| Лідер | Керівник |
| 1. Неофіційна особа | 1. Офіційна особа |
| 2. Виникає стихійно | 2. Виникає контрольовано (призначається або обирається групою) |
| 3. Несе за групу моральну відповідальність | 3. Несе за групу юридичну відповідальність |
| 4. Регулює насамперед міжособистісні відносини між членами групи | 4. Регулює насамперед офіційні відносини групи як соціальної організації |
| 5. Положення у групі менш стабільне | 5. Положення у групі більш стабільне |
| 6. Користується визнанням і авторитетом | 6. Не завжди користується визнанням і авторитетом |
| 7. Немає визначеної системи санкцій впливу на членів групи | 7. Має визначену систему санкцій впливу на членів групи |
Синтетична теорія (Г. Хомманс та ін., 50-ті роки XX ст.) лідерство розглядає як процес організації міжособистісних відносин у групі, а лідера як суб'єкта управління цим процесом. Ним стає особа, яка найбільшою мірою відповідає соціальним очікуванням групи і найбільш послідовно дотримується її норм і цінностей.
Ситуаційна теорія лідерства (Р. Бейлс, Т. Ньюком, А. Хейр, 60-ті роки XX ст.) ґрунтується на тому, що одні й ті ж люди у різних групах можуть займати різне положення і виконувати різні соціальні ролі. Залежно від конкретної ситуації виокремлюються окремі члени групи, які перевершують інших за необхідною у певній ситуації якістю. Людина, яка має цю якість, стає лідером. Отже, лідер краще за інших може актуалізувати у конкретній ситуації притаманні йому якості.
Види лідеріввирізняють залежно від характеру їхньої діяльності, спрямованості діяльності, її змісту і стилю.