Структура діяльності
Мотив – те, що спонукає до діяльності, заради чого виконується. Мотив є конкретною потребою, яка в ході й за допомогою цієї діяльності задовольняється, не завжди усвідомлюється (напр., дошкільник рідко усвідомлює мотив ігрової діяльності).
Мета діяльності – усвідомлена. Якщо мета неусвідомлена – спостерігається імпульсивна поведінка. Метою діяльності може бути реальний фізичний предмет, який створено людиною, певні знання, вміння, навички. Інколи ціль і мотив можуть співпадати. Різні види діяльності, які мають одну ціль, можуть спонукатися різними мотивами (напр.: читання книжки – задоволення матеріальних потреб; соціальної – показати знання, добитися прихильності інших; духовної – розширити кругозір).
Предмет діяльності – те, з чим людина має справу безпосередньо (напр.: предметна, пізнавальна діяльність – будь-яка інформація; предметна, трудова діяльність – матеріальний продукт; навчальна діяльність – знання, вміння, навички).
Дія – частина діяльності, яка має самостійну, усвідомлену людиною мету; закінчений акт діяльності, спрямований на досягнення певної задачі. Дія є проміжним етапом досягнення головної мети певної діяльності (напр.: у структурі пізнавальної діяльності дії – отримання книги, читання її).
Дії поділяються на:
– імпульсивні (випадкові порушення дисципліни);
– вольові;
– фізичні – з предметами (беремо книжку);
– розумові – внутрішні (рахуємо подумки).
Структурними компонентами дії є рухи:
– уроджені (з безумовними рефлексами – хватальний, смоктальний, крик, моргання);
– набуті (пересування людини).
Виділяють три елементи руху: 1) узяти, 2) перемістити, 3) відпустити + допоміжні – рухи корпусу, тіла, рук, ніг.
Розрізняють рухи:
– предметні;
– пози (забезпечують стояння, сидіння);
– переміщення (ходьба, біг);
– комунікації (міміка, пантоміміка – виразні рухи; смислові жести, мовні рухи).
Контроль за діями та рухами:
– сенсорний (зі сторони органів відчуттів – слух, зір);
– центральний (за допомогою ЦНС – у мозку людини мета діяльності представлена образом, динамічною моделлю майбутнього результату діяльності; з моделлю зіставляється фактичний результат дії).
– кінестетичний ( за допомогою м’язової чутливості).
Оцінка результату діяльності
Яким чином мозок може передбачати майбутній результат і як може виникати в психіці відображення результатів ще не зробленої дії ?
Для пояснення використовують поняття:
– екстеріоризація;
– інтеріоризація.
Інтеріоризація – процес переходу від зовнішньої, реальної дії у внутрішню, ідеальну (здібність оперувати образами предметів, які в даний момент відсутні).
Екстеріоризація – перехід від внутрішньої до зовнішньої дії (напр., перш ніж розпочати зовнішню діяльність, людина планує дії в умі).
Отже,діяльність – це сукупність цілеспрямованих, усвідомлюваних дій. Свідома діяльність людини характеризується не тільки цілями та мотивами, а й певними засобами, за допомогою яких вона здійснюється.
Успішне виконання будь-якої діяльності потребує від людини оволодіння необхідними для неї засобами. Воно передбачає вироблення у людини вмінь і навичок користуватися ними для досягнення поставленої мети.