Найелементарнішою формою створення нових образів єаглютинація (від лат. – склеювання). Це створення образу шляхом поєднання якостей, властивостей або частин, узятих з різних об’єктів. Наприклад, такими є казкові образи русалки – напівжінки-напівриби; кентавра – напівчоловіка-напівконя; у технічній творчості – тролейбуса: сполучення властивостей трамваю та автомобіля; танка-амфібії, що поєднує властивості танка і човна.
Прийомом створення нових образів єаналогія. Суть цього прийому полягає в тому, що створюваний новий образ схожий на реально існуючий об’єкт, але в ньому проектується принципово нова модель явища чи факту. На принципі аналогії базується нова галузь інженерної справи –біоніка. Біоніка виокремлює деякі властивості живих організмів, які стають засадовими стосовно конструювання нових технічних систем. Так було створено багато різних приладів – локатор, „електронне око” тощо.
Нові образи можуть створюватися за допомогоюнаголошування.Цей прийом полягає в навмисному посиленні в об’єкті певних ознак, які виявляються домінуючими на тлі інших. Малюючи дружній шарж чи карикатуру, художник знаходить у характері чи зовнішності людини щось неповторне, притаманне тільки їй, і наголошує на цьому художніми засобами.
Створити нові образи можна шляхомперебільшення (абоприменшення) характеристик об'єкта. Цей прийом широко використовується в казках, народній творчості, коли герої наділяються надприродною силою (Микита Кожум’яка, Котигорошко) та здійснюють подвиги.
Найскладнішим способом утворення образів уяви є створення типових образів. Цей спосіб потребує тривалої творчої роботи. Художник створює попередні ескізи, письменник – варіанти твору. Так, при малюванні картини „З’явлення Христа народові” художник О. Іванов зробив близько 200 ескізів.
Перебіг творчого процесу пов’язаний з виникненням багатьох асоціацій. Їх актуалізація підпорядковується меті, потребам і мотивам, які домінують в актах творчості.
Велику роль у створенні образів уяви відіграєпрактична діяльність.Доки створений образ існує тільки „у голові”, він не завжди зрозумілий до кінця. Втілюючи цей образ у малюнку чи моделі, людина перевіряє його реальність.