Прийнято вважати, що в структуру будь-якої технології входять такі елементи: цілісна теоретична концепція, яка відображає закономірності функціонування об'єкта впливу; об'єкт і предмет впливу; алгоритм; технологічні способи і засоби перетворення предмета.
Як методологічна основа технології соціально-психологічного забезпечення, відповідно до реалізованого в цьому дослідженні підходу, використовується взяте уявлення про психологічний потенціал особистості військовослужбовця.
У зв'язку з цим об'єктом технології виступає система «військовослужбовець — середовище», а предметом — «психологічний потенціал особистості» як основний, діючий елемент цієї системи.
Психологічний потенціал різних людей і самого військовослужбовця у будь-який час відрізняється обсягом, якісним станом і ступенем відповідності меті бойових дій. При цьому психологічний потенціал може бути:
—невідомим самому військовослужбовцю й оточенню;
— відсутнім чи неповною мірою відповідати вимогам бойової діяльності;
— свідомо чи неусвідомлено замінений квазіресурсом (наркотики, алкоголь, «загороджувальні» загони тощо);
— виснаженим у процесі діяльності й дезорганізації внаслідок цілеспрямованого психологічного впливу противника, втраченим і зруйнованим;
—неактуальним, неадекватним до нових соціально-діяльних умов;
—цілком відповідним вимогам умов бойового завдання.
Поточний стан і якісний зміст ППВ багато чим характеризують усі
інші складові технології соціальної роботи.
Третя складова технології — алгоритм. Це — послідовність застосування психологічних засобів і технологічних способів з метою перетворення ППВ.
Технологічні способи — це правила, відповідно до яких здійснюється весь комплекс аналітичних, діагностичних, профілактичних, корекцій- них, реабілітаційних заходів, професійні й етичні норми, обумовлені специфікою об'єкта.
Засіб як компонент технології психологічної роботи — це комплексні чи часткові психодіагностичні, психокорекційні, психореабілітаційні, психопрофілактичні й інші методики та психотехніки, що дозволяють змінювати параметри (обсяг і якісний зміст) ПП військовослужбовців відповідно до вимог умов бойового завдання.
Стан ППВ визначає і види часткових технологій, які використовуються у рамках соціально-психологічного забезпечення для вирішення завдань на етапах його застосування (табл. 13.2).
Управління (вплив на об'єкт з метою його упорядкування, збереження якостей, специфіки, вдосконалювання і розвитку) психологічним потенціалом військовослужбовців включає такі основні елементи, як проектування психологічних умов майбутньої бойової діяльності та корекція психологічних обставин здійснюваної діяльності.
Таблиця 13.2.
Залежність виду технології соціально-психологічного забезпечення
від стану ППВ
|
Проектування полягає у прогнозуванні психологічного змісту ситуацій майбутньої діяльності й «закладанні» в них психологічних умов, які забезпечують оптимальне вирішення бойових завдань. Іншими словами, психологічне проектування припускає виявлення всієї сукупності факторів, що тією чи іншою мірою визначатимуть установки, мотиви, психічні стани, бойову активність військовослужбовців у майбутній діяльності та побудову адекватних до неї психодіагностичних, психопрофілактичних і психокорекційних програм роботи з людьми з метою створення й підтримки відповідного ПП.
Виявлення психологічного змісту ситуацій майбутньої діяльності дозволяє з упевненістю припустити:
— які люди потрібні для її виконання (їхні психологічні якості, психофізіологічні характеристики тощо);
— до вирішення яких завдань їх потрібно готувати (які професійно важливі якості розвивати);
—як оптимізувати умови, в яких здійснюватиметься діяльність.
На цій основі проводяться: психологічний добір військово-служ- бовців; їх доцільний розподіл за підрозділами (екіпажами, розрахунками) з урахуванням психологічної сумісності; психологічна підготовка до дій у конкретних соціально-психологічних, бойових, ергономічних (природно-географічних, погодно-кліматичних, техніко-технологічних) й інших умовах.
Корекція як вид діяльності забезпечення у бойовій обстановці припускає виявлення, оцінку та зміну психологічних умов уже здійснюваної діяльності. Для цього необхідно, щоб у розпорядженні командирів, їх заступників з виховної роботи, психологів був своєрідний еталон норми - модель оптимальних психологічних умов і ПП для конкретного виду дій військовослужбовців. За його допомогою посадові особи зможуть вчасно виявляти відхилення від норм у психічних станах, мотивації та поведінці підлеглих і вживати екстрених заходів з їх корекції.
Досвід психологічної роботи в бойовій обстановці у наших Збройних силах та іноземних арміях свідчить про те, що коригуються:
- когнітивний образ бойової ситуації;
- система бойових установок і мотивів;
- психічні стани окремих військовослужбовців і воєнних підрозділів;
- стан психічного здоров'я людей, стосунки між військово-служ- бовцями тощо.
Психологічна корекція здійснюється за двома напрямами:
а) оптимізація зовнішніх умов діяльності (попередження, нейтралізація і ліквідація наслідків психологічних операцій противника, оптимізація середовища існування (проживання), раціоналізація режиму діяльності, зниження психологічного потенціалу противника, підтримка почуття психологічної єдності зі своїм народом тощо);
б) психологічна допомога військовослужбовцям у подоланні психо- травмуючих факторів бойової обстановки і наслідків бойового стресу (психологічна підтримка і реабілітація).
Таким чином, вищезазначене дозволяє констатувати, що соціально-психологічне забезпечення бойових дій є технологією управління психологічним потенціалом військовослужбовців, розпізнаною і реалізованою на практиці закономірністю його оптимізації в інтересах підвищення ефективності бойових дій.
Таким чином:
1. Методологічною основою цієї праці є панівна у сучасній вітчизняній психології концепція про технологію як багаторівневу систему, що включає:
- загальну методологію як загальний спосіб пізнання, обраний дослідником;
- спеціальну методологію - сукупність вихідних дослідних принципів, що застосовуються у даній галузі знань;
- інструментальну методологію як сукупність конкретних методичних прийомів дослідження чи методику.
2. Соціально-психологічне забезпечення - невід'ємний елемент усебічного забезпечення бойових дій військ і має технологічну систему, що дозволяє здійснювати управління психологічним потенціалом учасників бойових дій у процесі локального воєнного конфлікту. Метою психологічного аналізу бойової діяльності військовослужбовців є максимальне розширення їхніх психологічних можливостей щодо ефектик- ного вирішення бойових завдань, збереження психічного здоров'я на полі бою і повернення в суспільство психологічно повноцінних громадян.
3. Об'єктом технологічного впливу при здійсненні соціально-пси- хологічного забезпечення є система «військовослужбовець — середовище», а предметом — психологічний потенціал військовослужбовця. Психологічний потенціал військовослужбовця - це сукупність наявних психологічних можливостей військовослужбовця, доступних для використання таких стенічних умов соціального та ергономічного середовища, що дозволяють йому ефективно діяти і виживати в бойовій обстановці.
ППВ включає два види засобів і можливостей: реальні та базисні. Головним призначенням соціально-психологічного забезпечення бойових дій є переведення базисного ПП військовослужбовців у реальний з використанням спеціально створеного (штучного) механізму, побудованого з урахуванням закономірностей прояву людської психіки й поведінки в бойовій обстановці.
4. Управління ППВ включає дві основні стратегії: психологічне проектування і психологічну корекцію. Проектування припускає прогностичний аналіз психологічних обставин майбутньої бойової діяльності й закладання в них умов (ППВ), що забезпечують ефективні дії особового складу. Корекція полягає у психологічному вивченні реалізованої бойової діяльності військовослужбовців і здійсненні заходів щодо підтримання ПП воїнів у рамках заданої норми.
5. Специфіка збройних конфліктів, в яких є особливості тактичних і ергономічних характеристик діяльності підрозділів військ, обумовлюють змістовну своєрідність системи їх соціально-психологічного забезпечення. Виявлення цієї своєрідності й подальше її врахування при організації функціонування особового складу в бойових діях - неодмінні умови його високої ефективності.
Запитання для самоконтролю
1. Назвіть складові компоненти психологічної готовності.
2. У чому полягає сутність структурно-змістовної характеристики психологічного потенціалу військовослужбовців?
3. Що таке соціально-психологічний потенціал особистості?
4. Яким чином впливає емоційний настрій на психологічний потенціал військовослужбовця?
5. В яких якісних станах функціонує психологічний потенціал військовослужбовців?
6. Назвіть структурні компоненти будь-якої технології?
7. У чому полягає сутність методологічної основи соціально-психологічного забезпечення?
8. За якими напрямами здійснюється психологічна корекція?
Використана і рекомендована література
1. Габриэль P.A. Героев больше нет. Умственные расстройства и проблемы военной психиатрии в условиях войны / Пер. с англ. — Нью-Йорк: Хилли Вонг, 1986.
2. Дьяченко М.И. Психологический анализ боевой деятельности советских воинов. - М.: ВПА, 1974.
3. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. — 400 с.
4. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 580 с.
5. Корчемный П.А. Психологический компонент морально-психологического обеспечения деятельности Вооруженных сил // Морально-психологическое обеспечение деятельности ВС РФ в современных условиях: Материалы межвузовской научно-теоретической конференции. — М., 1994.
6. Крайнюк В.М. Психологія стресостійкості особистості: Монографія. — К.: Ніка-Центр, 2007. - 432 с.
7. Крысько В.Г. Влияние национально-психологических особенностей на деятельность личного состава империалистических государств: Дис.... д-ра психол. наук. — М., 1988.
8. Москвин Н. Морально-психологическая подготовка личного состава бундесвера // Зарубежное военное обозрение. — 1988. — № 1. — С. 12-20.
9. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. — К.: Либідь, 1996.-632 с.
10. Психологическая подготовка воина. — М.: Воениздат, 1971.
11. Психологія: Підручник/За ред. Трофімова ЮЛ. — К.: Либідь, 1999.
12. Стасюк В.В. Окремі аспекти психологічної підготовки військовослужбовців до бойової діяльності // Збірник наукових праць ВГІ НАОУ. — К., 2003. - Вип. 4. - С. 49-53.
13. Стасюк В.В. Система соціально-психологічного забезпечення функціонування військових підрозділів в умовах збройних конфліктів. — К.: НАОУ. — 322 с.
14. Утлик Э.П. Психологические основы укрепления воинской дисциплины // Ориентир. - 1995. - № 3. - С. 48-50.
15. Худяков В. Исследование воздействия боевых психических травм на израильских военнослужащих // Зарубежной военное обозрение. — 1989. — № 5. — С. 19-27.
16. Юсов В.Т. Психологическое обеспечение безопасности полетов в авиационных частях: Дис. ... д-ра психол. наук. — М., 1984.
Тема 13
Актуальні проблеми професійного психологічного відбору
Логіка викладу: сутність, об'єкт, предмет, методи, види, показання та принципи професійного відбору. Професіографічний опис трудового процесу. Історичні аспекти профвідбору. Методологія професійного психологічного відбору. Принципи визначення професійної придатності. Організаційні основи профвідбору. Науково-практичні проблеми професійного відбору спеціалістів.
♦ ♦ ♦