Види пам’яті

За змістом залежно від того, що запам’ятовується і відтворюється, розрізняють чотири види пам’яті – образну, словесно-логічну, рухову та емоційну.

Образна пам’ять виявляється в запам’ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних зв’язків і відносин між ними.

Залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об’єкти при їх запам’ятовуванні, образна пам’ятьбуває зоровою, слуховою, дотиковою, нюховою тощо.

Змістсловесно-логічної пам’яті – це думки, поняття, судження, умовиводи, які відображають предмети й явища в їх істотних зв’язках та відносинах, у загальних властивостях. Думки не існують без мови, тому пам’ять на них і називається словесно-логічною.

Рухова пам’ять полягає у запам’ятовуванні та відтворенні людиною рухів.

Емоційна пам'ять полягає у запам’ятовуванні й відтворенні людиною емоцій та почуттів. Запам’ятовуються не самі емоції, а й предмети і явища, що їх викликають. Наприклад, переживання почуття ностальгії при спогадах про країну, в якій людина виросла, але з якихось причин залишила її. Залежно від характеру перебігу процесів пам’яті останню поділяють на мимовільну та довільну. Промимовільну пам’ять говорять тоді, коли людина щось запам’ятовує і відтворює, не ставлячи перед собою спеціальної мети щось запам’ятати або відтворити. Коли людина ставить таку мету, йдеться продовільнупам’ять.

Мимовільна і довільна пам’ять – щаблі розвитку пам’яті людини в онтогенезі. Пам’ять поділяють також на короткочасну, довготривалу та оперативну.

Короткочасною називають пам’ять, яка характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу, його відтворенням і нетривалим зберіганням. Вона, як правило, обслуговує актуальні потреби діяльності й обмежена за обсягом.

Довготривала пам’ять виявляється у процесі набування й закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на їх тривале збереження та наступне використання в діяльності людини.

Оперативною називають пам’ять, яка забезпечує запам’ятовування і відтворення оперативної інформації, потрібної для використання в поточній діяльності (наприклад, утримання в пам’яті проміжних числових результатів при виконанні складних обчислювальних дій). Виконавши свою функцію, така інформація може забуватися.

Механічним є таке запам’ятовування, яке здійснюється без розуміння суті. Воно призводить до формального засвоєння знань.

Смислове (логічне) запам’ятовування спирається на розуміння матеріалу в процесі дії з ним, оскільки тільки діючи з матеріалом, ми запам’ятовуємо його.