1. Письмову та усну мову розрізняють:
а) засобом спілкуванням;
б) способом спілкування;
в) виконуючою функцією;
г) умовами спілкування.
2. Розуміння емоційного стану іншої людини належить до умінь:
а) міжособистісної комунікації;
б) сприймання і розуміння одним одного;
в) міжособистісної взаємодії;
г) групової взаємодії.
3. Неправильне ставлення у процесі спілкування один до одного належить до бар’єрів спілкування:
а) фізичних;
б) соціально-психологічних;
в) неправильні установки свідомості;
г) організаційно-психологічних.
4. Інша людина розглядається як рівноправний партнер у спілкуванні, як колега у спільному пошукові знань при стилі діяльності:
а) демократичному;
б) авторитарному;
в) ліберальному;
г) потуральному.
5. Функціями спілкування не є:
а) інформаційно-комунікативна;
б) регулятивно-комунікативна;
в) афективно-комунікативна;
г) узгоджувально-комунікативна.
6. Група, що об’єднує людей за якоюсь умовною ознакою, є:
а) еталонною;
б) умовною;
в) формальною.
7. Група, що виникла на грунті спільності інтересів, є:
а) неофіційною;
б) умовною;
в) формальною.
8. Групу, погляди якої є взірцем для особистості, називають:
а) еталонною;
б) умовною;
в) формальною.
9. Поведінку людини, що узгоджується з діями колективу, називають:
а) конформною;
б) колективістською;
в) міжособистісною.
10. Поведінку людини, яка характеризується зовнішньою відповідністю цілям колективу при внутрішньому розходженні з ними, називають:
а) конформною;
б) колективістською;
в) міжособистісною.