розвитку особистості (Л.С. Виготський)
У ранніх роботах Л.С. Виготського доведено, що воля базується на мотивації людини, експлікуючи мотиви поведінки у свідомість. Мотивація складає основу вольової поведінки, але не вичерпує собою всіх його детермінант. Одним із рівнів прояву феномену волі є розрізнення детермінації вольових процесів «знизу» та «згори». Наступний рівень науковці пов’язують із фактом єдності афекту та інтелекту. У спеціальній психології проблема волі посідає особливе місце.
Зокрема, на підставі вивчення сутності інтелектуального недорозвитку, Л.С. Виготський доводить, що основна проблема розумової відсталості полягає не стільки в слабкості інтелектуальних, чи афективних процесів, скільки в труднощах їх взаємодії.
Основним дефектом розумово відсталих автор вважає нездатність хворих до регуляції власної поведінки. Указане зумовлює необхідність дослідження особливостей розвитку та функціонування емоційно-вольової сфери осіб з інтелектуальною недостатністю.