогою статуту, колективного договору, стандартів підприємства, положень про підрозділи та посадових інструкцій, інших інструктивних матеріалів;
- підбір та розстановка кадрів.
Розпорядницькі методи призначені безпосередньо спонукати колективи та працівників до діяльності.
До них відносяться: накази, розпорядження, інструктаж, попередження, роз’яснення, контроль.
Ефективність впливу розпорядницьких методів суттєво залежить від ефективності попереднього застосування економічних, соціально-психологічних та організаційних методів управління.
За типом впливу