1. Із таких понять, як „індивід”, „особистість”, „суб’єкт діяльності”, „індивідуальність” – найменш широким за змістом є поняття:
а) індивід;
б) особистість;
в) суб’єкт діяльності;
г) індивідуальність.
2. Із наступних понять, таких як „індивід”, „особистість”, „суб’єкт діяльності”, „індивідуальність” – найбільш широким за змістом є поняття:
а) індивід;
б) особистість;
в) суб’єкт діяльності;
г) індивідуальність.
3. Людина як індивід – це людина, в обумовленості поведінки якої не розкриваються передумови:
а) генетичні;
б) метаболічні;
в) нейродинамічні;
г) соціальні.
4. Особистість формується суспільством, біологічне не впливає на цей процес згідно з підходом до розвитку:
а) психогенетичного;
б) соціогенетичного;
в) біогенетичного;
г) двохфакторного.
5. Система стійких переваг і мотивів особистості, орієнтуючих динаміку її розвитку, що задає головні тенденції її поведінки, це –
а) темперамент;
б) характер;
в) здібності;
г) спрямованість.
6. Система поглядів, які утворилися на навколишній світ і своє місце в ньому називається:
а) впливом;
б) світоглядом;
в) особистісним змістом;
г) потребою.
7. Основне джерело активності особистості, внутрішній стан нужди, який виражає залежність від умов існування, – це:
а) переконання;
б) установка;
в) особистісний зміст;
г) потреба.
8. Специфічна пізнавальна спрямованість на предмет і явища навколишнього світу називається:
а) потягом;
б) бажанням;
в) інтересом;
г) нахилом.
9. Неусвідомлений стан готовності до певної діяльності, за допомогою якої може бути задоволена потреба, називається:
а) потягом;
б) установкою;
в) інтересом;
г) намаганням.
10. Вища форма спрямованості особистості – це:
а) потяг;
б) бажання;
в) інтерес;
г) переконання.