Довгостроковими вважаються інвестиції, які утримуються підприємством у період, що становить більше дванадцять місяців, з метою отримання дивідендів, відсотків. Зростання вартості капіталу, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.
Віднесення фінансових інвестицій до того чи іншого виду залежить від ступеня впливу інвестора на інвестований суб’єкт господарювання. Виділяють такі види фінансових інвестицій:
а)інвестиції в асоційовані підприємства – це інвестиції в підприємство, в якому інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством;
б)фінансові інвестиції в дочірні підприємства, тобто такі, що перебувають під контролем материнського (холдингового) підприємства, яке має вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства;
в)інвестиції в спільну діяльність – це інвестиції в підприємства для ведення господарської діяльності зі створення або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю двох чи більше сторін до письмової угоди між ними.
Поточними вважаються інвестиції, придбані підприємством на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Поточні інвестиції утримуються підприємством для погашення чи для продажу і розміщуються в балансі в розділі оборотних активів. Частину поточних інвестицій можна кваліфікувати як еквіваленти грошових коштів.
Підприємство може мати у своєму розпорядженні тимчасово вільні грошові кошти, які не будуть використовуватись у господарській діяльності найближчим часом. Відсотки, які сплачують банки за залишки коштів на поточних рахунках клієнтів, є незначними. Тому підприємству вигідно інвестувати їх у короткострокові цінні папери з метою отримання вищих доходів.
Підприємство може здійснити такі поточні інвестиції:
· придбання депозитних сертифікатів;
· у високоліквідні акції інших підприємств за умови очікування зростання іх ціни в коростроковому періоді;
· у поточному боргові зобов’язання інших підприємств (облігацій);
· інші інвестиції.
Інвестиції можна класифікувати як поточні, якщо вони відповідають таким вимогам:
1. Висока ліквідність;
2. Визначений короткий термін утримання (до 12 місяців).
Якщо поточні фінансові інвестиції відповідають таким наведеним вимогам, то їх можна без втрат конвертувати в грошові кошти. Такі інвестиції називаються еквівалентами грошових коштів.
Поточні фінансові вкладення на дату придбання відображаються в разі:
· придбання за грошові кошти – за первісною вартістю;
· обміну на інші цінні папери – за справедливою вартістю.
На дату балансу оцінка поточних інвестицій здійснюється за справедливою вартістю або собівартістю. Оцінка фінансових інвестицій за справедливою вартістю можлива за умови, що вони перебувають в обігу на фондовому ринку.
Для обліку операцій з фінансовими інвестиціями Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291, передбачені такі рахунки:
— 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»;
— 35 «Поточні фінансові інвестиції».
Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном, і має такі субрахунки:
141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»;
142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам»;
143 «Інвестиції непов’язаним сторонам».
Для обліку поточних фінансових інвестицій призначений рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції», який має субрахунки:
351 «Еквіваленти грошових коштів»;
352 «Інші поточні фінансові інвестиції».
Придбані фінансові інвестиції обліковуються за собівартістю за дебетом рахунків 35 «Поточні фінансові інвестиції» або 14 «Довгострокові фінансові інвестиції». З кредиту ж цих рахунків собівартість інвестицій списується у разі їх реалізації або погашення.