ІНТЕЛЕКТ (від латинського intellectus – пізнання, розуміння, розум) – здатність мислення, раціонального пізнання, на відміну від таких здатностей душі, як почуття, воля, інтуїція, уява тощо.
Мотивація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, визначають її поведінку, форми діяльності, надають цій діяльності спрямованості, орієнтованої на досягнення особистих цілей і цілей організації. Мотивація – це сукупність усіх мотивів, які мають вплив на поведінку людини.
Б.Г. Ананьєв часто підкреслював роль загальної обдарованості людини в розвитку й формуванні її особистості. Він відводив інтелекту особливе місце в загальній сукупності потенціалів людського розвитку. Інтелект він розглядав, як багаторівневу організацію пізнавальних сил, що охоплює психофізіологічні процеси, стани й властивості особистості. При доведенні включеності інтелекту в систему особистості він писав: "Стратегическая организация поведения включает интеллект и волю в структуру личности, соединяя их с потребностями, интересами, всею мотивацией поведения личности". Спеціальні здібності людини до певного виду діяльності, в тому числі й педагогічної, Ананьєв вважав важливими й самостійними, що входять в цілісну структуру загальної обдарованості особистості.