1. Основною характеристикою діяльності не є:
а) предметність;
б) суб’єктивність;
в) соціальність;
г) неперервність.
2. У змісті діяльності можна виділити такі психологічні компоненти, як:
а) об’єктивні;
б) не спрямовані на ціль;
в) вольові;
г) немотивовані.
3. Серед таких понять, як „активність”, „праця”, „трудові дії”, „діяльність” логічно найбільш широким поняттям є:
а) активність;
б) праця;
в) трудові дії;
г) діяльність
4. Активна взаємодія людини із середовищем, за котрої вона досягає свідомо поставленої цілі, що виникає як наслідок певної потреби, мотиву, є:
а) операцією;
б) дією;
в) діяльністю;
г) умінням
5. Відтворення дітьми дій дорослих і відношень між ними в особливій усній формі – це вид діяльності, що розвивається історично:
а) ігрової;
б) трудової;
в) предметної;
г) провідної.
6. Діяльність людини, спрямована на змінювання та перетворення дійсності заради задоволення своїх потреб, на створення матеріальних і духовних цінностей, називається:
а) трудовою:
б) навчальною:
в) предметною;
г) провідною.
7. Основною одиницею аналізу діяльності виступає:
а) операція;
б) дія;
в) мотив;
г) мета.
8. Усвідомлюваний результат, на досягнення якого спрямована поведінка, називається:
а) потребою;
б) мотивом;
в) метою;
г) завданням.
9. Процес, спрямований на досягнення цілі, називається:
а) операцією;
б) дією;
в) мотивом;
г) умінням.
10. Зазвичай мало усвідомлюються чи зовсім не усвідомлюються людиною:
а) дії;
б) операції;
в) діяльність;
г) уміння.