Сприйняті нами предмети та явища існують у просторі, часі та русі. Відповідно до цього виділяють сприймання простору, часу та РУХУ-
Сприймання просторує відображенням форми, величини, відстані, об'ємності та напрямку оточуючих нас об'єктів. Цей вид сприймання є обов'язковою умовою орієнтації людини у навколишньому середовищі. Основну роль у сприйманні простору відіграють зоровий аналізатор у взаємодії з руховим, кінестетичним та вестибулярним. Ця взаємодія дає змогу бачити світ не перевернутим догори ногами, як це зображено на сітківці ока, а так, як це є в реальності. До спеціальних механізмів просторової орієнтації відносяться нервові зв'язки між двома півкулями в аналізаторній діяльності: бінокулярний зір, бінауральний слух, бімануальний дотик, а також функціональна асиметрія, яка характерна для всіх парних аналізаторів, і минулий досвід людини.
Щоб сприйняти форму, необхідно або очима, або руками обвести предмет по контуру. Саме контур об'єкта є найінформатив-нішою ознакою, яку виділяють під час ознайомлення з формою. На розрізнення контура об'єкта впливає гострота зору людини. Вона характеризується мінімальною відстанню між двома точками, при якій ми бачимо ці точки як роздільні. За нормальну гостроту зору приймають таку, при якій око розрізняє дві точки, які ми бачимо під кутом в одну кутову хвилину на відстані 6 метрів.
В основі сприймання величини предмета лежить комбінація двох подразників: величини зображення на сітківці та напруження зовнішніх і внутрішніх м'язів ока в результаті акомодації та конвергенції. Акомодація (від лат. accomodo — пристосовую) — це зміна кривизни кришталика ока залежно від відстані предмета, що діє на нього. При близькій відстані він стає випуклішим, при далекій — плоскішим. Межі дії акомодації 5-6 метрів. З віком кришталик стає менш рухливим і втрачає здатність до акомодації. В результаті розвивається далекозорість — близькі предмети людина бачить погано, а далекі добре. Акомодація пов'язана з конвергенцією (від лат. converge — сходжусь, наближаюсь) — зведенням зорових осей обох очей на одному предметі. Кут конвергенції безпосередньо використовується як індикатор величини та відстані об'єкта в межах 450 метрів. Чим більший кут конвергенції, тим предмет сприймається більшим, а відстань до нього менша (див. рис. 5).