Класифікація за основною формою існування матерії

Сприйняті нами предмети та явища існують у просторі, часі та русі. Відповідно до цього виділяють сприймання простору, часу та РУХУ-


Сприймання просторує відображенням форми, величини, відстані, об'ємності та напрямку оточуючих нас об'єктів. Цей вид сприймання є обов'язковою умовою орієнтації людини у на­вколишньому середовищі. Основну роль у сприйманні простору відіграють зоровий аналізатор у взаємодії з руховим, кінесте­тичним та вестибулярним. Ця взаємодія дає змогу бачити світ не перевернутим догори ногами, як це зображено на сітківці ока, а так, як це є в реальності. До спеціальних механізмів просторо­вої орієнтації відносяться нервові зв'язки між двома півкулями в аналізаторній діяльності: бінокулярний зір, бінауральний слух, бімануальний дотик, а також функціональна асиметрія, яка характерна для всіх парних аналізаторів, і минулий досвід людини.

Щоб сприйняти форму, необхідно або очима, або руками обве­сти предмет по контуру. Саме контур об'єкта є найінформатив-нішою ознакою, яку виділяють під час ознайомлення з формою. На розрізнення контура об'єкта впливає гострота зору людини. Вона характеризується мінімальною відстанню між двома точка­ми, при якій ми бачимо ці точки як роздільні. За нормальну гос­троту зору приймають таку, при якій око розрізняє дві точки, які ми бачимо під кутом в одну кутову хвилину на відстані 6 метрів.

В основі сприймання величини предмета лежить комбінація двох подразників: величини зображення на сітківці та напруження зовнішніх і внутрішніх м'язів ока в результаті акомодації та кон­вергенції. Акомодація (від лат. accomodo — пристосовую) — це зміна кривизни кришталика ока залежно від відстані предмета, що діє на нього. При близькій відстані він стає випуклішим, при далекій — плоскішим. Межі дії акомодації 5-6 метрів. З віком кри­шталик стає менш рухливим і втрачає здатність до акомодації. В результаті розвивається далекозорість — близькі предмети лю­дина бачить погано, а далекі добре. Акомодація пов'язана з конвер­генцією (від лат. converge — сходжусь, наближаюсь) — зведенням зорових осей обох очей на одному предметі. Кут конвергенції безпо­середньо використовується як індикатор величини та відстані об'єкта в межах 450 метрів. Чим більший кут конвергенції, тим предмет сприймається більшим, а відстань до нього менша (див. рис. 5).