14.1. Поняття про мовлення та його функції. Білінгвізм.
14.2. Психолінгвістичні теорії мовлення.
14.3. Види мовлення:
14.3.1 Зовнішнє мовлення;
14.3.2 Егоцентричне мовлення;
14.3.3 Внутрішнє мовлення.
14.4. Психологічні механізми мовлення.
14.5. Становлення мовлення у дитинстві.
14.6. Основні особливості мовлення.
14.7. Індивідуальні відмінності мовлення.
14.1. Поняття про мовлення та його функції.
Білінгвізм
Однією з найважливіших потреб людини є потреба в обміні інформацією. Передавати та отримувати інформацію можна лише за допомогою знаків, точніше — знакових систем. Ці знакові системи можуть бути вербальними (словесними) та невербальними (несловесними). Вербальні знакові системи по-іншому називають мовою.
Мова — це система словесних знаків.Питання про суть мови, її виникнення та розвиток, структуру і закономірності вивчає мовознавство. Від мови як засобу спілкування відрізняють мовлення— психічний процес спілкування між людьми за допомогою мови.Мовлення є мовою в дії. Мовне спілкування здійснюється за правилами конкретної мови і є продуктом історичного розвитку людства. Виникнення мовлення поза суспільством неможливе, бо воно є соціальним продуктом. Призначене для спілкування, воно і породжується у спілкуванні.
Мова та мовлення є діалектичною єдністю. Проте між ними є і відмінності ( див. табл. 3).
Розділ IV