Адаптація – ефективна взаємодія організму із середовищем.
Антропогенез – розвиток людини як виду.
Афект – дуже інтенсивний і короткочасний емоційний стан, що швидко виникає, викликаючись сильним чи особливо значущим для людини стимулом.
Відчуття – процес первинної обробки інформації на рівні окремих властивостей предметів і явищ.
Вчинок – дія, пов’язана зі зміною стану, а також умов і характеру діяльності.
Група – об’єднання людей, створене на основі певної спільної для них ознаки, що виявляється в їх спільній діяльності.
Діяльність – процес активного ставлення людини до дійсності, в ході якого відбувається досягнення суб’єктом поставлених раніше цілей, задоволення різноманітних потреб і засвоєння суспільного досвіду.
Екстраверт – людина, реакції та поведінку якої в основному визначають зовнішні враження, а не внутрішні переживання.
Емоція – переживання людиною в цей момент свого ставлення до чого-небудь.
Запам’ятовування – процес пам’яті, внаслідок якого закріплюється новий матеріал шляхом пов’язування його з раніше набутим.
Інтеріоризація – процес перетворення зовнішніх, реальних дій із предметами на внутрішні, ідеальні.
Інтроверт – людина, яка в діях і вчинках більше керується своїми думками й внутрішніми переживаннями, ніж зовнішніми враженнями та впливами.
Колектив – група, в якій міжособистісні стосунки опосередковуються суспільно цінним й особистісно значущим змістом спільної діяльності.
Лідер – особистість, за якою інші члени групи визнають право брати на себе найвідповідальніші рішення, що зачіпають їх інтереси і визначають напрям та характер діяльності всієї групи.
Мислення – процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об’єктивної дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях.
Мотивація – сукупність психічних процесів, що забезпечують рівень енергетики та спрямованість поведінки.
Мотив – спонукання, що пояснює індивідуально-психологічні відмінності між людьми в перебігу діяльності в ідентичних умовах.
Настрій – слабовиражений стійкий емоційний стан, причина якого може бути незрозуміла.
Онтогенез – індивідуальний розвиток організму з моменту народження до смерті.
Пам’ять – здатність живої системи фіксувати факт взаємодії із середовищем, зберігати результат цієї взаємодії у формі досвіду і використання його в поведінці.
Поведінка – система взаємопов’язаних реакцій і дій людини й тварин у взаємодії з навколишнім середовищем.
Потреба – стан живого організму, який виражає його залежність від об’єктивних умов існування та розвитку і спонукає до активності відносно цих умов.
Почуття – вираження людиною довгочасного оцінного ставлення.
Психіка – властивість високоорганізованої матерії, що проявляється у відображенні об’єктивної дійсності.
Психічні властивості – індивідуально-психологічні особливості, що визначають постійні способи взаємодії людини зі світом.
Психічні процеси – стійкі індивідуально-психічні особливості людини, котрі характеризують її як особистість чи індивідуальність і виявляються в її поведінці.
Психічний стан – внутрішня цілісна характеристика індивідуальної психіки, відносно незмінна в часі.
Психологія – наука, яка вивчає факти, закономірності, механізми психіки як відображеного в мозку людини образу дійсності, за допомогою котрого відбувається управління діяльність людини.
Рівень домагань – прагнення досягти мети тієї складності, на яку людина вважає себе здатною.
Самооцінка – оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей і якостей.
Самосвідомість – усвідомлення людиною самої себе як особистості, зокрема своїх якостей і рис, стосунків з іншими людьми, місця й ролі в суспільстві.
Свідомість – вищий рівень психічної активності людини як соціальної істоти.
Сенситивні періоди – інтервали розвитку людини, протягом яких організм найбільш чутливий до певних впливів середовища.
Соціальна адаптація – процес ефективної взаємодії із соціальним середовищем.
Соціалізація – оволодіння індивідом у процесі взаємодії із соціальним середовищем механізмами соціальної поведінки і засвоєння його норм, що мають адаптивне значення.
Спілкування – процес взаємодії між двома чи кількома особами, що полягає в обміні інформацією пізнавального чи емоційно-оцінного характеру.
Сприйняття – процес обробки сенсорної інформації, результатом котрої є відображення оточуючого світу як сукупності предметів і подій.
Увага – здійснення відбору потрібної інформації, забезпечення вибіркових програм дій і збереження постійного контролю за їх перебігом.
Уява – процес створення людиною на основі попереднього досвіду образів об’єктів, яких вона ніколи не сприймала.
Філогенез – історичний розвиток різних родів і видів організмів.
Я-концепція – динамічна система уявлень людини про себе, на основі якої вона вибудовує взаємовідносини з іншими людьми.